# мова

YouTube заблокував на території України три канали мультсеріалу "Маша та Ведмідь" — російськомовний, україномовний та англомовний.Про це повідомив Центр протидії дезінформації. "Усі три канали зазначені в санкційному рішенні Ради національної безпеки і оборони України, яке було введене в дію указом президента України", — уточнили в ЦПД.Таким чином, доступ до контенту мультсеріалу для української аудиторії, зокрема дітей, обмежено. Водночас блокування каналів позбавляє російську сторону ще одного майданчика для монетизації контенту та поширення гібридного впливу."Маша та Ведмідь" — російський мультсеріал, який має значну аудиторію на YouTube. Блокування каналів є одним із заходів, спрямованих на обмеження поширення російського контенту в українському інформаційному просторі.До речі, україномовний канал "Маша та Ведмідь" на YouTube мав понад 18 мільйонів підписників.Нагадаємо, цього року у квітні, за даними опитування, проведеного компанією Gradus на замовлення Міністерства культури України, близько 71% українців регулярно споживають російськомовний контент, а майже чверть робить це щодня..

З вересня 2026 року англійська мова стане обов'язковою для дітей віком п'яти-шести років у дитсадках. Понад 75% закладів уже готові до нововведення, однак в окремих громадах досі є проблема з нестачею фахівців.Про підготовку закладів дошкільної освіти розповіла заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова під час брифінгу на конференції "Серпнева-2026", пише "24 канал". Вона пояснила, хто зможе проводити заняття та що робитимуть у громадах, де немає викладача англійської.Понад 75% дитсадків уже готові навчати англійськоїЗа словами Коновалової, трохи більше 75% закладів дошкільної освіти вже можуть організувати заняття з англійської для дітей. У частині дитсадків іноземну мову викладатимуть вихователі, які мають відповідну освіту. Якщо такого спеціаліста немає, заклади можуть залучати вчителів англійської зі шкіл, представників приватних шкіл або ФОП.Якщо ж необхідного педагога немає в усій громаді, заняття можна проводити дистанційно. У такому форматі викладач підключатиметься онлайн, а вихователь залишатиметься з дітьми в групі."Завдання дошкільної освіти полягає не в тому, щоб дитина вільно володіла англійською. Першочергова мета — зацікавити її мовою, пояснити, для чого вона потрібна, та дати базові знання, на які дитина зможе спиратися в школі", — зазначила Коновалова.Таким чином, нестача окремого викладача в дитсадку не має стати причиною для відсутності занять з англійської. Для закладів передбачили кілька варіантів організації навчання.Чого очікують від англійської у дитсадку?Обов'язковою англійська стане саме для дітей віком від п'яти до шести років. Водночас від дошкільнят не вимагатимуть вільного володіння мовою чи рівня знань, який відповідає школярам.Основний акцент зроблять на першому знайомстві дитини з англійською. Заняття мають зацікавити дошкільнят мовою, допомогти зрозуміти, навіщо вона потрібна, та сформувати базові знання. Надалі ці знання мають стати основою для продовження вивчення англійської вже у школі.Нагадаємо, на Порталі послуг Києва запрацював новий функціонал для батьків, які подають заяви до комунальних закладів дошкільної освіти. Тепер у режимі онлайн можна переглянути розподіл за віковими групами та кількість вільних місць.Додамо, у столиці завершуються підготовчі роботи до старту нового навчального року в умовах воєнного стану. Цьогоріч за шкільні парти та у дитячі садочки Києва сядуть сотні тисяч вихованців, для яких міська влада активно облаштовує безпечні укриття та відновлює пошкоджену інфраструктуру..

Батьків закликають використовувати українську мову під час спілкування з учителями, адміністрацією та дітьми у межах освітнього процесу. Як повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, відповідні роз’яснення Міністерство освіти і науки надало у листі від 5 лютого 2026 року.Що "говорить" законБатьки учнів є учасниками освітнього процесу. Це прямо визначено статтею 52 закону України "Про освіту". Водночас стаття 7 цього закону встановлює, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна — українська.Батьки також мають визначені законом обов’язки: зокрема, сприяти виконанню дитиною освітньої програми, поважати права інших учасників освітнього процесу та формувати в дитини відповідальне ставлення до законів України.Що роз’яснило МОНУ листі № 1/2199-26 від 5 лютого 2026 року МОН окремо зазначило, що батьки учнів як учасники освітнього процесу мають дотримуватися вимог мовного законодавства та використовувати державну мову у спілкуванні з дітьми й педагогічними працівниками.Міністерство також наголосило на необхідності дотримання мовного законодавства не лише під час уроків, а й у позаурочний час та посилення роз’яснювальної роботи з учнями та їхніми батьками.Таким чином, питання стосується не лише уроків. До освітньої комунікації належать, зокрема, обговорення навчання, організаційних питань, шкільних заходів та взаємодія батьків із педагогами й адміністрацією.Чи стосується це батьківських чатівСаме поняття "батьківський чат" окремо не прописане в законі. Однак якщо група використовується для організації навчання та робочого спілкування між батьками, учителями й адміністрацією, така комунікація пов’язана з освітнім процесом."Комунікація учасників освітнього процесу (батьків, вихователів, педагогів, адміністрації, учнів) у робочих та батьківських групах, пов'язана з організацією навчання, не є приватною — вона стосується освіти як публічної сфери суспільного життя, а отже, здійснюється державною мовою", — пояснила Івановська.Яка відповідальність передбаченаЗа порушення вимог мовного законодавства у сфері освіти стаття 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає попередження або штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто від 3 400 до 5 100 гривень.Якщо аналогічне порушення вчинене повторно протягом року, штраф може становити від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів, або 8 500-11 900 гривень.Це не означає автоматичного штрафу кожному з батьків за одне повідомлення російською мовою в чаті. Для притягнення до адміністративної відповідальності мають бути встановлені конкретне порушення та особа, яка його вчинила.Чого очікують від педагогівМОН наголошує, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані застосовувати українську мову під час виконання посадових обов’язків. Це стосується навчальних занять, перерв, виховних заходів та професійного спілкування.У разі виникнення мовного питання батькам рекомендують звертатися до адміністрації закладу освіти та використовувати українську під час офіційної комунікації.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

На Львівщині поліцейські встановили осіб, які слухали російськомовні пісні у публічному місці. Інцидент стався на пляжі одного з озер у Трускавці.Як повідомили у поліції Львівської області, під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили відео, на якому зафіксована суперечка між жінкою та компанією кількох людей. Конфлікт виник через гучне відтворення російськомовних пісень у публічному місці.Правоохоронці встановили осіб, причетних до інциденту. Ними виявилися дві жінки та чоловік віком від 55 до 70 років, які тимчасово проживають у Дрогобицькому районі. За фактом порушення вирішується питання щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності.У поліції нагадали, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України"«Про культуру" в Україні заборонене публічне відтворення російської музики. За порушення цієї норми для громадян передбачена адміністративна відповідальність.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

Сучасне людство використовує близько 7500 мов, але ця кількість може бути лише невеликою частиною мовного розмаїття, яке існувало в минулому. Нове дослідження припускає, що тисячі мов могли зникнути задовго до європейської колонізації — під час розширення перших держав та імперій.Робота, опублікована в журналі Science, показує, що мовне різноманіття могло досягти свого піку приблизно 1000-3000 років тому, коли у світі могли одночасно існувати десятки тисяч мов, передає ScienceAlert.Дослідники створили математичну модель на основі даних про 171 мобільне суспільство мисливців-збирачів і рибалок. Вони використали інформацію про типові розміри таких громад, щоб оцінити кількість етнолінгвістичних груп, які могли існувати близько 12 тисяч років тому — на початку голоцену.За оцінками моделі, у той період могло існувати приблизно 4500-6200 мов. Згодом, коли розвивалося землеробство, населення зростало, а окремі громади розділялися й створювали нові мовні системи. Водночас великі суспільства та держави сприяли поширенню окремих мов на великі території.Саме зростання імперій, на думку вчених, могло стати однією з головних причин скорочення мовного різноманіття."Найсильнішим доказом є саме час занепаду мовного різноманіття", — зазначила провідна авторка дослідження, історична лінгвістка Єльського університету Клер Боверн.Дослідники наголошують, що точно визначити кількість мов, які зникли, неможливо, адже письмові джерела давнини збереглися лише частково. Однак історичні приклади показують, що багато місцевих мов поступалися місцем більш поширеним мовам великих держав.Втрата мов має значення не лише для культури, а й для науки. За словами дослідників, сучасні мови можуть бути результатом своєрідного "історичного вузького місця" — коли значна частина мовних систем зникла, а ті, що залишилися, стали основою для вивчення людської мови загалом.Науковці попереджають: мовне вимирання триває й сьогодні. Дослідження, опубліковане у журналі Nature Ecology & Evolution у 2022 році, показало, що без додаткових заходів темпи втрати мов можуть зрости, а до кінця століття людство може втратити понад 1500 мов.Водночас вчені зазначають, що зникнення мов не є неминучим. Сучасні технології, програми документування та підтримки мовних спільнот дають можливість зберегти багато мов, які перебувають під загрозою.Додамо, в історії людства могли бути тривалі періоди без воєн у сучасному розумінні цього слова. Водночас насильство між людьми існувало завжди, тому відповідь залежить від того, що саме вважати війною..

У польському Вроцлаві група місцевих жителів жорстоко побила молоду пару з України безпосередньо у супермаркеті. Приводом для агресії та нападу став український акцент, який почули нападники.Про це повідомляє мати постраждалої дівчини у соцмережах.Деталі нападу та стан постраждалихЗа словами жінки, інцидент стався у магазині у Вроцлаві, де група поляків вчинила бійку та жорстоко побила українську пару через їхню мову."Сьогодні моя донька Настя та її хлопець Максим зазнали жорстокого нападу в магазині у Вроцлаві. Причиною став український акцент", — розповіла мати постраждалої Карина.Внаслідок побиття дівчина отримала травми шиї, медики наклали їй шви. У обох постраждалих лікарі підозрюють струс головного мозку."Моя донька була дуже сильно побита та зазнала серйозних травм шиї. Наразі лікарі накладають їй шви. Як у неї, так і в її хлопця є підозра на струс мозку. Як мати, я не можу описати біль і страх, які зараз переживаю", — поділилася жінка.Мати постраждалої також звернулася до користувачів мережі з проханням про максимальний розголос цієї ситуації: "Благаю всіх людей поширити цей допис".Нагадаємо, у польському місті Плоцьк невідомий чоловік напав на 15-річного підлітка з України та його подругу через те, що вони спілкувалися українською мовою. Інцидент розслідує місцева прокуратура..

У польському місті Вроцлав стався резонансний злочин на ґрунті ненависті, жертвою якого став юний громадянин України. Компанія агресивних молодиків влаштувала жорстоку розправу над підлітком одразу після того, як почула його розмову українською мовою.Про це повідомляє польське видання Radio Wroclaw.Напад посеред вечора та разючі деталі побиттяТрагічний інцидент стався 4 липня приблизно о 20:00, коли 19-річний українець, на ім'я Володимир відпочивав на вулиці у компанії друзів та дівчини. Хлопець поговорив телефоном зі своїми батьками українською мовою, що й привернуло увагу одного з незнайомців. Чоловік підійшов до підлітка і почав агресивно вимагати віддати йому електронну сигарету, а почувши відмову — покликав на допомогу своїх приятелів, які гуртом накинулися на українця.Зловмисники збили хлопця з ніг на землю та нещадно гамселили руками й ногами. У результаті звірячого нападу Володимир отримав серйозний перелом носа, значне пошкодження носового хряща та численні травми по всьому тілу."У мене був весь ніс залитий, я був весь в крові, сорочка порвана, мені також зірвали намисто. А потім, після всього цього, коли вже приїхала поліція і перервала цю подію, я це чув, і мої подруги чули, що вони там сміялися, коли вже пішли від мене, що вони побили українця", — згадує жахливі хвилини потерпілий Володимир.Хід розслідування та розпач батьківТовариші Володимира негайно викликали на місце події екстрені служби. Проте хулігани встигли втекти до того, як приїхали екіпажі поліції та карета швидкої допомоги. Процес правосуддя наразі має такі деталі:спершу правоохоронці розцінили інцидент як звичайну бійку, проте офіційне медичне обстеження зафіксувало в підлітка тілесні ушкодження середньої тяжкості. Після цього Володимир з батьками написали офіційну заяву про побиття;вроцлавська поліція офіційно підтвердила факт отримання заяви щодо вчинення правопорушення. Наразі слідчі розпочали розслідування та намагаються встановити всі обставини нападу, а також встановити особи зловмисників.Батьки постраждалого хлопця перебувають у шоковому стані та просять можливих очевидців події допомогти слідству. Батько підлітка, Ігор, відверто не розуміє, звідки в іноземців узялося стільки дикої люті лише через почуту українську мову."Він говорить українською та російською мовами, чи не так? Це викликало таку агресію, але чому така агресія? Люди, не дай Боже, щоб хтось зустрів таку ситуацію на своєму шляху. Просто як тварини, вони побили одну людину. Ця агресія не повинна текти по всьому місту Вроцлав, вона не повинна текти. Ми повинні її зупинити", — емоційно висловився батько побитого українця.Нагадаємо, в польському місті Радомі громадянин України став жертвою групового нападу після побутового інциденту. Його врегулювали без залучення поліції, а українець потрапив до лікарні..

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки.Відповідна картка законопрєкту з’явилася на сайті Верховної Ради України.Документ передбачає внесення змін до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також законів "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" і "Про безпечність та гігієну кормів". Основні його новації такі:пріоритет державної мови: виробники, виконавці та продавці всіх форм власності зобов'язані надавати інформацію про вироби, товари, роботи чи послуги українською мовою;заборона на використання мови агресора: хоча чинне законодавство дозволяє дублювати інформацію іншими мовами, ініціатива встановлює чітке обмеження; переклад інформації іншими іноземними мовами дозволяється, проте категорично забороняється використовувати для цього мову держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресоркою (державою-окупанткою);регулювання в харчовому й аграрному секторах: аналогічні обмеження запроваджуються для маркування харчових продуктів і кормів; оператори ринку зможуть розміщувати переклад поруч з українським текстом лише за умови, що це не мова країни-агресорки.У пояснювальній записці до документа його автори вказали, що чинна редакція законодавства не містить винятків щодо мов, якими можна дублювати інформацію. В умовах повномасштабної війни мовна політика стала частиною національної безпеки.Розробники законопроєкту наголосили, що використання мови держави-агресорки в комерційній сфері формує її "символічну присутність" в українському економічному й інформаційному просторі. Метою документа є мінімізація такого впливу та зміцнення правових гарантій функціонування української мови.У разі ухвалення закону суб’єкти господарювання, що використовують багатомовне маркування або рекламні матеріали, будуть змушені провести ревізію своєї продукції й інформаційних носіїв на відповідність новим вимогам. Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування.Нагадаємо, 12 червня стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Більшість українців виступають проти того, щоб російська мова мала офіційний статус в Україні або в їхньому регіоні. Лише 5% опитаних підтримують надання російській статусу другої державної мови.Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).За даними опитування, 65% українців вважають, що російську мову потрібно повністю прибрати з офіційного спілкування в країні. Ще 22% допускають її офіційний статус в окремих регіонах, де цього хоче більшість.Водночас серед цієї групи 12% не хотіли б такого статусу для своєї області. Підтримали б офіційний статус російської у власному регіоні 8%, ще 2% не визначилися.Загалом 77% українців виступають проти присутності російської мови в офіційній сфері або в усій країні, або принаймні у своїй області. Натомість 13% хотіли б бачити російську офіційною у своєму регіоні чи другою державною мовою.Що українці думають про утиски російськомовнихСоціологи також запитали респондентів, чи вважають вони, що російськомовні громадяни в Україні зазнають переслідувань або утисків. Від 2022 року частка тих, хто вважає, що такі утиски є, зросла з 5% до 17%. Водночас 78% опитаних заявили, що не бачать проблем із використанням російської мови.Навіть серед тих, хто говорить про утиски російськомовних, більшість, а саме 55%, виступають за вилучення російської мови з офіційного спілкування або в усій Україні, або у своїй області.У регіональному розрізі найбільше про тиск на російськомовних говорять на Сході — 39%. Водночас і там 56% респондентів вважають, що таких проблем немає.Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1000 дорослих українців, які живуть на підконтрольній Україні території. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, закон №4699-IX — "важливе рішення для захисту українського мовного простору та виконання наших європейських зобов’язань"."Російську мову вилучено з переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії. Це справедливе й закономірне рішення", — заявив він.Стефанчук вважає, що "мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот"."Україна захищає державну мову, поважає мовне й культурне різноманіття та позбавляє російський імперський вплив привілеїв, якими він роками зловживав. Це рішення — про гідність, справедливість і мовну безпеку України", — наголосив голова ВР.Європейська хартія регіональних або міноритарних мов — це міжнародний договір Ради Європи, ухвалений у 1992 році для захисту та підтримки мов, якими користуються національні меншини або регіональні спільноти.Україна ратифікувала Хартію у 2003 році й поширила її дію на низку мов національних меншин.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів схвалив державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки. Зокрема, значно зросте демонстрування англомовних фільмів в Україні..

Росія домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію".Чергову заяву з цього приводу оприлюднив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який застосовує "словесну еквілібристику" для виправдання агресії проти України.Ця вимога Москви щодо України озвучена очільником МЗС Росії у відеозверненні з нагоди так званого "Дня російської мови"."Серед наших безумовних пріоритетів — захист та підтримка тих, для кого російська мова є рідною. Продовжимо рішуче протидіяти будь-яким проявам мовної дискримінації та русофобії — де би вони не відбувалися", — наголосив він.Лавров пообіцяв обов'язково досягнути повного відновлення прав тих російських і російськомовних людей, проти яких начебто "розв'язаний відкритий терор" в Україні."Розв’язання цього питання — серед необхідних умов довгострокового врегулювання українського конфлікту", — підсумував міністр закордонних справ Росії.Раніше Сергій Лавров заявляв, що Росія "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ. Він зазначав, що такі дії нібито є відповіддю на "терористичні атаки" з боку України по території Російської Федерації.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії безпідставно розповідав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

Вінничанка Анастасія Конохова офіційно підтвердила знання англійської мови на рівні "профі" (С1) за міжнародною шкалою САЕ. Вона отримала високий результат на міжнародному тесті у віці 13 років і 11 місяців.Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова."Це той рівень володіння мовою, який дає можливість вільно розмовляти на наукові, технічні, вузькопрофесійні теми, розпізнавати прихований зміст і найтонші мовні нюанси", — пояснила вона.Вєтрова додала, що Кембріджський іспит Настя склала блискуче, отримавши 198 балів із 210 можливих: фактично на межі С2."САЕ (Cambridge English: Advanced) — це, образно кажучи, як "чорний пояс" з англійської. Цей рівень зазвичай штурмують студенти іноземних вишів або ті, хто планує бізнес-кар’єру в Лондоні, а тут — 13-річна українка! Рекорд Анастасії Конохової "Наймолодша українка, яка підтвердила рівень знань англійської мови на рівні С1 за шкалою САЕ" встановлює нові стандарти для української молоді: бути глобальними, говорити зі світом нарівні та не чекати повноліття, щоби стати професіоналом", — зауважила представниця реєстру.Вона констатувала, що дотепер лідерство в цій категорії тримала чернівчанка Ольга Товстуха, яка офіційно підтвердила такий рівень англійської мови (С1) у віці 14 років 10 місяців."Проте нова рекордсменка зуміла "посунути" цей результат майже на рік, офіційно ставши наймолодшою володаркою сертифікату такого рівня в Україні", — Лана Вєтрова.Нагадаємо, у вересні минулого року стало відомо, що у Вінниці встановили новий незвичний рекорд. Чоловік відростив найдовшу бороду в Україні. Вона сягнула понад 50 сантиметрів..

У столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Майже третина респондентів (32%) повідомили, що повністю перейшли на українську в повсякденному житті — вдома, на роботі, у закладах та під час культурних подій, передає "Інтерфакс".Також опитування показало, що українську найчастіше використовують:у державних установах — 14%;у магазинах і кафе — 13%;на роботі — 11%;на культурних заходах — 9%;у навчанні — 6%;вдома — 4%.41% опитаних вважають, що їхній рівень української суттєво покращився, ще 25% — що він покращився незначно. Водночас 33% не відчули змін, а 1% заявили про погіршення.4% респондентів зазначили, що переважно говорять російською, а 7% — використовують обидві мови. Попри це, більшість не відвідували мовні курси або розмовні клуби: 75% цього не робили, а 16% навіть не знали про такі можливості.Серед бажаних форматів підтримки української мови:цифрові сервіси — 37%;мовні та літературні заходи — 30%;безоплатні курси та розмовні клуби — 23%;інші варіанти — 10%.Організатори підкреслюють, що опитування не є повноцінним соціологічним дослідженням, але дозволяє оцінити загальні тенденції мовної поведінки серед активних користувачів міських сервісів.Додамо, за даними Міністерства культури, щодня понад 70% громадян України споживають російськомовний контент. Головні причини — звичка і доступність..

У 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу.Про це повідомили в Міністерстві культури України.Де видадуть українські книжки?Українські книги планують видавати не лише в Європі, а також у країнах Азії, Близького Сходу та Латинської Америки. Загалом проєкти охоплять 33 країни. Серед прикладів:у Лівані вийдуть твори Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського;в Єгипті арабською видадуть дитячу книжку української авторки;у Бразилії португальською вийдуть сучасні українські романи;в Індії планують видати антологію української поезії;в Японії вийде переклад сучасного українського нонфікшну.Найпопулярніші книги для перекладуСеред видань, що мають найбільший попит, — книжка Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає", яку планують перекласти десятьма мовами, зокрема англійською, німецькою, французькою, польською та іншими.Також високий інтерес видавців викликали "Я бачу, вас цікавить пітьма" Ілларіона Павлюка та "Амадока" Софії Андрухович.Результати конкурсу та мета програмиУ 2026 році на участь у програмі подали 179 заявок. Після відбору підтримку отримали 100 перекладацьких проєктів від видавців із 44 країн. Найбільше перекладів заплановано польською, англійською та сербською мовами.Програма Translate Ukraine діє з 2020 року та передбачає фінансову підтримку іноземних видавців для перекладу українських книжок.У Міністерстві культури зазначають, що мета ініціативи — посилити присутність української літератури у світі та зробити її більш доступною для міжнародної аудиторії."Українська література сьогодні — це частина нашої культурної присутності у світі. Через книжки ми розповідаємо про себе, свою історію й свою стійкість. І важливо, що ці історії читають у десятках країн. Програма Translate Ukraine допомагає зробити українські книжки доступнішими", — сказала Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Нагадаємо, нещодавно Мінкульт вніс іще двох російських співаків до переліку осіб, що загрожують нацбезпеці.Додамо, також 25 лютого Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" знову відкрила доступ на територію Ближніх печер..