# Денис Шмигаль

Верховна Рада не проводитиме пленарні засідання із 17 вересня до 13 жовтня, тобто аж 26 днів. Нардепи пропрацювали місяць, з 18 серпня, а до того з 16 липня мали місяць літніх канікул. Чергова пауза у засіданнях шокувала українців.Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який першим повідомив про канікули, приперчив свою заяву фразою: парламент зупинив роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на капітальних видатків, куди входять будівництва та ремонти інфраструктурних об’єктів — лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто не будуть профінансовані)"."Парламент працює не тільки в сесійній залі. Верховна Рада продовжує працювати безперервно, — парирували у пресслужбі Апарату ВР. — Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває".Слабке роз’яснення, у ньому немає ні про причини паузи у роботі, ні хоча б приблизного переліку законопроєктів, над якими нардепи працюватимуть ці 26 днів, аби ухвалити їх відразу після повернення до сесійної зали. Чи бодай короткого звіту про прийняті закони за останній місяць діяльності, щоб спростувати аргументи Железняка.Скільки законодавчих актів народні депутати ухвалили за місяць роботиЗ 18 серпня відбулося 10 пленарних засідань. На першому в цілому ухвалили один законопроєкт — "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Наступного дня депутати працювали плідно: ухвалили 8 законопроєктів, а також призначили міністром оборони Євгенія Хмару, а Андрія Сибігу - міністром закордонних справ. Мабуть, втомилися, бо 20 серпня не ухвалили жодного документа з порядку денного. 21 серпня робота Ради обмежилася годиною запитань до уряду.На п’ятому за ліком пленарному засіданні, 1 вересня, ухвалили один закон, один відправили на доопрацювання і вісім відхилили. 2 вересня прийняли аж три закони. 3 вересня депутатів прорвало, вони ухвалили дев’ять законів, ще два відхилили. Після цього 11 днів пленарних засідань не було. За цей час у країні трапилася надзвичайна подія — вибухнув корупційний скандал в Офісі генпрокурора, відомий як операція НАБУ "Карфаген", генеральний прокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення і виїхав за кордон. TrueUA детально висвітлював цю історію. Тож працювати 15 вересня народні обранці почали із голосування за подання про відставку втеклого генпрокурора. Далі підтримали в цілому чотири законопроєкти й один відправили на доопрацювання.16 вересня нардепи продемонстрували небачену працездатність — 13 законопроєктів ухвалили за основу або в цілому. Два законопроєкти, якими посилювалася відповідальність за дії, що призводять до травмування і загибелі людей на дорогах, відхилили. TrueUA розповідав про те, чому парламентарі відмовилися підвищувати штрафи для порушників швидкісного режиму на українських автошляхах.На останньому вересневому пленарному засіданні прийняли чотири закони. Отже, за 10 пленарних днів Верховна Рада ухвалила близько сорока законів, десь половина — поки за основу, також протягом місяця роботи підтримали понад два десятки постанов на різноманітні теми. Мало це чи багато? Очевидно, мало, щоб з гордо піднятою головою йти на відпочинок від пленарних днів. Якщо з кількістю — слабенько, то як справи з якістю?Посилки, кол-центри й місцеві депутати: що важливого прийняла РадаВарто нагадати найбільш резонансні закони. Всі вони приймалися 16 вересня. Тоді за основу ухвалили два законопроєкти, які стосувалися врегулювання електронної торгівлі. Один із них, найбільш дискусійний, про скасування пільг в оподаткуванні міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це законопроєкт, прийняття якого від України вимагали у Міжнародному валютному фонді для отримання чергового траншу фінансової допомоги. У разі остаточного схвалення документа будь-яка покупка на платформах AliExpress, Temu, Amazon та інших подорожчає на 20% - стільки становитиме податок на додану вартість на посилку.Наступний у переліку закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Документ підтримали аж 313 законодавців. Того ж дня Президент його підписав.За основу прийняли і законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Минулого року жваву дискусію викликав правовий статус місцевих рад, міських і селищних голів, обраних на виборах у жовтні 2020 року. Їхня каденція завершувалася у п’ятий рік повноважень, тобто, в останню неділю жовтня 2025 року мали відбутися місцеві вибори. Оскільки під час війни виборів бути не може, Верховна Рада своїм рішенням продовжила повноваження місцевим депутатам. Але на цьому проблеми не завершилися, адже сьогодні фіксується чимало випадків неповноважності місцевих рад або через службу депутатів у лавах ЗСУ, або через відмову від мандату та інші причини. Це створює правову колізію, часто-густо просто немає кворуму. Згідно із законопроєктом, рада залишається повноважною, якщо в її складі є хоча б більше однієї третини депутатів. Для подолання вето голови на рішення депутатів буде достатньо дві третини від тих, хто залишився у місцевій раді.Чи виправляться нардепи до кінця року?Нещодавно з’явилася інформація про лист двох єврокомісарів до народних депутатів із переліком законів, які ті мають ухвалити задля продовження фінансової допомоги. З боку європейців умови Україні стають все суворішими через повільність виконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, всі мають працювати максимально напружено, без пауз.Прем’єр-міністр Сергій Корецький похвалив Верховну Раду за проголосовані у першому читанні сім критично важливих законопроєктів та висловив сподівання, що ці документи ухвалять і в цілому. Окрім згаданих ініціатив про оподаткування товарів з іноземних маркетплейсів, до сімки відносяться наступні: про посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП; про нові правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням, зокрема вимоги до законності та електронну систему простежуваності; про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; про оновлені підходи до регулювання сек’юритизації та облігацій із покриттям та про нові інструменти для розвитку іпотеки й гармонізації фінансового сектору з вимогами розширеної програми співпраці з МВФ.За словами Корецького, якщо Верховна Рада й далі відкладатиме потрібні голосування, Україна може недоотримати чималу частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. "Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — своєю чергою наголошував Президент Володимир Зеленський."Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування", — зазначав прем’єр Корецький.Майже місячна перерва у пленарних засіданнях, вочевидь, порушує графіки ухвалення рішень. А ще на народних обранців очікує розгляд бюджету на 2027 рік, це питання традиційно проходить складно.За перші чотири дні простою народні депутати зареєстрували понад 20 законодавчих ініціатив, так що обранці, як і зазначала пресслужба Апарату ВР, працюють. Ще шість законопроєктів зареєстрував Кабінет міністрів, серед них один — євроінтеграційний про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Цей документ дасть можливість повноцінно використовувати електронні комунікації та скоротити час, необхідний для міжнародної правової допомоги.Схожий законопроєкт реєстрував у парламенті ще уряд Дениса Шмигаля рівно чотири роки тому, він так і не потрапив до сесійної зали й був знятий із розгляду у лютому 2024 року. Тож існує припущення, що і зараз законопроєкт, спрямований на приведення законодавства у відповідність до стандартів FATF та рекомендацій MONEYVAL (йдеться про протидію відмиванню коштів) може зустрітися з протидією у парламенті.Залишається сподіватися, що народні депутати змінять підхід до ухвалення хоча б першочергових євроінтеграційних законів і голосуватимуть за них не тоді, коли наші партнери даватимуть зрозуміти, що обмежать фінансування за гальмування реформ, як сталося з цими сімома законопроєктами, а за графіком. Бо складається враження, що це не нам потрібно прискоритися для вступу до Євросоюзу, а європейцям відмовитися від умов..

У четвер, 17 вересня, у Франції відбулася п'ята міністерська зустріч Координаційної групи з питань енергетики України у форматі G7+ ("Енергетичний Рамштайн"). Там обговорили посилення інженерного захисту енергетичних об'єктів і потреби у фінансуванні Фонду підтримки енергетики України.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячні міністру економіки, фінансів, промислового, енергетичного та цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру та Єврокомісару з питань енергетики Дену Йоргенсену за організацію "Енергетичного Рамштайну", — зазначив він.За його словами, українська делегація поінформувала партнерів про плани Росії щодо обстрілів енергетичної інфраструктури, надані українською розвідкою.Шмигаль акцентував, що Україна розуміє наміри ворога та працює над протидією. Тож веде роботу за такими напрямами:Захист. Посилюємо протиповітряну оборону. Тут потребуємо підтримки партнерів — ракети для систем ППО вкрай необхідні. Посилюємо інженерний захист енергетичних об’єктів.Відновлення та резерви. Загалом цьогоріч заплановано відновити та збудувати понад 10 ГВт потужностей. Досвід минулої зими показав, наскільки швидко під час масованих атак витрачаються резерви обладнання. Тому формуємо їх завчасно.Реформи. Паралельно з підготовкою до зими Україна продовжує модернізацію енергетичної системи та її інтеграцію до європейського енергетичного простору. Ми будуємо більш децентралізовану, захищену та гнучку систему. Продовжуємо реформи щодо незалежності регулятора, балансуючого ринку, TEN-E та ядерної безпеки.Фінансовий ресурс. Лише з липня цього року до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 218 мільйонів євро. Ще близько 307 мільйонів євро підтримки було оголошено. Водночас потреби залишаються значними. До кінця року необхідно залучити ще щонайменше 400 мільйонів євро."Дякуємо всім партнерам за підтримку енергетичної стійкості України. Розраховуємо на подальшу допомогу", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, міністр енергетики також зазначав, що Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону. За словами Шмигаля, зараз в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу..

На сьогодні Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону.Про це повідомив першого віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, нині в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу."Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану", — зауважив посадовець.Очільник Міненерго додав, що у частині запасів газу наша держава вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027."Дякую усім, хто щодня працює на цей результат і продовжує забезпечувати стабільність газової галузі та енергетичну безпеку України: українським видобувним компаніям, Оператору ГТС України, Нафтогазу та всім працівникам паливно-енергетичного комплексу", — сказав Шмигаль.Раніше в уряді зазначали, що 2026 року понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM і їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

Наступна зима може пройти під постійними ударами російських окупантів. Тож Україна готує енергосистему, посилюючи захист об'єктів і накопичуючи необхідне обладнання для регіонів.Про це заявив віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на шостому саміті перших леді та джентльменів.За його словами, Росія продовжує війну на виснаження, а українська енергетика залишається однією з головних цілей російських атак.Він зазначив, що від роботи енергосистеми залежить не лише постачання електроенергії, а й тепло, вода, логістика, економіка та загалом життя країни."Зараз українська енергетика й українська енергетична система проходить історичний етап, прикладів якому ще не було. Під час масштабної війни, під час щоденних балістичних ударів наша система змінюється", — зауважив міністр.Він пояснив, що країна фактично створює нову архітектуру її роботи. Українські енергетики та інженери розробили нові укриття для об'єктів різних рівнів і потужностей.Також створено інженерно-технічний захист, який має допомагати зберігати працездатність енергооб'єктів навіть після ударів балістичними ракетами.Очільник Міненерго зауважив, що це вже дозволяє скоротити терміни відновлення пошкоджень. Якщо раніше ремонт міг тривати місяцями, тепер окремі об'єкти вдається відновити приблизно за тиждень.Він наголосив, що реалізувати ці рішення допомагає постійна підтримка міжнародних партнерів."Майже 6 000 тон енергетичного обладнання цьогоріч відправили з розподільчих хабів у наші регіони, в наші громади. Йдеться про генератори, трансформатори, когенераційні установки, блочно-модульні котельні", — акцентував Денис Шмигаль.Він подякував партнерам за допомогу та підтримку, яка "конвертується у цілком конкретні речі".Нагадаємо, на початку серпня аналітики американського Інституту вивчення війни інформували, що Росія прагне зірвати масштабні ремонтні роботи на українських об'єктах енергетики, розпочавши нову хвилю масованих атак передчасно. Ворожі удари по Києву в серпні можуть суттєво ускладнити підготовку до зимового сезону 2026-2027 років..

Ветеранів війни чекають в енергетичній галузі, там є чимало можливих сфер залучення. А кожен захисник, який прийде працювати в енергетику, додасть їй міцності.Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль під час виступу на ІХ Міжнародному ветеранському форумі в суботу, 22 серпня, в Києві."Енергетика — галузь, що визначає якість життя мільйонів людей, галузь, якій щодня потрібні люди на станціях, підстанціях, мережах. В газовому господарстві потрібні не просто робочі руки, а люди з міцним характером, бо це робота в умовах ризику", — зазначив він.За його словами, це відповідальність за обладнання та за людей, це вміння працювати в команді, не панікувати та доводити справу до кінця, швидко ухвалювати рішення тут і зараз."Саме такі якості формує військова служба, дисципліна, стійкість, командна взаємодія — це те, чим ветерани володіють краще за інших", — пояснив Шмигаль.Він також констатував, що на теперішній момент тисячі ветеранів уже працюють в українській енергетиці."Цілком виправдано хочеться, щоби військові після демобілізації йшли в енергетичну галузь", — наголосив він.Міністр розповів, що спільно з Міністерством у справах ветеранів, Міненерго долучиться до опрацювання можливості запуску декількох експериментальних проєктів, зокрема, в частині пілотування, запровадження підтримки ветеранів під час офіційного працевлаштування."Ми пропонуємо ветеранам декілька напрямків працевлаштування в енергетичній галузі. Насамперед це безпосередньо в Міністерстві енергетики. Другий напрямок — це структури в Міненерго, зокрема, у відділі інженерно-технічних частин. Досвід ветеранів буде дуже важливий в цьому напрямку. Це фактично воєнізована державна компанія з охорони й оборони об’єктів енергетики. І ми готові створювати там робочі місця для ветеранів, де вони зможуть реалізувати свій практичний бойовий досвід", — додав перший віцепрем’єр.Третій напрям, за його словами, працевлаштування у державних або приватних енергетичних компаніях."Є близько шести тисяч вакансій, на які ми також люб’язно запрошуємо ветеранів для того, щоби спільно посилювати нашу енергетичну сферу. Кожен зможе знайти застосування своїм навичкам і своєму досвіду", — наголосив посадовець.Раніше прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що уряд працює над програмою для забезпечення ветеранів і ветеранок робочими місцями, яка передбачає створення 100 тисяч додаткових місць.Нагадаємо, що ветерани війни, які отримують через Пенсійний фонд України пільги на оплату житлово-комунальних послуг і наразі не проходять військову службу, отримують грошову допомогу в серпні. Кошти нарахують разом із щомісячними пільгами без необхідності особистого звернення..

Енергосистема України наразі працює стабільно, планових відключень електроенергії не застосовують. Водночас ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності російських атак на енергетичну інфраструктуру. Про це повідомив перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді. За його словами, у період вечірнього максимуму з урахуванням когенерації та імпорту сьогодні доступно 15 ГВт потужності."Понад 40% забезпечує атомна генерація, 25% — теплові електростанції, 15% — гідроенергетика", — зазначив Шмигаль.Наразі, за словами посадовця, енергію генерують шість із дев’яти енергоблоків АЕС, ще три перебувають у плановому ремонті. Водночас на п’яти блоках цьогорічні ремонти вже завершили.Шмигаль наголосив, що Україна продовжить нарощувати енергетичні потужності."Будемо й надалі нарощувати наші енергетичні потужності. До 1 листопада вони мають зрости до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт", — сказав він.За його словами, ці показники враховують будівництво розподіленої генерації та імпорт електроенергії. Водночас реалізація планів залежатиме від того, чи не будуть російськими атаками знищені вже відновлені енергетичні об’єкти."Якщо не будуть знищені ворогом уже відновлені об’єкти", — додав прем’єр.Нагадаємо, в Україні оновили правила застосування графіків вимкнення світла для бізнесу та промислових підприємств. Новий механізм захистить від знеструмлень тих споживачів, які самостійно покривають переважну частку своїх потреб в електриці..

В Україні оновили правила застосування графіків вимкнення світла для бізнесу та промислових підприємств. Новий механізм захистить від знеструмлень тих споживачів, які самостійно покривають переважну частку своїх потреб в електриці.Про це повідомив перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.Нові умови гарантованого електропостачанняЗа словами посадовця, відтепер заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до тих промислових і комерційних споживачів, які забезпечують щонайменше 80% свого енергоспоживання шляхом таких джерел:електроенергії власного виробництва;електроенергії від об'єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу;імпортованої електроенергії.Шмигаль зазначив, що новий механізм поширюватиметься на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії. За задумом урядовців, це стимулюватиме будівництво нових генерувальних потужностей, насамперед в енергодефіцитних регіонах, а також сприятиме збільшенню імпорту електроенергії на ринкових умовах.Врегулювання взаємодії між учасниками ринкуЯк зазначив міністр, для ефективного застосування нового механізму рішення Уряду також врегульовує порядок взаємодії між ключовими суб'єктами енергоринку. Зокрема, чітко прописано алгоритм співпраці між НЕК "Укренерго", оператором системи розподілу, електропостачальниками, виробниками розподіленої генерації та самими споживачами.Раніше в уряді зазначали, що 2026 року понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM і їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

Уряд Німеччини надасть Україні 50 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений унаслідок атаки російського дрона.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль після зустрічі із міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Карстеном Шнайдером."Вчора під час особистої зустрічі обговорили можливість залучення фінансування. Дякую міністру Шнайдеру та німецькій делегації за візит на Чорнобильську АЕС. Цінуємо оперативне ухвалення рішення щодо коштів. Відновлення конфайнменту є надзвичайно важливим для забезпечення ядерної безпеки України та всієї Європи", — наголосив Шмигаль.За словами очільника Міненерго, кошти від Німеччини будуть внесені до Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ).До того ж зазначається, що під час візиту на Чорнобильську АЕС німецька делегація оглянула Арку Нового безпечного конфайнменту та її інфраструктуру, нову сонячну електростанцію на території промислового майданчика станції, а також вшанувала пам’ять ліквідаторів аварії.У відомстві відзначили, що конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість її відновлення становить близько 500 мільйонів євро. Раніше про готовність долучитися до фінансування відновлення НБК заявили Європейська Комісія, США та Королівство Норвегія.Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження..

Президент Володимир Зеленський розповів про стан енергетичної системи України та визначив першочергові завдання для її відновлення й підготовки до опалювального сезону. Про це гарант повідомив за підсумками доповіді першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля."Щодня тривають процеси відновлення постачання електрики для українських сімей після обстрілів", — зазначив Зеленський.Особливо складною залишається ситуація в містах і селах прифронтових та прикордонних із Росією областях. Водночас, за словами президента, сформовані необхідні запаси енергетичного обладнання.Робота з партнерамиЗеленський повідомив, що під час наради визначили завдання для подальшої роботи з міжнародними партнерами України. Йдеться про політичні, фінансові та технічні домовленості, які необхідно забезпечити вже у серпні, а також у вересні — до початку опалювального сезону."Розраховуємо на підтримку конкретних держав", — наголосив президент.Водночас деталі домовленостей наразі не розголошуються з міркувань безпеки.Розвиток атомної енергетикиОкремо Денис Шмигаль доповів Зеленському про стратегічні перспективи розвитку української атомної галузі та пріоритети відповідної роботи в Європі. Також під час наради обговорили ключові соціальні проєкти, підготовлені до запуску в системі Міністерства енергетики восени.Президент подякував усім фахівцям енергетичної галузі за професійну та самовіддану роботу з відновлення енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

За ініціативи Міністерства енергетики України уряд ухвалив рішення, яке дозволить ефективніше планувати розподіл електроенергії та забезпечити стабільнішу роботу енергосистеми.Як повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль, відтепер переліки критично важливих об’єктів формуватимуться окремо для зимового та літнього періодів. Під час їх формування враховуватимуть сезонні особливості роботи енергосистеми та граничні показники споживання електричної потужності.За словами Шмигаля, новий підхід дасть змогу:ефективніше планувати розподіл доступної електроенергії;збільшити її доступний обсяг для побутових споживачів;забезпечити більш рівномірний розподіл між регіонами;підвищити стабільність роботи Об’єднаної енергетичної системи України.Посадовець зазначив, що сезонне формування переліків критично важливих об’єктів дозволить гнучкіше враховувати зміни в електроспоживанні та сприятиме стабільній роботі енергосистеми України.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр, міністр енергетики України розповідав, що обладнання європейських ТЕЦ уже допомагає зміцнювати енергетичну стійкість України. Міністерство енергетики провело 199 відвантажень загальною вагою понад 3,3 тисячі тонн..

Україна сподівається на припинення війни вже цієї осені завдяки власним ударам по російських об’єктах і санкціям союзників. В іншому разі на нас чекає ще одна зима атак не лише на теплову й енергетичну інфраструктуру, а й на системи водопостачання.Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль в інтерв'ю виданню Politico."Путін хоче докінчити нашу енергетичну систему, зірвати нашу економіку та виробництво зброї. Він також сподівається, що взимку наше суспільство зламається від виснаження та тиснутиме на керівництво, щоби воно підписало капітуляцію", — зауважив він.За його словами, минулої зими Росія атакувала українські електромережі й об'єкти теплопостачання, а цього року планує завдавати ударів по системах водопостачання та каналізації."Мета Росії зараз — знищити наше водопостачання. Минулої зими вони атакували електроенергію й опалення, але під час відключень електроенергії можна було вижити, якщо є газ і вода. Важко прожити більше трьох днів без води та каналізації", — акцентував Шмигаль.Він наголосив: аби пережити зиму та збивати російську балістику, Україні потрібні ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot. Раніше президент Володимир Зеленський зазначав, що цільова потреба — 300 одиниць. Та запаси США вичерпуються, тому Київ зі союзниками тиснуть на Іспанію та Грецію, аби ті передали свої PAC-3 Україні."Але ми чітко розуміємо, з ким маємо справу: Путін сподівається затягнути цю війну ще більше", — констатував міністр енергетики України.Крім посилення протиповітряної оборони, Україна зміцнює й стійкість енергетичної та критичної інфраструктури. За словами посадовця, у країні будують захисні укриття для об'єктів електро-, водо- та газопостачання, а також встановлюють модульні котли та генератори.Шмигаль додав, що внаслідок зимових атак Росія знищила або пошкодила понад 80% українських електростанцій, наголосивши, що наразі Україна потребує фінансової допомоги та резервного обладнання перед початком нового опалювального сезону."Обладнання руйнується, і нам потрібен резерв на зиму. Україні необхідно додатково 500 мільйонів євро до зими", — конкретизував він.Крім цього, Києву потрібно близько 400 мільйонів євро для допомоги державній компанії "Нафтогаз" у відновленні після російських атак. У цьому питанні Україна розраховує на підтримку Канади.На думку міністра, найкращий сценарій — усвідомлення очільником Крмеля Володимиром Путіним неможливості виграти війну та досягнення мирної угоди вже цієї осені."Він проллє кров, але він затягне нас у зиму. Це песимістичний сценарій, але мій оптимізм полягає в тому, що ми переживемо цю зиму; ми до неї готові", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр, міністр енергетики України розповідав, що обладнання європейських ТЕЦ уже допомагає зміцнювати енергетичну стійкість України. Міністерство енергетики провело 199 відвантажень загальною вагою понад 3,3 тисячі тонн..

Популярний співак Святослав Вакарчук уперше заспівав на глибині 480 метрів під землею. Він дав концерт для гірників однієї з прифронтових шахт Дніпропетровщини.Про це Святослав Вакарчук повідомив на своїй сторінці в Instagram."За своє життя я дав тисячі концертів у тисячах різних місць. Але таке — вперше. Мав виступ на одній із прифронтових шахт — на глибині 480 метрів під землею", — написав він.За його словами, шахтарська праця завжди вважалася важкою та небезпечною. Але тут, недалеко від фронту, в умовах війни, шахтарі, енергетики, газовики — справжні герої, що, як і воїни на фронті, захищають наше життя."Для мене честь перебувати поруч із цими неймовірними людьми, які щодня виконують надзвичайно складну роботу. Шахтарі працюють глибоко під землею, а результат їхньої праці відчуває вся країна. Дякую вам за витримку, силу та відданість Україні", — наголосив музикант.На згадку про цю зустріч шахтарі подарували йому букет соняхів і шматок українського вугілля."Дякую! До сліз", — емоційно відреагував зворушений лідер популярного музичного гурту "Океан Ельзи".. Про виступ Вакарчука в шахті також поінформував перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль."Попри неодноразові обстріли та постійну небезпеку, шахтарі продовжують спускатися під землю та виконувати свою роботу. Дякую кожному за мужність, витримку та відданість своїй справі. Вдячний Святославу Вакарчуку за послідовну підтримку працівників енергетичної галузі та за цей особливий момент для шахтарів та енергетиків", — зазначив він.Міністр також вручив почесні нагороди Міністерства енергетики 40 шахтарям і енергетикам. Їх відзначили за вагомий внесок у підготовку країни до наступної зими.Нагадаємо, що в серпні минулого року лідер популярного музичного гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук побував у Карпатах. Музикант піднявся на гори Говерлу та Піп Іван..

У неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський провів наради із міністром енергетики Денисом Шмигалем та головою правління НАК "Нафтогаз України" Сергієм Корецьким.Про це очільник держави розповів у своєму Telegram-каналі.Розмова із КорецькимЗа словами гаранта, зараз є нові виклики через російські удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі в прикордонних та прифронтових регіонах, удари по АЗС, інших обʼєктах.Відтак, сторони обговорили кроки, які потрібні нашій державі для більшої стійкості України і забезпечення визначених результатів в рамках оновленої політичної стратегії нашої держави."Доповідь Сергія Корецького. Вдячний за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній — "Укрнафти" та "Нафтогазу". Це надзвичайно складна сфера з великим перетином інтересів, і важливо, що Сергій забезпечив дотримання національних інтересів України у діяльності цих компаній. Як Укрнафта, так і Нафтогаз вийшли на визначені показники національних результатів", — додав Зеленський.Нарада зі ШмигалемОчільник держави та голова Міненерго обговорили кроки до захисту енергетики, стратегічних інфраструктурних обʼєктів по всій території України. За словами гаранта, виконання планів стійкості українських областей і громад повинно відбуватись однаково якісно, і відставання в тому чи іншому регіоні означає загрозу для життя людей."Важливо, що на міжурядовому рівні маємо сильні домовленості для України, зокрема у сфері енергетики та відновлення. Треба вчасно все це реалізувати. Але на сьогодні досягнутих домовленостей недостатньо, тому ми обговорили, на чому саме треба зосередитись найближчими тижнями й місяцями. Україна має стати сильніше, і можемо це забезпечити. Слава Україні!" — додав Зеленський.Нагадаємо, 12 липня президент Володимир Зеленський анонсував кадрові зміни в Україні, зокрема, оновлення Кабінету міністрів. За словами гаранта, відтепер в Україні за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом, яка здатна реалізувати те, про що є домовленості на рівні лідерів і що очікує український народ..

Українська енергосистема отримала потужний фінансовий імпульс для відновлення після руйнівних ударів з боку Росії. Стокгольм виділив масштабний пакет допомоги, який дозволив профільному міжнародному фонду подолати важливу історичну віху у фінансуванні української критичної інфраструктури.Про це повідомляє Міністерство енергетики України.Потужна підтримка від СтокгольмаУ відомстві зазначили, що уряд Швеції ухвалив рішення спрямувати додаткові 124,1 мільйона євро, що еквівалентно 1 370 000 000 шведських крон, до Фонду підтримки енергетики України (UESF). Ці кошти передаються через Шведське агентство міжнародного співробітництва з питань розвитку.Завдяки цьому кроку сумарний обсяг допомоги від цієї скандинавської країни за весь час перевищив 386 мільйонів євро. Ця транзакція стала знаковою для платформи, оскільки вивела сукупний капітал фонду на рівень понад 2 мільярди євро від моменту початку його роботи. Новий внесок високо оцінили в українському уряді. "Допомога партнерів є важливою частиною процесу модернізації та трансформації української енергетики. Ми надзвичайно цінуємо новий внесок Швеції до Фонду підтримки енергетики, який збільшив загальний обсяг внесків від моменту його створення до понад два мільярди євро", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль.Як працює фонд та на що витрачають грошіУ Міненерго наголосили, що ця структура була заснована за спільною домовленістю Європейської комісії та Міністерства енергетики України з метою ефективної боротьби з наслідками регулярних російських атак на об'єкти життєзабезпечення. Платформа дозволяє урядам інших країн, світовим фінансовим інституціям, неурядовим організаціям та приватним корпораціям безпечно акумулювати гроші для допомоги українському енергосектору. Наразі фінансова статистика фонду виглядає наступним чином:до системи надійшли безповоротні грантові кошти на суму майже 1,94 мільярда євро (без урахування останнього шведського траншу);фінансову допомогу надали 39 іноземних спонсорів;донорами виступили представники 26 країн-партнерів та три впливові міжнародні організації.Усі залучені ресурси спрямовують виключно на задоволення критичних та найневідкладніших потреб українських підприємств. За ці гроші купують сучасне енергетичне обладнання, дефіцитні запасні частини, спеціалізовані технічні засоби, а також необхідне паливо та сервісні послуги для стабільного забезпечення українців світлом і теплом.Нагадаємо, віцепрем’єр, міністр з відновлення України Олексій Кулеба заявив, що у 2026 році понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM та їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак..

Обладнання європейських теплоелектроцентралей (ТЕЦ) уже допомагає зміцнювати енергетичну стійкість України. Міністерство енерго провело 199 відвантажень загальною вагою понад 3,3 тисячі тонн.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі."Устаткування вже ефективно працює на енергообʼєктах у Вінницькій, Київській, Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській, Чернігівській, Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській та інших областях. Дякуємо партнерам за практичну допомогу та передачу устаткування з виведених з експлуатації електростанцій", — зазначив він.Міністр енергетики деталізував, що Литва зробила особливо важливий внесок:через AB Ignitis Gamyba Україна отримала 152 партії обладнання загальною вагою понад 2,4 тисячі тонн;співпраця з Ігналінською АЕС дозволила доставити ще 41 партію обладнання загальною вагою 780,2 тонни.Він додав, що Німеччина також надала важливу підтримку. Завдяки RWE Power AG у межах першого етапу співпраці доставлено шість партій обладнання загальною вагою 87,9 тонни до компаній з центральних, західних областей, Києва та Харкова."Зараз працюємо з Латвією. Ведемо активну роботу щодо переміщення обладнання з Ризької ТЕЦ-2. Позиції, які цікавлять українські компанії, вже визначені. Також визначено суму та джерело коштів, необхідні для демонтажу відповідного обладнання", — розповів український посадовець.Він такж зауважив, що триває робота й на інших об’єктах. Вже обстежено вісім виведених з експлуатації ТЕЦ у Латвії, Литві, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландах."Надзвичайно цінуємо підтримку партнерів. Ваш внесок — це зміцнення не лише енергетичної стійкості України, а й усієї Європи", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр розповідав, що Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Для цього потрібні виконання стратегічних завдань і допомога надійних партнерів..