Дилема металобрухту або чергова схема для своїх?

Немає "вічних теорій" — є теорії, які адаптуються до відповідних умов і стану економіки або йдуть із форматом економіки "в розріз". Яскрава ілюстрація — дискусія навколо експорту металобрухту з України.

Кабмін встановив обмеження на його експорт, застосувавши нульові квоти до 31 грудня 2026 року. За задумом чиновників, це рішення спрямоване на забезпечення сировиною вітчизняної металургії.

Ця позиція не вкладається в загальну економічну парадигму Кабміну, адже зазвичай Міністерство економіки притримується квазіліберальної доктрини: максимальне спрощення імпорту на внутрішній ринок із одночасним максимальним спрощенням експорту сировини за межі країни. Але для металобрухту чомусь зроблено "виняток".

А тепер повернімося до визначення економічних реалій: коли заборона експорту металобрухту — це добре, а коли, навпаки, шкідливо.

Отже, у випадку максимального завантаження меткомбінатів в Україні експорт металобрухту — шкідливий. Але для таких висновків металургійні комбінати мають бути завантажені "під зав’язку". І саме з цим маємо великі проблеми.

Представник "АрселорМіттал Кривий Ріг" Олег Крикавський зазначив, що комбінат у 2026 році працює на 50% своїх потужностей. Це можна оцінити і за обсягом споживання електроенергії: зазвичай підприємство споживало 400 МВт·год, проте зараз через обмеження — 230-250 МВт·год. Більше того, ліміти споживання можуть бути знижені до 70 МВт·год.

Ще один удар по підприємствах українського ГМК прийшов з Європи — мається на увазі Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), або податок "на вуглецевий слід".

Той самий "АрселорМіттал" за механізмом CBAM змушений сплачувати від 63 доларів до 90 доларів за тонну своєї продукції та через його введення зупинив один із цехів — блюмінгу.

І це лише одна деталізована складова проблем металургії в Україні, які можна структурувати так:

1. Постійні відключення електроенергії.
2. Високі ціни на електроенергію.
3. Потреба у встановленні дороговартісного обладнання: промислових генераторів, акумуляторів тощо.
4. Запровадження CBAM в ЄС.

А тепер — металобрухт. На початок 2026 року в Україні спостерігається його стійкий профіцит, а динаміка споживання меткомбінатами у 2026 році така:

• Interpipe — 65 тисяч тонн;
• Metinvest — 50 тисяч тонн;
• ArcelorMittal — 30 тисяч тонн;
• загалом — 145 тисяч тонн на місяць.

Водночас заготівельна інфраструктура формує пропозицію на рівні 200 тисяч тонн на місяць. Профіцит становить 55 тисяч тонн щомісяця.

При цьому тенденція до скорочення виробництва в секторі ГМК наростає, і прогнозний рівень внутрішнього споживання металобрухту очікується на рівні 100 тисяч тонн:

• Interpipe — 50 тисяч тонн;
• Metinvest — 35 тисяч тонн;
• ArcelorMittal — 15 тисяч тонн.

Interpipe у січні 2026 року взагалі зупинив закупівлю металобрухту.Metinvest знизив закупівлі на 50–80%.ArcelorMittal скоротив попит до 7 тисяч тонн на місяць.

Тобто українські меткомбінати в найближчій перспективі не зможуть використати приблизно 50% металобрухту, що заготовляється.

Куди дівати решту 50% обсягом 1,2 мільйона тонн? Це майже 10 мільярдів гривень на рік експортної виручки або понад 210 мільйонів доларів, коли експорт внаслідок прийняття постанови Кабміну №1795 від 31 грудня 2025 року впав до нуля?

Повна заборона експорту металобрухту негативно вплине і на державні компанії, які традиційно формують його пропозицію шляхом ремонтних та модернізаційних робіт. Мова про "Нафтогаз" чи "Укрзалізницю". Остання вже не змогла продати 12 тисяч тонн брухту та виручити понад 90 мільйонів грн.

Підсумовуючи, можна сказати, що дії уряду нагадують спробу шляхом запровадження заборони на експорт металобрухту з України "переділити ринок". Тобто спочатку — збанкрутувати діючих трейдерів через заборону, а потім "за запитом ринку" відновити експорт металобрухту, але вже під новий набір "правильних гравців". Тобто інтереси меткомбінатів — це своєрідна "ширма".

Станом на зараз не існує жодних підстав для повної заборони експорту металобрухту — достатньо лише встановити квоти.

Але оскільки цілі інші, то і рішення відповідні.

Матеріал опубліковано з дозволу автора. Джерело