# Джорджа Мелоні

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

У четвер, 19 березня, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила розуміння позиції очільника угорського уряду Віктора Орбана щодо України. Таким чином вона розійшлася в думках із більшістю лідерів країн Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела, зокрема, на п’ятьох дипломатів, обізнаних з обговореннями.Вони розповіли медівникам, що під час закритого засідання на саміті лідерів ЄС Мелоні сказала своїм колегам, що розуміє причини, через які Орбан порушив своє слово та заблокував надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро після того, як схвалив його в грудні, Видання зауважило, що Мелоні й Орбан — праві політики, але італійська лідерка загалом дотримується основної лінії ЄС, тоді як угорський уряд вважається таким, що перешкоджає її реалізації.Дипломати, які представляють чотири різні європейські країни, поінформували журналістів: під час зустрічі Мелоні наголосила, що особисто вона, як і раніше, підтримує негайне надання кредиту Україні, але зазначила, що розуміє позицію Орбана, якого наступного місяця чекають вибори.Один із п’яти дипломатів процитував слова Мелоні про те, що позиція Орбана є "нормальною", оскільки "ситуація змінюється" та що "якби я опинилася в такій самій ситуації, я би це зрозуміла".За словами дипломатів, Мелоні також зазначила, що угорський прем'єр-міністр раніше займав конструктивну позицію, тож варто очікувати, що він відмовиться від вето, якщо нафтопровід "Дружба" знову запрацює.Водночас в італійському уряді заперечили такі повідомлення журналістів авторитетного видання."Висловлювання, яке приписують прем’єр-міністерці, є абсолютно безпідставним", — заявив представник офісу Мелоні в Римі.Тим часом джерела також розповіли, що більшість інших лідерів ЄС у четвер вранці відреагували з обуренням, коли стало очевидно, що Віктор Орбан не має наміру поступатися у своїх позиціях.Президент Європейської ради Антоніу Кошта розкритикував це рішення як "неприйнятне" та безпрецедентне порушення "червоної лінії" у поведінці Орбана.Нагадаємо, раніше Джорджа Мелоні заявляла, що, попри певні зрушення в підготовці дипломатичного фундаменту для завершення війни, питання територіальної цілісності залишається головною перешкодою у відносинах між Києвом і Москвою. Вона наголошувала, що без розв'язання цієї проблеми реальне перемир'я залишається недосяжним..

У четвер, 5 березня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що у ході перемовин сторони обговорили ситуацію навколо Ірану та виклики на паливному ринку через дії іранського режиму.Крім того, Зеленський і Мелоні поінформували одне одного про деталі контактів із лідерами країн, які зараз перебувають під ударами з Ірану."Президент та прем’єр-міністерка Італії скоординувалися щодо дій, необхідних для того, щоб рішення про кредит на 90 мільярдів євро для України нарешті запрацювало. Це кошти, які мають гарантувати стійкість нашої країни та всієї Європи в захисті від агресії РФ і фактично забезпечені замороженими російськими активами", — йдеться у повідомленні.Також, за даними ОП, окремо сторони розглянули ситуацію з Паралімпійськими іграми. Зокрема, український гарант вже не вперше цьогоріч подібні міжнародні комітети ухвалюють безпринципні рішення. До того ж, за словами Зеленського, Мелоні має спільну із Україною позицію у цьому питанні."Глава держави подякував прем’єр-міністерці Італії за енергетичну підтримку взимку та за рішення продовжити допомогу Україні цього року", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні наголошувала, що попри певні зрушення у підготовці дипломатичного фундаменту для завершення війни, питання територіальної цілісності залишається головною перешкодою у відносинах між Києвом та Москвою. За її словами, без розв'язання цієї проблеми реальне перемир'я залишається недосяжним..

Попри певні зрушення у підготовці дипломатичного фундаменту для завершення війни, питання територіальної цілісності залишається головною перешкодою у відносинах між Києвом та Москвою. Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні наголосила, що без розв'язання цієї проблеми реальне перемир'я залишається недосяжним.Про це вона сказала в інтерв'ю для Sky tg24.Безпекові гарантії за моделлю НАТОЗа словами Мелоні, сторони продемонстрували суттєвий прогрес у роботі над документами щодо майбутніх гарантій безпеки для України. В основу цих домовленостей покладено італійську ініціативу, що базується на принципах п'ятої статті Північноатлантичного пакту. Цей механізм має стати надійним запобіжником проти майбутніх актів агресії та забезпечити Києву довгострокову колективну підтримку.Ключова перешкода — питання територійПопри успіхи у розробці безпекової архітектури, основний камінь спотикання залишається незмінним. Мелоні наголосила, що Росія продовжує висувати необґрунтовані територіальні вимоги, які блокують фінальну угоду."Я бачу наближення не стільки переломного моменту, скільки контакту щодо перемир'я, яке в Україні все ще дуже далеке", — зазначила прем’єр-міністерка.Мелоні також додала, що хоча мирний план містить багато погоджених пунктів, головне питання залишається відкритим:"Є план миру, в якому також є багато питань, які на папері були вирішені, за винятком того, що ми дуже далекі від розв'язання головного питання, а саме питання територій".Умови справедливого мируГлава італійського уряду акцентувала на тому, що метою міжнародних зусиль є не просто формальне припинення вогню, а встановлення "справедливого миру". Такий мир обов’язково має включати повагу до суверенітету України та її міжнародно визнаних кордонів. Наразі шлях до остаточного врегулювання конфлікту все ще потребує пошуку надскладних політичних компромісів.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що результати перемовин у Женеві щодо завершення війни, які тривали протягом 17-18 лютого, є недостатніми. Він сподівається на прогрес на майбутніх зустрічах.Водночас журналісти видання Axios інформували, що в перший день — вівторок, 17 лютого, — переговори в Женеві між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут. Головною причиною стала позиція керівника російської делегації Володимира Мединського..

У Стратегічному плані США до 2030 року, оприлюдненому Держдепом, є розділ, присвячений критиці європейських держав. Найголовніший пункт стосується підтримки сил, які відстоюють національний суверенітет. Найрадикальніші з цих сил добре відомі тим, що розколюють ЄС та ллють воду на млин Росії.Процитуємо документ Державного департаменту:"Сполучені Штати та європейські країни повинні бути перш за все цивілізаційними союзниками. Як такі, Сполучені Штати засуджують антидемократичні дії, що обмежують свободу слова або вільне сповідування релігії, та виступатимуть проти використання законодавства для заборони політичних опонентів. У здорових суспільствах громадяни можуть самі вирішувати, яких кандидатів, ідеї та політичні рухи варто обрати, без потреби в глобалістському втручанні чи поміркованості еліт". І далі: "Масова міграція є загрозою національній згуртованості, соціальній стабільності, цивілізаційним цінностям, і ми підтримуватимемо зростаюче визнання цього європейськими країнами".Під "глобалістським втручанням", вочевидь, маються на увазі наднаціональні інституції, створені ЄС, такі як Єврокомісія з її єврокомісарами та Європейська Рада, очолювані на цей час відповідно німкенею Урсулою фон дер Ляєн та португальцем Антоніу Коштою. Обоє представляють "помірковані еліти", себто ліберальні політичні сили. Якщо це цивілізаційні опоненти США часів Дональда Трампа, то хто ж друзі? Від Орбана до Окамури. Три колони правих в Європі Друзів Білого дому можна розділити на три групи. Перша — праві консерватори, які підтримують реформування окремих напрямків в Євросоюзі без його зламу. Їхнім символом можна вважати італійську прем’єрку Джорджу Мелоні та її партію "Брати Італії".Друга група або колона — праві популісти на кшталт угорця Віктора Орбана чи француженки Марін Ле Пен. Третя — ті, хто у своєму популізмі переплюнули навіть Орбана — "Альтернатива для Німеччини" Аліс Вайдель, болгарська партія "Відродження" Костадіна Костадінова, чеська "Свобода і пряма демократія" Томіо Окамури, польська "Конфедерація" та інші. Ще в минулому скликанні Європарламенту з цієї компанії жменькою депутатів була представлена лише "Альтернатива", й ту вигнали з правоконсервативної фракції "Ідентичність і демократія". В нинішньому складі Європарламенту три колони представляють відповідно фракції "Європейські консерватори й реформісти", "Патріоти за Європу" й "Європа суверенних націй".З представниками першої фракції в України під час російського вторгнення склалися відносини, хоча і не без тертя. Як-от із польською партією "Право і справедливість", за підтримки якої президентом Польщі став Кароль Навроцький. Останній приклад різниці в поглядах з Києвом — Італія. Уряд Мелоні багато допомагає нашій країні, але буквально днями з Рима пролунало: Україна має бути в ЄС, та спочатку — країни Західних Балкан.. Італія має свої інтереси в цьому регіоні, звідси й така позиція.А от із "Патріотами за Європу" та "Сувереністами" відносини або дуже погані, або в кращому випадку прохолодні. Як показали чотири роки війни, спроби знайти точки дотику з політиками з табору ультраправих за окремими винятками успіхом не завершилися. Таким винятком може слугувати хіба нідерландська Партія свободи, чий лідер Герт Вілдерс навіть зустрічався з Володимиром Зеленським. Вілдерс торік спровокував парламентську кризу в Нідерландах, через що там відбулися дочасні вибори. Його сподівання на перемогу на хвилі ультраправого підйому не виправдалися, замість посади прем’єр-міністра він опинився в опозиції. А от чеська ANOАндрея Бабіша та "Свобода і пряма демократія" Окамури після парламентських виборів — у правлячій коаліції. "Чеський Трамп" Бабіш став прем’єром, Окамура очолив Палату депутатів. Обоє відомі проросійською риторикою й українофобією. Окамура, щойно всівшись у крісло спікера, наказав прибрати український прапор із чеського парламенту, де він був встановлений на знак підтримки України. Бабіш поки не ризикує прямо підтримувати Путіна, навіть брав участь у засіданні "коаліції рішучих" на початку року. Проте коли постане питання про членство України в ЄС — чеський уряд точно буде проти. Пояснення у нині правлячих партій Чехії просте — розширення Євросоюзу за рахунок України буцімто погіршить фінансове становище чехів. У квітні спробує зачепитися за владу й Віктор Орбан. TrueUA аналізував, чи є у нього шанси. На жаль, є. А от поразка Fides на парламентських виборах важлива для об’єднаної Європи, адже Орбан діє як ключовий агент впливу одночасно й трампістів, і Кремля. А тези про суверенітет у Стратегії Держдепу наче з промов Орбана писані.Також TrueUA пояснював, чому зростає рейтинг ультраправої "Альтернативи для Німеччини". Її лідерка Аліса Вайдель відверто працює проти України, граючи на боці Росії. Цю партію, нагадаємо, підтримують соратники президента Трампа.Куди ж без польських націоналістів. Вибори до Сейму Польщі заплановані аж на жовтень 2027-го, проте кампанія вже триває і соціологи міряють рейтинги. Згідно з останнім за часом опитуванням СBOS, якби вибори відбувалися цієї неділі, 29,3% опитаних проголосували б за "Громадянську коаліцію" (партія прем’єра Дональда Туска), 5,8% — за "Нову лівицю", а от праві сумарно набрали б 41,4%: 20,4% — за партію "Право і справедливість", 11,2% — за "Конфедерацію свободи й незалежності", 9,8% — за "Конфедерацію корони польської".Якщо такий підбір політсил, які претендують на подолання 5-процентного бар'єра збережеться, у підсумку вимальовується права коаліція з відверто українофобськими "Конфедераціями". Першу очолює Славомир Менцен, другу — Гжегож Браун.На його прикладі дуже добре видно, кого ж у своїй Стратегії планує підтримувати американська адміністрація.Конспірологи з магічним мисленням та фобіями"Конфедерація корони польської" днями провела скандальний з’їзд у готелі Arche, після чого власники готелю оголосили, що віддадуть гроші, заплачені ультраправими, для потреб України. В арсеналі Брауна не лише українофобія, а й антисемітизм, антимігрантська риторика (зокрема й спрямована проти українських біженців) та конспірологія про "єврейсько-українську змову". При цьому Браун не приховує прихильності до Росії. Здавалося б, такі меседжі — повне божевілля у ХХІ столітті, але рейтинг цієї "Конфедерації" каже про те, що така партія в руках Москви може стати "золотою акцією" на польських виборах. Як уже є "золотою акцією" в німецькій політиці "Альтернатива" Вайдель, у румунській — АUR на чолі з Джордже Сіміоном, свій "Браун" Калін Джорджеску ледь не став президентом Румунії у 2024 році. Фраза у Стратегії Держдепу про використання законодавства для заборони політичних опонентів — пряма відсилка до рішення скасувати перший тур президентських виборів після перемоги в ньому антисеміта, українофоба та фашиста Джорджеску.Конспірологія — одна із ключових ланок успіху ультраправих популістів. Вона може бути примітивною на кшталт "гроші угорців (чехів, румунів, поляків і так далі) віддадуть українцям" до складнішої, розбавленої містикою та псевдоісторичними наративами. Тут прямі паралелі з трампістами, які жонглюють історичними фактами про Гренландію. І з Путіним, звісно ж. Чому конспірологія знаходить вдячних слухачів? По-перше, протягом десятиліть рясним цвітом цвіли різноманітні "альтернативні історії" та "фольк-хісторі", всі вони про те, що офіційна історія — бреше. Сформувалося ціле покоління, яке з цим згодне. На нього й працюють теорії змов.По-друге, коли послухати носіїв ультраправої ідеології — від Трампа до Брауна — в їхній риториці вистачає елементів магічного мислення. Коли Трампа каже, що думав швидко закінчити війну в Україні, бо добре знайомий із Путіним — це і є магічне мислення.По-третє, найуспішніше конспірологія діє умами "глибинного народу" — значної маси людей, які не вірять державі та її інституціям, вважають їх ворожими для себе, але готові дати шанс "новим обличчям", "правдорубам", ультраправим радикалам, які закликають зруйнувати державу або наддержавні інституції на кшталт Єврокомісії. Такі виборці переважно пасивні, а от на відверту маячню, підняту на політичні стяги, ведуться. Тож всі ці "орбани", "брауни", "окамури" тощо змагаються між собою, хто знайде страшнішого ворога для "глибинного народу". Таким ворогом вони дружно роблять нас, а не Росію.Багато аналітиків, дивлячись на ультраправий марш світом, із жахом згадують часи столітньої давнини, коли відбувалися схожі процеси й це дуже погано закінчилося. Але насправді від правого популізму є гарні ліки — ворог із їхнього ж табору. Нещодавно данський депутат Андерс Вістісен із трибуни Європарламенту прямим текстом за відомою адресою "послав" Трампа з його апетитами на Гренландію. Вістісен обраний від Данської народної партії, націонал-консервативної політичної сили, яка в Європарламенті входить в одну фракцію з партією друга Трампа Орбана. Виявляється, європейські ультраправі здатні обматюкати навіть свого заокеанського ідеологічного соратника та ідола, якщо той хоче щось відібрати у них особисто..

Нещодавно Україна отримала додаткову допомогу від Італії для відновлення енергетики, яка постраждала від масованих ударів Росії. Італійські партнери надали партію потужних промислових бойлерів.Інформацію про це підтвердив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Я дякую передусім Джорджі Мелоні за це. Також я розмовляв з Фрідріхом Мерцом і ще декількома лідерами Європи, щоби нам допомогли", — зазначив він.За його словами, перше — це постачання додаткових генерацій. Техніка, яка прийшла від Італії, генеруватиме 100-150 МВт."Якщо бути прямо дуже точним, то зараз та частина обладнання, що надійшла, — 116 МВт", — конкретизував український президент.Він наголосив, що Україна розраховує на додаткові постачання такого плану, адже це суттєва допомога для енергетичної інфраструктури нашої країни."Де розміщуємо цю техніку, казати не буду, бо відбудуться відповідні прильоти від Росії", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов, що в межах першого етапу італійської підтримки до України їдуть 78 промислових бойлерів сумарною потужністю 116,5 МВт. Це обладнання необхідне в умовах постійних атак на нашу інфраструктуру."Другий етап підтримки розрахований на наступні пів року. Протягом цього часу Україна отримає ще понад 300 бойлерів загальною потужністю 806 МВт", — додав очільник президентського офісу.Він уточнив, що обладнання спрямують у громади, які на теперішній момент найбільше потерпають від ворожих обстрілів."Вдячний Італії за допомогу й усім нашим партнерам за солідарність і конкретні кроки для захисту українців", — зазначав Кирило Буданов.Нагадаємо, перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль інформував, що уряд Литви готовий надати нову допомогу Україні у сфері енергетики. Зокрема, надійде обладнання для розв’язання проблем у регіонах, де зафіксовано найкритичнішу ситуацію з постачанням електроенергії..

Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона.Про це повідомляє Bloomberg."Я думаю, що Макрон має рацію, настав час для Європи поговорити з Росією", — сказала вона журналістам 9 січня під час своєї щорічної прес-конференції. Мелоні також застерегла, що така роз’яснювальна робота принесе лише "обмежений" внесок і працюватиме на користь глави Кремля Володимира Путіна, якщо її проводити "по частинах і безладно"."Останнє, що я хочу робити з Путіним, це робити йому послугу", — сказала вона.Минулого місяця лідер Франції Еммануель Макрон заявив, що європейцям слід відновити прямий діалог з Росією, якщо не буде досягнуто тривалого миру. Путін поки що не виявив готовності до компромісу, прагнучи контролювати територію на Сході України, яку його військові не змогли захопити.У п'ятницю Росія завдала удару по західному кордону України балістичною ракетою середньої дальності, відомою як "Орєшнік", на тлі масштабного повітряного нападу, спрямованого на енергетичну інфраструктуру та пошкодження житлових будинків.Президент США Дональд Трамп очолює зусилля щодо досягнення миру в Україні після майже чотирьох років повномасштабного вторгнення сил Путіна. Раніше цього тижня США та інші союзники Києва зійшлися навколо угоди про надання гарантій безпеки, щоб запобігти відновленню атак з боку Росії. Європа дедалі більше несе на собі тягар фінансової підтримки України після того, як Трамп повернувся на посаду президента США минулого року.З моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році Мелоні надіслала Києву щонайменше 2,5 мільярда євро (2,9 мільярда доларів) двосторонньої допомоги, зокрема системи протиповітряної оборони. Але присутність дружнього до Росії союзника в її правлячій коаліції в особі лідера "Ліги" Маттео Сальвіні зробила її меседжі щодо України часом суперечливими. Сальвіні місяцями закликав Італію припинити надсилання допомоги Україні. Мелоні чинила опір.Нагадаємо, за даними Politico, європейські країни можуть дозволити Сполученим Штатам Америки розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Кабінет міністрів Італії під головуванням прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні у понеділок, 29 грудня, затвердив черговий указ про надання оборонної підтримки Україні. Це рішення стало одинадцятим поспіль продовженням військової допомоги Києву з боку Рима.Про це повідомляє видання Ansa. Перемога над внутрішньою опозицієюУхвалення указу супроводжувалося політичними дискусіями всередині владної коаліції. Зокрема, проти подальшого постачання зброї Україні активно виступала права партія "Ліга". Попри спроби союзників заблокувати ініціативу, уряд Мелоні зміг консолідувати більшість для підтримки української армії.Позиція Джорджі МелоніОчільниця італійського уряду вкотре підтвердила стратегічний курс країни на підтримку територіальної цілісності України."Італія підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно", — наголосила Джорджа Мелоні за підсумками засідання.Нагадаємо, 15 грудня лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів. Під заявою також підписалася прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні.Згодом президент Володимир Зеленський показав, як відбувалася розмова з європейськими лідерами в Канаді, та розповів, про що домовилися..

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні під час зустрічі у Римі закликала президента України Володимира Зеленського бути готовим до "болючих поступок" і складних компромісів заради пришвидшення мирних переговорів.Про це повідомляє видання Corriere della Sera. Зазначається, що Мелоні наполягала на необхідності "справедливого й тривалого миру", орієнтуючись переважно на американську лінію, і нібито чинила моральний тиск на Зеленського також від імені Білого дому. Зеленський же, навпаки, просив Мелоні вплинути на позицію президента США Дональда Трампа, зокрема щодо термінів ухвалення мирного плану.Водночас, за даними видання, заяви українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, зроблені в Римі, продемонстрували невирішені запити Києва до Італії. Серед них — активніша роль у розблокуванні заморожених російських активів у Бельгії, визначеність щодо програми PURL, закупівля американського озброєння для України та виділення частини європейських фондів безпосередньо на підтримку Збройних сил України.Журналісти також зауважили, що Італія входить до четвірки з 19 країн ЄС, які не використовують частину військової допомоги на користь Києва."Є достатньо доказів, які свідчать про те, що не все пройшло гладко, що деякі розбіжності вперше були чітко виражені з обох сторін. Ба більше, Мелоні, принаймні для Демократичної партії та решти опозиції, продовжує сидіти "на двох стільцях", спираючись на європейські зусилля щодо захисту Києва, зокрема від дипломатичних атак з боку Сполучених Штатів, але водночас не бажає навіть трохи дистанціюватися від жорсткого тону Дональда Трампа в переговорах", — йдеться у статті.Нагадаємо, раніше агенція Reuters заявляла, що італійський уряд планує відкласти розгляд декрету щодо продовження військової допомоги Україні 2026 року. Це пов’язано з політичними суперечками в країні, які можуть завадити виконати обіцяне..

У вівторок, 9 грудня, президент Володимир Зеленський зустрівся з головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні в Римі.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що перемовини видалися дуже змістовними. Зокрема, було обговорено "всі аспекти дипломатичної ситуації"."Цінуємо, що Італія активна в процесі пошуку дієвих ідей і визначення кроків для наближення миру. Я поінформував про роботу нашої переговорної команди, координуємо дипломатію. Дуже розраховуємо на італійську підтримку й надалі: це має значення для України", — наголосив він.До того ж гарант подякував Італії за пакет енергетичної підтримки та надання необхідного обладнання."Це те, що точно підтримає українські сімʼї, наших людей, дітей, життя в наших містах і громадах, які зазнають постійних російських ударів. Маємо захистити життя. Дякую, Італіє", — резюмував Зеленський. Нагадаємо, 9 грудня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Папою Римським Левом XIV у Кастель Гандольфо. Розмова тривала приблизно 30 хвилин.Водночас 8 грудня український президент перебував з візитами у Лондоні та Брюсселі. У британській столиці Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Сполученого Королівства Кіром Стармером, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і президентом Франції Еммануелем Макроном. У Брюсселі він зустрівся з керівництвом НАТО і ЄС.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Axios оприлюднили інформацію, що представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану"..

У вівторок, 9 грудня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Папою Римським Левом XIV у Кастель Гандольфо. Розмова тривала приблизно 30 хвилин.Про це повідомили журналісти Sky News. Вони зазначили, що український президент уже покинув віллу Барберіні в Кастель Гандольфо після зустрічі з Папою Римським.Медійники додали, що їх зустріч тривала близько 30 хвилин. Після цього Зеленський і Папа Римський не дали коментарів для медійників, лише зробили декілька фото.У Римі, де зараз перебуває Володимир Зеленський з офіційним візитом, у нього запланована низка зустрічей. Окрім Папи Римського, він іще проведе перемовини з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні.Попередній візит Зеленського до Риму відбувся влітку цього року. Тоді він також провів зустріч з президентом Італії Серджіо Маттареллою.Раніше Лев XIV прямо звинувачував Росію в імперіалізмі та закликав її скласти зброю. Цікаво, що його попередник, Франциск, подібних заяв не робив.Учора, 8 грудня, український президент перебував з візитами у Лондоні та Брюсселі. У британській столиці Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Сполученого Королівства Кіром Стармером, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і президентом Франції Еммануелем Макроном. У Брюсселі він зустрівся з керівництвом НАТО і ЄС.Нагадаємо, сьогодні журналісти видання Axios оприлюднили інформацію, що представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану"..

Президент України Володимир Зеленський 7 грудня провів телефонну розмову з очільницею італійського уряду Джорджею Мелоні, назвавши її "дуже предметною". Італія пообіцяла надати нашій державі енергетичне обладнання.Про це йдеться у повідомленні президента в Telegram-каналі. Український лідер подякував італійській стороні за увагу до дипломатичної роботи та за підтримку енергетичної інфраструктури, яка потерпає від російських обстрілів."Дякую за таку увагу до дипломатичної роботи та підтримку нашої енергетичної інфраструктури обладнанням, яке найближчими днями надішле Італія", — повідомив Зеленський.Обговорення міжнародної співпраці та завершення війниЛідери також обговорили результати спілкування української сторони з американськими партнерами, а також "наявні перспективи та складнощі" на міжнародному рівні. Зеленський наголосив, що для досягнення справжнього миру потрібно докласти спільних зусиль: "Ще потрібно попрацювати всім разом, щоб Росія реально пішла на закінчення війни".Він наголосив, що Італія чітко підтримує ключові позиції України:"Італія чітко підтримує необхідність справжньої безпеки та недопущення будь-яких спалахів війни".За словами українського лідера, наразі триває підготовка до спільної роботи в Європі, спрямованої на те, щоб "дипломатія спрацювала" для досягнення миру.За інформацією "Укренерго", під час обстрілу України 6 грудня окупанти знову завдали пошкоджень енергетичній інфраструктурі. У зв’язку з цим у низці областей ввели аварійні відключення світла.Раніше у ДТЕК інформували, що російські війська атакували теплоелектростанції в різних регіонах України. Внаслідок цього серйозно пошкоджене обладнання.Також у Міненерго повідомляли про масований ракетно-дроновий удар по об’єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії. Ситуація в енергосистемі станом на ранок залишалася складною.Нагадаємо, що, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, минулої ночі російські окупанти завдали комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних дронів, ракет повітряного та наземного базування. Сили оборони знешкодили 179 цілей противника..

Італійський уряд планує відкласти розгляд декрету щодо продовження військової допомоги Україні 2026 року. Це пов’язано з політичними суперечками в країні, які можуть завадити виконати обіцяне.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела, добре обізнані зі ситуацією у владних структурах Італії.Співрозмовники медійників зазначили, що така ситуація виникнула на тлі напруженості всередині керівної коаліції в Італії щодо питання допомоги Україні.Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні обіцяла допомагати Україні протистояти російському вторгненню до закінчення війни, але її заступник Маттео Сальвіні, лідер партії "Ліга", сумнівається в необхідності подальшої підтримки українських воїнів.Джерела Reuters розповіли, що декрет про продовження допомоги Україні включили до порядку денного наради в середу, 3 грудня, на якій планували підготувати засідання кабінету міністрів наступного дня."Але його прибрали, оскільки порядок денний був занадто насиченим", — ідеться в журналістському матеріалі.До речі, уряд Італії щороку ухвалював декрети про продовження військової допомоги Україні. Вони дозволяли надавати Україні пакети зі зброєю без схвалення парламенту. Теперішній декрет закінчується наприкінці року."Після затвердження урядом новий декрет набуде чинності негайно, але потім його має ратифікувати парламент протягом 60 днів", — зауважили журналісти.Учора стало відомо, що італійський уряд схвалив 12 пакет військової допомоги України. Міжвідомчий указ про нього набув чинності. Щоправда, документ має статус таємного, тож про вміст пакета наразі нічого не відомо.Нагадаємо, за інформацією командувача сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіана Фройдінга, США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву..

Італійський уряд схвалив 12 пакет військової допомоги України. Міжвідомчий указ про нього набув чинності. Щоправда, документ має статус таємного, тож про вміст пакета наразі нічого не відомо.Урядовий указ від 14 листопада лише сьогодні опублікували в Офіційному віснику Італії.Указ підписав міністр оборони Італії Гвідо Крозетто за погодженням з міністрами закордонних справ і економіки. Він дозволяє "надання урядовим органам України військових транспортних засобів, матеріалів і обладнання",Перелік цього обладнання наводиться у секретному документі, складеному Генеральним штабом Збройних сил Італії. Його зміст, як і в попередніх випадках, не опублікований із міркувань безпеки.Транспортні засоби, матеріали й обладнання, зазначено в указі, "передаються отримувачу безкоштовно". Про його перелік знають тільки окремі, люди, наближені до військового керівництва.Уряд Джорджі Мелоні раніше надіслав 11 пакетів допомоги з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. Загальна вартість цієї допомоги — від 2,5 до трьох мільярдів євро.За неофіційними даними, Італія передала Києву дві батареї систем протиповітряної оборони SAMP/T. На офіційному рівні таку інформацію не підтверджували, але й не заперечували.Крім того, Італія готова приєднатися до ініціативи НАТО PURL щодо закупівлі американського озброєння, зокрема, ракет Patriot, коштом європейських фінансових можливостей.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський розповідав, що Нідерланди виділяють кошти на ініціативу PURL щодо закупівлі американської зброї для України. Йдеться про 250 мільйонів євро..

Видання Welt оприлюднило опитування з дивними цифрами. 52% німців не проти, щоб Україна поступилася окупантам територіями. Яке діло німецьким соціологам до думки німців про наші землі? Відповідь можна пошукати у методах "гібридної" війни Росії. Єднання Європи (за виключенням проросійських режимів Роберта Фіцо у Словаччині та Віктора Орбана Угорщині) навколо спільного бачення справедливого миру для України дало можливість сьогодні вести переговори про гарантії безпеки. То ж не дивно, що Росія докладає багато зусиль для розколу в лавах європейських політиків. Для цього використовується багато інструментів — від інформаційних фейків до нацьковування друзів Кремля в Європі на провідників "коаліції рішучих". Нагнітання страхів. Росія гойдає "втомлені від війни" суспільства країн ЄССюди можна віднести й згадане опитування, проведене інститутом дослідження громадської думки Forsa. Його мета очевидна — показати "втому" німців від війни в Україні. Натомість із цього опитування можна зробити висновки про внутрішні біди Німеччини. Зокрема, про потужну п’яту колону Москви з прихильників "Альтернативи для Німеччини". 72% цих респондентів "за" територіальні поступки росіянам. У Німеччині ллють воду на млин Кремля не тільки ультраправі, а й ультраліві. Сара Вагенкнехт, відома як "подружка Путіна", закликає європейців та особисто Дональда Трампа зняти з порядку денного членство України в НАТО. Після провального саміту Трампа з Путіним на Алясці Вагенкнехт раділа потеплінню відносин США та РФ і закликала канцлера Фрідріха Мерца "покласти відповідальність на Зеленського". А останнім часом мережа агентів Росії в Німеччині посилила психологічний вплив на німців, лякаючи участю німецьких солдатів у миротворчій місії в Україні."Мерц не виключає відправки німецьких солдатів в Україну. Це не буде миротворчою місією, а постійною ескалацією проти Росії. Ми чітко заявляємо: ми не відправимо вас в Україну!". Такий брехливий допис зробила партія "Альтернатива для Німеччини" на своїй сторінці в X. І це попри те, що урядовці, зокрема, глава МЗС Йоганн Вадефуль, заявляли: в межах миротворчої місії Німеччина не розміщуватиме контингент в Україні.Торпедування розміщення військових країн НАТО — це класика "гібридної" війни. В межах багатосторонніх переговорів про формат гарантій безпеки уповноважені особи від окремих країн-учасниць роблять певні заяви. Достовірна інформація виходить виключно від перших осіб або від урядовців, залучених до переговорів. ЗМІ, які посилаються на джерела, експерти тощо достовірними джерелами не є. Приміром, позицію США озвучив президент Трамп: "Коли йдеться про безпеку, європейці готові відправити своїх людей на місце. Ми готові допомогти їм, особливо, ймовірно, з повітря". Згодом віце-президент Джей Ді Венс уточнив: "В Україні не буде американських військ. Але ми продовжимо відігравати активну роль, намагаючись забезпечити українцям надійні гарантії безпеки, необхідні для припинення війни з їхнього боку". Також відома офіційна позиція Варшави."Польща не має наміру відправляти війська на місію до України після закінчення війни", — заявив прем’єр-міністр Дональд Туск.Водночас він запевнив, що його країна відповідатиме за логістичну організацію допомоги Україні. З огляду на складні внутрішньополітичні процеси, пов’язані з перемогою на президентських виборах Кароля Навроцького та посилення його конфлікту з урядом Туска, на іншу позицію Варшави годі було й очікувати. Добре хоч так. Натомість відомо про попередню згоду відправити своїх військових від 10 країн. Серед них Британія, Франція, Туреччина. Проте хто, в який спосіб і в яких обсягах долучиться до гарантування безпеки, стане відомо тільки після офіційного оприлюднення угоди. "Консерви" вибухатимуть гучніше. Чому зараз дуже потрібна інформаційна гігієнаРосія і не приховує прагнення зірвати переговорний процес про гарантії безпеки, показати слабкість гарантів. Зараз наш ворог розколює переговорників. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков висловив побажання свого кривавого боса вести переговори зі США не публічно. Тут же Стів Віткофф, відомий українцям з дуже нехорошого боку, озвучив інформацію про якусь "мирну пропозицію по Донбасу", надану Москвою. Відбувається наступне: сторони шукають точки дотику щодо гарантій безпеки, процес рухається непросто, і в цей час росіяни підкидають американцям пропозицію, яка не буде прийнята Україною, адже всі російські пропозиції — про територіальні поступки. Віткофф та умовний табір "віруючих у мирні наміри Путіна" тепер носитиметься з черговою маячнею росіян. Україна та наші європейські союзники замість плідного переговорного процесу витрачатимуть час на протидію тиску представників згаданого табору.  Інший приклад — хамські висловлювання віце-прем’єра Італії Маттео Сальвіні на адресу президента Франції Еммануеля Макрона."Якщо хочете, їдьте туди. Одягайте шолом, куртку, беріть гвинтівку і вирушайте в Україну", — висловився Сальвіні про ініціативу Макрона щодо військових окремих країн Європи в Україні.Париж викликав "на килим" італійського посла. Але в цій історії головне, не що сказала друга людина в уряді Італії, а хто вона і чому заява зроблена саме зараз. Коли його країна є одним з учасників переговорів про гарантії безпеки та вирішує, в якому форматі до них приєднається.Восени 2022 року за підсумками парламентських виборів на Апеннінах вперше за дуже багато років створилася права урядова коаліція, яка висунула прем’єром Джорджу Мелоні. Яка є гарним другом України й саме вона запропонувала надати нашій державі гарантії безпеки на кшталт 5-ї статті НАТО про колективну безпеку.В коаліцію, окрім "Братів Італії", лідерів виборів, увійшли партія нині вже покійного мільярдера і друга Путіна Сільвіо Берлусконі "Вперед, Італіє!" та "Ліга Півночі", обличчям якої є Сальвіні. Ця партія завжди симпатизувала Росії, а сам її лідер неодноразово там бував. 2014 року він підтримав анексію Криму, а його політпроект має угоду з пропутінською "Єдиною Росією". 2024 року опозиційні сили ініціювали вотум недовіри Сальвіні як віце-прем’єру через його російські зв’язки. Голосів за відставку не вистачило. На тлі критики опозиціонерів цей давній шанувальник Путіна навіть засудив вторгнення Росії в Україну. Проте, як бачимо із його нападок на Макрона, осуд дій Кремля був лише ширмою.  Голос Італії — Мелоні, а не симпатики Москви в її уряді. Голос Німеччини — Мерц, а не проросійський симбіоз ультраправих та ультралівих. Проте, на жаль, практично скрізь в Європі є сили та окремі політики, які торпедуватимуть відправку військових до України та значну участь власних держав у гарантіях безпеки. Заяв такого штибу ще буде багато. Десь Росія смикає за ниточки давніх симпатиків, десь почали вибухати "консерви", десь страхи й зневіру просуватимуть через ЗМІ. Бачимо це й у нас.Приміром, "коаліцію рішучих" критикують за… нерішучість. Мовляв, багато розмов, але ні до чого не домовилися. "Захід нас кинув" — таке ми вже неодноразово проходили. Тут скептикам варто нагадати про дві важливі речі. Перша: політична підтримка, яку надають нам європейські союзники, легітимізована громадськістю цих країн. Для Макрона, Мерца, Стармера, Мелоні тощо дуже важливо зберегти підтримку своїм населенням допомоги Україні. Військова участь у гарантіях безпеки — ризик для солдатів країн — учасниць "коаліції рішучих". Пропутінські сили в державах Євросоюзу навіть із поранення миротворця ліпитимуть трагедію вселенського масштабу. Щоб дорватися до влади й припинити військову допомогу нашій країні. Чи варті чогось гарантії безпеки, якщо країни-гаранти їх порушать після зміни перших осіб у владних коридорах? Ні. Тому нинішні учасники переговорів намагаються створити запобіжники на випадок тріумфу у своїх країнах колективних Сальвіні.Друга важлива річ: кожен наступний крок, які роблять наші союзники, сильніший за попередній. Так, крокують вони повільно, але такі процедури. Ідею введення французьких військ в Україну Макрон уперше озвучив наприкінці лютого 2025 року. Ох йому тоді й дісталося! Особливо від ультраправої путіністки Марін Ле Пен, яка прикинулася "голубкою миру". Минуло півтора року — й можливість введення військових найсміливіших держав НАТО до України вже розглядається як складова гарантій безпеки.