Мерц — канцлер, ультраправим Трамп не допоміг. Що показали вибори до Бундестагу
Результати дочасних виборів у Німеччині не стали сенсаційними, а лише підтвердили цифри попередніх соцопитувань. Єдиний сюрприз — невдача "Вільних демократів". Що ж до головного збурювача — ультраправої "Альтернативи для Німеччини", то вона також очікувано посіла друге місце, їй і пророкували близько 21%.
Що очікує на німців після виборів, чи посилить Берлін підтримку України, і чи додали Ілон Маск та Джей Ді Венс своєю агітацією щось у скарбничку ультраправих?
Фрідріх Мерц — новий канцлер. Але попереду ще коаліціада
Федеральна виборча комісія оприлюднила остаточні цифри волевиявлення: блок ХДС/ХСС офіційно переміг на дострокових виборах до німецького парламенту, набравши 28,5% голосів. Голоси підрахували у всіх 299 округах. У наступному складі Бундестагу найближчий рік, бо законодавчі збори мають річний імунітет від розпуску, мандати отримали представники п’яти політсил: переміг блок Християнських демократів і Християнських соціалістів (ХДС/ХСС) на чолі з Фрідріхом Мерцом, другими стали ультраправі, яких до такого високого результату привела Аліс Вайдель, треті — есдеки на чолі з Олафом Шольцем, четверті "Союз 90/Зелені", останні у квінтеті фаворитів — соціалістична "Ліва партія".
Соцопитування до дня голосування ставили на межу проходження бар'єра "Вільних демократів" і лівопопулістський "Союз Сари Вагенкнехт", але ці два політичні проекти зазнали невдачі. Спочатку про них, а далі про можливі варіанти коаліції.
Лідер "Вільних демократів" Крістіан Лінднер, який був міністром фінансів в уряді Шольца, після "прольоту" його партії оголосив про відхід від політики. Гарний приклад для українських політичних діячів, які навіть попри невдачу своїх партій роками лишаються їхніми керівниками. "Вільні демократи" — ліберали-центристи, їм експерти пророкували місце в коаліції з ХДС/ХСС, проте виборці вирішили інакше. Можливо, їх вразило, що Лінднер, який конфліктував із Шольцом, підштовхнув розпад попередньої "світлофорної" коаліції, що і призвело до дочасних виборів. Одним словом, Лінднер прорахувався і вчинив чесно — пішов.
Сара Вагенкнехт отримала прізвисько "подруга Путіна". Вона виступає проти допомоги Україні та регулярно поширює російські наративи. На нинішніх виборах Вагенкнехт, яка має іранське походження, об’єдналася з лівим політиком Амірою Мохамед Алі (має єгипетське коріння) і спекулювала на болючих для німців темах мігрантів, безробіття, економічного спаду. Проте так званий "червоний" виборець уловив обман і віддав голос соціалістам, а не блоку Вагенкнехт. Тому політичний проект, у якому чітко виднілися роги Москви, провалився. Для українців це — гарна новина.
Тепер про варіанти коаліції. Хоча Мерц і буде новим канцлером, проте ХДС/ХСС потрібно в Бундестагу блокуватися з кимось у коаліцію. З "Альтернативою для Німеччини" ніхто не блокуватиметься, тому лишаються есдеки, "зелені" і ліваки. Останні одразу відпадають, оскільки політсила Мерца — праві ліберали. Лишаються есдеки та "зелені".
Обидві партії — помірковані ліві. При канцлеру Ангелі Меркель вже була коаліція ХДС/ХСС і СДПН, але ідеологічні тертя в ній не сприяли спільному баченню шляху Німеччини. За великим рахунком, у Мерца невеликий вибір — почати переговори з есдеками та "зеленими", хоча домовитися буде непросто, або очолювати так званий уряд меншості — без коаліції, тільки зі своїх партійців. Однак такий варіант ризикований, оскільки по кожній урядовій ініціативі доведеться окремо домовлятися з чотирма іншими фракціями. З ультраправими також, адже окремі обіцянки, які Мерц давав під час виборів, зокрема стосовно посилення контролю за міграцією, без голосів "Альтернативи для Німеччини" виконати буде складно. А та радісно підтримає, щоб на Мерца лягла пляма співпраці з "фашистами".
То ж ХДС/ХСС, СДПН і "зелені" зрештою наступлять на горло власній ідеологічній пісні й домовлятимуться про коаліцію. У Бундестагу 630 депутатів, тому тільки із "зеленими" більшість не ліпиться, а без них розширяться лави опозиції. До того ж ці три політсили змушує піти в один табір політика американської адміністрації: Мерц відстоює позицію сильної Європи, Шольц — ображений на атаки проти себе від оточення Трампа, а "зелені" проти політики США, спрямованої на згортання екологічних проектів і в себе, і в Європі.
Що ж до України, то всі ймовірні члени коаліції підтримують продовження і посилення допомоги нашій державі. Єдине виключення — есдеки проти того, щоб Берлін надавав Києву далекобійну зброю. Але у 2022-му Шольц навіть танки боявся нам дати…
Чому ультраправим не допомогла агітація Маска й Венса
Ілон Маск, який при Трампу зайнявся "оптимізацією" державного апарату, та віце-президент Джей Ді Венс відкрито підтримали партію на чолі з Аліс Вайдель. Венс навіть зустрічався з лідеркою "АдН" під час перебування на Мюнхенській безпековій конференції 14 лютого. Але якщо порівняти дані соцопитувань перед виборами з результатами голосування, то агітація віце-президента США за німецьких ультраправих нічого їм не додала. Підтримка як була на рівні 20-21% до цієї зустрічі, такою і лишилася.
Ще два цікавих моменти. Перший: електоральна карта, яка нині активно гуляє мережею, чітко демонструє, що ультраправі взяли гору на землях колишньої НДР. Соцопитування перед виборами показували ту саму тенденцію. Тобто американські агітатори не схилили виборців на західних німецьких землях масово віддати голоси за "Альтернативу" Вайдель. Але своїм нахабним втручанням у внутрішні справи Німеччини американські діячі спричинили інший ефект: явка виборців становила 82,5%, найвищий показник із 1987 року. І виграли від цього не ультраправі, як сподівалися у Вашингтоні, а "Ліва партія", яка різко виступила проти "фашистського реваншу". Ще у січні опитування не давали цій партії шансів подолати прохідний бар’єр, але у лютому її рейтинг пішов угору. І підсумкові майже 9% — очевидний успіх ліваків.
Що ж робитимуть ультраправі після виборів? У них чисельна фракція, понад 150 депутатів, тому урядова коаліція матиме шумну опозицію. Вайдель і її соратники провокуватимуть скандали, сипатимуть звинуваченнями, однак є чотири важливі фактори, які впливатимуть на їхню активність.
Перший фактор: обраний склад Бундестагу, як вже вказувалося вище, має річний імунітет від розпуску. Тому лемент ультраправих лишатиметься не більше, аніж лементом. На рішення уряду в разі існування коаліції вони не впливатимуть.
Другий фактор: Мерц відомий своєю твердістю щодо виконання обіцянок виборцям, серед таких — перегляд міграційних правил та посилення вимог до мігрантів, які вже перебувають в Німеччині. Такі заходи отримають схвалення серед тієї частини німців, які голосували за ультраправих. То ж від "Альтернативи" поступово тікатиме електорат.
Третій фактор: під дахом "АдН" зібралася така різношерста публіка, що цю партію накриватимуть хвилі внутрішніх скандалів.
Четвертий фактор: поведінка американської адміністрації щодо європейських союзників. Перший місяць Трампа продемонстрував зневажливе ставлення до Європи — одна тільки промова Венса у Мюнхені чого варта. І навряд чи щось зміниться на краще. Тому європейські праві, щоб не мати вигляд "троянських коней" Америки, дрейфуватимуть у бік політичного європоцентризму. У протилежному випадку втрачатимуть електоральну підтримку.