Україна перейшла на "зимовий" час: чому це досі не скасували й як адаптуватися до змін

У ніч проти неділі, 26 жовтня, Україна перейшла на "зимовий" час. О 04:00 ранку стрілки годинників "перестрибнули" на одну годину назад. Таким чином, тривалість доби збільшилася на годину.

Перехід здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 13 травня 1996 року №509 "Про порядок обчислення часу на території України". Відповідно до документа, двічі на рік українці переводять годинники: навесні — на годину вперед, восени — на годину назад.

Більшість сучасних гаджетів змінюють час автоматично, тому власноруч потрібно перевести лише механічні годинники.

Коли почали переводити годинники

Традиція сезонного переведення часу має більш ніж столітню історію. Уперше її запровадили у Великій Британії 1908 року — для економії електроенергії та ефективнішого використання світлового дня. В Україні годинники переводять в останню неділю жовтня (на "зимовий" час) і в останню неділю березня (на "літній" час).

Чому в Україні досі не скасували "зимовий" та "літній" час

В Україні традиція переводити годинники збереглася ще з радянських часів. Тоді це пояснювали економією енергоресурсів, адже влітку світловий день довший. Однак сьогодні ця причина втратила актуальність — переведення годинників практично не впливає на споживання електроенергії.

Восени 2024 року вважалося, що переведення годинників в Україні відбудеться востаннє, адже у липні Верховна Рада підтримала законопроект, який скасовує запровадження "літнього" часу. Проте за три місяці президент Володимир Зеленський так його і не підписав. За даними ЗМІ, гарант цього робити й не планував, адже у владі нарешті все порахували, й "вилізли збитки на кілька мільярдів". А щоб нібито не ображати спікера парламенту Руслана Стефанчука, який і був автором законопроекту, Зеленський вирішив не накладати вето на документ.

Як ми раніше писали у статті "Переведення годинників. Як Стефанчук підвів Зеленського під порушення Конституції", торішня спроба скасувати переведення годинників — не перша в історії незалежної України. Попередня була наприкінці вересня 2011-го, за часів "регіоналів". Щоправда, вони не ховали потрібне їм рішення в законі зі стандартами й еталонами, а просто видали постанову ВР з єдиним пунктом: "Установити з 27 березня 2011 року (тобто "заднім числом") на території України час другого часового поясу з додаванням однієї години". Тобто, по-перше, "літній" час, а по-друге, час третього поясу і, за "дивним збігом" — саме московський. Бо Москва, яка взагалі-то розташована у другому поясі, тоді якраз теж перейшла теж на вічний "літній" час.

У відповідь "регіонали" отримали протести, по-перше, свідомих громадян, по-друге, західних регіонів, яких не дуже тішила перспектива прокидатися рано, за Москвою, хоча світає пізно, майже за Варшавою. Ініціатива була настільки альтернативно обдарованою, що вже у жовтні від неї відмовилися. Слідом від такого ж рішення відмовилися у "братній" підкремлівській "Придністровській Молдавській Республіці".

2021 року народні депутати також задумувались над тим, аби скасувати переведення годинника. Ці плани вони аргументували кількома пунктами:

• питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу;
• питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес;
• питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильно впливає на загальну економію енергоресурсів.

Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього.

Як сезонна зміна часу впливає на організм

Медики застерігають: перехід на інший час може викликати проблеми з серцем, імунітетом і сном, адже він порушує біоритми людини. Через це можливі втома, дратівливість та стрес.

Фото: Pixabay

Щоб легше адаптуватися, фахівці радять:

1. Поступово змінювати режим сну — почати за кілька днів до переведення годинника.

2. Більше гуляти на свіжому повітрі — це допомагає мозку насититися киснем.

3. Робити ранкову розминку — зарядка активізує організм і покращує настрій.

4. Не пропускати сніданок — ситна ранкова їжа допомагає швидше "ввімкнутися" в день.

Повна адаптація може тривати до трьох тижнів — саме стільки потрібно, щоб біологічний годинник звик до нового ритму.

Нагадаємо, у Євросоюзі, який також здійснює переходи на "зимовий" та "літній" час, тривають дискусії про скасування переходу на "літній" час. Це питання планують врегулювати до 2026 року.