Антиукраїнська істерія Орбана. Чи може Україна поставити на місце угорського прем’єра
Офіційний Будапешт посилює недружні кроки проти нашої держави. Після фейкового плебісциту щодо членства України в ЄС угорські правителі пішли на нову ескалацію.
Смерть угорця на Закарпатті. Як закрити рота Орбану
Днями Угорщина запровадила санкції проти трьох українських військових — начальника управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ полковника Віталія Ткаченка, командувача оперативного командування "Захід" бригадного генерала Володимира Шведюка та керівника Департаменту мобілізації Міністерства оборони (полковника Романа Юзвенка. Їм заборонили в’їзд до Угорщини.
Йдеться про інцидент із громадянином України угорського походження Йосипом Шебештенем. Він був мобілізований 14 червня, пройшов ВЛК, яка визнала чоловіка придатним до служби. Наступного дня мобілізованого направили до одного із навчальних центрів. А ось далі в української та угорської сторін версії подій кардинально відмінні. Наші стверджують, що 18 червня Шебештень пішов в СЗЧ. 24 червня він особисто звернувся у приймальне відділення екстреної невідкладної допомоги Берегівської районної лікарні, де його госпіталізували з діагнозом "гостра реакція на стрес". 6 липня чоловік помер.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи, причиною смерті стала тромбоемболія легеневої артерії. Ознак тілесних ушкоджень, які б свідчили про насильство щодо цієї особи, експерти не виявили. Версія угорської сторони наступна: Шебештеня "бусифікували" і побили залізним прутом. І помер він у ТЦК.
У відповідь на дії офіційного Будапешта МЗС України назвав їх "маніпулятивними" та закликав припинити політизацію.
"Ми закликаємо Угорщину утриматися від спекуляцій. Якщо Будапешт справді турбується про долю етнічних угорців в Україні, логічніше було б спрямувати зусилля на вплив на Росію — аби та припинила обстріли", — заявив речник нашої дипломатії Георгій Тихий.
Він також зауважив: "Ми хотіли б, щоб угорська сторона пригадала: причиною мобілізації в Україні є російська агресія".
Своєю чергою, керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто, який регулярно літає до Росії, пригрозив: мовляв, Будапешт є головним маршрутом постачання до України європейської електрики та газу, і якщо ці відносини буде заморожено, наша країна зіткнеться із серйозними проблемами. Простіше кажучи, вдався до шантажу, розрахованого хіба на своїх виборців, адже угорська територія виконує лише транзитні функції, зупинити їх Будапешт не може, адже електрика і газ — не угорського походження.
Правильною відповіддю на цинізм офіційного Будапешта може бути додаткове розслідування інциденту. Не тому, що Шебештень міг мати угорське громадянство, а тому, що він був громадянином України. І якщо дійсно щодо нього вчинялися протиправні дії й цьому будуть докази, винні мають понести покарання. Після чого Орбану і його Сійярто не буде чим прикривати свою брехню.
Підпал зі знайомим почерком
16 липня у селі Паладь-Комарівці підпалили церкву. Окрім загоряння вхідних дверей, на фасаді будівлі чорною фарбою зробили напис провокативного характеру, спрямований на розпалювання національної та релігійної ворожнечі. Віктор Орбан вирішив не чекати, поки злочинця впіймають, а пішов в атаку.
"На Закарпатті підпалили церкву, а на її боці був напис: "Мадярів на ножі". Примус, умисне вбивство, спалювання церкви, вимагання, залякування. Все це відбувається з нами, угорцями на Закарпатті. Ми вас не підведемо, ви можете розраховувати на нас!" — написав Орбан у Facebook.
А Сіярто викликав на розмову українського посла в Угорщині Федора Шандора. Також етнічного угорця. Глава МЗС звинуватив Україну у "десятирічній хвилі систематичних нападів", згадав і "примусову мобілізацію". Наступним етапом стали чергові заяви Орбана про неприпустимість вступу України до ЄС.
Дуже це нагадує навмисні дії та знайомий почерк. У суботу правоохоронці затримали 28-річного підозрюваного у вандалізмі в селі Паладь-Комарівці. Інших деталей поки не повідомляють. Привертає до себе увагу, що з Будапешта не чутно подяк за оперативність українських правоохоронців. Цікаво, чому?
Інцидент із підпалом церкви на Закарпатті поновив у пам’яті схожі провокації, які здійснювалися ще 2018 року. Як тоді писало видання The Daily Beast, Росія вдається до провокацій, щоб розсварити українців із поляками та угорцями. Серед таких провокацій — вандалізм, фейкові протести, підпали, вибухи, руйнування кладовищ та пам'ятників, священних для польської меншини у Львівській та Волинській областях, угорців на Закарпатті та болгар на Одещині. За цими акціями стояли маргінальні організації, чиї керівники потім втекли до Росії.
У лютому 2018 року сталася найвідоміша провокація — два підпали угорського культурного центру в Ужгороді. Тоді саме Будапешт звинувачував Київ в "утисках угорської мови" на Закарпатті у зв’язку з ухваленням мовних поправок до закону про освіту. Перший підпал відбувся 4 лютого. Зловмисників затримали, ними виявилося троє поляків — прихильників неофашизму. А замовником був німецький "журналіст", який регулярно брав участь у пропагандистських ефірах у Росії та їздив до анексованого Криму. Другий підпал учинили вже громадяни України. Проте замовником виявився співробітник так званого "міністерства держбезпеки Придністровської республіки". Його затримати не вдалося.
На жаль, окремі українці ведуться на пропозиції російських агентів під час війни й за срібняки здійснюють злочини — підпали автомобілів військових, будівель ТЦК, навіть вибухи. Чи був затриманий за вандалізм у селі на Закарпатті одним із таких? Не виключено. Проте видається, офіційний Будапешт мало хвилює правда, адже подібні інциденти працюють йому на користь. Бо посилюють антиукраїнські настрої в Угорщині.
Чи є управа на Орбана?
Питання, яке цікавить не лише українців, а й лідерів країн Євросоюзу. Угорський уряд та його керівник — велика проблема для ЄС. Повний збіг наших інтересів з інтересами Брюсселю, Парижа, Берліна і навіть Рима, хоча в Італії при владі праві консерватори, Київ має використати собі на користь. І для цього існують механізми.
Як кандидат в члени Євросоюзу, Україна має не лише обов’язки, а й права. Коли з Будапешта звучать відверті погрози, ми маємо право звертатися до ОБСЄ щодо допомоги у вирішенні конфлікту з угорською владою. Також проблему необхідно ставити на рівні міністрів закордонних справ ЄС. Можливо ініціювати спільне з ними засідання щодо дотримання прав етнічних менших на Закарпатті. Щоб вони на власні очі пересвідчилися в тому, що права угорської меншини ніхто не порушує.
Крім того, українська сторона має право скликати засідання Ради Україна-НАТО щодо невмотивованої ескалації з боку угорської влади. Цей орган, серед іншого, і створений як механізм кризових консультацій між Україною і НАТО. Орбан та його уряд завжди становитимуть загрозу для нашого євроінтеграційного шляху. За час війни на різних рівнях відбувалися зустрічі з угорськими можновладцями, але вони нічого не дали.
Орбан спекулює на хороших відносинах з Дональдом Трампом й окремими дуже правими за поглядами людьми в оточенні президента США. При цьому угорський прем’єр боїться Трампа. На саміті Північноатлантичного Альянсу в Гаазі угорські представники голосували за все, хоча до початку саміту заявляли про небажання збільшувати фінансові видатки в казну НАТО.
Активність України на дипломатичних майданчиках Європи робитиме Орбана токсичним для американців. Для Вашингтона підтримувати союзницькі відносини з усім Євросоюзом куди вигідніше, аніж із прем’єром однієї окремо взятої країни. То ж колись Орбана з-за океану поставлять на місце. А навесні наступного року дружній нам угорський народ обере собі іншу владу.