Фото: Офіс президента України

Шлях на Південь. Чим важливий для України та світу японський саміт "Великої сімки"

Минулий тиждень пройшов під знаком семи. Точніше, "Групи семи". Саміт "Великої сімки" у японській Хіросімі продемонстрував кілька принципових позицій, які визначатимуть події на планеті у найближчі роки чи навіть десятиліття.

Україна серед сильних світу цього

Українців, звісна річ, цікавить перш за все візит президента Володимира Зеленського. Власне, в цій історії варто говорити не тільки про сам японський саміт, а про комплексний вояж глави держави — бо перед появою у Хіросімі Зеленський відзначився виступом на не менш важливому для України заході, саміті Ліги арабських держав.

Чому ця подія, можливо, є навіть важливішою ніж зустріч Володимира Зеленського зі світовими лідерами у Японії? По-перше, з усіма ними президент уже зустрічався, навіть з американськими президентом Байденом і японським прем'єром Кісідою, не кажучи уже про європейських лідерів — Макрона, Шольца, Сунака і Мелоні.

По-друге, проукраїнська, ба більше — відверто антиросійська позиція лідерів країн Групи семи викристалізувалася далеко не сьогодні й не під час підготовки до японського саміту. Відійшли у минуле німецька неквапливість і французьке бажання подзвонити Путіну, Берлін тепер змагається із Лондоном за звання головних яструбів Старого світу. Захід продовжує постачати зброю, щобільше — асортимент цієї зброї збільшується, ось уже, всупереч попереднім заявам, дійшло і до винищувачів F-16. І все схоже на те, що Збройні сили України отримають усю зброю, яку Захід реально може надати — звісно, без ядерної зброї та авіаносців, але усім іншим партнери Україну забезпечать, причому не тільки й не стільки для війни, а і для післявоєнних реалій. Це і буде та стіна, яку демократичний світ вибудує на східному (і північному, хоча тут можливі варіанти, залежно від майбутнього Білорусі) кордоні України.

Заява США про приєднання до авіаційної коаліції була "домашньою заготовкою", адже такі речі вирішують заздалегідь, а на подібних самітах лише оголошують про готове рішення. Тож, за великим рахунком, практичний смисл перебування Володимира Зеленського у Хіросімі полягав не у тому, щоб вкотре зустрітися із Шольцом і Макроном. І тут ми переходимо до наступного пункту, який стосується уже не тільки України.

Боротьба за Глобальний Південь

На саміт Групи семи запросили не тільки Україну, а ще й низку країн, від яких також залежить доля як нашої держави, як і усієї без пекової ситуації в Євразії. Перш за все, йдеться про членів міждержавного об'єднання БРІКС — Бразилії та Індії. Ці країни є представниками умовного геополітичного простору, який традиційно називають Глобальний Південь. Простору, який довгий час у ситуації із російсько-українською війною не схилявся до жодної зі сторін — при цьому активно використовуючи свої економічні зв'язки із Росією, дозволяючи їй тим самим переживати тиск західних санкцій легше, ніж очікував Захід. Так, Індія, разом із Китаєм, значно збільшили обсяги закупівлі російської нафти, від якої відмовилися на Заході. Звісно ж, не без власної вигоди, вибиваючи серйозні знижки, але навіть така ситуація для Кремля є кращою, ніж повна відсутність покупців.

От за цей Глобальний Південь і розпочав боротьбу демократичний світ. Саме тому на саміт прилетіли президент Бразилії Ігнасіо Лула да Сілва та прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді. Саме тому з ними обома зустрічався президент США Джо Байден. Саме тому в Японії Зеленський мав зустріч не тільки із представниками Групи семи, а і з індійським прем'єром. І саме тому дорогою до Японії президент України залетів до саудівської Джидди, виступивши перед лідерами арабських країн. Це також частина загальної стратегії з перетягування на свій бік країн Глобального Півдня.

Індія. Бразилія. Арабський світ. Ці макрорегіони відіграють у побудові світопорядку важливу роль — і саме приєднання їх до антиросійської коаліції, у тій чи іншій формі, здатне схилити шальки терезів у боротьбі демократичного Заходу проти тираній Сходу. Тож однією із головних ідей саміту в Хіросімі була активна робота у цьому напрямку. І дуже важливо, що Україна в цій історії грає активну роль. Наскільки серйозними будуть результати — принаймні, переговорів Володимира Зеленського, — побачимо пізніше, але важливим є уже сам факт діалогу з Індією та арабським світом. І річ не тільки в нафті чи голосуваннях в ООН. І навіть не стільки у протидії російському агресору в Україні. Бо захід у Хіросімі продемонстрував значно глобальніші масштаби, у яких Україна в перспективі гратиме не основну роль і це дуже добре (за умови завершення нинішньої війни на наших умовах).

Проти Китаю

Щоб зрозуміти, для чого все-таки збиралися у Хіросімі лідери вільного світу, варто подивитися повний список запрошених на саміт "Великої сімки". Україна — зрозуміло, це найгарячіша точка на політичній мапі світу. Індія, Бразилія — це ті світові гіганти, яких варто перетягти на бік України/Заходу для посилення ізоляції Росії. Але були й інші запрошені.

Це Австралія, Індонезія, Південна Корея, В'єтнам і навіть мікроскопічні Коморські острови та не визнані усім світом Острови Кука, які не є членом Організації Об'єднаних Націй (входять туди опосередковано, через Нову Зеландію, з якою ця держава перебуває в асоційованих відносинах). Цей список є потужним сигналом головній диктатурі світу — Китаю. Бо усі ці країни, крім однієї, є представниками одного макрорегіону, азійсько-тихоокеанського. Що досить прозоро натякає на те, де після завершення російсько-української війни відбуватиметься головне протистояння демократичного світу і диктатур.

Навіть Острови Кука на цьому саміті не випадково — це частина Океанії, та частина, де в перспективі можуть з'явитися щонайменше американські кораблі. До речі, про Океанію. Річ у тім, що президент США Джо Байден після саміту в Хіросімі планував візит до Папуа-Нової Гвінеї. Через проблеми із можливим дефолтом цей візит довелося скасувати, але туди полетить очільник Держдепу (який не потрібен для дискусій із Конгресом про внутрішньоамериканські проблеми), а також прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді. Чим так зацікавила сильних світу цього ця скромна країна, яка межує з Індонезією?

А тим, що вона межує не тільки з Індонезією, а і — через море — із Соломоновими островами. З якими торік Китай підписав оборонну угоду. Угоду, в якій йшлося, зокрема, про побудову різних стратегічних об'єктів на кшталт 30 злітно-посадкових смуг. Отже, Китай почав просування в Океанію через Соломонові острови. На заході у них — Папуа-Нова Гвінея, на південному заході — Австралія, на крайньому заході Океанії — Острови Кука. Ось так глобально Сполучені Штати підійшли до протистояння з Китаєм в азійсько-тихоокеанському регіоні.

І Коморські острови, які розташовані біля східних берегів Африки, теж не випадковий гість. Китай за два десятиліття ХХІ століття значно розширив свій вплив на Африканський континент, зокрема, на східну і центральну його частини, на Мадагаскар. А де економічна експансія, там у Китая врешті-решт і військова складова. Тому стратегічне розташування Коморських островів і зацікавило сильних світу цього.

Глобальний Захід не тільки бореться з нинішньою загрозою, Росією, не тільки намагається залучити до цієї боротьби Глобальний Південь, а й дивиться уперед — на перспективу китайської загрози. І саме тому, намагаючись уже зараз продемонструвати серйозність і системність своїх дій, Група семи запросила до Хіросіми низку країн із регіону, який останнім часом так зацікавив комуністичний Пекін. Не кажучи вже про такі додаткові бонуси, як важливість Індонезії в ісламському світі (ця країна — найбільша за кількістю населення мусульманська держава світу).

Отже, зустріч лідерів країн "Великої сімки" у Хіросімі чітко окреслила кілька важливих напрямків роботи у коротко- та середньостроковій перспективі. По-перше, це поразка Росії в Україні, для чого західні демократії активніше працюватимуть з арабським світом та великими країнами Півдня. По-друге, протидія експансії Китаю, перш за все, в азійсько-тихоокеанському регіоні (не забуваємо про Тайвань, як потенційну найгарячішу точку цього регіону).

Світ, власне, уже увійшов 24 лютого 2022 року у цікавий період геополітичної турбулентності. Цивілізований світ у Японії пояснив, що і як він планує робити. Тож тепер чекаємо на практичні наслідки цих переговорів.

Підписуйтеся на нас в Telegram телеграм, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими

Статті, 22.05.2023 09:00