Футбол на продаж: як президент ФІФА Інфантіно розколов світ на політичні табори
Швейцарець Джанні Інфантіно ризикує втратити посаду президента ФІФА через сварку з УЄФА, причина якої — бажання міжнародної футбольної асоціації залучити приватних інвесторів для комерціалізації чемпіонату світу. Європейці погрожують ФІФА судом.
Що таке проєкт FIFA Forward Enterprise
Видання The Times повідомило, що Інфантіно має намір створити компанію з метою продажу приватним інвесторам частки у чемпіонатах світу. Власником контрольного пакета акцій стане ФІФА, 20-30 відсотків планується продати приватним інвесторам, ще близько 20 відсотків становитиме сумарна частка всіх національних асоціацій. До складу ФІФА входить 211 країн-членів. Отже, кожна національна асоціація одноразово отримає мінімум 20 мільйонів доларів, якими зможе розпоряджатися на власний розсуд. Завдяки коштам інвесторів розраховують отримати до чотирьох мільярдів доларів доходу.
За повідомленням ABC News, Інфантіно встановив дедлайн для схвалення рішення національними асоціаціями до 19 вересня. Ключовим інвестором цієї ініціативи виступає компанія Thrive Capital, що належить Джошуа Кушнеру, брату зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера, а процес залучення коштів курує банк J.P. Morgan. Сам Інфантіно після закінчення президентського терміну мав намір стати комісаром компанії FIFA Forward Enterprise, яка б отримала всі права на організацію ключових футбольних турнірів міжнародного рівня. Базова заробітна плата на цій посаді мала становити 30 мільйонів доларів на рік без урахування бонусів. Себто Інфантіно не лише виставив футбол на продаж, а й готував собі фінансову подушку на майбутнє.
"Футбол — не продається!" — під цим гаслом проти ініціативи президента ФІФА виступила європейська асоціація футболу. Всі її 55 членів, зокрема й Україна, підписалися під заявою, в якій "одноголосно і беззастережно" відкинули пропозицію ФІФА про передачу прав власності на чемпіонат світу та інші змагання приватним інвесторам.
"Чемпіонат світу не можна розглядати як інвестиційний продукт. Це одна з найбільших спортивних спадщин футболу. Вона створювалася поколіннями гравців, національними командами та вболівальниками з усіх континентів. Жодна її частина не повинна бути передана приватним інвесторам. Чемпіонат світу не продається", — йдеться у заяві УЄФА.
За повідомленням ЗМІ, європейська футбольна асоціація готує судовий позов проти Інфантіно та вимагає запровадження негайних заходів для пошуку, ідентифікації та збереження усіх документів, пов’язаних із проєктом FIFA Forward Enterprise. Президент ФІФА на тлі цих подій оголосив про відмову продавати частину прав на чемпіонати світу приватним інвесторам, але це його не врятувало.
УЄФА, конфедерації Північної та Центральної Америки (КОНКАКАФ) закликають відправити Інфантіно у відставку. До критики президента ФІФА долучилася Азійська футбольна конфедерація, хоча кілька її членів (Катар, ОАЕ, Кувейт, Ліван, Бутан, Шрі-Ланка) підтримали Інфантіно. Очевидно, останнє слово сказала Саудівська Аравія, яка за президентства цього пана отримала право на проведення чемпіонату світу 2034 року. Експерти підозрюють, що аравійці не хочуть, аби ця історія привела до масштабного антикорупційного розслідування, яке, не виключено, викриє, в який спосіб ця країна стала господаркою Мундіалю.
Проте свою позицію досі не висловили конфедерації Південної Америки, Океанії та Африки. Тому нині між критиками і прихильниками планів Інфантіно — нічия. Чи здасться президент ФІФА під тиском трьох конфедерацій? А у його відставці для України є свій резон — цей функціонер підтримує повернення до змагань росіян.
Чеферін та інші. Хто хоче сісти в крісло президента ФІФА замість Інфантіно
В УЄФА хочуть прагнуть окреме голосування за відсторонення Інфантіно, якщо той не відмовиться від посади добровільно. У ЗМІ оприлюднили прізвища можливих кандидатів на заміну скандальному функціонеру: президент УЄФА словенець Александер Чеферін, президент КОНКАКАФ канадець Віктор Монтальяні, президент АФК (Азія) Салман Бін Ібрагім із Бахрейну, глава Федерації футболу Норвегії Лісе Клавенесс, президент клубу ПСЖ катарець Нассер Аль-Хелаїфі, генсек ФІФА швед Маттіас Графстрем. Цими фігурами список не обмежиться, але спочатку треба у законний спосіб усунути Інфантіно.
Таких способів три. Перший: екстрене засідання ініціює Рада ФІФА, яка складається з 37 членів. Досить і 19 голосів "за", однак їх ще потрібно отримати. Європу в цьому органі представляє лише чотири країни — Бельгія, Італія, Кіпр і Німеччина, позиція інших представників Ради радше схиляється у бік Інфантіно.
Другий спосіб: позачерговий конгрес ФІФА, який можуть скликати на вимогу 43-х національних асоціацій, що не складно, а от отримати хоча б мінімальну більшість у 106 голосів — важче. За проєктом Інфантіно, асоціації могли мати 20 мільйонів доларів просто так, через галас, здійнятий УЄФА, цих грошей вони не матимуть. То хто їм ворог — Інфантіно чи його критики?
Третій спосіб: добивати репутацію президента ФІФА, вимагати розслідувати його діяльність, щоб не балотувався на виборах, які планово відбудуться у березні. Але паралельно домовлятися про консенсусну фігуру йому на заміну. І не просто про фігуру, а людину, готову виправляти експерименти Інфантіно.
Наприклад, в останньому за часом чемпіонаті світу взяли участь 48 збірних, перед цим було 32, президент ФІФА планував розширити кількість учасників до 64-х. Його ініціатива багатьом подобалася. Кюрасао, Кабо-Верде, Конго, Гаїті, Йорданія, Панама — країни, потрапляння чиїх збірних на Мундіаль з меншою, аніж зараз, кількістю учасників було сумнівним. Чим більше збірних гратиме, тим більше шансів у кожної збірної потрапити на головне футбольне свято світу.
Це ж стосується й України, яка лише одного разу виступала на світовій першості — у 2006 році в Німеччині, коли дійшла до ¼ фіналу, де поступилася з рахунком 3:0 італійцям. Тобто зменшення кола учасників підтримають хіба великі футбольні держави, в складі чиїх збірних грають зірки топклубів. Ці федерації найбільше скаржаться, що змушені витрачати сили в іграх зі слабкими суперниками. Хоча та ж збірна Кабо-Верде довела, що слабаків на ЧС немає.
Чи справді футбол не продається?
Існує думка, що Інфантіно ризикує вилетіти з крісла не через хитру компанію, яка мала заробляти гроші на чемпіонаті світу, а через Трампа. Спочатку президент ФІФА вручив президенту США премію миру, яку впровадив без згоди учасників асоціації. На самому чемпіонаті світу після дзвінка Трампа скасували дискваліфікацію гравця американської збірної Фоларіна Балогуна, що дало йому можливість зіграти з Бельгією. Американці програли з рахунком 1:4. Попри протест УЄФА своє рішення ФІФА залишила в силі, що переважною більшістю вболівальників було сприйнято вкрай негативно. Ну а присутність Джошуа Кушнера в проєкті Інфантіно стала останньою краплею. Тепер не дивно, чому Трамп казав, що з президента ФІФА був би гарним генсеком ООН.
Та якщо винести за дужки зашквар Інфантіно з Трампом, варто зауважити, що при нинішньому очільнику світового футболу прибутки від великих змагань суттєво зросли. Чемпіонат світу у Канаді, Мексиці та США приніс 15 мільярдів доларів прибутку. Попередній чемпіонат у Катарі — удвічі менше, але також чимало. Чим більше заробили, тим більшим став призовий фонд Мундіалю.
Тож принагідно нагадаємо, що 17 липня понад 200 національних асоціацій підтримали переобрання Інфантіно на четвертий термін. Швейцарський футбольний функціонер виявився досить успішним менеджером з одного боку, але з іншого — політична неперебірливість та спроба американізувати, себто надмірно комерціалізувати футбол, стали йому вироком. Він переконував: приватні інвестори не впливатимуть на гру та її результат, але після скасування дискваліфікації Балогуна йому вже ніхто не вірить. Хто платитиме, той замовлятиме чемпіонство, а це вб’є футбол як релігію мільйонів.
Разом із тим, якщо наступник Інфантіно виявиться менш проворним у заробітку грошей, його критикуватимуть, адже національні асоціації отримуватимуть менші відрахування. Чи можливо зберегти баланс між футболом як грою і як комерційним проєктом? На футболі заробляють мільйони, цінники на футболістів шокують кількістю нулів. Продаються і купляються телетрансляції, реклама, квитки на стадіони, спонсорські контракти тощо — це було, є і буде. Тому проблема не в заробітку на футболі, просто функціонери з міжнародної та континентальних асоціацій чомусь починають вважати, що футбол належить їм, бо вони можуть вирішувати, кому надавати право проводити чемпіонати, кого карати, а кого — милувати.
Попередник і земляк Інфантіно Зепп Блаттер вилетів із крісла через корупцію, винним у хабарництві визнавали попередника Блаттера бразильця Жоао Авеланжа. Невже пороблено, і кожен, хто сідає у крісло президента ФІФА, закінчує корупційним скандалом? Аж ніяк. Люди, які керували цією організацією до епохи великих грошей у футболі — французи Робер Герен і Жуль Ріме, англійці Деніел Вулфолл, Артур Друрі й Стенлі Роуз, бельгієць Рудольф Селдреєрс — згадуються виключно позитивно.
Видається, біда у великих грошах чи у відсутності прозорого громадського контролю за їхнім отриманням і витратами? Мабуть — у другому. Тому хто б не прийшов на зміну Інфантіно, поки не буде такого контролю, він завжди матиме спокусу придумати схему для особистого збагачення.
