# Данило Гетманцев

В Україні запровадили дію державної програми "Доступні кредити 5-7-9" на всі прифронтові регіони, включно з секторами, де ведуться активні бойові дії. Також розширилася підтримка аграріїв, адже тепер вони отримали можливість продовжити строк на пільгове кредитування.Про це в ефірі Новини.LIVE повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.Посадовець наголосив, що уряд ухвалив постанову "Про внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва", чим розширив можливості державної програми "Доступні кредити 5-7-9%". Документ передбачає надання доступу підприємцям із прифронтових областей до рефінансування їхніх кредитів на покращених умовах до кінця 2027 року.Нововведенням зможуть скористатись фермери, які ведуть діяльність на землях активних бойових дій, де працюють електронні інформаційні ресурси країни. Водночас Гетманцев наголосив, що хоча рішення є важливим для підприємництва, насамперед необхідно розробити спеціальні портфельні гарантії."Бізнесу треба дати гарантії у межах програми. Бо зараз є проблеми з тим, що підприємці взагалі не можуть взяти кредит. Їм не дають позики, бо вони не мають відповідного забезпечення, а те майно, яке є, банки вважають неліквідними. Тому в межах комерційного кредитування потреби задовольнити важко", — уточнив він.Проте керівник профільного комітету наголосив, що спільно з Кабміном необхідно узгодити конкретний план дій для покращення ситуації. Певні напрацювання запровадять найближчим часом: вже з листопада цього року верхню межу у 200 тисяч гривень скасують, що призведе до збільшення кредитних сум.Право на застосування пільгової відсоткової ставки отримали підприємці, які здійснюють діяльність на територіях, віднесених до зони високого воєнного ризику безпосередньо після укладення кредитного договору. Для бізнесу на прифронтових територіях ставка дорівнює 3%, для інших регіонів — 15% на операційні цілі, 7% — на інвестиційні.Нагадаємо, раніше Данило Гетманцев заявляв, що українці, користуючись послугами, чи здійснюючи покупки, повинні вимагати у продавців фіскальні чеки. Кожна покупка без цього документа зменшує пенсії та зарплати бюджетників..

Середня пенсія за квартал зросла лише на 26,6 гривні — до 6436,8 гривні. У річному вираженні — майже на 10%. Водночас інфляція у країні зросла на 11.9% (у вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року). А середня інфляція за дев’ять місяців 2025 року склала вже 13,9%.Таку інформацію оприлюднив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Очевидно, що зростання середньої пенсії українців не покриває інфляцію", — констатував він.Але насправді, продовжив Гетманцев, ситуація ще складніша — 56% пенсіонерів взагалі отримують менш як 5 000 гривень. Це набагато нижче фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних українців (за деякими оцінками — 7 091 гривня в цінах червня 2025 року)."Ситуацію потрібно змінювати докорінно. Терміново змінювати несправедливу формулу нарахування пенсій. Зокрема, підхід, коли зараз у формулі обрахунку пенсії береться середня пенсія за останні три роки, а не за останній рік. Це штучно занижує пенсію. Необхідно провести осучаснення пенсій, щоби подолати розрив між розмірами пенсій призначених у різні роки", — вважає нардеп.За його словами, варто переглянути формулу індексації пенсій, щоби вона враховувала реальні інфляційні втрати у купівельної спроможності, щоб уникнути ситуації, коли вже за декілька років пенсіонер буде отримувати не гідну пенсію, а фактично "соціальну допомогу"."Загалом формула нарахування та індексації пенсій має забезпечувати заміщення пенсією трудових доходів на рівні щонайменше 40%. При цьому мають максимально враховуватись внески людини протягом її життя", — додав Гетманцев.Він навів приклад Німеччини: пенсія в солідарній пенсійній системі становить у середньому 48% від останньої зарплати, у Польщі — близько 42%. Загалом у країнах ЄС середня пенсія, як правило — не менше 40% від заробітку. Такий підхід, на його переконання, має діяти й в Україні.Ще 2024 року Кабмін оголосив про плани пенсійної реформи 2025 року. Передбачалося запровадити справедливу систему обчислення пенсій; гарантувати базову пенсію; усунути різницю між пенсіями, призначеними в різні роки."Це мало стати кроком до європейської моделі. Але зараз руху в цьому напрямі ми не бачимо. У проекті бюджету-2026 не передбачені необхідні для запуску змін у солідарній пенсійній системі кошти", — зауважив голова фінансового комітету парламенту.Він уточнив: єдине, що заплановано в проекті бюджету-2026 — це підняття мінімальної пенсії лише на 234 гривні, з 2 361 до 2 595 гривень. Нардеп вважає, що наступного року мінімальна пенсія має зрости хоча би до 4 700 гривень. Цей перший крок дозволить поступово підняти виплати для пенсіонерів до рівня реального життя в Україні."Крім того, маємо нарешті забезпечити повноцінний запуск накопичувальної системи пенсійного забезпечення — для цього потрібно розбудовувати та розвивати фондовий ринок. Саме тому в мене так багато питань до НКФРЦП: їхні нульові, чи навіть мінусові результати роботи – це одна з перешкод до забезпечення українців високими пенсіями", — наголосив Гетманцев.Також він згадав останнє у списку, але точно не останнє за значенням, — ліквідацію кланових спецпенсій для окремих каст обраних держслужбовців (прокурорів, суддів та інших).Нагадаємо, що зараз в Україні налічується понад 10 мільйонів громадян пенсійного віку. Більша частина з них проживає поза межею бідності..

Громадяни України, які передають свої банківські картки або реквізити іншим особам, ризикують потрапити до офіційного реєстру дроперів. Таким порушникам можуть обмежити фінансові операції.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.За його словами, "кожен, хто довіряє свої фінансові картки шахраям, повинен знати про те, чим ризикує". Він попередив, що фраза "Дай мені свою банківську картку, і я тобі заплачу тисячу гривень" має насторожувати, адже така "вигідна пропозиція" — незаконна операція. Посадовець пояснив, що йдеться про нелегальні платежі, шахрайство та різноманітні махінації."Національний банк звернувся до нашого Комітету щодо внесення змін до законодавства про створення реєстру дропів. Законопроект буде внесено до парламенту найближчим часом", — поінформував Гетманцев.Раніше директор департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ Андрій Котюжинський інформував, що регулятор працює над реєстром так званих "дропів". Це необхідно для боротьби з шахрайськими переказами між картками. За його словами, реєстр міститиме комбінацію даних про особу клієнта та електронну платіжну картку. Також буде вказано, який банк додав цю інформацію у реєстр. "Дропи" — люди, які за винагороду надають зловмисникам/шахраям доступ до своїх банківських реквізитів. Зокрема, до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу.Нагадаємо, нещодавно в Україні запустили "Дія.Картку", яку можна оформити у декілька кліків. Відтепер громадяни отримають один зручний цифровий інструмент для доступу до всіх видів допомоги..

Українці, користуючись послугами, чи здійснюючи покупки, повинні вимагати у продавців фіскальні чеки. Кожна покупка без цього документа зменшує пенсії та зарплати бюджетників.Таку заяву зробив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтерв’ю Новини.LIVE.Він наголосив, що тіньова економіка прямо впливає на зарплати вчителів, працівників вишів та пенсії українців. Кожен товар, придбаний без фіскального чека, означає несплачені податки, що формують держбюджет і фінансують освіту, медицину та соцвиплати. "Коли ви берете товар без чека, ви забираєте частину власної пенсії", — зауважив Гетманцев.За словами посадовця, підприємці часто ухиляються від податків, пропонуючи клієнтам кілька чеків або взагалі не видають їх, а кошти осідають у гаманцях бізнесменів та корумпованих посадовців.Гетманцев також зазначив, що детінізація бізнесу є одним із пріоритетів Кабміну. За словами посадовця, внесені ним поправки до держбюджету вже передбачають підвищення зарплат у вишах з 2026 року, а також кроки до забезпечення трьох мінімальних зарплат для вчителів, передбачених законодавством."Джерело всього цього — детінізація та припинення схем з "конвертними" зарплатами, контрабандою та зловживаннями з ПДВ, які роками процвітають у нашій країні. Кілька сотень сімей отримують вигоду, а мільйони українців залишаються у бідності. Я хочу, щоб люди розуміли прямий взаємозв’язок між своїми діями та соціальними гарантіями", — додав голова фінансового комітету.Раніше Данило Гетманцев заявляв, що станом на жовтень в Україні налічується понад 10 мільйонів громадян пенсійного віку. Більша частина з них проживає поза межею бідності.Варто зауважити, що в Україні щороку проводять індексацію пенсій. Проте до кінця 2025 року перерахунку виплат не передбачається, адже його проводили у березні.Право на призначення пенсії в Україні мають чоловіки та жінки, яким виповнилося 60, 63 чи 65 років. Раніше міністр соціальної політики Денис Улютін розповів, чи планує уряд підвищення пенсійного віку.Нагадаємо, в Україні врегулювали порядок обліку пенсійних нарахувань переселенців та громадян, які перебувають за кордоном. Щоб не втратити допомогу, таким особам потрібно пройти ідентифікацію до кінця поточного року..

Станом на сьогодні в Україні налічується понад 10 мільйонів громадян пенсійного віку. Більша частина з них проживає поза межею бідності.Таку заяву зробив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Навіть попри війну пенсії індексуються. Це важливий факт, враховуючи обставини, в яких живе країна. Але варто визнати: чинна формула індексації пенсійних виплат не забезпечує їх осучаснення", — зазначив він.Гетманцев пояснив, що пенсії просто не "встигають" за інфляцією. "Додайте до цього особливість формули нарахування, і виходить, що реальна вартість пенсійних виплат постійно зменшується. Як наслідок — пенсіонери, на жаль, біднішають", — зауважив нардеп.За даними ПФУ, середня пенсія в Україні станом на 1 жовтня 2025 року становить 6436 гривень (станом на жовтень 2024 року — 5 851 гривні). Проте більшість громадян отримують виплати від 3000 до 4000 гривень.Варто зауважити, що в Україні щороку проводять індексацію пенсій. Проте до кінця 2025 року перерахунку виплат не передбачається, адже його проводили у березні.Право на призначення пенсії в Україні мають чоловіки та жінки, яким виповнилося 60, 63 чи 65 років. Раніше міністр соціальної політики Денис Улютін розповів, чи планує уряд підвищення пенсійного віку.Нагадаємо, в Україні врегулювали порядок обліку пенсійних нарахувань переселенців та громадян, які перебувають за кордоном. Щоб не втратити допомогу, таким особам потрібно пройти ідентифікацію до кінця поточного року..

В Україні останніми днями стрімко зросли ціни на павербанки, зарядні станції EcoFlow та інше обладнання. Це пов’язано з вимкненнями світла після масованих ударів рашистів по енергетичній інфраструктурі.На таку ситуацію відреагував голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Отримую звернення щодо стрімкого зростання цін на павербанки, зарядні станції EcoFlow та інше обладнання", — констатував він.За його словами, після останніх масованих ударів по енергетичній інфраструктурі ціни на них підскочили на сотні відсотків. На деякі товари — на тисячі гривень."Є базові засади, на яких будується ринок. Є попит, є пропозиція, і зміна кореляції між ними насправді може впливати на ціну. В такому випадку втручання держави буде порушувати роботу ринку", — акцентував голова комітету парламенту.Але, наголосив він, у цій конкретній ситуації йдеться насамперед про питання моральних якостей тих, хто не розуміє різниці між "духом капіталізму" та відсутністю совісті."Бо спекулювати на товарах найпершої потреби, намагатися "нагріти" людей замість зберегти на ринкових умовах доступність джерел світла та тепла в умовах постійних ворожих обстрілів — просто аморально", — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, 10 вересня Данило Гетманцев повідомляв, що Державна податкова служба України проведе контрольні закупівлі iPhone 17 до кінця вересня або в жовтні у відомих мережах магазинів. Таким чином відбуватиметься вилучення контрабандного товару..

Державна податкова служба України проведе контрольні закупівлі iPhone 17 до кінця вересня або в жовтні у відомих мережах магазинів. Таким чином відбуватиметься вилучення контрабандного товару.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Не хочу здатися нудним, але все ж запропоную до кінця вересня або в жовтні ДПС придбати в межах контрольно-перевірочної роботи нові iPhone 17", — написав він.Гетманцев уточнив, що йдеться про мережі відомих магазинів, а ще краще інтернет-мережі.За його словами, таку процедуру можна проводити з працівниками Бюро економічної безпеки України."Та не забути правильно оформити вилучення контрабандного товару", — додав голова комітету Верховної Ради.На його переконання, така робота принесе відповідні результати та зможе запобігти контрабанді популярної новинки."Немає "кращого" показника "роботи" правоохоронців і фіскалів, ніж повномасштабна реклама на найпотужніших рекламних майданчиках країни контрабандистів і їх контрабандних новинок", — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, що 9 вересня Apple представила iPhone 17. До лінійки увійшли чотири моделі: iPhone 17, iPhone 17 Air, iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max. Пристрої отримали оновлений дизайн, нові технології та значні поліпшення.

У середу, 3 вересня, Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.За його словами, ухвалення цього документа за основу підтримали 246 народних обранців."Я не бачу сенсу сильно довго розписувати, про що там, оскільки буде дуже багато змін до другого читання", — зазначив Железняк.Він оприлюднив лише деякі нюанси: податки загальні будуть (18+5%) з прибутку, перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат.Раніше голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошував, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу, тож упорядкування цього питання назріло вже давно.Тому в новому законопроекті передбачається:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну);право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду та підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі; закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше;публічна пропозиція віртуальних активів вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики; допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включно з авторизацією та розкриттям інформації;"біла книга" є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману; маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги;постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів;захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації;визначається питання оподаткування; дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.Нагадаємо, нещодавно перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук наголошував, що Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.

Українців можна повернути з-за кордону, розв'язавши для них два ключових питання. Йдеться про житло та роботу.Про це заявив глава фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтервʼю Новини.LIVE. За його словами, не йдеться про якісь суттєві виплати, крім тих, що існують зараз."Зараз людина, яка повертається, вона отримує допомогу для малозабезпечених на шість місяців, там якісь гранти передбачені урядом. Це невелика допомога, і ми не можемо собі дозволити велику допомогу з урахуванням стану бюджету, а з іншого боку, з урахування того, що люди, які залишилися, цього не зрозуміють", — наголосив він.Глава фінансового комітету зазначив, що для повернення людей потрібно розвʼязати дві проблеми:робота;житло.Гетманцев наголосив, якщо говорити про житло, то за це відповідає програма "єОселя", яка повинна бути відкрита для всіх громадян України."Якщо говорити про роботу, то це важче питання. Це робота над створенням робочих місць, над розширенням виробництв", — резюмував Данило Гетманцев.Нагадаємо, за даними Reuters, більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.

Наступного тижня Верховна Рада розглядатиме в першому читанні законопроект про легалізацію ринку криптоактивів.Про це у Telegram-каналі повідомив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев. Посадовець закликав разом формувати цивілізований підхід до узаконення крипти, тому є можливість прийняти всі конструктивні та робочі пропозиції до розгляду законопроекту у другому читанні.Що передбачає легалізація ринку криптоактивів Ще у квітні цього року Гетманцев заявив, що законопроект щодо віртуальних активів пройшов комітет. Він передбачає:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Гетманцев наголосив, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з погляду цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги". Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії: - токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; - токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти; - інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. "Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії", — пояснив Гетманцев.право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше. публічна пропозиція ВА вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації. біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги. постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів. захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації. визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи. Гетманцев також пропонує:1. Щодо податку на доходи фізичних осіб: - ввести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА; - оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року; - фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки; - не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи; - збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували — це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями); - для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%.2. Щодо податку на прибуток юридичних осіб:- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;3. Щодо податку на додану вартість:- не є об’єктом оподаткування ПДВ:операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);4. Щодо спрощеної системи оподаткування:- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.5. В частині адміністрування:- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік в органах контролю та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Україна могла б отримати майже 15 мільярдів гривень надходжень у бюджет від легалізації криптовалюти. Проте цей обсяг залежатиме від оподаткування.

Пільговий режим звільнення від податку на додану вартість на ввезення електромобілів в Україну завершиться 31 грудня 2025 року і більше не продовжуватиметься.Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев."Нагадую, що пільга на ПДВ діє до кінця цього року і продовжуватись не буде. Тому, якщо є час, можливості та натхнення — придбавайте до кінця року", — заявив він.Відтак, з 1 січня 2026 року, при розмитненні електрокарів необхідно буде сплачувати 10% мита та 20% ПДВ від вартості авто. До того ж Гетманцев звернувся й до імпортерів, які намагаються добитися продовження пільги, назвавши таку ініціативу "шкідливою" в умовах воєнного стану."Майте порядність у країні, що кожну копійку збирає на армію, не порушувати питання про звільнення від ПДВ окремої категорії дорогих товарів", — додав народний депутат.Варто зауважити, що, згідно з чинним законодавством, пільги на імпорт електромобілів в Україну діють до 31 грудня 2025 року. Зокрема, електрокари звільнені від сплати мита (10% від вартості авто) та ПДВ (20%).Нагадаємо, у червні 2025 року в Україні суттєво зріс попит на нові електромобілі. Зокрема, минулого місяця громадяни придбали майже 1400 транспортних засобів на акумуляторних джерелах живлення.

В Україні рівень бідності подвоївся з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Цей показник досягнув позначки 37 відсотків. Таку заяву зробив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев в інтерв’ю Новини.LIVE. Він наголосив, що основною причиною зростання показника бідності залишається війна та її економічні наслідки.За словами Гетманцева, всі економічні процеси в державі сьогодні мають "негативний знак" — на них мають прямий вплив бойові дії, нестабільність та песимістичні очікування. При цьому, нардеп упевнений, що із завершенням війни ситуація в країні поступово зміниться."Мир сам по собі приносить країнам так звані мирні дивіденди. Це доводить світова економічна історія: після завершення воєн люди швидко багатшають, а рівень бідності знижується. Ми бачили це й у себе: після зростання бідності у 2014 році вона знижувалася аж до 2022-го", — наголосив Гетманцев.Голова парламентського фінансового комітету закликав уже зараз розпочати діалог про перегляд прожиткового мінімуму, додавши, що одного лише миру буде недостатньо для фактичного покращення добробуту громадян.Раніше Данило Гетманцев повідомляв, що в Україні середня пенсія за другий квартал 2025 року зросла на 69 гривень. Більшість громадян отримують виплати менш ніж п'ять тисяч гривень.Нагадаємо, в Україні середня пенсія становить 5,8 тисячі гривень, проте деякі громадяни отримують приголомшливі суми, які у десятки разів вищі за виплати більшості людей. Йдеться про народних депутатів, суддів та прокурорів.

В Україні середня пенсія за другий квартал 2025 року зросла на 69 гривень. Більшість громадян отримують виплати менш ніж п'ять тисяч гривень.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев, посилаючись на дані Пенсійного фонду.За даними ПФУ, станом на 1 липня 2025 року середня пенсія в Україні склала 6 410,2 гривні. Порівняно з квітнем виплати збільшилися на 1,1% (зросли на 69 гривень), а у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — на 10,2% (зросли на 593,6 гривні). Станом на сьогодні в Україні пенсію отримують майже 10,26 мільйона пенсіонерів. Гетманцев оцінив розмір середньої пенсії, вказавши на три важливі факти:Більшість пенсіонерів отримують пенсію нижче п'яти тисяч гривень — 56,2% пенсіонерів, а 3,7% — нижче трьох тисяч гривень. Ще 29% пенсіонерів мають пенсію від п'яти до 10 тисяч гривень, а 14,8% — понад 10 тисяч гривень.Середня пенсія є меншою за фактичний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. За останніми даними Мінсоцполітики, фактичний прожитковий мінімум для цієї категорії осіб у цінах лютого 2025 року складав 6 685,5 гривні. (а в цінах червня він мав би наближатись до семи тисяч гривень). Тобто середня пенсія зараз дорівнює близько 92% поточного фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних, що заносить переважну частину пенсіонерів за межу бідності.Наразі зростання середньої пенсії відстає від інфляції. Ситуація погіршується тим, що у структурі споживання домогосподарств із низькими доходами харчові продукти займають відносно більшу частину споживчого кошика. При цьому продовольча інфляція (23,2% у червні) була майже удвічі вищою за її середній рівень.  "Середня пенсія п'яти із шести пенсіонерів була нижче фактичного прожиткового мінімуму, що виштовхувало їх за межу бідності. На цьому тлі зовсім дико виглядають "кланові" пенсії у 100-200 і більше тисяч гривень, які отримують окремі "професійні касти" в Україні", — зауважив нардеп.Нагадаємо, в Україні середня пенсія становить 5,8 тисячі гривень, проте деякі громадяни отримують приголомшливі суми, які у десятки разів вищі за виплати більшості людей. Йдеться про народних депутатів, суддів та прокурорів.

В Україні середня пенсія становить 5,8 тисячі гривень, проте деякі громадяни отримують приголомшливі суми, які у десятки разів вищі за виплати більшості людей. Йдеться про народних депутатів, суддів та прокурорів.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев. Посадовець у запиті до ПФУ попросив показати 20 найбільших пенсій за різними категоріями спецпенсіонерів."Цифри шокують. Насамперед тому, що їх ніяк не можна порівняти з пенсіями батьків і родичів більшості українців. Я поділяю вашу думку, що система нарахування пенсій має бути справедливою", — зауважив він.Згідно з інформацією, яку нардеп отримав у відповідь на свій запит від ПФУ, найбільші пенсії отримують:судді — від 320 до 390 тисяч гривень;прокурори — від 119 до 219 тисяч гривень.Гетманцев зауважив, що лише один народний депутат отримує 245,9 тисячі гривень пенсії, решта у цьому "рейтингу" — від 21,8 до 59,8 тисячі гривень."Натомість у шахтарів, наприклад, максимальна пенсія становить 29 тисяч гривень. Не думаю, що тут потрібно багато коментувати від себе, висновки очевидні. Безперечно, пенсії мають бути гідними. Але не для обраних — для всіх українців, які все своє життя чесно працювали", — зазначив посадовець.Водночас він нагадав, що зараз уже триває процес розгляду законопроекту щодо скасування спецпенсій прокурорів. Гетманцев впевнений, що "депутати зможуть подолати спротив і прийняти його у другому читанні". "Це буде перший крок до відновлення справедливості в нашій країні. Перший, проте він однозначно не може бути єдиним", — наголосив він.Нагадаємо, в Україні очікується індексація заробітної плати працівників з 1 липня 2025 року. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.

Попри війну в Україні активно росте кількість офіційних мільйонерів. Проте громадян, які декларують свої доходи, стає все менше.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.Він підбив підсумки цьогорічної деклараційної кампанії. За його словами, понад 17 тисяч українців офіційно стали мільйонерами."Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік", — зауважив нардеп.Сумарно найбагатші люди України задекларували 254 мільярди гривень. Загалом усі громадяни задекларували 474 мільярди гривень доходів — на 93,5 мільярди гривень більше, ніж у 2024 році.Водночас, Гетманцев зауважив, що кількість декларантів зменшилась до 363 тисячі (на 22%)."Ймовірно, частина просто змінила країну проживання — і більше не фігурує в українській статистиці", — припустив нардеп.Варто зауважити, що на початку 2025 року НАЗК виявило в деклараціях порушень на понад 284 мільйони гривень. У переліку — нардеп, голови обласних рад й РДА.Нагадаємо, голова фінансового Комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев інформував, що середня заробітна плата в Україні у першому кварталі 2025 року становила 23 460 гривень. Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%. .