Останні новини

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що цілі Москви в Україні виходять за межі території, яка зараз обговорюється в останніх мирних планах, і містять усю Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, Лавров 14 січня заявив, що майбутнє мирне врегулювання має вирішити "питання долі людей, які проживають у Криму, Новоросії та Донбасі". Новоросія — це вигаданий регіон, який кремлівські чиновники часто стверджують як "невіддільну" частину Росії.Новоросія включає не лише Крим та чотири області, які Росія незаконно анексувала, але й Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Кремлівські чиновники неодноразово називали Одесу "російським" містом і публічно обговорювали "Новоросію" як частину Російської Федерації. Запропонований США 28-пунктний "мирний план" передбачав лише окупацію Росією Криму, усієї Луганської та Донецької областей, а також окупованих наразі частин Запорізької та Херсонської областей, вимагаючи від Росії поступитися окупованими територіями за межами цих п’яти регіонів, зокрема в Харківській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Згадка Лаврова про Новоросію 14 січня не є новою вимогою, але є ще одним доказом того, що вимоги Росії більші, ніж ті, що були викладені в початковому плані з 28 пунктів. "Заява Лаврова, ймовірно, була спробою встановити умови перед можливою майбутньою зустріччю між спеціальним посланником США з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом, колишнім старшим радником президента США Джареда Кушнера, та главою Кремля Володимиром Путіним у Росії", — додали в ISW.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку"..

Прагнення американського президента Дональда Трампа приєднати до Сполучених Штатів Америки Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%, а ще 35% громадян. Про це свідчать дані опитування агентства Reuters.Медійники додали, що більшість демократів та республіканців, виступають проти використання військової сили для анексії острова. Зусилля Білого дому щодо отримання контролю над Гренландією підтримують 40% республіканців (14% — не підтримують). Серед демократів прихильників такого кроку сягає лише двох відсотків, а серед прибічників інших партій — дев'ять відсотків.За даними опитування, всього чотири відсотки американців підтримують застосування сили у Гренландії, це кожен десятий республіканець та майже жодного демократа. Близько 71% вважають, що це була б погана ідея. Медійники зауважили, що 66% респондентів вказали, що вони стурбовані тим, що зусилля Вашингтона щодо придбання Гренландії зашкодять Північноатлантичному альянсу та відносинам США з європейськими союзниками. Серед демократів таких 91%, серед республіканців — 40%."Данія попередила, що застосування військової сили ознаменує кінець НАТО, трансатлантичного оборонного договору, який був ключовим елементом світового порядку з 1949 року", — наголосили у агентстві. Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Через нічні атаки російських військ на енергетичну інфраструктуру виникли проблеми з електропостачанням у Житомирській та Харківській областях. За даними Міненерго, аварійні бригади вже розпочали відновлювальні роботи в постраждалих регіонах.Про це повідомляє пресслужба Міністерства.Наслідки ворожих атакЯк зазначили в Міненерго, вночі російські війська вкотре завдали ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури. Внаслідок обстрілів було знеструмлено частину споживачів у Житомирській та Харківській областях. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи в тих районах, де дозволяє безпекова ситуація. За даними Міністерства, найважчою залишається ситуація у прифронтових та прикордонних регіонах, де через постійні бойові дії значна кількість споживачів залишається без світла тривалий час.Критична ситуація у столиціУ Міненерго наголосили, що у Києві та Київській області наразі зафіксовано найскладніший стан справ. Через значні мережеві обмеження в регіоні тимчасово не діють графіки погодинних відключень. Енергетики працюють над стабілізацією системи цілодобово, попри складні погодні умови. Повернення до планових графіків стане можливим лише після усунення наслідків пошкоджень.Обмеження в регіонах та вплив негодиОдещина. Як і в попередні тижні, зберігаються суттєві обмеження через пошкодження мереж після попередніх атак.Негода. Через сильний вітер та опади на Київщині та Чернігівщині залишаються знеструмленими сім населених пунктів. Ремонтні бригади працюють над відновленням ліній.Стан системи. У більшості областей України продовжують діяти графіки погодинних відключень. Проте через перевантаження обладнання в умовах сильних морозів у кількох регіонах вимушено запроваджено аварійні відключення.Заклик до споживачівМіненерго звертається до громадян із проханням максимально заощаджувати електроенергію протягом усього дня. Особливо важливо зменшити використання потужних приладів у ранкові та вечірні пікові години, щоб допомогти енергосистемі витримати навантаження.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що морози спричинили рекордне споживання газу в Україні. Однак на сьогодні наша держава має достатні ресурси, щоб уникнути дефіциту газу навіть у разі нових російських атак. .

У четвер, 15 січня, до української столиці з офіційним візитом прибула директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Водночас у сесійній залі Верховної Ради депутатам не вистачило голосів для початку розгляду низки критично важливих документів, передбачених міжнародними зобов'язаннями України.Про приїзд очільниці Фонду стало відомо із соцмережі X Георгієвої.Візит очільниці МВФКрісталіна Георгієва вперше з лютого 2023 року відвідує Україну. За даними Reuters, у межах візиту заплановано зустрічі з вищим керівництвом держави, зокрема з: президентом Володимиром Зеленським, прем'єркою Юлією Свириденко, головою НБУ Андрієм Пишним та керівниками підприємств.Провал голосувань у РадіПопри візит високої гості, парламент не зміг внести до порядку денного ключові законопроєкти:Вимога МВФ (№ 14025). Документ про автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. За нього проголосували лише 113 депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.Зобов’язання за програмою Ukraine Facility:№ 14067. Модернізація систем опалення, що передбачає обов'язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у будівлях із централізованим опаленням. Отримав лише 161 голос "за";№ 13620. Реформа управління державним і комунальним майном для стимулювання післявоєнного економічного зростання. Набрав 146 голосів.Нагадаємо, у 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму..

Голлівудський актор Метью Макконагі прийняв для себе рішення боротися зі зловживанням штучним інтелектом через механізм торгових марок. Артист зареєстрував свої голосові та візуальні образи, щоб у судовому порядку протидіяти несанкціонованим підробкам.Про це газеті The Wall Street Journal повідомили адвокати актора після рішень Бюро патентів і товарних знаків США (United States Patent and Trademark Office, USPTO).За останні місяці в USPTO схвалили вісім заявок на торгові марки, пов’язані з образом і голосом Макконагі. Йдеться про короткі відео- та аудіокліпи, де актор дивиться в камеру, усміхається або промовляє культову фразу Alright, alright, alright ("Добре, добре, добре"). Серед зареєстрованих матеріалів — ролик на ґанку, який триває сім секунд, трисекундне відео біля різдвяної ялинки та аудіозапис з фразою з фільму "Під кайфом та збентежені" 1993 року."Моя команда та я хочемо знати, що коли мій голос чи зображення коли-небудь використовуватимуть, це буде тому, що я це схвалив і підписав", — написав актор в електронному листі. За його словами, метою є "створення чіткого периметра", де згода й атрибуція стануть нормою у світі технологій штучного інтелекту. Своєю чергою, юристи Макконагі наголошують, що наразі їм не відомо про конкретні випадки маніпуляцій із його образом. Водночас вони сподіваються, що наявність торгових марок дозволить швидше реагувати на будь-яке несанкціоноване дублювання."У світі, де ми спостерігаємо, як усі намагаються зрозуміти, що робити зі зловживанням штучним інтелектом, у нас є інструмент, щоб зупинити когось або доставити його до федерального суду", — заявив адвокат Джонатан Поллак.Медійники зауважили, що схожі проблеми зачепили інших зірок, зокрема, Тома Генкса та Тейлор Свіфт. Їхні образи й голоси використовували у фейкових матеріалах. Хоча закони Сполучених Штатів про право на публічність захищають від комерційного використання, ситуація з монетизацією ШІ-контенту через рекламу залишається юридично невизначеною."Я не знаю, що зрештою скаже суд. Але ми повинні хоча б перевірити це", — додав адвокат Макконагі Кевін Йорн.У газеті зауважили, що Макконагі та його команда сподіваються на ухвалення федерального законодавства, яке чітко заборонятиме створення фейкових матеріалів за допомогою штучного інтелекту без згоди людей. Відповідний законопроєкт подали до Конгресу США у 2024 році, втім досі його не винесли на голосування.Нагадаємо, торік видання The Guardian повідомляло, що велике британське дослідження, у якому взяли участь майже 80 тисяч людей, свідчить, що чат-боти зі штучним інтелектом можуть впливати на політичні погляди користувачів. Водночас моделі, які переконують найефективніше, часто допускають значну кількість неточностей..

Глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга звернувся до міжнародних партнерів із вимогою посилити санкційні обмеження проти Росії через масове розкрадання українського збіжжя. На думку міністра, за кожну тонну вкраденого врожаю країна-агресор має нести жорстку економічну відповідальність.Міністра цитує пресслужба дипломатичного відомства.Масштаби мародерства та географія збутуЗа даними Сибіги, протягом 2025 року Росія незаконно вивезла з тимчасово окупованих територій України понад два мільйони тонн зерна. Окупанти використовували порти в Азовському та Чорному морях для постачання краденої продукції на ринки: Африки та Близького Сходу, Азії та Європи. Найбільшим отримувачем краденого збіжжя став Єгипет, куди Росія спрямувала майже 40 відсотків незаконного експорту.Ідентифікація злочинців та санкції УкраїниУкраїнська розвідка вже викрила логістичну мережу агресора. На сьогодні:Ідентифіковано 45 суден, залучених до схем викрадення.Україна запровадила санкції проти 43 суден та 39 капітанів.Триває відстеження компаній, що беруть участь у цій незаконній торгівлі."Усі вони відчують на собі дію українських санкцій — як судових, так і спеціальних", — наголосив Андрій Сибіга. Заклик до міжнародної спільнотиМіністр закликав європейських партнерів та агентство Frontex до скоординованих дій. Сибіга наголосив, що після успішного досвіду боротьби з "тіньовим танкерним флотом" РФ, світ має так само рішуче зупинити зернове мародерство."У 2026 році Чорне, Азовське та Балтійське моря мають бути очищені від будь-яких російських тіньових флотів. Це не лише загроза глобальній продовольчій безпеці, а й джерело фінансування кремлівської воєнної машини", — заявив міністр.Під європейські санкції, на думку глави МЗС, має потрапити вся інфраструктура РФ, залучена у викраденні зерна, а також покупці краденої продукції.Нагадаємо, міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн..

Служба безпеки зібрала вичерпну доказову базу, яка підтверджує, що масовані атаки на енергосистему є частиною спланованої політики Кремля зі знищення українців. З огляду на системність цих дій, правоохоронці класифікують удари по інфраструктурі як злочини проти людяності.Про це йдеться у повідомленні відомства на офіційному сайті. У заяві зазначається, що Служба безпеки України завершила формування масштабної доказової бази щодо масованих атак РФ на українську енергосистему. Слідчі встановили, що удари не є випадковими, а складають цілеспрямовану політику Кремля із геноцидного знищення українського народу.Масштаби руйнувань Від початку опалювального сезону (з жовтня 2025 року) СБУ задокументувала 256 повітряних ударів по об’єктах генерації та теплопостачання. Під прицілом ворога опинилися ключові вузли системи:11 гідроелектростанцій;45 найбільших ТЕЦ;49 теплових електростанцій та 151 електропідстанція.В СБУ наголосили, що ворог застосовував комбіновану тактику, випускаючи десятки ракет ("Іскандер", "Калібр", "Х-101", "Х-69") та дронів типу "Герань" одночасно. Найбільше постраждали Київ та область, а також Харківщина, Одещина, Дніпропетровщина, Сумщина, Миколаївщина та Чернігівщина.Юридична кваліфікація Усі зібрані матеріали дозволили СБУ кваліфікувати ці дії за ст. 442-1 ККУ — злочини проти людяності. Системне створення умов, що загрожують життю мільйонів людей під час холодів (відсутність світла, тепла та води), є міжнародним злочином. Це дозволяє переслідувати причетних росіян не лише в українських, а й у міжнародних трибуналах."Слідчі СБУ працюють на місці кожного ворожого удару і збирають масштабну доказову базу, щоб кожен рашист, причетний до цих злочинів, поніс заслужене покарання", — додали у відомстві.Раніше повідомлялось, що зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці 15 січня під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері.Нагадаємо, 14 січня вранці Київ атакували російські дрони. У столиці спрацювали засоби протиповітряної оборони.За даними Повітряних сил, у ніч на 15 січня російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши понад 80 безпілотників різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей, проте є прильоти у кількох регіонах..

Нова гранична ціна на російську сировину в розмірі 44,1 долара за барель почне діяти в ЄС з 1 лютого. Чергове зниження цінового ліміту має на меті мінімізувати прибутки Російської Федерації від експорту енергоресурсів.Проце повідомляється на офіційному ресурсі Ради Євросоюзу.Це рішення є частиною довгострокової стратегії G7 та Євросоюзу щодо обмеження енергетичних доходів Кремля. Сам механізм "цінової стелі" працює з грудня 2022 року:старт (грудень 2022): 60 доларів за барель;попередній етап (вересень 2025): зниження до 47,6 долара;новий етап (лютий 2026): зниження до 44,1 долара.Санкції діють через фінансові важелі: міжнародним компаніям заборонено надавати страхові, логістичні та банківські послуги, якщо нафта з РФ продається дорожче за встановлений ліміт. У ЄС наголошують, що механізм продовжать коригувати залежно від ситуації на ринку та того, наскільки ефективно він допомагає стримувати агресора.Нагадаємо, після затримання військовими США російського танкера Marinera в Атлантиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Своєю чергою, 13 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського. Говорили про нові спроби Росії розширити тіньовий флот. За даними Військово-морських сил ЗСУ, російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень..

Російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень.  Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук, передає "Укрінформ".Економічна вигода від "цифрового туману" За словами речника, спочатку окупанти випробовували спуфінг у Чорному морі, щоб дезорієнтувати українські сили. Проте зараз технологія активно застосовується і в Балтійському морі з суто економічною метою. Підробка координат дозволяє танкерам "ставати невидимими" для систем моніторингу: за документами судно може перебувати в зовсім іншому місці, хоча насправді завантажується підсанкційною сировиною в російському порту."Судячи з даних MarineTraffic, судно може завантажуватися десь посеред лісу. Це робиться для того, щоб ніхто не зміг довести факт завантаження в підсанкційному порту та притягнути капітанів чи власників суден до відповідальності", — пояснив Плетенчук.Проблема "тіньового флоту" Речник ВМС наголосив, що термін "тіньовий флот" є досить умовним, адже у кожного судна є конкретний власник. Багато з них зареєстровані в Європі, тому питання блокування таких перевезень лежить насамперед у політичній та правовій площині міжнародної спільноти.Нагадаємо, після затримання військовими США російського танкера Marinera в Атлантиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа, з Росією потрібно діяти, а не боятися.Своєю чергою, 13 січня президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського. Говорили про нові спроби Росії розширити тіньовий флот. .

У ніч на 15 січня ворожий безпілотник атакував центральну частину Львова. Внаслідок вибуху пошкоджено пам’ятки архітектури, заклади освіти та житлові будинки.За інформацією очільника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, бойовий дрон упав на дитячий майданчик на вулиці Степана Бандери. Вибуховою хвилею пошкоджено низку об’єктів:історична спадщина. У храмі Ольги та Єлизавети (пам’ятка архітектури) пошкоджені унікальні вітражі;освіта. Вибито вікна у корпусі Національного університету "Львівська політехніка", а також у школі та коледжі, що розташовані поруч;житловий сектор. Пошкоджень зазнали вікна у прилеглих будинках.За словами посадовця, обійшлося без жертв. Комунальники, які прибирали сніг неподалік місця вибуху, не постраждали.Стан інфраструктури та світлоПопри атаку, як наголосив Козицький, основні системи життєзабезпечення міста та області працюють у штатному режимі. Проте через загальну ситуацію в енергосистемі електропостачання на Львівщині подається за погодинними графіками відключень.Ситуація на дорогах та транспортОчільник ОВА зазначив, що через ліквідацію наслідків атаки у Львові змінено маршрути громадського транспорту (зокрема в районі вулиць Степана Бандери, Митрополита Андрея та Шептицького).Щодо ситуації в області:на дорогах державного та місцевого значення проїзд забезпечений;покриття засніжене, тому водіїв закликають бути обережними та дотримуватися дистанції.Раніше повідомлялось, що зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці 15 січня під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері.Нагадаємо, 14 січня вранці Київ атакували російські дрони. У столиці спрацювали засоби протиповітряної оборони.За даними Повітряних сил, у ніч на 15 січня російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши понад 80 безпілотників різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей, проте є прильоти у кількох регіонах..

У ніч на четвер, 15 січня, російські окупанти атакували критичну інфраструктуру Житомирської області. Внаслідок обстрілу загиблих та потерпілих немає.Про це повідомив очільник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунченко."Ворог не припиняє спроб позбавити нас найнеобхідніших для життя послуг у розпал зимових морозів. Сьогодні вночі Росія завдала ударів по об'єктах критичної інфраструктури в Житомирському та Коростеньському районах області", — наголосив посадовець.Він зауважив, що внаслідок ударів з повітря ніхто не постраждав. Пожежі локалізовані, а ремонтні бригади продовжують відновлювати критичну інфраструктуру, коли це дозволяє безпекова ситуація на об'єктах, що зазнали пошкоджень.Раніше повідомлялось, що зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері.Нагадаємо, у ніч на 15 січня російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши понад 80 безпілотників різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей, проте є прильоти у кількох регіонах..

Оприлюднено розклад стартових матчів основної сітки Відкритого чемпіонату Австралії для українських тенісисток. Перша ракетка України Еліна Світоліна розпочне свій шлях поєдинком проти іспанки Крістіни Букші, а Марта Костюк змагатиметься за вихід до другого раунду з француженкою Ельзою Жакмо.Про це повідомляє "Великий теніс України".Як зазначає видання, найважчий іспит чекає на Олександру Олійникову, яка зустрінеться з чинною чемпіонкою турніру — американкою Медісон Кіз. Водночас Даяна Ястремська зіграє проти румунки Елени Габріели Русе. Імена опоненток для Ангеліни Калініної та Юлії Стародубцевої стануть відомі згодом. Варто зазначити, що основна сітка турніру в Мельбурні стартує 18 січня і триватиме до 1 лютого.Цікаво, що українська тенісистка Марта Костюк програла лідерці рейтингу білорусці Арині Сабаленці з рахунком 4:6, 3:6 у фіналі турніру WTA 500 у Брісбені (Австралія). Після матчу українка видала зворушливу промову про Україну.Також 11 січня в непростому фінальному матчі українська тенісистка Еліна Світоліна обіграла китаянку Ван Сіньюй з рахунком 6:3, 7:6 (6). Таким чином перша ракетка України стала переможницею турніру WTA 250, що відбувся у новозеландському Окленді.Нагадаємо, у першій двадцятці оновленого рейтингу найкращих тенісисток світу опинилися одразу дві українки — Еліна Світоліна (12 місце) та Марта Костюк (20). Такими є підсумки перших турнірів, що відбулися 2026 року..

Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду України поставив крапку у справі вдови ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній електростанції Людмили Ігнатенко проти творців серіалу "Чорнобиль" від HBO. У суді визнали порушення особистих немайнових прав жінки та збільшив суму моральної компенсації до 500 тисяч гривень.Як повідомляє "Суспільне Культура", постанова є остаточною та не підлягає оскарженню.Українка звернулася до суду у квітні 2020 року. Тоді жінка заявила, що автори серіалу без її згоди використали її ім’я та ім’я її покійного чоловіка Василя Ігнатенка для персонажів у серіалі HBO.Позивачка заявила, що таке використання імен порушило її особисті немайнові права та призвело до погіршення емоційного стану. У позові Ігнатенко зазначала, що була змушена змінити місце проживання через тиск і цькування. За її словами, переслідування з боку журналістів і знайомих стосувалося не лише її, а і її сина."Жінка просила виплатити їй 2,5 мільйона гривень моральної компенсації, видалити із серіалу певні сцени та заборонити розповсюджувати серіал до того", — наголосили медійники.Своєю чергою, творці серіалу заперечували позов і наполягали на документальному характері свого проєкту. Втім, касаційний суд дійшов іншого висновку."Home Box Office, Inc. не надало суду доказів, які б свідчили про те, що серіал містить документальні епізоди. Наявності в серіалі справжніх кадрів, свідчень, які б беззаперечно свідчили про його документальний характер, не встановлено", — зазначили у суді.Медійники додали, що суди попередніх інстанцій частково задовольнили вимоги позивачки. Київський апеляційний суд присудив 144 тисячі гривень компенсації, але відмовив у видаленні сцен і забороні розповсюдження серіалу.Касаційний суд підтвердив факт незаконного використання імені без згоди Ігнатенко. Водночас суд визнав вимогу про видалення сцен із серіалу "не об’єктивно виправданою і пропорційною". При цьому суд збільшив суму компенсації за моральну шкоду до 500 тисяч гривень."Чорнобиль" — це п’ятисерійний серіал спільного виробництва Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, створений Крейґом Мезіном та зрежисований Юґаном Ренком. Проєкт, що вийшов 6 травня 2019 року на телеканалі HBO, є спільним виробництвом HBO Entertainment та Sky UK за участі кількох продакшн-студій. Сюжет серіалу розгортається після вибуху реактора на Чорнобильській АЕС. Значна частина історії базується на свідченнях жителів Прип’яті, зібраних у книзі Світлани Алексієвич "Чорнобильська молитва".Нагадаємо, торік у листопаді продюсер фільму "Війна очима тварин" Олег Кохан повідомляв, що американський актор та режисер Шон Пенн зіграв роль у його кіно. За свою роботу американець отримав гонорар у розмірі всього одного долара. .

У ніч на 15 січня російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши понад 80 безпілотників різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей, проте є прильоти у кількох регіонах.За даними Повітряних сил Збройних сил України, починаючи з вечора 14 січня, ворог випустив 82 ударні БпЛА. Серед них — близько 60 "шахедів" (зокрема реактивні моделі), а також дрони типів "Гербера", "Італмас" та інші. Запуск здійснювався з восьми різних напрямків, включаючи Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ та тимчасово окуповані території Криму й Донеччини. Станом на 08:30 підрозділи авіації, зенітних ракетних військ, РЕБ та мобільних вогневих груп збили або подавили 61 ворожий дрон.Наслідки та влучанняПопри активну протидію, частині безпілотників вдалося досягти цілей:влучання: зафіксовано у 13 локаціях (21 ударний БпЛА);уламки: падіння збитих дронів зафіксовано ще на трьох локаціях.Атака триваєВійськові попереджають, що станом на ранок операція з відбиття нападу ще не завершена — у повітряному просторі України залишається кілька ворожих БпЛА. Громадян закликають не ігнорувати сигнали тривоги та залишатися в укриттях.Раніше повідомлялось, що зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці 15 січня під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері.Нагадаємо, 14 січня вранці Київ атакували російські дрони. У столиці спрацювали засоби протиповітряної оборони..