Саміт БРІКС без Путіна і Сі. Як члени "клубу ображених" надували щоки в Ріо
Бразилія приймала XVII саміт БРІКС. Туди не приїхали Путін, він параноїдально боїться арешту за ордером Міжнародного кримінального суду, та Сі Цзіньпін. Китайський лідер проігнорував форум уперше з 2012 року, відколи очолив свою країну. Йому стало нецікаво?
Торішній саміт БРІКС: як зганьбився Гутерріш і хто відфутболив Путіна
Торік зліт держав, які намагаються вибудувати альтернативу колективному Заходу, відбувся в російській Казані. Він відзначився ганебним учинком генсека ООН Антоніу Гутерреша, — той відмовився приїхати на Глобальний саміт миру у Швейцарії, де збиралися друзі України, а натомість навідав Путіна, де ручкався і фотографувався з воєнним злочинцем.
А от президент Бразилії Лула да Сілва відвідин Казані уникнув у хитрий спосіб. Він буцімто за кілька днів до саміту БРІКС травмувався у ванній кімнаті й тому відправив замість себе міністра закордонних справ. Без права підпису.
Показово проігнорувала саміт Саудівська Аравія, показавши Путіну своє невдоволення російською підтримкою єменських хуситів. А от турецький президент Реджеп Таїп Ердоган (Туреччина подала заявку на вступ до БРІКС) приїздив, але перед тим зустрівся з главою МЗС України Андрієм Сибігою. Давши зрозуміти союзникам по НАТО, що він хоч і катається до Росії, проте підтримує Україну.
Найбільш обговорюваною темою саміту в Казані стало продавлювання Росією ідеї BRICS Bridge — коаліції проти американського долара. Але у Путіна нічого не вийшло. Індія, Бразилія та Південноафриканська республіка категорично відмовилися підтримати антиамериканізм Кремля. Ці ж країни виявилися проти спільної китайсько-російської ініціативи щодо розширення числа членів Альянсу. Для Пекіна розширення — це збільшення свого глобального впливу, а для Росії — пропагандистська "фішка" про її "значущість". З 1 січня 2024 року до БРІКС приєдналися Єгипет, Ефіопія, Іран, ОАЕ і Саудівська Аравія. У січні цього року — ще й Індонезія.
Позиція Індії, Бразилії й ПАР щодо прийняття нових членів полягає в тому, щоб інші бажаючі отримували статус партнерів, а не повноправних членів. Такий статус у Бразилії дали В’єтнаму. Загалом партнерів включно з в’єтнамцями тепер десятеро: Білорусь, Болівія, Куба, Казахстан, Малайзія, Нігерія, Таїланд, Уганда та Узбекистан. Як видно з переліку членів і партнерів — ці країни з різною структурою економіки, з різним ВВП. Їхній альянс влучно називають "клубом ображених", адже кожен учасник десь колись мав чи має образу на Сполучені Штати та їхніх європейських і позаєвропейських союзників, що їх і поєднало. Інших міцних вузів, як от спільні цінності, релігія, близькість культур тощо, між ними не існує.
Що ж змінилося за час між самітами БРІКС у відносинах членів Альянсу та які зовнішні обставини спричинили ці зміни? Виділимо три важливих фактори, які вплинули на рішення злету "клубу ображених" у Бразилії.
"Шукайте іншого лоха". Як Трамп вплинув на цьогорічний саміт БРІКС
Перша обставина — позиція США з поверненням до Білого дому Дональда Трампа. Торік, бувши обраним президентом Сполучених Штатів, він попереджав: країни БРІКС можуть і не сподіватися, що Америка стоятиме осторонь спроб відійти від долара.
"Ми вимагаємо від цих країн зобов’язання не створювати нової валюти БРІКС і не підтримувати жодної іншої валюти у спробах замінити долар. Будь-яка країна, яка спробує зробити це, повинна помахати Америці на прощання", — просто і, здавалося б, дохідливо пояснював Трамп.
"Вони можуть піти й знайти іншу країну-лоха, — казав він 31 січня вже цього року. — Немає жодних шансів, що БРІКС замінить долар США в міжнародній торгівлі або деінде, і будь-яка країна, яка спробує це зробити, повинна привітати мита і попрощатися з Америкою!".
Проте на саміті в Бразилії передовсім від росіян — їх представляв міністр закордонних справ Сергій Лавров — знову звучали заяви про "дедоларизацію".
"Будь-яка країна, яка приєднається до антиамериканської політики БРІКС, буде обкладена додатковими 10% тарифами. Винятків з цієї політики не буде", — відреагував Трамп на своїй соціальній платформі Truth Social.
Тут варто нагадати, що буквально недавно Штати уклали торгівельну угоду з В’єтнамом, для якого експорт товарів до США має вирішальне значення для економіки. Сигнал від Трампа саме таким країнам: або ви у БРІКС граєтеся в китайсько-російські ігри й втрачаєте американський ринок, або не граєтеся — і ми з вами знаходимо спільні знаменники. Показовим також став текст підсумкової заяви зібрання у Бразилії:
"Ми висловлюємо серйозну стурбованість у зв'язку зі зростанням односторонніх мит і немитних заходів, які підривають торгівлю і не відповідають правилам Світової організації торгівлі (СОТ)".
Без згадок США, які ці мита й вводять. Очевидно, аби зайвий раз не дратувати Трампа.
Нові геополітичні розклади — проти БРІКС
Друга обставина — геополітичні зрушення на так званому Глобальному Півдні. Цього року спалахнув індійсько-пакистанський конфлікт, під час якого Індія діяла дуже потужно. Вона не лише продемонструвала, що зробила суттєвий крок уперед у військовій справі, а й блокуванням подачі води до Пакистану показала здатність застосовувати до противників не менш дієві засоби впливу. Пакистан багато років тісно співпрацює з Китаєм. У конфлікті з Делі він підтримав Ісламабад хіба заявою із глибоким занепокоєнням та закликом до мирного вирішення протистояння.
Крім того, активно формуються нові геополітичні сфери впливу, що чітко продемонструвала різка позиція Азербайджану у відповідь на вбивство в Росії братів Сафарових. За підтримки Туреччини Баку став новим гравцем на Кавказі. Москву витісняють з цього регіону. Натомість США та Євросоюз підтримують Азербайджан. І ні Росія, ні її китайські друзі змінити ситуацію не можуть.
Наступна очевидна зміна — з приєднанням нових членів та партнерів БРІКС не виграв, а програв. По-перше, відбувся ухил у бік автократій і антизахідних режимів, що негативно сприймається Бразилією, Індією і ПАР, по-друге, до складу альянсу входять країни — прямі конкуренти. Наприклад, Південноафриканська республіка — єдиний представник чорного континенту у "Великій двадцятці" і була єдиним представником у БРІКС. Тепер за сфери впливу в Африці з ПАР змагаються Єгипет, Ефіопія як члени об’єднання та Нігерія як партнер. Така ж ситуація з Іраном з одного боку та ОАЕ і Саудівською Аравією — з іншого. Вони — геополітичні конкуренти в регіоні, якщо не вороги. Простіше кажучи, намагання Китаю та Росії пропхати в БРІКС побільше країн, на які вони впливають, призвело до розколу щодо бачення порядку денного цієї спілки.
І хочеться, і колеться. Чому БРІКС приречений на внутрішній розбрат
Третя обставина — за час між самітами в Казані та Ріо-де-Жанейро так і не здійснилися ні плани створити альтернативу західній фінансовій системі, ні альтернативу платіжним системам, які контролюються Заходом (наприклад, SWIFT), ні об’єднатися навколо спільних безпекових принципів. Бо цих принципів просто не існує. Чому до Бразилії не поїхав Сі Цзіньпін? Одна із версій — таке рішення зумовлене саме згаданим індійсько-пакистанським конфліктом. Прем’єр Індії Нарендра Моді приїхав у статусі переможця, їхати в статусі приниженого союзника Пакистану китайський лідер не схотів. Інша версія — Китай улагоджує зі США питання мит, а участь Сі Цзіньпіна у саміті спілки, яку Трамп вважає антиамериканською, завадила б процесу перемовин про мита.
Між США та європейськими союзниками також існують тертя, які загострилися з поверненням Трампа до влади, проте вони вирішуються шляхом домовленостей у спільній системі ціннісних координат, що підтвердив червневий саміт НАТО в Гаазі. У членів БРІКС такої системи ціннісних координат немає. За фактом, вони — кожен сам за себе. То ж як вони можуть домовитися про спільні безпекові принципи?
І, останнє. Всі звернули увагу на те, що у підсумковому документі учасники бразильського саміту засудили "напади на мости й залізничну інфраструктуру в Брянській, Курській і Воронезькій областях РФ". Навіть вказали дати, коли ці "напади" сталися, і нагадали про "жертви серед цивільного населення". Хоча підтверджень, що до цих інцидентів має відношення Україна, немає. А от про щоденні жертви серед українців унаслідок постійних атак з боку Росії — не згадували. Тобто у спільну декларацію внесли те, що хотів Кремль. Учасники БРІКС не є нашими друзями у війні, вони просто ще раз підтвердили, що насправді не є нейтральними, а стоять на боці Росії.
Можна було викликати на килим до МЗС послів країн БРІКС за підпис під заявою. Але ефективніше буде нагадати цей випадок кожній із них при зручній нагоді. Приміром, дати їм відкоша, коли вони проявлятимуть інтерес до нашої економіки чи до наших ресурсів.