# експорт зерна

У понеділок, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін", — пояснив він.За його словами, це рішення допоможе розблокувати виробникам можливість продавати й експортувати свою продукцію."Це один із практичних кроків підтримки наших виробників та експортерів, узгоджених із представниками галузі напередодні", — акцентував очільник українського уряду.Також прем’єр-міністр доручив невідкладно підготувати план розвитку переробки української агропродукції, щоби більше продукції вироблялося та перероблялося саме в Україні."Мінагрополітики моніторить ситуацію в щоденному режимі. У разі змін будемо оперативно ухвалювати необхідні рішення. Готуємо й інші кроки для стабілізації ситуації в агросекторі", — підсумував Сергій Корецький.Раніше він зазначав, що Росія активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. За його словами, агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі й економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні Сергій Корецький наголосив, що міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції..

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..

Порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на п'ять джерел у галузі."Влада перенаправила зерно з родючих південних регіонів, яке раніше перевозили через Азовське море, до глибоководних зернових терміналів у Чорному морі автомобільним і залізничним транспортом. Однак атаки на чорноморські порти також почастішали", — йдеться в повідомленні.Три термінали, які, за даними джерел, обмежили постачання автомобільним транспортом, — NZT і SK у порту Новоросійська, а також ZKT у порту Тамань — мають потужність для відвантаження понад 20 мільйонів тонн зерна на рік."Загальний щорічний експорт російського зерна морським шляхом — близько 50 мільйонів тонн", — зазначили аналітики видання.Вони уточнили, що два термінали в Новоросійську приймають зерно, доставлене залізницею, однак такі постачання можливі лише з південних регіонів Росії. Близько третини зерна, яке проходить через ці два термінали, доставляється вантажівками, тоді як ZKT у порту Тамань приймає зерно лише автомобільним транспортом.Термінали здійснюють відвантаження для основних покупців російського зерна, зокрема, Єгипту та Туреччини. Компанії Demetra та Delo Group, які є власниками терміналів."Ризики зросли, дедалі менше людей готові йти на сміливі та необдумані ризики", — розповіло медійникам одне з джерел.Нагадаємо, 11 липня стало відомо, що Росія призупинила приймання заявок на проходження через Керченську протоку, яка з'єднує Азовське та Чорне моря. Також не функціонує переправлення через канал, який з'єднує річку Дон з Азовським морем..

Активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків.Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час брифінгу для журналістів у середу, 22 липня, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Станом на сьогодні призупинилося заходження суден. Це рішення судновласників, Україна, як держава, нічого не обмежувала", — заявив він.За його словами, уряд і держава в цілому оперативно застосовуватимуть максимум заходів, щоби забезпечити стабільність логістики, але ситуація суттєво відрізняється від зупинки морського сполучення на початку війни.Аграрний міністр додав, що місця для зберігання продукції зараз удосталь, збирання врожаю ранніх зернових іще навіть не перейшло екватор, є можливість знову звернутися до партнерів за спеціальними рукавами для зберігання 10-12 мільйонів тонн збіжжя, з початку війни напрацьовані альтернативні маршрути та створена інфраструктура для експорту через дунайські порти та через "сухі порти" залізницею.Висоцький зауважив, що ці альтернативні маршрути та інфраструктура тепер дуже мало завантажені, наприклад, на залізничну логістику в ЄС найменший фрахт за останні 5-7 років, тоді як уже під час війни в умовах заблокованих глибоководних портів Україна виходила на пік у 3,5 мільйона тонн експорту агропродукції на місяць.Водночас він визнав, що у випадку дунайських портів ситуація зараз ускладнена цьогорічною посухою у Європі та низьким рівнем води, який може відновитися вже тільки у другій половині осені.Міністр також зауважив, що рівень військово-технічної підготовки України зараз теж значно вищий порівняно з початком війни, тож є обґрунтована надія на те, що вдасться швидко напрацювати та впровадити певні рішення для розв’язання ситуації."Один день на нашому ринку на об'єми експорту в цілому за маркетинговий рік ні на що не впливає. І тиждень не впливає. Місяць теж не впливає. Декілька місяців — це вже впливає", — зазначив Висоцький.Він констатував, що призупинення відвантаження агропродукції через чорноморські порти може вплинути на настрої та стати основою для цінових спекуляцій, тож закликав аграріїв утриматися від поспішних рішень."Ситуація може динамічно змінюватися не щотижня, а щодня. Тому завжди рекомендація в складний період будь-якому виробнику — не поспішати з рішеннями, якщо це не критично, то утриматися швидких продажів. Насправді ж місця для зберігання вдосталь, особливо якщо порівняти зі ситуацією 2022-2023 років", — наголосив міністр.Тарас Висоцький іще раз висловив надію, що ситуацію вдасться розв’язати за короткий період часу. Український уряд цим займається.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що судноплавна компанія Maersk оголосила про тимчасове призупинення надання сервісу до України через Чорноморський рибний порт. Рішення пов'язане з поточною ситуацією, що впливає на операційну діяльність фідерного оператора..

У неділю, 19 липня, в Чорному морі російські загарбники атакували трьома крилатими ракетами цивільне суховантажне судно із зерном. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше п'ятеро людей.Про це повідомили на офіційних ресурсах Військово-морських сил Збройних сил України."Черговий акт тероризму на морі: Росія завдала ракетного удару по цивільному судну", — йдеться в повідомленні.Військові додали, що російські окупанти завдали удару трьома крилатими ракетами типу Х-59/Х-69 по цивільному суховантажному судну GOLDEN LEO (прапор Гвінея-Бісау, власник Туреччина), яке у момент атаки рухалося на вихід із зони бойових дій із вантажем збіжжя."Влучання — в правий борт надбудови, на борту виникла пожежа. Внаслідок удару загинуло п’ятеро людей. Доля ще п’ятьох членів екіпажу не відома, тривають пошуки. Технічний стан судна уточнюється", — акцентували у МВС ЗСУ.До надання допомоги залучили підрозділи ВМС ЗСУ та Морської пошуково-рятувальної служби. Станом на 20:30 вісьмох членів екіпажу евакуйовано до однієї з лікарень Одеси."Це черговий цілеспрямований удар Росії по беззбройному цивільному судну під іноземним прапором, що не становило жодної воєнної загрози. Атака є актом терору проти мирного судноплавства та грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права", — наголосили українські військові.. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький уточнив, що на борту перебували 17 громадян Сирії й Індії та громадянин України — лоцман.Він доручив Міністерству закордонних справ невідкладно поінформувати держави, громадяни яких постраждали внаслідок російської атаки, а також наших міжнародних партнерів.Спільно з військовим командуванням уряд готує рішення, які посилять безпеку судноплавства та допоможуть уберегти цивільні судна та моряків від злочинних російських атак."Росія вчиняє воєнні злочини та підриває Чорноморську безпеку, атакуючи цивільні торговельні судна. Це напад на свободу мореплавства та принципи Конвенції ООН з морського права. Дякую всім нашим партнерам, які не мовчать про російську агресію та тиснуть на агресора саме так, як потрібно", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні в акваторії Чорного моря поблизу Одеси виявили корабельну протидесантну міну, яка дрейфувала. Вона становила реальну загрозу для судноплавства та життя людей. Фахівці ВМС ЗСУ знешкодили її..

Росія призупинила приймання заявок на проходження через Керченську протоку, яка з'єднує Азовське та Чорне моря. Також не функціонує переправлення через канал, який з'єднує річку Дон з Азовським морем.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters, які послалися на власні джерела.Одне з них повідомило, що російські прикордонники, які підпорядковуються ФСБ, поінформували судноплавні компанії, що всі запити на прохід через Керченську протоку, яка з'єднує Азовське та Чорне моря, не прийматимуться з 18:10 за місцевим часом у п'ятницю, 10 липня. При цьому не вказано, коли знімуть заборону.Також Росія тимчасово призупинила судноплавство через Донсько-Азовський канал, судноплавний водний шлях, що з'єднує річку Дон з Азовським морем. Таку інформацію медійникам надали три джерела в галузі експорту зерна."Цей крок відбувся після нападу України на 13 російських суден в Азовському морі в п'ятницю, включно з 10 танкерами. Ринкові аналітики зазначають, що до чверті експорту пшениці з Росії, найбільшого світового експортера зерна, проходить через Азовське море", — йдеться в публікації.Аналітики зауважили, що провідні зернові регіони Росії, Ростовський і Краснодарський, розташовані вздовж Азовського моря. Другий за величиною порт країни в Чорноморському регіоні — в Керченській протоці."Міністерства сільського господарства та транспорту Росії не відповіли на запит про коментар", — додали журналісти.В агенції констатували, що в п'ятницю ціна на пшеницю на біржі Euronext зросла на 4% до шеститижневого максимуму, оскільки на ринку розпочали поширювати чутки про можливе закриття судноплавства через Азовське море."Україна нещодавно посилила атаки на російські нафтопереробні заводи, що спричинило дефіцит палива в усій країні. Міжнародні організації попередили про ризики для світової торгівлі зерном через війну в Україні, оскільки Чорне море використовує як Україна, так і Росія для експорту зерна, хоча протягом чотирьох з половиною років конфлікту не виникало серйозних перебоїв у торгівлі зерном", — наголосили в Reuters.Нагадаємо, вчора командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді повідомляв, що за ніч п’ятниці Сили безпілотних систем ЗСУ уразили 13 одиниць кораблів "тіньового флоту" Росії. Це відбулося поблизу окупованого Криму..

У ніч на п’ятницю, 5 червня, російські безпілортники атакували Одеську область. Унаслідок удару пошкоджено термінал агрохолдингу "Кернел" в порту Чорноморська.Про подробиці та наслідки повідомив сайт компанії "Кернел"."Постраждала частина інфраструктури для зберігання та перевалки зерна, що призвело до висипання продукції та порушення роботи терміналу. Також частково зруйновані допоміжні складські приміщення. Найголовніше, що ніхто з працівників не постраждав", — ідеться в повідомленні.В агрохолдингу також додали, що зараз компанія проводить роботи з ліквідації наслідків атаки й оцінює масштаби руйнувань і пов'язаних із ними збитків.Зазначається, що всі контрактні зобов'язання агрохолдингу перед партнерам будуть виконані своєчасно, оскільки "Кернел" має ефективну систему адаптації логістичних ланцюгів під сучасні виклики.Російські дрони часто атакують портову інфраструктуру Чорноморська. Раніше, 3 червня, пошкоджень зазнав термінал компанії "Кернел" з перевалки рослинної олії, а 18 травня російські безпілотники пошкодили елеватор "Кернел" на Хмельниччині.Агрохолдинг "Кернел" — найбільший світовий виробник і експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів і провідний виробник зернових та олійних культур в Україні.Компанія є одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропромислової продукції та її реалізацією.Також відомо, що "Кернелу" належить найбільша в Україні приватна мережа зерносховищ на 2,2 мільйона тонн одноразового зберігання.Нагадаємо, що у квітні масована атака в Києві пошкодила виробничий майданчик ДТЕК. Тоді через рашистський обстріл постраждав працівник компанії. До того ж фіксували руйнування адміністративних будівель і виробничих цехів, а також 15 автомобілів..

Шведський суд погодив передачу Україні затриманого за її запитом підсанкційного судна Caffa. Його вважають причетним до перевезень викраденого з окупованих територій України зерна. Однак це рішення ще можуть оскаржити.Про це повідомило шведське Sveriges Radio. Журналісти зазначили, що шведський суд ухвалив рішення про те, що затримане в березні судно Caffa, яке вже декілька місяців стоїть під арештом у порту Треллеборга, варто передати Україні.Медійники наголосили, що це, ймовірно, перший подібний прецедент. Раніше жодні інстанції не ухвалювали таких рішень.Державний прокурор Хокон Ларссон пояснив, що окружний суд погодився з оцінкою прокурорів, і це задовільний результат. "Суд у своєму рішенні аргументував, що конфіскація судна має належне юридичне обґрунтування, й усі передумови для його видачі Україні виконано", — йдеться в повідомленні.Журналісти відзначили, що певні слідчі дії могли би здійснюватися і за умови залишення судна у Швеції, але тоді можуть виникнути інші виклики.Одночасно зазначається, що, якби розслідування — яке ведеться щодо судна в Україні — відбувалося у Швеції, факти ймовірно підпадали би під статті щодо воєнних злочинів, зокрема, щодо розграбування.Прокурор Ларссон додав, що до остаточного набуття чинності рішення суду судно не можуть передати Україні — інша сторона має ще три тижні для подання апеляції.Як відомо, Швеція зупинила та затримала судно Caffa у водах Балтійського моря 6 березня за підозрами у використанні фальшивого прапора та порушенні морського права та безпекових вимог. 29 квітня судно заарештували.Відповідні українські служби наголошували, що судно причетне до перевезень краденого зерна з окупованих територій, у зв’язку з чим перебуває під санкціями та відповідним розслідуванням.Нагадаємо, 31 травня стало відомо, що Європейський Союз розглядає можливість розширення санкцій проти "тіньового флоту" Росії. Йдеться про включення до обмежувальних списків близько 20 додаткових танкерів..

Україна активізувала роботу зі союзниками стосовно синхронізації санкцій, особливо це стосується тіньового флоту Росії. Крім того, тривають напрацювання щодо "гострого ізраїльського треку".Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Важливо, що активізована робота з партнерами для синхронізації санкцій — українських у юрисдикціях партнерів і партнерських у нашій юрисдикції", — зазначив він.За його словами, міністр закордонних справ Андрій Сибіга доповів щодо таких та інших контактів. Зокрема, системніше проводиться робота щодо тіньового зернового флоту Росії.Український президент уточнив, що йдеться про судна, які використовують для перевезення зерна, яке перед тим украли на тимчасово окупованій території України."Цими днями відбувся гострий ізраїльський трек щодо такого вкраденого зерна, й наші дипломати та Офіс генерального прокурора включились у відповідну роботу. Будуємо систему протидії тіньовому зерновому флоту, так само як і тіньовому нафтовому флоту", — констатував президент України.Також він обговорив із міністром закордонних справ пріоритети на європейському напрямку. Україні, на переконання президент, потрібні хороші дипломатичні результати травня."Погодили й вирішення деяких кадрових питань у структурі МЗС України та в нашому посольському корпусі. Визначили позиції щодо голосувань у міжнародних організаціях в інтересах миру й України. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, 28 квітня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявляв, що випадки постачання викраденого Росією українського зерна фіксуються не лише щодо Ізраїлю, а й стосуються інших країн. Зокрема, йдеться про Туреччину, Єгипет та Алжир..

Ізраїльська компанія "Цинципер" відмовилася прийняти партію пшениці, яку підозрюють у крадіжці з України. Після цього зерновоз вийшов з порту Хайфи у нейтральні води.Про це повідомило ізраїльське видання The Marker."Ми перемогли, зерновоз іде в нейтральні води з порту. Кримінальну справу та санкційну завершимо", — заявив надзвичайний і повноважний посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук в коментарі для "Інтерфакс-Україна".У компанії "Ценципер" заявили в четвер зранку постачальнику вантажу пшениці SGM, якого підозрюють у крадіжці з окупованого Росією Сходу України, що вона відхилить прийом вантажу з російського судна. Там зазначили, що "російський постачальник вантажу пшениці буде змушений знайти інше місце для розвантаження"."Це перший випадок, коли партію зерна, яку підозрюють у крадіжці, відхилили та не розвантажили в Ізраїлі", — наголосили журналісти.При цьому в повідомленні йдеться про судно Panormitis, яке стояло на якорі біля узбережжя Хайфи, близько 20 тисяч тонн ячменю та близько шість тисяч тонн загальною вартістю близько семи мільйонів доларів, які, за даними українського уряду, походили з окупованих Росією українських територій.У МЗС України раніше повідомляли про звернення щодо судна Abinsk, яке перебувало на рейді Хайфи й очікувало на розвантаження.Ще в середу видання The Marker повідомляло, що "Ценципер" планує отримати вантаж зі судна Panormitis, але того ж дня генеральний директор компанії Ітай Рон заявив, що "це перші судна з початку війни між Росією й Україною, на борту яких нібито є некошерні товари".На цьому тлі "Ценципер" звернувся до Міністерства закордонних справ Ізраїлю з проханням надати інструкції щодо розвантаження судна, після чого у четвер ухвалив рішення про відмову від цього.Компанія є одним із найстаріших і найбільших імпортерів зерна в Ізраїлі, імпортує зерно з Європи, США та Південної Америки.Нагадаємо, декілька днів тому речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що випадки постачання викраденого Росією українського зерна фіксуються не лише щодо Ізраїлю, а й стосуються інших країн. Зокрема, йдеться про Туреччину, Єгипет і Алжир..

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали основними постачальниками мінеральних добрив на український ринок. Вони фактично замінили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило польське видання WNP. Журналісти зазначили, що польські виробники отримали найбільшу вигоду від вимушеного виходу Росії з ринку України.Співрозмовники медійників зауважили, що зараз експорт із Польщі зростає на тлі значних пошкоджень української промисловості.Зокрема, наприкінці минулого року з шести основних вітчизняних заводів через проблеми з постачаннями газу працювали лише два."Зростання інтересу до польських добрив не є випадковим. Війна змусила Росію піти з ринку, найбільшу вигоду отримали наші найбільші виробники — Grupa Azoty та Anwil. Ми перемагаємо росіян на цьому полі", — акцентували польські аналітики.Вони додали, що стабільний попит на добрива зумовлений високою часткою агропромислового сектору в економіці України."Наявність в країні від 25% до 40% світових запасів чорнозему робить питання живлення культур критичним для підтримання врожайності пшениці, кукурудзи та ячменю", — пояснили експерти.Вони зробили висновок, що потреба в забезпеченні зернових і олійних культур в Україні добривами залишатиметься високою. Це зміцнює позиції польських експортерів у середньостроковій перспективі.Нагадаємо, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко розповідав, що в Херсонській області пріоритетними залишаються традиційні культури — пшениця, ріпак, соняшник, горох і ячмінь. Проте дедалі частіше аграрії переходять на вирощування овочів..

У березні 2026 року обсяг перевезення зернових вантажів залізницею суттєво зріс. За оперативними даними, "Укрзалізниця" транспортувала три мільйони 46,5 тонн зерна — це один із найвищих показників за останній рік.Як повідомили під час галузевої онлайн-наради, обсяги зросли одразу за двома ключовими напрямами порівняння. Відносно лютого приріст становив 11,4%, а в річному вимірі — одразу 36,9%, передає RAIL.insider.Основна частина зерна, як і раніше, спрямовується до портів. Загалом на них припадає 91% усіх перевезень. Решта вантажів іде через західні прикордонні переходи, що залишаються важливою альтернативою для експорту.За словами представника компанії Валерія Ткачова, загальний обсяг перевезень зерна за перший квартал також демонструє позитивну динаміку. У січні-березні залізницею перевезено 8,466 мільйона тонн, що на 3% більше, ніж торік. Експортна частина залишається панівною. Так, лише у березні за кордон було відправлено 2,74 мільйона тонн зерна. Це на 9% більше, ніж у лютому, і на 35% більше, ніж у березні 2025 року.Загалом за перші три місяці року експорт зернових залізницею склав 7,66 мільйона тонн, перевищивши торішній показник на 5,7%.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що США зняли санкції з російських кораблів, які перевозили крадене українське зерно.Додамо, також нещодавно турецьку компанію викрили у постачанні продукції з Маріуполя. Журналісти встановили, що впродовж 2023-2024 років російська компанія "Ника" експортувала до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці, яка походить з окупованого міста..

У понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини й Австрії відбудеться засідання Рада Європейського Союзу з питань сільського господарства. Там розглянуть питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту ринку від українського аграрного імпорту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист, поданий Польщею у Раду ЄС і порядок денний засідання з питань сільського господарства.Польща, Угорщина, Словаччина й Австрія вимагають захистити європейських фермерів від негативного впливу імпорту української аграрної продукції.За інформацією журналістів, таке питання розглянуть на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства після 16:00 за київським часом."У контексті угод про вільну торгівлю Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли би наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною", — йдеться в документі.Зокрема, четвірка держав наполягає на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.Ключові претензії та вимоги щодо України:недостатність захисних механізмів — положення поточної угоди з Україною начебто не повністю відповідають потребам аграрного сектору, зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги встановлювали раніше;уніфікація стандартів — чотири країни вимагають, щоби до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що й до виробників у ЄС, це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків і кліматичних стандартів, до впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів;чутливі сектори — висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м'яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів;компенсаційний фонд — Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять й Україну.Як відомо, 13 жовтня держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

Росія продовжує під виглядом російського експортувати зерно, вирощене на тимчасово окупованих територіях України. Використовує для цього потужності портів в Азовському та Чорному морях, насамперед Севастопольського морського порту.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."За 2025 рік вивезено понад два мільйони тонн зернових культур, вирощених на тимчасово окупованих територіях нашої держави", — йдеться в повідомленні.Розвідники додали, що при цьому левова частка припадає на друге півріччя — відвантажено близько 1,4 мільйона тонн."Окрім того, розширюється географія ринків збуту. 53,6% обсягів відвантажено до Єгипту (490 тисяч тонн) і Бангладешу (250 тисяч тонн). Зросли обсяги постачання до Лівану (78,1 тисячі тонн) і Туреччини (96,7 тисячі тонн), а також відновлене вивезення зерна до Сирії (94,4 тисячі тонн)", — підрахували в СЗР.Агропродукція доставляється до Джибуті, Саудівської Аравії та В’єтнаму, а в незначних обсягах навіть до окремих Балканських країн."Для обходження санкцій Росія здійснює ship-to-ship операції на рейдовому перевантажувальному районі порту "Кавказ" із використанням суден-накопичувачів", — пояснили фахівці.Вони додали, що це дає Росії змогу приховувати реальне походження зерна, а перевізнику — уникати заходів у порти тимчасово окупованих територій України та зменшити ризики звинувачень у протиправній торгівлі."Таку схему використовують під час постачання зернових до Саудівської Аравії, Бангладешу та В’єтнаму", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Велика Британія найближчим часом передасть Україні базу даних для відстеження та припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів. Її розробили фахівці в Лондоні..

Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн.Про це йдеться у грудневому звіті Міністерства сільського господарства США."За даними уряду, виробництво, зокрема, кукурудзи в Україні різко скоротилося через зменшення площ посівів і врожайності. Збирання врожаю відбувається повільно через вологі погодні умови в основних регіонах вирощування", — йдеться в документі.Американське сільськогосподарське відомство, крім зменшення експорту кукурудзи, погіршило також прогноз її внутрішнього споживання в Україні зі семи мільйонів тонн до шести мільйонів тонн і перехідних залишків з 1,55 мільйона тонн до 0,85 мільйона тонн.При цьому оцінка американцями врожаю пшениці залишилася на рівні 23 мільйонів тонн, а менший експорт у міністерстві пояснили збільшенням внутрішнього споживання зі 7,1 мільйона тонн до 7,6 мільйона тонн.Щодо інших зернових, то оцінка їх врожаю у грудневому випуску також незмінна — 6,58 мільйона тонн, а зменшення експорту викликано збільшенням прогнозу внутрішнього споживання до 4,15 мільйона тонн.Загалом Міністерство сільського господарства США збільшило прогноз світового експорту пшениці 2025-2026 маркетингового року на 1,5 мільйона тонн — до 218,71 мільйона тонн, кукурудзи — на 1,63 мільйона тонн, до 205,10 мільйона тонн, а інших зернових — на 0,33 мільйона тонн, до 44,17 мільйона тонн.До того ж якщо у випадку пшениці відомство збільшило оцінку перехідних залишків на 3,44 мільйона тонн — до 274,87 мільйона тонн, то у випадку кукурудзи воно скоротило її на 2,19 мільйона тонн — до 279,15 мільйона тонн.Нагадаємо, 6 листопада віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявляв, що через український морський коридор на той момент пройшли 155 мільйонів тонн вантажів, з яких 92 мільйони тонн — зерно. Це відбувається на території Одещини, яка є стратегічним прифронтовим регіоном і важливим логістичним центром..