У вівторок, 2 грудня, народні депутати від опозиційної партії "Європейська Солідарність" заблокували трибуну Верховної Ради. Причина — вимагають відставки Кабінету міністрів.Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада заблокована, з криками "Уряд геть!". Засідання зараз буде закрито", — зазначив він.Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук заявив, що парламент сьогодні мав розглянути перелік важливих законів, в тому числі й питання, пов'язані з перекладом конвенції, де треба було забрати російську мову. Однак, через блокування трибуни, він оголосив перерву у засіданні.Попередній контекст18 листопада у Верховній Раді стався протест: народні депутати заблокували парламентську трибуну, висунувши радикальну вимогу — тотальну відставку чинного Кабінету міністрів. Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук закликав народних депутатів повернутися до конструктивної роботи. Адже, за його словами, держава, яка веде війну, не може дозволити собі політичного саботажу.19 листопада у парламенті знову виникла політична криза: народні депутати від фракції "Європейська Солідарність" повторно заблокували парламентську трибуну з вимогою опозиції щодо відставки уряду та заслуховування прем’єр-міністерки. Група парламентарів вийшла до трибуни з плакатами, зокрема, із закликами: "Рішення одне: коаліція єдності", "Кабміндіч у відставку" та звинуваченнями, що "Кабміндіч вкрав у ЗСУ".Верховна Рада викликала на пленарне засідання на 13:00 середи прем’єр-міністра Юлію Свириденко. Проте згодом нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко повідомив, що замість Свириденко в Раду прийде віце-прем'єр Качка.19 листопада Руслан Стефанчук заявив про перерву в засіданні та проведення консультацій. Причиною такого рішення стали розслідування корупційної схеми в "Енергоатомі" та відставки двох міністрів..

Російський диктатор Володимир Путін у четвер, 4 грудня, розпочинає свій дводенний візит до Індії. Його метою є збільшення продажів російської нафти, ракетних систем та винищувачів, щоб відновити енергетичні й оборонні зв'язки, які постраждали від тиску Сполучених Штатів Америки на Нью-Делі.Як повідомляє агентство Reuters, Москва постачала зброю Індії впродовж десятиліть, також ця країна стала найбільшим покупцем російської нафти, транспортованої морем, попри західні санкції після того, як Кремль розпочав повномасштабне вторгнення в Україну."Імпорт російської нафти до Індії цього місяця досягне найнижчого рівня за останні три роки після посилення санкцій проти Росії, що збігається зі зростання закупівель Індією нафти та газу в США", — наголошують медійники.У ході свого першого за чотири роки візиту до індійської столиці для проведення саміту з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді Путіна супроводжуватимуть міністр оборони держави-агресора Андрій Бєлоусов, а також широка делегація представників бізнесу та промисловості."Візит Путіна дає Делі можливість підтвердити міцність особливих відносин з Москвою, попри останні події, та досягти прогресу в укладанні нових угод про постачання зброї", — наголосив Майкл Кугельман з аналітичного центру Atlantic Council.Він зауважив, що, ймовірно, також будуть оголошені нові ініціативи, навіть у тому випадку, коли вони здебільшого стосуватимуться найпростіших аспектів відносин. Попри це індійські чиновники побоюються, що будь-які нові угоди з Москвою у сфері енергетики й оборони можуть викликати реакцію американського президента Дональда Трампа, який у серпні подвоїв мита на індійські товари до 50% як покарання за закупівлю Нью-Делі російської нафти.Агентство наголосило, що напередодні візиту Путіна представники обох сторін провели переговори в різних сферах, від оборони до судноплавства та сільського господарства. У серпні сторони домовилися розпочати переговори про укладення угоди про вільну торгівлю між Індією та Євразійським економічним союзом, який очолює РФ.За словами індійських аналітиків, на сьогодні обидві держави ведуть переговори про розширення партнерства в галузі цивільної ядерної енергетики. До складу делегації Путіна входять керівники провідного російського кредитора "Сбербанку" і державного експортера озброєнь "Рособоронекспорту", а також керівники нафтових компаній "Роснефть" і "Газпромнефть", які перебувають під санкціями.Напередодні візиту Путіна "Сбербанк" заявив, що зацікавлений в інвестуванні в індійські інфраструктурні проекти з використанням рупій, у яких здійснюється значна частина двосторонньої торгівлі. Своєю чергою, Москва, ймовірно, звернеться до Індії за допомогою в отриманні технічного обладнання для своїх нафтових активів, адже санкційні обмеження перекрили доступ до основних постачальників."Індія, ймовірно, буде намагатися отримати відновлення 20% частки державної компанії ONGC Videsh Ltd у проєкті "Сахалін-1" на Далекому Сході Росії", — зазначає Reuters. Нью-Делі сподівається підписати торгівельну угоду з США до кінця року, адже більшість індійських нафтопереробних заводів припинили купувати російську нафту, хоча на сьогодні дедалі більші знижки приваблюють деякі державні НПЗ.Сфера оборонних закупівельМіністр оборони Індії Раджеш Кумар Сінгх заявив, що його країна не планує найближчим часом заморожувати оборонні зв'язки з Кремлем, адже потребує підтримки для багатьох російських систем, які вона має на озброєнні. Російські літаки Су-30 становлять більшість з 29 ескадрилій винищувачів Індії, Москва також запропонувала індійській стороні свій найсучасніший винищувач Су-57, що, ймовірно, буде обговорюватися на зустрічі цього тижня. Індія ще не прийняла рішення щодо купівлі цих літаків."Ймовірно, що буде обговорено купівлю додаткових одиниць системи протиповітряної оборони С-400", — додав Сінгх.Харш Пант з індійського аналітичного центру Observer Research Foundation наголошує, що недавні переговори між Вашингтоном і Москвою про припинення війни РФ проти України можуть полегшити індійським чиновникам взаємодію з Кремлем. Він зауважив, що суттєва частина торгівельних відносин базувалася на енергетиці, яка зараз втрачає свою привабливість через загрозу санкцій з боку США. І зрештою залишається тільки оборонна сфера, яка продовжує пов'язувати ці дві країни.Нагадаємо, у листопаді Трамп повідомляв, що індійські компанії в переважній більшості припинили купувати російську нафту після санкцій і тарифів з боку Сполучених Штатів Америки. Щодо цього є окремі незначні винятки..

У Покровську росіяни знову спробували встановити свій прапор. У місті тривають пошуково-штурмові дії та ліквідація російських загарбників.Про це повідомив речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов, передає "Укрінформ". За його словами, загарбники, скориставшись густим туманом, здійснили чергову спробу встановити свій триколор в одному з районів Покровська, щоб пропагандисти використали це як доказ взяття під контроль всього міста.Після цього російські загарбники поспіхом втекли. Наразі триває зачистка ворожих груп."Попри несприятливі погодні умови, наші підрозділи не припиняють повітряну розвідку, коригування та вогневе ураження груп противника", — зазначив він.Крім того, речник Генштабу зазначив, що українські воїни тримають оборонні рубежі та ліквідовують росіян на підступах до Мирнограда та організовуються додаткові логістичні шляхи до Покровська."Загалом на Покровському напрямку наші захисники минулої доби зупинили 72 штурмові дії агресора у районах Нового Шахового, Дорожнього, Никанорівки, Білицького, Шахового, Родинського, Мирнограда, Новоекономічного, Рівного, Покровська, Звірового, Котлиного, Удачного, Молодецького, Новопідгороднього, Філії та у бік населеного пункту Гришине", — повідомив Ковальов.Нагадаємо, раніше в Генштабі ЗСУ повідомляли, що окупанти на Гуляйпільському напрямку активізували бойові дії. Щодня вони використовують тисячі дронів і проводять десятки штурмів. Однак оточення українських військових на цій ділянці фронту немає..

У вівторок, 2 грудня, у Львівській області сталася дорожньо-транспортна пригода. Рух ускладнено.Про це повідомила поліція Львівської області. За даними правоохоронців, аварія трапилася аварія трапилася на автодорозі М-06 Київ — Чоп, біля населеного пункту Пʼятничани, що у Стрийському районі.Попередньо, внаслідок ДТП є постраждалі. Однак кількість травмованих поки не відома."Рух реверсний. Патрульні забезпечують регулювання. Врахуйте цю інформацію під час планування маршруту руху і бережіть себе", — додали у поліції.Нагадаємо, у Києві затримали 23-річного чоловіка, якого підозрюють у скоєнні смертельної дорожньо-транспортної пригоди. За даними поліції, керманич був у нетверезому стані та збив 13-річну дівчинку.Також 30 листопада в місті Карлівка Полтавської області сталася трагічна дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинули дві 17-річні сестри. Наїзд на дівчат, які йшли узбіччям дороги, скоїв працівник поліції за кермом власного автомобіля "Hyundai Tucson".Крім того, у Житомирській області трапилася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Легковик злетів у кювет та перекинувся. Внаслідок аварії загинули двоє чоловіків..

Глобальне потепління загрожує підтопленням багатьом територіям, які розташовані біля морів та океанів. У 2100 році під загрозою опиняться й деякі прибережні території України.Як повідомила у коментарі "Телеграфу" голова правління Greenpeace в Україні Євгенія Засядько, існує сценарій глобального потепління, коли температура повітря у середньому зросте у діапазоні від +1,5 до +4°C. Враховуючи це, громадська організація "Екодія" в Україні провела дослідження "Вода близько", де змоделювала, що на території нашої країни буде затоплено мільйони гектарів."Вся прибережна територія України частково буде затоплена. Сюди відносяться сільськогосподарські землі, населенні пункти, промислові зони та інші території. Детальніше 1168 тисяч гектарів, сюди входять 212 тисяч гектарів сільськогосподарських територій, забудова 35 тисяч гектарів. Сюди навіть потрапили військові полігони, бо є території, які близькі до моря", — наголосила Засядько.Варто додати, що на цих картах зображено лише частину ймовірного затоплення територій, зокрема наслідки таких змін в Одеські та Запорізькій областях. Засядько додає, що деякі з цих територій наразі окуповані, саме дослідження проводили ще у 2018 році. Вона вважає, що глобальні кліматичні зміни набудуть таких масштабів вже з 2100 року. Попри те, що раніше вважалося, що кардинальні зміни триватимуть сторіччями.За її словами, тема глобального потепління на міжнародному рівні порушувалися давно. Так, у 2015 у Паризькій угоді прописано, що людство має зробити все можливе до 2050 року, аби не допустити критичних сценаріїв. Проте варто розуміти, що діяти треба не з 2049 року. Засядько наголосила, що скорочувати викиди в атмосферу треба кожні 10 років, але фактично цього не сталось.Паризька угода — це міжнародна угода, укладена 12 грудня 2015 року в Парижі, спрямована на боротьбу зі зміною клімату шляхом скорочення викидів парникових газів."Тож зараз під великим питанням, чи ми зможемо досягнути тих цілей, які стоять в Паризькій угоді, і, яке нас чекає майбутнє", — зауважила вона.Фахівець додає, що велику роль в напрямку боротьби з наслідками глобального потепління відіграють Сполучені Штати Америк, але американський президент Дональд Трамп вже підписав документ про вихід з Паризької угоди.Нагадаємо, у червні аналітики проекту EastFruit повідомляли, що за попередніми оцінками, приблизно до 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки..

За 11 місяців 2025 року війська країни-агресорки Росії скинули на Україну майже 44 тисяч керованих авіабомб. Це у середньому 130 КАБів щодоби.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. За даними відомства, лише за минулий місяць російська армія скинула на позиції Сил оборони та прифронтові міста понад 3 500 керованих авіаційних бомб.Зазначається, що найгарячішим місяцем за кількістю КАБів став жовтень 2025 року — ворог скину 5 328 керованих авіаційних бомб."Цьогоріч російська армія посилила повітряний терор. Для порівняння: упродовж 2024 року ворожа авіація скинула майже 40 000 керованих авіабомб. У середньому 109 КАБів щодоби", — додали у Міноборони.КАБ — авіаційна бомба, оснащена аеродинамічними поверхнями та системою наведення, що дозволяє їй високоточно вражати цілі. На відміну від некерованих бомб, КАБ може летіти значну відстань, а її траєкторію можна коригувати під час польоту завдяки супутниковому, лазерному або телевізійному наведенню.Дальність польоту залежить від висоти та швидкості скидання. Сучасні КАБи можуть планувати на десятки кілометрів, дозволяючи літаку-носію залишатися поза зоною ураження ППО. КАБи поєднують високу точність та потужність бойової частини, що дозволяє знищувати особливо міцні об'єкти, такі як мости, бункери, командні пункти.Нагадаємо, за даними Defense Express, Генеральний штаб Збройних сил України вже декілька разів інформував про тестування нової зброї проти керованих авіаційних бомб (КАБ). Це завдання складне та вимагає комплексного підходу..

Національний музей історії України отримав понад сім тисяч унікальних археологічних цінностей. Артефакти виявили співробітники Державного бюро розслідувань у колишнього народного депутата.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, йдеться про екс-нардепа, який на початку двохтисячних років очолював Раду Міністрів Автономної республіки Крим.Так, під час досудового розслідування колишній народний обранець уклав угоду про визнання винуватості та погодився передати державі усю свою колекцію. Він повернув навіть ті експонати, що не були виявлені під час обшуків."Це — найбільше поповнення музейного фонду за всю історію незалежної України. Частина артефактів уже представлена відвідувачам музею, оскільки була передана туди на відповідальне зберігання", — зазначили правоохоронці.У ДБР зауважили, що у квітні 2022 року працівники Бюро виявили в колишнього депутата колекцію стародавніх українських артефактів. Зокрема, унікальний гунський меч із золотим оздобленням, золоту візантійську ікону XI–XII століття прикраси, шоломи, ікони, інші предмети, які мають історичну та культурну цінність."Тоді правоохоронці провели шість одночасних обшуків. В одному з офісних приміщень Києва, що належать екс-депутату, було виявлено понад шість тисяч одиниць історичних та культурних цінностей. Зокрема, у ході обшуків виявлено скіфські мечі Акінак, списи, сокири, стріли, монети, кольчугу 12 сторіччя, шоломи епохи Еллінізму та посуд Трипільської культури", — наголосили у ДБР.. У ході нових обшуків на початку травня у депутата та членів його злочинної групи було виявлено ще одну схованку з великою колекцією старожитностей, які також могли бути протиправно вилучені з Музейного фонду України або знайдені під час незаконних розкопок. Було виявлено понад тисячу артефактів, які належать епохам від бронзового віку до пізнього середньовіччя."Зокрема, вилучений меч Гунів, декорований золотом та альмандинами. За стилістикою він нагадує славнозвісну гунську діадему з Мелітопольського музею, яка була викрадена російськими окупантами. Також знайдені обладунки 16–19 століття, серед яких шоломи польських гусарів, типу Моріон, іранські шоломи, монети періодів від античності до пізнього середньовіччя. Знайшли правоохоронці й візантійську золоту декоровану емаллю іконку із зображенням архангела Михаїла 11–12 століття, античні та скіфські старожитності, ікони, холодну зброю 14–19 століття, Першої та Другої світових воєн, мечі епохи Великого переселення народів тощо", — наголосили у ДБР. Нагадаємо, впродовж цього року співробітники Державного бюро розслідувань задокументували злочини, через які держава зазнала збитків на 12 мільярдів та 793 мільйони гривень..
У суботу, 29 листопада, дрони Головного управління розвідки України атакували радари та пускові установки зенітно-ракетних комплексів окупантів на Донбасі.Про це повідомила прес-служба ГУР. Зазначається, що було уражено:пускову установку 9А83 зі складу ЗРК "С-300В", яка перебувала на бойовому чергуванні;одразу дві дороговартісні радіолокаційні станції 1Л125 "Ніобій-СВ"."Такі удари істотно зменшують можливості московитів контролювати повітряний простір над Донбасом і створюють умови для нових повітряних операцій Сил оборони України. Збройна боротьба триває!" — додали розвідники. Нагадаємо, вночі 2 грудня в Орловській області країни-агресорки Росії було неспокійно. Регіон атакували безпілотники. Під ударом опинилася нафтобаза.Крім того, раніше Сили оборони України завдали удару по російському заводу, який виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційний гас тощо. Внаслідок удару спалахнула пожежа.До того ж 11 листопада українські військовослужбовці завдали потужних ударів по об’єктах паливної та логістичної інфраструктури ворога у Росії й на окупованих територіях.Також у ніч на 10 листопада підрозділи Сил спеціальних операцій завдали успішного удару по нафтобазі ФГКУ "Гвардійський", що розташована в населеному пункті Кар'єрне (Сакський район) на тимчасово окупованій території Криму..

Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій.Як повідомляє видання Politico, посилаючись на неназваних впливових дипломатів, коли влітку посланець ЄС з питань санкцій Девід О'Салліван відвідав Вашингтон, американські посадовці чітко дали йому зрозуміти, що їхній план полягає в поверненні російських активів після підписання будь-якого мирного плану."Попри це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн продовжила реалізацію планів щодо використання активів для фінансування України", — наголошує видання.У своїй промові про стан справ у Євросоюзі 10 вересня, незабаром після поїздки О'Саллівана, фон дер Ляєн оголосила, що блок планує використовувати активи для фінансування України через репараційний кредит. За словами одного з неназваних дипломатів, це було спробою поставити європейський штамп на активах."Коли в листопаді просочилася інформація про оригінальний "мирний план" Трампа, він передбачав інвестування 100 мільярдів доларів з цих активів в "зусилля з відновлення та інвестування в Україну" під керівництвом США. Решта коштів, як передбачав план, мала піти на "окремий американо-російський механізм", — зазначили медійники.Politico наголошує, що цей пункт є джерелом напруги після витоку плану, коли посадовці ЄС обурилися перспективою того, що Вашингтон візьме частину активів (навіть якщо це було номінально для відновлення України) і поділять решту з Росією.Нагадаємо, у серпні верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас повідомляла, що Росія не повинна отримати шанс повернути собі заморожені в Європейському Союзі активи до того, як виплатить Україні репарації..

У Києві правоохоронці затримали колишнього тимчасово виконувача обов’язків першого віце-президента ДП "НАЕК "Енергоатом". Він же — колишній перший заступник міністра енергетики України.Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, наразі колишньому посадовцю готується повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб).Як зауважив Кравченко, слідство встановило, що:1 серпня 2022 року посадовець уклав з ПАТ "Просто-Страхування" договір страхування на 105,642 мільйона гривень.12 серпня 2022 року, вже через 12 днів, він підписав додаткову угоду і підвищив суму договору до 130,925 мільйона гривень без будь-яких на то економічних підстав, посилаючись на нібито рішення німецького перестраховщика "ЯСП";факт штучного завищення вартості підтверджений: внутрішніми перевірками, документальними ревізіями та судово-економічною експертизою. Результат однозначний: вартість послуг завищена на 18,6 мільйона гривень, і саме ця сума була фактично виведена зі стратегічного підприємства.До того ж правоохоронця з’ясували, що посадовець був тісно пов'язнаний із російським фінансовим сектором. Так, слідство встановило, що основний власник "Просто-Страхування" — кіпрська LAVIDIA LIMITED з майже 100% у статутному капіталі. Ще два міноритарних учасники — ПАТ "Життя та Пенсія" і громадянин України."Далі — ланцюг компаній з Кіпру, які є власниками аналогічних корпоративних прав і пов’язані з LAVIDIA LIMITED. Через цей ланцюг слідство вийшло на громадянина Вірменії, який контролював частину операцій та на дочірнє підприємство "Р-Інтер" (раніше "РЕСО-Інтер"). Все це в підсумку веде до однієї фінансової групи — російського холдингу "РЕСО". Його кінцевими бенефіціарами є громадяни Російської Федерації. Крім того, ПАТ "Життя та Пенсія", яке також фігурує в цій схемі, має серед акціонерів громадянина РФ — президента російської "Холдингової компанії "РЕСО", — додав Кравченко.Генпрокурор додав, що наразі готуються документи для обрання запобіжного заходу фігуранту. Нагадаємо, 1 грудня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді триманні під вартою бізнесмену Тимуру Міндічу. Він фігурує у справі щодо розкрадань в "Енергоатомі"..

Ввечері 1 грудня російські загарбники дроном вдарили по багатоповерхівці у Краматорську Донецької області. Одна людина загинула.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Зазначається, що ворожий БпЛА поувлив по дев’ятиповерхівці."Надзвичайники врятували п’ятьох мешканців та ліквідували масштабну пожежу у двох під’їздах — з першого по восьмий поверхи, на площі 4500 квадратних метрів", — йдеться у повідомленні.Водночас у Краматорській міській раді уточнили, що обстріл відбувся близько 18:00. Внаслідок ворожої атаки загинув чоловік 1956 року народження."Пошуково-рятувальні роботи тривають. Комунальні служби та фахівці працюють на місцях влучань — розбирають завали, прибирають уламки, відновлюють пошкоджені мережі та фіксують наслідки чергових злочинних атак", — додали у міськраді.. Нагадаємо, вночі 2 грудня війська країни-агресорки масовано атакували Одещину ударними дронами типу "Шахед". Зафіксовано значні пошкодження.Також у ніч на 1 грудня російські війська здійснили атаку на територію України, застосувавши одразу 89 ударних безпілотних літальних апаратів різних типів. Сили оборони України успішно відбили більшу частину цього нальоту, знищивши або подавивши 63 ворожі дрони.Додамо, протягом листопада 2025 року Сили оборони України досягли значних успіхів у знищенні повітряних цілей ворога. За місяць протиповітряна оборона збила або ліквідувала 9707 об’єктів, серед яких були 11 гіперзвукових аеробалістичних ракет Х-47 М2 "Кинджал"..

Вночі 2 грудня в Орловській області країни-агресорки Росії було неспокійно. Регіон атакували безпілотники.Про це заявив губернатор області Андрій Кличков. За його словами, внаслідок ударів у Лівенському районі спалахнула пожежа на об’єктах паливно-енергетичного комплексу."Постраждалих немає, на місці події працюють співробітники МНС, проводяться необхідні заходи щодо ліквідації наслідків", — додав посадовець.Варто зауважити, що у Лівнах розташована нафтобаза "Орелнафтопродукт". За даними Telegram-каналу ASTRA, саме по ній цієї ночі поцілили безпілотники.Водночас, за даними міноборони РФ, вночі 2 грудні ППО нібито перехопила та знищила 45 дронів, з них:14 — над територією Брянської області;вісім — над територією Краснодарського краю;шість — над територією Криму;п'ять — над територією Волгоградської області;чотири — над територією Чеченської Республіки;два — над територією Ростовської області;один — над територією Орловської області;один — над територією Липецької області;один — над територією Тверської області,три — над акваторією Чорного моря.Нагадаємо, раніше Сили оборони України завдали удару по російському заводу, який виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційний гас тощо. Внаслідок удару спалахнула пожежа.До того ж 11 листопада українські військовослужбовці завдали потужних ударів по об’єктах паливної та логістичної інфраструктури ворога у Росії й на окупованих територіях.Також у ніч на 10 листопада підрозділи Сил спеціальних операцій завдали успішного удару по нафтобазі ФГКУ "Гвардійський", що розташована в населеному пункті Кар'єрне (Сакський район) на тимчасово окупованій території Криму..

У вівторок, 2 грудня, в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії. Вони діятимуть упродовж всієї доби.Про це повідомила прес-служба "Укренерго"."Причина запровадження обмежень — наслідки попередніх російських масованих ракетно-дронових атак на енергооб’єкти", — йдеться у повідомленні.За даними енергетиків, сьогодні графіки відключень світла діятимуть з 00:00 до 23:59 — обсягом від 0,5 до 3 черг. Для промислових споживачів також діятимуть обмеження протягом усієї доби."Час та обсяг застосування обмежень можуть змінитись. Стежте за інформацією на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні. Коли електроенергія з’являється за графіком — будь ласка, споживайте її ощадливо!" — додали енергетики.Черги відключень — це групи споживачів електроенергії, які підлягають відключенню для збалансування роботи ОЕС України в умовах дефіциту електричної потужності через пошкодження енергетичної інфраструктури в результаті масованих ворожих обстрілів. Це дозволяє уникнути перевантаження електромережі, забезпечити збалансованість енергосистеми та стабільність постачання електроенергії.Як відомо, внаслідок ворожих атак по енергетичній інфраструктурі на ранок 1 грудня застосовували відключення електроенергії у кількох регіонах.Нагадаємо, раніше у Міненергетики інформували, що в країні пошкоджені всі великі теплові та гідроелектростанції. Причина — масовані ракетно-дронові удари Росії.Додамо, у компанії Yasno пояснили, чому попри тривалу відсутність світла суми у рахунках деяких споживачів залишаються незмінними, а інколи навіть більшими..

Європейські держави натрапляють на виклики у сфері оборони, опинившись між російською агресією та ненадійністю Сполучених Штатів Америки. Втім, з'являється дедалі більше доказів того, що континент принаймні починає серйозно ставитися до цієї загрози.Як повідомляє видання The Economist, у травні Єврокомісія запустила оборонний фонд SAFE (Security Action for Europe, Безпекова ініціатива для Європи) на 150 мільярдів євро, який надає членам Євросоюзу низьковідсоткові кредити на інвестиції в оборону.Фонд надає кошти для усунення найбільших прогалин в оборонному потенціалі Європи. Також він працює на підвищення промислового потенціалу шляхом спільних закупівель. "Скептики сумнівалися, що знайдеться багато охочих на такі позики, але коли 30 листопада минув термін подачі заявок, 19 країн подали запити, і фонд був повністю розподілений. Тільки Польща просить 43,7 мільярда євро", — зазначили медійники.SAFE є одним із двох стовпів плану ЄС щодо сприяння нарощуванню витрат на оборону, який спочатку називався ReArm Europe ("Переозброїти Європу"), але надалі був перейменований на Readiness 2030 ("Готовність 2030"). Іншим є можливість активувати в бюджетних правилах ЄС спеціальний пункт (national escape clause/NEC), який дозволить збільшити витрати на оборону, не порушуючи правил ЄС щодо дефіциту. NEC може розблокувати додаткові 650 мільярдів євро військових видатків."На саміті НАТО в червні 2024 року європейські країни Альянсу зобов'язалися до 2035 року збільшити видатки з двох відсотків ВВП до 3,5% на "основні" військові бюджети, а також на 1,5% на інфраструктуру, пов'язану з обороною. З того часу відчуття терміновості зросло, як і побоювання щодо зобов'язань Америки перед Європою", — зазначили у The Economist.Видання наголошує, що в огляді глобальної позиції Пентагону буде висунуто вимогу про виведення військ і перенесення сил і засобів США до Азійсько-Тихоокеанського регіону. Вашингтон тепер вимагає, щоб Європа оплачувала зброю для України, а мирні переговори останніх тижнів чітко показали, що прагнення президента США Дональда Трампа покласти край війні РФ проти України може поставити під загрозу безпеку Європи.Своєю чергою, Москва активізувала свою воєнну економіку, скоротивши терміни, за які вона може стати прямою загрозою для Європи. Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) вважає, що це може статися вже у 2027 році. Бастіан Гігеріх з IISS зазначає, що хоча економіка РФ становить лише близько десятої частини економіки Європи, за паритетом купівельної спроможності Росія витратить цього року стільки ж, скільки всі європейські країни НАТО."Опір України дав Європі можливість наздогнати", — додав він.The Economist зазначає, що можливості, в яких Європа покладалася на США і які її оборонні відомства тепер повинні "замінити", значні. Йдеться про повітряну та геопросторову розвідку, спостереження та рекогносцировку, стратегічні повітряні перевезення, наземні високоточні удари на великі відстані, а також гіпермасштабні хмарні обчислювальні потужності. За оцінками IISS, вартість заміни американських неядерних можливостей, наданих Альянсу, становить близько трильйона доларів.Проте це далеко не єдині пункти у списку обов'язкових завдань Європи. Так, колишній заступник генерального секретаря НАТО Каміль Гранд наголошує, що першочерговим завданням повинно бути посилення підтримки України, зокрема, в разі виведення американських військ з Європи, за допомогою систем ракетного озброєння великої дальності та засобів протиповітряної оборони. На другому місці, на його думку, перебуває відновлення власних бойових формувань Європи. НАТО потребує інтегрованої системи протиповітряної оборони, яка охоплюватиме всю Європу і зможе протистояти будь-яким загрозам, від гіперзвукових ракет до ударних дронів. "Важко оцінити вартість такого складного проекту, але генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликає збільшити можливості протиповітряної оборони на 400%", — зазначає видання.Третє місце у переліку Гранда займає заміна тих потужностей, у яких Європа все ще залежить від США. За його словами, все це можна зробити впродовж наступного десятиліття. Стано на сьогодні номінальні витрати європейських країн на оборону вже на 50% вищі, ніж у 2022 році. Гранд очікує, що протягом наступних п'яти років вони зростуть до 500-700 мільярдів євро на рік, з яких близько 30% піде на закупівлі. Втім, чимало залежить від того, як швидко зростатимуть витрати. Медійники наголошують, що Іспанія та Італія, де сприйняття російської загрози є меншим, ймовірно, відставатимуть. Велика Британія та Франція, які мають фінансові обмеження, будуть намагатися досягти хоча б трьох відсотків протягом п'яти років. Проте Польща витратить 4,8% ВВП на оборону наступного року, а багаті країни Північної Європи швидко рухаються до 3,5%. "Німеччина, оборонний бюджет якої з 2021 року майже подвоївся, прагне досягти 3,5% до 2029 року", — додає The Economist.Водночас у виданні мають сумніви, чи можуть застарілі системи закупівель Європи працювати швидше і чи може її оборонно-промислова база задовольнити попит. Гранд стверджує, що галузь реагує на це безпрецедентними інвестиціями.З 2022 року близько 53% оборонних контрактів континенту, за вартістю, дісталися європейським компаніям, а 36% було витрачено на американське обладнання, в основному на винищувачі F-35. Це співвідношення має різко збільшитись. Проте навіть, якщо зробити замовлення сьогодні, постачання систем озброєння може зайняти два-три роки. Для забезпечення масштабу та уніфікації необхідні спільні програми, такі як ініціатива семи країн "Європейський підхід до ударів на великі відстані" (ELSA), проект з розробки наземної крилатої ракети. Майже через 18 місяців після створення у межах ELSA немає згоди стосовно того, що має будувати європейський лідер у галузі ракет, багатонаціональна компанія MBDA.Зараз міністерства оборони європейських країн говорять про раціоналізацію закупівель і віддають перевагу "спіральному розвитку", в межах якого достатньо хороші системи постійно вдосконалюються. Мета полягає в тому, щоб швидко розміщувати замовлення і надавати промисловості довгострокові контракти. Втім, усунення регуляторних перешкод — це повільна робота. Німеччина вимагає, щоб контракти на суму понад 25 мільйонів євро затверджувалися бюджетною комісією Бундестагу. Нідерланди та Італія мають подібні обмеження."Війна Росії проти України показує, що перемога дістається тому, хто найшвидше може забезпечити свої передові сили необхідною кількістю технологій. Прогресивні європейські компанії, такі як Rheinmetall, уклали партнерські угоди з українськими компаніями. Оборонні відомства розуміють, що нові технології, розроблені новими компаніями та фінансовані венчурним капіталом, вимагають іншого підходу", — зазначає колишній високопосадовець Міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге.The Economist додає, що виклик для Європи очевидний. Європейські союзники по НАТО мають вкласти достатньо коштів, щоб виконати зобов'язання, взяті на себе в червні, реформувати свої процеси закупівель в оборонній сфері, зменшити залежність від США й посилити співпрацю. Проте лише деякі уряди великих країн пояснюють виборцям, чому оборона повинна мати пріоритет над соціальними витратами. Тим часом по всій Європі крайні праві партії, які симпатизують Росії, становлять серйозну загрозу."У Європи, безсумнівно, є фінансові, технологічні та промислові можливості для того, щоб зробити необхідне. Питання полягає в тому, чи є для цього політична воля", — підбиває підсумки видання.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що країни Європи розглядають можливість спільних кібероперацій та раптових військових навчань, адже Москва посилює свою кампанію з дестабілізації Північноатлантичного альянсу..

У вівторок, 2 грудня, у столичній лікарні помер чоловік, який дістав поранення під час обстрілу 29 листопада.Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко."У лікарні помер чоловік, який постраждав під час ворожого обстрілу столиці 29 листопада та перебував у тяжкому стані", — зазначив він.За словами міського голови, це третя жертва цієї масованої атаки.Наслідки удару по Києву 29 листопадаЯк повідомляв мер столиці Віталій Кличко, внаслідок нічної ракетно-дронової атаки Росії на Україну 29 листопада, Київ зіткнувся із серйозними перебоями в енергопостачанні. Частина столиці наразі залишилася без електроенергії. До того ж у місті п'ять районів залишилися без теплопостачання.За даними Київської МВА, внаслідок атаки у столиці зафіксовано 18 локацій з пошкодженнями в семи районах міста. Постраждали десятки людей. Близько 15 людей госпіталізовані.Ще двоє киян загинули. Зокрема, ворожа ракета вбила 42-річного чоловіка. Його син з опіками та іншими травмами доставлений до лікарні. Водночас патрульні поліцейські врятували дитину із-під завалів зруйнованої квартири. Нагадаємо, у ніч на 29 листопада російські війська завдали масованого ракетно-дронового удару по об'єктах енергетичної інфраструктури, що призвело до масштабних знеструмлень у столиці та низці регіонів.Згодом президент Володимир Зеленський повідомив про десятки поранених і трьох загиблих внаслідок масштабної російської атаки 29 листопада..
