
У Інституті Юнуса Емре в Києві 25 червня відбувся захід "Майстер-клас з приготування турецької кави та баклави". Камерна культурна подія була присвячена двом знаковим гастрономічним символам Туреччини — турецькій каві та турецькій баклаві.
Захід організувано Офісом з питань культури та інформації Посольства Турецької Республіки в Україні спільно з Інститутом Юнуса Емре. У затишному дворику Інституту гості поринули в атмосферу справжньої турецької гостинності. Учасники ознайомилися з багатовіковими традиціями приготування турецької кави та смачної турецької баклави, дізналися цікаві факти про їхню історію та культурне значення, а також скуштували ці автентичні зразки турецької кулінарної спадщини.
Програма заходу включала:
Турецька кава є одним із найвідоміших символів турецької культури та гостинності. Традиція її приготування сформувалася в Османській імперії у XVI столітті, коли кава вперше потрапила до Стамбула. Особливий спосіб заварювання кави в джезві на повільному вогні та її подача зі склянкою води й традиційними солодощами зробили каву невід’ємною частиною повсякденного життя, суспільних зустрічей і урочистих подій.
З Османської імперії кава поширилася в багатьох країнах світу. У 2013 році культура та традиція турецької кави були включені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО як такі, що мають виняткову культурну цінність.
Турецька баклава є одним із найвідоміших десертів турецької кухні, історія якого сягає часів Османської імперії. Хоча витоки листкової випічки можна знайти в давніших кулінарних традиціях Близького Сходу та Центральної Азії, саме в імператорських кухнях Стамбула баклава набула сучасного вигляду — з тонкими шарами тіста, багатою горіховою начинкою та ароматним сиропом.
Особливе місце посідає баклава з міста Газіантеп, унікальний рецепт якої отримав статус захищеного географічного зазначення (PGI) в Європейському Союзі. Сьогодні баклава залишається невід’ємною частиною кулінарної спадщини та святкових традицій Туреччини.