Система після Борисова: у ТЦК Одещини можуть залишатися понад 30 пов’язаних із ним посадовців

Звільнення Євгена Борисова з посади начальника Одеського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки не означало автоматичного демонтажу кадрової системи, яку пов’язують із його періодом керівництва. За наявними даними, у районних ТЦК Одеси та області досі можуть працювати понад 30 посадовців, яких пов’язують із колишнім очільником.

Про це повідомив політтехнолог, кандидат філософських наук Юрій Подорожній, передає "Главком". За його словами, окремі посадовці після звільнення Борисова могли продовжувати підтримувати з ним зв’язок та виконувати його вказівки.

"Як вважають деякі правоохоронці, звільнення Борисова не означало автоматичного демонтажу створеної за роки його керівництва кадрової вертикалі. У районних ТЦК Одеси та області досі можуть працювати понад 30 керівників, яких пов’язують із колишнім очільником. Частина з них обіймає керівні посади, а їхні повноваження стосуються не лише внутрішньої роботи ТЦК, а й рішень у сфері мобілізації, військового обліку та взаємодії з бізнесом", — заявив фахівець.

Як відзначив Подорожній, Борисов через збережену мережу контактів може впливати на вирішення питань, які мають фінансовий інтерес. Зокрема, йдеться про можливі домовленості щодо непризову окремих людей під час мобілізації. Також можливі випадки, коли представникам бізнесу могли створювати проблеми, а потім пропонувати їх вирішення за винагороду.

Кого пов’язують із Борисовим

Політтехнолого зауважив, що серед людей, яких пов’язують із колишнім начальником Одеського обласного ТЦК, називають Сергія Фартушняка. Саме він, за даними Подорожнього, намагається погодити своє призначення на посаду начальника Одеського обласного ТЦК та СП. Водночас Фартушняк фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого незаконного збагачення на понад 10 мільйонів гривень.

За словами Подорожнього, ще один посадовець — Владислав Павлов, якого називають хрещеним сином Борисова. Він тимчасово очолює Пересипський районний ТЦК в Одесі.

"Ходять чутки, що правоохоронці вже мають інформацію про можливе набуття Павловим необґрунтованих активів на понад три мільйони гривень. Крім того, Павлова підозрюють у неправомірному знятті з військового обліку 138 осіб через систему "Оберіг" та у зберіганні наркотичних речовин, які були виявлені у його автомобілі у червні цього року", — розповів він.

Третім прибічником, як наголосив політтехнолог, Борисова називають Сергія Корака — заступника начальника Одеського обласного ТЦК з мобілізаційної роботи. За даними джерел політтехнолога, він також перебуває у полі зору правоохоронців. Зокрема, ВАКС, за наявною інформацією, підтвердив незаконне набуття Кораком активів на понад 2 мільйонів гривень. Крім цього, його пов’язують із можливими маніпуляціями з показниками мобілізації — зокрема, із завищенням кількості мобілізованих.

Подородній додав, що формально після звільнення Борисов утратив повноваження начальника Одеського обласного ТЦК та не має офіційних можливостей визначати кадрову політику установи. Проте побудована ним система частково може працювати.

"Якщо мережа переживає звільнення свого формального керівника, кримінальні справи та зміну військового керівництва, то причина її стійкості лежить глибше. Йдеться про інституційне середовище, яке дозволяє неформальним зв’язкам переживати формальні кадрові рішення. Саме тому головне питання сьогодні, на мій погляд, полягає не в тому, що буде особисто з Борисовим. Набагато важливіше зрозуміти, чи здатна держава демонтувати систему, яка, пережила його звільнення і продовжує зберігати людей на ключових посадах. Якщо держава бореться лише з конкретним прізвищем, але не змінює механізми, які зробили такий вплив можливим, на місці одного Борисова рано чи пізно з’явиться інший", — додав фахівець.

Справи щодо Борисова

Наразі всі чотири справи щодо ексвійськкома Євгена Борисова вже передані до суду. Їх розглядають Подільський районний суд Києва, Приморський районний суд Одеси та Вищий антикорупційний суд. Цікавим фактом є те, що застави для Борисова постійно зменшують. 

Так, за даними слідства, ексвійськком обвинувачується у незаконному збагаченні на 142,9 мільйона гривень. У цій справі суди поступово зменшили заставу зі 150 мільйонів гривень до 12 мільйонів гривень, які у травні 2024 року внесли його захисники.

Ще один епізод стосується легалізації 142,9 мільйона гривень, здобутих злочинним шляхом. Спочатку суд визначив заставу у 140 мільйонів гривень, однак пізніше її зменшили до 39,3 мільйона гривень. У грудні 2025 року ці кошти також внесли адвокати Борисова. Зараз цю справу розглядає ВАКС.

Крім того, експосадовця обвинувачують у військових злочинах, зокрема у нез’явленні на службу та ухиленні від виконання обов’язків шляхом обману. У цьому провадженні суд призначив заставу у 20 мільйонів гривень замість 300 мільйонів гривень, яких вимагала сторона обвинувачення. Цю суму захист також вніс у листопаді 2025 року.

Ще одна справа стосується організації перешкоджання законній діяльності ЗСУ та використання підроблених документів. За цим епізодом заставу зменшили з 402 мільйонів гривень до 44 мільйонів гривень, після чого її також внесли захисники Борисова.

Нагадаємо, 10 серпня працівники Державного бюро розслідувань провели слідчі дії щодо колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування Євгена Борисова