"Невидима варта": історія художниці, яка через мистецтво зберігає пам’ять про героїв

Спеціальний проект TrueUA та Асоціації з розвитку міжнародних відносин ADRUM представляє роботи однойменного артмарафону, де TrueUA є постійним інфопартнером. Проєкт збирає роботи митців різного віку — від дітей до літніх людей, які зараз переживають війну. Також є учасники з інших країн, що показує підтримку України в світі.

Кращі роботи експонуються в Центральному парку культури і відпочинку м. Києва біля Арки Свободи українського народу, кожні два місяці експозиція змінюється. Проведення виставки арт творів з різних країн в серці Києва демонструє світу, що навіть у важкі часи столиця України є центром міжнародної культури.

Леся Шиденко, 53 роки, Київ

Початок шляху

Майбутня мисткиня навчалася у столичному технікуму на художника-оформлювача. Пізніше вступила до педагогічного інституту в Переяславі на філфак. Працювала в школі вчителем української мови та літератури й образотворчого мистецтва та креслення. 1999 року взяла участь у конкурсі "Учитель року" в номінації "Образотворче мистецтво" — увійшла в десятку кращих вчителів країни і отримала відзнаку "Відмінник освіти України".

З 2001 по 2019 рр. проходила службу в СБ України. Наразі офіцер запасу.

"Невидима варта"

У період служби з 2016 по 2019 рр. Леся у співавторстві з донькою-художницею Олександрою Недашківською створила мистецький проєкт "Невидима варта" — цю виставку картин про війну побачили 32 міста України та понад 27000 глядачів.

"В артмарафоні "Покоління війни" представлено два портрети із серії "Невидима варта" — полковника Кузьменка Андрія (загинув 09.12.2015) та підполковника Долгова Андрія (загинув 07.10.2016).

Портрети створені у тісній співпраці з родинами загиблих воїнів. Я дотримувалась принципу, щоб на полотні герої були усміхнені, оточені улюбленими пейзажами чи предметами за життя, мріями, що втілились, чи так і лишились нездійсненними. Метою було показати їх в першу чергу людьми, татусями, друзями, а вже потім — героями, військовими, спецпризначенцями", — каже художниця.

Два Андрії — дві схожі долі

Про героїв картин розповідають їхні дружини Альона Долгова та Ірина Кузьменко:

"Обидва були дуже цілеспрямовані, спортивні, характерні, дуже сімейні, надійні друзі з почуттям гумору та справедливості. Дружили між собою не лише на роботі, бо були в одному відділі, а й у житті, збиралися іноді сім'ями з дітьми, весело та активно проводили час. Разом служили в охороні Посольства України в Іраку, пройшли Майдан і АТО пліч-о-пліч...

Загинули з різницею 10 місяців, Кузя (Кузьменко Андрій) пішов першим і Кащей (Долгов Андрій) ніяк не міг змиритися з його загибеллю. Зрештою пішов і він. Поховані на одному цвинтарі практично поряд. Як і йшли по життю.

Ми, дружини, теж йдемо тепер паралельно, підтримуємо одна одну, дружимо і шануємо пам'ять теж разом.

Навіть був один випадок смішний з нами, на одному з днів пам'яті по хлопцям ми випадково схилилися одна до одної і зачепилися сережками-кільцями і ніяк не могли їх роз'єднати, потім зрозуміли, що це був знак наших Андрюх, щоб ми трималися одна одну.

Є ще окрім цих полотен кілька картин де Кузя та Кащій разом — ми попросили Лесю Шиденко їх написати і подарували її відділу на згадку. Вони досі там зберігаються і як Ангели-охоронці оберігають наших хлопців".

"Переддень життя"

Всі портрети із цієї серії родини отримали в дар від авторок — Лесі та її доньки. Кожна з картин "Невидимої варти" має майже містичну історію чи то створення, чи то презентації в містах. Детальні історії представлені в романі-сповіді "Переддень життя" , який народився в процесі всеукраїнського турне та з'явився на світ у 2021 році у паперовій та аудіо-версії.

Життя продовжується

Леся отримала чимало відзнак та нагород за свою мистецьку та громадську діяльність. Серед них:

• грамота від Кабінету міністрів за мистецький проєкт "Невидима варта";
• недержавний орден "Честь і Слава" за громадську діяльність та книгу "Переддень життя";
• близько двадцяти внутрішньо-службових відзнак за сумлінне виконання службових обов’язків та збереження пам’яті загиблих воїнів та інші. 

Нещодавно вийшла нова книга "Думки без манікюру" — це щира, відверта та глибока збірка поезії та прози української письменниці, художниці й офіцерки Лесі Шиденко. Авторка ділиться власними життєвими історіями, спогадами та роздумами, які стали результатом її досвіду, зокрема й на передовій. Ця книга — її голос із "нуля", наповнений любов'ю та вдячністю, що дарує читачам світло та гармонію.

Instagram Лесі Шиденко: https://www.instagram.com/pereddenzhittia/