# Дмитро Кулеба

Китайський та індійський лідери одночасно під час зустрічі з Путіним висловилися за припинення війни в Україні. З огляду на те, що вони доволі довго мовчали щодо цього, існують припущення, чому зненацька нагадали другу-диктатору про мир. Навіщо Сі Цзіньпін знову згадав про УкраїнуЛідер Китаю заявив про готовність допомогти у завершенні війни в Україні. Новинами приблизно з такими заголовками рясніють мережеві ресурси. Очевидно, не дочитавши до кінця, дехто з оптимізмом дивиться у бік товариша Сі, який може змусити Путіна зупинитися. Почнімо з контексту: вождь китайських комуністів висловився у столиці Киргизстану — Бішкеку — під час саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Місце і компанія тут грають важливу роль.До ШОС входить 10 держав: Білорусь, Індія, Іран, Казахстан, Китай, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан, але саміти організації відвідують лідери багатьох держав, цього разу приїхали представники 21-ї держави. Спілку створили у червні 2001 року в Шанхаї, звідки й назва, тобто нинішня зустріч була 25-ю, ювілейною.За чверть століття у ШОС змінився головний гравець. Коли створювалася організація, завдяки політичному впливу на Середньоазіатські країни першу скрипку грала Росія, але поступово першість перейшла до Китаю. Особливо цьому посприяла війна, розв’язана Путіним проти України, яка зробила Росію політично та економічно залежною від КНР. Інші учасники об’єднання протягом останніх років помітно дрейфували від впливів Росії. Найбільший прогрес продемонструвала Вірменія, яка входить до "партнерів по діалогу" ШОС, але вона орієнтується не на китайців, а на Євросоюз. У Бішкеку вірменський прем’єр Нікола Пашинян був єдиним із глав держав колишнього СРСР, хто виступив рідною мовою, а не російською, чим довів кремлівських пропагандистів до сказу.Втім, повернемося до слів Сі про Україну, для чиїх вух вони були. З огляду на учасників блоку та їхніх симпатиків, війна в Україні цікавить там далеко не всіх, м’яко кажучи, інша справа — її наслідки для них самих. Члени ШОС та "партнери по діалогу" дуже залежні від української сільськогосподарської продукції: Туреччина є найбільшим покупцем нашої кукурудзи, Єгипет — одним із ключових імпортерів нашої пшениці, крім того, китайці і турки імпортують понад половину ячменю українського походження, Єгипет, Туреччина та Індія купляють чверть нашої олії.Блокада чорноморських портів України через постійні повітряні атаки Росії завдає цим країнам гігантських збитків. Тому заява Сі Цзіньпіна передовсім спрямовувалася у бік цих партнерів по ШОС, він дав їм зрозуміти, хто тут головний і хто на їхньому боці. Чи зробив із цього висновки Путін, побачимо. Принаймні, атаки на Одесу та область не припиняються. Але є ще два вуха, які мали почути слова Сі — це вуха Дональда Трампа. Ймовірно, 24 вересня китайський лідер вперше за 11 років відвідає Сполучені Штати для зустрічі з главою Білого дому. Він чудово розуміє, що під час цих контактів Трамп говоритиме про припинення війни в Україні та про можливу роль у цьому Китаю. Лідер КНР — дуже досвідчений геополітичний гравець, у Бішкеку він акуратно обходив тему війни США з Іраном, а у заяві, де згадав Україну, перерахував й інші "міжнародні і регіональні гарячі точки" — Афганістан та Близький Схід. У такий спосіб окреслив контури перемовин із Трампом, — не тільки Україна. На відміну від Сі, Путін у столиці Киргизстану під час зустрічі з іранським президентом Масудом Пезешкіаном заявив про підтримку Ірану, а його народ назвав "мужнім і стійким".Оглядачі помітили цікаву деталь: кремлівський диктатор намагався внести у порядок денний тему війни, але йому не вдалося через позицію Сі Цзіньпіна і Нарендри Моді. Разом із тим, ні один, ні інший не представили конкретного механізму припинення війни в Україні. Тобто їхня миротворча риторика була не для вух українців. І в цьому — велика небезпека включення Китаю у переговорний процес. Він не буде на нашому боці, а гратиме за Росію. Згадуючи ганебний провал Трампа за підсумками зустрічі з Путіним на Алясці, існує ризик, що товариш Сі привезе до Америки якийсь диво-рецепт миру, який уже узгодив з Путіним. Залишилося це лише згодувати Трампу.Цинічні голуби миру з ПекінаНа першу річницю повномасштабного вторгнення Китай оприлюднив "мирний план" із 12 пунктів — абсолютно беззмістовний, на увагу заслуговував хіба перший пункт про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. Проте Пекін влаштував навколо цього плану дипломатичне шоу. 16 травня 2023 року до Києва прибув спеціальний представник Китаю у справах Євразії та колишній посол КНР у Росії Лі Хуей, він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та тодішнім главою МЗС Дмитром Кулебою.За підсумками цього вояжу українська сторона заявила, що не сприймає жодних пропозицій, які передбачають втрату територій. Потім Лі Хуей поїхав до Європи, відвідав Польщу, Францію і Німеччину. Як повідомляли ЗМІ, там він прямим текстом вимагав для Росії збереження окупованих українських територій. Європейці зустріли ці вимоги холодно і китайський посланець повернувся додому ні з чим.У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося. Це був ще більш порожній документ, який Пекін знову використав для дипломатичного шоу. Китайські дипломати їздили країнами Глобального Півдня з піаром свого "плану", у вересні 2024 року на полях Генасамблеї ООН Китай заснував платформу "Друзі миру", куди долучилися країни, які геополітично орієнтуються на Пекін. Відбулося засідання, після чого "Друзі миру" — дулися. Відтоді Китай не виходив із жодними мирними ініціативами.Таким чином, паралельно існує кілька міфів про роль КНР у завершенні війни Росії проти України. Перший міф: Сі може змусити Путіна піти на мирні переговори. Пекін і Москва — стратегічні партнери, Сі Цзіньпін ні до чого не буде змушувати свого кремлівського чи то друга, чи васала. Вони діють у злучці.Другий міф: китайський вождь стримує Путіна від ядерного удару по Україні. А чому на цей міф не поглянути інакше: політичним приятелям вигідно, щоб світ у це вірив і боявся.Третій міф: Сі Цзіньпін вибудовує відносини з іншими державами на засадах торгівлі й економіки, а не війни і цим буцімто приваблює країни Глобального Півдня. З цією "миролюбною" державою щодня мають справу країни Тихоокеанського регіону, вони вважають зовсім інакше.Тож навіщо Сі заявляв про участь Китаю у мирному процесі по Україні? Помічник Путіна Юрій Ушаков у коментарі російським пропагандистам розповів про можливість тристоронньої зустрічі президентів США, Росії та лідера КНР на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва 18-19 листопада у китайському Шеньчжені.Як відомо, директор ЦРУ Джон Джон Реткліфф під час відвідин Москви висунув ідею тристоронньої зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна. Ідея зустрічі без Зеленського — формат нової Ялти, де Путін і Сі хочуть поділити з Трампом зони впливу. Себто домовитися про Україну без України. Це робили Лі Хуей, Стів Віткофф та і Трамп із Путіним в Анкориджі. Сі й Путін прагнуть виключити Україну та Європу з переговорів — приблизно про це китайський вождь говоритиме з Трампом у вересні.До чого тут Моді"Ми завжди підтримували всі зусилля щодо досягнення миру і будемо підтримувати в майбутньому. Нам потрібен кінець війни, а не війна без кінця. Кожен день війни відкидає людство назад, і ми повинні працювати над припиненням бойових дій", — заявив індійський прем’єр Путіну під час саміту ШОС.Кремлівському диктатору це не сподобалося, всі звернули увагу на його нервову реакцію. Моді зробив заяву з куди менш амбітними намірами, аніж його китайський колега. Очільник уряду Індії також колись хотів стати миротворцем, однак заплямував себе обіймами з Путіним. Це сталося лише через кілька годин після масової ракетної атаки Росії проти України 8 липня 2024 року, коли загинули десятки людей, зокрема, діти. Тоді ж зазнала руйнувань дитяча лікарня "Охматдит" у Києві.Володимир Зеленський назвав учинок Моді "величезним розчаруванням і нищівним ударом по мирних зусиллях — бачити, як лідер найбільшої демократії світу обіймається із найкривавішим злочинцем у світі в Москві".Моді — не менш цинічний за Сі, а, може і більш, бо китайський лідер хоча б не приховує, на чиєму він боці. Індія — один із ключових покупців російської нафти, тобто ця країна стабільно наповнює бюджет РФ для війни проти України.Для чиїх вух була заява Моді? У нього склалися погані стосунки з Трампом, натомість з Євросоюзом значно покращилися, Індія цього року уклала велику торгівельну угоду з ЄС, намагаючись посунути з європейських ринків китайців. Тому не варто надто перейматися словами Моді, адресованими Путіну. У цьому випадку, як у відомій фразі, яку приписують американському гангстеру Аль Капоне, "нічого особистого, це просто бізнес"..

Посада посла України у Сполучених Штатах залишається вакантною після звільнення Ольги Стефанішиної. Серед потенційних кандидатів розглядають представників військової сфери, дипломатів і політиків, зокрема Павла Палісу та Дмитра Кулебу.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела. За інформацією видання, одним із кандидатів, до якого придивлялися в контексті призначення до Вашингтона, є заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. На Банковій він переважно опікується питаннями оборонного сектору. Одним з аргументів на користь його кандидатури співрозмовники видання називають прихильне ставлення президента США Дональда Трампа, який раніше називав Палісу своїм "улюбленим солдатом" в Україні.Водночас наразі Паліса залишається в Києві поруч із президентом Володимиром Зеленським. Його важлива роль в Офісі президента може впливати на рішення щодо можливого переведення на дипломатичну роботу.Ще одним потенційним кандидатом джерела називають колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. Загалом, за даними видання, влада розглядає декілька кандидатур серед військових, дипломатів і політиків.Співрозмовники "РБК-Україна" також зауважили, що призначення до Вашингтона когось із чинних високопосадовців, зокрема представника Банкової, може потребувати перебудови нинішньої структури дипломатичного треку. Цей фактор також враховують під час вибору кандидата.Хто раніше претендував на посадуПосада стала вакантною 3 серпня, коли Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посла України у США.Після цього у ЗМІ з'явилася інформація, що президент пропонував очолити українське посольство у Вашингтоні колишній прем'єр-міністерці Юлії Свириденко, однак вона відмовилася.Серед можливих кандидатів також називали Рустема Умєрова. Проте того ж 3 серпня Зеленський призначив його головою Служби зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, 6 серпня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експосолці України у Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній. Зазначалося, що суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави у шість мільйонів гривень.Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

Російський диктатор Володимир Путін тисне на самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, аби той вступив у війну проти України.Про це повідомив колишній очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба."Лукашенко прямо говорить, ми готуємось до війни, ми дуже хочемо, щоб війни не було, але ми готуємось до війни, на нас можуть напасти, ми маємо бути готові до війни. Він вже просто повторює це як папуга. Очевидно, що коли з уст такої людини ці речі лунають, це не просто якась бравада, а йде тиск. Путін хоче, щоб він воював. Я думаю, насправді питання на сьогодні дійсно тільки в тому. Два питання. Перше, це вектор удару і коли. Чи можна від цього уникнути? Можна. Якщо щось його залякає настільки, що він почне знову петляти, як він уміє. Тому президент правильно говорить, що ми вжахнемо, якщо ви спробуєте всі ці сигнали", — наголосив він.Водночас Кулеба зауважив, що Лукашенку наразі не вигідно вступати у протистояння з Україною, адже коли війна прийде в Білорусь, весь його режим може дуже швидко посипатись. Колишній міністр також відзначив, що потенціал білоруської армії не співмірний з ЗСУ."Якщо Білорусь нападе, туди стільки всього полетить і стільки буде зруйновано, що мама не горюй", — запевнив він.Натомість Кулеба закликав українців бути пильними і реагувати на всі попередження військових і влади. Хоча, на його думку, поки причин для паніки немає."На мою думку, підстав для паніки немає на сьогодні. Але треба бути надзвичайно уважними до тих новин і оголошень, які будуть йти від офіційних українських каналів – президента, Генштабу і тому подібне. Характер війни, як ми всі знаємо, змінився. І треба розуміти не просто, що в Білорусі щось відбувається, а треба розуміти чому і куди це веде", — додав ексчиновник.Нагадаємо, 15 травня президент Володимир Зеленський попердив, що Росія розглядає варіанти проведення операцій у південному та північному напрямках із території Білорусі — або проти Чернігівсько-Київського напрямку в Україні, або проти однієї з країн НАТО.Як відомо, у Білорусі планують підготувати армію до можливої участі в бойових діях. Для цього, можливо, проведуть точкову мобілізацію військових частин. Нещодавно самопроголошений президент Олександр Лукашенко оголосив про продовження підготовки армії до можливої "наземної операції". За його словами, військові частини будуть мобілізувати точково, щоб готувати їх до війни.Своєю чергою, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко закликав не звертати увагу на заяву білоруського диктатора та пояснив, що той відпрацьовує інформаційну повістку Росії..

Президент України Володимир Зеленський відмовився відповідати на запитання стосовно можливої нової посади для колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. З ним він нещодавно зустрічався, про що поінформував публічно.Володимира Зеленського запитали про це під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня.Зокрема, президенту нагадали, що він нещодавно провів зустріч із колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Це може свідчити про те, що розглядається для нього нова роль або посада в державних інституціях."Не скажу", — коротко відповів Володимир Зеленський, чим іще більше посилив інтригу навколо цього питання.Робоча зустріч відбулася 5 січня, тоді президент погодив подальшу роботу Дмитра Кулеби в команді. Вони обговорили посилення позицій України у світовому інформаційному просторі та домовилися про нові напрями стратегічної взаємодії.За словами Зеленського, під час зустрічі детально проаналізували поточну ситуацію навколо України. Український лідер наголосив, що зараз критично важливо забезпечити потужну присутність українського погляду в глобальному медіапросторі та на дипломатичних майданчиках. Українська позиція має бути представлена чітко та аргументовано, щоб ефективно протидіяти викликам.Володимир Зеленський висловив задоволення тим, що Дмитро Кулеба залишається в команді України. За результатами зустрічі досягнули домовленості про визначення конкретних напрямів подальшої співпраці."Важливо, щоб український погляд на речі у світі був представлений і щоби це було достатньо сильно", — наголосив президент.Згодом аналітики висловили припущення, що це може стосуватися призначення нового керівника Служби зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, що 5 вересня Верховна Рада України звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ. За таке рішення проголосували 240 нардепів..

Президент Володимир Зеленський наразі опрацьовує новий формат роботи Служби зовнішньої розвідки, а також розглядає можливих кандидатів на пост голови відомства.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні проінформовані джерела. За словами співрозмовника, Зеленський шукає на посаду керівника СЗР або дипломата, або військового, або професійного розвідника."Наприклад, Дмитро Кулеба — це більше про дипломатію через розвідку. Ще президент думав про Білецького (командир 3-го армійського корпусу — ред.) — він хороший організатор, уміє керувати важкими напрямками і може зробити більш бойовий варіант СЗР, щоб можна було зробити наш варіант Моссаду, який зможе ловити ворога де завгодно", — розповіло джерело.Окрім того, за даними видання, серед кандидатів на посаду очільника СЗР є й екс-голова Служби безпеки України Василь Малюк. Однак, як відомо, він раніше вже відкинув пропозицію очолювати це відомство."Президент очікує такий перелік кандидатур, і буде визначатись в залежності від розмов з ними. Бо ми розуміємо, що може ГУР, і президент хоче подивитись, який потенціал у СЗР", — сказав співрозмовник.Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, 3 січня президент України Володимир Зеленський під час брифінгу для журналістів заявив, що кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.4 січня президент України провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом.5 січня голова СБУ Василь Малюк подав у відставку. Він наголосив, що попри звільнення він залишиться у системі СБУ,Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), який є один із ключових підрозділів СБУ. .

У понеділок, 5 січня, президент Володимир Зеленський провів робочу зустріч із колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, під час якої було погоджено його подальшу роботу в команді. Сторони обговорили посилення позицій України у світовому інформаційному просторі та домовилися про нові напрями стратегічної взаємодії.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегічна взаємодіяЗа словами Зеленського, під час зустрічі сторони детально проаналізували поточну ситуацію навколо України. Глава держави наголосив, що сьогодні критично важливо забезпечити потужну присутність українського погляду в глобальному медіапросторі та на дипломатичних майданчиках. Як зазначив президент, українська позиція має бути представлена чітко та аргументовано, щоб ефективно протидіяти викликам.Нові напрями роботиВолодимир Зеленський висловив задоволення тим, що Дмитро Кулеба залишається в команді України. За результатами зустрічі було досягнуто домовленості про визначення конкретних напрямів подальшої співпраці."Важливо, щоб український погляд на речі у світі був представлений і щоб це було достатньо сильно", — наголосив президент, підбиваючи підсумки розмови.Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, президент Володимир Зеленський поінформував про зміни в обласних адміністраціях п’яти регіонів. Рішення мають ухвалити в неділю, 4 січня.3 січня він також заявив, що перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця стане першим заступником керівника Офісу президента.4 січня стало відомо, що керівник Державної прикордонної служби України генерал Сергій Дейнеко отримав призначення у Міністерстві внутрішніх справ. Він поєднуватиме роботу радника міністра з командуванням бойовим підрозділом.4 січня Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Державної прикордонної служби України. Посаду обійняв перший заступник голови ДПСУ Валерій Вавринюк.5 січня, президент Володимир Зеленський підписав низку указів, що стосуються кадрового підсилення його команди та стратегічного напрямку економічного розвитку. Йдеться про призначення на нові посади для Сергія Кислиці та Христини Фріланд.  Нагадаємо, 4 січня Володимир Зеленський провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом..

Колишній глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про готовність до мобілізації, наголосивши, що не тікатиме від повістки. Водночас політик пояснив суспільству, чому він не долучився до війська як доброволець на початку великої війни. Про це Кулеба розповів в інтерв’ю Яніні Соколовій.Про готовність до мобілізаціїЕкс-міністр запевнив, що залишається в Україні та готовий виконати свій обов’язок, коли настане час."Я живу в Україні, і прийде повістка – я не буду тікати за кордон. Я присвятив війні два з половиною роки свого життя, починаючи з першої ночі, коли взагалі ніхто не вірив, що ми встоїмо", — зазначив він.Чому не став добровольцемДмитро Кулеба пояснив, що не пішов добровольцем на фронт, оскільки його робота на посаді міністра вимагала повної залученості до питань, пов'язаних з агресією РФ."Я не пішов добровольцем, тому що два з половиною роки я займався війною, але і тікати для того, щоб уникнути мобілізації, коли цей час настане, я теж не буду", — підсумував Кулеба.Нагадаємо, колишній очільник Офісу президента Андрій Єрмак, який напередодні написав заяву про звільнення після проведених у нього обшуків Національним антикорупційним бюро, повідомив американським журналістам, що вирушає на фронт.Раніше повідомлялось, що 5 грудня уряд затвердив нові контракти для військовослужбовців, які передбачають гарантовані чіткі терміни служби та підвищення виплат. Законопроект спрямували до Верховної Ради..

Колишній очільник Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба працевлаштувався у Сполучених Штатах Америки старшим науковим співробітником у Гарвардському університеті. Як повідомляє Belfer Center, Кулеба був одним із найпомітніших та найефективніших членів команди президента Володимира Зеленського з початку російського вторгнення в Україну. "Український екс-міністр продемонстрував виняткову майстерність як чіткий комунікатор інтересів і наративів своєї країни", -- зазначає видання. Варто зауважити, що посаду очільника українського МЗС Кулеба обіймав з 2020 по 2024 роки. Так, у вересні 2024 року завершився термін його перебування на посаді міністра. Того ж дня президент Володимир Зеленський вніс подання до Верховної Ради щодо призначення нового міністра закордонних справ. Тоді гарант запропонував на цю посаду Андрія Сибігу, який і є наразі очільником МЗС. За відповідне рішення проголосували 258 парламентарів. Нагадаємо, у вересні речник Державного департаменту Сполучених Штатів Америки Метью Міллер повідомляв, що Кулеба був важливим партнером Вашингтона у поїздках по всьому світу заради збільшення підтримки України серед інших країн. За його словами, Державний секретар США Ентоні Блінкен телефонував Кулебі, щоб висловити те, наскільки йому було приємно працювати з ним впродовж останніх кількох років..

Західні партнери України допускали, що росіяни можуть ліквідувати президента Володимира Зеленського. Саме тому вони радили йому записати відеозаповіт. При цьому такі поради звучали ще перед першими атаками окупантів на території України. Про це розповів колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в проекті "USA-UA: Секретні файли Білого дому" від ТСН. Він зазначив, що на безпековій конференції в Мюнхені віце-президентка США Камала Гарріс рекомендувала Зеленському розглянути можливість формування уряду у вигнанні, а також подумати над військовими кроками для підготовки України до ведення партизанської війни. Колишній міністр закордонних справ України також пригадав, що йому в лютому 2022 року радили не повертатися до Києва. "Мені надіслала повідомлення одна людина, великий друг України, а коли я сказав, що повертаюся, то він наголосив: "Треба, щоби Зеленський записав відеозаповіт", — пригадав Кулеба те, що відбувалося на початку великої війни. Дмитро Кулеба працював на посаді міністра закордонних справ України з березня 2020 року. У вересні 2024 року в межах "перезавантаження уряду" його звільнили. При цьому Кулеба вважає, що до його діяльності не виникало претензій, і відставка не пов’язана з невдачами у зовнішній політиці. Нагадаємо, видання The National Interest підтвердило, що на початку повномасштабного вторгнення Кремль за допомогою елітних військових підрозділів намагався ліквідувати керівництво української держави. Натомість самі російські спецпризначенці серйозно постраждали.  Журналісти зазначили, що російське військове командування хотіло використати ці підрозділи для того, щоби досягнути легкої перемоги в Україні. Медійники навели такий сценарій: коли на початку 2022 року російські десантники штурмували аеропорт Гостомель поруч із Києвом, спецпризначенці мали атакувати президента України Володимира Зеленського й інших високопоставлених чиновників..

Очільнику комітету у закордонних справах Сенату Сполучених Штатів Америки Бену Кердіну телефонувала невідома особа, яка видавала себе за колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу. Як повідомляє The New York Times, посилаючись на лист від служби безпеки Сенату, під час розмови у Zoom невідомий поводив себе "нетипово" та розпитував про дозвіл на удари по російській території ракетами дальнього радіуса дії. Зазначається, що Кардін отримав електронний лист від "Дмитра Кулеби", у якому начебто екс-очільник українського Міністерства закордонних справ висловив бажання з'єднатися з ним через Zoom. Під час відеодзвінка людина виглядала та говорила, як Дмитро Кулеба. "Однак у Кардіна виникли підозри, коли співрозмовник почав ставити політично вмотивовані питання у зв'язку з майбутніми виборами", -- зазначає видання. Співрозмовник американського посадовця цікавився його думкою щодо далекобійних ударів по території Росії. Втім, Кардін завершив розмову і повідомив Держдепартамент Сполучених Штатів про цей інцидент. Видання зауважує, що в електронному листі служби безпеки Сенату не було вказано, що йдеться саме про Кардіна, але двоє неназваних посадовців Сенату підтвердили The New York Times, що йдеться саме про нього. Зокрема, сам Кардін частково підтвердив цей інцидент у своїй заяві в середу, 25 вересня. Посадовець визнав, що останніми днями зловмисники обманним шляхом намагалися поспілкуватися з ним. За його словами, хтось видавав себе за відому особу. Варто наголосити, що посадовець не уточнив, хто саме був цією особою, та не зробив жодного натяку щодо України.  Нагадаємо, раніше кандидат у президенти Сполучених Штатів від Республіканської партії Дональд Трамп заявив, що його країна начебто "застрягла" у війні в Україні. За словами політика, тепер тільки його перемога на президентських виборах нібито має допомогти американцями "вийти" звідти..

У четвер, 19 вересня, президент Володимир Зеленський підписав указ про зміни у складі Ставки верховного головнокомандувача. З неї виведено колишнього міністр закордонних справ Дмитра Кулебу. Про це свідчить указ президента України. Згідно з документом, до персонального складу Ставки введено: віце-прем'єр-міністра з відновлення України, міністра розвитку громад і територій України Олексія Кулебу; міністра закордонних справ України Андрія Сибігу; міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Германа Сметаніна. Водночас позаштатного радника президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна затверджено в персональному складі Ставки. Колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу виключено зі складу Ставки. Як відомо, перший тиждень вересня розпочався з численних кадрових перестановок у Кабінеті міністрів. Парламент підтримав призначення Ольги Стефанішиної міністеркою юстиції України, Андрія Сибіги — новим очільником МЗС. Герман Сметанін тепер працює на посаді міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Нагадаємо, що наступного тижня президент України Володимир Зеленський відвідає Сполучені Штати Америки. Він представить президенту США Джо Байдену план перемоги, також планує зустрітися з віце-президенткою США Камалою Гарріс та кандидатом у президенти Дональдом Трампом..

Вже екс-главу Міністерства закордонних справ Дмитра Кулебу звільнили з посади через важкі стосунки з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Він намагався отримати об'ємніший контроль над міністерством. Про це повідомляє Politico з посиланням на анонімного українського високопосадовця. Анонімний співрозмовник назвав недавні кадрові зміни в уряді "перестановкою стільців". Досі міжнародні та вітчизняні ЗМІ здебільшого повторювали урядову позицію з цього питання, стверджуючи, що це найбільша перебудова з того часу, як Росія вдерлася в Україну. Але насправді це не така вже й перебудова. Це просто перепозиціонування деяких драматичних персонажів, які були представлені чимось більшим, ніж вони є, сказав чиновник, який попросив залишитися анонімним, щоб говорити більш відверто. "Жодних нових осіб із промисловості, громадянського суспільства чи академічних кіл не додалося — те, до чого уряд уже давно закликали", — зазначив він. Єдиними винятками, як зазначив неназваний високопосадовець, є вимушені відставки міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та — незалежно від перестановок у Кабінеті міністрів — глави української національної мережі електропередачі "Укренерго" Володимира Кудрицького. За словами чиновника та інших інсайдерів, опитаних Politico, Кулеба дратував впливового голову адміністрації Зеленського Андрія Єрмака, який хоче більшого контролю над міністерством. Лідер України з весни підігрівав очікування серйозних змін в уряді, оскільки Зеленський і його помічники намагалися підняти дух, що впав, на тлі зниження особистих рейтингів і того, що втомлена нація все більш відкрито ставить під сумнів його лідерство — звідси й драматичне транскордонне вторгнення, розпочате минулого місяця в Курську область Росії. Politico підкреслює, що відхід Кулеби розглядається як ще один приклад того, як оточення Зеленського виганяє аутсайдерів, які готові ставити запитання та кидати виклик. Це відповідає більш ранньому звільненню командувача Збройних сил генерала Валерія Залужного, який конфліктував із Зеленським щодо військової стратегії та необхідності мобілізувати ще більше людей для боротьби. Високі рейтинги прихильності Залужного також не прихилили до нього пильну і ревниву президентську адміністрацію. Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада України звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України. За звільнення Кулеби проголосували 240 нардепів..

У четвер, 5 вересня, Верховна Рада України звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України. Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, за звільнення Кулеби проголосували 240 нардепів. Фото: Ярослав Железняк\Telegram Зауважимо, Кулеба працював у системі МЗС з 2003 року. Водночас із серпня 2019 року по березень 2020-го він був віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Очільником МЗС Кулебу призначили 4 березня 2020 року. Кадрові зміни в уряді 4 вересня парламент ухвалив низку рішень щодо кадрових перестановок. Своїх посад лишилися міністр юстиції Денис Малюська, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець та віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Натомість віце-прем'єр-міністра — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірину Верещук звільнити не змогли. Також Верховна Рада не підтримала відкликання Марʼяни Безуглої з посади заступника голови комітету з нацбезпеки. Нагадаємо, 4 вересня народні депутати провалили голосування у Верховній Раді за звільнення Віталія Коваля з посади Голови Фонду державного майна..

У Сполучених Штатах Америки високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді очільника українського Міністерства закордонних справ. Посадовець був важливим партнером Вашингтону у поїздках по всьому світу заради збільшення підтримки України серед інших країн. Про це під час брифінгу повідомив речник Державного департаменту США Метью Міллер. Так, на запитання медійників щодо змін в українському уряді, зокрема й відставки Кулеби, Міллер зауважив, що з його боку було б не доречно надавати особисті оцінки відповідним рішенням. За його словами, Державний секретар США Ентоні Блінкен телефонував Кулебі, щоб висловити те, наскільки йому було приємно працювати з ним впродовж останніх кількох років. "Міністр Кулеба був надзвичайним партнером США у нашій роботі на підтримку України та у боротьбі проти російської агресії, а також у роботі, яку ми робили, щоб мобілізувати дипломатичну підтримку", -- заявив він. Міллер додав, що певним чином Кулеба був головним партнером Вашингтону у поїздках по всьому світу, які організовувалися заради отримання дипломатичної підтримки для України, а також для притягнення Москви до відповідальності. Водночас Блінкен та Кулеба на зустрічах з іншими країнами завжди спочатку порушували питання надання Україні систем протиповітряної оборони та інших засобів. Також Міллер зауважив, що обидва посадовці у ході спільної роботи намагалися з'ясувати, як розв'язати нагальні проблеми, які має Україна та додав, що Блінкен висловив свою велику вдячність і дружбу очільнику українського МЗС Кулебі, а також те, що вже чекає на співпрацю із його наступником. Нагадаємо, 4 вересня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що Дмитро Кулеба подав заяву на відставку. Посадовець зауважив, що заяву буде розглянуто на одному з найближчих пленарних засідань. Водночас у четвер, 5 вересня, Верховна Рада України звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України. Так, за звільнення Кулеби проголосували 240 нардепів..

Очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту засудити російські удари по Львову та Кривому Рогу. Водночас сусідні країни мають отримати дозвіл на збиття російських ракет в українському повітряному просторі. Як він написав на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter), Росія використовувала ракети та безпілотники, щоб атакувати людей у їхніх будинках, коли вони спали вночі. Так, за словами посадовця, внаслідок атаки постраждали житлові будинки, школи та лікарні. Зокрема, у львівській охоронній зоні ЮНЕСКО ушкоджень зазнали пам’ятні будівлі. Він наголосив, що для того, щоб покласти край цьому терору, Україна має отримати від партнерів обіцяні системи протиповітряної оборони та боєприпаси. Своєю чергою партнери повинні посилити обороноздатність України та дозволити завдавати дальніх ударів по всіх законних військових цілях на території Росії. "Я закликаю всі столиці, міністрів, міжнародні організації та інших рішуче засудити воєнний злочин Росії проти мирного населення. Ваші заяви та дії нам потрібні прямо зараз", -- зауважив Кулеба. Також міністр додав, що партнерська протиповітряна оборона може і повинна бути використана для захисту мирного населення в Україні, адже "збиття шматків смертоносного металу в повітрі не є участю країни у війні". "Простий акт порятунку людських життів не можна вважати ескалацією. Рішення про те, щоб дозволити сусіднім країнам використовувати системи протиповітряної оборони, має бути, нарешті, прийняте", -- зазначив він. Нагадаємо, у середу, 4 вересня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подав заяву на відставку. Посадовець зауважив, що заяву буде розглянуто на одному з найближчих пленарних засідань..