Останні новини

Запланований візит спецпредставників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до України перенесли. Водночас поїздку американських представників не скасували.Про це повідомив кореспондент "Радіо Свобода" Алекс Рауфоглу із посиланням на власні джерела.За інформацією журналіста, довгоочікувану поїздку Віткоффа та Кушнера до України "трохи відклали, але не скасували".Джерела Рауфоглу пов'язали зміну планів із посиленням російських ракетних і дронових атак на Київ минулого тижня. Зокрема, 19-20 серпня столиця зазнала одного з наймасштабніших комбінованих ударів останнього часу.Раніше повідомлялося, що Віткофф і Кушнер можуть прибути до Києва у другій половині серпня та взяти участь у заходах із нагоди 35-ї річниці Незалежності України. Для обох це мав стати перший візит до України у межах їхньої роботи над дипломатичними зусиллями щодо завершення російсько-української війни.Водночас у неділю, 23 серпня, Київ відвідали лідери шести європейських держав — Литви, Латвії, Естонії, Данії, Норвегії та Фінляндії. Рауфоглу також оприлюднив їхню спільну фотографію з президентом України Володимиром Зеленським біля Маріїнського палацу..

У неділю, 23 серпня, у Києві сталася моторошна трагедія. Під колесами поїзда метро загинув молодий хлопець.Про це повідомили джерела TrueUA у правоохоронних органах. Смертельна подія сталася між станціями метро "Дарниця" та "Лівобережна".Як встановило слідство, 20-річний хлопець відкрив ключем двері вагона метро та виліз на його дах. Під час руху поїзда він ударився головою об невстановлений предмет, після чого впав на рейки.Згодом на чоловіка наїхав інший потяг. Від отриманих травм він загинув. Як відомо, загиблий навчався в одному зі столичних університетів."Проводиться перевірка", — додало джерело.Нагадаємо, 17 серпня на Київщині сталася аварія на залізниці. Вантажний потяг сполученням "Коростень — Дарниця" збив 14-річного хлопця, який перебував на залізничній колії.Додамо, 23 травня у Львові внаслідок наїзду потяга загинув 20-річний чоловік. Подія сталася близько 02:10 на залізничній станції "Підзамче".Також у Києві 13-річний хлопець заради розваги їхав між вагонами товарного потяга. В результаті падіння підліток отримав травматичну ампутацію лівої ноги нижче коліна..

Державний секретар США Марко Рубіо привітав українців із 35-ю річницею Незалежності України. Він запевнив у відданості Сполучених Штатів суверенітету нашої держави та наголосив на продовженні зусиль для досягнення тривалого миру.Про це йдеться у привітанні, оприлюдненому на сайті Державного департаменту США. Рубіо зазначив, що у День Незалежності Сполучені Штати підтверджують міцність співпраці з Україною. За його словами, Вашингтон залишається відданим українському суверенітету."Сполучені Штати віддані суверенітету України та продовжують докладати зусиль для підтримки переговорного врегулювання російсько-української війни, яке забезпечить тривалий і міцний мир", — заявив держсекретар.Він також відзначив мужність, інноваційність і стійкість українців та наголосив на намірі США надалі розвивати співпрацю з Україною."У цей День Незалежності, коли українці вшановують історію своєї країни та відзначають свою мужність, інноваційність і стійкість, Сполучені Штати ще раз підкреслюють свою тверду прихильність до зміцнення наших економічних та безпекових зв’язків і прокладання шляху до миру та процвітання для обох наших народів", — наголосив Рубіо.Україна у понеділок, 24 серпня, відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки оприлюднили нові оцінки масштабів втрат армії Росії у війні проти України, які сягають п'ять-шість тисяч солдатів щотижня. Цей збройний конфлікт може виявитися унікальним через аномально високу кількість саме ліквідованих окупантів.Читайте також: Сьогодні — День Незалежності України: історія свята та 10 фактів, про які знають не всі.

Вночі 24 серпня російські загарбники атакували автозаправні станції у двох областях. Постраждала одна людина.Про це повідомляє TrueUA із посиланням на місцеву владу та Державну службу з надзвичайних ситуацій.ЧернігівщинаЗа даними ДСНС, росіяни завдали удару по автозаправній станції у Новгород-Сіверському районі. На території об’єкта виникла пожежа. Травмована 59-річна працівниця АЗС."Рятувальники оперативно прибули на місце події та ліквідували пожежу", — йдеться у повідомленні.ПолтавщинаЯк повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич, цієї ночі ворожий БпЛА влучив по автозаправній станцій у Полтавському районі."На щастя, люди не постраждали", — додав він.Нагадаємо, 23 серпня російські окупанти вдарили по заводу американської компанії Mondelez у Тростянці на Сумщині. Постраждали п'ятеро людей. Удари безпілотників пошкодили приміщення заводу.Також 23 серпня окупанти здійснили п'ять атак на залізничну інфраструктуру України. Внаслідок цього одна людина загинула та ще четверо отримали поранення..

Вночі 24 серпня країну-агресорку Росію знову атакували безпілотники. Під прицілом опинилися логістичні центри Ozon у Краснодарі, Ставропольському краї, Дагестані та Адигеї.Про це повідомили російські пабліки. Зазначається, що дрони поцілили по регіональному фулфілмент-центру Ozon у Невинномиську Ставропольського краю.Також ще один обʼєкт було атаковано у Дагестані, а саме у промисловому парку Тюбе. Загалом площа комплексу становить приблизно 130 тисяч квадратних метрів. Після атаки на території складу сталася масштабна пожежа.Крім того, у Краснодарі дрони вдарили по складах компанії у Краснодарі та Адигеї. На останньому теж спалахнула масштабна пожежа.Водночас губернатори Ставропольського і Краснодарського країв Володимир Володимиров та Веніамін Кондратьєв, а також тимчасовий виконувач обов'язків голови Дагестану Федір Щукін вже підтвердили атаки на свої регіони. За словами посадовців, відбулися вучання по "цивільній" і "промисловій" інфраструктурі та складах з подальшими пожежами. Однак точних назв об'єктів посадовці не розкрили. Нагадаємо, у ніч на суботу, 22 серпня, Сили оборони України вперше завдали успішного удару по логістичному хабу маркетплейсу Ozon у Чапаєвську Самарської області Росії. На об’єкті спалахнула масштабна пожежа..

Тридцять п’ять років тому Україна відновила незалежність. Сьогодні країна знову змушена доводити, що має право на власну державу, історію та майбутнє. Проте нинішній спротив виник не раптово: за ним стоять століття боротьби, пережиті колективні травми та пам’ять про попередні спроби позбавити українців свободи.Як цей досвід сформував психологічну стійкість нації, чому втрата державності стала однією з найсильніших історичних травм і звідки українці беруть сили протистояти екзистенційним загрозам? Про це TrueUA поговорив із доктором психологічних наук, професором Павлом Горностаєм."Найсильнішою історичною травмою я вважаю втрату державності"— Павле Петровичу, як можна визначити психологічну стійкість і як вона пов’язана з національною ідеєю українців — прагненням до волі?— Я розглядаю ідею стійкості як суспільно-політичне, історичне явище. Стійкість — це здатність витримувати високий рівень травмування, високий рівень зовнішньої загрози, високий рівень руйнівних чинників, які здатні зруйнувати людину, суспільство. Це більш високий поріг витривалості перед цими загрозами. А що стосується прагнення до волі, то це пов’язано зі стійкістю.Варто розглянути величезну кількість історичних травм, яких зазнала Україна за свою історію. Володимир Винниченко говорив ще на початку ХХ століття, до епохи більшовизму, до речі, що історію України не можна читати без брому. Якщо говорити про найчутливіші колективні травми, то найстрашнішою була травма геноциду Голодомору. Але найсильнішою історичною травмою, яка змінила хід історії нашого народу, я вважаю втрату державності.Україна-Русь була однією з найвеличніших, найпотужніших держав Середньовічної Європи. Потім вона втратила державність, на відміну від країн Західної Європи, які хоч і втрачали свою державність, але потім відновлювали. Упродовж тривалого часу відбувалося поневіряння нашого народу у складі інших імперій, інших держав. Найменше травмування було у складі Великого князівства Литовського і Руського, де Київське князівство мало досить високий рівень поваги, але далі були Річ Посполита, Московське царство, а потім Всеросійська імперія… Тобто була втрата державності, неодноразові спроби її відновлення, які трагічно закінчувалися. Пам’ять про дуже потужну державу і втрата державності — це дуже сильна травма.Я висуваю таке припущення, що саме це поєднання значущості суб’єкта і втрата цієї значущості якраз і призвели до того, що прагнення до волі — це головна національна ідея українців. Тут йдеться про волю нації, народу, прагнення до відновлення державності. Недарма слово "Воля" закарбовано в нашому Малому національному гербі. І, до речі, цей герб — єдиний із національних державних гербів — розташований в Соборі Святого Петра у Ватикані, і він належав ще Володимиру Святославичу, київському князю, який хрестив Русь. Тому воля — це те, що зараз додає нам сил.— Зараз триває війна. Як має виявлятися наша національна ідея для тих, хто перебуває на фронті, й тих, хто залишається в тилу?— Це відчуття повного неприйняття тих ворожих "цінностей", які нам несе "русскій мір". Ми є антиподами в розумінні суспільної побудови. І, до речі, були антиподами завжди. Десь перед початком незалежності 1991 року ця різниця була певним чином нівельована. Це був період, коли спроба асиміляції набула найбільшого успіху, але так і не отримала завершення. Наші дороги розійшлися понад вісімсот років тому, ще до монгольської навали. Фактично ми були суспільством із високим рівнем демократії ще за часів Княжої доби, коли ми були суверенною державою, потім — у складі Великого князівства Литовського і Руського, Речі Посполитої, де традиції демократії, шляхетських вольностей були досить високими. А з іншого боку, Московське царство — це зразок найстрашнішої тиранії. Уже тоді, пів тисячоліття тому, ми фактично були антиподами суспільного устрою. Тому міф про "один народ" — це казка.Ще у дев’яностих роках, навіть на початку "нульових", дехто говорив, що українці й росіяни дуже схожі. Це були пережитки радянського спадку, ми були носіями цих рудиментів, але це дуже швидко "злетіло", коли почалася війна, особливо повномасштабне вторгнення. І відродилися традиції козацтва, відродилася пам’ять про величну державу Княжої доби — і тут прагнення до волі відіграє величезну роль. Воно з надзвичайною силою прозвучало, на такому ж рівні, на якому було притаманне славетним воїнам УПА. Ці герої боролися за незалежність України в найнесприятливіші періоди, коли шансів на перемогу фактично не було, але прагнення до волі було величезним. І зараз це демонструє передова частина нашого суспільства, яка воює на фронті і яка допомагає армії."Якщо група втрачає історичну пам’ять і національну ідентичність, то вона перестає існувати як історико-культурна спільнота"— У вас є ґрунтовне дослідження "Історико-культурні передумови психологічної стійкості українців". Про що йдеться в цій роботі?— Це про те, як історичні події минулих поколінь, зокрема історичні травми, впливають на стійкість нації, на ресурси стійкості. Кожне нове випробування так чи інакше активізує ці ресурси, які вже були до того — і людина, група, велика група, глобальна група, нація, суспільство на них спираються.— Першою передумовою ви називаєте історичні травми, майже несумісні з життям, які, попри величезне травмування, не призвели до зникнення групи як історико-культурної спільноти, а натомість сприяли підвищеній здатності витримувати травмування. Як це працює?— Це лише один аспект у концепції колективних травм. Можна розглядати травми, які мають настільки сильну дію, значущість, що можуть змінювати хід історії групи, впливати на історичну пам’ять і закріплюватися в ній. Найстрашніша травма — це така травма, яка фактично знищує групу як таку. Таких випадків в історії, на жаль, немало. Не обов’язково група винищується фізично засобами геноциду, хоча й такі випадки бували також. Але якщо група втрачає дві найсуттєвіші свої ознаки — історичну пам’ять і національну чи групову ідентичність, — то така група перестає існувати як історико-культурна спільнота. Тобто йдеться про травми, несумісні з життям. Їх можна ще називати екзистенційними травмами — такими, які загрожують існуванню групи.Якщо екзистенційна травма занадто сильна, група припиняє своє існування як окремий суверенний суб’єкт. Ті люди, які були її членами, не пам’ятають, хто вони є. Група, як правило, розчиняється в іншій групі і фактично переймає її історію, ідентичність, втрачає свою мову.Класичний приклад — це цивілізації Центральної та Південної Америки, які існували до відкриття Америки Колумбом і завоювання іспано-португальськими конкістадорами. Перед цим існували потужні імперії з дуже високим рівнем культури, хоча це були тоталітарні утворення. Власне, є ідея, що саме тоталітарність їх і згубила. Після завоювання були знищені бібліотеки майя, було зруйновано багато культурних пам’ятників. Нащадки майя, ацтеків, інків, жителів цих цивілізацій не зникли, вони не були знищені повністю, хоча багато дійсно загинуло від геноциду та від хвороб.Велика частина цих народів збереглася, і вони злилися з іспанцями та португальцями, які заселили ці землі. Фактично жителі сучасної Латинської Америки не є прямими в історико-культурному розумінні спадкоємцями цих цивілізацій. І пам’ять про ці цивілізації міститься хіба що в підручниках історії, у музеях. Ті групи, які були на той момент, були фактично знищені як соціальні суб’єкти, як історичні суб’єкти, як історико-культурні спільноти.Наша історія також має, на жаль, таку сумну подію — це Новгородська республіка, яка була захоплена іншою державою — Московією — наприкінці ХV століття і фактично ліквідована у ХVI столітті, за царювання Івана Грозного. Був вчинений геноцид, 95% жителів Новгорода було знищено фізично. Така ж доля спіткала Псковську державу, яка була супутником новгородців.Новгородська республіка — це зразок середньовічної демократії і ранньої середньовічної буржуазії. На той час у Європі також були середньовічні республіки — Флоренція, Генуя, Венеція. Перші зразки буржуазії з’явилися десь у ХІV–ХV століттях у Північній Європі, у Нідерландах, а на теренах Київської держави це була Новгородська республіка. Київ теж мав, до речі, демократичні елементи, там теж певну роль відігравало віче, і київський князь не мав абсолютної влади. Новгородська держава фактично була стерта як суб’єкт, і зараз сучасна Російська Федерація не містить у собі історичну пам’ять про новгородську ідентичність.Якщо група витримує екзистенційну травму, яка загрожує самому її існуванню, проте зберігає свою ідентичність та історичну пам’ять, то вона залишається як історичний суб’єкт, і при цьому тут виникає дуже цікаве явище. Група, яка все це пережила, отримує більш високий рівень стійкості й витривалості перед майбутніми випробуваннями, ніж до того, як цю травму вона пережила.Є дослідження в такій галузі сучасних природничих наук, яка називається епігенетика, які робилися на ізраїльській вибірці. До речі, Ізраїль — це одна з таких груп, яка не раз переживала травми, майже несумісні з життям. І багато разів за три тисячі років існування були ризики зникнення ізраїльтян як історико-культурної спільноти. У цій спільноті спостерігається підвищений рівень психологічної стійкості, що яскраво проявляється зараз, коли ведуться війни на Близькому Сході. Загроза існуванню Ізраїлю існує постійно, Іран навіть у своїх програмних документах поставив завдання знищити Ізраїль. Ізраїльтяни витримують ці атаки й залишаються досі стійкою і певною мірою процвітаючою нацією.Ці дослідження робилися на ізраїльській вибірці нащадків людей, які пережили Голокост. Було доведено, що утворювалося певне молекулярне покриття на хромосомах цих людей, яке може активізувати або пригнічувати активність певних генів. Є подвійний полюс: може бути або підсилення стійкості людей, або підвищення чутливості. Ізраїльтяни, з одного боку, більш чутливі до травмування, до зовнішньої агресії, але з іншого боку, коли постає екзистенційна загроза, активізується властивість стійкості, і група здатна витримувати набагато більші випробування, ніж інші групи у порівнянні з нею.— Чи можна припустити, що у наших людей після Голодомору теж спостерігається таке явище?— Абсолютно правильно. Але у нас не робили такі паралельні дослідження, на жаль. На мою думку, висока ймовірність, що те ж саме відбулося з українським народом після травми Голодомору: нація вижила, зберегла мову, зберегла культуру, хоча декому здавалося, що ці речі майже вмерли. І до початку незалежності пізня епоха застою показала, що були дуже великі проблеми з ідентичністю, мова вже почала втрачатися, почалися процеси, які дехто вважав незворотними.На щастя, вони не виявилися такими, але початок незалежності не одразу призвів до сплеску національної свідомості, до відродження мови та культури. Натомість травма, яка настала пізніше, — це російсько-українська війна, — якраз до цих речей і призвела, і все це відроджується повною мірою."Чим більші скарби — ціннісні, історичні, — тим більше завзяття нації, яка хоче їх утримати"— Зараз повертається інтерес до історії, до автентичності української історико-культурної картини світу. Розкажіть, будь ласка, про другу історико-культурну передумову стійкості — багатий історичний досвід, пов’язаний із видатними постатями.— Тут йдеться про те, що сама історія може бути також чинником стійкості. Ідентичність пов’язана з історією. Ідентичність — це відчуття єдності з якоюсь великою групою, з нацією. Зрозуміло, що чим більш значуща група, чим більш велична її історія, досягнення видатних діячів, тим більш високим буде рівень ідентифікації і більш високою — національна ідентичність. Хочеться бути представником такої групи, пишатися нею, тими здобутками, позитивними надбаннями. І загроза тим цінностям, з якими ми себе ідентифікуємо, викликає реакцію їх захищати. Чим більше цінностей ми маємо і чим більш значущою є для нас наша група, тим більша мотивація захистити це багатство від знищення, від захоплення іншою групою — і це пов’язано зі стійкістю. Це соціально-психологічний чинник.Але справа в тому, що наша історія має багато "білих плям", і ми дуже мало її знаємо. Мало того, десь починаючи із ХVІІ століття, коли Україна отримала колоніальний статус, наша історична спадщина була фактично забрана в нас. Московія оголосила спадщину Русі своєю власною спадщиною, а Україну почала вважати якоюсь "окраїною", яка не має своєї історії. Певним чином це закріпилося в колективній психіці. Але в глибинах історичної пам’яті завжди існувала згадка про тисячолітню історію Русі, яка була однією з наймогутніших та найкультурніших держав середньовічної Європи.Є дані, що Київ був найбільшою столицею серед інших королівств Середньовічної Європи. Кияни, руси, були більш освіченими, ніж жителі Західної Європи. Яскравим прикладом є шлюб доньки Ярослава Мудрого Анни, яка вийшла заміж за Генріха І, короля Франції, а той, як не дивно, був неграмотний. Фактично вона туди принесла культуру, яка була в Києві і якої не було там.У глибинах пам’яті ці речі зберігаються, навіть якщо вони не усвідомлюються. І саме ці глибини історичної пам’яті, де йдеться про могутність величної держави, також є ресурсом тієї стійкості, яку пізніші покоління демонструють, коли виникає загроза існуванню як спільноті, як народу, як нації. А з іншого боку, це підняло інтерес до історії, і зараз ці процеси відбуваються на різних рівнях. Є дуже багато інформаційних джерел, є чудові матеріали про важливі історичні події. Цей процес дуже потужний, і він теж пов’язаний зі стійкістю. Нам є чим пишатися і є що захищати, є що відвойовувати, відстоювати. Чим більші скарби — інформаційні, ціннісні, історичні, — тим більше завзяття тієї нації, яка хоче їх утримати і не дати остаточно знищити.Сучасна війна — це також екзистенційна війна, і загроза існуванню України як держави досить реальна. Якби у Російської Федерації, сучасної Московії, була можливість знищити нас як суб’єкт, вони б це обов’язково зробили, вони таке завдання ставили перед так званою "СВО". Зараз склалося таке співвідношення сил, що це завдання для них є нездійсненним. У нас є всі шанси зберегтися, і я сподіваюся, що результат цих трагічних процесів, які зараз відбуваються, буде позитивним."Україна чи не єдина країна у світі, яка тримає форпост міжнародного права"— Одним із чинників тяжкості травми є порушення принципу справедливості. Як це впливає на суспільство?— Порушення справедливості — це один із найчутливіших принципів. Я виділяю чотири принципи тяжкості травми. Це, по-перше, принцип значущості. Зрозуміло, що чим більший масштаб, тим більш травмівна подія. По-друге, принцип активності: чим активніше група захищається, чим активніше вона може боронити себе, тим менше травмування. Під час Голодомору, до речі, була заблокована активність спротиву, і це підсилило травмування. По-третє, принцип переживання: чим більше група переживає найрізноманітніші емоції та почуття, починаючи від емоцій гніву й закінчуючи гумором, тим менше вона травмується.Пригадайте, на початку повномасштабного вторгнення скільки політичних карикатур було проти росіян-московитів. Під Києвом стояли танки і була загроза захоплення міста, а ми сміялися над агресором, можете собі уявити?Націю, яка сміється над ворогом, перемогти не можна, знищити таку націю неможливо. Чим більше переживання, тим легше переноситься травма, і навпаки. Повертаючись до нашого прикладу травми Голодомору, там не тільки не було активності — після цієї події було заборонено навіть згадувати, що був Голодомор, тобто фактично нації заборонили оплакати цю трагедію.Чинник справедливості, четвертий чинник, є одним із найчутливіших. І, до речі, під час Голодомору справедливість також була порушена з надзвичайною силою, тому що вмирали абсолютно ні в чому не винні люди.Так от, те, що зараз нас хочуть позбавити нашої державності, на яку ми маємо абсолютні права, нашого історичного спадку, і нас знищити як суб’єкт — історико-культурний, політичний, суспільний, — це теж дуже високий рівень несправедливості. Але ми все робимо для того, щоб принцип справедливості не був порушений.Зараз відбувається величезна криза міжнародного права, фактично діє право сили, яке панувало чотириста років тому, коли сильна держава мала право диктувати слабкій, підкорювати її, захоплювати, і це вважалося прийнятним. Зараз міжнародне право це не приймає, і злочин агресії вважається одним із найтяжчих колективних злочинів, поряд зі злочином геноциду. Але зараз міжнародне право не працює. І, до речі, політика сучасного президента Сполучених Штатів також багато чого доклала до того, щоб "право сили" переважило "силу права". Криза сучасної системи міжнародного права полягає в тому, що справедливість опинилась під дуже великою загрозою. А справедливість — це синонім слова "правосуддя", бо в перекладі з латинської "юстиція" — це і є справедливість.Зараз Україна чи не єдина країна у світі, яка тримає цей форпост міжнародного права, форпост справедливості. Уявіть собі, якби, скажімо, Київ був захоплений за три дні, якби Україна на початку 2022 року впала під натиском нової навали, нової орди, що було б із міжнародним правом? Ми не маємо права робити такі висновки, але, найімовірніше, світ прийняв би це як факт, і міжнародне право фактично перестало б існувати на тому рівні, як це було раніше, після Другої світової війни. І, можливо, настав би зовсім інший світовий порядок, почалися б жахливі часи.Є дослідники, які вивчали європейський тоталітаризм, зокрема тоталітаризм нацистської Німеччини, і вони вважають, що якби Гітлер переміг і настав "Новий порядок", про який він говорив, зовсім іншою була б система права і міжнародних відносин. Такі висновки робить, зокрема, Ханна Арендт, відома своєю працею "Джерела тоталітаризму". Вона стверджувала, що якби нацизм переміг, то ми стали б свідками міжнародної організації терору під керівництвом Німеччини. Але перемогли антигітлерівські сили і відбулося відновлення міжнародного права на більш високому рівні, ніж воно було перед Другою світовою війною.Те саме має статися зараз: сили демократії мають перемогти тоталітарні сили, уособленням яких є Російська Федерація та Іран. Це не тільки врятує міжнародне право, це підніме його на більш високий рівень, який врахує ризики й недоліки, що, власне, призвели до сучасної кризи. Це буде початок нової епохи, як я вважаю, де справедливість — це і є правосуддя.— Чи можна спрогнозувати, якою буде ця нова епоха?— Можна. Якщо розглядати всі глобальні конфлікти, після яких переглядалося міжнародне право, то їх було п’ять, якщо брати "холодну війну". Це Тридцятилітня війна в Європі, яка була в першій половині ХVІІ століття і фактично після якої виникло міжнародне право. Вперше в історії. Далі — наполеонівські війни, це теж глобальний конфлікт, до якого була втягнута вся Європа. Наступне — це Перша світова війна, початок ХХ століття, Друга світова війна, середина ХХ століття. І "холодна війна" — це 70–80-ті роки ХХ століття. Усі глобальні конфлікти, усі п’ять, завершувалися перемогою демократичних або прогресивних сил.Зараз відбувається щось на кшталт шостого. Це ще не стало глобальною світовою війною, але може розглядатися як початок або вже як процес цього глобального конфлікту. Якщо попередні п’ять завершилися перемогою прогресивних сил, то з великою ймовірністю ми можемо прогнозувати, що цей конфлікт також завершиться перемогою прогресивних сил. Питання лише в тому, якою ціною і за який час. Але я переконаний, що це відбудеться саме за позитивним для нас сценарієм..

У понеділок, 24 серпня, погода в Україні буде сонячною та теплою. Опадів не передбачається.Про це повідомив "Укргідрометцентр". Згідно із прогнозами синоптиків, вітер буде західний, північно-західний, 5-10 м/с.Температура у західних та північних областях коливатиметься у межах +21...+26°C. На решті території очікується +25...+30°C.У Києві та області також без опадів. На Київщині стовпчики термометрів показуватимуть +21...+26°C, а у столиці буде +23...+25°C.Нагадаємо, згідно із прогнозами фахівців, 24 серпня на Землі магнітних бур не очікується. Прогнозується сонячна активність із К-індексом 1,7 (зелений рівень), що відповідає слабким магнітним бурям.Додамо, що серпень 2026 року в Україні, за прогнозами синоптиків, тепліший за кліматичну норму. Загалом погодні умови сприятливі для відпочинку, однак варто уважно стежити за щоденними прогнозами.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.

Велика Британія погодилася дозволити оборонній компанії MBDA розкрити секретну інформацію про британські компоненти далекобійної ракети SCALP. Це необхідно для того, щоб Україна та Франція могли створити в Україні місцеві складальні лінії для виробництва ракет.Про це йдеться в заяві британського уряду. Зазначається, що відповідне рішення оголосили напередодні візиту прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема до Києва 24 серпня. Це його перший міжнародний візит на посаді глави уряду.SCALP є французькою версією британської далекобійної ракети Storm Shadow. Обидві ракети використовують спільні британські та французькі технології. У британському уряді наголосили, що передача секретної інформації дозволить Україні та Франції продовжити роботу над створенням місцевих складальних потужностей в Україні.Окрім цього, Лондон працює над розробкою недорогої передової ударної зброї великої дальності для України в межах проєкту "Брейкстоп".Візит прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема до КиєваЗа даними британського уряду, Бернем візьме участь у заходах з нагоди Дня Незалежності України та співголовуватиме на засіданні Коаліції охочих. Серед іншого, сторони обговорять подальшу підтримку України у війні проти Росії."У 35-ту річницю незалежності України український народ не повинен сумніватися: Велика Британія підтримує вас сьогодні і стільки, скільки потрібно. Я пишаюся внеском, який наша країна зробила в Україну, і хочу, щоб український народ почув безпосередньо від мене, що наша підтримка не похитнеться. Зрештою, безпека України — це наша безпека. Росія не повинна сумніватися в нашій рішучості. Ми не відступимо, доки не буде справедливого та міцного миру", — наголосив Бернем.Нагадаємо, що Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над альтернативним форматом перемовин стосовно України. Вони остерігаються, що США можуть залишити Європу за межами ключових домовленостей..

У понеділок, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності — одне з найважливіших державних свят для кожного громадянина. Саме цього дня у 1991 році Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, відкривши нову сторінку в історії держави.TrueUA розповідає, як з’явилося це свято та які цікаві факти пов’язані з Днем Незалежності України.Історія святаДень Незалежності України має не лише символічне, а й складне історичне підґрунтя. Однією з ключових передумов проголошення незалежності стала Декларація про державний суверенітет України, яку Верховна Рада УРСР ухвалила 16 липня 1990 року. Документ закріпив верховенство української влади на території республіки, право на самостійні зовнішні відносини та визначення власного шляху розвитку. За декларацію проголосували 357 депутатів.Спочатку саме 16 липня мало стати Днем Незалежності. Цього дня 1991 року свято відзначили вперше. Однак після проголошення незалежності дату змінили на 24 серпня.Переломним став серпень 1991 року. Після спроби державного перевороту в СРСР Верховна Рада УРСР 24 серпня зібралася на позачергову сесію. Депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України, у якому проголосили створення самостійної української держави. Документ набув чинності одразу після схвалення.Важливо, що остаточне підтвердження незалежності відбулося не лише на рівні парламенту. 1 грудня 1991 року українці взяли участь у всеукраїнському референдумі, на якому відповідали на одне запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". У голосуванні взяли участь понад 31,8 мільйона громадян, а 90,32% учасників відповіли "так". Підтримку незалежності висловили виборці в усіх регіонах України.Як відзначають День НезалежностіУ перші роки незалежності 24 серпня супроводжувалося масштабними урочистостями, концертами, святковими заходами та військовими парадами. Перший військовий парад до Дня Незалежності відбувся у Києві у 1994 році.Водночас у роки повномасштабної війни формат святкування змінився. День Незалежності став передусім нагадуванням про ціну свободи та необхідність захищати державу. Цього дня в Україні вшановують полеглих захисників і захисниць, дякують військовим та згадують усіх, хто зробив внесок у боротьбу за незалежність.Цікаві факти про День НезалежностіПерший День Незалежності відзначили не 24 серпня, а 16 липня 1991 року. Саме ця дата була визначена святковою після ухвалення Декларації про державний суверенітет.24 серпня 1991 року незалежність проголосив парламент, а вже 1 грудня її підтвердив український народ на референдумі.90,32% учасників референдуму підтримали незалежність України. Це 28 804 071 громадянин.Референдум відбувся у всіх 27 адміністративних регіонах України — у 24 областях, Криму, Києві та Севастополі.Акт проголошення незалежності став точкою відліку сучасної української державності, хоча Український інститут національної пам'яті наголошує, що йшлося про відновлення державності з набагато давнішою історією.Синьо-жовтий прапор з'явився у сесійній залі Верховної Ради вже 24 серпня 1991 року. Урочисто над парламентом його підняли пізніше — 4 вересня.Незалежність України була проголошена на тлі спроби державного перевороту в СРСР. Саме на цю небезпеку прямо посилається текст Акта від 24 серпня.Після проголошення незалежності почалося формування власних державних інституцій, зокрема системи оборони. Того ж 24 серпня парламент ухвалив постанову про військові формування в Україні.Українська незалежність отримала надзвичайно сильну підтримку суспільства вже через кілька місяців після проголошення. Результат референдуму фактично закріпив незалежність як волю українського народу.Конституція України прямо пов'язує сучасний Основний Закон з Актом незалежності. У тексті Конституції зазначено, що вона прийнята, керуючись Актом проголошення незалежності, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.Чому День Незалежності важливий сьогодніЗа понад три десятиліття 24 серпня перетворилося з дати в календарі на один із головних символів української державності. Сьогодні це не лише день святкових заходів, а й нагода згадати шлях, який Україна пройшла від проголошення незалежності до сучасної боротьби за її збереження.Історія 1991 року показує: незалежність була не просто рішенням кількох сотень депутатів. Її проголошення отримало чітке підтвердження на загальнонаціональному референдумі, коли мільйони українців підтримали право країни бути самостійною державою.Нагадаємо, напередодні та в День Незалежності Служба безпеки закликає громадян бути особливо пильними через можливі обстріли та провокації. Також жителів просять не ігнорувати повітряні тривоги..

Вночі 24 серпня російські окупанти завдали удару по Конотопу на Сумщині. У місті є перебої з газопостачанням.Про це повідомив мер міста Артем Семеніхін. За словами посадовця, ворог бив по місту реактивними безпілотниками.Внаслідок влучань у Конотопі знищено автопарк "Корунд-С", згоріли автобуси. Також більша частина міста залишилася без газу."Попередньо, без жертв та постраждалих, хоча ще уточнюємо. Всі удари виключно по цивільній інфраструктурі", — зазначив Семеніхін.Він також додав, що від сьогодні деякі міські та міжміські маршрути можуть бути відсутні деякий час.Нагадаємо, 23 серпня російські окупанти вдарили по заводу американської компанії Mondelez у Тростянці на Сумщині. Постраждали п'ятеро людей. Удари безпілотників пошкодили приміщення заводу.Також 23 серпня окупанти здійснили п'ять атак на залізничну інфраструктуру України. Внаслідок цього одна людина загинула та ще четверо отримали поранення..

Українці, які офіційно працювали у Польщі, можуть зарахувати набутий там страховий стаж для визначення права на пенсію в Україні. Це може бути важливо, якщо людині не вистачає українського стажу для виходу на пенсію за віком.Пенсійне забезпечення українців, які працювали у Польщі, регулюється Угодою між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18 травня 2012 року. Вона набула чинності 1 січня 2014 року, як повідомили в Пенсійному фонді України.Згідно з документом, під час визначення права людини на пенсію може враховуватися страховий стаж, отриманий в іншій державі, яка є стороною угоди. Водночас кожна країна призначає виплати за періоди страхування, набуті відповідно до її законодавства.Тож якщо українського страхового стажу недостатньо для отримання права на пенсію, до нього можуть додати періоди офіційної роботи в Польщі."Страховий стаж, набутий на території Республіки Польща, враховується під час визначення права на пенсію", — наголосили у ПФУ.Як підтвердити стаж роботи в ПольщіЩоб польський стаж врахували в Україні, його необхідно офіційно підтвердити. Для цього потрібно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання та надати документи, які підтверджують роботу в Польщі.На їхній підставі українська сторона оформить спеціальний формуляр зв'язку та направить його до польського Управління соціального страхування (ZUS).Після цього ZUS має оформити та передати формуляр PL-UA 6, який офіційно підтверджує страховий стаж, набутий у Польщі. Після отримання цього документа відповідні роки роботи зможуть врахувати під час визначення права на українську пенсію.Чи збільшить польський стаж розмір пенсії в УкраїніУ ПФУ звернули увагу на важливий нюанс: роки роботи в Польщі можуть допомогти виконати вимогу щодо необхідного страхового стажу, однак не збільшуватимуть розмір української пенсії."Розмір пенсії, згідно з українським законодавством, визначається виключно з урахуванням страхового стажу, набутого відповідно до законодавства України", — пояснили у Фонді.Додамо, за оцінками Мінсоцполітики, найбільший ефект від запланованої пенсійної реформи відчують ті пенсіонери, які наразі отримують мінімальні суми. Для багатьох громадян досягнення пенсійного віку за нової системи може означати відчутний стрибок у доходах.Читайте також: Доплати пенсіонерам за віком: скільки можна отримати після 65, 70, 75 та 80 років.

У понеділок, 24 серпня, в народі відзначають день Євтихія, у світі — день народження картопляних чипсів, в Україні — День Незалежності. Привітання з іменинами сьогодні приймають Арсеній, Георгій, Петро.TrueUA розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Народні традиції 24 серпняУ святого Євтихія просять міцного здоров'я, зцілення від хвороб та збереження миру в родині.Цей день потрібно провести в сімейному колі.Наші предки 24 серпня з овечої вовни робили нитки, які потім використовували для в'язання теплих речей.З цього дня з дерев вже починає падати листя.Що не можна робити 24 серпняНе варто цього дня ходити до лісу.Не можна 24 серпня йти повз кладовище.Заборонено дивитися на схід сонця — можна накликати на себе біди.Не можна у цей день сваритися.Прикмети погоди на 24 серпняВранці туман стелиться над поверхнею озер та річок — буде кілька погожих днів.Якщо зірки сильно мерехтять на світанку, то найближчими днями буде дощ.Багато горіхів, а мало грибів — до холодної та сніжної зими.Погода без вітру — тепло протримається ще довго.Якщо сонце яскраво світить — у вересні практично не буде дощів.Нагадаємо, раніше Міністерство юстиції оприлюднило статистику найпопулярніших чоловічих та жіночих імен, якими українці називали своїх новонароджених дітей у першому півріччі 2026 року. Поряд із традиційними уподобаннями молоді батьки все частіше обирають для малюків рідкісні, екзотичні та подвійні імена.Читайте також: Як назвати серпневого малюка? Найкращі імена для хлопчиків і дівчаток.

Зелені соки часто вважають корисною альтернативою солодким напоям, проте їхній склад може суттєво відрізнятися. Деякі готові варіанти містять багато цукру та мало клітковини, білків і жирів, через що не забезпечують тривалого відчуття ситості та можуть сприяти коливанням рівня цукру в крові."Ореол здоров'я виникає, коли одна приваблива властивість, наприклад зелений колір, органічність, натуральність або високий вміст вітамінів, змушує нас припускати, що весь продукт корисний", — пояснила дієтологиня Джоанна Кац виданню Parade.За словами фахівців, одним із таких продуктів може бути зелений сік. Він справді здатний містити цінні поживні речовини, однак під час вибору напою важливо враховувати весь його склад."Зелений сік може містити цінні поживні речовини, але споживачам все одно варто звертати увагу на розмір порції, загальну кількість цукру, клітковини, а також на те, чи достатньо в ньому білка та калорій, щоб вважати його повноцінним прийомом їжі", — наголосила Кац.Дієтологиня Клівлендської клініки Джулія Зумпано пояснила, що солодкий смак та наявність овочів і фруктів створюють враження особливо корисного продукту. Однак деякі соки водночас містять значну кількість цукру та додаткових калорій.Чому після зеленого соку може з'явитися втомаДієтологиня Мішель Рутенштейн зазначила, що солодкість багатьох зелених соків забезпечують фруктові соки, концентрати або доданий цукор. За її словами, деякі бутильовані зелені соки можуть містити від 25 до 50 грамів цукру на порцію, що можна порівняти з окремими солодкими газованими напоями. При цьому проблема полягає не у самих фруктах. У цільному вигляді вони містять клітковину, яка, зокрема, допомагає сповільнювати травлення."Різниця полягає в тому, що під час приготування соку видаляється значна частина клітковини, яка природним чином уповільнює травлення. Коли ви п'єте солодкий сік із невеликою кількістю клітковини, цукор може швидше потрапляти в кров, спричиняючи стрімке підвищення його рівня", — пояснила Рутенштейн.У відповідь організм виділяє інсулін, який допомагає переміщувати глюкозу до клітин. У деяких людей після цього може відбутися зниження рівня цукру. Крім того, рідкі калорії зазвичай насичують гірше, ніж тверда їжа. Особливо це стосується напоїв, у яких мало білка та корисних жирів.Чому зеленим соком не варто замінювати повноцінну їжуБільшість зелених соків містять мало білків і жирів, тому відчуття ситості після них може швидко минати. За словами Кац, якщо таким напоєм замінювати збалансований сніданок чи обід, організм може просто недоотримувати необхідної енергії.Фахівці також застерігають від використання соків як основи так званих детоксів та інших суворих низькокалорійних дієт."Такі підходи можуть заохочувати пропускати збалансовані прийоми їжі, недоїдати та покладатися на рідку їжу замість забезпечення організму достатньою кількістю білка, клітковини й калорій", — пояснила Рутенштейн.За її словами, тривалий дефіцит необхідної організму енергії може супроводжуватися посиленням втоми, дратівливістю та сильним відчуттям голоду. Водночас Зумпано наголосила, що інша крайність — регулярне надмірне споживання калорій, доданого цукру та простих вуглеводів із таких напоїв — може сприяти набору ваги та збільшенню ризику переддіабету, діабету другого типу й метаболічного синдрому.Чим можна замінити зелений сікПовністю відмовлятися від зеленого соку фахівці не закликають. Залежно від складу він може бути джерелом вітаміну К, фолієвої кислоти, вітаміну С, калію та каротиноїдів. Проте ці поживні речовини можна отримувати з цільних продуктів. Кац радить додавати листову зелень до салатів, яєць, супів та страв із крупами, а замість фруктового соку частіше обирати цілі фрукти.Альтернативою також може стати смузі з цілих фруктів та овочів, у якому зберігається більше клітковини."Коли сумніваєтеся, обирайте цільні продукти замість ультраоброблених", — підсумувала Зумпано.Додамо, харчування людини в перші 1000 днів життя — від вагітності до приблизно дворічного віку — може впливати на здоров’я мозку навіть через десятки років. Нове дослідження показало, що менше споживання цукру в цей період пов’язане зі зниженням ризику деменції, хвороби Альцгеймера, депресії та тривожних розладів у дорослому віці.Читайте також: Онколог назвав симптом, який не варто ігнорувати навіть до 40 років: про що йдеться.

Український ринок праці у 2026 році зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. Так, станом на 1 серпня на 154 тисячі шукачів роботи припадало 236 тисяч вакансій. Водночас велика кількість пропозицій не означає, що кожен безробітний може швидко знайти роботу, адже потреби роботодавців і навички кандидатів часто не збігаються.Про це свідчать дані Державної служби зайнятості.На Єдиному порталі вакансій, який об'єднує пропозиції провідних українських сайтів із пошуку роботи, на початку серпня налічувалося 236 тисяч вакансій. Показник майже не змінився порівняно з аналогічною датою минулого року. Водночас через Державну службу зайнятості роботу шукали 154 тисячі людей, із яких 93 тисячі мали офіційний статус безробітного. Таким чином, у середньому на 10 шукачів припадало 15 пропозицій роботи.Чому вакансій більше, ніж шукачів роботиОднією з головних проблем українського ринку праці залишається структурне безробіття. Роботодавці потребують фахівців певних професій і кваліфікації, тоді як частина людей, які шукають роботу, не має необхідних навичок.Дефіцит робочої сили також посилюють війна, мобілізація та міграція. За даними Агентства ООН у справах біженців, за кордоном наразі перебувають майже 5,7 мільйона українців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення. Близько 5,2 мільйона з них перебувають у європейських країнах.Через мобілізацію складніше стало закривати й вакансії, на яких традиційно працювали переважно чоловіки. Це вплинуло і на структуру зареєстрованого безробіття: до повномасштабної війни жінки становили 55% безробітних, а зараз їхня частка сягає 81%.Яких працівників найбільше бракує УкраїніНайгостріший кадровий дефіцит спостерігається серед кваліфікованих робітників. Роботодавцям, зокрема, складно знайти:водіїв, швачок, зварників, токарів і столярів;електромонтерів, слюсарів-сантехніків та слюсарів-електриків;операторів верстатів із програмним керуванням і верстатників деревообробних верстатів;машиністів екскаваторів та автослюсарів;монтерів колії та електромонтерів контактної мережі;слюсарів із ремонту рухомого складу й аварійно-відновлювальних робіт;кухарів та пекарів.Суттєво бракує і медичних працівників. Серед найбільш затребуваних фахівців — сімейні лікарі, терапевти та педіатри.Стабільно високим залишається попит у торгівлі та ресторанному бізнесі. Роботодавці активно шукають продавців, касирів, адміністраторів, барист, торгових представників, офіціантів та охоронників. У Держслужбі зайнятості пояснюють це, зокрема, значною плинністю кадрів у цих сферах.Ситуація суттєво відрізняється залежно від регіонуЗагальноукраїнська статистика не відображає ситуацію в окремих областях. Найбільше пропозицій відносно кількості шукачів роботи зосереджено у столиці: в Києві на одну людину припадає 19 вакансій.У Львівській області на одного шукача припадає три вакансії, а в Дніпропетровській, Київській та Одеській областях — по дві.У прифронтових регіонах ситуація протилежна. У Миколаївській та Сумській областях шукачів удвічі більше, ніж вакансій, у Херсонській — у чотири рази, а в Донецькій — у п'ять разів.У яких сферах найбільше зростає зайнятістьСередня кількість штатних працівників в Україні у червні досягла майже 5,5 мільйона осіб. Це на 69 тисяч більше, ніж роком раніше, та на 84 тисячі більше порівняно із січнем 2026 року. Найпомітніше кількість працівників зросла у:переробній промисловості — на 68 тисяч;енергетиці — на 31 тисячу;інформації та телекомунікаціях — на 25 тисяч;торгівлі — на 20 тисяч;будівництві — на 17 тисяч.Водночас у сільському господарстві кількість працівників скоротилася на 82 тисячі, а в освіті — на 21 тисячу.Скільки заробляють українціСередня зарплата штатних працівників у першому півріччі 2026 року становила 30 тисяч гривень, що майже на шість тисяч гривень більше, ніж за аналогічний період 2025-го.Найбільше в середньому отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій — 79 тисяч гривень, а фінансової та страхової діяльності — 63 тисячі.Найнижчі середні зарплати зафіксували в освіті та сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку — по 20 тисяч гривень. В охороні здоров'я середній показник становив 21 тисячу гривень.Яку професію можна опанувати для швидшого працевлаштуванняСтатистика свідчить, що перспективними для перекваліфікації можуть бути професії, де вже спостерігається нестача працівників. Зокрема, це водії, кухарі, зварники, електромонтери та інші кваліфіковані робітничі спеціальності.У січні-липні професійне навчання за сприяння служби зайнятості проходили 34 тисячі безробітних. Ще 5,6 тисячі людей отримали ваучери на навчання. Серед популярних напрямів були медсестринство, медицина, психологія та освіта, а серед професій — водій, тракторист, кухар, екстрений медичний технік, соціальний робітник, сапер, електрогазозварник та електромонтер.Загалом за сім місяців 2026 року за сприяння Державної служби зайнятості роботу або інші форми зайнятості отримали 226 тисяч людей, що на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Нагадаємо, за січень-лютий 2026 року до Державної служби зайнятості України звернулися понад 41 тисяча роботодавців, які запропонували більш як 111 тисяч вакансій. Найбільша частка пропозицій, понад 14%, припала на Львівську область.Читайте також: Зарплати й вакансії у 2026-му: експертка розповіла, чого чекати працівникам.

Традиція святкувати іменини — це чудовий спосіб привітати друзів, членів сім’ї та коханих. Можна підготовити подарунок, або ж просто сказати кілька "теплих" слів.TrueUА публікує імена, власників яких варто привітати 24 серпня 2026 року. Так, в цей літній день вітання приймають Арсеній, Георгій, Петро.Значення імен людей, іменини яких припадають на 24 серпняАрсеній — ім'я грецького походження. Перекладається як "чоловічий", "мужній".Георгій — ім'я давньогрецького походження. Означає "землероб".Петро — походить від грецького імені Петрос. Означає "камінь", "скеля".Громадяни України все частіше змінюють свої імена. Деталі про цю послугу — у матеріалі TrueUА.Прикмети погоди на 24 серпняВранці туман стелиться над поверхнею озер та річок — буде кілька погожих днів.Якщо зірки сильно мерехтять на світанку, то найближчими днями буде дощ.Багато горіхів, а мало грибів — до холодної та сніжної зими.Погода без вітру — тепло протримається ще довго.Якщо сонце яскраво світить — у вересні практично не буде дощів.Нагадаємо, раніше Міністерство юстиції оприлюднило статистику найпопулярніших чоловічих та жіночих імен, якими українці називали своїх новонароджених дітей у першому півріччі 2026 року. Поряд із традиційними уподобаннями молоді батьки все частіше обирають для малюків рідкісні, екзотичні та подвійні імена.Читайте також: Як назвати серпневого малюка? Найкращі імена для хлопчиків і дівчаток.