
Українське кіно розповідає про нашу історію, культуру, боротьбу, традиції та людей, які формують країну. Напередодні Дня Незалежності такі стрічки дають змогу по-новому поглянути на минуле й сучасність України, а також краще зрозуміти події, що вплинули на становлення держави.
TrueUA зібрав десять українських фільмів, які варто переглянути до Дня Незалежності.
"Тіні забутих предків" — культова українська стрічка Сергія Параджанова, знята за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. У центрі сюжету — трагічне кохання гуцулів Івана та Марічки, чиї родини багато років ворогують. Після загибелі коханої Іван намагається почати нове життя, однак так і не може відпустити минуле.
Фільм став однією з найвизначніших робіт українського поетичного кіно та важливою подією для культури 1960-х років. Стрічка вирізняється яскравою операторською роботою, гуцульськими традиціями, музикою та символізмом, а головні ролі виконали Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова.
"Земля" — легендарний німий фільм Олександра Довженка, створений на зламі 1920-1930-х років. Стрічка розповідає про українське село в період колективізації, створення перших колгоспів і конфлікт між старим та новим укладом життя. Водночас режисер виходить далеко за межі політичної тематики, порушуючи питання життя і смерті, зв'язку людини із землею та зміни поколінь.
Картина стала одним із найвідоміших творів українського кінематографа у світі, хоча після прем'єри 1930 року її швидко зняли з радянського прокату. Згодом "Землю" визнали класикою світового кіно. У 2012 році Довженко-Центр відреставрував стрічку, а новий музичний супровід до неї створив український гурт "ДахаБраха".
"Плем'я" — кримінальна драма Мирослава Слабошпицького про хлопця Сергія, який потрапляє до інтернату для людей із порушеннями слуху. Там він опиняється у жорстокому світі місцевого кримінального угруповання та поступово стає його частиною. Усе змінюється, коли Сергій закохується в Аню та намагається вирвати її із небезпечного середовища.
Головна особливість картини — повна відсутність звичних діалогів: герої спілкуються жестовою мовою, а стрічка не має субтитрів чи закадрового перекладу. "Плем'я" стало одним із найвідоміших українських фільмів за кордоном: його прем'єра відбулася на "Тижні критики" Каннського кінофестивалю, де робота Слабошпицького здобула одразу три нагороди.
"Мої думки тихі" — трагікомедія режисера Антоніо Лукіча про молодого звукорежисера Вадима, який мріє залишити Україну та переїхати до Канади. Шанс наблизитися до своєї мети з'являється, коли він отримує незвичайне замовлення — записати голоси рідкісних тварин Закарпаття. У подорож Вадим вирушає разом зі своєю енергійною мамою, а робоча поїздка поступово перетворюється на історію про їхні непрості стосунки та пошук порозуміння.
Стрічка стала повнометражним дебютом Лукіча та здобула прихильність глядачів і кінокритиків. Головні ролі виконали Андрій Лідаговський та Ірма Вітовська, чий акторський дует став однією з головних родзинок картини. Завдяки тонкому гумору, абсурдним ситуаціям і впізнаваним життєвим деталям "Мої думки тихі" стали одним із найпомітніших українських фільмів останніх років.
"Пропала грамота" — українська пригодницька комедія Бориса Івченка, створена за мотивами однойменного твору Миколи Гоголя. За сюжетом двоє козаків вирушають із важливою грамотою гетьмана до Петербурга, де мають зустрітися з царицею. Дорогою на них чекають небезпечні пригоди, кумедні ситуації та містичні випробування, тісно переплетені з українським фольклором.
Сценарій Івана Драча значно розширив оригінальну історію Гоголя, додавши народні пісні, перекази та мотиви з творів інших українських письменників. Головну роль виконав Іван Миколайчук. Стрічку зняли на початку 1970-х, однак радянська цензура фактично поклала її "на полицю", і до широкого глядача "Пропала грамота" дісталася лише у 1983 році.
"Майдан" — документальний фільм Сергія Лозниці, присвячений Революції гідності та подіям у центрі Києва 2013-2014 років. Стрічка проводить глядача від перших мирних зібрань і атмосфери єднання до протистоянь із силовиками та трагічних подій лютого 2014 року. Головним героєм тут стає не конкретна людина, а сам Майдан і тисячі українців, які вийшли на протест.
Режисер майже не втручається в те, що відбувається перед камерою: у фільмі немає традиційних інтерв'ю, закадрових пояснень чи окремого центрального персонажа. Такий підхід перетворив "Майдан" на своєрідну кінодокументацію революції. Світова прем'єра картини відбулася на Каннському кінофестивалі у травні 2014 року.
"Атлантида" — антиутопічна драма Валентина Васяновича, події якої розгортаються у 2025 році після завершення російсько-української війни. Схід України перетворився на майже непридатну для життя територію, а колишній військовий Сергій намагається знайти своє місце у мирному світі. Він приєднується до гуманітарної місії з пошуку та ексгумації тіл загиблих і знайомиться з Катею, яка поступово повертає йому надію на майбутнє.
Головні ролі у стрічці виконали непрофесійні актори з реальним воєнним досвідом, зокрема колишній розвідник Андрій Римарук і парамедикиня Людмила Білека. Світова прем'єра "Атлантиди" відбулася на Венеційському кінофестивалі, де картина здобула головну нагороду програми "Горизонти". Згодом Україна висунула роботу Васяновича на премію "Оскар".
"За двома зайцями" — культова комедія Віктора Іванова, знята за однойменною п'єсою Михайла Старицького. Перукар і невиправний марнотрат Свирид Голохвостий опиняється у боргах та вирішує виправити фінансове становище вигідним шлюбом із заможною Пронею Прокопівною. Водночас він залицяється до красуні Галі, намагаючись усидіти одразу "на двох зайцях".
Стрічка, знята на київському Подолі, стала однією з найвідоміших українських кінокомедій. Головні ролі виконали Олег Борисов, Маргарита Криницина та Наталія Наум. Цікаво, що десятиліттями фільм переважно демонстрували в російськомовному дубляжі, а оригінальну українську звукову доріжку відшукали та відновили лише у XXI столітті.
"Така пізня, така тепла осінь" — драма Івана Миколайчука про українського емігранта Русака, який багато років тому залишив Буковину та оселився в Канаді. Після смерті доньки він разом з онукою Орисею повертається до рідного села. Поки чоловік занурюється у спогади та намагається відновити зв'язок із батьківщиною, Орися закохується в місцевого хлопця Григіра й поступово відкриває для себе власне українське коріння.
Картина стала другою режисерською роботою Миколайчука після "Вавилона ХХ" та порушила важливі теми еміграції, національної ідентичності й зв'язку людини з рідною землею. Іван Миколайчук також зіграв у фільмі одну з головних ролей — Григіра, а образ Орисі втілила Галина Сулима.
"Кіборги" — воєнна драма Ахтема Сеітаблаєва, заснована на реальних подіях оборони Донецького аеропорту у 2014 році. Стрічка показує два тижні чергування українських військових, які захищають стратегічний об'єкт. Поряд із бойовими епізодами герої говорять про причини війни, майбутнє країни, власні переконання та те, що для них означає бути українцями.
Сценарій Наталки Ворожбит створювався на основі спогадів реальних захисників Донецького аеропорту, які також консультували знімальну команду. Після прем'єри "Кіборги" стали одним із найпомітніших українських фільмів про російсько-українську війну та здобули шість нагород національної кінопремії "Золота дзиґа".
Нагадаємо, раніше в Українському павільйоні в межах кіноринку Marché du Film — Festival de Cannes 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю обговорили майбутнє української кіноіндустрії, міжнародну дистрибуцію та співпрацю з глобальними студіями.