
У останній декаді лютого в Україні відновився футбольний чемпіонат Прем’єр-ліги. Сезон цей, як ми уже писали, відзначається цікавою і незвичною інтригою, сенсаційним зимовим чемпіоном — словом, є про що поговорити й на що подивитися.
Але так сталося, що головними героями першого лютневого туру УПЛ стали не команди, не гравці чи тренери, а стадіони. Причому не один — і зовсім по-різному. Про що ми зараз і поговоримо.
Перший "герой" увійшов в історію українського футболу вимушено і з очевидним знаком "плюс". Це рівненський стадіон "Авангард". Річ у тім, що, крім місцевого клубу "Верес", на "Авангарді" вимушено зіграли матчі 17-го туру одразу два новачки Прем’єр-ліги.
Першим став кам’янець-подільський "Епіцентр", який починав сезон у Тернополі. Наприкінці 2025 року подоляни переїхали на арену "Лівий берег", що одразу за околицею столиці. А 2026-й почали у Рівному.
Слідом за "Епіцентром" "Авангард" обрав ФК "Кудрівка" з однойменного села Чернігівської області. Цей клуб, на відміну від "Епіцентра", не має навіть теоретичних шансів зіграти удома — якщо в Кам’янці-Подільському є стадіон, який просто треба відремонтувати (що начебто і роблять, але не факт, що дороблять до кінця чемпіонату), то у Кудрівці жодної арени для професійного футболу взагалі немає, що вже казати про рівень і вимоги УПЛ.
Зазначимо, що в історії українського еліт-дивізіону тільки один стадіон двічі (поспіль), на початку сезону-2022/23, приймав футбольні матчі у такому щільному режимі — три матчі за кілька днів. Це була головна арена країни, національний спортивний комплекс "Олімпійський", який зараз не використовується з практично-безпекових міркувань. (Простіше кажучи — запустити велику кількість глядачів неможливо через можливість повітряної тривоги, а платити за оренду такої великої арени для кількох тисяч уболівальників недоцільно.)
І от — Рівне. М’яко кажучи, не найсучасніший (хоч і один із найновіших) стадіон України приймав матчі протягом чотирьох днів — п’ятниця, субота, понеділок. І, попри усі ці умови, поле "Авангарду" завиграшки витримало таке рекордне навантаження. Насправді, звісно, не завиграшки, а через системну зимову роботу зі збереження й обігріву газону, за що рівнянам можна і треба поаплодувати.
Та і не тільки їм. Фактично у турі лише дві арени продемонстрували або погану підготовку, або взагалі її відсутність. Про них і поговоримо далі, бо, крім самого факту непідготовленості, важливим є те, що це за стадіони.
Річ у тім, що на межі століть в Україні справді якісні футбольні поля були лише на трьох стадіонах. Два із трьох стадіонів, звісна річ, розташовувалися в Києві. Крім НСК "Олімпійського", це була клубна арена головної української команди 90-х, "Динамо" (тоді ще не на честь Лобановського, бо легендарний тренер був живий і якраз керував динамівським колективом).
Але зараз саме поле на стадіоні імені Валерія Лобановського було найгіршим з усіх, на яких відбулися матчі туру. Керівництво ФК постфактум, звісна річ, почало пояснювати, як багато грошей було витрачено на роботу з газоном, але факт залишається фактом — колись чудовий, практично ідеальний газон зараз є одним із найгірших у Прем’єр-лізі.
Та ситуація у Києві виявилася не найгіршою у першому футбольному турі України-2026. Бо у Олександрії, на стадіоні "Ніка", матч між місцевою "Олександрією" та гостями з Києва ("Оболонь") взагалі не відбувся.
Причина банальна і, говорімо відверто, ганебна для власників. Поле замерзло так, що проводити на ньому футбольний матч було небезпечно — це все одно, що грати на бетоні чи асфальті, ризик травм для гравців моментально виростав у багато разів.
Іронія долі в тому, що третім, єдиним не київським стадіоном кінця 90-х із найкращим в Україні полем — була саме "Ніка". У Олександрії навіть проводила свої матчі молодіжна збірна України. А зараз друге місто Кіровоградської області разом із Києвом ніби повернули нас у ті часи, коли говорили про "весняний" і навіть "зимовий" футбол — таким евфемістичним терміном називаючи матчі на відверто поганих газонах. Від чого ми за останні десятиліття уже встигли й відвикнути.
Ба більше, інцидент не завершився скасуванням проведення матчу. Як заявив згодом київський клуб, господарі у всьому вирішили зробити винними гостей, які, мовляв, відмовилися грати на нормальному газоні, а у підсумку, зазначили в "Оболоні", виконавчий директор Дмитро Кітаєв спровокував місцевих фанатів, і ті напали на автобус із футболістами. Обійшлося без травм, але не без неприємностей і матеріальних збитків.
Історія з непідготовленими газонами, між тим, продовжилася і після 17-го туру. "Полтава", яка грає свої домашні матчі не в рідному місті (там на стадіоні імені Бутовського господарює першолігова "Ворскла"), а у Кропивницькому — заявила, що матч 18-го туру проти "Кудрівки" перенесуть. Куди точно — поки невідомо, але що перенесуть — це факт. Бо газон кропивницького стадіону "Зірка", як і поле на "Ніці", промерзло, і відігріти до матчу його не встигнуть.
Практично уся ця історія, до речі, пов’язана із торішніми новачками Прем’єр-ліги, які не мають своїх стадіонів. Але про цю окрему і велику тему ми поговоримо під завершення чемпіонату, коли стане зрозуміло, хто із четвірки залишиться в еліті — і де той (ті) щасливчик(-и) гратиме(-уть) у сезоні-2026/27.