# мова

Українська влада з’ясовує ситуацію навколо класу з румунською мовою навчання в селі Орлівка Одеської області. Його начебто закрили на початку вересня. До остаточного розв’язання проблеми не варто нагнітати негатив.Про це йдеться в заяві посольства України в Бухаресті, яка опублікована на його Facebook-сторінці.У дипломатичному відомстві зазначили, що компетентні органи в Києві з’ясують усі обставини ситуації довкола класу з румунською мовою навчання у селі Орлівка Одеської області. Раніше з’явилася інформація, що цей клас закрили невдовзі після початку навчального року.У посольстві заявили, що українська влада все з’ясує. Тому безпідставними є спроби нагнітати негативні настрої навколо цього питання, ставлячи в цілому під сумнів політику України у сфері забезпечення прав національних меншин."Наша держава залишається відданою взятим на себе міжнародним зобов’язанням в контексті дотримання прав — у тому числі освітніх — національних меншин України", — наголосили у заяві.Там додали, що, попри складні безпекові виклики з огляду на агресивну війну Росії, Україна забезпечує належним чином навчальний процес мовами національних меншин, в тому числі для румунської національної спільноти, підтримуючи функціонування широкої мережі освітніх закладів з викладанням румунською мовою. Зокрема, лише в Чернівецькій області функціонує 63 освітніх закладів з викладанням румунською мовою.Учора Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що розслідує справу після отримання інформації про ситуацію з першим класом, навчання в якому велося румунською мовою в Орлівці Одеської області. Там клас розпочав роботу 1 вересня, але його закрили через чотири дні. Батьків нібито закликали перевести своїх дітей до класу з викладанням українською мовою. Після цього генеральне консульство Румунії в Одесі зв’язалося з відповідними місцевими й обласними органами влади та завтра здійснить другий візит на місце, щоб обговорити ситуацію з усіма залученими сторонами.Нагадаємо, що в середині червня президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучив російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Українську співачку Настю Каменських внесли до бази "Миротворця". Її звинувачують в інформаційно-пропагандистських заходах і провокаціях.Про це свідчить повідомлення на сайті "Миротворець". Там з’явилася картка співачки.У "Миротворці" зазначено повне ім’я артистки — Анастасія Олексіївна Каменських, її дату народження та місце проживання. Також на сайті вказано сценічне ім’я співачки — NK.Ініціатори внесення її в базу називають Каменських "провокаторкою". Серед причин такого рішення, зокрема, зазначені участь в актах "гуманітарної агресії проти України", а також в інформаційно-пропагандистських заходах, які, на думку авторів ресурсу, можуть дестабілізувати суспільне життя в Україні."Миротворець" просить правоохоронні органи розглядати цю публікацію на сайті як заяву про скоєння цим громадянином усвідомлених діянь проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також інших правопорушень", — йдеться в дописі."Миротворець" — український Інтернет-ресурс, який заснували 2014 року після російської анексії Криму та початку війни на Донбасі. На сайті публікують персональні дані людей, яких його адміністрація вважає причетними до злочинів проти національної безпеки України, тероризму, сепаратизму або співпраці з Росією.Поява картки Каменських на "Миротворці" відбулася через мовну позицію артистки. В одному з інтерв’ю вона пояснила повернення до російської мови порадою психолога, який нібито діагностував у співачки психосоматичну кісту на голосових зв’язках через українську мову.За словами артистки, її тіло начебто відмовилося сприймати державну мову, а мовне питання в Україні, на думку Каменських, штучно загострюють.Така заява співачки викликала хвилю обурення в соцмережах: українці висміяли "діагноз" у мемах і коментарях і прогнозують можливе майбутнє повернення Каменських до російського гастрольного ринку.Нагадаємо, що в середині травня музичний дует "Потап і Настя" заявив про возз’єднання після дев’яти років перерви. Перший концерт після повернення запланували на 19 грудня у Нью-Йорку..

Уповноважена з питань державної мови Олена Івановська розпочала розслідування дій співробітників спецслужб під час подій 2 вересня у столиці. Посадовиця прагне з'ясувати, чому силовики спілкувалися між собою недержавною мовою.Про це повідомила мовна омбудсменка Олена Івановська, яку цитують "Українські Новини".Перевірка дій спецслужб під час конфліктуОмбудсменка Івановська звернулася до Головного управління розвідки Міноборони та Служби безпеки України з вимогою надати офіційні пояснення щодо поведінки їхніх співробітників. Причиною звернення стало те, що під час збройного інциденту 2 вересня у Києві силовики спілкувалися між собою російською, а не українською мовою. Окрім пояснень, омбудсменка вимагає від силових відомств надати дані для ідентифікації осіб, які порушили мовне законодавство під час виконання завдань."Повідомляю, що з метою з’ясування обставин та прийняття виваженого рішення щодо заходів реагування я звернулася до Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Служби безпеки України з вимогою надати пояснення щодо дій їхніх працівників, які 2 вересня 2026 року за адресою: м. Київ, вул. Шумського (Березняки), під час виконання службових обов’язків застосовували недержавну мову, а також надати їхні ідентифікуючі відомості", — йдеться у повідомленні.Подальші кроки та можливі наслідкиПісля того як уповноважена отримає та детально опрацює всю необхідну інформацію від СБУ та ГУР МО, вона ухвалюватиме рішення щодо вжиття передбачених законодавством заходів реагування.Що відомо про спецоперацію СБУРаніше Служба безпеки України повідомила, що під час проведення невідкладних слідчих дій СБУ у справі про підготовку теракту ФСБ Росії проти одного з лідерів російського опозиційного руху стався збройний інцидент. Група осіб, серед яких виявилися військові Сил оборони України, здійснила напад на оперативників та заблокувала їхні автомобілі. Для придушення опору правоохоронці залучили спецпідрозділ ЦСО "Альфа" та застосували вогнепальну зброю, внаслідок чого є поранені, а всіх нападників затримано. Зброю та документи у них вилучили, зараз триває досудове розслідування.Нагадаємо, що Володимир Зеленський відреагував на цей збройний інцидент. Він назвав це "абсолютно ганебною ситуацією" та закликав перевірити її всю покроково..

Англомовна збірка вибраних віршів поета та дисидента Василя Стуса матиме назву Vortex: Selected Poems. Її підготувало до друку американське видавництво Lost Horse Press.Про це видавництво Lost Horse Press повідомило у своїх соціальних мережах, наголошуючи, що таким чином вшановує Василя Стуса."Вшановуємо пам'ять українського поета Василя Стуса, який помер 41 рік тому у виправно-трудовому таборі "Перм-36". Маємо честь оголосити про майбутній вихід збірки вибраних віршів Стуса під назвою Vortex", — ідеться у повідомленні.Видання охопить понад десятиріччя ранньої творчості поета — від перших текстів до періоду його радянського ув'язнення. Над перекладом працювали Богдан Токарський і Ніна Мюррей.Книгу опублікують у серії "Сучасна українська поезія" видавництва Lost Horse Press. Редакторка — Крістін Лисневич Крук Холберт. Придбати збірку можна за попереднім замовленням у книгарні Asterism Books.Василь Стус — український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, літературознавець та один із найактивніших представників українського дисидентського руху.У радянські часи, 4 вересня 1985 року, Василь Стус загинув у таборі суворого режиму "Перм-36", куди його ув'язнили невдовзі після того, як він став активним представником Української Гельсінської групи.Нагадаємо, що з 4 вересня Національний банк України ввів у готівковий обіг нову банкноту номіналом 2 000 гривень. На ній зображено портрет поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса..

Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна вважає, що нинішні підстави позбавлення звання "Заслужений артист України" не відповідають вимогам часу і потребують змін.Про це Тетяна Бережна заявила в коментарі агенції "Інтерфакс-Україна"."Ті підстави позбавлення звання "Заслужений артист України", які передбачені в чинному законодавстві, вже не відповідають вимогам теперішнього часу. Тому ймовірно, що їх було би добре переглянути, зробити більш придатними для воєнного стану, коли реагувати треба швидко", — зауважила вона.Віцепрем’єрка зазначила, що, оскільки позбавлення звань регламентується законом, зміна переліку підстав для такого позбавлення не відбудеться в один момент.Згідно із законом "Про державні нагороди України", позбавлення таких нагород можуть здійснити:за обвинувальним вироком суду, яким особу, нагороджену державною нагородою, засуджено за важкий чи особливо важкий злочин, кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також низку інших кримінальних правопорушеннь;за рішенням РНБО про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеним в дію указом президента України, яким до особи, нагородженої державною нагородою, застосовано санкцію у виді позбавлення державної нагороди України.Раніше стало відомо, що 3 вересня петиція на сайті інтернет-представництва президента із закликом ініціювати процедуру позбавлення виконавця Олексія Потапенка (сценічний псевдонім Потап) почесного звання "Заслужений артист України" набрала необхідну для розгляду кількість голосів.За словами авторки петиції, серед підстав:публічне використання та популяризація російськомовного культурного продукту;публічні висловлювання та дії щодо української мови, які можуть сприйматися як її знецінення, висміювання або протиставлення українській національній ідентичності;публічна співпраця та створення спільного медійного контенту з громадянами Російської Федерації та представниками російського шоу-бізнесу;фактичне проживання та професійна діяльність за межами України.Президент України Володимир Зеленський присвоїв Олексію Потапенку звання "Заслужений артист України" в червні 2020 року.Нагадаємо, що в середині травня музичний дует "Потап і Настя" заявив про возз’єднання після дев’яти років перерви. Перший концерт після повернення планували на 19 грудня у Нью-Йорку..

YouTube заблокував на території України три канали мультсеріалу "Маша та Ведмідь" — російськомовний, україномовний та англомовний.Про це повідомив Центр протидії дезінформації. "Усі три канали зазначені в санкційному рішенні Ради національної безпеки і оборони України, яке було введене в дію указом президента України", — уточнили в ЦПД.Таким чином, доступ до контенту мультсеріалу для української аудиторії, зокрема дітей, обмежено. Водночас блокування каналів позбавляє російську сторону ще одного майданчика для монетизації контенту та поширення гібридного впливу."Маша та Ведмідь" — російський мультсеріал, який має значну аудиторію на YouTube. Блокування каналів є одним із заходів, спрямованих на обмеження поширення російського контенту в українському інформаційному просторі.До речі, україномовний канал "Маша та Ведмідь" на YouTube мав понад 18 мільйонів підписників.Нагадаємо, цього року у квітні, за даними опитування, проведеного компанією Gradus на замовлення Міністерства культури України, близько 71% українців регулярно споживають російськомовний контент, а майже чверть робить це щодня..

З вересня 2026 року англійська мова стане обов'язковою для дітей віком п'яти-шести років у дитсадках. Понад 75% закладів уже готові до нововведення, однак в окремих громадах досі є проблема з нестачею фахівців.Про підготовку закладів дошкільної освіти розповіла заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова під час брифінгу на конференції "Серпнева-2026", пише "24 канал". Вона пояснила, хто зможе проводити заняття та що робитимуть у громадах, де немає викладача англійської.Понад 75% дитсадків уже готові навчати англійськоїЗа словами Коновалової, трохи більше 75% закладів дошкільної освіти вже можуть організувати заняття з англійської для дітей. У частині дитсадків іноземну мову викладатимуть вихователі, які мають відповідну освіту. Якщо такого спеціаліста немає, заклади можуть залучати вчителів англійської зі шкіл, представників приватних шкіл або ФОП.Якщо ж необхідного педагога немає в усій громаді, заняття можна проводити дистанційно. У такому форматі викладач підключатиметься онлайн, а вихователь залишатиметься з дітьми в групі."Завдання дошкільної освіти полягає не в тому, щоб дитина вільно володіла англійською. Першочергова мета — зацікавити її мовою, пояснити, для чого вона потрібна, та дати базові знання, на які дитина зможе спиратися в школі", — зазначила Коновалова.Таким чином, нестача окремого викладача в дитсадку не має стати причиною для відсутності занять з англійської. Для закладів передбачили кілька варіантів організації навчання.Чого очікують від англійської у дитсадку?Обов'язковою англійська стане саме для дітей віком від п'яти до шести років. Водночас від дошкільнят не вимагатимуть вільного володіння мовою чи рівня знань, який відповідає школярам.Основний акцент зроблять на першому знайомстві дитини з англійською. Заняття мають зацікавити дошкільнят мовою, допомогти зрозуміти, навіщо вона потрібна, та сформувати базові знання. Надалі ці знання мають стати основою для продовження вивчення англійської вже у школі.Нагадаємо, на Порталі послуг Києва запрацював новий функціонал для батьків, які подають заяви до комунальних закладів дошкільної освіти. Тепер у режимі онлайн можна переглянути розподіл за віковими групами та кількість вільних місць.Додамо, у столиці завершуються підготовчі роботи до старту нового навчального року в умовах воєнного стану. Цьогоріч за шкільні парти та у дитячі садочки Києва сядуть сотні тисяч вихованців, для яких міська влада активно облаштовує безпечні укриття та відновлює пошкоджену інфраструктуру..

Батьків закликають використовувати українську мову під час спілкування з учителями, адміністрацією та дітьми у межах освітнього процесу. Як повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, відповідні роз’яснення Міністерство освіти і науки надало у листі від 5 лютого 2026 року.Що "говорить" законБатьки учнів є учасниками освітнього процесу. Це прямо визначено статтею 52 закону України "Про освіту". Водночас стаття 7 цього закону встановлює, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна — українська.Батьки також мають визначені законом обов’язки: зокрема, сприяти виконанню дитиною освітньої програми, поважати права інших учасників освітнього процесу та формувати в дитини відповідальне ставлення до законів України.Що роз’яснило МОНУ листі № 1/2199-26 від 5 лютого 2026 року МОН окремо зазначило, що батьки учнів як учасники освітнього процесу мають дотримуватися вимог мовного законодавства та використовувати державну мову у спілкуванні з дітьми й педагогічними працівниками.Міністерство також наголосило на необхідності дотримання мовного законодавства не лише під час уроків, а й у позаурочний час та посилення роз’яснювальної роботи з учнями та їхніми батьками.Таким чином, питання стосується не лише уроків. До освітньої комунікації належать, зокрема, обговорення навчання, організаційних питань, шкільних заходів та взаємодія батьків із педагогами й адміністрацією.Чи стосується це батьківських чатівСаме поняття "батьківський чат" окремо не прописане в законі. Однак якщо група використовується для організації навчання та робочого спілкування між батьками, учителями й адміністрацією, така комунікація пов’язана з освітнім процесом."Комунікація учасників освітнього процесу (батьків, вихователів, педагогів, адміністрації, учнів) у робочих та батьківських групах, пов'язана з організацією навчання, не є приватною — вона стосується освіти як публічної сфери суспільного життя, а отже, здійснюється державною мовою", — пояснила Івановська.Яка відповідальність передбаченаЗа порушення вимог мовного законодавства у сфері освіти стаття 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає попередження або штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто від 3 400 до 5 100 гривень.Якщо аналогічне порушення вчинене повторно протягом року, штраф може становити від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів, або 8 500-11 900 гривень.Це не означає автоматичного штрафу кожному з батьків за одне повідомлення російською мовою в чаті. Для притягнення до адміністративної відповідальності мають бути встановлені конкретне порушення та особа, яка його вчинила.Чого очікують від педагогівМОН наголошує, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані застосовувати українську мову під час виконання посадових обов’язків. Це стосується навчальних занять, перерв, виховних заходів та професійного спілкування.У разі виникнення мовного питання батькам рекомендують звертатися до адміністрації закладу освіти та використовувати українську під час офіційної комунікації.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

На Львівщині поліцейські встановили осіб, які слухали російськомовні пісні у публічному місці. Інцидент стався на пляжі одного з озер у Трускавці.Як повідомили у поліції Львівської області, під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили відео, на якому зафіксована суперечка між жінкою та компанією кількох людей. Конфлікт виник через гучне відтворення російськомовних пісень у публічному місці.Правоохоронці встановили осіб, причетних до інциденту. Ними виявилися дві жінки та чоловік віком від 55 до 70 років, які тимчасово проживають у Дрогобицькому районі. За фактом порушення вирішується питання щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності.У поліції нагадали, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України"«Про культуру" в Україні заборонене публічне відтворення російської музики. За порушення цієї норми для громадян передбачена адміністративна відповідальність.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.

В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики у вівторок, 4 серпня, одностайно підтримав законопроєкт № 15412.Про це свідчить трансляція засідання цього комітету. Ініціаторами документа є 63 народні депутати з різних фракцій і груп на чолі з головою профільного комітету Микитою Потураєвим.Документ зареєстрували 15 липня. Його розробленням займалася робоча група, до якої увійшли депутати, представники виконавчої влади, уповноважена із захисту державної мови та профільні експерти."Головна мета ініціативи полягає в осучасненні правових механізмів захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Також проєкт покликаний усунути наявні прогалини в законодавстві й узгодити окремі норми з базовим мовним законом, з дня набуття чинності яким у липні минуло сім років", — зауважили автори ініціативи.Законопроєкт розширює перелік осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюватиметься на:народних депутатів України;керівників державних закладів культури та наукових установ;приватних виконавців;арбітражних аудиторів.Окремо закріплюється обов'язок членів виборчих комісій і комісій з референдуму використовувати українську мову під час здійснення своїх повноважень.У сфері трудових відносин документ гарантує захист права на використання української мови вже на етапі прийому на роботу. Також передбачені зміни для IT-сектору: розробники чи продавці комп'ютерних програм без українського користувацького інтерфейсу будуть зобов'язані попереджати про це споживачів до моменту здійснення покупки.Крім того, документ уточнює процедури розгляду скарг уповноваженою із захисту державної мови та передбачає посилення санкцій за порушення мовного законодавства.Значна частина нововведень стосується гуманітарної сфери. Документ доповнює базовий закон статтею про державну мову у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Працівники таких дитячих закладів будуть зобов'язані створювати винятково українськомовне середовище.У сфері позашкільної освіти повністю не допускається використання мови держави-агресорки. Приватним закладам загальної середньої освіти залишають право вільного вибору мови викладання, однак зі суворою забороною на використання російської мови.У культурній сфері закон офіційно заборонить публічне виконання, показ та демонстрацію творів, фонограм і музичних кліпів, виконаних мовою держави-агресорки.Проєкт вносить корективи до повноважень місцевих рад, зобов'язуючи їх створювати умови для розвитку, функціонування та популяризації української мови на своїх територіях. Місцеві державні адміністрації зі свого боку сприятимуть розвитку мов корінних народів і національних меншин. На міжнародній арені забезпечення розвитку та поширення української мови за кордоном стане одним з офіційних завдань української дипломатичної служби.Нові правила торкнуться і громадських об'єднань. Їм дозволять дублювати свою назву іноземними мовами або мовами національних спільнот поруч із державною, проте використання мови держави-агресорки заборонено.Нагадаємо, 30 червня стало відомо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки..

Сучасне людство використовує близько 7500 мов, але ця кількість може бути лише невеликою частиною мовного розмаїття, яке існувало в минулому. Нове дослідження припускає, що тисячі мов могли зникнути задовго до європейської колонізації — під час розширення перших держав та імперій.Робота, опублікована в журналі Science, показує, що мовне різноманіття могло досягти свого піку приблизно 1000-3000 років тому, коли у світі могли одночасно існувати десятки тисяч мов, передає ScienceAlert.Дослідники створили математичну модель на основі даних про 171 мобільне суспільство мисливців-збирачів і рибалок. Вони використали інформацію про типові розміри таких громад, щоб оцінити кількість етнолінгвістичних груп, які могли існувати близько 12 тисяч років тому — на початку голоцену.За оцінками моделі, у той період могло існувати приблизно 4500-6200 мов. Згодом, коли розвивалося землеробство, населення зростало, а окремі громади розділялися й створювали нові мовні системи. Водночас великі суспільства та держави сприяли поширенню окремих мов на великі території.Саме зростання імперій, на думку вчених, могло стати однією з головних причин скорочення мовного різноманіття."Найсильнішим доказом є саме час занепаду мовного різноманіття", — зазначила провідна авторка дослідження, історична лінгвістка Єльського університету Клер Боверн.Дослідники наголошують, що точно визначити кількість мов, які зникли, неможливо, адже письмові джерела давнини збереглися лише частково. Однак історичні приклади показують, що багато місцевих мов поступалися місцем більш поширеним мовам великих держав.Втрата мов має значення не лише для культури, а й для науки. За словами дослідників, сучасні мови можуть бути результатом своєрідного "історичного вузького місця" — коли значна частина мовних систем зникла, а ті, що залишилися, стали основою для вивчення людської мови загалом.Науковці попереджають: мовне вимирання триває й сьогодні. Дослідження, опубліковане у журналі Nature Ecology & Evolution у 2022 році, показало, що без додаткових заходів темпи втрати мов можуть зрости, а до кінця століття людство може втратити понад 1500 мов.Водночас вчені зазначають, що зникнення мов не є неминучим. Сучасні технології, програми документування та підтримки мовних спільнот дають можливість зберегти багато мов, які перебувають під загрозою.Додамо, в історії людства могли бути тривалі періоди без воєн у сучасному розумінні цього слова. Водночас насильство між людьми існувало завжди, тому відповідь залежить від того, що саме вважати війною..

У польському Вроцлаві група місцевих жителів жорстоко побила молоду пару з України безпосередньо у супермаркеті. Приводом для агресії та нападу став український акцент, який почули нападники.Про це повідомляє мати постраждалої дівчини у соцмережах.Деталі нападу та стан постраждалихЗа словами жінки, інцидент стався у магазині у Вроцлаві, де група поляків вчинила бійку та жорстоко побила українську пару через їхню мову."Сьогодні моя донька Настя та її хлопець Максим зазнали жорстокого нападу в магазині у Вроцлаві. Причиною став український акцент", — розповіла мати постраждалої Карина.Внаслідок побиття дівчина отримала травми шиї, медики наклали їй шви. У обох постраждалих лікарі підозрюють струс головного мозку."Моя донька була дуже сильно побита та зазнала серйозних травм шиї. Наразі лікарі накладають їй шви. Як у неї, так і в її хлопця є підозра на струс мозку. Як мати, я не можу описати біль і страх, які зараз переживаю", — поділилася жінка.Мати постраждалої також звернулася до користувачів мережі з проханням про максимальний розголос цієї ситуації: "Благаю всіх людей поширити цей допис".Нагадаємо, у польському місті Плоцьк невідомий чоловік напав на 15-річного підлітка з України та його подругу через те, що вони спілкувалися українською мовою. Інцидент розслідує місцева прокуратура..

У польському місті Вроцлав стався резонансний злочин на ґрунті ненависті, жертвою якого став юний громадянин України. Компанія агресивних молодиків влаштувала жорстоку розправу над підлітком одразу після того, як почула його розмову українською мовою.Про це повідомляє польське видання Radio Wroclaw.Напад посеред вечора та разючі деталі побиттяТрагічний інцидент стався 4 липня приблизно о 20:00, коли 19-річний українець, на ім'я Володимир відпочивав на вулиці у компанії друзів та дівчини. Хлопець поговорив телефоном зі своїми батьками українською мовою, що й привернуло увагу одного з незнайомців. Чоловік підійшов до підлітка і почав агресивно вимагати віддати йому електронну сигарету, а почувши відмову — покликав на допомогу своїх приятелів, які гуртом накинулися на українця.Зловмисники збили хлопця з ніг на землю та нещадно гамселили руками й ногами. У результаті звірячого нападу Володимир отримав серйозний перелом носа, значне пошкодження носового хряща та численні травми по всьому тілу."У мене був весь ніс залитий, я був весь в крові, сорочка порвана, мені також зірвали намисто. А потім, після всього цього, коли вже приїхала поліція і перервала цю подію, я це чув, і мої подруги чули, що вони там сміялися, коли вже пішли від мене, що вони побили українця", — згадує жахливі хвилини потерпілий Володимир.Хід розслідування та розпач батьківТовариші Володимира негайно викликали на місце події екстрені служби. Проте хулігани встигли втекти до того, як приїхали екіпажі поліції та карета швидкої допомоги. Процес правосуддя наразі має такі деталі:спершу правоохоронці розцінили інцидент як звичайну бійку, проте офіційне медичне обстеження зафіксувало в підлітка тілесні ушкодження середньої тяжкості. Після цього Володимир з батьками написали офіційну заяву про побиття;вроцлавська поліція офіційно підтвердила факт отримання заяви щодо вчинення правопорушення. Наразі слідчі розпочали розслідування та намагаються встановити всі обставини нападу, а також встановити особи зловмисників.Батьки постраждалого хлопця перебувають у шоковому стані та просять можливих очевидців події допомогти слідству. Батько підлітка, Ігор, відверто не розуміє, звідки в іноземців узялося стільки дикої люті лише через почуту українську мову."Він говорить українською та російською мовами, чи не так? Це викликало таку агресію, але чому така агресія? Люди, не дай Боже, щоб хтось зустрів таку ситуацію на своєму шляху. Просто як тварини, вони побили одну людину. Ця агресія не повинна текти по всьому місту Вроцлав, вона не повинна текти. Ми повинні її зупинити", — емоційно висловився батько побитого українця.Нагадаємо, в польському місті Радомі громадянин України став жертвою групового нападу після побутового інциденту. Його врегулювали без залучення поліції, а українець потрапив до лікарні..

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки.Відповідна картка законопрєкту з’явилася на сайті Верховної Ради України.Документ передбачає внесення змін до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також законів "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" і "Про безпечність та гігієну кормів". Основні його новації такі:пріоритет державної мови: виробники, виконавці та продавці всіх форм власності зобов'язані надавати інформацію про вироби, товари, роботи чи послуги українською мовою;заборона на використання мови агресора: хоча чинне законодавство дозволяє дублювати інформацію іншими мовами, ініціатива встановлює чітке обмеження; переклад інформації іншими іноземними мовами дозволяється, проте категорично забороняється використовувати для цього мову держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресоркою (державою-окупанткою);регулювання в харчовому й аграрному секторах: аналогічні обмеження запроваджуються для маркування харчових продуктів і кормів; оператори ринку зможуть розміщувати переклад поруч з українським текстом лише за умови, що це не мова країни-агресорки.У пояснювальній записці до документа його автори вказали, що чинна редакція законодавства не містить винятків щодо мов, якими можна дублювати інформацію. В умовах повномасштабної війни мовна політика стала частиною національної безпеки.Розробники законопроєкту наголосили, що використання мови держави-агресорки в комерційній сфері формує її "символічну присутність" в українському економічному й інформаційному просторі. Метою документа є мінімізація такого впливу та зміцнення правових гарантій функціонування української мови.У разі ухвалення закону суб’єкти господарювання, що використовують багатомовне маркування або рекламні матеріали, будуть змушені провести ревізію своєї продукції й інформаційних носіїв на відповідність новим вимогам. Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування.Нагадаємо, 12 червня стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Більшість українців виступають проти того, щоб російська мова мала офіційний статус в Україні або в їхньому регіоні. Лише 5% опитаних підтримують надання російській статусу другої державної мови.Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).За даними опитування, 65% українців вважають, що російську мову потрібно повністю прибрати з офіційного спілкування в країні. Ще 22% допускають її офіційний статус в окремих регіонах, де цього хоче більшість.Водночас серед цієї групи 12% не хотіли б такого статусу для своєї області. Підтримали б офіційний статус російської у власному регіоні 8%, ще 2% не визначилися.Загалом 77% українців виступають проти присутності російської мови в офіційній сфері або в усій країні, або принаймні у своїй області. Натомість 13% хотіли б бачити російську офіційною у своєму регіоні чи другою державною мовою.Що українці думають про утиски російськомовнихСоціологи також запитали респондентів, чи вважають вони, що російськомовні громадяни в Україні зазнають переслідувань або утисків. Від 2022 року частка тих, хто вважає, що такі утиски є, зросла з 5% до 17%. Водночас 78% опитаних заявили, що не бачать проблем із використанням російської мови.Навіть серед тих, хто говорить про утиски російськомовних, більшість, а саме 55%, виступають за вилучення російської мови з офіційного спілкування або в усій Україні, або у своїй області.У регіональному розрізі найбільше про тиск на російськомовних говорять на Сході — 39%. Водночас і там 56% респондентів вважають, що таких проблем немає.Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1000 дорослих українців, які живуть на підконтрольній Україні території. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, в травні у столиці 66% опитаних мешканців зазначили, що за останні чотири роки їхній рівень володіння українською мовою покращився. Дані отримані в опитуванні через застосунок "Київ Цифровий", в якому взяли участь близько 46 тисяч користувачів.Читайте також: Скільки українців щодня споживають російськомовний контент: дані Мінкульту.