
В Україні планують скасувати пільгу з ПДВ для комерційних товарів у міжнародних відправленнях вартістю до 150 євро. Реформа має вирівняти умови конкуренції для українського та іноземного бізнесу, сприяти детінізації імпорту та забезпечити додаткові надходження до держбюджету.
Про це розповів міністр фінансів України Сергій Марченко.
За словами Марченка, чинна пільга створює нерівні умови для українських виробників та імпортерів. Український бізнес сплачує ПДВ, тоді як значна частина товарів, які продаються через іноземні маркетплейси та надходять в Україну в посилках до 150 євро, від цього податку звільнена.
Масштаби такого імпорту за останні роки суттєво зросли. У 2025 році міжнародних поштових та експрес-відправлень надійшло на 167,3 мільярда доларів. Із цієї суми 92,9 мільярда доларів, або 55,5%, не оподатковувалися ПДВ через чинну пільгу. Для порівняння, у 2023 році обсяг неоподатковуваного імпорту становив близько 40 мільярдів доларів. Така тенденція зберігається і у 2026 році.
"Ми говоримо вже не про невеликий виняток для окремих покупок громадян, а про значний сегмент імпорту", — зазначив міністр.
Однією з цілей змін є збільшення доходів державного бюджету. За оцінкою Мінфіну, скасування пільги може забезпечити близько 10 мільярдів доларів додаткових надходжень щороку. Марченко наголосив, що ці кошти мають стати додатковим ресурсом для потреб захисту України.
Водночас уряд розглядає реформу не лише як фіскальний захід. За словами міністра, вона має допомогти скоротити структурний дисбаланс між імпортом та експортом і підтримати розвиток українського виробництва.
Чинний поріг, за словами Марченка, також створює стимули для схем із дробленням комерційних партій на окремі відправлення, щоб уникнути оподаткування. Тому скасування пільги має стати частиною політики детінізації та створити однакові правила для українських і закордонних продавців.
"Український підприємець завжди платив 20% ПДВ. Іноземні онлайн-продавці та імпортери — ні", — пояснив Марченко.
На його думку, реформа усуне дискримінаційні умови для національного бізнесу та посилить чесну конкуренцію.
Міністр пояснив, що запровадження ПДВ не означає автоматичного пропорційного зростання кінцевої ціни товарів. На вартість впливатимуть політика конкретного маркетплейсу та продавця, їхня маржа, знижки, логістичні витрати та рівень конкуренції.
Продавці, зокрема, можуть частково компенсувати податок за рахунок власної маржі або змінити базову ціну товару. Водночас уряд очікує, що частина імпортних товарів може бути заміщена українськими аналогами. Це має сприяти розвитку внутрішнього виробництва та збільшенню пропозиції на українському ринку.
Для адміністрування податку планують використати модель IOSS (Import One-Stop Shop), яка вже застосовується в Європейському Союзі. Механізм передбачає, що покупець під час оформлення замовлення одразу бачитиме кінцеву ціну товару з урахуванням ПДВ та сплачуватиме її одним платежем. Далі маркетплейс або інша електронна платформа адмініструватиме податок і перераховуватиме його до бюджету.
Таким чином, покупцям не потрібно буде самостійно розраховувати ПДВ, подавати додаткові документи чи окремо сплачувати податок.
Запуск нової системи передбачений не раніше 1 січня 2027 року. За словами Марченка, нові правила запрацюють лише після того, як буде підтверджена готовність учасників ринку поштових відправлень та необхідних ІТ-рішень.
Тобто реформу не планують запускати доти, доки інфраструктура для її адміністрування не буде готовою.
Марченко наголосив, що реформа не передбачає обмеження доступу українців до міжнародних маркетплейсів. За його словами, Amazon, Temu, AliExpress та інші міжнародні платформи зможуть продовжувати працювати на українському ринку. Зміниться передусім податковий режим: іноземні продавці та український бізнес мають працювати за однаковими правилами.
Міністр також навів приклад ЄС. Там із 2021 року ПДВ стягується з комерційних товарів, придбаних за межами Євросоюзу, незалежно від їхньої вартості.
За даними, наведеними Марченком, кількість товарів у відправленнях до 150 євро, які надійшли до ЄС, зросла приблизно з 4,6 мільярда у 2024 році до 5,9 мільярда у 2025 році. Це, за його словами, свідчить, що оподаткування не зупинило розвиток міжнародної електронної торгівлі.
Нагадаємо, раніше у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити добровільний режим пільгового оподаткування для доходів домогосподарств. Документ передбачає можливість легалізації прибутків від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції чи надання дрібних послуг без обов'язкової реєстрації ФОП.