Справа про 3 млрд грн неіснуючого боргу Росії: Януковичу, Азарову і судді обрали запобіжні заходи
За матеріалами Державного бюро розслідувань судді Господарського суду Києва обрали запобіжний захід у вигляді застави в розмірі мільйон гривень. У відомстві не назвали прізвища підозрюваного, але обставини справи вказують, що йдеться про суддю Господарського суду Києва Анатолія Івченка, який минулого тижня отримав підозру від ДБР.
Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, суддя підтвердив обґрунтованість підозри Бюро у причетності чинного судді Господарського суду Києва до сплати Росії 3 мільярди гривень неіснуючого боргу.
Окрім цього, суд обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою колишнім президенту Вікторові Януковичу та прем'єр-міністру Миколі Азарову.
Слідство встановило, що ще у 2011 році Росія залучила до підривної діяльності проти України тодішніх президента, прем’єр-міністра України та суддю Господарського суду Києва, а також керівників різних ланок судової системи.
"Керівництво РФ розробило план, відповідно до якого обороноздатність та збройні сили агресора будуть фінансуватися коштом державного бюджету України під приводом виконання рішення Господарського суду Києва про погашення нереального боргу", — зазначили правоохоронці.
Для цього у 2011 році до керівництва України звернувся міністр оборони Росії з листом про сприяння в погашенні заборгованості одного з суб’єктів господарювання на суму 405,5 мільйона доларів за поставлений природній газ ще у 1996-1997 роках.
"Наша держава не мала жодного відношення до боргу комерційного підприємства і не могла нести за нього відповідальність. Проте екс-керівництво країни у 2011 році почали наголошувати у засоби масової інформації, що Україна має погасити вказану суму російському міністерству оборони. Крім того, був підготовлений лист до Служби безпеки України з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника суб’єкта господарювання за нібито перекладання на державу цього боргу", — додали у ДБР.
Так, намагаючись штучно створити підстави для прямого фінансування міністерства оборони РФ коштом українського держбюджету, високопосадовці залучили керівництво судової системи та суддю Господарського суду Києва для стягнення коштів на користь Москви за неправомірним рішенням суду.
"За розробленою фігурантами схемою, у серпні 2012 року до Господарського суду Києва міністерство оборони РФ подало позов до уряду України про стягнення понад трьох мільярдів гривень з держбюджету", — зазначили правоохоронці.
ДБР наголошує, що росіяни розраховували на те, що ще у 2004 році на той час прем’єр-міністр, а надалі президент України Янукович, обіцяв їм сприяти у виконанні цих судових рішень. Втім, через відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем суддя мав відмовити у відкритті провадження у справі.
"На додаток, міністерство оборони РФ до позову не приєднало жодного доказу на підтвердження того, чому Україна має сплачувати цей борг. Однак суддя господарського суду виніс незаконну ухвалу та переклав на відповідача обов’язок збирання і надання доказів у справі", — зауважили у Бюро.
За відповідною ухвалою Кабмін надав копії листування між керівниками урядів України та РФ 1996 року. Вони були датовані ще до укладення суб’єктом господарюванням угоди, по якій виник борг. Саме через це такі листи не могли бути доказами як існування боргу, так і перекладання його на Україну. До того ж оригіналів цих листів ніколи не існувало, але відповідний факт суд проігнорував.
"Попри сплив строків позовної давності та відсутність гарантій держави за боргами підприємства, а також за відсутності доказів самого факту існування у 2012 році боргу підприємства за контрактами 1996-1997 років, суддя задовольнив позов міністерства оборони РФ та постановив стягнути з будь-якого рахунку Державного бюджету України на користь Москви понад 3,1 мільярда гривень", — додали у Бюро.
На виконання зазначеного незаконного рішення суду на користь Москви з України було стягнуто частину коштів. Після початку агресії Кремля проти нашої країни та зміни керівництва держави, іншим суддею Господарського суду у 2014 році було скасовано відповідне незаконне рішення, але повернути безпідставно стягнуті в інтересах агресора гроші так і не вдалося. За даними слідства, ці кошти пішли на фінансування повномасштабного вторгнення Росії до України.
Дії підозрюваних кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України як державна зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб. За це їм загрожує до 15 років в'язниці.
Нагадаємо, раніше співробітники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру посадовцям квартирно-експлуатаційного відділу Луганська, який наразі входить до системи сил логістики Збройних сил України, та їхнім пособникам. Йдеться про незаконне заволодіння коштами у розмірі понад 100 мільйонів гривень.