# Денис Шмигаль

У середу, 10 червня, Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження.Про це повідомив перший віцепрем'єр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.Фінансування безпеки Чорнобильської АЕСЗа словами міністра, парламентські зміни до головного фінансового документа країни дозволять додатково виділити майже 600 мільйонів гривень на потреби Чорнобильської АЕС та зони відчуження. З цієї суми понад 525 мільйонів гривень буде спрямовано безпосередньо на підтримку в безпечному стані енергоблоків і об’єкта "Укриття", а також на фінансування поточної роботи персоналу станції.Ще понад 72 мільйони гривень уряд планує використати для підтримання належного екологічного стану на території зони відчуження. Ці гроші підуть на постійний моніторинг радіоактивної території та фінансування протипожежних заходів.Підтримка шахтарів та захист від кібератакОкрім ядерної безпеки, народні депутати передбачили значні фінансові ресурси для підтримки українських гірників та захисту віртуальної інфраструктури. Зокрема, ухвалені зміни передбачають:спрямування понад 127 мільйонів гривень на розвиток вугільної галузі;виконання в повному обсязі всіх соціальних зобов’язань перед працівниками цієї сфери;виділення додаткових коштів на посилення кіберзахисту та модернізацію IT-інфраструктури Міністерства енергетики.Шмигаль наголосив, що енергетична сфера на сьогодні залишається надважливим фактором стабільності та стійкості української держави, тому швидка фінансова реакція на виклики є критично необхідною для країни.Нагадаємо, раніше український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру..

Український уряд провів масштабні онлайн-перемовини з керівництвом Світового банку з метою розробки нової Енергетичної стратегії нашої держави. Спільна робота спрямована на залучення іноземних інвестицій, модернізацію атомної генерації та впровадження відновлюваних джерел енергії.Про це повідомив перший віцепрем'єр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.Стратегічні перемовини та презентація у ПольщіЗа словами Шмигаля, українська сторона провела продуктивну онлайн-зустріч із командою Світового банку, яку очолили керуюча директорка з питань операційної діяльності Анна Б'єрде та віцепрезидентка у справах Європи та Азії Антонелла Бассані. Головною темою розмови стало формування оновленої Енергетичної стратегії України, яка має стати відповіддю на сучасні виклики. Учасники детально проаналізували технічні питання підготовки цього документа, а також погодили формат його майбутньої презентації під час Конференції з відновлення України URC 2026, що відбудеться у Гданську."Наша мета — створити практичну дорожню карту для зміцнення енергетичної безпеки, прискорення реформ та залучення інвестицій в енергетичний сектор", — наголосив Шмигаль.Він також висловив щиру вдячність закордонним партнерам за їхню глибоку залученість та активну участь у формуванні цього стратегічного курсу.Атомний потенціал та реформування ринкуПід час дискусії український міністр окреслив чітке бачення майбутнього вітчизняного енергоринку. Головним фундаментом системи залишатиметься атомна генерація, для ефективного розвитку якої Україна володіє всіма необхідними компонентами: природними ресурсами, професійними кадрами та потужним інфраструктурним потенціалом. Одночасно, задля підвищення загальної стійкості мережі, ставка робитиметься на розбудову розподіленої генерації та відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Основними інструментами для якісних перетворень стануть сучасна диспетчеризація та повна диджиталізація процесів."Особливу увагу приділили питанню реформ в енергосекторі як передумові для залучення інвестицій. Пріоритети — реформа балансувального ринку, корпоратизація та тарифної політики. Активно працюємо за всіма напрямками на рівні уряду України", — резюмував урядовець.Українська сторона високо оцінює вже реалізовані спільні ініціативи та чинні проєкти, продовжуючи планомірну роботу над посиленням загальної енергетичної стійкості держави.Нагадаємо, нещодавно Україна та Латвія розпочали переговори щодо прискореної передачі устаткування з латвійських теплоелектроцентралей для відбудови українських енергооб'єктів. Спільні зусилля спрямовані на посилення стійкості енергосистеми, яка зазнає постійних ворожих ударів, та підготовку до майбутніх холодів..

Нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародному форумі "Архітектура безпеки" в Києві."Ми не відновлюємо стару систему, ми будуємо нову. Стару систему збудували в логіці мирного часу — централізація, масштаб, економічна оптимізація — в стабільному середовищі така модель давала ефективність, але в умовах війни концентрація стала ризиком, тому наше завдання збудувати систему, яку складніше зруйнувати та легше відновити", — пояснив він.За його словами, у виконанні цього завдання з'явилася логіка енергетичних сот, як практична архітектура стійкості енергосистеми."Соти — це окремий елемент, який має певну автономність, але є частиною більшої структури. Пошкодження однієї комірки не руйнує всю систему. Для українців це означає чотири рівні стійкості", — зауважив міністр.Перший — це держава, базова генерація, атомна енергетика, магістральні мережі, диспетчеризація, інтеграція в ENTSO-E.Другий — це регіони. Кордони цих регіонів можуть не визначатися безпосередньо кордонами областей, але кожен регіон має мати власний план енергетичної стійкості."Два макрорегіони визначаються як правий і лівий берег, далі енергетичні острови, які повинні мати свої генерувальні потужності, власні запаси обладнання та сценарії роботи в умовах дефіциту або часткової ізоляції", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр.Третій — це громади. Кожна громада повинна мати вдосталь своєї локальної енергетичної автономності для того, щоби забезпечити роботу критичної інфраструктури.Четвертий — це бізнес. Це групи споживачів, підприємств, індустріальних парків, ОСББ, компанії агрегатори, домогосподарства."Усе це має ставати частиною енергосистеми, а не лише бути елементом пасивного споживання. Там, де можливо, вони мають виробляти, зберігати, балансувати та віддавати енергію в мережу", — зазначив посадовець.При цьому кожен рівень енергетичної стійкості повинен робити саме те, що він може зробити найкраще."Держава не повинна централізовано вирішувати те, що може зробити громада, а громада не повинна втручатися там, де бізнес зробить швидше", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запустив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

У суботу, 30 травня, у спеціальній нараді взяли участь президент України Володимир Зеленський, керівник Офісу президента Кирило Буданов, секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров і міністр енергетики Денис Шмигаль.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі. Він звернув увагу на три важливі теми перемовин у внутрішньому форматі."Перше: дипломатія. Майже щодня на звʼязку з представниками президента США та європейськими партнерами. Зафіксували, що зараз відбувається з постачанням ППО та загалом із нашими домовленостями", — зазначив він.Укераїнський президент акцентував визначення пріоритетів на наступні декілька тижнів: антибалістика, двосторонні документи щодо виробництва та постачання дронів, зокрема, Drone Deal з Євросоюзом, і підготовка зустрічей в кількох форматах."Готуємось до важливих перемовин — наразі без публічних деталей", — зауважив Зеленський.Друге: треба продовжити гуманітарний трек, ті обміни, про які вже відбулася домовленість.Президент України доручив сконтактувати з партнерами, які зараз можуть активізувати необхідне посередництво.Третє: відбудуться нові рішення на підтримку України, зокрема нашої енергетики."Фіналізуємо деталі. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент України підтвердив точне влучання по логістичній інфраструктурі окупантів, яка розташована за сотні кілометрів від лінії державного кордону. Спецоперацію із демілітаризації російського промислового сектора блискуче виконали бійці вітчизняної спецслужби..

Норвегія продовжує підтримувати Україну в умовах викликів, спричинених війною та ворожими атаками на інфраструктуру. У межах міжнародної допомоги країна оголосила про новий фінансовий грант, спрямований на зміцнення енергетичної системи. Йдеться про 40 мільйонів євро.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль. "Норвегія надасть 40 мільйонів євро гранту на підтримку енергетичної стійкості України. Це стане важливим внеском у здатність України протистояти російським атакам і підтримувати роботу життєво важливих послуг", — зазначив посадовець.Під час онлайн-виступу на конференції "Зима в Україні" в Брюсселі він подякував міжнародним партнерам за підтримку української енергетики та окреслив ключові пріоритети її відновлення й захисту.Шмигаль наголосив, що енергетична система України сьогодні розвивається в напрямку розподіленої генерації та підвищення автономності, де кожен елемент інфраструктури має бути здатним працювати незалежно. За його словами, захист енергетики має стати невід’ємною частиною нової енергетичної архітектури.Посадовець підкреслив важливість інтеграції України до європейського енергетичного простору, зазначивши, що це посилює як Україну, так і ЄС. Окремо він акцентував на необхідності розвитку транскордонної інфраструктури та енергетичної диверсифікації як відповіді на сучасні безпекові виклики.Також міністр повідомив про прогрес у євроінтеграції. За його словами, ЄС може відкрити перший переговорний Кластер уже в червні, а наступні — в липні цього року.Крім того, він поінформував, що від початку року наша країна отримала понад 3200 одиниць енергетичного обладнання та понад 312 мільйонів євро внесків до Фонду підтримки енергетики України. Окремо Шмигаль подякував Норвегії та іншим партнерам за внески у закупівлю газу й зміцнення енергетичної стійкості країни напередодні опалювального сезону.Нагадаємо, раніше Норвегія оголосила про черговий вагомий внесок у програму PURL. Йдеться про близько 300 мільйонів доларів, які спрямовуються на посилення обороноздатності України. .

За ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Як повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, такий крок необхідний для посилення енергостійкості країни. За його словами, загалом у межах програми планується збудувати 1322 МВт нової генерації. Розподіл потужностей передбачає:Сумська, Харківська та Полтавська області — 872 МВт;Київська та Черкаська області — 250 МВт;Дніпропетровська область — 100 МВт;Одеська область — 100 МВт.У Міненергетики переконані, що реалізація проєкту дозволить зменшити навантаження на систему передачі електроенергії та підвищити енергетичну самодостатність регіонів.Деталі конкурсуПерший етап конкурсу завершився наприкінці 2025 року. За його результатами бізнес уже гарантував реалізацію проєктів загальною потужністю 78,1 МВт. На другому етапі оновлено умови з урахуванням пропозицій ринку.Згідно з новими правилами, кожен об’єкт має передбачати гарантовану потужність не менше 10 МВт та бути оснащеним другим рівнем захисту. Переможці конкурсу беруть на себе зобов’язання щодо будівництва об’єктів у визначені терміни, тоді як держава забезпечує стимулюючі умови."Подати конкурсні пропозиції можна буде протягом трьох місяців після оприлюднення конкурсної документації. А вже наприкінці листопада має розпочатися будівництво нових об’єктів генерації", — зазначив Шмигаль.Для учасників передбачено стимулюючий механізм підтримки: протягом п’яти років після введення об’єктів в експлуатацію діятиме виплата до 27,92 євроцента за 1 кВт·год у межах послуги із забезпечення розвитку генеруючих потужностей. Підтримка здійснюватиметься за механізмом ринкової премії у випадках, коли ціна електроенергії в години ранкових та вечірніх пікових навантажень буде нижчою за визначену конкурсом.Очікується, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. У Міністерстві енергетики наголошують, що це стане важливим кроком у розвитку розподіленої генерації та формуванні нової архітектури енергетичної безпеки України.Варто зауважити, що днями ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтерв’ю для "РБК-Україна" заявив, що влітку Україна може повернутися до погодинних обмежень електроенергії. Це може статися за умови великої спеки.Нагадаємо, раніше в Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відвідав один із пошкоджених Росією енергетичних об’єктів столиці України. Він побачив наслідки обстрілів і ознайомився з ремонтними роботами безпосередньо на місці.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Показав наслідки ударів, через які в Києві тисячі людей залишилися без тепла. Це була свідома атака в найлютіші морози з метою створити гуманітарну катастрофу", — наголосив український міністр.Він ознайомили німецького гостя з ходом робіт із ліквідації наслідків ударів і облаштуванням захисних споруд."Це, зокрема, передбачає будівництво бетонних укриттів для обладнання й захист від безпілотників", — уточнив Шмигаль.. Він водночас наголосив на критичній потребі України в системах протиповітряної оборони та ракетах до них."Це допоможе ефективніше збивати балістичні й крилаті ракеті та краще захистити енергетику від російського терору. Розраховуємо на підтримку в цьому напрямку", — зауважив міністр енергетики України.Денис Шмигаль при цьому подякував Німеччині за вже передане обладнання, яке допомогло Україну успішно пройти минулу зиму.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, який прибув до Києва з неанонсованим візитом. Сторони обговорили подальшу військову підтримку, розвиток спільного оборонного виробництва та посилення системи протиповітряної оборони..

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) розпочало чергову місію в Україні для оцінювання стану електричних підстанцій. Йдеться про ті, які забезпечують роботу атомних електростанцій.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."МАГАТЕ направило чергову місію для оцінки стану електричних підстанцій України, які забезпечують стабільну роботу АЕС. Це вже сьома така місія, попередня відбулася раніше цього року", — зазначив він.За його словами, команда відвідає 14 електричних підстанцій. Такі оцінки дозволяють посилити стійкість енергосистеми та підвищити рівень ядерної безпеки."Узимку Росія намагалася зруйнувати ці підстанції, що загрожувало сталій роботі АЕС і ядерній безпеці Європи", — констатував український міністр.Він висловив вдячність МАГАТЕ й особисто генеральному директору Рафаелю Гроссі за послідовні зусилля, спрямовані на посилення безпеки та реагування на ризики."Окремо дякуємо місіям МАГАТЕ за системну роботу в Україні та постійну присутність на ключових об’єктах", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше міністр енергетики України розповідав, що від початку повномасштабного вторгнення росіяни 155 разів атакували підстанції, які є критичними для ядерної безпеки. Для захисту таких об’єктів Україна потребує додаткових засобів протиповітряної оборони..

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення продовжити дію механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електроенергії до кінця жовтня 2026 року. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. Згідно з рішенням уряду, для населення зберігається чинний тариф на електроенергію — 4,32 гривні за кВт⋅годину.Також продовжує діяти пільговий тариф у розмірі 2,64 гривні за кВт⋅годину для споживачів, які проживають у будинках з електроопаленням, а також у населених пунктах без газифікації або централізованого теплопостачання."Продовження дії спеціальних обов’язків — це послідовна державна політика для підтримки людей в умовах воєнного часу для збереження їхнього добробуту та посилення енергетичної стійкості", — зазначив Шмигаль.Водночас уряд продовжує підготовку енергетичної системи до осінньо-зимового періоду. Йдеться про відновлення та накопичення ресурсів, формування резервів обладнання, а також залучення міжнародної підтримки для енергетичного сектору. Окремо опрацьовуються варіанти швидких закупівель через Фонд підтримки енергетики та використання обладнання партнерів, яке було виведене з експлуатації.Додамо, газ для побутових споживачів в Україні найближчим часом не подорожчає. Газопостачальна компанія "Нафтогаз" офіційно продовжила дію річного тарифного плану "Фіксований" до 30 квітня 2027 року.Нагадаємо, деякі категорії пенсіонери в Україні можуть отримати знижку на 100% щодо оплати житлово-комунальних послуг. Також це стосується придбання палива та скрапленого газу..

У відновленні захисної споруди Чорнобильської атомної електростанції готові допомогти Сполучені Штати Америки. Вони нададуть 100 мільйонів доларів на ремонт конфайнмента, який постраждав унаслідок атаки російського безпілотника.Про це заявив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."США виділять 100 мільйонів доларів на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС. Його пошкодив російський дрон", — написав він.Міністр уточнив, що під час Міжнародної Чорнобильської конференції провів розмови з партнерами про фінансові потреби на відновлення конфайнмента. На теперішній момент це близько 500 мільйонів євро."Вдячний Держдепу США, міністру енергетики Крісу Райту, американській делегації, що працювала в Києві з нами та всій адміністрації за вагомий внесок у посилення радіаційної безпеки в Європі", — підсумував Денис Шмигаль.Раніше стало відомо, що відновлення конфайнмента на Чорнобильській АЕС, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України Володимира Зеленського та президентки Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо."У Чорнобилі зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо", — написав він у своєму Telegram-каналі.За словами українського президента, обговорили консолідацію міжнародної допомоги для відновлення конфайнмента над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.Нагадаємо, що Володимир Зеленський у 40 роковини трагедії на Чорнобильській АЕС закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії..

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни 155 разів атакували підстанції, які є критичними для ядерної безпеки. Для захисту таких об’єктів Україна потребує додаткових засобів протиповітряної оборони.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль під час виступу на Міжнародній Чорнобильській конференції з питань відновлення та ядерної безпеки, його цитує "Укрінформ"."Росія здійснила 155 атак на підстанції, що забезпечують видачу потужності атомних електростанцій в енергосистему. Кожен такий удар у разі успішності — це ризик аварійних зупинок, порушення стабільної роботи системи та тиск на безпечну експлуатацію атомних блоків", — наголосив він.Міністр додав, що Україна потребує сучасних систем ППО для захисту енергетичної інфраструктури, насамперед від балістики, а також дронів. Окрім того, Шмигаль наголосив на важливості санкційного тиску на Росію."Ми наполягаємо на посиленні санкцій проти російського енергетичного сектора — включно з атомним сектором. Ми наполягаємо на жорсткіших обмеженнях "Росатома" та призупиненні членства Росії в Раді керівників МАГАТЕ", — акцентував він.Очільник Міненерго також зауважив, що на відновлення нового безпечного конфайнменту Україна потребує щонайменше 500 мільйонів євро.Як відомо, з лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку. Зокрема, йдеться про 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС і 25 прямих ударів і обстрілів — дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості від них.Нагадаємо, що відновлення конфайнменту на Чорнобильській АЕС, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України Володимира Зеленського та президентки ЄБРР Оділь Рено-Бассо..

Іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески. Йдеться про суму приблизно в 100 мільйонів євро.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародній конференції "Енергетичний Рамштайн" у Києві в неділю, 26 квітня, його цитує "Інтерфакс-Україна"."До Фонду підтримки енергетики оголошено 100 мільйонів євро внесків. Це демонструє новий рівень єдності та довіри до України", — зазначив він.Український міністр додав, що в межах фонду впроваджено новий інструмент — формування стратегічних резервів на випадок надзвичайних ситуацій в енергетичному секторі.Шмигаль також наголосив, що сфера діяльності фонду вдасться розширити — отримувачами допомоги з нього стануть муніципальні об’єкти.Водночас перший віцепрем’єр акцентував, що на теперішній моменти дефіцит фонду складає 829 мільйонів євро."Ці кошти необхідні на критично важливі кроки та вже затверджені потреби", — зауважив Шмигаль, закликавши учасників конференції робити нові внески.Усього, за інформацією очільника Міненерго, на підготовку до опалювального сезону необхідно 5,4 мільярда євро. Він зауважив, що Міненерго буде серед іншого опрацьовувати питання щодо забезпечення цих витрат з кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро.Нагадаємо, Денис Шмигаль також розповідав, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них ми плануємо відновити 4,5 гігавата за рахунок ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці..

Наразі Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярда євро для підготовки до наступної зими та опалювального сезону.Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародній конференції Ukraine Energy Coordination Group Conference, передає "Укрінформ"."Наразі енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них ми плануємо відновити 4,5 гігавати за рахунок ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці", — зазначив Шмигаль.Очільник Міненерго відзначив, що наразі для уряду у пріоритеті — активний захист енергетичної інфраструктури за підтримки партнерів."Йдеться про системи протиповітряної оборони, насамперед комплекси MIM-104 Patriot та ракети PAC-3 для захисту від балістичних загроз. Ми маємо успішний досвід знищення 100% крилатих ракет. Ми також маємо більш-менш успішний досвід перехоплення близько 90% або навіть більше дронів. Але ми досі не можемо перехоплювати балістичні ракети по всій території України. Тому активний захист за підтримки партнерів — пріоритет номер один", — наголосив він.Крім того, на думку Шмигаля, Україні необхідно посилювати й пасивний захист. Зокрема, йдеться про бетонні укриття з екранами попереднього підриву для всіх енергетичних об’єктів."Це ще один тип захисту, який потрібно будувати. Це безперервна робота, адже такими конструкціями мають бути покриті всі енергетичні об’єкти", — сказав міністр.До того ж Шмигаль вважає, що Україні необхідно створити резерв обладнання для пришвидшення ремонтів. Наразі потреба в такому резерві оцінюється приблизно у 293 мільйони євро."Загалом Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярда євро для реалізації необхідних заходів до початку холодного сезону", — підсумував голова Міненерго.Нагадаємо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль розповідав, що Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена..

Українська влада планує збільшити потужності атомної генерації до 25 гігаватів до 2050 року. Такими є амбіційні плани, яких реально досягнути навіть за нинішніх обставин.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками зустрічі з представниками наглядової ради НАЕК "Енергоатом" на чолі з Руміною Велші."Обговорили пріоритети роботи та розвитку компанії. Одне з ключових завдань — нарощування потужностей атомної генерації, яка стане основою нової енергетичної архітектури України", — зазначив він.За його словами, в України є амбіція — 25 ГВт номінальної потужності атомної генерації до 2050 року.На порядку денному — завершення будівництва третього та четвертого блоків на Хмельницькій АЕС. У перспективі — зведення п’ятого та шостого енергоблоків ХАЕС."Україна має потужний потенціал у галузі, який маємо використати, щоби побудувати вертикально-інтегровану систему. Розпочинаючи з видобутку уранового концентрату, налагодженням процесу виробництва ядерного палива, роботою атомних електростанцій, і завершуючи цикл зберіганням відпрацьованого ядерного палива", — акцентував український міністр.Він зауважив, що всі етапи цього процесу можна реалізувати в Україні. Важливим кроком на цьому шляху є корпоратизація СхідГЗК і приєднання його до "Енергоатому". Відповідний законопроєкт уже внесено до Верховної Ради.Вони також обговорили фінансові й організаційні проблеми компанії. Завершення аудиту діяльності підприємства у попередні періоди і підвищення прозорості управлінських процесів — серед пріоритетів. Заплановане впровадження найефективніших міжнародних практик і підходів для управління компанією."Дякую членам наглядової ради за готовність модернізувати "Енергоатом", підвищувати його ефективність і зміцнювати енергетичну безпеку України", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше очільник Міненерго розповідав, що Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена..

Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена. Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики Денис Шмигаль, підсумовуючи засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України. Посадовець розповів про будівництво нової архітектури енергетичної безпеки. Вона має три рівні:Атомна генерація — АЕС дають стабільність, яку неможливо замінити, тому потрібно надалі розвивати ядерну енергетику;Гнучкість, балансування і нова генерація — маневрові потужності, накопичувачі, і нова генерація в точках, де система має технічний дефіцит. "У 2026 році стартує новий конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генераційної потужності там, де вона найбільше потрібна: Полтавщина, Сумщина, Харківщина, Чернігівщина, Київщина, Одещина, Дніпро", — поінформував Шмигаль.Локальна автономія — когенерація, малі газові установки, децентралізоване тепло- і водопостачання. "Це рівень, де потрібна активна залученість місцевої влади, і ми розраховуємо на продуктивну співпрацю", — наголосив посадовець.Нагадаємо, Кабінет Міністрів України розпочав активну фазу підготовки до наступного опалювального сезону, фокусуючись на посиленні енергетичної автономності держави. Влада вже визначила цільові показники запасів блакитного палива, які дозволять країні стабільно пройти холодну пору року.Читайте також: Чому знову вимикають світло: у ДТЕК назвали головні причини дефіциту в системі.