Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться
Сенат США голосами 86 сенаторів ухвалив закон республіканця Ліндсі Грема і демократа Річарда Блюменталя, відомий як закон про "пекельні санкції". Це лише третина шляху, далі — слово за Палатою представників Конгресу і самим Трампом.
Чому так довго тягли із законопроєктом
4 січня 2025 року сенатор від Коннектикуту Річард Блюменталь повідомив, що разом із сенатором від Південної Кароліни Ліндсі Гремом очолив ініціативу, яку підтримали ще 50 сенаторів, рівномірно розділених між демократами і республіканцями. У його заяві було сказано наступне:
"Закон вводить 500-відсоткове мито на імпортні товари з країн, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти... Ці санкції будуть запроваджені, якщо Росія відмовиться брати участь у добросовісних переговорах щодо тривалого миру з Україною або розпочне інші дії, включно з військовим вторгненням, які підривають суверенітет України після укладення миру".
У квітні 2025-го співавтори внесли документ до Сенату, проте він там застряв. Грем казав, що от-от почнуть розглядати, але з місця процес не рухався. Лише після смерті сенатора — друга України, Білий дім дав добро на проходження документу в Сенаті.
"Це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він хотів цього понад усе. Ви знаєте, що він про це думав, і є хороші шанси, що це буде зроблено", — заявив Дональд Трамп.
Чому ініціативу Грема не розглянули рік тому чи восени 2025-го, президент США промовчав. А причин — кілька, при чому політичні були більш вагомими для Трампа, аніж економічні.
Перша причина — протягом минулого року він вибудовував мирні переговори таким чином, щоб Сполучені Штати виграли від свого посередництва. Починаючи з першої зустрічі американців і росіян у Саудівській Аравії і доти, доки стратегія задобрювання Путіна не зайшла в глухий кут. Тут можна згадати польоти кремлівського посередника Кирила Дмитрієва з цікавими пропозиціями за океан і вояжі Трампового посередника Стіва Віткоффа до Москви. Також сюди можна віднести фактично примус України до укладання угоди про рідкоземельні метали.
Апогеєм стала зустріч президентів США та Росії на Алясці рік тому, після чого з’явився так званий "дух Анкориджа", він матеріалізувався в "мирному плані", котрий спробували нав’язати Києву восени 2025-го. Простіше кажучи, Трамп не планував застосовувати "пекельні санкції", помилково вважаючи, що доб’ється свого батогом і пряником. Пряник — для Росії.
Друга причина: закон "Грема-Блюменталя" передбачав 500-відсоткові мита проти країн, які купляють російську нафту (зараз зменшили до 100 відсотків), але існувала проблема — серед покупців не тільки Індія і Китай, які скуповують у росіян нафту величезними обсягами, а й союзники США. Приміром, Туреччина — третя за імпортом викопного палива з Росії. Президент Реджеп Таїп Ердоган вважається другом Трампа. Також у списку — Угорщина. Колишнього прем’єра якої Віктора Орбана Трамп підтримував і навіть агітував за нього на квітневих виборах, програних Орбаном.
Окрім Угорщини, попри санкції та обмеження закупівлі енергоресурсів, у РФ їх продовжують купляти деякі країни Євросоюзу. Переважно йдеться про газ, проте від того не легше, адже отримані кошти Кремль спрямовує на війну. У початковому варіанті законопроєкту мита передбачалися для всіх, хто купляє у росіян нафту. У Білому домі прагнули отримати гнучкий інструмент запровадження мит. І це — третя причина.
Мотивація проста — відповідає національним інтересами або не відповідає. Трамп отримав такий інструмент: закон у цілому діятиме, проте президент США може варіювати санкційні заборони. Санкції, прийняті за президентства Джо Байдена, не можна скасовувати або ставити на паузу без ухвали Конгресу, у випадку з цим законом допускається окреме рішення Трампа. Добре, хоч повідомлятиме конгресменів. Це нагадує його санкції проти "Роснєфті" і "Лукойла", які послаблювалися у розпал скачка цін на пальне через блокування Ормузької протоки.
Четверта причина — Білий дім підтримав закон, коли до нього додали Іран і "Хесболлу". Найімовірніше, це поступка Трампу, якому потрібно продемонструвати американцям посилення тиску на Тегеран і його проксі. Тож, не виключено, співавтори документа погодилися, лиш би не блокувався весь законопроєкт. Україні ця поправка не заважає, вона просто нагадує приказку "на городі бузина, а в Києві дядько".
"Пекельні санкції" пройшли Сенат. Що далі?
У цього дуже важливого документа ще дві процедури — підтримка в Палаті представників Конгресу та підпис президента. У Палаті представників 435 осіб, для успіху законопроєкту його має ухвалити мінімум 218, але, попри двопартійну підтримку, в Сенаті у Палаті представників може виникнути кілька перепон. Одна вже існує — законопроєкт розглянуть у вересні після закінчення канікул. Це у кращому випадку, бо багато демократів і чимало республіканців вважають дискусійною поступку Трампу щодо його права застосовувати норми закону на власний розсуд. Простіше кажучи, що він вертітиме митами, як циган Сонцем, ставлячи Конгрес просто перед фактом.
Наступна перепона — листопадові проміжні вибори. Глава Білого дому на тлі проблем в іранській військовій кампанії хоче ухвалення закону "Грема-Блюменталя", аби пафосно його підписати, продемонструвавши виборцям, який він потужний. Своєю чергою, демократи воліють не поспішати, щоб завадити святу Трампу. Тож може статися і таке, що в Палаті представників спробують внести якусь поправку до ухваленого Сенатом тексту, щоб президент ветував закон. Не тому, що демократи наші вороги, просто вони мислять внутрішніми електоральними циклами.
Якщо перепони будуть подолані, може з’явитися ще одна загвіздка. Глава Білого дому любить розповідати, як він урятував Україну 2018 року, продавши "Джавеліни". Мовляв, Барак Обама не хотів, а він — схвалив це рішення. У березні 2018 року NBC News опублікував цікавий матеріал, в якому стверджувалося, що Трамп дуже довго відмовлявся давати українцям летальну зброю, аби не сердити Москву, його умовив тодішній глава Держдепу Рекс Тіллерсон.
"Україна цінує всю підтримку, яку Сполучені Штати надають нашій державі — від обох партій і всього американського народу", — подякував президент Володимир Зеленський сенаторам.
Вони — молодці, але у стосунках із нинішньою владою США доводиться пам’ятати: навіть хороші речі для нас в останній момент можуть перевернути з ніг на голову. Одразу згадалася історія з обіцяними "томагавками"…
Чи дійсно санкції "пекельні"?
Що ж у документі, котрий, як сподіваються українці, за океаном приймуть без фокусів та політичних інтриг? Стовідсоткові мита проти імпортерів російської нафти. Зменшили з 500 через економічні і політичні причини, щоб американські споживачі не відчули на собі надто потужний ціновий удар та не відвернулися від республіканців під час виборів.
Окрім мит, документ передбачає нові санкції проти високопосадовців країни-терористки держкомпаній, найбільших російських банків, великих державних енергокомпаній, "тіньового флоту". Та найцікавіше — розширення списку фізичних і юридичних осіб, які ризикують потрапити під вторинні санкції. У переліку можуть опинитися іноземні компанії, що допомагають росіянам обходити існуючі заборони — від танкерних перевозок і перевалки нафти до постачання товарів подвійного призначення.
Тобто санкції справді "пекельні", інша справа, як ця дубина працюватиме в руках Трампа, відомого любителя задкувати, коли потрібно наступати.
