# Нікол Пашинян

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.  Про це повідомляє Armenpress. За словами вірменського лідера, його країна вже пройшла точку неповернення до ОДКБ та не вважає себе частиною Організації. "Ми не просто накладаємо вето на будь-який документ, тому що, по суті, ми вже вважаємо себе поза ОДКБ, і нехай вони приймають такі рішення, які хочуть. Ми не втручаємося в їхні справи з поваги до наших колег. Але ще раз кажу, в тому числі й розрив між цими подіями та їх публічним взаємним вираженням, робить повернення Республіки Вірменія в ОДКБ все складнішим, якщо не сказати неможливим. Я думаю, що тут ми перетнули точку неповернення", -- пояснив Пашинян. Як пояснив президент, наразі Вірменія не бере участі в розробці документів, в обговореннях, не виступає з пропозиціями й не реагує на пропозиції ОДКБ. До того ж Пашинян зауважив, що у 2021 і 2022 роках існували "територіальні посягання та агресія проти Вірменії", а агресія "відбулася після того, як ми обговорили це питання з союзниками" по ОДКБ. "І в цей час ми отримали відповідь від наших союзників, що кордони Республіки Вірменія є червоною лінією. Коли сталося посягання, ми сказали: шановні колеги, та червона лінія, про яку ви говорили, перетнута. Після цього вони сказали: знаєте, здається, що кордон не був делімітований? Тут ми сказали: в такому випадку, де ж проходить червона лінія, покажіть зону відповідальності ОДКБ в Республіці Вірменія. Вони не показали. І моя реакція, яку я публічно озвучив, була такою: якщо ОДКБ не має зони відповідальності у Вірменії та не може показати цю лінію, то ОДКБ як організації не існує", -- зауважив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому цього року Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу". Водночас 12 червня 2024 року глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава взагалі вийде з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). .

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що не має наміру відвідувати Білорусь доти, доки президентом цієї країни буде Олександр Лукашенко. Це пов'язано з підтримкою останнім Азербайджану у карабаському конфлікті. Про це повідомляє "Эхо Кавказа". "Один із членів ОДКБ заявляє, що брав участь у підготовці 44-денної війни (в Карабаху), заохочував, вірив та бажав перемоги Азербайджану. І після цього я маю обговорювати з президентом Білорусі якісь питання у форматі ОДКБ?" — сказав Пашинян у парламенті у четвер, пообіцявши, що з цього моменту і жоден офіційний представник Вірменії не відвідуватиме Білорусь. Втім, вірменський прем'єр наголосив, що рішення може бути змінено, якщо Олександр Лукашенко перепросить та Білорусь залишить ОДКБ. Скандальна заява Лукашенка Раніше під час зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим Олександр Лукашенко заявив: "Я ще подумав, згадав нашу розмову перед війною, перед вашою визвольною війною, коли ми філософськи міркували за обідом удвох. Тоді ми дійшли висновку, що у війні можна перемогти. Це важливо. Дуже важливо утримати цю перемогу". Сьогодні ж стало відомо, що посол Вірменії в Білорусі Розмік Хумарян викликаний до Єревану для консультацій. Про це повідомляється у Telegram-каналі МЗС Вірменії. Заява Пашиняна щодо ОДКБ Очільник вірменського уряду, відповідаючи на питання про можливість виходу країни з ОДКБ, 12 червня сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов'язань і "спланували війну проти нас разом з Азербайджаном". "Ми вийдемо (з ОДКБ, — ред.), ми ухвалимо рішення", — додав Нікол Пашинян, не уточнивши, коли це буде реалізовано. Він також наголосив, що іншого шляху для його держави не існує. "А що ви думаєте? Який наступний крок? Ви вважаєте, що повернемося назад? Ні, іншого шляху нема. Не турбуйтесь, тому не повернемося", — зазначив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу".

У середу, 12 червня, глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава вийде з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Фактично військова структура контролюється Російською Федерацією. Пашинян відзначився гучною заявою під час виступу в парламенті 12 червня, повідомляє "Радіо Азатутюн". Очільник вірменського уряду, відповідаючи на питання про можливість виходу країни з ОДКБ, сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов'язань і "спланували війну проти нас разом з Азербайджаном". "Ми вийдемо (з ОДКБ, — ред.), ми ухвалимо рішення", — додав Нікол Пашинян, не уточнивши, коли це буде реалізовано. Він також наголосив, що іншого шляху для його держави не існує. "А що ви думаєте? Який наступний крок? Ви вважаєте, що повернемося назад? Ні, іншого шляху нема. Не турбуйтесь, тому не повернемося", — зазначив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу".

Гелікоптер, на борту якого перебував глава вірменського уряду Нікол Пашинян, здійснив екстрену посадку. Це сталось на місцевому стадіоні у місті Ванадзор, що на півночі держави.  Про це Пашинян повідомив на своїй сторінці у Facebook. За його словами, внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Усі люди, які перебували на борту вертольота, продовжили рух на автомобілі. "Любі мої, все добре. Через погані погодні умови наш гелікоптер приземлився у Ванадзорі. Тепер ми в дорозі на машині. Всім гарного дня", — йдеться у повідомленні Пашиняна. Що відомо про авіатрощу з президентом Ірану Гелікоптер із президентом Ірану Ібрагімом Раїсі та міністром закордонних справ Хоссейном Амір-Абдуллахіаном розбився в горах 19 травня через негоду. Інцидент стався, коли вертоліт перетинав гірську місцевість у сильному тумані. За повідомленням державного інформаційного агентства IRNA, погана погода ускладнила рятувальні роботи. Начальник штабу іранської армії наказав залучити всі ресурси армії та елітної революційної гвардії у пошуково-рятувальних операціях. Згодом іранські рятувальні команди все ж визначили розташування гелікоптера з президентом Ібрагімом Раїсі. Точне місце події з вертольотом, на борту якого перебував президент Раїсі та його оточення, зафіксовано недалеко від села Озі, розташованого в лісі Арасбаран у північно-західній провінції Східний Азербайджан. Нагадаємо, напівофіційне інформаційне агентство іранського уряду Mehr News заявило, що президент Ірану Ібрагім Раїсі та міністр закордонних справ країни Хоссейн Амір-Абдоллахян загинули внаслідок авіакатастрофи, яка сталася 19 травня.

У Вірменії можуть зупинити мовлення телеканалів Російської Федерації. Це станеться, якщо ці медіа не будуть виконувати офіційні вимоги Єревана.  Таку заяву зробив глава уряду Вірменії Нікол Пашинян, пише Aysor.am. "Думаю, ми не хочемо нічого неймовірного. Я не можу собі уявити, щоб у тій же РФ можна було транслювати таке телебачення, що розповідає про державний порядок та уряд, встановлений у Вірменії, з тією ж лексикою або в межах п'яти відсотків її, і продовжувати мовлення до РФ. Це не може бути, це виключена річ. Тепер ми просимо шанобливого ставлення до Вірменії та її інтересів", — сказав він. Пашинян наголосив, що враховуючи дружні відносини між країнами, Єреван готовий просити та вимагати багато разів від Росії дотримуватись конкретних вимог, встановлених вірменською владою. "І якщо ця вимога буде проігнорована навіть після сьомого разу, іншого виходу немає, їх слід закрити та всі ці телеканали не повинні транслюватися до РВ", — сказав Пашинян. За його словами, якщо ці прохання не будуть виконані, ці телеканали не зможуть продовжувати мовлення у Вірменії. "Начебто ми вимагали сім+п'ять разів, ми вимагатимемо цього двічі, цього не сталося, будь ласка, запишімо з цього розділу, яким буде наступний крок", — додав Нікол Пашинян. Варто зазначити, що у березні Вірменія надіслала офіційного листа в Москву з проханням, аби російські солдати залишили територію летовища "Звартноц". Наразі росіяни ведуть там службу. Їх мали б замінити прикордонні війська Вірменії. Як відомо, останнім часом Вірменія відходить від російського курсу. Минулого тижня прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян заявив про те, що Вірменія не була союзником Росії у війні проти України від початку вторгнення в лютому 2022 року. Нагадаємо, наприкінці лютого Пашинян заявив, що участь Вірменії в Організації договору про колективну безпеку може бути юридично заморожена урядом країни. Це станеться у тому випадку, якщо не зміниться позиція організації щодо територіальної цілісності держави.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян не братиме участі у церемонії "інавгурації" російського диктатора Володимира Путіна. Ця процедура запланована після так званих "перевиборів" у Росії. Про це повідомив інформаційний ресурс News.am із посилання на заяву спікера вірменського парламенту Алена Симоняна під час розмови з журналістами. На запитання про те, чи відвідає прем'єр-міністр Вірменії Москву для участі в церемонії, він відповів негативно. "Але я вважаю, що ми повинні брати участь у засіданні ЄАЕС як країна, що головує", — додав Симонян. Сам Пашинян днями заявив, що обговорюється його участь у сесії Євразійського економічного союзу, але залишив без відповіді запитання про "інавгурацію" Путіна. Раніше Чехія, Естонія, Латвія й інші країни Європи підтвердили, що їхні представники не відвідають так звану інавгурацію Володимира Путіна 7 травня. Своєю чергою, очільник дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель виступив проти присутності представників ЄС на церемонії "інавгурації" кремлівського правителя. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський іще в лютому заявляв, що російський диктатор Володимир Путін утримує владу за допомогою корупції та насильству. У цивілізованому суспільстві не можна приймати його, як рівного серед рівних.

Генеральна прокуратура Вірменії скерувала до Служби національної безпеки заяву з вимогою про притягнення до кримінальної відповідальності прем'єр-міністра Нікола Пашиняна. Головна причина — домовленість з Азербайджаном про делімітацію кордону. Про це повідомило агентство "Новости-Армения" з посиланням на заяву генеральної прокурорки Вірменії Анни Вардапетян під час виступу в парламенті. Раніше колишній голова Палати адвокатів Вірменії Ара Зограбян і полковник запасу вірменських Збройних сил Айк Наапетян передали до генеральної прокуратури повідомлення про злочин із вимогою притягнути до відповідальності Пашиняна. Вони назвали делімітацію вірменсько-азербайджанського кордону "незаконною здачею суверенних територій" Вірменії та вимагають оголосити Пашиняну обвинувачення "в державній зраді та вчиненні дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності країни". "Заяву скеровано в Службу національної безпеки для перевірки документів, зокрема, низки свідоцтв на власність, які прикріплені до документа. Після перевірки обговоримо питання про порушення кримінальної справи", — сказала Вардапетян на засіданні парламенту. Нагадаємо, що 23 квітня Азербайджан і Вірменія розпочали процедуру демаркації кордону. В межах цього процесу сусідні країні встановили перший прикордонний стовп на спільній ділянці кордону.

Участь Вірменії в Організації договору про колективну безпеку може бути юридично заморожений урядом країни. Це станеться у тому випадку, якщо не зміниться позиція організації щодо територіальної цілісності держави. Відповідну заяву зробив глава вірменського уряду Нікол Пашинян, пишуть "Новини-Вірменія". "ОДКБ замість того, щоб виконувати свої зобов'язання перед Вірменією у сфері безпеки, навпаки — створює проблеми безпеки", — сказав Пашинян. Політик переконаний, що ця позиція містить загрозу національній безпеці Вірменії. ОДКБ, за словами Пашиняна, всупереч власним зобов'язанням, згідно з якими мала б продемонструвати відповідну позицію з питання безпеки Вірменії, робить протилежні кроки. "Що стосується того, що означає моя заява про те, що ми практично заморозили діяльність в ОДКБ, то вона означає таке: ми в ОДКБ не маємо постійного представника вже рік, ми не беремо участі в заходах на високому і найвищому рівні вже досить тривалий час. Звісно, в ОДКБ діє принцип консенсусу під час ухвалення рішень, тому ми нічого не блокуємо, але й не беремо участі з простої причини: у нас немає відповіді на запитання, чому маємо брати участь?" — наголосив прем'єр-міністр Вірменії. Пашинян додав, що якщо ситуація не зміниться, то його країна готова піти на юридичне заморожування участі в ОДКБ. Як відомо, членами ОДКБ є Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизія і Таджикистан. Улітку Вірменія також відмовилася брати участь у навчаннях "Скеля-2023" в Білорусі під егідою Організації Договору про колективну безпеку. А на початку листопада Російська Федерація заявила, що сприйняла участь Вірменії в саміті щодо української Формули миру в Мальті як "демонстративний антиросійський жест". Варто зазначити, що 13 жовтня президент Вірменії Ваагн Хачатрян підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Таким чином країна зобов’язалася виконувати його рішення. Як відомо, раніше він видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна. Нагадаємо, Вірменія пропонує Азербайджану підписати пакт про ненапад. Єреван не має претензій ні на яку територію Баку, окрім своєї суверенної землі.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку (ОДКБ). Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу". Про це вірменський прем'єр сказав в інтерв'ю телеканалу France 24.  "Участь Вірменії в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якому домінує Москва, заморожено. При цьому питання про збереження російської військової бази у Вірменії в місті Ґюмрі не стоїть на порядку денному", — заявив Нікол Пашинян. Водночас він підтвердив, що питання про збереження російської військової бази у Вірменії не стоїть на порядку денному.   Також Пашинян звернув увагу на той факт, що кілька місяців тому Росія "відкрито закликала вірменське населення повалити владу". Прем'єр Вірменії додав, що ця "пропаганда" з Москви проти нього не слабшає. Очільник вірменського уряду наголосив, що він особливо стурбований викраденням російського дезертира Дмитра Сетракова спецслужбами РФ у Вірменії. Сертакова — російського військовослужбовця, якого мобілізували до армії РФ, але він втік з частини та виїхав до Вірменії — затримали співробітники російської військової поліції та доставили на базу РФ в Ґюмрі, звідти через деякий час вивезли до Росії.  "Ми не можемо терпіти незаконні дії на нашій території!" — сказав Пашинян й попередив, що будуть "наслідки, якщо вимоги Єревана залишаться без відповіді". Нагадаємо, Вірменія пропонує Азербайджану підписати пакт про ненапад. Єреван не має претензій ні на яку територію Баку, окрім своєї суверенної землі.

Вірменія пропонує Азербайджану підписати пакт про ненапад. Єреван не має претензій ні на яку територію Баку, окрім своєї суверенної землі. З відповідною ініціативою виступив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, пише News.am. "Ми запропонували Азербайджану зробити демілітаризацію кордону, також механізм взаємного контролю над озброєннями, також підписання пакту про ненапад, якщо виявиться, що підписання мирного договору займе більше часу, ніж очікувалося", — йдеться у заяві Пашиняна. Глава вірменського уряду наголосив, що Єреван не має претензій ні на яку територію, окрім своєї суверенної землі, тому готовий дати відповідні гарантії. Водночас вірменська влада очікує дзеркальних гарантій і від Баку. Пашинян повідомив, що Вірменія запропонувала Азербайджану кілька механізмів гарантій безпеки. Це, зокрема, стосується двостороннього відведення військ від кордону. "Цей кордон відповідно до Алма-Атинської декларації 1991 року став державним кордоном, і 6 жовтня 2022 року в Празі Вірменія та Азербайджан домовилися, що визнають територіальну цілісність один одного на цій підставі. Дзеркальне відведення військ дасть змогу, щоб усі території Азербайджанської РСР були під контролем Азербайджану, а всі території Вірменської РСР — під контролем Вірменії", — додав він. Раніше повідомлялось, що прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відмовився від візиту на цьогорічну зустріч Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Її запланували на 23 листопада в Мінську. Нагадаємо, що 13 жовтня президент Вірменії Ваагн Хачатрян підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Таким чином країна зобов’язалася виконувати його рішення. Як відомо, раніше він видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відмовився від візиту на цьогорічну зустріч Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Її запланували на 23 листопада в Мінську. Про це свідчить заява пресслужби уряду Вірменії на його Telegram-каналі. "Прем'єр-міністр Пашинян поінформував Лукашенка, що не зможе взяти участь у засіданні, та висловив сподівання, що партнери з ОДКБ зрозуміють це рішення", — йдеться в офіційному повідомленні. Там також вказано, що з ініціативи білоруської сторони прем'єр-міністр Нікол Пашинян провів телефонну розмову з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. І саме під час цієї розмови Пашинян повідомив, що не приїде до Мінська. Експерти стверджують, що таким чином країна ще більше віддаляється від проросійського східного військово-силового блоку. Влада Вірменії вже неодноразово виказувала свою незадоволеність відсутністю ефективної підтримки ОДКБ в рамках міжнародної співпраці її країн-членів. Зокрема, останнє подібне нарікання щодо присутності російських військових баз на території країни Вірменія висловила під час активних бойових дій за території Нагірного Карабаху. Як відомо, членами ОДКБ є Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизія і Таджикистан. Улітку Вірменія також відмовилася брати участь у навчаннях "Скеля-2023" в Білорусі під егідою Організації Договору про колективну безпеку. А на початку листопада Російська Федерація заявила, що сприйняла участь Вірменії в саміті щодо української формули миру в Мальті як "демонстративний антиросійський жест". Нагадаємо, що 13 жовтня президент Вірменії Ваагн Хачатрян підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Таким чином країна зобов’язалася виконувати його рішення. Як відомо, раніше він видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна.

Між Вірменією та Азербайджаном може бути підписаний мирний договір вже до кінця 2023 року. Країни готові врегулювати відносини. Таку заяву зробив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час виступу в Європейському парламенті, повідомляє "Радіо Азатутюн". Лідер Вірменії наголосив, що його країна готова підписати мирний договір, але він повинен відображати принципи взаємного визнання суверенітету і територіальної цілісності двох країн. Пашинян також заявив про необхідність відкриття транспортних комунікацій, заснованих на принципах суверенітету країн, якими вони проходять. Також вірменський лідер попросив підтримки у європейських парламентаріїв у процесі встановлення миру в регіоні. "Ми готові гарантувати безпеку проїзду азербайджанських громадян і вантажів через нашу територію, сподіваючись також на взаємність. Ми готові до дзеркального відведення військ від лінії кордону 1991 року, що означатиме, що Азербайджан не матиме військ на жодній ділянці території Вірменії, а Вірменія - на території Азербайджану", — сказав глава уряду Вірменії. Пашинян звинуватив формальних союзників Вірменії у пасивності щодо розв'язання проблем безпеки Вірменії та вірмен Нагірного Карабаху. Він зазначив, що наразі 1016 громадян Вірменії вважаються зниклими безвісти. Прем'єр-міністр Вірменії також підкреслив, що Республіка Вірменія готова бути ближчою до Європейського Союзу "настільки, наскільки Євросоюз вважатиме це можливим". Нагадаємо, міністерство закордонних справ Росії висловило протест послу Вірменії Вагаршаку Арутюняну нібито через "недружні кроки" Єревану. Це сталося після того, як Вірменія вирішила ратифікувати Римський статут та провести спільні військові навчання зі Сполученими Штатами Америки. Раніше президент Вірменії Ваагн Хачатрян підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

У четвер, 5 жовтня, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відвідав неформальний саміт Євросоюзу в Іспанії. На ньому глава уряду підписав декларацію щодо правового статусу Нагірного Карабаху.  Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на Раду Європейського Союзу. Зазначається, що Пашинян під час зустрічі в Гранаді підписав декларацію, в якій визнав площу Азербайджану в 86,6 тисячі квадратних кілометрів, що містить Нагірний Карабах. Конфлікт у Нагірному Карабаху Азербайджан 19 вересня поточного року розпочав "антитерористичні заходи" в Нагірному Карабасі для відновлення конституційного ладу. Формальним приводом став підрив вантажівки та загибель військових, у чому звинуватили Вірменію Влада невизнаного Карабаху ухвалила рішення про припинення вогню 13:00 20 вересня. Регіон перейшов під контроль Азербайджану. "Досягнуто угоди про виведення підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців ЗС Вірменії, розформування та повне роззброєння "збройних формувань армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки та озброєнь з цієї території", — йдеться в повідомленні. Водночас Міноборони Азербайджану підтвердило, що роззброєння вірменських формувань у Карабаху та виведення вірменських військових забезпечуються в координації з російськими "миротворцями". Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вірменська сторона не брала участі у підготовці домовленостей між Азербайджаном і "владою" Нагірного Карабаху. Напруга між двома країнами останнім часом знову зростала через Нагірний Карабах, за який вони вели спір з 1991 року. Гірський регіон є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але населений переважно етнічними вірменами. Туди 2020 року ввели "російських миротворців". У липні Азербайджан встановив новий контрольно-пропускний пункт на шляху до Карабаху, в Лачинському коридорі, що Вірменія назвала грубим порушенням угоди про припинення вогню від 2020 року. Мешканці Вірменії незадоволені тим, як вирішилася ситуація з Нагірним Карабахом. У місті тривали мітинги. Зокрема, вірмени рвали свої російські паспорти під посольством Російської Федерації в Єревані. Нагадаємо, що секретар Радбезу Вірменії Армен Григорян і радник президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв зустрілися 26 вересня у Брюсселі. Переговори відбулися за посередництва радників президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля. 3 жовтня Служба державної безпеки Азербайджану у Нагірному Карабаху затримала колишніх президентів невизнаної республіки. Арештованих привезли до Баку та порушили проти них кримінальні справи за сепаратизм.

У четвер, 5 жовтня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. Лідери, зокрема, обговорили ситуацію на Південному Кавказі. Відповідне повідомлення з'явилось у Telegram Зеленського. "Під час нашої першої зустрічі з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном ми обговорили безпекову ситуацію на Південному Кавказі. Україна зацікавлена в стабільності регіону та дружніх відносинах із його країнами", — йдеться у повідомленні. Зеленський також додав, що сторони обговорили двосторонню співпрацю України та Вірменії й міжрегіональні економічні проекти. Раніше повідомлялось, що Володимир Зеленський 5 жовтня приїхав з візитом до Іспанії. Він візьме участь у саміті Європейського політичної спільноти та проведе низку двосторонніх зустрічей. Що відомо про неформальний саміт ЄС У п'ятницю, 6 жовтня, в іспанському місті Гранаді пройде неформальний саміт ЄС. Там буде прийнята декларація, що містить політичні плани на найближчі роки.  Згідно з проектом декларації саміту, ЄС планує зміцнювати оборонну готовність і розвивати європейську оборонну технологічну і промислову базу, в тому числі шляхом збільшення інвестицій, щоб протистояти Росії. Також на саміті заплановано обговорення реформування ЄС і прийняття нових країн.  Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Володимир Зеленський отримав запрошення від голови уряду Іспанії Педро Санчеса на неформальну зустріч лідерів держав Європейського Союзу в Гранаді. Проте тоді гарант наголошував, що навряд чи зможе бути присутнім на зустрічі.