# мова

Блогерка Анна Алхім із Дніпра знову отримала порцію критики після від відвідин вечірки своєї колеги Стасі Макєєвої. Під час одного з конкурсів її попросили заспівати українську пісню: Алхім відреагувала доволі дивно, чим розлютила українців.@oxanashkola2 #алхім #конкурс ♬ оригінальний звук - OxanashkolaЗазвичай Алхім слухає російських виконавців і дещо зневажливо ставиться як до української музики, так і до української мови взагаліВетерани війни Олександр Терен і Олег Симороз засудили Алхім. Зокрема, Терен обурився через те, що велика кількість українців стежить за Алхім у соцмережах."Мене дивує і жахає кількість людей, які споживають цей дегенеративний контент. Існують люди, які просто руйнують український простір, руйнують все українське, що було. Лайно відверте. Я в шоці з тієї кількості людей, які це дивляться та які це споживають", — зазначив він.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Олександр Терен (@tsvit_terenu)Своєю чергою, Олег Симороз висловив здивування, що 2025 року, на четвертому році повномасштабної війни Росії проти України, ще варто щось писати про неприпустимість толерування русні."Ті, хто читають і лайкають це створіння за "прикольні мати" та байки про "успішний успіх", ну, мені вас щиро шкода, це називається розумова неповноцінність і банально несмак. Якщо вам цілком серйозно потрібно пояснювати, що поганого у тому, що блогер несе в інфопростір російських виконавців, які підтримують дії Путіна проти України, то ви або ворог, або занадто тупа безпринципна людина. Тільки я дуже вас прошу не прикривайтеся донатами та ще там чимось, як ваша Анічка", — наголосив Симороз. Блогерка Олена Мандзюк також публічно засудила Алхім."Можливо, колись я теж не очікувала від себе такої прямолінійності, але, відверто, наше суспільство деградує з подібними "алхім". Поки найкращі гинуть, інше болото має змогу розростатися. Цього не можна дозволяти", — акцентувала вона.  Нагадаємо, 26 травня 2023 року стало відомо, що ракетну атаку Російської Федерації по міській поліклініці Дніпра пов'язували з відомою українською блогеркою Анною Алхімовою. Напередодні атаки жінка опублікувала історію в Instagram, де заявила, що в лікарні Дніпра "переповнені військовими".

В українських школах 28 квітня розпочався моніторинг щодо використання державної мови в освіті. Однією з ключових цілей є виявлення актуальних тенденцій у використанні української мови в освітньому середовищі.Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови. Моніторинг триває в межах спільного проєкту уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя і Державної служби якості освіти України.За даними посадовця, метою дослідження є:виявити актуальні тенденції у використанні української мови в освітньому середовищі;визначити чинники, що впливають на мовні практики учасників освітнього процесу у межах закладу освіти й поза ним;оцінити рівень мотивації до вдосконалення володіння державною мовою;провести аналіз мотивації до підвищення рівня володіння державною мовою;вивчити наявність та якість навчально-методичних і цифрових ресурсів для вивчення української мови."Освітній процес охоплює всі види діяльності, що відбуваються на території будь-якого закладу. Українська має лунати не лише на уроках, на перервах, на батьківських зборах, в бібліотеці, спортзалі та бомбосховищі. Вона має бути скрізь! Дослідження, яке ми проводимо разом з ДСЯО четвертий рік поспіль, сприяє утвердженню державної мови. Підвищення якості викладання, контроль за застосуванням української, створення додаткових можливостей для учасників освітнього процесу — краща інвестиція у майбутнє", — йдеться у заяві Тараса Кременя. Уповноважений акцентував на важливості дотримання 21 статті закону про державну мову, яка передбачає обов’язкове застосування української в закладах освіти та закликав усіх учасників освітнього процесу до активної співпраці у питанні утвердження державної мови в школах та за їх межами.Протягом 2022-2025 років уповноважений і Державна служба якості освіти України проводили щорічні моніторинги застосування української мови як державної у закладах загальної середньої освіти, в межах яких опитувались учні, їхні батьки та вчителі з питань мови спілкування в освітньому процесі, під час перерв, у повсякденні та щодо використання онлайн-контенту.Раніше повідомлялось, що в Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.Нагадаємо, на порушення мовного законодавства у першому кварталі 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.

Українська мова майже повністю витіснила російську з навчального процесу. Нині 99% закладів загальної середньої освіти забезпечують навчання державною мовою. Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його словами, якщо у 2021–2022 навчальному році близько 100 тисяч учнів навчалися російською мовою або вивчали її як іноземну, то станом на сьогодні ця кількість скоротилася у тисячі разів — до 345 осіб.Кремінь переконаний, що цей мовний зсув є результатом багатьох факторів. Однією з головних причин змін він назвав "переосмислення мовної ідентичності українців після повномасштабного вторгнення"."Питання державної мови стало одним із головних пріоритетів громадян України, які екзистенційно відкинули мову країни-окупанта", — зауважив він.Мовний омбудсмен наголосив, що особливо помітні зміни в південних і східних регіонах, які раніше були осередками русифікації. Кремінь переконаний, що навіть у тих поодиноких випадках, де навчання російською ще формально зберігається, йдеться про "залишковий контингент", що вступив до шкіл кілька років тому, і ця ситуація буде остаточно змінена вже з наступного навчального року.Посадовець також наголосив на необхідності створення повноцінного українськомовного освітнього середовища — зокрема, під час перерв, у бібліотеках, спортивних залах і на шкільних подвір’ях. "Саме тому зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає повну заборону використання російської мови в школах — включно з позаурочним часом", — підсумував він.Нагадаємо, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, в Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.

В Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.Як свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, більшість респондентів — 63% — вдома спілкуються українською мовою, ще 19% відповіли, що у рівній мірі використовують і державну і російську.За останні п'ять років, частка тих, хто спілкується українською мовою, зросла з 52% до 63%. Водночас з 25% до 13% стало менше тих, хто розмовляє російською. Відсоток тих, хто спілкується обома мовами, не змінилася — 18% у 2020 році та 19% станом на сьогодні.Після вторгнення РФ на Півдні з 22% до 39% стало більше тих, хто говорить удома українською мовою, на Сході — з 17% до 29%. Водночас у цих регіонах з 42% до 24% на Півдні та з 53% до 32% на Сході зменшилася частка тих, хто розмовляє російською. Близько третини населення цих регіонів стверджують, що у рівній мірі говорять українською і російською мовами.Нагадаємо, на порушення мовного законодавства у першому кварталі 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав з столиці, а також Одеської та Харківської областей.

На порушення мовного законодавства з початку 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг надійшло зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."У першому кварталі 2025 року на адресу уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя надійшло 646 звернень громадян щодо порушення закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", — зазначив він.Найбільше повідомлень про порушення мовного законодавства надійшло з:міста Києва — 261 звернення;Одеської області — 84 звернення;Харківської області — 71 звернення;Дніпропетровської області — 69 звернень;Київської області — 22 звернення;Донецької області — 22 звернення."Сфера обслуговування й надалі залишається однією з найчутливіших. Так, від початку 2025 року на адресу уповноваженого надійшло 307 скарг щодо порушення мовного закону в тій сфері", — зазначив Кремінь.Зокрема, звернення стосувалися:інтернет представництв (відсутня українськомовна версія вебсайтів або завантажується за замовчуванням версія недержавною мовою за наявності українськомовної) — 175 повідомлень;надання послуг — 104 повідомлення;інформації про товари та послуги — 28 повідомлень.Значною також є кількість скарг щодо порушень у сферах:культури — 32 порушення;, медіа — 30 порушень;органів влади — 29 порушень;охорони здоров’я — 27 порушень.Кремінь зауважив, що проблеми з дотриманням мовного законодавства існують по всій Україні, але найбільше їх у столиці та містах-мільйонниках — Одесі, Харкові та Дніпрі."Столиця — стабільний лідер за кількістю скарг. Це вказує на необхідність з боку міської влади посилити контроль за виконанням мовного закону. Ще у квітні 2023 року Київрада затвердила Концепцію ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя столиці на 2023-2025 роки, але далі справи не пішли. Чим більше дієвих ініціатив, які посилюють механізми утвердження державної мови, тим сильніше Закон. Закликаю місцеву владу бути наступальними в питаннях захисту мовних прав громадян України", — зазначив він.Нагадаємо, у 2024 році уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав понад 2,3 тисячі звернень про порушення мовного закону. Торішній показник виявився на 37% нижчим, ніж у 2023 році, коли було зафіксовано 3,6 тисячі відповідних порушень та на 19% меншим, ніж у 2022 році.

Український уряд затвердив надбавку за володіння англійською мовою деяким категоріям людей. Її розмір складатиме 10% від окладу. Це відбуватиметься одразу після війни.Про це заявив представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук. Він уточнив, що документ визначає встановлення надбавки за володіння англійською мовою на рівні не нижче В2 за шкалою рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).Постанова набере чинності одночасно з набранням чинності частини 6 статті 4 закону "Про застосування англійської мови в Україні" (з дня припинення або скасування воєнного стану) та діятиме протягом чотирьох років.Крім того, народний депутат від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі повідомив, що під дію постанови потрапили такі категорії:військовослужбовці-контрактники;голови (заступники) місцевих державних адміністрацій;поліцейські (середній і вищий склад Нацполіції);особи начальницького складу інших правоохоронних органів і служб цивільного захисту;прокурори;керівники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради (ради директорів) та інші посадові особи державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50% належить державі;керівники державних наукових установ;керівники закладів вищої освіти;працівники сфери освіти та науки (керівникам установ, закладів, організацій).Нагадаємо, що наприкінці червня минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріплює англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп планує підписати указ, який уперше в історії зробить англійську державною мовою в країні.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal. Журналісти ознайомилися з проектом указу. В ньому зазначається, що метою надання англійській мові статусу державної є сприяння єдності, підвищення ефективності роботи уряду та забезпечення громадянської активності.Документ насамперед скасує зобов’язання федеральних відомств надавати мовну допомогу неангломовним громадянам, але залишить за ними право надавати документи та послуги іншими мовами, крім англійської.За свою майже 250-річну історію США ніколи не мали державної мови на федеральному рівні. Водночас понад 30 штатів мають закони, де закріплений статус англійської як мови штату.У США розмовляють сотнями мов, що є побічним продуктом довгої історії країни, яка приймала іммігрантів з усього світу. При цьому майже 80% американців розмовляють тільки англійською.Крім того, для отримання громадянства США потрібно скласти тест, який демонструє вміння читати, писати та розмовляти англійською мовою.До речі, після вступу на посаду адміністрація Дональда Трампа закрила іспаномовну версію сайту Білого дому та припинила вести сторінки іспанською мовою в соцмережах.Нагадаємо, що вчора Дональд Трамп продовжив ще на рік термін дії санкцій, запроваджених раніше щодо Росії через повномасштабне вторгнення в Україну.

У пʼятницю, 21 лютого, у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято запроваджено ЮНЕСКО з метою максимального збереження мов всіх народів планети та шанобливого ставлення до них. Уперше його відзначили у 2000 році.Міжнародний день рідної мови: історія святаІсторія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші почалися масові протести, організовані студентами, через те що пакистанська влада проголосила офіційною і єдиною державною мовою — урду. Проте, нею розмовляло лише 3% населення. Поліцейські жорстоко розганяли протести та, навіть, вбили кількох молодих людей. У пам'ять про тих, хто загинув у боротьбі за рідну мову, обрали цю символічну дату.У жовтні 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. День рідної мови в УкраїніВ Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України тодішній президент підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.Це свято є особливим для усіх нас, адже українська мова є найціннішим багатовіковим надбанням, душею нашого народу та його генетичним кодом. Протягом багатьох віків наші предки не лише відстоювали свободу рідної української землі, а й право на існування та визнання української мови. Сьогодні наша велична і милозвучна мова гордо лунає з вуст мільйонів людей. Тож головне завдання кожного українця — любити, берегти та збагачувати материнське слово.Міжнародний день рідної мови — гарний привід нагадати собі, що державною мовою в Україні є українська. Крім цього, українська мова є рідною майже для 50 мільйонів людей по всьому світу. За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі існує близько шість тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення.Нагадаємо, 19 лютого у нашій державі відзначали День Державного герба України — пам'ятну дату, що нагадує про встановлення державного символу. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, визначивши його головним елементом Великого Державного герба.

Народна артистка України Лариса Кадочникова, яка виконала роль Марічки у популярній кінострічці "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, відмовилася говорити українською мовою та наголосила, що вона "багато зробила" для нашої держави.Інцидент трапився під час її виступу на врученні премії імені Сергія Параджанова. Зокрема, під час промови глядачі попросили Кадочникову говорити державною мовою, але вона навідріз відмовилася і продовжила виступати російською."Я українською мовою граю тільки в театрі. Ви мене вибачте, але я можу говорити хоч англійською. Будь ласка, поважайте мене. Я багато зробила для України й нікуди не виїжджала. І я граю в театрі вистави українською мовою. Я хотіла сказати найголовніше, ми повинні любити один одного і розуміти: Україна — одна. Якщо ми будемо ворогувати й ненавидіти за дрібниці одне одного — то ми загинемо", — сказала акторка.Реакція українцівНа скандал відреагувала письменниця Лариса Ніцой, яка розкритикувала поведінку артистки. Крім того, Ніцой назвала Кадочникову "українофобкою"."Тіні забутих предків, Марічка, в житті виявилася українофобкою. Сказала, що "достатньо зробила для країни, щоб її поважали" і продовжила свій виступ московською. Хочеться запитати у цієї лауреатки багатьох премій, Лариси Кадочникової, для якої країни "вона зробила достатньо"? Для московії? Тягнучи все життя в Україну "руський мир", популяризуючи його язик, за яким прийшли танки? Виконуючи ролі в кіно московською, виступаючи всюди публічно московською, спілкуючись з усіма московською, випершись на сцену вручати премію московською, і лише подекуди послуговується українською, де не можна обійти закон — у виставах", — написала Ніцой.До того ж під шквал критики письменниці потрапили і глядачі, які аплодували Кадочниковій після відмови говорити українською."Кінематографісти в залі Будинку кіно на її демарш проти української мови  вигукнули "браво" і зааплодували, підтримуючи московську позицію", — додала Ніцой.Нагадаємо, Кабінет міністрів України звільнив заступницю міністра у справах ветеранів Руслану Величко-Трифонюк через скандал з колишнім військовослужбовцем, який поскаржився на образи з боку посадовиці.

В останній день року — 31 грудня — українці не лише готують смаколики та купують подарунки для рідних та близьких, а й вітають одне одного з прийдешніми святами. Втім, часто ми робимо одну й ту ж помилку під час привітань, пишучи або кажучи: "З наступаючим Новим роком!".Як правильно вітати з Новим роком — пояснив мовознавець та педагог Олександр Авраменко.Він зауважив, що слово "наступаючий" є банальною калькою та суржиком з російської мови "С наступающим". Втім, в українській мові є декілька варіантів, яким це слово можна легко замінити."Ми можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!" — наголосив мовознавець.Окрім цього, Авраменко зауважив, що варто вітати людей зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!", адже здавна українці саме так вітали своїх родичів."А й справді, навіщо наголошувати на часі, коли й так усі чудово розуміють, що ось-ось свято настане. Між іншим, словники дозволяють слово "свято" у множині наголошувати двояко - і "свЯта", і "святА", — додав він.Нагадаємо, раніше відомий український шеф-кухар і ресторатор Євген Клопотенко поділився новорічним меню зі смачними та легкими у приготуванні стравами. Усі рецепти достатньо прості, але цікаві та оригінальні.

Російську та білоруську мови виключать із переліку, щодо якого в Україні діє європейська Хартія, молдовську приєднають до румунської. Також планується замінити поняття "мови меншин" на "міноритарні мови".Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук. Він розповів, що Кабінет міністрів схвалив проект змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Законопроект пропонує привести назву та положення закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", а також положення законів "Про національні меншини (спільноти) України" та "Про медіа" у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Зокрема, слова "Європейська хартія регіональних мов або мов меншин" пропонується замінити словами "Європейська хартія регіональних або міноритарних мов".Також пропонується оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься відповідний режим підтримки й особливого захисту, передбачений Хартією. Зокрема, передбачено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська й іврит.Положення Хартії, яку ратифікували 2003 року, застосовувалися до білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, польської, російської, румунської, словацької й угорської мов.Таким, чином із переліку повністю виключені білоруська та російська мови. Замість грецької — новогрецька, замість єврейської — іврит. Виключення молдовської пов’язане з тим, що в Молдові визнали молдовську мову румунською. Також додано чеську мови."Європейська хартія регіональних або міноритарних мов" передбачає, зокрема, такі заходи:здійснення рішучих дій, спрямованих на розвиток регіональних мов або мов меншин з метою їх збереження;сприяння використанню регіональних мов або мов меншин, в усній та письмовій формі, у суспільному та приватному житті й / або заохочення такого використання;передбачення належних форм і засобів викладання і вивчення регіональних мов або мов меншин на всіх відповідних рівнях;сприяння здійсненню наукових досліджень в галузі регіональних мов або мов меншин в університетах чи аналогічних установах.Нагадаємо, на початку листопада міністр освіти України Оксен Лісовий заявив, що на директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають.

Компанія "Укрзалізниця" прибрала зі своїх квитків дубляж інформації російською мовою. Відтепер інформація на проїзних документах буде дублюватись українською та англійською.Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Тимур Ткаченко."Окрім цього, затверджено бланки документів для друку в терміналах самообслуговування, що дозволяє запроваджувати нові сервіси для пасажирів на залізничному транспорті", — зазначив посадовець.Як наголосив Ткаченко, це дуже важливий крок у межах євроінтеграції нашої держави, адже українська залізниця відіграє зараз ключову роль у пасажирських перевезеннях."Відмова від дубляжу російською мовою є не лише символічним, а й практичним кроком для утвердження української мови як єдиної державної. Використання англійської сприяє інтеграції у міжнародний простір, покращує зручність для іноземних пасажирів і демонструє європейські стандарти обслуговування", — додав він.За словами заступника міністра, це не фінальний зовнішній вигляд квитка, він буде дещо удосконалений."Проте головне зараз — відсутність на ньому російської. В якості тесту зробили квиток з передбаченням", — резюмував Ткаченко.Нагадаємо, днями "Укрзалізниця" призначила додатковий швидкісний поїзд з Києва до Львова на Різдво та новорічні свята.Ще раніше "Укрзалізниця" призначила додаткові рейси на шість популярних напрямків. Вони курсуватимуть у період різдвяно-новорічних свят.

Стало відомо про смерть колишньої співачки Національної опери України Катерини Абдулліної. Жінка "прославилась" скандальними висловлюваннями про українські школи та дітей, які їх відвідують.  Про її смерть повідомив на своїй сторінці в Facebook  колишній ведучий новин на телеканалі "Інтер" Максим Равреба. Він також має антиукраїнську позицію. "Так легко уявити тебе живою. Неможливо повірити у свою смерть. Такі справи..." —  написав Равреба у соцмережі 19 листопада. Причини смерті Абдулліної не називаються. Скандальні висловлювання Абдулліної: що відомо Катерина Абдулліна відома тим, що свого часу називала українські школи "бидлячими", а російськомовних дітей — "морально здоровими". При цьому українськомовних дітей співачка вважала "бидлом". Абдулліна уродженка Києва, працювала у Національній опері України. Як зазначало видання «Комерсант український», останні роки жінка жила в Італії під прізвищем Руссо, що, швидше за все, є прізвищем її чоловіка.  Ще у 2013 році Абдулліна втрапила у скандал через свій коментар у соцмережі Facebook під постом публіциста Юхима Гофмана і російського письменника Захара Прилєпіна, який під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну став одним із провідних Z-блогерів і волонтерів. "Віддала дитину в російську гімназію і ще жодного разу не пошкодувала. Всі предмети російською, все ясно і зрозуміло. А найбільше сподобалася урочиста лінійка, я навіть плакала. По-російськи дуже красиво говорили старшокласники. Співали та читали вірші. Так взагалі контингент батьків і дітей різко відрізняється від бидлячих українських шкіл. У першому класі три рази в тиждень українська мова, і випускники розмовляють нею куди краще, ніж випускники українських шкіл. Я рада, що моя донька навчається серед морально здорових дітей. А не серед бидла", — написала тоді у Facebook Абдулліна. Вже після хвилі суспільного обурення, вона почала переконувати, що її пост було сфабрикували, і вона нібито стала жертвою "підстави". Колеги по театру відкрито відмовлялися працювати з Абдулліною на одній сцені, а у ЗМІ почали обговорювати її можливе звільнення. Проте співачка ще деякий час продовжувала працювати в Національній опері. Вона попросила вибачення "перед тими, кого могли образити її слова", хоча й надалі заявляла, що її коментар був підробкою. У той час Міністерство культури заявляло, що підстав для її звільнення немає, але Національний оперний театр все-таки відсторонив Абдулліну від виступів. Нагадаємо, 2 жовтня 2023 року помер народний артист України Андрій Верес. Він  присвятив себе відродженню та розвитку української музичної культури та пісні. Його життя обірвалося у 68 років.

У понеділок, 18 листопада, на передматчевій прес-конференції збірної України в албанській Тирані стався неприємний інцидент через російську мову. Наданий федерацією Албанії перекладач хотів перекладати питання представникам української збірної російською мовою, але отримав відмову. Про це повідомляє "ВЗБІРНА" у своєму Telegram-каналі. Як зазначає джерело, українці категорично відмовились від цього. У підсумку переклад здійснювався з албанської виключно на англійську. "Після пресконференції представниця футбольної федерації Албанії у розмові зі "ВЗБІРНОЮ" пояснила, що вони вважали це "найкращим рішенням, адже російська схожа на українську", — пише джерело. Україні потрібна лише перемога Четверте місце, яке наразі посідає Україна, загрожує прямим вильотом у дивізіон С Ліги націй. Перша ж позиція стала недосяжною для підопічних Реброва — лідер групи Чехія має на три очки більше за "синьо-жовтих" і володіє перевагою в очних іграх. Ключового значення відтак набуває матч з Албанією, за підсумками якого Україна може претендувати на друге місце групи, а з ним — на участь у плей-оф за підвищення в класі. Важливим є і результат іншого матчу вівторка, в якому гратимуть Грузія та Чехія. Якщо Україна переможе Албанію, а Чехія не програє грузинам — тоді підопічні Сергія Реброва посядуть друге місце, а це плей-оф за вихід у дивізіон А. Перемога над Албанією та перемога Грузії над чехами означатиме третє місце для України (плей-оф за збереження місця у дивізіоні В). Нічия або поразка від Албанії — це четверте місце для України та ганебний виліт до дивізіону С. В історії виступів у Лізі націй збірній України ще не доводилося грати в третьому дивізіоні. Минулого сезону українська команда зупинилася за крок від підвищення до ліги А — відставання від Шотландії склало два очки. Нагадаємо, що головний тренер збірної України Сергій Ребров прокоментував підтримку вболівальників у матчі проти Грузії (1:1). Він відзначив "пісню про Путіна" від грузинських уболівальників.

На директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу 1+1. "Ми ж розуміємо, що ті, хто борються проти українізації освітнього середовища, в тому числі використовують і різноманітні маніпуляції. Законопроект ще пройде палкі дискусії, але принцип сам Міністерство освіти підтримує", — зазначив він. За його словами, освітнє середовище повинно сприяти успіху громадянина. Успіху громадянин не досягне, якщо він не володіє вільно та впевнено, якщо він не мислить державною мовою. "Без володіння державною мовою ти не досягнеш успіху цій державі. Нашим громадянам треба допомогти досконало володіти державною мовою", — розповів Лісовий. Міністр не вірить в репресивні методи, насильство та заборони. Тому, на його думку, штрафів не має бути. "Те, що стосується якихось штрафів або якихось репресій, я не підтримую ці ідеї. Але все ж відповідальність директора школи та вчителя повинна бути високою. Я вірю у свідомість людей, треба розуміти, що російська мова використовується як інструмент агресії навіть сьогодні. Вона є передумовою для введення танків і для введення збройних сил Росії. Тому вчитель це повинен розуміти. І він повинен допомогти російськомовним родинам перейти на українську", — зробив висновок Лісовий. Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що у Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Його ініціаторка — народна депутатка Наталія Піпа.