З 1 вересня Українська Православна Церква перейшла на новоюліанський календар. Це означає, що улюблені свята українців — Різдво, Маланки, Щедрий вечір та Водохреща — відзначатимуть тепер раніше.
Про особливості українських традицій на новорічно-різдвяний період розповіла етнологиня Наталія Громова.
За її словами, наші пращури дуже відповідально ставилися до підготовки столу на різдвяні свята і, попри бідність, намагалися залишити на святкові дні стільки їжі, аби наїстися досхочу.
"У нас дуже різко відрізнялась їжа в будні та у свята. Тоді люди їли порівняно мало, бідні люди переважно не доїдали в будні. Проте вони не розподіляли їжу, щоб вистачало потрошки на кожен день, а залишали так, щоб було багато на свята. У святкові дні потрібно було не просто наїстися, а об'їстися. Це теж було пов'язане з магією першого дня — як почнеш рік, так і проведеш", — розповіла Громова.
Етнологиня пояснила, що усім святам передував певний період посту, зокрема вечеря на Святвечір перед Різдвом обов'язково повинна бути пісною. А увесь день перед Святвечором наші пращури взагалі утримувалися від їжі.
"За традицією цілий день перед Святвечором взагалі не потрібно їсти. А вже на вечері, що напередодні Різдва, має бути 12 страв. Я зустрічала цифру і 9 та 7 — вони мають бути пісними", — пояснила експертка.
Громова розповіла про універсальні та обов'язкові страви, які готували українці чи не в кожному регіоні та селі нашої країни. Серед основних гастрономічних вподобань — кутя, узвар та традиційний хліб.
"Все решта на святу вечерю має бути пісним — капуста, картопля, горох, гриби, солоні продукти. Кутя мала особливе значення, оскільки пов'язана з культом предків та їхнім вшануванням. Люди не просто вшановували предків, а були впевнені, що вони від них залежать, а померлі продовжують впливати на життя своїх родичів", — зауважила етнологиня.
Узвар, який був важливим напоєм на столі, варили із сухофруктів яблук, груші, вишні, сливи. Була навіть традиція додавати цей узвар у кутю, щоб вона була рідка та запашна.
Фото: Pixabay
Щодо куті, то її готували традиційно з пшениці. Якщо ж головного інгредієнту не вистачало, то використовували рисову або ячну крупу. Крім того, на святковому столі обов'язково має бути хліб. При цьому немає якогось одного виду — існує багато локальних варіацій, зазначила етнологиня.
Фото: Pixabay
"На весілля ритуальний хліб називається короваєм, на Великдень — це паска, а на Різдво назви дуже різноманітні: калач, книж, душа, лежень, обертух, бухон, струцлі", — розповіла етнологиня.
Нагадаємо, починаючи з цього року, Різдво в Україні, як і в більшості країн християнського світу, святкуватимуть 25 грудня. Проте у Православній церкві ультиматумів вірянам не ставлять і під час переходу на новоюліанський календар одразу зазначили, що люди можуть святкувати Різдво як за новим, так і за старим стилем.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
