Відправлення військ в Україну: болгарський парламент ухвалив декларацію

Парламент Болгарії 21 лютого ухвалив декларацію, що підтверджує неучасть військових сил країни у бойових діях в Україні, за межами союзницьких зобов'язань країни в рамках НАТО, ЄС, ООН та ОБСЄ.

Про це повідомляє Novinite.

Водночас декларація закликає до дипломатичного врегулювання конфлікту та підкреслює відданість Болгарії підтримці ініціатив з деескалації та мирних переговорів. 

Як зазначає видання, у ході парламентських дебатів деякі члени, особливо з проросійської партії "Відродження", висловили скептицизм щодо гарантій, які подаються декларацією. Ангел Георгієв стверджував, що вона залишає можливість для розміщення болгарських військових в Україні, назвавши таку можливість зрадою болгарського суспільства. Однак Станіслав Балабанов із "Є такий народ" запевнив, що у Народних зборах з цього питання існує широкий консенсус, наголосивши, що без офіційного запиту від Ради міністрів роль парламенту полягає у наданні інституційної гарантії за допомогою декларації. 

Тома Біков із ГЕРБ розкритикував політичний дискурс навколо декларації, заявивши, що він використовується для проведення ідеологічних дебатів, а не для того, щоб зосередитись на фактичних наслідках декларації. За його словами, не було зроблено запиту на військову участь Болгарії, що зробило обговорення здебільшого теоретичним. У декларації не засуджуються дії Росії в Україні. 

Спроби "We Continue the Change — Democratic Bulgaria" включити формулювання, що засуджує війну Росії, що триває, і ймовірні злочини проти України, були відхилені. Аналогічно, пропозиція Revival прибрати посилання на зобов'язання Болгарії перед НАТО і ЄС не була прийнята. Остаточний текст уникає прямої згадки про російську агресію, яку деякі вважають, що залишає місце для потенційних миротворчих місій у майбутньому після закінчення конфлікту. 

Лідер ГЕРБ Бойко Борисов підтвердив, що не було зовнішнього запиту на болгарські війська і звинуватив кампанії з дезінформації у поширенні страху серед громадськості. Він наголосив на послідовній підтримці ГЕРБ України, повторивши, що роль Болгарії має бути зосереджена на дипломатичних зусиллях. Борисов також висловив стурбованість щодо довгострокової стабільності Європи, попередивши про потенційні проблеми безпеки та міграції, якщо війна залишиться невирішеною. 

Європейський парламент, на відміну від позиції Болгарії, вирішив підняти українські прапори у своїх штаб-квартирах у Брюсселі та Страсбурзі з 23 по 25 лютого на знак солідарності. Крім того, центр для відвідувачів "Станція Європа" в Брюсселі буде підсвічений у національних кольорах України на згадку про конфлікт, що триває.

Раніше стало відомо, що європейські країни можуть відправити в Україну до 30 тисяч військових, які не будуть виконувати миротворчу місію. Вони, ймовірно, патрулюватимуть повітряний простір країни.

Також повідомлялось, що Сполучені Штати Америки розглядають варіант автоматичного надання Україні членства в Північноатлантичному альянсі, якщо Росія порушить потенційну угоду про припинення вогню і здійснить повторне вторгнення.

Нагадаємо, раніше американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем на Мюнхенській безпековій конференції заявляв, що, якщо країна-агресорка Росія здійснить повторний напад на Україну, тоді її негайно візьмуть до Північноатлантичного альянсу.

Водночас 17 лютого за ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона в Парижі відбулася зустріч європейський оборонних держав. На ній вони, серед іншого, обговорили автоматичний вступ України до НАТО.