Для вторгнення української армії на територію Курської області було розглянуто кілька сценаріїв наступу на найслабкіші точки російської лінії: удар у Брянській області на півночі, удар у Курській області, комбінація цих двох ударів чи більше.
Про це повідомляє The Economist.
Як зазначає видання, головною метою цієї операції було відвернути війська від задушливої ситуації на Донбасі та створити козирі для будь-яких майбутніх переговорів. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський тримав свої плани в таємниці, ділячись ними лише з вузькою групою генералів та співробітників служб безпеки. Він розмовляв з президентом віч-на-віч без свого штабу. Армійська розвідка провела більшу частину розвідки, а не доручила це ГУР, українському військовому розвідувальному агентству, яке було підключене лише на пізній стадії.
Західні союзники також навмисно залишалися у невіданні, стверджує джерело. "Сирський мав дві попередні операції, підірвані Заходом. Одну з них передали російською, а в іншому випадку нам наказали скасувати операцію". Обмеження комунікації до рівня службової потреби дозволило українцям розпочати атаку до того, як росіяни зрозуміли, що відбувається.
"Вони зрозуміли, що щось відбувається, але, ймовірно, припустили, що нам знадобиться схвалення Америки для такої сміливої операції", — пише видання. Поставлений перед доконаним фактом, Захід не заперечував.
Генерал Сирський збив противника з пантелику, приховавши прибуття своїх найзагартованіших у боях дивізій. Підкріплення було перекинуто до лісів біля кордону під приводом захисту від передбачуваного російського нападу на Суми. Водночас в українських ЗМІ з'явилася версія про швидке російське вторгнення. "Ротація відбулася приблизно за півтора тижня до початку Курської операції. Росіяни продовжували вірити, що ми просто захищаємо кордон", — згадує військовослужбовець Сергій.
Самі солдати почали підозрювати, що відбувається щось серйозне, на початку серпня, коли їм раптово видали спорядження: нові шоломи з вбудованими навушниками, нові штурмові гвинтівки. Вони проводили навчання на макетах, які, як пізніше зрозуміли, були російськими селами.
80-та бригада почала готуватися до другої хвилі атаки. Генерал Сирський зберіг більшу частину своїх атакувальних сил для цієї другої лінії, можливо, тому Росія спочатку вважала прорив не надто серйозним. Солдати кажуть, що не повірили своїм командирам, коли він розповів про плани. "Ми посміялися і пожартували, що сьогодні не 1 квітня. Командир просто посміхнувся, знаючи, що ми гадки не маємо, що на нас чекає", — згадує рядовий Сергій.
Нагадаємо, авторитетні західні аналітики дійшли висновку, що навіть попри те, що в минулому російські добровольчі підрозділи вже перетинали кордон Росії, теперішнє вторгнення в Курську область є одним із найбільших транскордонних нападів на Російську Федерацію та відчутним ударом по престижу диктатора Володимира Путіна.
Своєю чергою президент Володимир Зеленський 17 серпня заявив, що операція Збройних сил України у Курській області Росії триває саме так, як і планувалося, а плацдарм ЗСУ у регіоні "стає сильнішим".
Як зазначає Інститут вивчення війни, російський диктатор Володимир Путін і Кремль майже напевно спробують повернути собі російську територію в Курській області, яку захопили українські війська, оскільки українська окупація російської території, що триває, стане стратегічним ударом по багаторічних зусиллях Путіна зі зміцнення спадщини російської стабільності, безпеки та геополітичного відродження.
За даними WSJ, російські сили передислокували кілька бригад неповного складу загальною чисельністю п'ять тисяч осіб з інших районів України до Курської області до середини тижня з 6 до 13 серпня.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
