Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну усі активи та власність російських компаній, згідно з рішенням Верховної Ради, Ради національної безпеки та оборони та указом президента, були конфісковані та повинні бути передані в бюджет України. Держава мала отримати мільярди гривень, які посилили б підтримку обороноздатності.
Як йдеться у новому розслідуванні журналіста Євгена Плінського, це виявилось лише в теорії, адже на практиці не всі російські гроші потрапили до бюджету. Ба більше, на них продовжують активно заробляти.
В Україні багато років працював найбільший банк країни-агресорки — "Сбербанк Росії". І хоч його вимагали неодноразово закрити, все було марно. Лише за кілька місяців до початку великої війни (у листопаді 2021 року) фінустанова змінила назву й стала "Міжнародним резервним банком". Водночас акціонером й бенефіціаром банку залишався уряд РФ. Вже 24 лютого 2022 року, у день повномасштабного вторгнення РФ, Нацбанк України ухвалив рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію російських банків, зокрема "Міжнародного резервного банку".
Але на момент рішення НБУ на рахунку фінустанови були облігації внутрішніх державних позик на 9 млрд грн. Журналіст вказує, що задовго до нападу РФ банк почав скуповувати ці облігації й отримував прибуток у вигляді відсотків. Тобто фактично наш бюджет був винен уряду РФ, який є бенефіціаром банку, 9 млрд грн.
"Купівлю ОВДП та їхнє зберігання російський банк здійснював через відому багатьом компанію ICU ТОВ "Інвестиційний капітал України" та "Банк Авангард", власником яких є екс-голова НБУ Валерія Гонтарева", — каже Плінський.
Саме вона під час керування НБУ, за його словами, ігнорувала вимоги позбавити російський "Сбербанк" ліцензії.
У вересні 2022 року Кабмін ухвалив постанову, яка передбачає передачу активів "Міжнародного резервного банку" Національному фонду інвестицій і зарахування грошей на спецрахунок бюджету. Зокрема, йдеться про 100% акцій "Міжнародного резервного банку", а також ті самі ОВДП на 9 млрд грн та відсотки за них, які Мінфін нараховував після ліквідації банку й початку процедури передачі облігацій державі.
"За період від початку війни й до 1 лютого цього року Мінфін нарахував і виплатив за облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), які тримав російський "Міжнародний резервний банк", 949 млн грн. Тобто Мінфін сплачував ці кошти на рахунки компаній Гонтаревої", — каже Плінський.
Через кілька днів після прямого рішення Кабміну про передачу активів Національному фонду інвестицій і зарахування грошей на спецрахунок державного бюджету компанія ICU направила Фонду гарантування вкладів лист, що рішення виконати не можна.
"Виявилося, що Київська прокуратура, в обличчі Подільської районної прокуратури несподівано для всіх за крок до передачі облігацій та грошей російського банку у бюджет наклала на них арешт, заблокувавши їх на рахунку ICU та "Банку Авангард" і сталося це через 10 днів після рішення уряду. Фактично руками Київської прокуратури було створено скарбничку на 10 млрд грн в банку Гонтаревої", — повідомив журналіст.
З огляду на це ліквідатор банку направив лист до столичної прокуратури, зазначивши всі обставини цієї ситуації. Зокрема те, що було заблоковано не кошти російського банку, а фінанси, які, згідно з рішенням Кабміну від 13 вересня 2022 року, належать Україні. Вказується, що у такий спосіб прокурор унеможливив виконання указу президента та рішення РНБО.
За даними журналіста, прокуратура на це не відреагувала. Тоді Фонд гарантування вкладів звернувся до Офісу генпрокурора.
"Відповідь надійшла від Київської міської прокуратури. Вона своїми поясненнями не просто ускладнила розуміння того, навіщо відбувся арешт коштів, а розписалася у сумнівній законності своїх дій", — пояснив Плінський й наголосив, що відповідь підписала заступниця столичного прокурора Марія Вдовиченко, яка неодноразово була фігуранткою журналістських розслідувань.
У відповіді йшлося наступне:
Водночас журналіст вказує, що стаття 191 і 110-2 КК України не є підслідністю Національної поліції. Адже за 191 статтею (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) може вести розслідування лише НАБУ, а 110-2 КК України (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України) — це виключно тема СБУ.
Плінський пояснює, що інколи такі справи відкривають, однак робиться це не для боротьби зі злочинами, а "для розв’язання комерційних тем". Також журналіст звертає увагу на те, що кримінальне провадження зареєстроване 14 березня 2022 року й у відповіді прокуратури сказано, що службові особи можуть використовувати рахунки у компаніях Гонтаревої для "повалення конституційного ладу". Однак, вказує він, за два тижні до відкриття справи, у лютому 2022 року, НБУ розпочало процедуру ліквідації банку, а керівництво банку здійснював представник Фонду гарантування вкладів. Тобто представники РФ не мають з 25 лютого 2022 року доступу до роботи фінустанови, а тим більше до її активів.
"Хто ж тоді, за версією Київської прокуратури, хотів повалення влади? Крім того, рішення прокурора про арешт 10 млрд, які начебто можуть використовуватися для повалення влади російськими власниками банку, з’явилися лише 22 вересня. Через сім місяців після ліквідації банку та через чотири місяці після рішення парламенту, РНБО, та президента про передачу російських активів державі", — сказав журналіст й вказав на ймовірність домовленостей між певними особами щодо недопущення цих коштів потрапляння у бюджет.
Плінський додав, що на цих коштах, за його джерелами, зацікавлені особи продовжують заробляти, тоді як міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово вказував, що у бюджеті немає вільних коштів.
"Є версія, що банки Гонтаревої активно користуються арештованими прокуратурою коштами та облігаціями "Міжнародного резервного банку", купуючи на них короткострокові депозитні сертифікати НБУ зі ставкою 23%", — зазначив він й опублікував таблицю погашення облігацій та купонів "Міжнародного резервного банку", які конвертуються в депозитні сертифікати НБУ "Банку Авангард".
"За попередніми розрахунками моїх джерел, з моменту арешту прокуратурою активів "Міжнародного резервного банку" структури Гонтаревої заробили на них з жовтня по грудень 2022 року 507 млн грн, а з січня по лютий 2023 року — 360 млн грн", — резюмував він.
Нагадаємо, наприкінці 2022 року ДБР відзвітувало про передані державі російські активи на сотні мільйонів гривень. Повідомлялося, що лише впродовж кількох останніх місяців минулого року ДБР провело велику роботу з передачі активів групи компаній російської "Татнефті" АРМА для здійснення заходів з управління ними. Вже арештовано 115 об’єктів нерухомого майна: нафтобази, заправні станції, нежитлові будівлі, земельні ділянки та 118 бензовозів і автомобілів.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
