# Мінекономіки

Низка українських медіа поширили інформацію, про те, що нібито працівникам критично важливих підприємств можуть без попередження скасувати відстрочку. Як повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, це некоректне трактування. У відомстві запевнили, що базовий механізм бронювання для критично важливих підприємств не змінився. "Відстрочка надається працівнику через підприємство зі статусом критично важливого. Якщо підприємство втрачає цей статус — бронювання його працівників припиняється. Ця норма діє з моменту запровадження системи бронювання", — йдеться у повідомленні.Що змінилося у бронюванні працівниківЯк пояснили у відомстві, нововведення спрощують процедуру для критично важливих підприємств:працівників підприємств ОПК тепер можна бронювати строком на 45 календарних днів;скасовано 72-годинний строк для перевірки списків працівників, поданих на бронювання."Це дозволяє компаніям не втрачати фахівців під час врегулювання формальних процедур та підтримувати безперервну роботу", — пояснили у Мінекономіки.Також у відомстві наголосили, що підприємства, що відповідають критеріям, продовжують бронювати працівників у встановленому порядку.Нагадаємо, що 4 грудня в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ і організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань.Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних. Рішення спрямоване на захист працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, що забезпечують економічну стійкість країни..

У державному бюджеті України закладено кошти на допомогу працівникам сільського господарства. Зокрема, 60 мільйонів гривень спрямують на запуск агрострахування 2026 року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що, згідно з ухваленим Верховною Радою в другому читанні законом "Про державний бюджет на 2026 рік", загалом на фінансову підтримку сільгоспвиробників наступного року передбачено 13,1 мільярда гривень."Наступного року ми зосереджуємо державну підтримку на тих напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки", — акцентував міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.За його словами, пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах."Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та гуманітарне розмінування земель", — додав посадовець.Минулого, 2024 року, Україна потребувала 15,3 мільярда доларів на швидке відновлення. З них близько 5,5 мільярда доларів профінансували з державного бюджету та коштом донорської підтримки.Тоді зазначали, що ці кошти спрямовували на оборонну промисловість, енергетику, відновлення пошкодженого житла, сільське господарство, природні ресурси, цифрові технології та ІТ-сектор. При цьому сільське господарство перебувало серед пріоритетів.Нагадаємо, що 3 грудня Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. За словами прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека та соціальна стійкість..

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (IFAD) реалізує в Україні свій перший повноцінний проект. Його назва —  Dobro — "Розвиток бізнесу та можливостей для сільських територій".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."У межах проекту заплановано виділення першочергових 15 мільйонів доларів на підтримку малих фермерів. Зокрема, трьох цільових груп в агрогалузі: молодь, жінки, ветерани", — йдеться в повідомленні.У відомстві пояснили, що в умовах війни саме вони формують основу місцевого економічного зростання. Тому їхня участь є не лише соціальним пріоритетом, а й економічною необхідністю.У Мінекономіки також зауважили, що важливою складовою проекту є й кліматична стійкість — війна посилила екологічні ризики. Заходи в межах Dobro спрямовані на адаптацію до змін клімату. Документ узгоджено з курсом України на європейську інтеграцію та стратегією розвитку сільського господарства до 2030 року."Співпраця з IFAD — це інвестиція в стійкість і довгострокове відновлення сільських територій, де проживає 13,1 мільйона українців. З 2022 року ми вже розподілили 184 мільйони євро державної підтримки для понад 202 тисяч агровиробників. Проект Dobro посилить цю роботу та дозволить створити інклюзивні ланцюги доданої вартості за участю тих, хто найбільше потребує підтримки — молоді, жінок і ветеранів", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Він також додав, що державні програми вже демонструють результати. Фермери прифронтових територій отримали 1,57 мільярда гривень грантової допомоги на розвиток садів і теплиць. Це понад 3 500 господарств, які отримали 1,6 мільярда гривень, і створили понад дві тисячі постійних робочих місць. Проект Світового банку ARISE підтримав майже 30 тисяч фермерів на 44,3 мільйона євро.IFAD (Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку) — спеціалізована установа ООН, яка фінансує програми розвитку сільського господарства.Проєкт Dobro стане першим повноцінним проектом цього фонду в Україні.Нагадаємо, наприкінці жовтня стало відомо, що Кабінет міністрів України з наступного року планує відновлення програми грантів на створення садів і теплиць. Це дозволить розвивати нішеве виробництво та зайнятість у регіонах..

Приватну земельну ділянку офіційно передали у власність держави для природоохоронних цілей. Таке в українських Карпатах відбулося вперше в історії.Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. Там констатували офіційне підписання акту передачі приватної ділянки площею 0,62 гектара у власність відомства в особі Верховинського національного природного парку.У підписанні взяли участь директор департаменту природно-заповідного фонду міністерства, керівництво національного природного парку "Верховинський" і громадської організації "Лісові ініціативи та суспільство"."Це перший випадок в українських Карпатах, коли приватна земля офіційно переходить у власність держави для природоохоронних цілей", — наголосили в міністерстві.Там додали, що метою є продовження розвитку еколого-освітніх ініціатив Верховинського району Івано-Франківської області. Передусім ідеться про врахування вимог інклюзивності."Це важливий приклад партнерства держави, громад і міжнародних організацій", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Зубович.Він додав, що таким чином створюються умови для розвитку "зелених" робочих місць, зокрема, для ветеранів."Пілотні проекти щодо екоконтролю вже показують, що сучасна модель охорони природи має ґрунтуватися не на покаранні, а на запобіганні порушенням", — наголосив посадовець.У відомстві наголосили, що протягом трьох років у цьому регіоні реалізується проект розвитку національного парку як реабілітаційно-туристичного осередку, спрямованого на створення доступної інфраструктури для людей, які постраждали внаслідок війни. Надалі у планах будівництво кемпінгового павільйону та візит-центру на новоприєднаній території. Також планується збудувати інклюзивний реабілітаційний і туристичний хаб "Перкалабську браму"."Ця подія є важливим внеском у розвиток українського природно-заповідного фонду та підтримку ветеранів України", — підсумували в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.Нагадаємо, 10 листопада стало відомо про те, що всесвітній фонд природи WWF-Україна разом із партнерами розпочав інформаційну кампанію "Тварини не знають кордонів". Її мета — підвищити обізнаність про великих хижаків і важливість збереження їхніх природних середовищ існування..

Протягом тижня уряду представлять пропозиції щодо нового складу наглядової ради акціонерного товариства "НАЕК "Енергоатом". Оновлення ради матиме за мету посилення антикризового управління.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки, дозвілля та сільського господарства. Там наголосили, що це відбуватиметься у взаємодії з партнерами країн G7."Розпочато роботу зі списками можливих кандидатів. Радник, який допомагає міністерству, вже обраний", — ідеться в повідомленні.У Міненерго наголосили, що в умовах повномасштабної війни наглядова рада державної енергетичної компанії має відповідати не лише за стратегічний розвиток, а й за антикризове управління, своєчасну реакцію на ризики та забезпечення безпеки та сталості роботи компанії."Оновлення складу ради спрямоване саме на посилення цих функцій, а також на забезпечення швидкої взаємодії компанії з антикорупційними й аудиторськими органами, міжнародними партнерами та суспільством", — уточнили у відомстві.Йдеться про необхідність адаптації системи корпоративного управління до нових викликів — швидших рішень, антикризових механізмів і посиленої відповідальності."Розуміючи непричетність наглядової ради до будь-яких дій, які стали предметом уваги правоохоронних органів, міністерство розраховує на їхню подальшу професійну підтримку в перехідний період — зокрема, у передачі матеріалів, документації й аналітичних напрацювань, необхідних для швидкого запуску роботи нового складу ради", — акцентували в повідомленні.Міністерство відзначило, що перша наглядова рада допомогла сформувати перші процеси та рамку сучасного корпоративного управління, та висловило вдячність її членам за внесок у створення основи для подальшої трансформації компанії.Паралельно Державна аудиторська служба розпочала всебічний аудит "Енергоатому" у зв’язку з оприлюдненими НАБУ фактами: аудит закупівель мають провести в термін до 15 робочих днів, повний аудит компанії — в термін до 90 робочих днів. Матеріали передадуть правоохоронним і антикорупційним органам. Звіт представлять уряду після завершення роботи аудиторів"Швидке ухвалення рішень у ситуації з "Енергоатомом" є важливим не лише для внутрішньої стабільності, а й для виконання Україною зобов’язань перед МВФ, Світовим банком і ЄС. Це демонструє готовність держави діяти за міжнародними стандартами та захищати інвестиції партнерів навіть у складних умовах", — підсумували в Міністерстві економіки, дозвілля та сільського господарства.Нагадаємо, що як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, 11 листопада Кабінет міністрів України достроково припинив повноваження наглядової ради "Енергоатом"..

В Україні розпочалися виплати учасникам програми "Національний кешбек" за серпень 2025 року. Протягом найближчих днів держава перерахує споживачам 509 мільйонів гривень.Про це повідомляє Міністерство економіки. Ця сума є рекордною щомісячною компенсацією за купівлю товарів національного виробника від початку дії програми. Обсяг виплат зріс майже у півтора раза порівняно з минулим роком (серпень 2024 року — 342 мільйони гривень).Вплив на економікуЗаступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа наголосив, що "Виплати за програмою показують, що державні інструменти економічної підтримки працюють навіть попри виклики воєнного часу".Він наголосив, що кожна гривня, повернута споживачеві, одночасно стимулює попит на українські товари, зберігає робочі місця та забезпечує сталість внутрішнього ринку. "Програма стала прикладом того, як спільні дії держави, бізнесу і громадян створюють реальний економічний ефект. Щиро вдячні українцям, які свідомо обирають товари українського виробництва та допомагають зростанню нашої економіки", — додав Телюпа.Масштаби програмиУ серпні українці придбали вітчизняних товарів на майже 5,1 мільярда гривень. Понад 3,6 мільйона покупців зробили свій внесок у розвиток економіки країни, підтримавши національних виробників.На сьогодні до "Національного кешбеку" долучилося вже понад 1860 компаній із різних галузей, включаючи харчову, фармацевтичну, легку промисловість та книжковий ринок. Приєднання до програми надає виробникам додаткові можливості для зростання і підвищення конкурентоспроможності.Загалом за 2025 рік у рамках програми покупцям вже виплачено близько чотирьох мільярдів гривень кешбеку."Національний кешбек" — державний інструмент підтримки українського виробництва.  У програмі вже понад 7,3 мільйона учасників, понад 1 860 українських виробників і майже 400 тисяч зареєстрованих товарів. Оформити картку "Національного кешбеку" можна у "Дії", а кошти витратити на:комуналку;донати;військові облігації;медицину;освіту.Щомісяця на картку "Національного кешбеку" повертається 10 % від суми, яку учасники програми витратили на українські товари. Максимально за місяць можна отримати до трьох тисяч гривень. Нагадаємо, деяким українцям виплачуватимуть одноразову грошову виплату у розмірі 6500 гривень. Йдеться про програму "Зимова підтримка"..

Більшість українців ще не отримали кошти за програмою "Національний кешбек" за серпень. Виплата перебуває на стадії активної обробки. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Виплата "Національного кешбеку" за серпень — у процесі обробки", — йдеться у повідомленні.У відомстві пояснили, що обсяг виплат за серпень є рекордним, тому процес потребує більше часу, ніж зазвичай. "Усі учасники програми отримають кошти у повному обсязі після завершення технічних процедур", — запевнили у прес-службі.Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з партнерами вживає всіх необхідних заходів для якнайшвидшого зарахування коштів учасникам програми.Програма "Національний кешбек" реалізується Міністерством економіки України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, Національним банком, Кабінетом міністрів України, Державною податковою службою та іншими партнерами. Технологічну підтримку забезпечує міжнародна платіжна система Mastercard, а операційним партнером є Visa.Оформити картку "Національного кешбеку" можна у "Дії", а кошти витратити на:комуналку;донати;військові облігації;медицину;освіту.Щомісяця на картку "Національного кешбеку" повертається 10 % від суми, яку учасники програми витратили на українські товари. Максимально за місяць можна отримати до трьох тисяч гривень. Нагадаємо, українці, котрі в межах програми "Національний кешбек", накопичили кешбек при купівлі товарів з поміткою "Зроблено в Україні" можуть розрахуватись цими коштами за спожиту електроенергію..

Група "Нафтогаз" підписала історичну кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 300 мільйонів євро. Кошти підуть на закупівлю газу для формування довгострокових запасів і забезпечення стабільного газопостачання українців під час зими після пошкодження інфраструктури країни внаслідок атак Росії.Про це повідомила прес-служба НАК "Нафтогаз України"."Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку для громад і бізнесу", — зазначила президентка групи ЄІБ Надя Кальвіньо.Це фінансування реалізується в межах плану підтримки енергетики України, запровадженого ЄІБ, та забезпечується гарантією Європейської комісії в межах Ukraine Investment Framework (UIF)."Це суттєва та практична підтримка, яка допоможе нам гарантувати енергетичну стійкість країни напередодні зими. Щиро дякую президенту України, уряду та прем’єр-міністру за підтримку, а також нашим європейським партнерам за довіру та солідарність", — наголосив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.Своєю чергою, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко привітала підписання угоди та наголосила на її важливості для енергетичної стійкості України. Угоду підписано в присутності міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос під час її візиту до Києва."Угода між ЄІБ і "Нафтогазом" є важливим внеском в енергетичну та економічну стабільність України. Надійне енергопостачання необхідне для роботи підприємств, збереження робочих місць і подальших інвестицій у нашу економіку. Водночас це партнерство підтримує довгострокову мету України — побудову стійкого, сталого та інтегрованого в Європу енергетичного сектору", — зазначив Соболев.У межах цієї угоди «Нафтогаз» зобов'язується реінвестувати суму, еквівалентну кредиту Європейського інвестиційного банку, у проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації."Цей кредит допомагає Україні підготуватися до ще однієї складної зими. Вона допоможе домогосподарствам і бізнесу зберегти світло та тепло. Крім того, вона сприятиме інтеграції України до енергетичного ринку Європейського Союзу", — сказала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.Нагадаємо, 28 липня стало відомо, що Україна вперше імпортує азербайджанський газ Трансбалканським маршрутом. Група "Нафтогаз" уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією Групи SOCAR — SOCAR Energy Ukraine.

На полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев і міністр зеленої трансформації Данії Єппе Бруус підписали меморандум про співпрацю.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на прес-службу українського відомства.Там зазначили, що партнерство спирається на данський досвід "Зеленої тристоронньої угоди", відкриває спільні проекти в біоекономіці, відновленні лісів і скороченні викидів, зокрема, в агросекторі, та передбачає підтримку фермерів завдяки сучасним технологіям і новим можливостям збуту."Меморандум із Данією переводить нашу співпрацю у практичну площину. Це й залучення інвестицій у проекти зеленого відновлення, й розвиток сучасного агросектору, а також крок до глибшої інтеграції європейських стандартів у сфері клімату та біоекономіки", — розповів міністр Олексій Соболев.Він додав, що партнерство є ще одним кроком в екологізації української економіки — коли політики зростання, інвестиції, аграрні та екологічні цілі працюють як єдина система.Меморандум передбачає:впровадження практик багатофункціонального сільського господарства, яке враховує економічні та кліматичні цілі розвитку;спільні проекти для відновлення та відбудови сільськогосподарських ланцюгів доданої вартості та інфраструктури в Україні;розвиток фінансових та податкових стимулів для "зелених" ініціатив у сільському господарстві з подальшим спрямуванням платежів на модернізацію галузі;природоорієнтовані рішення для скорочення викидів парникових газів;підтримка фермерів-підприємців через інновації, дослідження та сучасні технології.Угода про співпрацю також має збільшити експорт української сільськогосподарської продукції до країн ЄС.Під час зустрічі сторони також обговорили участь данських компаній у відновленні України у сферах енергетики, біопалива, перероблення та інфраструктури.Крім того, наголошено на значній фінансовій підтримці від Данії у відновленні Миколаєва та Миколаївської області. Зокрема, підписали угоду про внесок у розмірі 338 мільйонів данських крон (близько 45,5 мільйона доларів) на підтримку відбудови в регіоні, включно з проектами у сфері водопостачання, централізованого теплопостачання, енергоефективності та супровідними "зеленими" рішеннями.Нагадаємо, що 26 вересня Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро.

Перелік вітчизняної техніки й обладнання для агропромислового комплексу, 25% вартості яких (без ПДВ) компенсує держава, оновлено вже вшосте цього року. Тепер додали 212 нових найменувань продукції й один завод-виробник.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Там зазначили, що загалом у переліку вже 14 209 позицій від 162 українських виробників."Розвиток українського машинобудування, зокрема, агро, — одна з ключових цілей політики "Зроблено в Україні". Програма компенсації 25% вартості техніки створює додатковий попит на продукцію вітчизняних підприємств, стимулює їх розширювати виробництво та інвестувати в нові розробки", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.Він додав, що від початку року перелік зріс майже на 2,5 тисячі позицій, до нього долучилися 22 нові виробники."Це наочно підтверджує ефективність програми: аграрії модернізують технопарк на пільгових умовах, а машинобудівники отримують нових замовників", — констатував чиновник.До переліку вперше увійшла продукція заводу "Полігон" (Одеса). Також додані нові позиції від підприємств, які вже беруть участь у програмі:ФОП Томчук Андрій Михайлович (Житомирщина) — 27 нових позицій;"Завод елеваторного обладнання" (Одещина) — 22 позиції;"Білоцерківмаз" (Київщина) — п’ять позицій;"ТМС-Трейдінг" (Черкаси) — 115 позицій.У відомстві зауважили, що компенсація 25% вартості (без ПДВ) надається за сільськогосподарську техніку й обладнання з підтвердженим рівнем локалізації виробництва від 60% (для комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів діють окремі умови). Оновлений перелік публікує сайт Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.Як скористатися програмою"Щоби скористатися державною програмою підтримки й отримати 25% компенсації вартості за придбану техніку чи обладнання, агровиробник має обрати постачальника з переліку на сайті Мінекономіки, придбати необхідну техніку та подати до уповноваженого банку заявку та підтвердні документи", — пояснили у відомстві.Виробники, які бажають включити свою техніку до переліку, можуть звернутися до Мінекономіки на офіційну електронну пошту — meconomy@me.gov.ua.Заявка подається в електронній формі з використанням електронного підпису або інших засобів ідентифікації, що дозволяють встановити особу керівника або уповноваженої особи.Нагадаємо, що проект закону про державний бюджет України на 2026 рік передбачає продовження фінансування програм, які спрямовані на розвиток внутрішнього виробництва, агропромисловий сектор і захист довкілля.

Кабінет міністрів України схвалив зміни до порядку ведення Державного земельного кадастру. Вони передбачають інші підходи до розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) і доданих до неї документів.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України."Ухвалені зміни сприяють встановленню чітких правил взаємодії між державою та громадянами у сфері ведення Державного земельного кадастру", — йдеться в повідомленні.У Мінекономіки вважають, що процедури та дедлайни для представників бізнесу стануть більш передбачуваними."Крім того, очікується зменшення кількості затримок і витрат, оскільки з'явиться можливість виправити недоліки без подання "з нуля", — зазначили у відомстві.Зокрема, постанова передбачає можливість прийняття до розгляду неповного пакета документів, реєстрацію заяви незалежно від того чи враховано заявником наявні помилки.Також постанова дозволяє ухвалення Державним кадастровим реєстратором рішень про залишення заяви без руху й інформування заявника про виявлені недоліки, спосіб усунення недоліків.Крім того, постанова передбачає впровадження процедури ухвалення позитивних рішень про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а також визначення нових форм документів кадастру, які створюються під час розгляду поданих заяв.Нагадаємо, що Верховна Рада має розглянути законопроекти, які пропонують повернути прожитковому мінімуму його первинну соціальну природу. Йдеться про те, щоби встановлювати його на рівні фактичного споживчого кошика.

В Україні збільшено обсяг бронювання персоналу для критично важливих підприємств, які розташовані біля фронту. Замість 50% бізнес тепер може забронювати 100% своїх працівників.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України. Там пояснили, що в серпні Кабінет міністрів України схвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за поданням Мінекономіки. Вони передбачають розширення можливостей для збереження кадрового потенціалу підприємств, що працюють у зонах бойових дій."А вже сьогодні ці зміни реалізовані на порталі "Дія". Критично важливі підприємства, які розташовані та працюють на прифронтових територіях, можуть бронювати 100% своїх військовозобов’язаних працівників", — наголосили в Мінекономіки.У відомстві додали, що таке рішення дозволяє підтримати бізнес, що продовжує працювати в найскладніших умовах і водночас забезпечити потреби оборони.Зокрема, створюється гнучкий механізм, який реагує на виклики війни та гарантує підприємствам можливість зберігати діяльність навіть під час активних бойових дій."Запровадження механізму 100% бронювання для прифронтових підприємств — це важливий крок для економіки й оборони", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.За його словами, бізнес у прифронтових регіонах потребує максимальної підтримки, адже він працює у надзвичайно складних умовах."Це рішення дозволить зберегти робочі місця та водночас забезпечити ЗСУ необхідними ресурсами", — додав він.Як відомо, раніше діяла норма, яка дозволяла бронювати лише 50% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Для прифронтових територій цей обсяг збільшено удвічі — до 100%.Як забронювати працівника на порталі "Дія"Критично важливе підприємство, яке працює на території можливих або активних бойових дій, звертається до обласної військової адміністрації з проханням збільшити обсяг бронювання до 100%.Обласна військова адміністрація перевіряє фактичну діяльність підприємства й у разі позитивного рішення звертається до державного органу, який визначив підприємство критично важливим.Державний орган засобами порталу "Дія" збільшує ліміт бронювання до 100%.Підприємство засобами порталу "Дія" додатково бронює усіх працівників.Нагадаємо, що, перебуваючи на Харківщині 4 серпня, президент України Володимир Зеленський зустрівся там із представниками бізнесу, волонтерської та ветеранської спільнот, шкіл і університетів і пообіцяв збільшення відсотка заброньованих працівників.

Шість українських областей потерпають від посухи, що відбивається на врожаю. Найбільш несприятлива ситуація на Донеччині, Миколаївщині, Одещині, Херсонщині, Дніпропетровщині та Запоріжжі.Таку заяву на своїй сторінці в Facebook зробив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев за результатами селекторної наради. "Сьогодні як міністр провів свою першу селекторну нараду по агронапрямку. Обговорювали питання посухи, від якої цьогоріч потерпає щонайменше шість областей", — заявив посадовець. За словами Соболева, найбільш несприятлива ситуація на Донеччині, Миколаївщині, Одещині, Херсонщині, Дніпропетровщині та Запоріжжі. Тут аграрії фіксують значні пошкодження та втрати врожаю. "Уважно вислухали доповідь кожного регіону. Серед основних пропозицій: необхідність запуску зрошення на цих територіях, пільгове оподаткування, компенсація витрат на гектар оброблюваних угідь. Зафіксували всі озвучені проблеми, далі будемо по них працювати", — додав міністр.Нагадаємо, станом на 13 липня у Херсонській області вже зібрано 500 тонн кавунів. Під урожай 2025 року тамтешні аграрії засіяли майже 220 тисяч гектарів земель.Раніше повідомлялось, що на прилавках ринків з'явилися перші місцеві кавуни. Йдеться про ягоди, які були вирощені в Україні цьогоріч.Ще наприкінці червня аналітики повідомляли, що в Україні суттєво впали ціни на лохину. Головна причина — стрімке зростання обсягів пропозиції цієї ягоди.Також в Україні суттєво впали ціни на черешню. Ключова причина — погіршення якості цієї ягоди.

Максимальну потужність експорту електроенергії з України та Молдови до країн Європейського Союзу збільшено з 650 до 900 МВт. Такий ліміт діятиме до 1 серпня.Про це повідомила прес-служба Міненерго. Та зазначили, що це результат співпраці між операторами системи передачі, що входять до Регіону розрахунку пропускної спроможності Східної Європи (EE CCR) та Регіональним координаційним центром TSCnet."Збільшення максимальної потужності експорту — важливий крок, який полегшить балансування української енергосистеми. А також дасть змогу українським електростанціям отримати додатковий прибуток", — пояснив міністр енергетики України Герман Галущенко.За його словами, це дозволить спрямувати додаткові ресурси на ліквідацію наслідків російських обстрілів та підготовку до зими.Також він наголосив, що експорт електроенергії з України здійснюється винятково за умов профіциту потужності в енергосистемі."Термін чинності нового ліміту — до 1 серпня, оскільки надалі максимальна експортна потужність буде переглядатися щомісячно. У процесі щотижневої оцінки стану мережі — величину експорту може бути скориговано, відповідно до вимог операційної безпеки", — зазначив голова правління НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко.Як відомо, з 1 травня максимальна потужність експорту електроенергії з України та Молдови до країн ЄС складала 650 МВт. Таким було рішення Експертної групи ENTSO-E з розрахунків комерційних обмінів електроенергією.Тепер рішення щодо дозволеної потужності експорту до Євросоюзу із зони Україна — Молдова буде розраховуватись операторами системи передачі, що входять до Регіону розрахунку пропускної спроможності Східної Європи. А саме — ОСП Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, України та Молдови.Нагадаємо, минулого тижня перший заступник міністра енергетики України Юрій Шейко заявляв, що через російські атаки на енергетичний сектор України ситуація із запасами газу залишається складною. Однак обсяги закачування газу зростають.

Україна стала першою країною в Європі та другою у світі, яка на державному рівні ухвалила національний стандарт для екоіндустріальних парків. Новий документ закріплює чіткі критерії сталості та систему оцінювання для компаній індустріальних парків.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України."Україна ухвалила національний стандарт щодо екоіндустріальних парків. Цей крок дозволить розвивати нашу переробну промисловість. Статус екоіндустріального парку це індикатор для міжнародних інвесторів, що цей парк відповідає усталеним європейським стандартам, як і вироблена в ньому продукція", — зазначив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.У відомстві додали, що національний стандарт встановлює систему оцінювання за рейтинговою шкалою: "золотий", "срібний" або "бронзовий" рівень відповідності. Оцінюється ефективність управління, сталість процесів і вплив на довкілля.Стандарт набирає чинності 1 вересня 2025 року, проте його положення вже зараз можуть використовувати ініціатори створення та компанії індустріальних парків."Документ розроблено в межах проекту міжнародної технічної допомоги "Глобальна програма екоіндустріальних парків в Україні: реалізація на місцевому рівні", що реалізує Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) в семи країнах за фінансової підтримки Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO)", — йдеться в повідомленні. Наступним етапом впровадження екоіндустріальних парків в Україні стане ухвалення законопроекту №12117, розробленого народними депутатами Дмитром Кисилевським і Дмитром Наталухою.У Міністерстві економіки, пояснили, що екоіндустріальний парк — це індустріальний кластер, де підприємства обмінюються ресурсами, енергією та відходами."Їхній розвиток є частиною стратегічної трансформації економіки України у межах плану Ukraine Facility. Це включає декарбонізацію, зростання доданої вартості, ефективне використання ресурсів і підвищення конкурентоспроможності української промисловості", — підсумували у відомстві.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міністерство економіки України визнало критично важливими 700 українських підприємств, установ і організацій.