# мінування

У Нікопольському районі Дніпропетровської області попередили про нові засоби ураження цивільного населення. Йдеться про використання росіянами нових протипіхотних мін дистанційного мінування, відомих під назвою "Пряник".Про це повідомив начальник Нікопольської районної військової адміністрації Іван Базилюк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі"Ворог продовжує застосовувати підступні засоби ураження цивільного населення. Зафіксовано використання нових протипіхотних мін дистанційного мінування, відомих під умовною назвою "Пряник", — написав він.Посадовець додав, що ці вибухонебезпечні предмети надзвичайно складно помітити, вони становлять смертельну загрозу для життя та здоров’я людей.Базилюк окреслив, що потрібно знати про ці міни:зовнішній вигляд: невеликий пластиковий предмет (схожий на шайбу або кришку) діаметром близько п’яти-шести сантиметрів;маскування: завдяки кольору та матеріалу легко зливається із землею, травою або сміттям;принцип дії: спрацьовує за найменшого натискання — вистачає просто наступити;розповсюдження: може скидатися з дронів на дороги, подвір’я, поля, узбіччя."Через невеликі розміри та пластиковий корпус такі міни важко виявити навіть спеціальними засобами", — наголосив очільник військової рай адміністрації Нікопольщини.Як уберегти себе:не торкайтеся нічого підозрілого — будь-який невідомий предмет потенційно небезпечний;рухайтеся лише перевіреними маршрутами — уникайте трави, узбіч, покинутих територій;поясніть дітям, що небезпечні предмети можуть виглядати як іграшки або звичайні речі;у разі виявлення — негайно повідомте: телефонуйте 101 або 102 та вкажіть точне місце знахідки."Пам’ятайте: ворог цілеспрямовано використовує такі засоби, щоби завдати шкоди мирному населенню. Бережіть себе та своїх близьких. Поширте цю інформацію — це може врятувати життя", — підсумував Іван Базилюк.Нагадаємо, 31 березня начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов інформував, що російські терористи продовжують використовувати на території Харківської області небезпечні види боєприпасів. Зокрема, йдеться про кумулятивно-осколкові..

На сьогодні, попри постійні бойові дії та обстріли, процес розмінування українських територій триває безперервно. Водночас підготовка фахівців триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціяхПро це в інтерв’ю TrueUA розповів, віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько."Як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, я постійно моніторю ситуацію у сфері гуманітарного розмінування. Підготовка персоналу триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціях. Ба більше, це питання постійно залишається на порядку денному — процес не зупиняється ні на хвилину", — наголосив він.За словами експерта, останніми роками Україна суттєво наростила технічні можливості у сфері розмінування. До того ж вітчизняні фахівці активно використовують міжнародний досвід у цьому питанні."Після воєн у колишній Югославії значні території там були заміновані, однак їх вдалося очистити, і сьогодні ми враховуємо цей досвід", — зазначив Приходько.Натомість він наголосив, що навіть найсучасніші технології не здатні повністю замінити людину. Зокрема, будь-яка техніка лише допомагає саперам у роботі, але не виконує її за них."Роботи, спеціалізована техніка та інші інженерні комплекси — це лише інструменти в руках сапера. Вони підвищують безпеку, пришвидшують роботу, але остаточне рішення завжди залишається за фахівцем. Саме людина перевіряє територію і приймає рішення про її безпечність для подальшого використання. Тому ключове значення сьогодні мають підготовка фахівців і ефективне застосування технічних засобів. У цій сфері працюють як державні служби — піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні підрозділи Національної поліції, саперні підрозділи Збройних сил України, — так і інші оператори протимінної діяльності", — додав експерт.Нагадаємо, за словами Юрія Приходька, наразі в Україні замінованими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів територій. На їх очищення знадобить не один рік. Натомість вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території..

Щороку 4 квітня у світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні. Для України це не просто дата — це щоденна реальність.Країна вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни — і вона залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Міни, нерозірвані боєприпаси, уламки дронів і ракет становлять загрозу навіть там, де здається безпечно.Попри це, багато людей досі недооцінюють ризики: підходять до підозрілих предметів із цікавості, ігнорують повітряні тривоги або покладаються на правило “двох стін”.Чому це небезпечно, з чим сьогодні найчастіше стикаються цивільні та що насправді може врятувати життя — в інтерв’ю TrueUA розповів віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, викладач Національної академії внутрішніх справ Юрій Приходько.Заміновані території і розмінування— Яка частина території України сьогодні залишається потенційно небезпечною через міни та інші вибухонебезпечні предмети? І скільки часу, за вашими оцінками, може тривати повне розмінування деокупованих територій?— Відповідаючи на ваше запитання, я готувався до цієї розмови й переглядав актуальні статистичні дані з відкритих джерел. Останній профільний захід відбувся у Хорватії — це конференція Mine Action 2026. Там була присутня українська делегація, і під час обговорень озвучувалися актуальні цифри.За цими даними, наразі вже повернуто до безпечного використання понад 40 тисяч квадратних кілометрів території. Водночас забрудненими залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів. Ще близько 14 тисяч квадратних кілометрів — це водні акваторії. Відповідно, ці території залишаються потенційно небезпечними для життя і здоров’я людей, які там перебувають або перебувають поблизу.Що стосується розмінування, ситуація залишається складною. Війна триває, бойові дії не припиняються, а отже — продовжується і забруднення територій. У таких умовах прогнозувати строки повного очищення наразі некоректно.Більш-менш точні оцінки можна буде робити вже після завершення активної фази бойових дій — коли буде перемир’я або повне припинення війни. Тоді стане зрозумілим масштаб забруднення, а також можна буде оцінити наявні ресурси, сили та кількість фахівців.Втім, уже зараз очевидно: цей процес триватиме десятки років. Для прикладу, навіть сьогодні фахівці — піротехніки, вибухотехніки, сапери — регулярно виявляють і знищують боєприпаси часів Другої світової війни. Їх знаходять під час будівництва або за інших обставин.— Після звільнення Київської області парки й ліси певний час залишалися закритими через мінну небезпеку. А яка ситуація зараз? Чи можемо ми почуватися безпечно, наприклад, гуляючи з собакою у міському парку? І наскільки ризикованими сьогодні залишаються ліси та місця збору грибів?— Ми живемо в умовах війни, і про це не варто забувати. Потрібно постійно бути готовими до того, що будь-що може статися. Не можна розслаблятися або думати, що якщо окупанти вийшли з території Київської області, то війна вже закінчилася. Вона триває і може розвиватися по-різному. Ті ж повітряні тривоги, які лунають фактично щодня, постійно нагадують про це.Що стосується парків і зон відпочинку на відносно мирних територіях, ситуація там контролюється правоохоронними органами — Національною поліцією та Державною службою з надзвичайних ситуацій. Уся територія перебуває під контролем.Втім, не варто виключати можливість провокацій. Йдеться, зокрема, про діяльність диверсійно-розвідувальних груп або осіб, які можуть діяти за вказівками кураторів. Вони здатні встановлювати небезпечні предмети, які становлять загрозу для цивільних. Тому обачними потрібно бути завжди і всюди.Якщо говорити про загрози, які виникли після повномасштабного вторгнення, то такі зони вже визначені. Вони позначені на інтерактивній карті забруднених територій. Це зони обмеженого доступу, де встановлені попереджувальні знаки про потенційну небезпеку або мінування.Ідеться не лише про Київську область, а й про інші регіони — Сумську, Чернігівську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку. Перед тим як вирушати на відпочинок, риболовлю чи в ліс, люди мають перевіряти ці місця онлайн і переконуватися, що вони безпечні.На мою думку, також потрібно більше інформаційної роботи. Зокрема, через засоби масової інформації — ті ж радіостанції, які часто слухають водії та пасажири. Важливо, щоб поряд із розважальним контентом звучали нагадування про небезпеку і правила безпеки.Тому головне — не розслаблятися і бути готовими до викликів, які існують сьогодні.— Розмінування — складний і тривалий процес, який постійно змінюється разом із розвитком технологій. Як сьогодні розміновують українські території: це переважно ручна робота чи вже активно застосовуються сучасні технології?— Як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації вибухотехніків, я постійно моніторю ситуацію у сфері гуманітарного розмінування. Підготовка персоналу триває як у державних структурах, так і в неурядових організаціях. Ба більше, це питання постійно залишається на порядку денному — процес не зупиняється ні на хвилину.Зокрема, сьогодні відбувається профільна зустріч у форматі кластера, де обговорюються ключові проблеми гуманітарного розмінування за участі представників галузевих служб і відомств. Під час таких обговорень фахівці обмінюються досвідом, визначають пріоритети та шукають ефективні рішення для очищення територій.Щодо технічних можливостей — за останні роки їх суттєво побільшало. Україна активно використовує міжнародний досвід, зокрема країн Балканського регіону. Після воєн у колишній Югославії значні території там були заміновані, однак їх вдалося очистити, і сьогодні ми враховуємо цей досвід. Водночас, якими б сучасними не були технології, повністю замінити людину вони не можуть.Роботи, спеціалізована техніка та інші інженерні комплекси — це лише інструменти в руках сапера. Вони підвищують безпеку, пришвидшують роботу, але остаточне рішення завжди залишається за фахівцем. Саме людина перевіряє територію і приймає рішення про її безпечність для подальшого використання. Тому ключове значення сьогодні мають підготовка фахівців і ефективне застосування технічних засобів.У цій сфері працюють як державні служби — піротехнічні підрозділи ДСНС, вибухотехнічні підрозділи Національної поліції, саперні підрозділи Збройних сил України, — так і інші оператори протимінної діяльності.З чим насправді стикаються цивільні: міни, боєприпаси чи уламки— Війна залишає по собі не лише руйнування, а й тисячі небезпечних пасток. Сьогодні на міни й боєприпаси можна натрапити не лише на полі бою, а й у цивільному житті. З чим найчастіше стикаються цивільні — міни, боєприпаси чи уламки? І що з цього становить найбільшу загрозу?— Ситуація така: офіційної деталізованої статистики щодо того, з якими саме вибухонебезпечними предметами найчастіше стикаються люди, наразі немає. Є деокуповані території, є райони поблизу лінії фронту, де тривають бойові дії, а є території, які формально перебувають під контролем України, але також залишаються потенційно небезпечними. Тому сказати, яких саме боєприпасів сьогодні більше, було б некоректно.Умовно всі вибухонебезпечні предмети можна поділити на кілька основних категорій:Перша — це боєприпаси, які залишилися після переміщення військових підрозділів.Друга — це ті, що були застосовані, але не вибухнули. Таких, за оцінками, близько третини від загальної кількості. Йдеться про мінометні міни, артилерійські снаряди, боєприпаси реактивних систем залпового вогню.Те саме стосується і "шахедів": їх збивають, вони падають, але можуть залишатися готовими до вибуху. І такі випадки трапляються доволі часто.Наступна категорія — мінні поля. Це протипіхотні, протитанкові та інші типи мін. У зоні бойових дій їх, як правило, не розміновують повністю — лише створюють проходи для військових або техніки. Усе інше залишається до моменту повного очищення території.Ще одна серйозна загроза — саморобні вибухові пристрої, які можуть встановлюватися з диверсійною метою. Вони можуть маскуватися під звичайні предмети. Наприклад, на дитячому майданчику раптом з’являється іграшка, якої там раніше не було — і вона вже може становити небезпеку.Саме тому важливо звертати увагу на будь-які підозрілі речі, особливо якщо вони з’явилися там, де їх не повинно бути. Загалом спектр боєприпасів, які застосовуються у цій війні, дуже широкий — від зразків часів Другої світової війни до сучасних розробок.Окрему загрозу становлять касетні боєприпаси та суббоєприпаси, які розповсюджуються дистанційно і можуть залишати після себе великі небезпечні території.Також використовуються сучасні міни, які реагують на рух людини. Наприклад, міна ПОМ-3 із сейсмічним датчиком — вона спрацьовує саме на крок людини в межах ураження приблизно 5-8 метрів. При цьому на техніку чи тварин вона може не реагувати.Тому говорити про якийсь один тип загрози неможливо — їх дуже багато, і всі вони залишаються небезпечними.Як змінилася тактика ворога: дистанційне мінування і нові загрози— За час повномасштабної війни Росія неодноразово змінювала тактику атак. Чи змінилися за цей період підходи до мінування? Чи з’явилися нові типи мін або способи їх застосування?— Як я вже зазначав, підходи до мінування загалом залишаються такими ж, як і на початку повномасштабної війни.У більшості випадків застосовується дистанційне мінування — з використанням гелікоптерів, авіації та реактивних систем залпового вогню. Тобто території заміновуються на відстані, без безпосереднього заходу на місцевість.Сучасні міни можуть мати функцію самоліквідації, але це залежить від конкретної моделі. Якщо такий механізм не передбачений або не спрацьовує, міна може залишатися активною дуже тривалий час. Фактично вона "чекає" на жертву. Після встановлення вона переходить у бойовий стан і може залишатися небезпечною до моменту спрацювання.Наприклад, міна ПФМ-1 — у пластиковому корпусі з підривником. Після розкидання з касети вона стає на бойовий взвод і може тривалий час залишатися активною. Такі міни добре захищені від впливу зовнішнього середовища: вода чи сонце практично не впливають на їхню роботу. Крім того, вони маскуються під місцевість — можуть бути зеленими, щоб зливатися з травою, або коричневими, щоб бути менш помітними серед листя чи ґрунту. Через це людина може їх просто не помітити.Подібних типів мін існує багато, і для їх виявлення та знищення фахівці застосовують різні методи.Якщо говорити про підходи противника, то вони суттєво не змінилися. Водночас через неможливість зайти на певні території активно використовуються саме дистанційні способи мінування.— Останнім часом з’являється все більше загроз, пов’язаних із використанням дронів. Зокрема, нещодавно з’явилася інформація, що російські війська можуть скидати вибухонебезпечні предмети з "шахедів". Наскільки це небезпечно для цивільних і як слід діяти в такій ситуації?— Як я вже зазначав, на першому місці має бути безпека. Люди повинні усвідомлювати: некоректне поводження з підозрілими предметами може становити серйозну загрозу.Особливо це стосується об’єктів, які на перший погляд не виглядають як боєприпаси. Наприклад, касетні суббоєприпаси можуть мати форму металевих циліндрів і зовні нагадувати запчастини від автомобіля, фрагменти техніки або навіть звичайні побутові предмети, зокрема консервні банки.Якщо людина не може чітко ідентифікувати предмет і зрозуміти, що це таке, — це вже сигнал небезпеки. У такому випадку торкатися його категорично не можна.Що стосується "шахедів", вони складаються з кількох частин: корпусу, двигуна, паливного бака та бойової частини, яка безпосередньо несе загрозу. Якщо збитий "шахед" лежить у полі чи посадці і не вибухнув, це не означає, що він безпечний. Навпаки — він залишається вкрай небезпечним. Те саме стосується інших дронів або будь-яких літальних апаратів, які впали. Вони можуть містити вибухові елементи і становити загрозу для життя.Такі предмети категорично заборонено чіпати. Працювати з ними можуть лише фахівці — працівники ДСНС або вибухотехнічних підрозділів Національної поліції, які оцінюють рівень небезпеки.Для цивільних це має бути чітке правило: "червоне світло" — не підходити, не чіпати, відійти на безпечну відстань і повідомити компетентні служби.Побачив підозрілий предмет: що можна і заборонено робити— То ж як має діяти людина, якщо побачила підозрілий предмет? Який чіткий алгоритм дій у такій ситуації? І яку найнебезпечнішу помилку найчастіше допускають люди?— Цей алгоритм уже чітко визначений і постійно озвучується фахівцями та службами, які займаються протимінною діяльністю.Перше правило — не підходити і не наближатися до підозрілого предмета.Друге — жодним чином на нього не впливати.Третє — повідомити відповідні служби.Зателефонувати можна за номерами 101 або 102. Також працює єдиний номер 112.Ці три правила потрібно виконувати саме в такій послідовності: не підходь, не чіпай, зателефонуй.Якщо людина помітила підозрілий предмет, потрібно одразу зупинитися. Не піддаватися паніці, але й не ігнорувати небезпеку. Важливо зафіксувати місце, де ви перебуваєте, оцінити ситуацію, подивитися під ноги і повільно відійти назад тим самим шляхом, яким рухалися. Це може бути будь-що: уламок від "шахеда", невибухнувший боєприпас або розтяжка.Вийшовши на безпечну територію — наприклад, на дорогу з твердим покриттям — потрібно відійти на відстань не менше 100 метрів і вже звідти телефонувати у відповідні служби.Важливо чітко повідомити, де саме був виявлений предмет, як він виглядає і що саме викликало підозру. Якщо немає можливості чекати на місці прибуття фахівців, потрібно позначити небезпечну зону підручними засобами. Наприклад, це можуть бути схрещені гілки, яскрава тканина або інші помітні маркери, які вкажуть на місце небезпеки.Також сьогодні можна передати геолокацію — це значно полегшує роботу фахівців.Що стосується саморобних вибухових пристроїв, ситуація ще складніша. Вони можуть бути оснащені радіокерованими датчиками і спрацьовувати від сигналів. Тому в таких випадках важливо відійти на безпечну відстань — не менше 100 метрів — і лише після цього користуватися мобільним телефоном.Без спеціальних технічних засобів оцінити, що це за предмет, неможливо. Саме тому працювати з такими об’єктами можуть лише фахівці — вибухотехніки, підрозділи поліції та ДСНС.Тому цей алгоритм має бути доведений до автоматизму. Як звичні щоденні дії — так само і тут. Золоте правило: не підходь, не чіпай, зателефонуй."Звичайні речі", які можуть вбити— Ви вже згадували про саморобні вибухові пристрої. Які з них найчастіше трапляються? І під які предмети ворог найчастіше маскує вибухівку?— Тут ситуація дійсно складна. Саморобний вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, засіб підриву і механізм, який приводить його в дію. І цю конструкцію можна вмонтувати практично в будь-який побутовий предмет. Обмежень тут фактично немає.Були випадки, зокрема на Харківщині, коли підкидали ліхтарики китайського виробництва. Усередині було приблизно 20-30 грамів пластиду. Коли людина намагалася його увімкнути — відбувався вибух, унаслідок якого травмувало кисть. Такі випадки фіксувалися і висвітлювалися в ЗМІ.Чим більший предмет, тим більше вибухівки в нього можна закласти — і тим серйозніші наслідки.Для розуміння: у гранаті Ф-1 заряд вибухової речовини становить близько 60 грамів, але радіус розльоту уламків може сягати до 200 метрів. У гранати РГД-5 — близько 110 грамів, а зона ураження становить приблизно 30-40 метрів. Тобто навіть відносно невелика кількість вибухової речовини може призвести до тяжких наслідків.Такі пристрої можуть бути замасковані під будь-що: коробки, сумки, валізи, павербанки, мобільні телефони, ноутбуки чи навіть дитячі іграшки. Особливо це небезпечно у місцях скупчення людей — у парках, на дитячих майданчиках або в зонах відпочинку.Важливо розуміти: вибухівка може мати різні характеристики — за потужністю, чутливістю, способом спрацювання. Але для цивільної людини це не має значення, адже без спеціальних знань і технічних засобів визначити рівень небезпеки неможливо. Саме тому будь-який незрозумілий предмет потрібно розглядати як потенційно небезпечний.Окупанти не нехтують жодними способами маскування — використовують предмети, які можуть викликати інтерес у людини і спонукати її взяти їх у руки або використати. І саме в цьому головна небезпека."Дві стіни" не завжди рятують: що важливо знати під час обстрілів— Під час масованих атак люди часто нехтують правилами безпеки й не спускаються в укриття, покладаючись на правило "двох стін". У яких випадках воно справді може допомогти, а коли лише створює хибне відчуття безпеки?— У нашій практиці був показовий випадок. Ми спілкувалися з громадянином Туреччини, який приїжджав в Україну у відрядження. Коли зайшла мова про повітряні тривоги і те, як на них реагують українці, він був щиро здивований. У нього склалося враження, що наші люди просто безстрашні.Насправді ж ми просто звикли до цієї реальності: тривоги, прильоти, постійна загроза. Але саме ця "звичка" може бути небезпечною, адже притуплює відчуття ризику. І це може обернутися трагедією — як для самої людини, так і для її родини. Тому нехтувати сигналами тривоги не можна.Сьогодні люди часто орієнтуються на додаткову інформацію — зокрема з гаджетів: дивляться, що летить, куди летить. Але це лише орієнтир, а не гарантія безпеки.Якщо людина перебуває на вулиці — потрібно рухатися до найближчого укриття. Якщо в установі, на роботі чи в навчальному закладі — для цього передбачені спеціальні місця, і керівництво зазвичай контролює спуск людей в укриття.Найскладніша ситуація — коли людина вдома. Наприклад, на високому поверсі. Вночі, під час тривоги, люди часто не знають, що робити: вставати чи ні, бігти чи залишатися. При цьому важливо пам’ятати, що і "шахеди", і крилаті ракети можуть змінювати напрямок польоту.Якщо є можливість — потрібно обов’язково спускатися в укриття. Якщо ж часу немає і загроза вже поруч, тоді можна використати правило "двох стін".Його суть у тому, що між вами і джерелом вибуху має бути щонайменше дві стіни. Це може частково захистити від уламків або вибухової хвилі. Але важливо розуміти: це не гарантія безпеки.У разі прямого влучання жодні "дві стіни" не врятують. Сучасні боєприпаси можуть містити десятки кілограмів вибухівки, а також термобаричні заряди, які мають надзвичайно потужну дію.Тому головне правило залишається незмінним: якщо є можливість — потрібно йти в укриття. Якщо такої можливості немає — використовувати хоча б ті засоби захисту, які доступні, зокрема правило "двох стін".— Часто, особливо вночі, обстріли застають людей удома, і звичні місця можуть ставати небезпечними — зокрема кімнати з вікнами. А як щодо перебування під час атак у ліфті або на верхніх поверхах будинків — які тут основні ризики?— Загроза під час обстрілів однакова незалежно від поверху — чи це перший, чи середній, чи верхній. Вона нікуди не зникає. Хоча за статистикою прильотів часто уражаються саме верхні поверхи, це не означає, що інші рівні є безпечними.Що стосується ліфтів — користуватися ними під час тривоги небезпечно. Є ризик знеструмлення або пошкодження інфраструктури, і людина може просто застрягти. Тому в таких ситуаціях варто користуватися сходами. Спускатися ними швидше і безпечніше.Також важливо мати вдома так звану "тривожну валізу". У ній має бути мінімальний набір речей на перший час: вода, базові продукти, необхідні медикаменти, документи та найважливіші особисті речі. Під час масованих обстрілів це особливо актуально. Фактично йдеться про звичку до безпеки — дисципліну і готовність діяти правильно у критичній ситуації. І цю готовність потрібно формувати заздалегідь.— Росіяни застосовують різні типи озброєння. Як це впливає на ефективність укриття? Якщо правило "двох стін" не завжди працює, то що тоді дійсно може захистити, окрім спеціально обладнаних укриттів?— Якщо під час обстрілу немає можливості швидко дістатися до укриття — наприклад, метро чи підземного переходу — потрібно діяти одразу. Якщо є загроза вибуху поруч, необхідно лягти на землю. Бажано — у найнижче заглиблення, яке є поруч.Це важливо, тому що під час вибуху ударна хвиля та осколки розповсюджуються в усі боки — по принципу найменшого опору. Як вода або електричний струм.Якщо людина стоїть — вона потрапляє під дію ударної хвилі та уламків. Якщо лежить — значна частина цих факторів проходить над нею.Тому правильна дія — лягти на землю, прикрити голову руками, закрити очі та, за можливості, вуха. Це може не повністю убезпечити, але значно підвищує шанси вижити.Важливо також розуміти: обстріли не тривають безперервно. Вони мають певну тривалість — це можуть бути години, після чого атака припиняється. Тому головне завдання — пережити цей період і використати всі доступні способи захисту.Якщо є можливість — потрібно якнайшвидше переміститися в укриття: підвал, підземний перехід або станцію метро.Після завершення загрози можна виходити, але все одно залишатися обережними. Адже після обстрілів можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, які становлять додаткову небезпеку.Якщо обстріл застав зненацька: як діяти— Якщо обстріл застав людину в транспорті — у заторі, в автівці чи громадському транспорті — чи залишається алгоритм дій таким самим? Як правильно діяти в такій ситуації?— Алгоритм дій у транспорті фактично той самий. Ми пам’ятаємо період, коли під час повітряної тривоги транспорт зупинявся, пасажири виходили й прямували до укриттів. Зараз рух транспорту в більшості випадків дозволений, але ситуацію все одно потрібно постійно контролювати.Люди орієнтуються на інформацію з офіційних джерел, Telegram-каналів, повідомлень про те, що і куди летить. Але це лише допоміжний фактор.Якщо є потенційна загроза, водій або самі пасажири можуть ініціювати зупинку транспорту. У такому випадку потрібно якнайшвидше залишити транспорт і перейти до найближчого укриття.Це вже питання особистої відповідальності — уважності до ситуації, самодисципліни і готовності реагувати на ризики як вдень, так і вночі.Помилки, які коштують життя під час атак— Але у стресових умовах люди часто можуть діяти просто інтуїтивно і не завжди правильно. Які найпоширеніші помилки роблять люди під час масованих обстрілів?— Це одна з типових помилок — нехтування загрозами. Більш дисципліновані люди шукають укриття під час тривоги. Інші — навпаки поводяться зухвало: мовляв, "мене це не торкнеться". Але на це дивляться діти, молодь — і копіюють таку поведінку. Саме тому дорослі мають бути прикладом.Психологічно суспільству зараз складно — кожен по-своєму реагує на війну і по-різному оцінює ризики. Але ми живемо разом, і відповідальність — теж спільна.Важливо пояснювати одне одному, як діяти правильно. Якщо підказати людині, що краще спуститися в укриття — хтось послухає одразу, хтось — згодом. Але ця взаємодія працює.Не можна залишати людей сам на сам із небезпекою. Позиція "це його справа" — небезпечна. Навпаки — варто допомогти, підказати, звернути увагу. Можливо, саме це змусить людину замислитися і прийняти правильне рішення.І з часом вона сама буде так само допомагати іншим. Турбота одне про одного — це теж елемент безпеки. Адже ми всі перебуваємо в однакових умовах. І саме взаємна підтримка допомагає зменшити ризики для кожного."Зі мною цього не станеться": чому люди ігнорують небезпеку— Робота вибухотехніка, вона часто пов'язана з історіями, які складно забути. Чи були у вашій практиці випадки, які особисто вас найбільше вразили? Коли люди, можливо, через необережність опинялися в небезпеці?— У своїй практиці мені доводилося неодноразово виїжджати на подібні виклики. Я працював заступником, а згодом керівником вибухотехнічної служби при Головному управлінні внутрішніх справ у Київській області.Ситуації були різні. Але для фахівця завжди є чіткий алгоритм дій — це інструкції і, передусім, заходи безпеки. Бо вибухівка не "дивиться", хто перед нею — вибухотехнік чи пересічна людина, дорослий чи дитина. Це зброя, і її призначення — знищувати. Саме тому людина має бути готовою — і психологічно, і з точки зору базових знань.Було багато випадків, коли люди виживали лише через те, що вибуховий пристрій не спрацював.Пам’ятаю ситуацію: чоловік підійшов до свого автомобіля і помітив, що від дверей тягнеться мотузка. Він заглянув під авто — і побачив саморобний вибуховий пристрій. У нього була можливість втрутитися, перевірити, що це таке. Але він зупинився, оцінив ризик і зателефонував до поліції. На місце виїхали фахівці, пристрій знешкодили — і людина залишилася живою.Та були й інші випадки — коли через необережність люди гинули.Раніше, ще до 2014 року, загрози були іншими. Часто це були експерименти — коли молодь намагалася щось зробити самостійно після прочитаного чи побаченого. І це нерідко закінчувалося тяжкими травмами або навіть смертю.Сьогодні ситуація інша — значно небезпечніша. Тому головне — бути максимально уважними до того, що відбувається навколо. Якщо є підозрілий предмет — це вже питання життя. І діяти потрібно чітко за інструкцією. Будь-яке порушення може призвести до трагедії.Як пояснити дітям про мінну небезпеку і не налякати— Ваша асоціація проводить заняття з мінної безпеки для дітей. Як правильно говорити з ними про ці ризики, щоб вони розуміли небезпеку, але не боялися?— Мені доволі часто доводиться проводити заняття з вибухобезпеки — як для школярів і студентів, так і для дорослих.Зокрема, ми працювали разом із громадською організацією Alpha Self-Defense у межах проєктів Міністерства молоді та спорту — так званих "активних парків", де готували молодь до дій у нестандартних ситуаціях.Пам’ятаю показовий випадок. Серед слухачів був лікар, який працював на передовій і надавав допомогу пораненим військовим. Він уважно слухав лекцію, а під час перерви підійшов і сказав:"Я бачу наслідки — мінно-вибухові травми, ампутації. Але я не розумів, як саме працює вибухівка".І додав, що після заняття йому стало зрозуміліше, чому виникають ті чи інші травми і які шанси мала людина уникнути їх.Але якщо говорити про дітей — це окрема, найбільш вразлива категорія. У них ще формується психіка, вони по-іншому сприймають інформацію. Тому дітям приблизно до 14 років матеріал потрібно подавати у формі гри.Є важливий нюанс: навіть навчальні боєприпаси з реальними корпусами дітям не демонструють. Це рекомендація міжнародних організацій, зокрема ООН. Чому? Бо дитина може перенести цей досвід у реальне життя: якщо на занятті "граната" була безпечною, вона може вирішити, що й знайдений предмет — теж.Саме тому використовують муляжі — наприклад, надруковані на 3D-принтері. Вони схожі за формою, але безпечні.Також застосовують презентації, комікси, візуальні матеріали — усе в ігровій формі. Але ключове, що має засвоїти дитина: це небезпечно, це може вибухнути і це може коштувати життя.Важливо, щоб під час таких занять були присутні вчителі або батьки — ті, кому дитина довіряє. Бо інформація краще засвоюється через знайомих дорослих. Ми завжди перевіряємо, як діти зрозуміли матеріал. Просимо пояснити своїми словами.Бо часто буває: хтось каже, що зрозумів, але не може повторити. І лише коли дитина пояснює іншим, стає зрозуміло, що знання справді засвоєні.Найпростіше правило — "не підходь, не чіпай, зателефонуй". Здавалося б, елементарно, але навіть це діти не завжди можуть відтворити одразу.Тому з ними потрібно працювати довго і системно. Це складно і потребує багато зусиль, але це критично важливо..

З початку 2026 року інженерні підрозділи Сил підтримки Збройних Сил України очистили 452,49 гектара територій від вибухонебезпечних предметів.Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Зазначається, що розчищено понад 382,86 гектарів землі сільськогосподарського призначення, ще близько 69,63 гектара лісових масивів.За 2025 рік сапери Сил підтримки ЗСУ очистили понад 66 тисяч гектара сільськогосподарських земель і майже 2,8 тисячі гектарів лісу, знешкодивши понад 960 тисяч вибухонебезпечних предметів."Під час виконання значної кількості робіт з розмінування використовується сучасна техніка надана міжнародними партнерами — зокрема машини розмінування Bozena 5, Scanjack, Hydrema та безекіпажні комплекси GCS-200, що дозволяють значно підвищити безпеку для військовослужбовців та швидкість виконання завдань", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, за даними ООН Україна зараз є однією з найбільш замінованих країн світу, приблизно чверть її території — площа більша за Англію — забруднена вибухівкою. По всій державі вже розкидано понад один мільйон мін.Нагадаємо, що на початку березня Японія передала Україні пакет допомоги для розмінування. Автопарк українських рятувальників поповнився броньованими машинами та спецтранспортом від Японської агенції міжнародного співробітництва (JICA)..

На Вінниччині українські військові проводять мінування державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою. Окрім того, на цьому напрямку підсилюють підрозділи Сил оборони.Про це повідомили на Facebook-сторінці 120 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України."На Вінниччині тривають заходи зі зміцнення охорони й оборони державного кордону України", — йдеться в повідомленні.Українські військові додали, що інженерно-саперні підрозділи Сил оборони України спільно з прикордонниками Могилів-Подільського прикордонного загону з 25 березня проводять додаткові заходи щодо мінування з метою зміцнення обороноздатності держави."Окрім мін, встановлюється колючий дріт "Єгоза", а також автономні комплекси відеоспостереження та попередження по всій довжині кордону", — конкретизували в теробороні.За інформацією оперативного командування "Захід", здійснюється розгортання додаткових підрозділів механізованих військ з бронетехнікою на кордоні з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою."Це необхідно для підсилення Сил оборони на цьому напрямку", — підсумували в 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.Нагадаємо, раніше в березні стало відомо, що молдовська влада планує демілітаризувати, демократизувати та поступово перебратися під контроль Кишинева Придністров’я. При цьому, згідно з планом, воно залишиться без особливого статусу..

Російські терористи продовжують використовувати на території Харківської області небезпечні види боєприпасів. Зокрема, йдеться про кумулятивно-осколкові.Про це повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов."За інформацією наших вибухотехнічних підрозділів, на території області фіксуємо використання російських кумулятивно-осколкових боєприпасів", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, вони мають характерну форму, схожу на дзвіночок, і оснащені механізмом самоліквідації, що робить їх особливо небезпечними для цивільного населення."Окрім того, виявляємо міни з магнітним датчиком цілі: круглої форми, зеленого кольору. Вони також мають властивість самоліквідації", — зауважив посадовець.Очільник військової адміністрації Харківщини закликав усіх мешканців області бути максимально обережними"У разі виявлення підозрілих предметів — не підходьте до них і не намагайтеся самостійно їх переміщати. Тримайтеся на значній відстані та негайно повідомляйте відповідні служби за номерами 101, 102. Бережіть себе та своїх близьких", — підсумував Олег Синєгубов.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що російські загарбники все частіше використовують зброю масового ураження на полі бою. Зокрема, застосовують хімічні боєприпаси проти українських військових..

У понеділок, 30 березня, правоохоронці отримали сотні повідомлень про "мінування" державних установ у різних областях України. Як повідомила пресслужба Національної поліції України, з 11:00 анонімні електронні повідомлення про замінування отримали низка:органів державної влади та місцевого самоврядування;навчальних закладів;підприємств;організацій;банків та інших установ.Станом на 14:50 до підрозділів поліції надійшло 1216 повідомлень про "замінування". На місцях працюють вибухотехнічні служби, кінологи, слідчо-оперативні групи. "Тривають обстеження та перевірки з дотриманням усіх безпекових алгоритмів", — запевнили в поліції.Результати перевірокНаразі відпрацьовано 20% таких повідомлень. У жодному з перевірених випадків інформація про замінування не підтвердилася."Поліція вживає заходів для встановлення осіб, причетних до розповсюдження неправдивих повідомлень. Не виключення, що це чергове ІПСО від ворога", — зазначили в пресслужбі.У Нацполіції звернулися до громадян з проханням зберігати спокій, а також користуватися інформацією лише з офіційних джерел та виконувати вимоги правоохоронців.За свідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян передбачена кримінальна відповідальність.Нагадаємо, торік у грудні у Полтавській області затримали місцеву жінку, яка впродовж кількох тижнів систематично повідомляла про "замінування" державних установ та організацій. За цей злочин їй загрожує до восьми років в'язниці.Додамо, торік у жовтні Міністерство закордонних справ повідомляло, що понад шість десятків закордонних дипломатичних установ України отримали анонімні листи про замінування будівель. За даними міністерства, у поодиноких випадках дипломатичним установам довелося на недовгий час призупинити консульське обслуговування громадян..

У середу, 25 березня, у Львівському районі поліцейські затримали зловмисника, який надав неправдиве повідомлення про замінування посольства. Йшло про дипломатичну установу Сполучених Штатів Америки.Про це поінформував відділ комунікації поліції Львівської області. Там розповіли, що напередодні до поліції надійшло повідомлення від невідомого чоловіка з одного зі сіл Львівського району про те, що одне з посольств заміноване.Правоохоронці встановили, що повідомлення виявилося фейковим. Неправдиву інформацію про замінування надав 43-річний мешканець Львівського району. Його затримали за відповідною статтею Кримінального процесуального кодексу України.Слідчі повідомили затриманому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 259 (неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) Кримінального кодексу України."Санкція статті передбачає покарання — позбавлення волі на термін від двох до шести років", — наголосили в поліції Львівської області.Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво здійснює Франківська окружна прокуратура.У поліції Львівщини нагадали, що неправдиве повідомлення про замінування — кримінальний злочин."Тому, якщо вам чи вашим знайомим захочеться розважитися чи помститися комусь, чи привернути до себе увагу, чи забезпечити якусь іншу свою потребу, повідомивши про замінування якогось об’єкту чи підготовку до нього, пам’ятайте — це може вартувати восьми років позбавлення волі", — акцентували правоохоронці.Вони запевнили, що на кожне таке повідомлення реагують правоохоронці — за вказаними адресами працюють спеціалісти-вибухотехніки, слідчо-оперативні групі та працівники інших служб поліції, залучаються працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій, в окремих випадках — медики."Тож радимо зважати на всі можливі наслідки, керуватися здоровим глуздом і зробити належні висновки", — підсумували львівські правоохоронці.Нагадаємо, що 16 лютого до поліції надійшло повідомлення від невідомого чоловіка зі Львова про те, що Верховна Рада України замінована. Правоохоронці встановили, що це фейк, і затримали "мінувальника"..

Японія передала Україні пакет допомоги для розмінування. Автопарк українських рятувальників поповнився броньованими машинами та спецтранспортом від Японської агенції міжнародного співробітництва (JICA).Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Там додали, що окремою важливою частиною допомоги стало спеціалізоване захисне спорядження, розроблене з урахуванням жіночої анатомії.Важливою особливістю є те, що частина техніки виготовлена або зібрана безпосередньо в Україні. Це не лише пришвидшує логістику, а й підтримує вітчизняного виробника.. "Я радий, що ми надаємо захист, адаптований саме для жінок, адже Японія активно підтримує глобальну програму "Жінки, мир і безпека". Для мене честь передати обладнання, яке прискорить очищення українських земель", — наголосив надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні Масаші Накаґоме.Під час церемонії передачі техніки представники уряду та ДСНС акцентували, що підтримка Японії має прямий вплив на відновлення країни."Це не просто техніка, це реальний внесок у збереження життів нашого особового складу. Як для керівника, для мене пріоритетом є створення максимально безпечних умов для кожного рятувальника та рятувальниці", — зазначив голова ДСНС Андрій Даник.Співпраця з Японською агенцією міжнародного співробітництва вже стала фундаментом для розвитку української протимінної діяльності."Ми щиро вдячні Уряду Японії та агентству JICA за довіру та послідовну підтримку України на шляху до безпечного майбутнього!" — підсумували надзвичайними.Нагадаємо, що офіційний Токіо заперечив інформацію про намір долучитися до міжнародного проєкту PURL, який передбачає фінансування закупівель американського оборонного обладнання для потреб ЗСУ. Генеральний секретар кабінету міністрів Японії Мінору Кіхару наголосив, що країна залишається на позиціях гуманітарної й економічної підтримки, зосереджуючись на відновленні українського суспільства..

У середу, 18 лютого, в Ужгороді повідомили про замінування декількох шкіл. На місці працюють піротехніки.Як повідомляє "Суспільне", інформацію про замінування навчальних закладів підтвердила речниця Нацполіції Закарпаття Анна Дан.Зауважимо, що торік у грудні на Франківщині правоохоронці провели перевірку поїзда "Чернівці — Івано-Франківськ — Запоріжжя" після отримання повідомлення про його замінування. Рух потяга зупинили на залізничній станції "Бурштин" близько 17:00, а пасажирів перевели у безпечні місця. На місці працювали вибухотехніки, кінологи зі службовими собаками та всі інші відповідні служби, які проводили ретельну перевірку всіх вагонів. Проте жодної вибухівки так і не виявили.Нагадаємо, торік у грудні у Полтавській області затримали місцеву жінку, яка впродовж кількох тижнів систематично повідомляла про "замінування" державних установ та організацій. За цей злочин їй загрожує до восьми років в'язниці.Додамо, торік у жовтні Міністерство закордонних справ повідомляло, що понад шість десятків закордонних дипломатичних установ України отримали анонімні листи про замінування будівель. За даними міністерства, у поодиноких випадках дипломатичним установам довелося на недовгий час призупинити консульське обслуговування громадян..

У понеділок, 16 лютого, до поліції надійшло повідомлення від невідомого чоловіка зі Львова про те, що Верховна Рада України замінована. Правоохоронці встановили, що це фейк, і затримали "мінувальника".Про це поінформував відділ комунікації поліції Львівської області.Поліцейські встановили, що неправдиве повідомлення про замінування надав 20-річний львів’янин. Його затримали за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.Слідчі повідомили затриманому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 259 (неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності) Кримінального кодексу України."Санкція статті передбачає покарання — позбавлення волі на термін від чотирьох до восьми років", — наголосили львівські правоохоронці.Вони проводять досудове розслідування в цій справі. Процесуальне керівництво здійснює Галицька окружна прокуратура.Повідомлення про замінування приміщень різних органів влади, а також закладів освіти, торгових центрів та іншого надходять в Україні доволі часто. Нерідко вони мають адресу сусідньої країни-агресорки, а деколи це просто необдумані дії наших громадян.Зокрема, раніше в Чернівцях 26-річний спеціаліст інформаційних технологій закладу освіти упродовж декількох місяців тероризував школи та дитячі садки неправдивими повідомленнями про нібито закладені вибухові пристрої. Свій вчинок чоловік пояснив бажанням перейти на дистанційне навчання.Нагадаємо, що 9 лютого у Львові правоохоронці затримали чоловіка, який серед ночі пошкодив двері в одному з торгівельних центрів міста та здійснив неправдиве повідомлення про закладену вибухівку..

У Львові правоохоронці затримали чоловіка, який серед ночі пошкодив двері в одному з торгівельних центрів міста та здійснив неправдиве повідомлення про закладену вибухівку. Інцидент стався близько другої години ночі на вулиці Володимира Великого, де фігуранта виявили та затримали невдовзі після спроби втечі.Про це повідомляє патрульна поліція Львівської області.Затримання на сусідній вулиціЯк зазначають правоохоронці, виклик про невідомого, який виламав двері в ТЦ, надійшов на лінію "102" від охоронця закладу. Отримавши детальні прикмети зловмисника та напрямок його руху, екіпажі патрульних розпочали обстеження прилеглих територій. Схожу за описом особу виявили на вулиці Бойчука — помітивши поліціянтів, чоловік намагався втекти, проте був оперативно затриманий.Підтвердження хибного виклику про вибухівкуОкрім матеріальних збитків торгівельному центру, затриманий встиг повідомити про "замінування" будівлі. Під час перевірки ця інформація не підтвердилася: вибухотехніки не виявили жодних небезпечних предметів. Водночас поліціянти встановили, що дзвінок на лінію "102" із свідомо неправдивим повідомленням було здійснено саме з мобільного телефону затриманого. На місце події викликали слідчо-оперативну групу для подальшої правової кваліфікації дій чоловіка.Нагадаємо, у Вінницькій області затримали 28-річного чоловіка, якого підозрюють у неправдивому повідомленні про замінування будинку. За даними поліції, молодик заявив про загрозу вибуху у будинку своєї співмешканки..

У п'ятницю, 30 січня, Україну накрила безпрецедентна за масштабами серія анонімних повідомлень про замінування об’єктів цивільної та державної інфраструктури. Наразі правоохоронці працюють у посиленому режимі по всій країні.Про це повідомляє пресслужба Національної поліції України.Географія та об’єкти атакЯк зазначають у поліції, починаючи з 09:30 ранку, анонімні листи почали надходити на електронні адреси установ у переважній більшості областей України. Станом на 12:10 підрозділи поліції зафіксували понад 2000 таких повідомлень.Під загрозою опинилися:органи державної влади та місцевого самоврядування;навчальні заклади, підприємства та банківські установи;розважальні заклади та інші об’єкти масового скупчення людей.Повідомлення зафіксовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та місті Києві.Результати перевірок та заходи безпекиПравоохоронці ретельно відпрацьовують кожну адресу із залученням вибухотехнічних служб та кінологів.На цей час майже 30% повідомлень вже перевірено.На обстежених об’єктах інформація про замінування не підтвердилася.Триває активна перевірка решти локацій.Поліція нагадує, що подібні акції часто є елементом інформаційно-психологічного тиску ворога, проте закликає громадян залишатися пильними. У разі виявлення будь-яких підозрілих предметів необхідно негайно телефонувати за номером "102".Нагадаємо, торік у грудні у Рівному затримали 32-річного чоловіка, якого підозрюють у повідомленні про замінування торгівельних центрів та об'єктів критичної інфраструктури. За даними поліції, фігурант мав захворювання, відтак не усвідомлював свої дії..

У п'ятницю, 30 січня, правоохоронці столиці отримали масові повідомлення про загрозу вибухів на низці об’єктів. На місцях працюють спецслужби, громадян закликають до спокою.Про це у Telegram-каналі повідомляє поліція Києва.Деталі перевірокСьогодні до столичних правоохоронців надійшла інформація про замінування численних об’єктів по всьому місту. Зокрема, під прицілом опинилися: державні установи, навчальні заклади, підприємства та інші громадські локації. До кожної вказаної адреси направлені наряди поліції, а також залучені фахівці-вибухотехніки та кінологи зі службовими собаками для ретельного обстеження територій.Інформаційні атаки та заходи безпекиПравоохоронці зауважують, що такі повідомлення нерідко є частиною ворожих інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на дестабілізацію ситуації в столиці. Проте, попри ймовірний провокативний характер, кожна загроза відпрацьовується максимально серйозно.Поліція закликає жителів та гостей Києва:Зберігати спокій та не піддаватися паніці.У разі виявлення підозрілих предметів — не чіпати їх і негайно телефонувати на лінію "102".Нагадаємо, торік у грудні у Рівному затримали 32-річного чоловіка, якого підозрюють у повідомленні про замінування торгівельних центрів та об'єктів критичної інфраструктури. За даними поліції, фігурант мав захворювання, відтак не усвідомлював свої дії..

У Рівненській області неподалік залізничних колій виявили дві протитанкові міни. Ймовірно, вони були скинуті ворожими "шахедами".Про це повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції в Рівненській області.Правоохоронці 18 січня отримали повідомлення від працівника однієї із залізничних станцій регіону про те, що під час обходу території поблизу колій ним було виявлено підозрілий предмет. На місце події негайно прибули вибухотехніки. "Щоб дістатися до об'єкта потрібно було йти пішки по коліях орієнтовно три кілометри", — зазначили в поліції.. Під час огляду фахівці виявили дві протитанкові міни ПТМ-3. Було прийнято рішення знешкоджувати їх на місці, адже вони мають магнітний датчик цілі, який реагує на зміну магнітного поля."Найімовірніше, боєприпаси були скинуті ворожими безпілотниками під час останніх повітряних тривог на Рівненщині", — інформують в поліції.Слідчі проводять досудове розслідування. Правоохоронці закликають громадян бути уважними та обережними.Нагадаємо, 11 січня північні райони Рівненської області опинилися під масованим ударом російських окупантів. Ворожа атака тривала майже протягом усієї доби, спричинивши руйнування інфраструктурних об'єктів..