Нові правила для OLX з 2027 року: що зміниться й чи будемо платити за продаж старих речей
Навколо так званого "податку на OLX" вже виникло чимало міфів. Одні користувачі хвилюються, що тепер доведеться платити податок за кожну продану річ. Інші не зовсім розуміють, кого саме стосуються нові правила і чи справді держава почне контролювати всі онлайн-продажі.
Насправді йдеться не про окремий податок саме на OLX. Новий закон стосується ширшого кола цифрових платформ: маркетплейсів, сервісів доставлення, таксі, оренди житла, фриланс-майданчиків та інших онлайн-сервісів, через які люди отримують дохід. Головна ідея — зробити такі доходи більш прозорими для податкової системи.
Нові правила мають запрацювати поетапно. Частина обов’язків для платформ стартує раніше, а основний механізм оподаткування доходів користувачів — із 2027 року. Що відомо про новий закон та кого він стосуватиметься — читайте в нашому матеріалі.
Чому всі раптом заговорили про "податок на OLX"
Назва "податок на OLX" з’явилася в інфопросторі українців як спрощене пояснення нового закону. OLX — один із найпопулярніших майданчиків для продажу речей в Україні, тому саме його назву почали використовувати як символ усіх онлайн-продажів. Але насправді закон стосується не лише цього сервісу.
Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, які українці отримують через цифрові платформи. Йдеться про онлайн-майданчики, де фізичні особи продають товари, надають послуги, здають житло в оренду, працюють у таксі, доставленні або отримують інший дохід.
Ці зміни пов’язані з європейськими правилами та міжнародним обміном податковою інформацією. Повноцінно нова система має запрацювати з 2027 року. Водночас технічний запуск, реєстрація платформ і перші звіти можуть розтягнутися в часі, тому фактично перші податки за новими правилами сплачуватимуться вже за доходи, отримані після запуску системи.
Що саме зміниться з 2027 року
Головна зміна полягає в тому, що цифрові платформи більше не будуть просто посередниками між продавцем і покупцем. Вони стануть учасниками податкової системи: збиратимуть інформацію про доходи користувачів, передаватимуть її до податкової, а в окремих випадках ще й утримуватимуть податок.
Платформи збиратимуть дані про користувачів, які отримують дохід. Це можуть бути паспортні дані, податковий номер, адреса, інформація про статус користувача — чи є він ФОПом, чи звичайною фізичною особою. Також фіксуватимуться суми отриманих доходів.
Для багатьох користувачів це означатиме, що не потрібно буде самостійно подавати декларації щодо доходів, отриманих через зареєстровані платформи. Сервіс сам утримає податок або передасть інформацію до податкової.
Яких платформ це стосується
Нові правила охоплюють не лише класичні маркетплейси. Під дію закону можуть потрапити різні цифрові платформи, через які люди заробляють гроші.
Передусім це маркетплейси та дошки оголошень: OLX, Prom, Rozetka та інші майданчики, де користувачі продають товари. Якщо людина регулярно продає речі або фактично веде бізнес через такі сервіси, її доходи можуть потрапляти під нові правила.
Також закон стосується сервісів послуг. Це можуть бути платформи для фрилансу, пошуку виконавців, доставлення, таксі, кур’єрських послуг. Наприклад, водії, кур’єри чи виконавці, які працюють через цифрові застосунки, отримуватимуть дохід, який може автоматично обліковуватися.
Окремий блок — оренда майна. Якщо людина здає квартиру, будинок або іншу нерухомість через онлайн-платформу бронювання, інформація про такий дохід також може передаватися до податкової.
Чи доведеться платити за продаж особистих речей
Найбільше людей хвилює просте питання: якщо продати старий одяг, дитячі речі, меблі чи телефон, чи доведеться платити податок? За наведеними правилами, разові продажі особистих речей на невеликі суми не мають розглядатися як бізнес.
Для фізичних осіб передбачено неоподатковуваний ліміт — до 2000 євро на рік від продажу товарів через платформи. Тобто якщо людина іноді продає власні вживані речі й не перевищує цей поріг, податок не утримуватиметься.
Наприклад, якщо родина продає дитячий візочок, старий велосипед, шафу або телефон, якими вже користувалася, це не означає автоматичного оподаткування. Такі операції не мають прирівнюватися до підприємницької діяльності, якщо вони не є систематичними та не мають ознак бізнесу.
Інша ситуація — коли людина регулярно купує товари для перепродажу, постійно виставляє оголошення, має великий обсяг продажів і отримує стабільний прибуток. У такому випадку податкова може розцінювати це вже не як продаж особистих речей, а як підприємницьку діяльність.
Кого податкова може вважати підприємцем
Існує кілька ознак, які можуть свідчити про підприємницьку діяльність. Передусім це регулярність. Якщо людина продає товари не один чи два рази на рік, а постійно, щомісяця або щотижня, це може виглядати як бізнес. Особливо якщо йдеться не про старі особисті речі, а про нові товари.
Друга ознака — обсяг операцій. Велика кількість продажів, значні суми доходу, десятки або сотні оголошень можуть привернути увагу податкової. За одним із підходів, для звичайних фізосіб також може враховуватися кількість продажів протягом року.
Третя ознака — перепродаж. Якщо користувач купує товари з метою продати їх дорожче, це вже не просто побутова операція. Це систематичне отримання прибутку.
Також важливо, чи має людина склад товарів, однакові позиції в оголошеннях, рекламу, постійних клієнтів, прайс або інші ознаки організованої торгівлі. У такому разі доцільніше працювати як ФОП і сплачувати податки за своєю системою.
Чому держава вводить такі правила
Одна з головних причин — боротьба з тіньовою економікою. Значна частина онлайн-торгівлі в Україні відбувається без офіційного обліку доходів. Люди фактично ведуть бізнес, але не реєструються підприємцями й не сплачують податки.
Держава хоче зробити цей сектор прозорішим. Якщо водії, кур’єри, орендодавці, продавці чи виконавці послуг регулярно отримують дохід через платформи, ці гроші мають бути видимими для податкової системи.
Ще одна причина — євроінтеграція. У країнах ЄС уже діють правила, за якими цифрові платформи звітують про доходи користувачів. Україна поступово впроваджує схожі механізми, щоб стати частиною міжнародної системи обміну податковою інформацією.
Найпоширеніші міфи про "податок на OLX"
- "Податок братимуть з кожної проданої речі". Насправді ж це не так. Якщо людина зрідка продає особисті речі й не перевищує встановлений річний ліміт, податок не має утримуватися.
- "Доведеться звітувати за будь-який переказ на картку". Закон стосується доходів через цифрові платформи, а не всіх приватних переказів між людьми. Інша річ, що якщо людина масово приймає платежі за товари, це вже може виглядати як комерційна діяльність.
- "OLX автоматично списуватиме гроші з користувачів". Насправді платформа може виконувати роль податкового агента лише в тих випадках, коли користувач отримує дохід через неї та підпадає під правила оподаткування. Йдеться не про довільне списання коштів, а про утримання податку за визначеним законом механізмом.
Ще один міф — "усім доведеться відкривати ФОП". Навпаки, новий режим частково створений для того, щоб невеликі доходи фізичних осіб можна було адмініструвати простіше. Але якщо продажі стали регулярним бізнесом, оформлення ФОП може бути правильним рішенням.
Як підготуватися українцям уже зараз
Перш за все, варто зрозуміти різницю між продажем власних речей і підприємницькою діяльністю. Якщо ви раз на кілька місяців продаєте те, чим більше не користуєтесь, ситуація одна. Якщо ж регулярно торгуєте товарами, купуєте їх для перепродажу й отримуєте прибуток — це вже інша історія.
Корисно зберігати інформацію про продажі: що саме ви продали, за яку суму, коли й чи була це особиста річ. Це допоможе пояснити походження доходу, якщо колись виникнуть питання.
Тим, хто активно продає через маркетплейси, варто стежити за роз’ясненнями податкової та самих платформ. Ближче до запуску системи сервіси, ймовірно, оновлять правила користування, попросять додаткові дані та пояснять, як працюватиме утримання податків.
Отже, так званий "податок на OLX" — це не окремий податок на конкретний сайт і не покарання за продаж старих речей. Насправді йдеться про нову систему контролю доходів, які українці отримують через цифрові платформи.
Людям, які зрідка продають особисті речі — не варто хвилюватися. Водночас тим, хто фактично веде бізнес через маркетплейси, сервіси послуг, таксі, доставлення чи оренду житла, доведеться працювати прозоріше, адже держава поступово переводить цифрову економіку в офіційне поле, і з 2027 року онлайн-доходи стане значно складніше приховати.
Нагадаємо, на початку червня Верховна Рада України підтримала законодавчу ініціативу, що передбачає зниження податкового навантаження на доходи від оренди житла. Рішення має на меті легалізувати ринок орендної нерухомості та зробити його більш привабливим для власників, зменшивши частку "тіньових" угод і стимулюючи офіційне декларування доходів.
Читайте також: Пенсія для ФОП: як підтвердити стаж підприємницької діяльності
