Архітектура стійкості: як освіта допомагає Героям будувати нове життя — інтерв'ю з керівником Інституту ветеранів
У аудиторії Київського національного університету будівництва й архітектури дорослий чоловік на кріслі колісному обережно наближається до студентської парти. Це — Вадим Гончаренко, позивний Kinolog — ветеран російсько-української війни, який, попри бойові поранення, обрав новий шлях. Тепер він — майбутній студент КНУБА за спеціальністю "Тренер" і має чітку мету: розвивати ветеранський спорт та гуртувати навколо себе побратимів.
Вадим довго не бачив для себе майбутнього. Та сьогодні, сидячи за партою поруч зі студентами, молодшими від нього на кілька десятиліть, він доводить: навчання здатне повернути надію. Його шлях — це історія про нове життя, що починається з перших лекцій, проектів і спільних тренувань. І це стало можливим завдяки унікальній ініціативі КНУБА — Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів "Архітектура стійкості".
Цей інститут — структурний підрозділ університету, створений під час повномасштабної війни, щоб сприяти інтеграції ветеранів, військових і їхніх сімей у цивільне життя, надаючи освітні, реабілітаційні та кар’єрні можливості. З початку свого створення Інститут ветеранів допомагає захисникам та їхнім дітям стати студентами й знайти новий шлях через освіту.
В умовах, коли Україна має безпрецедентну кількість ветеранів, освіта для них стає не менш важливою, ніж медична реабілітація. Для багатьох воїнів навчання новій справі означає не лише шанс на працевлаштування, а й психологічну терапію, новий сенс життя і спосіб продовжити службу країні у цивільній сфері.
Як втілюються ці ідеї на практиці — ми поговорили з Артемом Гончаренком, керівником Інституту ветеранів "Архітектура стійкості" (ред., Артем — син Вадима), про досягнення і плани цього проекту.
— Яких результатів досяг Інститут ветеранів від початку його діяльності?
— Наш інститут починався як смілива ідея, а зараз це реальна спільнота однодумців, а ще ветеранів-студентів. Ми створили базу даних ветеранів і їхніх сімей, які прагнуть навчатися, — зараз у ній уже кілька сотень імен. Кожному допомагаємо скласти індивідуальну "дорожню карту": від вибору спеціальності до оформлення документів. Ветеранів супроводжують куратори, психологи, юристи. Ми налагодили "маршрутизацію" — скеровуємо кожного за потреби до реабілітаційних центрів, центрів зайнятості чи інших служб.
Нашою допомогою вже скористалися тисячі бійців, і декілька сотень підопічних успішно працевлаштовані за новою спеціальністю. Ми приділяємо велику увагу психологічній підтримці та фізичній реабілітації ветеранів під час навчання, щоб освіта стала для них комфортним і цілющим процесом.
— Які освітні можливості нині пропонує КНУБА для ветеранів?
— Вибір дуже широкий. Київський національний університет будівництва та архітектури наразі пропонує ветеранам понад 100 різних освітніх програм — від технічних і творчих до управлінських. Багато хто дивується, але у КНУБА можна вивчати не лише архітектуру чи будівельну інженерію. Наші ветерани опановують ІТ-спеціальності, комп’ютерний дизайн, екологію, менеджмент, маркетинг — усе, що їм до душі.
Фактично, університет має програми від ІТ, SMM та маркетингу до кошторисної справи, архітектури й навіть підготовки фахівців з оцінки майна. Тому кожен ветеран тут може знайти свій шлях — незалежно від попереднього досвіду та з урахуванням стану здоров’я.
— Ваш батько — один із майбутніх ветеранів-студентів. Розкажіть, як він вирішив навчатися і чого прагне досягти?
— Мого тата звати Вадим Гончаренко, його бойовий позивний — Kinolog. Після важкого поранення він пересувається на кріслі колісному. Але, попри це, не зламався. І знаєте, коли я запропонував йому вступити до університету, спершу він сприйняв це зі скепсисом, мовляв, що я там робитиму серед молоді?
Але ми разом обрали для нього спеціальність — спорт. Він завжди мріяв професійно займатись тренерством, і тепер ця мрія нарешті здійснюється. Зараз тато готується вступати на факультет геоінформаційних систем і управління територіями КНУБА. Відвідує університетські курси для ветеранів, консультації, спілкується з викладачами, підбирає собі маршрути, вчиться працювати з комп’ютерними програмами. Ви б бачили, як у нього горять очі! Батько каже, що знову відчуває себе потрібним. А поза тим він тренується, підтримує інших ветеранів, виграє змагання, а головне — гуртує навколо себе побратимів, створює простір підтримки та розвитку.
Підтримка держави та міжнародний досвід
Урядова підтримка освітніх ініціатив для ветеранів та їхніх родин останнім часом розширюється. У березні 2025 року Кабінет міністрів ухвалив експериментальний проект, що фактично забезпечує безоплатне навчання у коледжах та університетах для дітей захисників. Ідеться про одноразову цільову фінансову допомогу від держави, яку виплачуватимуть у 2024-2026 роках дітям певних категорій — тобто тим, хто навчається на платній основі. Скористатися цією програмою зможуть:
- діти загиблих захисників;
- діти, які отримали інвалідність внаслідок війни;
- діти учасників бойових дій;
- діти зниклих безвісти за особливих обставин;
- діти, що перебували в полоні;
- а також діти, батьки яких постраждали під час Революції Гідності.
А загалом можливість безкоштовно навчатись мають такі категорії за соціальним станом та пільгами:
1. Особи з інвалідністю внаслідок війни.
2. Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
- перша і друга категорія;
- діти з інвалідністю до 18 років — у зв'язку з Чорнобильською катастрофою;
- діти померлих осіб із числа:
- учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (віднесених до категорії 1, 2), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
- з-поміж учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесених до 3 категорії, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
- діти потерпілих від Чорнобильської катастрофи (віднесених до категорії 1).
3. Особи з інвалідністю.
4. Особи, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності.
5. Учасники бойових дій.
6. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа:
- дитина-сирота, в якої померли або загинули батьки;
- діти, позбавлені батьківського піклування у зв’язку з позбавленням батьків батьківських прав;
- діти, позбавлені батьківського піклування у зв’язку з відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав;
- діти, позбавлені батьківського піклування у зв’язку з визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням батьків померлими;
- діти, позбавлені батьківського піклування у зв’язку з відбуванням батьками покарання в місцях позбавлення волі чи перебуванням їх під вартою на час слідства;
- діти, позбавлені батьківського піклування у зв’язку з розшуком батьків органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження;
- діти, позбавлені батьківського піклування у зв’язку з тривалою хворобою батьків, що перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки;
- розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі; діти, від яких відмовилися батьки; батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти;
- особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.
7. Діти з інвалідністю.
8. Особи, місце проживання яких зареєстровано (задекларовано) на тимчасово окупованій території , або в населених пунктах, віднесених до території можливих бойових дій станом на 1 липня 2025 року.
9. Особи, у яких один із батьків (усиновлювачів) був поліцейським, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним службових обов’язків, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти.
10. Діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10¹ Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з їх числа.
11. Особи, один з батьків яких є учасником бойових дій на території інших держав, який загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів.
12. Особи, у яких один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним обов’язків військової служби.
13. Особи, які є внутрішньо переміщеними особами відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
14. Особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
15. Діти з багатодітних сімей (п’ять і більше дітей).
Крім того, держава впроваджує освітні гранти й для самих ветеранів. Зокрема, урядова ініціатива передбачає можливість бійцям отримати фінансування навчання в магістратурі за певними спеціальностями. Такі кроки свідчать про розуміння: інвестиція в освіту ветеранів — це інвестиція в економіку та безпеку країни.
Комплексний підхід доповнюється зусиллями самих освітніх закладів. Інститут ветеранів "Архітектура стійкості" не обмежується суто навчальним процесом. Ми опікуємось кожним ветераном від вступу до випуску. Фахівці інституту допомагають адаптувати розклад і навчальне навантаження під можливості ветеранів, відстежують їхню успішність, надають менторську та юридичну підтримку. Спільно з партнерами інститут організовує спортивні тренування, змагання та дозвілля для ветеранів на базі університетського спорткомплексу — це частина їх реабілітації. Важливим напрямом є й інтеграція з бізнесом. Приміром, восени 2024 року інститут влаштував зустріч ветеранів-студентів із роботодавцями, де обговорювали фінансування навчання, підвищення кваліфікації, створення інклюзивних робочих місць, реабілітаційні програми та підприємництво. До дискусії долучилися представники українських компаній і міжнародні організації, зокрема Ветеранський кластер України, Міжнародна асоціація трансферу технологій (ITTA) та промислове підприємство Axor Industry. Результатом стали нові можливості працевлаштування для студентів і напрацювання ідей для майбутніх курсів і стажувань.
Світовий досвід підтверджує: освіта може бути потужним двигуном реінтеграції ветеранів у мирне життя. Після Другої світової війни у США запрацювала програма G.I. Bill (офіційна назва — Закон про реабілітацію військовослужбовців 1944 року), яка надала ветеранам можливість безкоштовно отримати вищу або фахову освіту. До 1956 року нею скористалося 7,8 млн американських ветеранів: 2,2 млн закінчили коледжі чи університети, ще 5,6 млн пройшли професійні курси. Історики та економісти оцінюють G.I. Bill як надзвичайно успішний соціально-економічний проект: країна отримала ціле покоління освічених фахівців, а ветерани — гідну самореалізацію. Схожі програми запровадили й союзники США — приміром, Канада надавала своїм ветеранам Другої світової аналогічні освітні можливості з не менш позитивним ефектом.
Досвід сучасних конфліктів також показує важливість навчання для ветеранів. У багатьох країнах НАТО діють програми перепідготовки військових: від курсів ІТ та кібербезпеки до підтримки малого бізнесу. В Ізраїлі, де чи не кожен громадянин проходить службу в армії, успішно працюють ініціативи "від солдата до студента", що допомагають ексвійськовим отримати цивільні професії. Усі ці підходи знижують ризик ізоляції ветеранів та дають змогу суспільству отримати мотивованих, відповідальних фахівців у різних галузях.
Висновок
Університетські аудиторії та гуртожитки сьогодні стають тим місцем, де кується стійкість повоєнної України. Освічені ветерани — це нова еліта, яка своїм досвідом і патріотизмом зміцнює країну в різних сферах. Ініціативи на кшталт Інституту "Архітектура стійкості" важливі, бо дають нашим захисникам і їхнім дітям не лише знання, а й віру в майбутнє. Інвестуючи в освіту ветеранів сьогодні, Україна закладає фундамент свого відродження.
Контакти Інституту ветеранів для вступу:
- https://veterano.knuba.edu.ua/reiestratsiyni-formy/
- +38 073 94 96 179
- +38 050 22 35 182
- +38 067 49 81 098