Стало відомо, скільки скарг на порушення мовного закону надійшло від українців торік
Торік уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав понад 2,3 тисячі звернень про порушення мовного закону.
Як повідомив посадовець на своїй сторінці у Facebook, торішній показник виявився на 37% нижчим, ніж у 2023 році, коли було зафіксовано 3,6 тисячі відповідних порушень та на 19% меншим, ніж у 2022 році.
Кремінь зауважив, що йдеться не про зниження уваги громадян до мовних прав, а про поступове покращення мовної ситуації в Україні.
"Зважаючи на виявлені факти порушень у сфері інтернету, обслуговуванні та вивісках, кількість накладених на порушників санкцій зростає", — зауважив він.
Окрім цього, впродовж 2024 року 54 людини звернулося до омбудсмена з проханням надати роз’яснення щодо норм і положень мовного законодавства. Зокрема, це стосувалося правил використання української мови в офіційних документах, у сфері обслуговування, освіти, медіа, та у правописі.
Більшість скарг, а саме 29%, щодо відсутності української версії веб-сайтів або завантаження за замовчуванням російськомовної версії за наявності українськомовної. Втім, якщо порівнювати з 2023 роком, то кількість звернень громадян щодо порушень у сфері інтернету знизилася. У 2023 надійшло 992 таких скарги, а торік — 671.
Також торік Кремінь отримав 72 звернення, що становить три відсотки від загальної кількості звернень, про порушення мовного закону посадовцями місцевого самоврядування, зокрема депутатами місцевих рад. Відповідні скарги були щодо недотримання мовного законодавства в офіційному спілкуванні, а також публічних виступів або коментарів для засобів масової інформації.
Стосовно георафії поширення скарг на порушення мовного закону, то найбільше повідомлень про відповідні порушення зафіксували у Києві (902), Одеській області (429) та на Харківщині (191). Кремінь зауважив, що проблеми з дотриманням закону існують по всій території нашої держави, але найбільше — в столиці та у великих містах.
"Це вказує на необхідність посилення контролю за його виконанням Закону. Саме тому місцева влада повинна бути максимально дієвою. Нагадаю, що в Києві, з якого надійшло 39% (а у 2023 році — 36%) від загальної кількості звернень, досі немає повноцінної мовної програми", — додав Кремінь.
Нагадаємо, торік у грудні у Бучі Київської області сусід напав на родину через те, що його закликали розмовляти українською мовою. Внаслідок інциденту постраждали хлопчик та його мати.
