
Українські міста зберігають у своїх назвах відбиток епох, імперій і політичних рішень. Деякі з них за свою історію змінювали назву не один раз, але є й справжні "рекордсмени", які пережили три й більше перейменувань, щоразу отримуючи нове ім’я разом із новою владою чи часом.
Про українські міста, які мали три й більше назв, читайте у матеріалі TrueUA.
Сучасний Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка. Втім, не у всі часи цей населений пункт мав таку назву.
Статус міста Єлисаветград отримав 1784 року. Перше перейменування відбулося 1924 року: за радянської влади місто назвали Зінов’євськом — на честь радянського політичного діяча Григорія Зінов’єва. Однак 1934 року, після його політичної опали, назву міста змінили.
Того ж року місто перейменували на Кіров — на честь радянського державного і партійного діяча Сергія Кірова. У 1939 році відбулося третє перейменування: місто стало Кіровоградом — цю назву пов’язують із подальшим утворенням Кіровоградської області.
Уже за часів незалежності, у 2016 році, місто отримало сучасну назву — Кропивницький. Рішення ухвалили в межах декомунізації, аби вшанувати українського діяча Марка Кропивницького.
На сьогодні місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. Промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Населення цього обласного центру сягає 215 тисяч осіб.
Статус міста Новий Кодак, який розташувався на берегах Дніпра, отримав 1778 року. Перше перейменування відбулося 1784 року, коли місто отримало назву Катеринослав. У період з 1796 до 1802 року сучасне Дніпро було Новоросійськом, однак у 1802-му йому повернули назву Катеринослав, яку змінили аж у XX столітті.
1926 року, за часів радянської влади, місто перейменували у Дніпропетровськ. Останнє на сьогодні перейменування відбулося у 2016-му — тоді місто отримало сучасну назву Дніпро.
У наші дні це великий науковий, дослідницький та інноваційний центр, який вважається "космічною столицею" України та має найдовшу набережну в Європі. У місті мешкає майже мільйон осіб (968 тисяч станом на 2022 рік). Воно є четвертим за численністю в країні після Києва, Харкова та Одеси.
Під час заснування у 1882 році, коли об'єднали селища Луганський Завод (що виник навколо чавуноливарного заводу 1797 році) та Кам'яний Брід, місто отримало назву Луганське. 1933 року його перейменували на Луганськ, але вже 1935-го отримало нову назву — Ворошиловград. Цю назву місту дали на честь радянського військового та політичного діяча Климента Ворошилова, який починав революційну діяльність у місті.
У 1958 році місту повернули його попередню назву — Луганськ, але 1970-го знову змінили на Ворошиловград. Втім, вже 1990 року місту повернули його сучасну назву.
У наші дні цей обласний центр перебуває під російською окупацією. Приблизна кількість його населення у 2022 році становила близько 397 тисяч осіб.
Місто заснував 1692 року великий коронний гетьман Фелікс Казимир Потоцький. Воно розташоване на території сучасної Львівської області, а першою назвою міста було Кристинополь.
За радянської влади місто перейменували: 1951 року воно отримало назву Червоноград. Свою сучасну назву — Шептицький — місту надали 2024 року. Нині населення міста сягає 64 тисяч осіб.
Перша згадка про місто, яке розташоване в межах сучасної Житомирської області, датується 1257 роком. Тоді населений пункт мав назву Возвягль. Міський статус і назву Новоград-Волинський він отримав 1795 року. Варто зауважити, що Новоград-Волинський є батьківщиною видатної української поетеси Лесі Українки (справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач).
Сучасну назву Звягель місто отримало у 2022 році. У наші дні тут проживає близько 54 тисяч осіб.
Нагадаємо, торік два українські села потрапили до рейтингу Організації Об'єднаних Націй серед 52 найкращих туристичних сіл світу. Йдеться про села Колочава та Синевирська Поляна.