The Economist: Китай заявив, що "битиметься до кінця" у торгівельній війні проти США
У вівторок, 8 квітня, китайські чиновники заприсяглися "боротися до кінця" з новими загрозами Дональда Трампа, зроблених всього за кілька годин до цього, вже пообіцявши відповідати американським тарифам у 34%. За такого підвищення тарифна ставка Китаю на американський імпорт досягне 70%.
Про це повідомляє The Economist.
Як зазначає видання, пізніше того ж дня Білий дім підтвердив, що відкриє вогонь у відповідь, і з 9 квітня на китайські товари застосовуватимуться тарифи у розмірі 104%. Мало що може стати на заваді роз'єднанню двох найбільших економік світу. Хоча наміри Трампа в розв'язанні найбільшого збою в торгівлі в сучасній історії не зовсім зрозумілі, він, видається, менше зацікавлений в укладанні угоди з Китаєм, ніж раніше.
Усі переговори будуть припинені, якщо Китай запровадить свій збір у розмірі 34%, — сказав він на своєму сайті в соціальних мережах, оголошуючи останні заходи. Китайські чиновники називають це помилкою на помилці та не виключають переговорів. Проте їхня жорстка відповідь, ймовірно, виключає таку можливість.
"До недавньої ескалації тарифи Трампа на Китай зустрічали швидку, але мляву відповідь. Китайські чиновники прагнули показати, що не дозволять себе зневажати. Водночас вони були готові вибирати удари, щоб обмежити самоушкодження та уникнути подальшої ескалації. Це, як вважалося, дозволить легше вести переговори, коли настане час — розрахунок, який тепер, видається, було відкинуто", — пише видання.
The Economist наголошує, що однією із причин зміни курсу може бути відчуття серед лідерів Китаю, що вони можуть виграти торгову війну. Трамп хоче багато чого від свого геополітичного суперника, включно з припиненням потоку прекурсорів фентанілу та допомогою у припиненні війни Росії в Україні.
Президент Америки також заявив, що не хоче нести відповідальність за закриття TikTok, що належить китайцям програми для коротких відеороликів, популярної серед молодих американців. Tesla, фірма з виробництва електромобілів, що належить Ілону Маску, раднику Трампа, вразлива для дій у відповідь, оскільки вона веде близько п'ятої частини свого бізнесу в Китаї.
"Це величезний тиск на уряд США, якщо тільки Ілона не попросять піти", — каже Алісія Гарсія Ерреро з французького банку Natixis.
Китайські чиновники також можуть вважати, що Америка не зможе витримати інфляцію та економічне невдоволення, спричинене тарифами Трампа. Замість того, щоб "боротися до кінця", їм, можливо, потрібно буде боротися лише доти, доки американські споживчі ціни не почнуть зростати або зайнятість не падатиме.
"Старші радники, урядові дослідники та економісти вказують на це як на найпростіший спосіб посадити пана Трампа за стіл переговорів. Деякі говорять про пошуки способів посилити ситуацію, можливо, шляхом зміцнення юаня. Це було б досить ризиковано. На той час, як інфляція в Америці підніметься, китайська промисловість та ланцюжки постачань постраждають", — зазначає видання.
Ескалація торгової війни означає, що Сі Цзіньпіну доведеться зробити більше для підтримки економіки Китаю. Потенційний шок порівнюють зі світовою фінансовою кризою 2007-2009 років, яка викликала пакет стимулів у розмірі чотирьох трильйонів юанів (590 мільярдів доларів США).
Лі Цян, заступник пана Сі, заявив у березні, що країна готується до "великих, ніж очікувалося, зовнішніх шоків" і що вона готова вжити заходів для забезпечення економічної стабільності. Що це означає практично, залишається незрозумілим.
Державна газета People's Daily заявила 6 квітня, що зниження відсоткових ставок та коефіцієнтів банківських резервів може відбутися у будь-який час. Газета також заявила, що місцеві органи влади допоможуть експортерам, які зазнають труднощів, знайти нові джерела попиту всередині країни і на неамериканських ринках. Soochow Securities, китайський брокер, припустив, що Китай може знизити тарифи для решти світу, одночасно збільшивши експортні субсидії.
"Оскільки ринки в усьому світі хитнулися, Китай швидко посилив підтримку. 7 та 8 квітня державні компанії вийшли на китайський ринок, щоб купити акції. Завдяки цій допомозі індекс CSI 300 Шанхайської фондової біржі зріс на 1,7% 8 квітня. Економісти побоюються, що стимулювання реальної економіки буде здійснюватися набагато повільніше, будь-які втручання будуть мати розрізнений і реактивний характер і матеріалізуються лише після різкого уповільнення", — пише The Economist.
За словами Ларрі Ху з банку Macquarie, ситуація погіршиться, перш ніж стане кращою. Китайському лідеру Сі також треба буде подумати, чи готовий він побачити, як економіка Китаю повністю відокремилася від економіки Америки. Хоча Китай і прагнув технологічної самодостатності, він значною мірою відкинув ідею "відділення", розглядаючи її як спосіб Заходу покарати Китай. Однак тепер її підтримка зростає.
"Короткий список запланованих відповідей, опублікований у мережі різними добре пов'язаними коментаторами 8 квітня, припускає, що Китай розглядає можливість припинення будь-якої співпраці з Америкою щодо фентанілу. Інша ідея полягає в захімпорту американського птаха та інших сільськогосподарських продуктів, таких як соєві боби та сорго, які в основному надходять з республіканських штатів", — йдеться у повідомленні.
Китай може також запровадити обмеження на американські послуги, де у США досі позитивне сальдо торгівельного балансу. Це буде включати обмеження на американські консалтингові та юридичні фірми, які все ще працюють у країні. Він також може перевірити інтелектуальну власність, що належить американським фірмам.
Ці IP-холдинги можуть являти собою монополії та приносити надприбутки, за словами одного впливового блогера, який продовжує, що успіх Китаю з анімаційним фільмом під назвою "Ne Zha 2" та погані показники "Білосніжки" в Америці можуть допомогти виправдати скорочення імпорту американських фільмів або заборонити їх усі разом. Якщо "боротьба до кінця" означає відповідність будь-яким новим американським тарифам, Сі Цзіньпіну доведеться вкусити піти на конфронтацію.
Нагадаємо, 8 квітня Сполучені Штати Америки підвищили імпортне мито на товари Китайської Народної Республіки до рівня 104 відсотків. Це стало відповіддю на дії Пекіна.
Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що введе нові 50% мита на китайські товари та зупинить усі перемовини, якщо Китай не скасує свої тарифи у розмірі 34% до 8 квітня.
Нещодавно журналісти CNBC повідомили з посиланням на власні джерела в Білому домі, що адміністрація президента США Дональда Трампа спростувала деякі повідомлення медійників про готовність відкласти на 90 днів введення митних тарифів. Начебто це "планувалося" у відповідь на пропозиції торгівельних партнерів.
Ще 6 квітня відбулися перемовини прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з ключовими лідерами Європи. Після розмов він заявив, що континент вступає в "нову еру світової економіки". Це пов’язано з митами, які наклав президент США Дональд Трамп.