Війна триватиме: чому заяви Сі Цзіньпіна і Моді не зупинять Путіна
Китайський та індійський лідери одночасно під час зустрічі з Путіним висловилися за припинення війни в Україні. З огляду на те, що вони доволі довго мовчали щодо цього, існують припущення, чому зненацька нагадали другу-диктатору про мир.
Навіщо Сі Цзіньпін знову згадав про Україну
Лідер Китаю заявив про готовність допомогти у завершенні війни в Україні. Новинами приблизно з такими заголовками рясніють мережеві ресурси. Очевидно, не дочитавши до кінця, дехто з оптимізмом дивиться у бік товариша Сі, який може змусити Путіна зупинитися. Почнімо з контексту: вождь китайських комуністів висловився у столиці Киргизстану — Бішкеку — під час саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Місце і компанія тут грають важливу роль.
До ШОС входить 10 держав: Білорусь, Індія, Іран, Казахстан, Китай, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан, але саміти організації відвідують лідери багатьох держав, цього разу приїхали представники 21-ї держави. Спілку створили у червні 2001 року в Шанхаї, звідки й назва, тобто нинішня зустріч була 25-ю, ювілейною.
За чверть століття у ШОС змінився головний гравець. Коли створювалася організація, завдяки політичному впливу на Середньоазіатські країни першу скрипку грала Росія, але поступово першість перейшла до Китаю. Особливо цьому посприяла війна, розв’язана Путіним проти України, яка зробила Росію політично та економічно залежною від КНР. Інші учасники об’єднання протягом останніх років помітно дрейфували від впливів Росії.
Найбільший прогрес продемонструвала Вірменія, яка входить до "партнерів по діалогу" ШОС, але вона орієнтується не на китайців, а на Євросоюз. У Бішкеку вірменський прем’єр Нікола Пашинян був єдиним із глав держав колишнього СРСР, хто виступив рідною мовою, а не російською, чим довів кремлівських пропагандистів до сказу.
Втім, повернемося до слів Сі про Україну, для чиїх вух вони були. З огляду на учасників блоку та їхніх симпатиків, війна в Україні цікавить там далеко не всіх, м’яко кажучи, інша справа — її наслідки для них самих. Члени ШОС та "партнери по діалогу" дуже залежні від української сільськогосподарської продукції: Туреччина є найбільшим покупцем нашої кукурудзи, Єгипет — одним із ключових імпортерів нашої пшениці, крім того, китайці і турки імпортують понад половину ячменю українського походження, Єгипет, Туреччина та Індія купляють чверть нашої олії.
Блокада чорноморських портів України через постійні повітряні атаки Росії завдає цим країнам гігантських збитків. Тому заява Сі Цзіньпіна передовсім спрямовувалася у бік цих партнерів по ШОС, він дав їм зрозуміти, хто тут головний і хто на їхньому боці. Чи зробив із цього висновки Путін, побачимо. Принаймні, атаки на Одесу та область не припиняються.
Але є ще два вуха, які мали почути слова Сі — це вуха Дональда Трампа. Ймовірно, 24 вересня китайський лідер вперше за 11 років відвідає Сполучені Штати для зустрічі з главою Білого дому. Він чудово розуміє, що під час цих контактів Трамп говоритиме про припинення війни в Україні та про можливу роль у цьому Китаю. Лідер КНР — дуже досвідчений геополітичний гравець, у Бішкеку він акуратно обходив тему війни США з Іраном, а у заяві, де згадав Україну, перерахував й інші "міжнародні і регіональні гарячі точки" — Афганістан та Близький Схід. У такий спосіб окреслив контури перемовин із Трампом, — не тільки Україна. На відміну від Сі, Путін у столиці Киргизстану під час зустрічі з іранським президентом Масудом Пезешкіаном заявив про підтримку Ірану, а його народ назвав "мужнім і стійким".
Оглядачі помітили цікаву деталь: кремлівський диктатор намагався внести у порядок денний тему війни, але йому не вдалося через позицію Сі Цзіньпіна і Нарендри Моді. Разом із тим, ні один, ні інший не представили конкретного механізму припинення війни в Україні. Тобто їхня миротворча риторика була не для вух українців. І в цьому — велика небезпека включення Китаю у переговорний процес. Він не буде на нашому боці, а гратиме за Росію. Згадуючи ганебний провал Трампа за підсумками зустрічі з Путіним на Алясці, існує ризик, що товариш Сі привезе до Америки якийсь диво-рецепт миру, який уже узгодив з Путіним. Залишилося це лише згодувати Трампу.
Цинічні голуби миру з Пекіна
На першу річницю повномасштабного вторгнення Китай оприлюднив "мирний план" із 12 пунктів — абсолютно беззмістовний, на увагу заслуговував хіба перший пункт про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. Проте Пекін влаштував навколо цього плану дипломатичне шоу. 16 травня 2023 року до Києва прибув спеціальний представник Китаю у справах Євразії та колишній посол КНР у Росії Лі Хуей, він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та тодішнім главою МЗС Дмитром Кулебою.
За підсумками цього вояжу українська сторона заявила, що не сприймає жодних пропозицій, які передбачають втрату територій. Потім Лі Хуей поїхав до Європи, відвідав Польщу, Францію і Німеччину. Як повідомляли ЗМІ, там він прямим текстом вимагав для Росії збереження окупованих українських територій. Європейці зустріли ці вимоги холодно і китайський посланець повернувся додому ні з чим.
У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося. Це був ще більш порожній документ, який Пекін знову використав для дипломатичного шоу. Китайські дипломати їздили країнами Глобального Півдня з піаром свого "плану", у вересні 2024 року на полях Генасамблеї ООН Китай заснував платформу "Друзі миру", куди долучилися країни, які геополітично орієнтуються на Пекін. Відбулося засідання, після чого "Друзі миру" — дулися. Відтоді Китай не виходив із жодними мирними ініціативами.
Таким чином, паралельно існує кілька міфів про роль КНР у завершенні війни Росії проти України.
- Перший міф: Сі може змусити Путіна піти на мирні переговори. Пекін і Москва — стратегічні партнери, Сі Цзіньпін ні до чого не буде змушувати свого кремлівського чи то друга, чи васала. Вони діють у злучці.
- Другий міф: китайський вождь стримує Путіна від ядерного удару по Україні. А чому на цей міф не поглянути інакше: політичним приятелям вигідно, щоб світ у це вірив і боявся.
- Третій міф: Сі Цзіньпін вибудовує відносини з іншими державами на засадах торгівлі й економіки, а не війни і цим буцімто приваблює країни Глобального Півдня. З цією "миролюбною" державою щодня мають справу країни Тихоокеанського регіону, вони вважають зовсім інакше.
Тож навіщо Сі заявляв про участь Китаю у мирному процесі по Україні? Помічник Путіна Юрій Ушаков у коментарі російським пропагандистам розповів про можливість тристоронньої зустрічі президентів США, Росії та лідера КНР на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва 18-19 листопада у китайському Шеньчжені.
Як відомо, директор ЦРУ Джон Джон Реткліфф під час відвідин Москви висунув ідею тристоронньої зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна. Ідея зустрічі без Зеленського — формат нової Ялти, де Путін і Сі хочуть поділити з Трампом зони впливу. Себто домовитися про Україну без України. Це робили Лі Хуей, Стів Віткофф та і Трамп із Путіним в Анкориджі. Сі й Путін прагнуть виключити Україну та Європу з переговорів — приблизно про це китайський вождь говоритиме з Трампом у вересні.
До чого тут Моді
"Ми завжди підтримували всі зусилля щодо досягнення миру і будемо підтримувати в майбутньому. Нам потрібен кінець війни, а не війна без кінця. Кожен день війни відкидає людство назад, і ми повинні працювати над припиненням бойових дій", — заявив індійський прем’єр Путіну під час саміту ШОС.
Кремлівському диктатору це не сподобалося, всі звернули увагу на його нервову реакцію. Моді зробив заяву з куди менш амбітними намірами, аніж його китайський колега. Очільник уряду Індії також колись хотів стати миротворцем, однак заплямував себе обіймами з Путіним. Це сталося лише через кілька годин після масової ракетної атаки Росії проти України 8 липня 2024 року, коли загинули десятки людей, зокрема, діти. Тоді ж зазнала руйнувань дитяча лікарня "Охматдит" у Києві.
Володимир Зеленський назвав учинок Моді "величезним розчаруванням і нищівним ударом по мирних зусиллях — бачити, як лідер найбільшої демократії світу обіймається із найкривавішим злочинцем у світі в Москві".
Моді — не менш цинічний за Сі, а, може і більш, бо китайський лідер хоча б не приховує, на чиєму він боці. Індія — один із ключових покупців російської нафти, тобто ця країна стабільно наповнює бюджет РФ для війни проти України.
Для чиїх вух була заява Моді? У нього склалися погані стосунки з Трампом, натомість з Євросоюзом значно покращилися, Індія цього року уклала велику торгівельну угоду з ЄС, намагаючись посунути з європейських ринків китайців. Тому не варто надто перейматися словами Моді, адресованими Путіну. У цьому випадку, як у відомій фразі, яку приписують американському гангстеру Аль Капоне, "нічого особистого, це просто бізнес".
