# Дмитро Кулеба

Колишній очільник Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба працевлаштувався у Сполучених Штатах Америки старшим науковим співробітником у Гарвардському університеті. Як повідомляє Belfer Center, Кулеба був одним із найпомітніших та найефективніших членів команди президента Володимира Зеленського з початку російського вторгнення в Україну. "Український екс-міністр продемонстрував виняткову майстерність як чіткий комунікатор інтересів і наративів своєї країни", -- зазначає видання. Варто зауважити, що посаду очільника українського МЗС Кулеба обіймав з 2020 по 2024 роки. Так, у вересні 2024 року завершився термін його перебування на посаді міністра. Того ж дня президент Володимир Зеленський вніс подання до Верховної Ради щодо призначення нового міністра закордонних справ. Тоді гарант запропонував на цю посаду Андрія Сибігу, який і є наразі очільником МЗС. За відповідне рішення проголосували 258 парламентарів. Нагадаємо, у вересні речник Державного департаменту Сполучених Штатів Америки Метью Міллер повідомляв, що Кулеба був важливим партнером Вашингтона у поїздках по всьому світу заради збільшення підтримки України серед інших країн. За його словами, Державний секретар США Ентоні Блінкен телефонував Кулебі, щоб висловити те, наскільки йому було приємно працювати з ним впродовж останніх кількох років.

Західні партнери України допускали, що росіяни можуть ліквідувати президента Володимира Зеленського. Саме тому вони радили йому записати відеозаповіт. При цьому такі поради звучали ще перед першими атаками окупантів на території України. Про це розповів колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в проекті "USA-UA: Секретні файли Білого дому" від ТСН. Він зазначив, що на безпековій конференції в Мюнхені віце-президентка США Камала Гарріс рекомендувала Зеленському розглянути можливість формування уряду у вигнанні, а також подумати над військовими кроками для підготовки України до ведення партизанської війни. Колишній міністр закордонних справ України також пригадав, що йому в лютому 2022 року радили не повертатися до Києва. "Мені надіслала повідомлення одна людина, великий друг України, а коли я сказав, що повертаюся, то він наголосив: "Треба, щоби Зеленський записав відеозаповіт", — пригадав Кулеба те, що відбувалося на початку великої війни. Дмитро Кулеба працював на посаді міністра закордонних справ України з березня 2020 року. У вересні 2024 року в межах "перезавантаження уряду" його звільнили. При цьому Кулеба вважає, що до його діяльності не виникало претензій, і відставка не пов’язана з невдачами у зовнішній політиці. Нагадаємо, видання The National Interest підтвердило, що на початку повномасштабного вторгнення Кремль за допомогою елітних військових підрозділів намагався ліквідувати керівництво української держави. Натомість самі російські спецпризначенці серйозно постраждали.  Журналісти зазначили, що російське військове командування хотіло використати ці підрозділи для того, щоби досягнути легкої перемоги в Україні. Медійники навели такий сценарій: коли на початку 2022 року російські десантники штурмували аеропорт Гостомель поруч із Києвом, спецпризначенці мали атакувати президента України Володимира Зеленського й інших високопоставлених чиновників.

Очільнику комітету у закордонних справах Сенату Сполучених Штатів Америки Бену Кердіну телефонувала невідома особа, яка видавала себе за колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу. Як повідомляє The New York Times, посилаючись на лист від служби безпеки Сенату, під час розмови у Zoom невідомий поводив себе "нетипово" та розпитував про дозвіл на удари по російській території ракетами дальнього радіуса дії. Зазначається, що Кардін отримав електронний лист від "Дмитра Кулеби", у якому начебто екс-очільник українського Міністерства закордонних справ висловив бажання з'єднатися з ним через Zoom. Під час відеодзвінка людина виглядала та говорила, як Дмитро Кулеба. "Однак у Кардіна виникли підозри, коли співрозмовник почав ставити політично вмотивовані питання у зв'язку з майбутніми виборами", -- зазначає видання. Співрозмовник американського посадовця цікавився його думкою щодо далекобійних ударів по території Росії. Втім, Кардін завершив розмову і повідомив Держдепартамент Сполучених Штатів про цей інцидент. Видання зауважує, що в електронному листі служби безпеки Сенату не було вказано, що йдеться саме про Кардіна, але двоє неназваних посадовців Сенату підтвердили The New York Times, що йдеться саме про нього. Зокрема, сам Кардін частково підтвердив цей інцидент у своїй заяві в середу, 25 вересня. Посадовець визнав, що останніми днями зловмисники обманним шляхом намагалися поспілкуватися з ним. За його словами, хтось видавав себе за відому особу. Варто наголосити, що посадовець не уточнив, хто саме був цією особою, та не зробив жодного натяку щодо України.  Нагадаємо, раніше кандидат у президенти Сполучених Штатів від Республіканської партії Дональд Трамп заявив, що його країна начебто "застрягла" у війні в Україні. За словами політика, тепер тільки його перемога на президентських виборах нібито має допомогти американцями "вийти" звідти.

У четвер, 19 вересня, президент Володимир Зеленський підписав указ про зміни у складі Ставки верховного головнокомандувача. З неї виведено колишнього міністр закордонних справ Дмитра Кулебу. Про це свідчить указ президента України. Згідно з документом, до персонального складу Ставки введено: віце-прем'єр-міністра з відновлення України, міністра розвитку громад і територій України Олексія Кулебу; міністра закордонних справ України Андрія Сибігу; міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Германа Сметаніна. Водночас позаштатного радника президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна затверджено в персональному складі Ставки. Колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу виключено зі складу Ставки. Як відомо, перший тиждень вересня розпочався з численних кадрових перестановок у Кабінеті міністрів. Парламент підтримав призначення Ольги Стефанішиної міністеркою юстиції України, Андрія Сибіги — новим очільником МЗС. Герман Сметанін тепер працює на посаді міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Нагадаємо, що наступного тижня президент України Володимир Зеленський відвідає Сполучені Штати Америки. Він представить президенту США Джо Байдену план перемоги, також планує зустрітися з віце-президенткою США Камалою Гарріс та кандидатом у президенти Дональдом Трампом.

Вже екс-главу Міністерства закордонних справ Дмитра Кулебу звільнили з посади через важкі стосунки з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Він намагався отримати об'ємніший контроль над міністерством. Про це повідомляє Politico з посиланням на анонімного українського високопосадовця. Анонімний співрозмовник назвав недавні кадрові зміни в уряді "перестановкою стільців". Досі міжнародні та вітчизняні ЗМІ здебільшого повторювали урядову позицію з цього питання, стверджуючи, що це найбільша перебудова з того часу, як Росія вдерлася в Україну. Але насправді це не така вже й перебудова. Це просто перепозиціонування деяких драматичних персонажів, які були представлені чимось більшим, ніж вони є, сказав чиновник, який попросив залишитися анонімним, щоб говорити більш відверто. "Жодних нових осіб із промисловості, громадянського суспільства чи академічних кіл не додалося — те, до чого уряд уже давно закликали", — зазначив він. Єдиними винятками, як зазначив неназваний високопосадовець, є вимушені відставки міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та — незалежно від перестановок у Кабінеті міністрів — глави української національної мережі електропередачі "Укренерго" Володимира Кудрицького. За словами чиновника та інших інсайдерів, опитаних Politico, Кулеба дратував впливового голову адміністрації Зеленського Андрія Єрмака, який хоче більшого контролю над міністерством. Лідер України з весни підігрівав очікування серйозних змін в уряді, оскільки Зеленський і його помічники намагалися підняти дух, що впав, на тлі зниження особистих рейтингів і того, що втомлена нація все більш відкрито ставить під сумнів його лідерство — звідси й драматичне транскордонне вторгнення, розпочате минулого місяця в Курську область Росії. Politico підкреслює, що відхід Кулеби розглядається як ще один приклад того, як оточення Зеленського виганяє аутсайдерів, які готові ставити запитання та кидати виклик. Це відповідає більш ранньому звільненню командувача Збройних сил генерала Валерія Залужного, який конфліктував із Зеленським щодо військової стратегії та необхідності мобілізувати ще більше людей для боротьби. Високі рейтинги прихильності Залужного також не прихилили до нього пильну і ревниву президентську адміністрацію. Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада України звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України. За звільнення Кулеби проголосували 240 нардепів.

У четвер, 5 вересня, Верховна Рада України звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України. Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, за звільнення Кулеби проголосували 240 нардепів. Фото: Ярослав Железняк\Telegram Зауважимо, Кулеба працював у системі МЗС з 2003 року. Водночас із серпня 2019 року по березень 2020-го він був віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Очільником МЗС Кулебу призначили 4 березня 2020 року. Кадрові зміни в уряді 4 вересня парламент ухвалив низку рішень щодо кадрових перестановок. Своїх посад лишилися міністр юстиції Денис Малюська, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець та віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Натомість віце-прем'єр-міністра — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірину Верещук звільнити не змогли. Також Верховна Рада не підтримала відкликання Марʼяни Безуглої з посади заступника голови комітету з нацбезпеки. Нагадаємо, 4 вересня народні депутати провалили голосування у Верховній Раді за звільнення Віталія Коваля з посади Голови Фонду державного майна.

У Сполучених Штатах Америки високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді очільника українського Міністерства закордонних справ. Посадовець був важливим партнером Вашингтону у поїздках по всьому світу заради збільшення підтримки України серед інших країн. Про це під час брифінгу повідомив речник Державного департаменту США Метью Міллер. Так, на запитання медійників щодо змін в українському уряді, зокрема й відставки Кулеби, Міллер зауважив, що з його боку було б не доречно надавати особисті оцінки відповідним рішенням. За його словами, Державний секретар США Ентоні Блінкен телефонував Кулебі, щоб висловити те, наскільки йому було приємно працювати з ним впродовж останніх кількох років. "Міністр Кулеба був надзвичайним партнером США у нашій роботі на підтримку України та у боротьбі проти російської агресії, а також у роботі, яку ми робили, щоб мобілізувати дипломатичну підтримку", -- заявив він. Міллер додав, що певним чином Кулеба був головним партнером Вашингтону у поїздках по всьому світу, які організовувалися заради отримання дипломатичної підтримки для України, а також для притягнення Москви до відповідальності. Водночас Блінкен та Кулеба на зустрічах з іншими країнами завжди спочатку порушували питання надання Україні систем протиповітряної оборони та інших засобів. Також Міллер зауважив, що обидва посадовці у ході спільної роботи намагалися з'ясувати, як розв'язати нагальні проблеми, які має Україна та додав, що Блінкен висловив свою велику вдячність і дружбу очільнику українського МЗС Кулебі, а також те, що вже чекає на співпрацю із його наступником. Нагадаємо, 4 вересня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що Дмитро Кулеба подав заяву на відставку. Посадовець зауважив, що заяву буде розглянуто на одному з найближчих пленарних засідань. Водночас у четвер, 5 вересня, Верховна Рада України звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України. Так, за звільнення Кулеби проголосували 240 нардепів.

Очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту засудити російські удари по Львову та Кривому Рогу. Водночас сусідні країни мають отримати дозвіл на збиття російських ракет в українському повітряному просторі. Як він написав на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter), Росія використовувала ракети та безпілотники, щоб атакувати людей у їхніх будинках, коли вони спали вночі. Так, за словами посадовця, внаслідок атаки постраждали житлові будинки, школи та лікарні. Зокрема, у львівській охоронній зоні ЮНЕСКО ушкоджень зазнали пам’ятні будівлі. Він наголосив, що для того, щоб покласти край цьому терору, Україна має отримати від партнерів обіцяні системи протиповітряної оборони та боєприпаси. Своєю чергою партнери повинні посилити обороноздатність України та дозволити завдавати дальніх ударів по всіх законних військових цілях на території Росії. "Я закликаю всі столиці, міністрів, міжнародні організації та інших рішуче засудити воєнний злочин Росії проти мирного населення. Ваші заяви та дії нам потрібні прямо зараз", -- зауважив Кулеба. Також міністр додав, що партнерська протиповітряна оборона може і повинна бути використана для захисту мирного населення в Україні, адже "збиття шматків смертоносного металу в повітрі не є участю країни у війні". "Простий акт порятунку людських життів не можна вважати ескалацією. Рішення про те, щоб дозволити сусіднім країнам використовувати системи протиповітряної оборони, має бути, нарешті, прийняте", -- зазначив він. Нагадаємо, у середу, 4 вересня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подав заяву на відставку. Посадовець зауважив, що заяву буде розглянуто на одному з найближчих пленарних засідань.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подав заяву на відставку. Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. "До Верховної Ради України надійшла заява від Міністра закордонних справ України Кулеби Д.І. про відставку", -- наголосив він. Посадовець зауважив, що заяву буде розглянуто на одному з найближчих пленарних засідань. До того ж Стефанчук показав і фото заяви, яка надійшла від Кулеби. Фото: Руслан Стефанчук\Facebook  Кадрові перестановки в уряді У вівторок, 3 вересня, низка міністрів подала заяви Верховної Ради про відставку. Зокрема, бажання полишити свої посади виявили: міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін, міністр юстиції України Денис Малюська, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Крім того, заяву на відставку написав і голова Фонду державного майна України Віталій Коваль. Варто зауважити, що голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія зазначив, що велике перезавантаження українського уряду вже можна очікувати цього тижня. За його словами, понад 50 відсотків штатної чисельності Кабінету міністрів зазнають змін.  Нагадаємо, 3 вересня президент України Володимир Зеленський звільнив Ростислава Шурму з посади заступника керівника Офісу президента.

Дискусії Польщі й України стосовно спільної історії триватимуть і після того, як наша країна стане членом Європейського Союзу. Тільки тоді ці складні питання обговорюватимуть в безпечній європейській екосистемі. Таку думку висловив маршалок (спікер) польського Сейму Шимон Головня, виступаючи безпековій конференції Globsec у Празі та відповідаючи на запитання "Радіо Свобода". Він наголосив, що Україна має бути членом Євросоюзу, "попри ті чи інші речі". "Але ми й надалі матимемо деякі розбіжності між нами й українцями щодо Волині, щодо нашої історії. Там ми матимемо їх, і ми обговорюватимемо їх і надалі, але вже у безпечній екосистемі Євросоюзу", — додав польський політик. Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з польським колегою Радославом Сікорським вказав на те, що вона відбувається в Ольштині, куди українське населення переселили 1947 року під час операції "Вісла". "Ви знаєте, що таке операція "Вісла", і знаєте, що всіх цих українців примусово виселили з українських територій, щоби жити, зокрема, в Ольштині… Але я не про це кажу. Якби ми сьогодні розпочали копатися в історії, то якість розмови була би зовсім іншою, і ми могли би дуже глибоко зануритися в історію та докоряти один одному за погані речі, які поляки робили українцям, а українці — полякам", — сказав він. У МЗС України згодом уточнили, що голова відомства не висловлював територіальних претензій до Польщі. "Я думаю, цей коментар міністра Кулеби був не дуже вдалий, і йому не вистачало контексту", — додав маршалок Сейму Польщі Головня. Нагадаємо, 29 серпня Дмитро Кулеба заявив, що збиття Польщею російських дронів та ракет, які летять у напрямку польського кордону, не призведе до участі Північноатлантичного альянсу у війні. Зокрема, Україна та Польща потребує підтримки від країн-членів Альянсу щодо цього питання.

У суботу, 31 серпня, в Будапешті розпочала роботу перша в країні державна двомовна українсько-угорська середня школа та гімназія для українських дітей. Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України. "У результаті домовленостей президента України Володимира Зеленського та премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, досягнутих під час візиту угорського лідера до Києва в липні цього року, 31 серпня в Будапешті відчинила свої двері перша державна двомовна середня школа та гімназія для українських дітей", — йдеться в повідомленні. У МЗС додали, що під час зустрічі та переговорів у Києві президент України наголошував на важливості створення освітніх закладів для українських дітей за кордоном і отримав запевнення від угорської сторони щодо підтримки цього проекту. Тривалу підготовчу роботу задля відкриття школи здійснило українське товариство "Дім українських традицій" (Угорщина), яке взяло на себе управління навчальним закладом. Освітній процес здійснюватиметься рідною українською мовою з першого по 12 класи, а програма включатиме вивчення угорської й англійської мов як іноземних. Фінансування навчального закладу здійснюється коштами державного бюджету Угорщини. "Відкриття цієї школи є важливим кроком на шляху розвитку Української всесвітньої спільноти. Забезпечення доступу до освіти рідною мовою є пріоритетом для президента Зеленського та важливою частиною нової комплексної політики МЗС щодо українців за кордоном. Школа в Будапешті не лише сприятиме збереженню української ідентичності, але й допоможе нашим дітям адаптуватися в іноземному середовищі, не втрачаючи свого культурного коріння", — наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та висловив вдячність угорській стороні за сприяння у цій важливій справі. Участь у відкритті школи в Будапешті взяли начальник Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина та посол МЗС України з питань світового українства Мар’яна Беца. Нагадаємо, що 21 серпня в Угорщині набула чинності нова постанова уряду, яка посилює вимоги до біженців з України. Зараз у сусідній країні мешкають приблизно 31 тисяча українських біженців.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після останніх масованих обстрілів Російської Федерації по Україні звернувся з емоційною заявою до західних партнерів. Він закликав союзників передати раніше обіцяні системи Patriot. Як пише "Європейська правда", перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі у спілкуванні зі ЗМІ український посадовець заявив, що деякі обіцяні Києву системи Patriot затримуються. Кулеба нагадав, що Україна попросила про додаткові Patriot у західних партнерів ще у квітні. Загалом, за його словами, "відбувся гарний прогрес", але деякі системи досі не поставлені. "Закликаю усі країни, які пообіцяли Patriot місяці тому, нарешті поставити їх. Вони є, вони готові, бракує тільки фінального "зеленого світла". Якими б не були причини, вже час це зробити. Ми входимо в осінь. І в понеділок ми побачили, як буде діяти Росія", -- наголосив міністр. Посадовець додав, що на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі планує говорити "про стурбованість України проблемою з тим, що між обіцянкою певної військової допомоги та її фактичним наданням може проходити чимало часу і за таких умов неможливо чітко планувати дії на полі бою". Також Кулеба закликатиме західних партнерів до інвестицій у виробництво зброї потрібної для України. Він підкреслив, що це є дешевшим і більш ресурсоефективним способом. Нагадаємо, раніше Кулеба заявляв, що Україна здатна нищити російські сили ще в зародку їхніх агресивних планів. Для цього потрібно сміливіше діяти на території ворога, а також мати належну військову підтримку від західних союзників.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у Брюсселі провів перемовини із високим представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.  Про це повідомила прес-служба МЗС. Зазначається, що в ході перемовин дипломати обговорили посилення військової підтримки України, а також зняття обмежень на використання Україною західної зброї для ударів по військових об'єкта країни-агресорки Росії. "Довгостроковий мир в Європі залежить від рішучих швидких рішень на підтримку України, таких як зняття обмежень на далекобійні удари, зміцнення протиповітряної оборони та своєчасна військова допомога. Ми обговорили, як їх спільно реалізувати. Успіхи України в Курській області демонструють, що ми здатні перехопити ініціативу і перемагати на полі бою. Нам потрібно більше сильних рішень, щоб закріпити цей успіх", -- наголосив Кулеба. До того ж посадовець зауважив, що "особливо вдячний Жозепу за його підтримку щодо зняття обмежень на використання Україною зброї проти законних військових цілей на території Росії". "Ми приділили особливу увагу прогресу у виконанні Україною вимог для членства в ЄС, таких як нещодавня ратифікація Римського статуту, а також подальшим крокам з обох сторін для прогресу в переговорах про вступ до ЄС", -- зазначив голова МЗС. Крім того, Кулеба та Боррель під час зустрічі скоординували зусилля з реалізації Формули миру, а також спільні дії щодо посилення політичного, дипломатичного та економічного тиску на Росію та її союзників. "Я вдячний Європейському Союзу та державам-членам за сильну та послідовну підтримку України", -- резюмував Кулеба. Своєю чергою високий представник ЄС у власному дописі в соцмережі X зауважив, що після масованої атаки РФ на Україну 26 серпня, Боррель заявив, що українці потребують посилення протиповітряної оборони.  "Я повторюю, що зняття обмежень на використання сил і засобів проти російських військових, які беруть участь в агресії проти України, відповідно до міжнародного права, посилить українську самооборону, убезпечить життя людей і зменшить руйнування в Україні", -- наголосив Боррель.  Нагадаємо, що раніше в серпні президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів України прибрали барʼєри, які заважають нашій державі послаблювати російські позиції. Зокрема, це стосується далекобійної зброї та обмежень на удари по території країни-агресорки.

У вівторок, 20 серпня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з очільником зовнішньополітичного відомства Нідерландів Каспаром Вельдкампом. Про це Дмитро Кулеба повідомив на своїй сторінці в мережі X. За словами українського міністра закордонних справ, із нідерландським візаві він обговорив "розвиток програми F-16, а також зусилля, скеровані на забезпечення України додатковими засобами протиповітряної оборони". Також міністри скоординували подальші кроки для розширення підтримки української "Формули миру". "Україна залишається зосередженою на відновленні справедливого та тривалого миру. Я вдячний Нідерландам за підтримку", — додав Кулеба. Як відомо, Нідерланди разом із Данією очолюють "коаліцію винищувачів", яка вже передала Україні перші винищувачі F-16. Новий нідерландський уряд, сформований після дострокових виборів наприкінці минулого року, вже підтвердив подальшу підтримку Києва, зокрема військову. Як відомо, 13 серпня міністр Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з головою дипломатії Євросоюзу Жозепом Боррелем. Представник України розповів йому про події, які відбуваються у Курській області. Нагадаємо, раніше Кулеба заявляв, що Україна здатна нищити російські сили ще в зародку їхніх агресивних планів. Для цього потрібно сміливіше діяти на території ворога, а також мати належну військову підтримку від західних союзників.

У вівторок, 13 серпня, очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з головою дипломатії Євросоюзу Жозепом Боррелем. Представник України розповів йому про події, які відбуваються у Курській області. Про це Кулеба він написав у своїй соцмережі X. Глава українського МЗС зазначив, що сторони обговорили кроки, що спрямовані на розширення співпраці Києва та Європейського Союзу у сфері постачання та виробництва зброї. "Я також поінформував Жозепа про деталі операції України в Курській області", — йдеться у заяві Кулеби. Згодом Боррель у своїй соцмережі X також відреагував на розмову з Дмитром Кулебою. За словами глави дипломатії ЄС, вони з Кулебою обговорили деталі останніх подій на фронті та Курський контрнаступ. "Я підтвердив повну підтримку ЄС боротьби українського народу. Путіну не вдалося зламати опір України своєму невиправданому вторгненню, і тепер він змушений відступити вглиб території Росії", — заявив Жозеп Боррель. Нагадаємо, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, українські війська й надалі активно просуваються територією Курської області. Це відбувається, попри заяви російських військових блогерів про стабілізацію лінії фронту. Також повідомлялось, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко наказав передати частину військової техніки з бойових підрозділів для збройних сил Російської Федерації. Це пов'язано з дефіцитом резервів Москви на тлі наступу української армії на Курську область. Як пише The New York Times, Україна може сподіватися використати свої здобутки в Курській області як "розмінну монету" на мирних переговорах для обміну на землі, раніше захоплені Росією. Водночас такий хід подій може обернутись катастрофою для Києва. Варто зазначити, що 13 серпня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив Володимиру Зеленському, що просування Сил оборони на території Курської області триває. Згодом речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Дмитро Лиховій заявив, що Росія вивела частину військ з Півдня України та повернула їх на свою територію, щоб спробувати відбити вторгнення сил Києва, що посилюється, на Курську область.