# переведення годинників

Цієї ночі Україна перейшла на "зимовий" час. Стрілки годинника перевели на годину назад. Час на девайсах "перестрибнув" автоматично, а ось на механічних годинниках потрібно переводити час самостійно. До сьогодні вважалося, що переведення годинників в Україні відбудеться востаннє, адже у липні поточного року Верховна Рада підтримала законопроект, який скасовує запровадження "літнього" часу. Проте за три місяці президент так його і не підписав. За даними ЗМІ, Володимир Зеленський цього робити й не планував, адже у владі нарешті все порахували й "вилізли збитки на кілька мільярдів". А щоб нібито не ображати спікера парламенту Руслана Стефанчука, який і був автором законопроекту, Зеленський вирішив не накладати вето на документ. Чому в Україні не скасували переведення годинника Переведення годинників почалося ще 1981 року для економії електроенергії та подовження світлового дня й здійснюється двічі на рік: у березні (на "літній" час) та у жовтні (на "зимовий" час). Як ми писали у статті "Переведення годинників. Як Стефанчук підвів Зеленського під порушення Конституції", нинішня спроба скасувати переведення годинників — не перша в історії незалежної України. Попередня була наприкінці вересня 2011-го, за часів "регіоналів". Щоправда, вони не ховали потрібне їм рішення в законі зі стандартами й еталонами, а просто видали постанову ВР з єдиним пунктом: "Установити з 27 березня 2011 року (тобто "заднім числом") на території України час другого часового поясу з додаванням однієї години". Тобто, по-перше, "літній" час, а по-друге, час третього поясу і, за "дивним збігом" — саме московський. Бо Москва, яка взагалі-то розташована у другому поясі, тоді якраз теж перейшла теж на вічний "літній" час. У відповідь "регіонали" отримали протести, по-перше, свідомих громадян, по-друге, західних регіонів, яких не дуже тішила перспектива прокидатися рано, за Москвою, хоча світає пізно, майже за Варшавою. Ініціатива була настільки альтернативно обдарованою, що вже у жовтні від неї відмовилися. Слідом від такого ж рішення відмовилися у "братній" підкремлівській "Придністровській Молдавській Республіці". 2021 року народні депутати також задумувались над тим, щоб скасувати переведення годинника. Ці плани вони аргументували кількома пунктами: питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу; питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес; питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильно впливає на загальну економію енергоресурсів. Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього. Переведення часу: як це впливає на організм Вчені наголошують, що переведення стрілок годинника може спровокувати розвиток серцево-судинних та імунних захворювань, тому що воно змінює біологічний ритм людини. Нестача сну та зміна режиму також можуть стати причиною стресів. Тому важливо виконувати кілька рекомендацій, завдяки чому адаптація через переведення годинника на "зимовий" час буде менш травматичною: гуляйте на свіжому повітрі — так ви зможете наситити мозок киснем; зранку розминайте м'язи — фізичні вправи допоможуть прокидатися енергійними та в хорошому настрої; зробіть акцент на сніданках — зранку краще споживати ситну їжу, щоб запустити організм. Нагадаємо, у Євросоюзі, який також здійснює переходи на зимовий та літній час, тривають дискусії про скасування переходу на літній час. Це питання планують врегулювати до 2026 року.

У ніч на 27 листопада Україна перейде на "зимовий час". Відтак, і поїзди також курсуватимуть за новим часом. Про це повідомила "Укрзалізниця". В УЗ зазначили, що в ніч проти 27 жовтня слід буде перевести стрілки годинників на годину назад. Сучасні ґаджети переводять годинники автоматично, а от механічні доведеться переводити самостійно. "І не спізніться на потяг! Адже в неділю всі поїзди курсують вже за новим часом, який і зазначений у квитках", -- попередили у компанії. Що відомо про переведення годинників в Україні Наша держава ще за часів СРСР почала переводити стрілки годинника кожні пів року. Однак, 16 липня Верховна Рада ухвалила законопроект про скасування переходу на "літній час" в Україні. Цей документ передбачає фіксацію "зимового часу". Так, відповідну ідею підтримав 261 народний депутат. Відтак цього року українці востаннє переводитимуть годинники, і перехід на "літній час" вже не здійснюватиметься. Зазначимо, що автором законопроекту про припинення переведення годинників є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він подав ідею скасувати переведення та залишитись жити за зимовим, за його словами, природним для України часом, після того, як став новим головою Верховної Ради. Він ініціював такий законопроект 2020 року, і його навіть ухвалили у першому читанні. Це сталося на початку березня, за декілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилася, а сам документ повернули на доопрацювання та повторне друге читання. Однак 2021 року для нього теж забракло голосів. Нагадаємо, у липні заступник міністра енергетики Микола Колісник повідомляв, що споживання електроенергії не збільшиться після скасування переведення годинників на "літній час". У цьому плані ситуація залишається стабільною.

У ніч на 27 листопада Україна перейде на "зимовий" час. Годинники потрібно перевести о 04:00 на одну годину назад. Сучасні гаджети здійснять перехід на "літній" час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники. До сьогодні вважалося, що переведення годинників в Україні відбудеться востаннє, адже у липні поточного року Верховна Рада підтримала законопроект, який скасовує запровадження "літнього" часу. Проте за три місяці президент так його і не підписав. За даними ЗМІ, Володимир Зеленський цього робити й не планував, адже у владі нарешті все порахували й "вилізли збитки на кілька мільярдів". А щоб нібито не ображати спікера парламенту Руслана Стефанчука, який і був автором законопроекту, Зеленський вирішив не накладати вето на документ. Чому в Україні не скасували переведення годинника Переведення годинників почалося ще 1981 року для економії електроенергії та подовження світлового дня й здійснюється двічі на рік: у березні (на "літній" час) та у жовтні (на "зимовий" час). Як ми писали у статті "Переведення годинників. Як Стефанчук підвів Зеленського під порушення Конституції", нинішня спроба скасувати переведення годинників — не перша в історії незалежної України. Попередня була наприкінці вересня 2011-го, за часів "регіоналів". Щоправда, вони не ховали потрібне їм рішення в законі зі стандартами й еталонами, а просто видали постанову ВР з єдиним пунктом: "Установити з 27 березня 2011 року (тобто "заднім числом") на території України час другого часового поясу з додаванням однієї години". Тобто, по-перше, "літній" час, а по-друге, час третього поясу і, за "дивним збігом" — саме московський. Бо Москва, яка взагалі-то розташована у другому поясі, тоді якраз теж перейшла теж на вічний "літній" час. У відповідь "регіонали" отримали протести, по-перше, свідомих громадян, по-друге, західних регіонів, яких не дуже тішила перспектива прокидатися рано, за Москвою, хоча світає пізно, майже за Варшавою. Ініціатива була настільки альтернативно обдарованою, що вже у жовтні від неї відмовилися. Слідом від такого ж рішення відмовилися у "братній" підкремлівській "Придністровській Молдавській Республіці". 2021 року народні депутати також задумувались над тим, щоб скасувати переведення годинника. Ці плани вони аргументували кількома пунктами: питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу; питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес; питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильно впливає на загальну економію енергоресурсів. Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього. Переведення часу: як це впливає на організм Вчені наголошують, що переведення стрілок годинника може спровокувати розвиток серцево-судинних та імунних захворювань, тому що воно змінює біологічний ритм людини. Нестача сну та зміна режиму також можуть стати причиною стресів. Тому важливо виконувати кілька рекомендацій, завдяки чому адаптація через переведення годинника на "зимовий" час буде менш травматичною: гуляйте на свіжому повітрі — так ви зможете наситити мозок киснем; зранку розминайте м'язи — фізичні вправи допоможуть прокидатися енергійними та в хорошому настрої; зробіть акцент на сніданках — зранку краще споживати ситну їжу, щоб запустити організм. Нагадаємо, у липні заступник міністра енергетики Микола Колісник повідомляв, що споживання електроенергії не збільшиться після скасування переведення годинників на "літній" час. У цьому плані ситуація залишається стабільною.

У неділю, 27 жовтня, Україна традиційно спатиме на годину довше: рівно о четвертій ранку годинники "переводяться" на "зимовий" час. Цього року це могло бути останнє таке переведення у новітній історії України: у липні Верховна Рада підтримала законопроект, який скасовує запровадження "літнього" часу. Проте за три місяці президент так і не знайшов часу підписати цей документ. Тож поки що подальше переведення стрілок "підвисло" у політичному просторі. Парламент витратив чотири роки на годину Переведення стрілок в Україні, як і в багатьох інших країнах, вже 28 років відбувається в ніч на останню неділю березня о 03:00 (на годину вперед, "літній" час) та в ніч на останню неділю жовтня о 04:00 (на годину назад, "зимовий" час). З невідомих причин це не давало спокою нинішньому голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку. Ще 9 жовтня 2020-го, за попереднього спікера Дмитра Разумкова, він зареєстрував законопроект №4201, у якому серед іншого запропонував скасувати перехід на "літній" час. Варто зазначити, що це лише один пункт в законопроекті, який формально присвячений обчисленню часу в Україні в широкому розумінні -- від закріплення григоріанського календаря до визначення одиниць вимірювання часу (години, хвилини, секунди), хоча пояснювальна записка здебільшого присвячена саме відмові від "літнього" часу. Серед причин -- "захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України" (мовляв, на окупованих територіях РФ запровадила свій час, тож українському часу потрібен окремий закон), "захист здоров'я населення" (бо сезонний часовий стрибок має негативний вплив на здоров'я, фізичне і психологічне), "близько 140 країн або ніколи не користувалися сезонним часом" (однак це переважно азійські, південноамериканські та африканські країни), ще і Європарламент в березні 2019-го "підтримав ідею скасування сезонного переведення годинника з 2021 року". На початку березня 2021-го законопроект підтримали за основу 277 голосами. "За" майже у повному складі проголосували "Слуги народу", "Європейська Солідарність", "Голос", "За майбутнє" та значна частина позафракційних. "Батьківщина", "ОПЗЖ" та "Довіра" голосів не дали. Але вже за два тижні підтримки різко не стало -- у другому читанні за документ проголосували лише 212 депутатів, переважно "слуги". Інші або різко "передумали", як весь "Голос", або, як майже вся "ОПЗЖ", не прийшли на роботу. Фото з сайту Верховної Ради Наступна серія відбулася за три роки, 16 липня 2024-го. Цього разу голосів було менше -- 161. "Слуги народу" підтримали ідею одноголосно. "Голос" дав 10 "за" з 20 можливих, позафракційні -- 5 з 19. Ще 6, 4 і 3 голоси дали "Батьківщина", "За майбутнє" та "Довіра". "ЄС" цього разу повним складом передумали й навіть дали 9 голосів "проти" -- єдині з усіх фракцій. А "ОПЗЖ", крім одного депутата, знову просто не з'явилися в Раду. Ініціатор законопроекту і тепер вже спікер Стефанчук підписав своє дітище аж за місяць. Закон відправився до голови держави -- й на Банковій "завис". Спікер і Конституція -- за. Президент утримується 24 жовтня ВВС із посиланням на свої джерела в команді президента повідомила, що Зеленський закон спікера не підписав і не планує. Мовляв, нарешті все порахували й "вилізли збитки на кілька мільярдів". І взагалі це ідея Стефанчука, і щоб його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде. Тож за такого сценарію, підбиває підсумок видання, українці й надалі переходитимуть у березні на літній, а у жовтні -- на "зимовий" час. Але є нюанс. Згідно з Конституцією, а саме 94 статті, президент має підписати й оприлюднити або повернути на повторний розгляд до парламенту документ "зі своїми вмотивованими й сформульованими пропозиціями" протягом 15 днів після отримання. А якщо ні першого, ні другого не відбулося, "закон вважається схваленим Президентом України й має бути підписаний та офіційно оприлюднений". Тож юридично президент може тепер тільки підписати закон. І все тримається на формальності з умовою "має бути підписаний". Як регіонали тягнули Україну у вічне московське літо Нинішня спроба скасувати переведення годинників -- не перша в історії незалежної України. Попередня була наприкінці вересня 2011-го, за часів "регіоналів". Щоправда, вони не ховали потрібне їм рішення в законі зі стандартами й еталонами, а просто видали постанову ВР з єдиним пунктом: "Установити з 27 березня 2011 року (тобто "заднім числом") на території України час другого часового поясу з додаванням однієї години". Тобто, по-перше, "літній" час, а по-друге, час третього поясу і, за "дивним збігом" -- саме московський. Бо Москва, яка взагалі-то розташована у другому поясі, тоді якраз теж перейшла теж на вічний "літній" час. У відповідь "регіонали" отримали протести, по-перше, свідомих громадян, по-друге, західних регіонів, яких не дуже тішила перспектива прокидатися рано, за Москвою, хоча світає пізно, майже за Варшавою. Ініціатива була настільки альтернативно обдарованою, що вже у жовтні від неї відмовилися. Слідом від такого ж рішення відмовилися у "братній" підкремлівській "Придністровській Молдавській Республіці". Чому відмовлятися від "літнього" часу -- погана ідея Україна -- велика і дещо витягнута із заходу на схід країна. Але їй пощастило -- майже вся її територія розташована у другому часовому поясі. Виключення -- краєчок Закарпаття, який міг би бути першим поясом, і крайні східні райони Харківської, Луганської та Донецької областей, які вже "зайшли" у третій пояс. Фото з мережі Інтернет Власне, саме у західних і східних регіонах виникає найбільше проблем, коли політики беруться за час. Якщо згадати "літній" час "регіоналів", то 21 грудня, у найкоротший день року, сонце в Ужгороді сходило б аж о 09:21, у Львові -- о 09:19. З вічним "зимовим" часом виникає зворотна проблема, але вже для східних регіонів. Наприклад у Харкові 21 червня -- найдовший день року -- сонце стає о 04:25, а заходить о 20:48. Якщо прибрати додаткову літню годину, буде 03:25 і 19:48 відповідно. Не надто комфортно і для сну, і для літнього вечірнього променаду. Тож так, сезонні часові стрибки -- особливо березневий -- не надто приємні для самопочуття. Але ранній схід сонця і такий же ранній захід, ще й влітку, також навряд чи додадуть психологічного і психічного здоров'я. Тим більше, що Україна, як і інший розвинутий світ, вже давно відійшла від аграрного укладу життя, орієнтованого на світловий день, і живе саме за годинниками, а не за сонцем. Хто вигадав переводити стрілки і як в інших Взагалі астрономічним часом вважається саме "зимовий" час. Ідея ж "літнього" виникла ще в ранні індустріальні -- і, відповідно, доелектричні -- часи з дуже простою метою: ефективніше використовувати наявне денне світло. Власне, англійська назва це й означає -- "час збереження денного світла" (Daylight Saving Time, DST). Першим прогресивну зміну запропонував один з засновників США Бенджамін Франклін у ще 1784-му. Проте все ХІХ століття все йшло за звичним розкладом. До оптимізації часу повернулися лише під час Другої промислової -- або ж Технологічної революції --на початку ХХ століття. Першими стрілки перевели у Великій Британії у 1908 році. Проте там це обмежилося маєтками короля Едварда VII, а от "на потік" часові зміни поставили Німеччина й Австро-Угорщина у 1916-му. Переведення стрілок почало крокувати світом. Нині 71 країна світу має "зимовий" та "літній" час: вся Європа, Північна Америка (окрім Мексики), Австралія й Океанія. А от у Південній Америці переводять годинник лише у Чилі. Африка ж представлена лише Єгиптом, де до переведення стрілок повернулися після кількох років відмови. Фото: Worldprints.com Варто додати, що кордони літнього часу за минулі 50 років дещо зросли, щонайменше на європейському континенті. У 1970-ті переведення стрілок відбувалося в першу неділю квітня й останню неділю вересня. У 1981-му посунули весняний кордон, до останньої неділі березня. А у 1996-му -- осінній, до останньої неділі жовтня. У СРСР намагалися піти своїм шляхом і спочатку, у 1981-му, датами переходу призначили 1 квітня й 1 жовтня. Але за три роки зрозуміли, що у робочі дні це робити не зручно, і слідом за "загниваючим заходом" посунули зміни на вихідні. Додамо, що далеко не всі країни живуть за часом свого поясу. Білорусь, наприклад, хоча повністю розташована у другому поясі, навіть зміщена ближче до європейського першого, живе за російським третім поясом (тож її центральним і західним регіонам можна поспівчувати -- згадаймо українські протести 2011-го). А от європейські країни, хоч і мають у своєму розпорядженні два пояси, живуть переважно у першому поясі. Навіть чималенькі Франція та Іспанія, які надійно вмістилися у "нульовому" поясі. За "рідним" Гринвічем же живуть лише Велика Британія та Ірландія, Ісландія, Португалія, а далі вже крайні західні країни Африки. Історія із непідписаним законом про скасування переведення годинників свідчить про одне: українці й далі будуть переходити у березні на "літній" час, а у жовтні -- на "зимовий". А заяви на кшталт "не крадіть наші вечори" відійдуть у минуле.

У ніч на неділю, 27 жовтня, Україна перейде на зимовий час, стрілки годинників переведуть на годину назад. Цей перехід мав стати останнім, адже у липні Верховна Рада підтримала проект, який скасовує подальші переведення. Однак президент його досі не підписав і не планує цього робити.  Про це повідомила агенція ВВС із посиланням на власні джерела. Журналісти нагадали, що проект закону про обчислення часу в Україні №4201, який скасовує сезонне переведення годинників, депутати підтримали в другому читанні 16 липня. Відповідно до нього, в останню неділю жовтня Україна перейде на зимовий час востаннє і має на ньому залишитися. Згодом законопроект підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, і 21 серпня його направили на підпис президенту. Однак Володимир Зеленський його досі не підписав. Як повідомив ВВС співрозмовник в президентській команді, цей закон так і не підпишуть. А для ветування закону терміни вже минули. Інший співрозмовник у президентській фракції також запевнив журналістів, що підпису не буде. "Спікер це протиснув, це його ідея, тому, щоби його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде", — зазначив співрозмовник медійників. За його словами, все порахували та побачили мінуси для економіки — "вилізли збитки в декілька мільярдів". До аргументів проти підписання закону додали петиції, з якими виступали українці. Автором законопроекту є Руслан Стефанчук. Він згадав про ідею скасувати переведення та залишитись жити за зимовим, за його словами, природним для України часом, після того, як став новим головою Верховної Ради. Він подавав такий законопроект 2020 року, і його навіть ухвалили у першому читанні. Це сталося на початку березня, за декілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилася, а сам документ повернули на доопрацювання та повторне друге читання. Однак 2021 року для нього теж забракло голосів. Нагадаємо, що сучасні гаджети здійснюють перехід на літній час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники. Україна ще за часів СРСР почала переводити стрілки годинника кожні пів року. Спочатку необхідність переведення годинників пояснювалася економією енергоресурсів на освітлення, оскільки світловий день стає довшим, але зараз це твердження втратило актуальність.

У ніч з 26 на 27 жовтня українці востаннє перейдуть на "зимовий час". Відповідне рішення Верховна Рада ухвалила 16 липня, скасувавши перехід на "літній час". Тому 2024 року в останню неділю жовтня в нашій країні востаннє переведуть стрілки годинника. Надалі вже переведення на "літній час" з 2025 року відбуватися не буде. Сучасні гаджети здійснять перехід на літній час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники. Україна ще за часів СРСР почала переводити стрілки годинника кожні півроку. Спочатку необхідність переведення годинників пояснювалася економією енергоресурсів на освітлення, оскільки світловий день стає довшим, але зараз це твердження втратило актуальність.  Раніше в Україні двічі на рік переводили годинники. Восени та на весні на годину назад та вперед, відповідно. Повернення до літнього часу відбувалося в останню неділю березня о 03:00 на одну годину вперед. Ще у 2021 році депутати в Україні задумувались над тим, щоб скасувати переведення годинника. Ці плани вони аргументували кількома пунктами: питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу; питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес; питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильно впливає на загальну економію енергоресурсів. Переведення часу: вплив на організм і адаптація Вчені наголошують, що переведення стрілок годинника може спровокувати розвиток серцево-судинних та імунних захворювань, тому що воно змінює біологічний ритм людини. Нестача сну та зміна режиму також можуть стати причиною стресів. Тому важливо заздалегідь емоційно підготуватися до переведення годинника на зимовий час. Ось кілька рекомендацій для менш стресового переходу на новий час:  змініть режим сну — найкраще починати змінювати режим за два тижні до 29 жовтня; гуляйте на свіжому повітрі — так ви зможете наситити мозок киснем; зранку розминайте м'язи — фізичні вправи допоможуть прокидатися енергійними та в хорошому настрої; зробіть акцент на сніданках — зранку краще споживати ситну їжу, щоб запустити організм. Підготовка повинна тривати не менше двох-трьох тижнів. Тільки так можна відчути, що внутрішній біологічний годинник пристосувався до переходу на зимовий час. Нагадаємо, у липні заступник міністра енергетики Микола Колісник повідомляв, що споживання електроенергії не збільшиться після скасування переведення годинників на "літній час". У цьому плані ситуація залишається стабільною.

Українські урядовці переконані, що споживання електроенергії не збільшиться після скасування переведення годинників на літній час. У цьому плані ситуація залишається стабільною. Про це розповів заступник міністра енергетики України Микола Колісник в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Як і зазначав міністр енергетики Герман Галущенко, не постраждає енергосистема від скасувань переходу часу. Ситуація залишається стабільною, і це жодним чином негативно не вплине", — заявив заступник міністра. На запитання про те, чи не прогнозує Міненерго збільшення споживання через скасування літнього часу, Колісник відповів негативно. Також заступник міністра енергетики розповів, що причиною покращення ситуації з електроенергією в Україні стали погодні умови. Це пов’язано з тим, що впродовж останніх днів спека спадає. Як відомо, нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроект щодо обчислення часу в Україні. Документ скасовує переведення годинників на літній час. Тобто сезонного переходу часу на території України більше не здійснюватимуть. Нагадаємо, що 2024 року в останню неділю жовтня в Україні востаннє переведуть стрілки годинника.

Об'єднання науковців "Академія наук вищої школи України" в листі президенту Володимиру Зеленському просить його ветувати закон №4201 про скасування переведення часу в Україні із зимового на літній. На думку науковців, це суперечить астрономії, економії світла та політичній логіці. Звернення президента "Академії наук вищої школи України" Олександра Наконечного в середу, 17 липня, опублікувала "Новинарня". Вчені наводять три аргументи проти закону: з ухваленням законопроекту Україна відійде від загальної практики обчислення часу в країнах ЄС та інших держав, що підтримують Київ у війні проти Росії; зараз відмовилися від використання літнього часу Росія, Білорусь і Китай, отож, за словами Наконечного, Україна ухвалила варіант, "характерний для тоталітарного світу, а таке рішення важко пояснити з погляду будь-якої політичної логіки"; за законом наприкінці червня в Києві світатиме о третій ранку, а сутенітиме о 20 вечора (зараз — о четвертій і о 21 відповідно); світло витрачатиметься марно — це випливає з попереднього аргументу; через це зростуть витрати на електрику в установ і підприємств у вечірні години навесні, влітку та восени. Це матиме "особливо відчутний ефект" в умовах постійних відключень електроенергії. В Академії нагадали, що ідею переведення годинників вперше висловив 1784 році вчений і політик Бенджамен Франклін. "Літній час на території УНР уперше встановили з 14 квітня по 14 вересня 1919 року. Це зробили для того, щоби повніше використовувати для потреб людини світловий час у літні місяці", — йдеться в заяві. А ще науковці стверджують, що на теперішній момент немає авторитетних досліджень, які би засвідчували серйозний негативний вплив переведення часу на людину, її фізичний і моральний стан. Нагадаємо, що вчора Верховна Рада ухвалила законопроект про скасування переходу на літній час в Україні. Документ передбачає фіксацію зимового часу. 2024 року в останню неділю жовтня в Україні востаннє мали би перевести стрілки годинника.

Найближчого пленарного тижня Верховна Рада розгляне у другому читанні проект закону про скасування переходу на літній час в Україні. Документ передбачає фіксацію зимового часу. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Згідно з попереднім порядком денним, на найближчому пленарному тижні Рада розгляне вже у другому читанні законопроект спікера №4201, який передбачає скасування в Україні переходу з літнього на зимовий час і навпаки Дуже правильна ініціатива — буду підтримувати", — зазначив він. Як відомо, Верховна Рада ухвалила законопроект №4201 у першому читані у березні 2021 року. Але потім його відправили на повторне друге читання. Згідно з документом, на території України обчислення часу здійснюється за київським часом, що є єдиним для всієї території України. Київський час — час часової зони, в якій розташована столиця України — місто Київ, що відповідає другому часовому поясу в шкалі Всесвітнього координованого часу UTC+2. "Сезонний перехід часу на території України не здійснюється", — йдеться в документі. Автор проекту — спікер парламенту Руслан Стефанчук — раніше заявляв, що Верховна Рада повернеться до розгляду проекту. Він хотів би, щоб Україна залишилася на зимовому часі. При цьому він стверджував, що дискусію вестимуть відповідно до рішень Європейського Союзу. Зараз Україна переходить на літній час відповідно порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи. Перехід регулюється постановою Кабміну 1996 року. Літній час застосовують у більшості країн Заходу, у тому числі в ЄС, США та Канаді. В Україні дії київський час з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о третій годині на одну годину вперед; в останню неділю жовтня о четвертій годині на одну годину назад. Нагадаємо, Міністерство економіки України повідомляло, що в ніч на 31 березня Україна перейшла на літній час. Це відбулося з метою ефективного використання світлої частини доби у державі.

У ніч на неділю, 31 березня, Україна перейшла на літній час -- о 03:00 стрілку годинника перевели на одну годину вперед.  Відповідна норма закріплена у постанові Кабінету міністрів України від 13 травня 1996 року № 509 "Про порядок обчислення часу на території України". Згідно з документом, в Україні двічі на рік переводять годинники -- восени та навесні на годину назад та вперед відповідно. Повернення до літнього часу відбувається в останню неділю березня о 03:00 переведенням годинників на одну годину вперед. Сучасні гаджети здійснюють перехід на літній час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники. Відлуння "радянщини": чому Україна досі переходить на зимовий та літній часи Україна ще за часів СРСР почала переводити стрілки годинника кожні півроку. Спочатку необхідність переведення годинників пояснювалася економією енергоресурсів на освітлення, оскільки світловий день стає довшим. Водночас зараз це твердження втратило актуальність.  У 2021 році народні депутати задумувались, щоб скасувати переведення годинників, залишившись на "зимовому". Ці плани вони аргументували кількома пунктами: питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу; питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес; питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не надто впливає на загальну економію енергоресурсів. Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього. Переведення часу: вплив на організм і адаптація Вчені наголошують, що переведення стрілок годинника може спровокувати розвиток серцево-судинних та імунних захворювань, тому що воно змінює біологічний ритм людини. Так, шведські медики з Каролінського інституту в Сольні провели дослідження й виявили, що в перші дні після переведення годинника збільшується кількість інфарктів і кількість самогубств. Своєю чергою вчені з США давно наполегливо рекомендують відмовитися від переведення годинників. Через неуважність людей, пов’язану зі зміною добових ритмів відбувається багато ДТП та нещасних випадків у період переведення годинника Нестача сну та зміна режиму також можуть стати причиною стресів. Тому важливо заздалегідь емоційно підготуватися до переведення годинника на зимовий час. Ось кілька рекомендацій для менш стресового переходу на новий час:  змініть режим сну — найкраще починати змінювати режим за кілька днів до переведення годинника; гуляйте на свіжому повітрі — так ви зможете наситити мозок киснем; зранку розминайте м'язи — фізичні вправи допоможуть прокидатися енергійними та в хорошому настрої; зробіть акцент на сніданках — зранку краще споживати ситну їжу, щоб запустити організм. Підготовка повинна тривати не менше двох-трьох тижнів. Тільки так можна відчути, що внутрішній біологічний годинник пристосувався до переходу на літній час. Нагадаємо, у Євросоюзі, який також здійснює переходи на зимовий та літній час, тривають дискусії про скасування переходу на літній час. Це питання має вирішитися до 2026 року.

В Україні вночі 31 березня стрілки годинників необхідно перевести на годину вперед. Відтак, у неділю години відправлення та прибуття поїздів у квитках вказуватимуться вже з урахуванням переходу на літній час. Про це повідомила прес-служба "Укрзалізниці". "31 березня разом з усією країною переходимо на літній час. О 03:00 за київським часом стрілки годинника переводимо на одну годину вперед", -- наголосили у компанії. Наголошується, що час відправлення та прибуття поїздів у квитках вказується вже з урахуванням переведення стрілок годинника. Чому ми переходимо на зимовий та літній часи Згідно з документом, в Україні двічі на рік переводять годинники. Восени та на весні на годину назад та вперед, відповідно. Повернення до літнього часу відбувається в останню неділю березня о 03:00 переведенням годинників на одну годину вперед. Цього року відповідну процедуру необхідно буде зробити 31 березня. Варто зауважити, що сучасні гаджети здійснять перехід на літній час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники. Україна ще за часів СРСР почала переводити стрілки годинника кожні півроку. Спочатку необхідність переведення годинників пояснювалася економією енергоресурсів на освітлення, оскільки світловий день стає довшим. Але зараз це твердження втратило актуальність.  Варто зазначити, що у 2021 році депутати в Україні задумувались над тим, щоб скасувати переведення годинника. Ці плани вони аргументували кількома пунктами: питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу; питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес; питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильно впливає на загальну економію енергоресурсів. Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього. Нагадаємо, у Євросоюзі, який також здійснює переходи на зимовий та літній час, тривають дискусії про скасування переходу на літній час. Це питання має вирішитися до 2026 року.

В останню неділю березня всі українці перейдуть на літній час. Відтак, вночі 31 березня стрілки годинників необхідно перевести на годину вперед.  Про це йдеться у постанові Кабінету міністрів України від 13 травня 1996 року № 509 "Про порядок обчислення часу на території України". Згідно з документом, в Україні двічі на рік переводять годинники. Восени та на весні на годину назад та вперед, відповідно. Повернення до літнього часу відбувається в останню неділю березня о 03:00 переведенням годинників на одну годину вперед. Цього року відповідну процедуру необхідно буде зробити 31 березня. Варто зауважити, що сучасні гаджети здійснять перехід на літній час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники. Варто зазначити, що у 2021 році депутати в Україні задумувались над тим, щоб скасувати переведення годинника. Ці плани вони аргументували кількома пунктами: питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу; питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес; питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильно впливає на загальну економію енергоресурсів. Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього. Нагадаємо, у Євросоюзі, який також здійснює переходи на зимовий та літній час, тривають дискусії про скасування переходу на літній час. Це питання має вирішитися до 2026 року.

У Теребовлі Тернопільської області відновили роботу годинника, який встановлений на міській ратуші. Тепер щогодини тут б’ють куранти, а о 12:00 звучить мелодія Державного Гімну. Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на директора Теребовлянського туристично-інформаційного центру Миколу Августовича. За його словами, годинник зламався перед початком повномасштабного вторгнення. Майже два роки з вежі Теребовлянської ратуші було чути лише звук повітряної тривоги. "Чоловік, який мав відповідати за цей годинник, разом зі сім’єю виїхав за кордон. Зараз нам вдалося з ним зв’язатися. Після коротких перемовин домоглися, щоб нам повернули плату. Приїхав майстер зі Львова та все встановив", — розповів він. Мешканці Теребовлі задоволені оновленням, адже вірять у прикмети, що годинники повинні постійно відраховувати час. "Це навіть за прикметою добре, коли годинник йде постійно. То хай відновлюють, нічого проти не маю", — сказала місцева мешканка Олена Пономаренко. "Добре, тому що людям тепер зручно орієнтуватися, котра година. Стало трішки по-інакшому в нашому містечку, бо зараз дуже сумні часи", — додала інша місцева мешканка Богдана Костильнюк. Годинник розташований на вежі ратуші. Вона є однією з туристичних локацій міста. Тут оформили оглядовий майданчик, з якого видно краєвиди Теребовлі. Перший годинник на ратуші, за словами Миколи Августовича, з’явився тоді, коли й сама будівля, — на початку 20 століття. "Уже в першій версії вежі, збудованій за часів Австро-Угорської імперії, був годинник. Під час Першої світової війни всю вежу і годинник зруйнували. Згодом її відбудували вже поляки", — розповів він історію годинника на ратуші. Сучасний годинник встановили тут на початку літа 2021 року. Його механізм — комбінований. "Є, скажімо так, механічне "металеве серце", яке призводить до всіх обертів. І є електричний "мозок". Годинник — автономний: сам змінює години, за необхідності вмикає собі підсвічування", — пояснив Августович. У разі відключення електроенергії механізм не працюватиме. Скільки грошей виділили на його ремонт, Микола Августович не повідомив. Нагадаємо, що в Чортківській громаді Тернопільської області місцевий мешканець знайшов на колекцію із 17 браслетів періоду пізньої бронзи, які мають центральноєвропейське виробництво. Також поряд зі скарбом лежала сокира з міді, яку наші предки використовували у військових цілях.

Цієї ночі Україна перейшла на "зимовий" час. Стрілки годинника перевели на годину назад. Час на девайсах автоматично "перестрибнув" на одну годину назад. На механічних годинниках потрібно переводити час самостійно.  Переведення годинників почалося ще у 1981 році для економії електроенергії та подовження світлового дня й здійснюється двічі на рік: у березні (на "літній" час) та у жовтні (на "зимовий" час). Переведення часу: як це впливає на організм Вчені наголошують, що переведення стрілок годинника може спровокувати розвиток серцево-судинних та імунних захворювань, тому що воно змінює біологічний ритм людини. Нестача сну та зміна режиму також можуть стати причиною стресів. Тому важливо виконувати кілька рекомендацій, завдяки чому адаптація через переведення годинника на "зимовий" час буде менш травматичною: гуляйте на свіжому повітрі — так ви зможете наситити мозок киснем; зранку розминайте м'язи — фізичні вправи допоможуть прокидатися енергійними та в хорошому настрої; зробіть акцент на сніданках — зранку краще споживати ситну їжу, щоб запустити організм. Чому в Україні не скасували переведення годинника У 2021 році депутати в Україні задумувались над тим, щоб скасувати переведення годинника. Ці плани вони аргументували кількома пунктами: питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу; питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес; питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильно впливає на загальну економію енергоресурсів. Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього. Нагадаємо, у Євросоюзі, який також здійснює переходи на зимовий та літній час, тривають дискусії про скасування переходу на літній час. Це питання планують врегулювати до 2026 року.

Цієї ночі Україна перейде на "зимовий" час. Переведення годинників почалося ще у 1981 році для економії електроенергії та подовження світлового дня й здійснюється двічі на рік: у березні (на "літній" час) та у жовтні (на "зимовий" час). Стрілки годинника при переході на "зимовий" формат необхідно перевести на одну годину назад — з 04:00 на 03:00. Час на девайсах автоматично "перестрибне" на одну годину назад. На механічних годинниках потрібно переводити час самостійно. Переведення часу: як це впливає на організм Вчені наголошують, що переведення стрілок годинника може спровокувати розвиток серцево-судинних та імунних захворювань, тому що воно змінює біологічний ритм людини. Нестача сну та зміна режиму також можуть стати причиною стресів. Тому важливо виконувати кілька рекомендацій, завдяки чому адаптація через переведення годинника на "зимовий" час буде менш травматичною: гуляйте на свіжому повітрі — так ви зможете наситити мозок киснем; зранку розминайте м'язи — фізичні вправи допоможуть прокидатися енергійними та в хорошому настрої; зробіть акцент на сніданках — зранку краще споживати ситну їжу, щоб запустити організм. Чому в Україні не скасували переведення годинника У 2021 році депутати в Україні задумувались над тим, щоб скасувати переведення годинника. Ці плани вони аргументували кількома пунктами: питання безпеки — "відірвати" східні області України від "московського" часу; питання захисту здоров'я — в момент сезонної зміни часу організм людини відчуває сильний стрес; питання енергетики — деякі депутати наголошували, що переведення годинників не сильно впливає на загальну економію енергоресурсів. Проте нововведення так і не набуло чинності, адже не пройшло фінального читання в залі парламенту, тобто голосування за нього. Нагадаємо, у Євросоюзі, який також здійснює переходи на зимовий та літній час, тривають дискусії про скасування переходу на літній час. Це питання планують врегулювати до 2026 року.