У Європі посилюється політичне насильство. Замах на прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо є тому підтвердженням.
Як повідомляє The New York Times, мотив замаху залишається незрозумілим, але він стався на тлі токсичного політичного середовища, яке від цього замаху стане ще більш отруйним принаймні у Словаччині, але потенційно і за її межами.
Головним чинником сповзання до насильницького протистояння, вважається стрімке зростання імміграції — приблизно 5,1 мільйона іммігрантів прибули до Європейського Союзу у 2022 році, що більш ніж удвічі перевищує кількість попереднього року — це різко поділило думки на континенті. Наразі Європа дедалі більше розділяється, і це небезпечно. Як і в Словаччині, цей розкол зіштовхує націоналістів, які виступають проти імміграції, з лібералами, які бачать в ультраправих загрозу верховенству закону, вільній пресі та самій демократії.
Варто зазначити, що Роберт Фіцо виступає проти офіційної позиції влади Європейського Союзу, військової допомоги Україні та масової міграції. За ці та інші причини його ненавидять ліберали. Він непопулярний у словацькій столиці Братиславі, але популярний за її межами. Схожі процеси відбуваються у Франції, Німеччині та Нідерландах, де основна боротьба тепер триває між національним і глобальним. Війна в Україні загострює ці розбіжності, тому що націоналісти по всій Європі приєднуються до моральної ідеології президента Владіміра Путіна.
Видання наголошує, що у цьому політичному світі більше немає опонентів, є лише вороги. Для нападу на них підходять усі засоби, аж до насильства, як свідчать останні події. Політична атмосфера в Європі була напруженою й до замаху на Фіцо, а зараз ця напруга зросла ще більше. Післявоєнна Європа має культуру миру, яку вже похитнула повномасштабна російсько-українська війна. У Європі не звикли до того, що їх політичні лідери стають мішенню для кривавих замахів. Майже чотири десятиліття минуло відтоді, як у 1986 році в Стокгольмі було вбито Улофа Пальме, прем’єр-міністра Швеції, соціал-демократа.
Загалом політичне насильство не обмежується Словаччиною. У Німеччині цього місяця четверо людей напали на відомого соціал-демократичного політика Маттіаса Екке, який розвішував агітаційні плакати в Дрездені, унаслідок чого у нього були зламані вилиця й очна ямка.
"Спокійна нормальність післявоєнної Європи здавалася непохитною, болісні уроки історії були засвоєні. Але, як показала реваншистська війна Росії в Україні, падіння Берлінської стіни в 1989 році не було безкровним. Злісні привиди Європи, здається, заворушилися", — додала польська вчена історик Кароліна Вігура.
Нагадаємо, що міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що письменник Юрай Цинтула, який здійснив замах на главу словацького уряду Роберта Фіцо, ймовірно, що мав спільників. Раніше його підозрювали у самостійній організації вбивства.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
