# мова

На Львівщині поліцейські встановили осіб, які слухали російськомовні пісні у публічному місці. Інцидент стався на пляжі одного з озер у Трускавці.Як повідомили у поліції Львівської області, під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили відео, на якому зафіксована суперечка між жінкою та компанією кількох людей. Конфлікт виник через гучне відтворення російськомовних пісень у публічному місці.Правоохоронці встановили осіб, причетних до інциденту. Ними виявилися дві жінки та чоловік віком від 55 до 70 років, які тимчасово проживають у Дрогобицькому районі. За фактом порушення вирішується питання щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності.У поліції нагадали, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України"«Про культуру" в Україні заборонене публічне відтворення російської музики. За порушення цієї норми для громадян передбачена адміністративна відповідальність.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

Сучасне людство використовує близько 7500 мов, але ця кількість може бути лише невеликою частиною мовного розмаїття, яке існувало в минулому. Нове дослідження припускає, що тисячі мов могли зникнути задовго до європейської колонізації — під час розширення перших держав та імперій.Робота, опублікована в журналі Science, показує, що мовне різноманіття могло досягти свого піку приблизно 1000-3000 років тому, коли у світі могли одночасно існувати десятки тисяч мов, передає ScienceAlert.Дослідники створили математичну модель на основі даних про 171 мобільне суспільство мисливців-збирачів і рибалок. Вони використали інформацію про типові розміри таких громад, щоб оцінити кількість етнолінгвістичних груп, які могли існувати близько 12 тисяч років тому — на початку голоцену.За оцінками моделі, у той період могло існувати приблизно 4500-6200 мов. Згодом, коли розвивалося землеробство, населення зростало, а окремі громади розділялися й створювали нові мовні системи. Водночас великі суспільства та держави сприяли поширенню окремих мов на великі території.Саме зростання імперій, на думку вчених, могло стати однією з головних причин скорочення мовного різноманіття."Найсильнішим доказом є саме час занепаду мовного різноманіття", — зазначила провідна авторка дослідження, історична лінгвістка Єльського університету Клер Боверн.Дослідники наголошують, що точно визначити кількість мов, які зникли, неможливо, адже письмові джерела давнини збереглися лише частково. Однак історичні приклади показують, що багато місцевих мов поступалися місцем більш поширеним мовам великих держав.Втрата мов має значення не лише для культури, а й для науки. За словами дослідників, сучасні мови можуть бути результатом своєрідного "історичного вузького місця" — коли значна частина мовних систем зникла, а ті, що залишилися, стали основою для вивчення людської мови загалом.Науковці попереджають: мовне вимирання триває й сьогодні. Дослідження, опубліковане у журналі Nature Ecology & Evolution у 2022 році, показало, що без додаткових заходів темпи втрати мов можуть зрости, а до кінця століття людство може втратити понад 1500 мов.Водночас вчені зазначають, що зникнення мов не є неминучим. Сучасні технології, програми документування та підтримки мовних спільнот дають можливість зберегти багато мов, які перебувають під загрозою.Додамо, в історії людства могли бути тривалі періоди без воєн у сучасному розумінні цього слова. Водночас насильство між людьми існувало завжди, тому відповідь залежить від того, що саме вважати війною..

У польському Вроцлаві група місцевих жителів жорстоко побила молоду пару з України безпосередньо у супермаркеті. Приводом для агресії та нападу став український акцент, який почули нападники.Про це повідомляє мати постраждалої дівчини у соцмережах.Деталі нападу та стан постраждалихЗа словами жінки, інцидент стався у магазині у Вроцлаві, де група поляків вчинила бійку та жорстоко побила українську пару через їхню мову."Сьогодні моя донька Настя та її хлопець Максим зазнали жорстокого нападу в магазині у Вроцлаві. Причиною став український акцент", — розповіла мати постраждалої Карина.Внаслідок побиття дівчина отримала травми шиї, медики наклали їй шви. У обох постраждалих лікарі підозрюють струс головного мозку."Моя донька була дуже сильно побита та зазнала серйозних травм шиї. Наразі лікарі накладають їй шви. Як у неї, так і в її хлопця є підозра на струс мозку. Як мати, я не можу описати біль і страх, які зараз переживаю", — поділилася жінка.Мати постраждалої також звернулася до користувачів мережі з проханням про максимальний розголос цієї ситуації: "Благаю всіх людей поширити цей допис".Нагадаємо, у польському місті Плоцьк невідомий чоловік напав на 15-річного підлітка з України та його подругу через те, що вони спілкувалися українською мовою. Інцидент розслідує місцева прокуратура..

У польському місті Вроцлав стався резонансний злочин на ґрунті ненависті, жертвою якого став юний громадянин України. Компанія агресивних молодиків влаштувала жорстоку розправу над підлітком одразу після того, як почула його розмову українською мовою.Про це повідомляє польське видання Radio Wroclaw.Напад посеред вечора та разючі деталі побиттяТрагічний інцидент стався 4 липня приблизно о 20:00, коли 19-річний українець, на ім'я Володимир відпочивав на вулиці у компанії друзів та дівчини. Хлопець поговорив телефоном зі своїми батьками українською мовою, що й привернуло увагу одного з незнайомців. Чоловік підійшов до підлітка і почав агресивно вимагати віддати йому електронну сигарету, а почувши відмову — покликав на допомогу своїх приятелів, які гуртом накинулися на українця.Зловмисники збили хлопця з ніг на землю та нещадно гамселили руками й ногами. У результаті звірячого нападу Володимир отримав серйозний перелом носа, значне пошкодження носового хряща та численні травми по всьому тілу."У мене був весь ніс залитий, я був весь в крові, сорочка порвана, мені також зірвали намисто. А потім, після всього цього, коли вже приїхала поліція і перервала цю подію, я це чув, і мої подруги чули, що вони там сміялися, коли вже пішли від мене, що вони побили українця", — згадує жахливі хвилини потерпілий Володимир.Хід розслідування та розпач батьківТовариші Володимира негайно викликали на місце події екстрені служби. Проте хулігани встигли втекти до того, як приїхали екіпажі поліції та карета швидкої допомоги. Процес правосуддя наразі має такі деталі:спершу правоохоронці розцінили інцидент як звичайну бійку, проте офіційне медичне обстеження зафіксувало в підлітка тілесні ушкодження середньої тяжкості. Після цього Володимир з батьками написали офіційну заяву про побиття;вроцлавська поліція офіційно підтвердила факт отримання заяви щодо вчинення правопорушення. Наразі слідчі розпочали розслідування та намагаються встановити всі обставини нападу, а також встановити особи зловмисників.Батьки постраждалого хлопця перебувають у шоковому стані та просять можливих очевидців події допомогти слідству. Батько підлітка, Ігор, відверто не розуміє, звідки в іноземців узялося стільки дикої люті лише через почуту українську мову."Він говорить українською та російською мовами, чи не так? Це викликало таку агресію, але чому така агресія? Люди, не дай Боже, щоб хтось зустрів таку ситуацію на своєму шляху. Просто як тварини, вони побили одну людину. Ця агресія не повинна текти по всьому місту Вроцлав, вона не повинна текти. Ми повинні її зупинити", — емоційно висловився батько побитого українця.Нагадаємо, в польському місті Радомі громадянин України став жертвою групового нападу після побутового інциденту. Його врегулювали без залучення поліції, а українець потрапив до лікарні..

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки.Відповідна картка законопрєкту з’явилася на сайті Верховної Ради України.Документ передбачає внесення змін до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також законів "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" і "Про безпечність та гігієну кормів". Основні його новації такі:пріоритет державної мови: виробники, виконавці та продавці всіх форм власності зобов'язані надавати інформацію про вироби, товари, роботи чи послуги українською мовою;заборона на використання мови агресора: хоча чинне законодавство дозволяє дублювати інформацію іншими мовами, ініціатива встановлює чітке обмеження; переклад інформації іншими іноземними мовами дозволяється, проте категорично забороняється використовувати для цього мову держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресоркою (державою-окупанткою);регулювання в харчовому й аграрному секторах: аналогічні обмеження запроваджуються для маркування харчових продуктів і кормів; оператори ринку зможуть розміщувати переклад поруч з українським текстом лише за умови, що це не мова країни-агресорки.У пояснювальній записці до документа його автори вказали, що чинна редакція законодавства не містить винятків щодо мов, якими можна дублювати інформацію. В умовах повномасштабної війни мовна політика стала частиною національної безпеки.Розробники законопроєкту наголосили, що використання мови держави-агресорки в комерційній сфері формує її "символічну присутність" в українському економічному й інформаційному просторі. Метою документа є мінімізація такого впливу та зміцнення правових гарантій функціонування української мови.У разі ухвалення закону суб’єкти господарювання, що використовують багатомовне маркування або рекламні матеріали, будуть змушені провести ревізію своєї продукції й інформаційних носіїв на відповідність новим вимогам. Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування.Нагадаємо, 12 червня стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Більшість українців виступають проти того, щоб російська мова мала офіційний статус в Україні або в їхньому регіоні. Лише 5% опитаних підтримують надання російській статусу другої державної мови.Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).За даними опитування, 65% українців вважають, що російську мову потрібно повністю прибрати з офіційного спілкування в країні. Ще 22% допускають її офіційний статус в окремих регіонах, де цього хоче більшість.Водночас серед цієї групи 12% не хотіли б такого статусу для своєї області. Підтримали б офіційний статус російської у власному регіоні 8%, ще 2% не визначилися.Загалом 77% українців виступають проти присутності російської мови в офіційній сфері або в усій країні, або принаймні у своїй області. Натомість 13% хотіли б бачити російську офіційною у своєму регіоні чи другою державною мовою.Що українці думають про утиски російськомовнихСоціологи також запитали респондентів, чи вважають вони, що російськомовні громадяни в Україні зазнають переслідувань або утисків. Від 2022 року частка тих, хто вважає, що такі утиски є, зросла з 5% до 17%. Водночас 78% опитаних заявили, що не бачать проблем із використанням російської мови.Навіть серед тих, хто говорить про утиски російськомовних, більшість, а саме 55%, виступають за вилучення російської мови з офіційного спілкування або в усій Україні, або у своїй області.У регіональному розрізі найбільше про тиск на російськомовних говорять на Сході — 39%. Водночас і там 56% респондентів вважають, що таких проблем немає.Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1000 дорослих українців, які живуть на підконтрольній Україні території. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, закон №4699-IX — "важливе рішення для захисту українського мовного простору та виконання наших європейських зобов’язань"."Російську мову вилучено з переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії. Це справедливе й закономірне рішення", — заявив він.Стефанчук вважає, що "мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот"."Україна захищає державну мову, поважає мовне й культурне різноманіття та позбавляє російський імперський вплив привілеїв, якими він роками зловживав. Це рішення — про гідність, справедливість і мовну безпеку України", — наголосив голова ВР.Європейська хартія регіональних або міноритарних мов — це міжнародний договір Ради Європи, ухвалений у 1992 році для захисту та підтримки мов, якими користуються національні меншини або регіональні спільноти.Україна ратифікувала Хартію у 2003 році й поширила її дію на низку мов національних меншин.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів схвалив державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки. Зокрема, значно зросте демонстрування англомовних фільмів в Україні..

Росія домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію".Чергову заяву з цього приводу оприлюднив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який застосовує "словесну еквілібристику" для виправдання агресії проти України.Ця вимога Москви щодо України озвучена очільником МЗС Росії у відеозверненні з нагоди так званого "Дня російської мови"."Серед наших безумовних пріоритетів — захист та підтримка тих, для кого російська мова є рідною. Продовжимо рішуче протидіяти будь-яким проявам мовної дискримінації та русофобії — де би вони не відбувалися", — наголосив він.Лавров пообіцяв обов'язково досягнути повного відновлення прав тих російських і російськомовних людей, проти яких начебто "розв'язаний відкритий терор" в Україні."Розв’язання цього питання — серед необхідних умов довгострокового врегулювання українського конфлікту", — підсумував міністр закордонних справ Росії.Раніше Сергій Лавров заявляв, що Росія "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ. Він зазначав, що такі дії нібито є відповіддю на "терористичні атаки" з боку України по території Російської Федерації.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії безпідставно розповідав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

Вінничанка Анастасія Конохова офіційно підтвердила знання англійської мови на рівні "профі" (С1) за міжнародною шкалою САЕ. Вона отримала високий результат на міжнародному тесті у віці 13 років і 11 місяців.Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова."Це той рівень володіння мовою, який дає можливість вільно розмовляти на наукові, технічні, вузькопрофесійні теми, розпізнавати прихований зміст і найтонші мовні нюанси", — пояснила вона.Вєтрова додала, що Кембріджський іспит Настя склала блискуче, отримавши 198 балів із 210 можливих: фактично на межі С2."САЕ (Cambridge English: Advanced) — це, образно кажучи, як "чорний пояс" з англійської. Цей рівень зазвичай штурмують студенти іноземних вишів або ті, хто планує бізнес-кар’єру в Лондоні, а тут — 13-річна українка! Рекорд Анастасії Конохової "Наймолодша українка, яка підтвердила рівень знань англійської мови на рівні С1 за шкалою САЕ" встановлює нові стандарти для української молоді: бути глобальними, говорити зі світом нарівні та не чекати повноліття, щоби стати професіоналом", — зауважила представниця реєстру.Вона констатувала, що дотепер лідерство в цій категорії тримала чернівчанка Ольга Товстуха, яка офіційно підтвердила такий рівень англійської мови (С1) у віці 14 років 10 місяців."Проте нова рекордсменка зуміла "посунути" цей результат майже на рік, офіційно ставши наймолодшою володаркою сертифікату такого рівня в Україні", — Лана Вєтрова.Нагадаємо, у вересні минулого року стало відомо, що у Вінниці встановили новий незвичний рекорд. Чоловік відростив найдовшу бороду в Україні. Вона сягнула понад 50 сантиметрів..

У столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Майже третина респондентів (32%) повідомили, що повністю перейшли на українську в повсякденному житті — вдома, на роботі, у закладах та під час культурних подій, передає "Інтерфакс".Також опитування показало, що українську найчастіше використовують:у державних установах — 14%;у магазинах і кафе — 13%;на роботі — 11%;на культурних заходах — 9%;у навчанні — 6%;вдома — 4%.41% опитаних вважають, що їхній рівень української суттєво покращився, ще 25% — що він покращився незначно. Водночас 33% не відчули змін, а 1% заявили про погіршення.4% респондентів зазначили, що переважно говорять російською, а 7% — використовують обидві мови. Попри це, більшість не відвідували мовні курси або розмовні клуби: 75% цього не робили, а 16% навіть не знали про такі можливості.Серед бажаних форматів підтримки української мови:цифрові сервіси — 37%;мовні та літературні заходи — 30%;безоплатні курси та розмовні клуби — 23%;інші варіанти — 10%.Організатори підкреслюють, що опитування не є повноцінним соціологічним дослідженням, але дозволяє оцінити загальні тенденції мовної поведінки серед активних користувачів міських сервісів.Додамо, за даними Міністерства культури, щодня понад 70% громадян України споживають російськомовний контент. Головні причини — звичка і доступність..

У 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу.Про це повідомили в Міністерстві культури України.Де видадуть українські книжки?Українські книги планують видавати не лише в Європі, а також у країнах Азії, Близького Сходу та Латинської Америки. Загалом проєкти охоплять 33 країни. Серед прикладів:у Лівані вийдуть твори Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського;в Єгипті арабською видадуть дитячу книжку української авторки;у Бразилії португальською вийдуть сучасні українські романи;в Індії планують видати антологію української поезії;в Японії вийде переклад сучасного українського нонфікшну.Найпопулярніші книги для перекладуСеред видань, що мають найбільший попит, — книжка Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає", яку планують перекласти десятьма мовами, зокрема англійською, німецькою, французькою, польською та іншими.Також високий інтерес видавців викликали "Я бачу, вас цікавить пітьма" Ілларіона Павлюка та "Амадока" Софії Андрухович.Результати конкурсу та мета програмиУ 2026 році на участь у програмі подали 179 заявок. Після відбору підтримку отримали 100 перекладацьких проєктів від видавців із 44 країн. Найбільше перекладів заплановано польською, англійською та сербською мовами.Програма Translate Ukraine діє з 2020 року та передбачає фінансову підтримку іноземних видавців для перекладу українських книжок.У Міністерстві культури зазначають, що мета ініціативи — посилити присутність української літератури у світі та зробити її більш доступною для міжнародної аудиторії."Українська література сьогодні — це частина нашої культурної присутності у світі. Через книжки ми розповідаємо про себе, свою історію й свою стійкість. І важливо, що ці історії читають у десятках країн. Програма Translate Ukraine допомагає зробити українські книжки доступнішими", — сказала Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Нагадаємо, нещодавно Мінкульт вніс іще двох російських співаків до переліку осіб, що загрожують нацбезпеці.Додамо, також 25 лютого Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" знову відкрила доступ на територію Ближніх печер..

У Львівській міській раді спростували інформацію про те, що нібито 50 тисяч дітей внутрішньо переміщених осіб (ВПО) не відвідують школи міста через цькування за мову.Про це повідомив керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в мережі з’явився уривок інтерв’ю з освітньою експерткою та співзасновницею громадської організації "Смарт освіта" Іванною Коберник, яку назвали "радницею міністра освіти та науки", хоча вона не працює на цій посаді з 2019 року.Вона заявила, що близько 40 тисяч дітей ВПО не ходять до львівських шкіл, а навчаються дистанційно. За її словами, причин здобуття освіти дистанційно є низка, зокрема, те, що діти продовжують навчатися у "сильних школах" міст, із яких вони виїхали. Серед причин вона також назвала булінг і недостатнє знання мови."Із цькуванням стикаються переселенці, поділ на "свій-чужий" у дитячому віці досі поширений. Також загострюється історія "сільський-міський". Боюся помилитися в цифрах, але є близько 50 тисяч дітей шкільного віку, але умовно менш як 10 тисяч ходять у місцеві школи. Діти стикаються з певною нетерпимістю, насмішками, образами. Треба визнати, що мова — це складно. Якщо ти все життя розмовляв іншою та потрапив у новий колектив, то не можеш одразу перемикнутися", — зазначила освітня експертка.Керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк назвав цю інформацію "відвертою брехнею", а цифри, за його словами, "не мають нічого спільного з реальністю".Він зауважив, що загалом у місті проживають близько 12 тисяч дітей зі статусом ВПО віком від 0 до 18 років. При цьому у дитячих садках і школах їх навчається понад 4 600."Де тут "50 тисяч"? У чиїй уяві вони існують? До слова, у Львові загалом 87 тисяч учнів. Так, конфлікти бувають. Але робити з поодиноких випадків "масове явище" — це або повна відірваність від реальності, або свідома спроба її спотворити", — акцентував Закалюк.Він також наголосив, що Львів прийняв десятки тисяч людей у найскладніший момент. І зараз намагатися дискредитувати цю роботу — це або відвертий цинізм, або свідома гра на руку дезінформації.На це відреагувала й сама Іванна Коберник. Вона назвала цитату вирваною з інтерв'ю, заявивши, що під час розмови окреслила комплекс причин і "багато незручних болючих питань", чому батьки вимушених переселенців обирають для своїх дітей дистанційне навчання, "але витягнули лише мову".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що відтепер внутрішньо переміщеним особам, щоб скористатися допомогою від держави не потрібно виходити з дому. З 1 квітня подати заяву на отримання коштів можна онлайн..

Кабінет Міністрів України затвердив нові вимоги до володіння англійською мовою для претендентів на низку посад у державному управлінні, освіті та науці. Важливо, що ці норми набудуть чинності лише після завершення воєнного стану.Про це повідомило Міністерство освіти і науки.Який рівень англійської вимагатимуть?Згідно з рішенням уряду, встановлено диференційовані вимоги залежно від посади:для державних службовців категорії "А", а також голів обласних і місцевих адміністрацій та їхніх заступників — рівень не нижче B1 за шкалою CEFR;для керівників державних наукових установ і закладів вищої освіти — рівень не нижче B2;для частини посад категорій "Б" і "В", а також окремих позицій у сфері освіти й науки — рівень визначатиметься індивідуально залежно від функціоналу.Чи є альтернатива?У деяких випадках може враховуватися знання іншої офіційної мови Європейського Союзу. Якщо кандидат підтвердить рівень не нижче B2 такою мовою, вимогу до англійської можуть знизити до B1.Кого це стосується?В уряді підкреслюють, що нові правила не є загальною вимогою для всіх працівників освіти чи держслужби. Вони стосуються лише тих осіб, які претендують на визначені законом керівні або державні посади.Запровадження вимог відкладене до моменту завершення або скасування воєнного стану в Україні. Після цього зміни почнуть діяти в межах оновлених стандартів державної служби та освіти.Нагадаємо, Міністерство освіти і науки України повідомило про підготовку чергового етапу підвищення зарплат для педагогів. Зміни можуть запровадити вже з 1 вересня 2026 року.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину..

В Україні остаточно завершили процес оновлення правопису. Це зробить нашу державу сильнішою.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук."Ми це зробили. Сьогодні остаточно завершено оновлення українського правопису", — зазначив він.Стефанчук зауважив, що "це справді важливе рішення"."Це не лише для мовної норми, а й для утвердження української державності. Українська мова отримала чіткий і сучасний стандарт державної мови", — наголосив посадовець.Спікер ВР додав, що уряд визнав такою, що втратила чинність, постанову Кабінету міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 "Питання українського правопису" — у зв’язку з тим, що Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила український правопис як стандарт державної мови."Щиро вітаю всіх, хто був частиною цього процесу. Це велика спільна робота — парламенту, уряду, мовознавців, профільних інституцій. Українська мова стає ще сильнішою. А разом із нею — і Україна", — додав Стефанчук.Як відомо, в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.Нагадаємо, раніше у секретаріаті уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської повідомляли, що понад 28% усіх скарг, які надійшли до мовної омбудсменки цього року, стосуються порушень мовного законодавства в Інтернеті. Послуги там мають надаватися переважно української мовою.Читайте також: В Україні по-новому запрацює програма розвитку англійської мови.