# Киргистан

Китайський та індійський лідери одночасно під час зустрічі з Путіним висловилися за припинення війни в Україні. З огляду на те, що вони доволі довго мовчали щодо цього, існують припущення, чому зненацька нагадали другу-диктатору про мир. Навіщо Сі Цзіньпін знову згадав про УкраїнуЛідер Китаю заявив про готовність допомогти у завершенні війни в Україні. Новинами приблизно з такими заголовками рясніють мережеві ресурси. Очевидно, не дочитавши до кінця, дехто з оптимізмом дивиться у бік товариша Сі, який може змусити Путіна зупинитися. Почнімо з контексту: вождь китайських комуністів висловився у столиці Киргизстану — Бішкеку — під час саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Місце і компанія тут грають важливу роль.До ШОС входить 10 держав: Білорусь, Індія, Іран, Казахстан, Китай, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан, але саміти організації відвідують лідери багатьох держав, цього разу приїхали представники 21-ї держави. Спілку створили у червні 2001 року в Шанхаї, звідки й назва, тобто нинішня зустріч була 25-ю, ювілейною.За чверть століття у ШОС змінився головний гравець. Коли створювалася організація, завдяки політичному впливу на Середньоазіатські країни першу скрипку грала Росія, але поступово першість перейшла до Китаю. Особливо цьому посприяла війна, розв’язана Путіним проти України, яка зробила Росію політично та економічно залежною від КНР. Інші учасники об’єднання протягом останніх років помітно дрейфували від впливів Росії. Найбільший прогрес продемонструвала Вірменія, яка входить до "партнерів по діалогу" ШОС, але вона орієнтується не на китайців, а на Євросоюз. У Бішкеку вірменський прем’єр Нікола Пашинян був єдиним із глав держав колишнього СРСР, хто виступив рідною мовою, а не російською, чим довів кремлівських пропагандистів до сказу.Втім, повернемося до слів Сі про Україну, для чиїх вух вони були. З огляду на учасників блоку та їхніх симпатиків, війна в Україні цікавить там далеко не всіх, м’яко кажучи, інша справа — її наслідки для них самих. Члени ШОС та "партнери по діалогу" дуже залежні від української сільськогосподарської продукції: Туреччина є найбільшим покупцем нашої кукурудзи, Єгипет — одним із ключових імпортерів нашої пшениці, крім того, китайці і турки імпортують понад половину ячменю українського походження, Єгипет, Туреччина та Індія купляють чверть нашої олії.Блокада чорноморських портів України через постійні повітряні атаки Росії завдає цим країнам гігантських збитків. Тому заява Сі Цзіньпіна передовсім спрямовувалася у бік цих партнерів по ШОС, він дав їм зрозуміти, хто тут головний і хто на їхньому боці. Чи зробив із цього висновки Путін, побачимо. Принаймні, атаки на Одесу та область не припиняються. Але є ще два вуха, які мали почути слова Сі — це вуха Дональда Трампа. Ймовірно, 24 вересня китайський лідер вперше за 11 років відвідає Сполучені Штати для зустрічі з главою Білого дому. Він чудово розуміє, що під час цих контактів Трамп говоритиме про припинення війни в Україні та про можливу роль у цьому Китаю. Лідер КНР — дуже досвідчений геополітичний гравець, у Бішкеку він акуратно обходив тему війни США з Іраном, а у заяві, де згадав Україну, перерахував й інші "міжнародні і регіональні гарячі точки" — Афганістан та Близький Схід. У такий спосіб окреслив контури перемовин із Трампом, — не тільки Україна. На відміну від Сі, Путін у столиці Киргизстану під час зустрічі з іранським президентом Масудом Пезешкіаном заявив про підтримку Ірану, а його народ назвав "мужнім і стійким".Оглядачі помітили цікаву деталь: кремлівський диктатор намагався внести у порядок денний тему війни, але йому не вдалося через позицію Сі Цзіньпіна і Нарендри Моді. Разом із тим, ні один, ні інший не представили конкретного механізму припинення війни в Україні. Тобто їхня миротворча риторика була не для вух українців. І в цьому — велика небезпека включення Китаю у переговорний процес. Він не буде на нашому боці, а гратиме за Росію. Згадуючи ганебний провал Трампа за підсумками зустрічі з Путіним на Алясці, існує ризик, що товариш Сі привезе до Америки якийсь диво-рецепт миру, який уже узгодив з Путіним. Залишилося це лише згодувати Трампу.Цинічні голуби миру з ПекінаНа першу річницю повномасштабного вторгнення Китай оприлюднив "мирний план" із 12 пунктів — абсолютно беззмістовний, на увагу заслуговував хіба перший пункт про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. Проте Пекін влаштував навколо цього плану дипломатичне шоу. 16 травня 2023 року до Києва прибув спеціальний представник Китаю у справах Євразії та колишній посол КНР у Росії Лі Хуей, він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та тодішнім главою МЗС Дмитром Кулебою.За підсумками цього вояжу українська сторона заявила, що не сприймає жодних пропозицій, які передбачають втрату територій. Потім Лі Хуей поїхав до Європи, відвідав Польщу, Францію і Німеччину. Як повідомляли ЗМІ, там він прямим текстом вимагав для Росії збереження окупованих українських територій. Європейці зустріли ці вимоги холодно і китайський посланець повернувся додому ні з чим.У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося. Це був ще більш порожній документ, який Пекін знову використав для дипломатичного шоу. Китайські дипломати їздили країнами Глобального Півдня з піаром свого "плану", у вересні 2024 року на полях Генасамблеї ООН Китай заснував платформу "Друзі миру", куди долучилися країни, які геополітично орієнтуються на Пекін. Відбулося засідання, після чого "Друзі миру" — дулися. Відтоді Китай не виходив із жодними мирними ініціативами.Таким чином, паралельно існує кілька міфів про роль КНР у завершенні війни Росії проти України. Перший міф: Сі може змусити Путіна піти на мирні переговори. Пекін і Москва — стратегічні партнери, Сі Цзіньпін ні до чого не буде змушувати свого кремлівського чи то друга, чи васала. Вони діють у злучці.Другий міф: китайський вождь стримує Путіна від ядерного удару по Україні. А чому на цей міф не поглянути інакше: політичним приятелям вигідно, щоб світ у це вірив і боявся.Третій міф: Сі Цзіньпін вибудовує відносини з іншими державами на засадах торгівлі й економіки, а не війни і цим буцімто приваблює країни Глобального Півдня. З цією "миролюбною" державою щодня мають справу країни Тихоокеанського регіону, вони вважають зовсім інакше.Тож навіщо Сі заявляв про участь Китаю у мирному процесі по Україні? Помічник Путіна Юрій Ушаков у коментарі російським пропагандистам розповів про можливість тристоронньої зустрічі президентів США, Росії та лідера КНР на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва 18-19 листопада у китайському Шеньчжені.Як відомо, директор ЦРУ Джон Джон Реткліфф під час відвідин Москви висунув ідею тристоронньої зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна. Ідея зустрічі без Зеленського — формат нової Ялти, де Путін і Сі хочуть поділити з Трампом зони впливу. Себто домовитися про Україну без України. Це робили Лі Хуей, Стів Віткофф та і Трамп із Путіним в Анкориджі. Сі й Путін прагнуть виключити Україну та Європу з переговорів — приблизно про це китайський вождь говоритиме з Трампом у вересні.До чого тут Моді"Ми завжди підтримували всі зусилля щодо досягнення миру і будемо підтримувати в майбутньому. Нам потрібен кінець війни, а не війна без кінця. Кожен день війни відкидає людство назад, і ми повинні працювати над припиненням бойових дій", — заявив індійський прем’єр Путіну під час саміту ШОС.Кремлівському диктатору це не сподобалося, всі звернули увагу на його нервову реакцію. Моді зробив заяву з куди менш амбітними намірами, аніж його китайський колега. Очільник уряду Індії також колись хотів стати миротворцем, однак заплямував себе обіймами з Путіним. Це сталося лише через кілька годин після масової ракетної атаки Росії проти України 8 липня 2024 року, коли загинули десятки людей, зокрема, діти. Тоді ж зазнала руйнувань дитяча лікарня "Охматдит" у Києві.Володимир Зеленський назвав учинок Моді "величезним розчаруванням і нищівним ударом по мирних зусиллях — бачити, як лідер найбільшої демократії світу обіймається із найкривавішим злочинцем у світі в Москві".Моді — не менш цинічний за Сі, а, може і більш, бо китайський лідер хоча б не приховує, на чиєму він боці. Індія — один із ключових покупців російської нафти, тобто ця країна стабільно наповнює бюджет РФ для війни проти України.Для чиїх вух була заява Моді? У нього склалися погані стосунки з Трампом, натомість з Євросоюзом значно покращилися, Індія цього року уклала велику торгівельну угоду з ЄС, намагаючись посунути з європейських ринків китайців. Тому не варто надто перейматися словами Моді, адресованими Путіну. У цьому випадку, як у відомій фразі, яку приписують американському гангстеру Аль Капоне, "нічого особистого, це просто бізнес"..

У п'ятницю, 14 серпня, у Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані зафіксували перебої із електропостачанням. Головна причина — "раптова зміна потоку електроенергії" в центральноазіатській енергосистемі.Про це повідомляє Reuters із посиланням на міністерства енергетики чотирьох країн. За даними агентства, наразі тривають роботи з відновлення електроенергії.Зазначається, що про перебої повідомляли, зокрема, в Алмати — найбільшому місті Казахстану, а також у Бішкеку, столиці Киргизстану. У Таджикистані місцеві ЗМІ повідомили про відключення у Душанбе та Худжанді — другому за величиною місті країни. В Узбекистані перебої зафіксували в окремих південних районах, переважно поблизу кордону з Таджикистаном.Як відзначили журналісти, енергосистеми Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану пов'язані між собою, тому проблеми в одному сегменті мережі можуть впливати на електропостачання в інших країнах регіону.До того ж у агенстві зауважили, що Центральна Азія регулярно стикається з дефіцитом електроенергії. Однією з причин є значна залежність регіону від гідроенергетики. Водночас зміна клімату та нестача води створюють додаткові ризики для роботи гідроелектростанцій.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй не обрала Німеччину до складу Ради Безпеки, віддавши перевагу Португалії та Австрії. Офіційний Берлін отримав серйозний удар на міжнародній арені, який уже спровокував шквал критики всередині країни та гучні звинувачення у бік зовнішніх сил.Про це повідомляє Politico.Причини провалу та звинуваченняГлава німецького МЗС Йоганн Вадефуль спробував пояснити таку болючу невдачу кількома факторами. На його думку, Берлін втратив вирішальну підтримку через свою чітку позицію солідарності з Тель-Авівом. Водночас міністр наголосив, що цей програш не змусить державу відмовитися від виконання своїх історичних зобов'язань перед єврейським народом.Окрім того, очільник зовнішньополітичного відомства заявив про підривну діяльність Москви. За його словами, Росія вела активну кулуарну кампанію проти Берліна, намагаючись помститися за масштабну військову допомогу Україні."Не секрет, що Росія не хоче такого голосу за столом Ради Безпеки, а також розпалила настрої проти нас", — зазначив Вадефуль.Ця невдача виявилася максимально неочікуваною, адже протягом багатьох десятиліть країна стабільно отримувала крісло непостійного члена Радбезу кожні вісім років. Напередодні голосування німецька дипломатія провела потужну лобістську кампанію, охопивши майже 80 іноземних представників, проте члени ООН вирішили підтримати Португалію та Австрію, які раніше вважалися менш впливовими кандидатами.Тріумф конкурентівДля Лісабона ця перемога стала черговим свідченням успішної дипломатії. Португальська сторона вдало використала роль нейтрального арбітра у відносинах між європейськими державами та країнами Африки й Азії. Свою роль зіграв і високий авторитет відомих португальських політиків на глобальному рівні.Австрія, зі свого боку, під час кампанії наголошувала на своєму конституційному нейтралітеті та відсутності зобов'язань перед НАТО, що допомогло схилити на свій бік держави Глобального Півдня, незадоволені політикою Вашингтона. Після оголошення результатів австрійський канцлер Крістіан Штокер виступив із відеозверненням, зазначивши, що світові кризи не можна долати позицією сили."Перемагати має не право найсильнішого, а сила закону", — заявив Штокер, додавши, — "Цінність країни визначається не її розміром, військовою міцтю чи економічною могутністю: важлива рівність усіх держав".Політичний вибух у НімеччиніПровал на міжнародній арені миттєво спровокував хвилю жорсткої критики всередині ФРН, завдавши удару по позиціях чинного канцлера Фрідріха Мерца, чий рейтинг і без того був нестабільним. Співголова партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель назвала результати голосування справжнім соромом, який демонструє повну неспроможність уряду захистити авторитет держави. Критика лунає навіть з боку партнерів по коаліції. Зокрема, представники Соціал-демократичної партії назвали подію геополітичним фіаско."Хоча Мерц на початку свого канцлерства хотів «повернути нашу країну на міжнародну арену», Німеччина зараз залишається без місця в Раді Безпеки ООН", — зазначила представниця СДПН у соцмережі X.Речник лівоцентристів із питань зовнішньої політики Адіс Ахметович додав, що такий підсумок є чітким маркером реального ставлення світу до Берліна. Він переконаний, що отримані результати є не прикрою випадковістю, а серйозним тривожним сигналом для всієї політичної системи країни.Прорив КиргизстануЦікаво, що Киргизстан 3 червня вперше з моменту здобуття незалежності в 1991 році було обрано непостійним членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Киргизстан виграв вакансію в Азіатсько-Тихоокеанській групі, перемігши Філіппіни в боротьбі за одне з місць на 2027-2028 роки. Це перші обрання країни Центральної Азії до Ради безпеки ООН, що складається з 15 членів, за понад десять років, після того, як Казахстан обіймав це місце у 2017-2018 роках.Це також є великою перемогою киргизької дипломатії після того, як президент Садир Джапаров закликав світових лідерів підтримати заявку Бішкека та надати більше голосу країнам, які ніколи не мали місця в Раді безпеки ООН, особливо країнам, що не мають виходу до моря, або гірським країнам з особливими проблемами безпеки, клімату чи розвитку.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський долучиться до саміту "Великої сімки", який має відбутися наприкінці червня у Франції..

Влада Киргизстану заявила про спробу державного перевороту. У зв’язку з цим сімох людей заарештували за підозрою в організації масових заворушень для повалення уряду перед місцевими виборами. Про це повідомила агенція Reuters, яка посилається на заяву міністерстві внутрішніх справ країни. Там заявили, що заарештованих осіб підозрюють у використанні спортивних ігор та інших змагань у столиці Киргизстану Бішкеку для розпалювання заворушень. "Під виглядом національних спортивних ігор вони мали намір закликати до насильницьких дій, хотіли висунути антиконституційні заклики, та дестабілізувати ситуацію для подальшого силового захоплення влади 17 листопада", — повідомили у відомстві. За попередньою інформацією, серед затриманих є декілька іноземних громадян, а також колишній заступник генерального прокурора країни. Водночас журналісти Reuters зазначили, що влада вилучила зброю та боєприпаси в імовірних організаторів заворушень. Також серед вилученого: 1 000 пляшок горілки, "щоби напоїти натовп"; 2 000 пляшок води; тонна рису; кінь, призначений для забою. У Киргизстані 17 листопада відбудуться вибори до місцевих рад у декількох районах. Навколо цієї події у країні киплять політичні пристрасті, вони загалом стосуються внутрішньої політики. Хоча загалом Киргизстан і надалі перебуває у фарватері Росії. Нагадаємо, раніше цього року в країні вже виникали заворушення. Зокрема, 17 травня у столиці Киргизстану Бішкеку спалахували масові протести проти іноземних студентів..

У Киргизстані селі Жерге-Тал вантажівка, яка була припаркована на схилі, скотилася до низу і вʼїхала в натовп школярів. Постраждали 29 підлітків віком від 16 до 19 років. Про це повідомило видання 24.kg. Зазначається, що інцидент стався під час святкового заходу, де діти брали участь у читанні епосу "Манас". Попередньо, натовп дітей протаранила вантажівка, з якої мали роздавати морозиво.  "З вантажівки мали з борту роздавати морозиво присутнім. За словами водія, він припаркував авто вище того місця, де проводили захід. З якої причини машина покотилася вниз і протаранила дітей, наразі не відомо", -- розповіли правоохоронці. Відтак, травмувалися 29 дітей. З них 18 були доставлені в лікарню. Семеро дітей перебувають у реанімації, троє у важкому стані. Решта 11 дітей отримали допомогу на місці події і були відправлені на амбулаторне лікування. Нагадаємо, у Китаї 1 травня близько 02:10 на ділянці швидкісної дороги Мейчжоу-Дабу в Мейчжоу стався обвал. Площа обвалу становить 184,3 квадратних метри.  З крутого схилу в обрив впали 23 автомобілі, деякі з них спалахнули. Згорілу та понівечену техніку витягували будівельними кранами. Внаслідок інциденту загинули 48 людей, ще 19 постраждали..