# мова

Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на погодження відомствам законопроект, який вносить небезпечні зміни в закони про державну мову та "Про національні меншини (спільноти) України". Документ сприятиме наступу російської мови на українську, а також сепаратизм у певних регіонах.Про це йдеться в заяві низки громадських організацій, яку опублікував у Facebook народний депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович (фракція "Європейська солідарність")."Законопроект грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української — мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях і конференціях. При цьому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську", — йдеться в тексті заяви.Запропоновані зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України" названі не менш небезпечними."Наприклад, робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад та інших офіційних заходах влади. Широкі можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де представники цих меншин традиційно проживають або становлять значну частину населення проект пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де взагалі немає представників меншин. Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни", — наголошується в заяві.При цьому зазначається, що це далеко не повний перелік запропонованих небезпечних новацій, а сам законопроект "можна ставити врівень зі сумнозвісним законом Ківалова-Колесніченка або русифікаторськими проектами, які вносить прямо зі СІЗО звинувачений у державній зраді депутат Шуфрич".Автори заяви закликали не вносити та не ухвалювати жодних законопроектів, що піддають ревізії в бік послаблення позицій української мови, а також врахувати застереження уповноваженого із захисту державної мови й інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність запропонованого ДЕСС законопроекту.Вони також запропонували припинити практику залаштункового погодження українськими урядовцями законопроектів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами, а також виконати припис Конституційного суду та невідкладно ухвалити урядовий законопроект №14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в цілому в редакції профільного комітету парламенту, який дозволить вивести з-під дії Хартії в Україні російську мову, але поширить її дію на їдиш, румейську, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську мови, які справді потребують захисту.Крім того, у заяві міститься заклик ухвалити законопроект №13072 "Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі", який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин і забезпечити виконання в повному обсязі Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.Також автори документу закликали прискорити ухвалення законодавства, спрямованого на посилення захисту державної мови, протидію русифікації та підтримку створення та поширення українського культурного продукту.Документ підписали 28 громадських організацій, спілок, ініціатив, рухів та фундацій, зокрема, ГО "Українська гуманітарна платформа", "Сильні громади", "Рух переселенців України", Українська народна рада Донеччини та Луганщини, "Одеса україномовна", "Мова. Харків", Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український дім", Освітня платформа "Є-мова" й інші.Нагадаємо, що 7 листопада, в Дніпрі запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Це зроблено за зверненням уповноваженої із захисту державної мови та мешканців громади міста. Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у Facebook..

У п’ятницю, 7 листопада, в Дніпрі запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Це зроблено за зверненням уповноваженої із захисту державної мови та мешканців громади міста.Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у Facebook. Відповідне рішення ухвалив виконком міськради.Документ має на меті захист українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора та подолання наслідків тривалої русифікації."До моменту повного припинення окупації території України публічне використання будь-яких культурних продуктів, створених або відтворюваних російською мовою, на території Дніпровської громади забороняється", — зазначено в рішенні.Олена Івановська наголосила, що Дніпро — це місто-форпост України з власним характером і прикладом громадянської відповідальності."Таке рішення давно на часі, адже публічне використання російської мови у культурному просторі сприймається громадянами як неповага до пам’яті загиблих захисників України та морально неприйнятне в умовах повномасштабної війни", — пояснила вона.За її словами, це питання національної безпеки, гідності та пам’яті про жертви російської агресії.Нагадаємо, рівно місяць тому в секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови повідомляли, що впродовж третього кварталу 2025 року зареєстровано 2 227 скарг громадян щодо порушення закону України "Про функціонування української мови як державної". Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1 633)..

У Києві 20-річний юнак у формі поліціянта співав російські пісні з нецензурною лексикою. Свої дії він зняв на відео та поширив у соцмережі.Про це повідомила прес-служба Головного управління Національної поліції у місті Києві. Провокативний контент правоохоронці виявили під час моніторингу Інтернету. "Так, на одному з відео в соцмережах хлопець, одягнений в поліцейський однострій, виконував російські пісні з ненормативною лексикою", — зазначили в поліції.Особу порушника оперативно встановили — ним виявився 20-річний житель столиці. Такий вчинок він зробив заради "хайпу" та з метою збільшення кількості підписників.Правоохоронці склали відносно хлопця адміністративний протокол. Порушнику загрожує штраф у розмірі до 34 тисяч гривень."Використання поліцейської форми, знаків розрізнення чи іншої атрибутики без законних підстав є порушенням законодавства і тягне за собою адміністративну відповідальність", — наголосили в поліції.Нагадаємо, раніше у Києві в одному клубів лунала російськомовна музика. Адміністраторку цього закладу притягнули до відповідальності..

У понеділок, 27 жовтня, до Дня української писемності та мови традиційно відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.  Усі надіслані роботи перевірить фахова комісія.Про це повідомило "Суспільне". Зазначається, що початок радіодиктанту — об 11:00. Його транслюватимуть на всіх платформах "Суспільного" — телебаченні, радіо та диджиталі."Долучаючись до радіодиктанту, кожен та кожна відчуває себе частиною великої спільноти, незалежно від того, де перебуває. Його можна писати вдома наодинці, з колегами на роботі, з друзями в бібліотеці, кав'ярні чи книгарні", — йдеться в повідомленні.Авторкою цьогорічного диктанту є українська письменниця Євгенія Кузнєцова. Водночас читатиме текст акторка театру та кіно, народна артистка, телеведуча Наталія Сумська.Куди відправляти текст на перевіркуРоботи прийматимуть онлайн і офлайн. Можна надіслати текст радіодиктанту паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоби на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.Також можна сфотографувати / засканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.Важливо! Після оприлюднення тексту радіодиктанту електронні листи не прийматимуть. Цього року День української писемності та мови святкуватимуть 27 жовтня. Ця дата пов'язана з вшануванням пам'яті Нестора Літописця, якого вважають автором "Повісті минулих літ", і одного з основоположників давньоукраїнської писемності.Свято започаткували 1997 року указом президента України, щоби підкреслити важливість української мови для національної ідентичності та культурного розвитку.День української писемності та мови нагадує про історію боротьби за право говорити, писати та творити рідною мовою, а також про важливість її розвитку в сучасному суспільстві.Нагадаємо, що минулого року радіодиктант національної єдності без жодної помилки написала лише одна українка. Це Христина Гоянюк зі Львова, яка бере участь у написанні диктанту вже понад 20 років поспіль..

У Києві музикант на кріслі колісному Іван Заміга особисто зустрівся з чоловіком, на ім'я Максим, який вимагав співати російські пісні. Він жалкує про свій вчинок, який був зроблений під впливом алкоголю.Музикант розповів про спілкування з ним на своїй сторінці в Instagram. Як зазначив Іван Заміга, "любитель російських пісень" щиро жалкує про свої дії та перепросив музиканта за інцидент."Друзі, хочу для всіх сповістити, що у мене сталася розмова з Максимом, "героєм" наших відеороликів. Максим мене приємно здивував, він виявився щирим, добрим, і він реально жалкує про те, що сталося. Я припускаю, що алкоголь, під дією якого він був, він на всіх впливає", — наголосив Іван.Музикант зазначив, що не бажає, щоб у чоловіка виникли проблеми через цю ситуацію, адже між собою вони розв'язали питання."Я не хочу, щоб у цього хлопця були проблеми через наш конфлікт, ми з ним помирилися, нормально побазарили. У мене все гаразд і сподіваюся що у нього, Максима, буде все гаразд", — наголосив Іван Заміга.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Zamiga Ivan (@1_i_van)Що відомо про інцидент у КиєвіДекілька днів тому у соцмережах поширили кадри, на яких музикант на кріслі колісному виконував пісні у Дарницькому районі Києва коли до нього підійшов чоловік ймовірно у стані алкогольного сп’яніння з вимогою виконання російських пісень. Після відмови агресор вигукував образи та погрози у бік музиканта.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Zamiga Ivan (@1_i_van)Після моніторингу соціальних мереж поліція виявила це відео та відреагувала на нього, знайшовши та затримавши 29-річного місцевого жителя, який погрожував музиканту Івану. Чоловіка звинуватили у дрібному хуліганстві та склали щодо нього адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП.Нагадаємо, у Києві в одному клубів лунала російськомовна музика. Адміністраторку цього закладу притягнули до відповідальності..

Латвія наказала 841 громадянину країни-агресорки Росії покинути країну до 13 жовтня. Головна причина — не знання латвійської мови.Про це повідомляє Politico із посиланням на Управління з питань громадянства та міграції Латвії (PMLP). Зазначається, що росіяни не змогли довести володіння латвійською мовою та пройти обовʼязкові перевірки безпеки.Журналісти зауважили, що після повномасштабної агресії РФ проти України, Латвія змінила свій імміграційний закон, зробивши суворішими правила для громадян Росії. У 2024 році вона ще більше посилила обмеження.Відтак, для отримання статусу довгострокового резидента Європейського Союзу росіянам необхідно продемонструвати знання латвійської мови на рівні А2 та пройти перевірку безпеки й біографічних даних до 30 червня 2025 року. Нові правила торкнулися близько 30 тисяч громадян Росії. Більшість з них виконала вимоги, ще 2,6 тисячі осіб добровільно виїхали з країни.Однак 841 громадянин Росії не подав необхідні документи вчасно. Тому їм повідомили про необхідність залишити країну до 13 жовтня. Всі хто залишиться перебуватимуть у країні незаконно. До того ж їм припинять надавати соціальні послуги, а при постійному недотриманні вимог без обґрунтування можуть примусово депортувати.Нагадаємо, а Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера".Також раніше з’являлася інформація, що з Польщі депортують 25-річного громадянина України, який вже мав проблеми з законом, після нападу на водія міського автобуса у Вроцлаві. Перед тим із Польщі депортували 15 українців, яких визначили загрозою для громадської безпеки. .

Цього року, авторкою радіодиктанту національної єдності стала письменниця Євгенія Кузнєцова. Текст читатиме відома акторка Наталія Сумська.Про це повідомило Українське радіо. Імена авторки та читиці оголошували у прямому ефірі."Тексту ще немає. Текст у процесі народження. Текст з'являється за декілька днів до самої події. Зі всіма змінами, уточненнями", — зазначила координаторка радіодиктанту та виконавча продюсерка Українського радіо Юлія Шелудько.Євгенія Кузнєцова — українська письменниця, у її доробку художні романи "Спитайте Мієчку", "Драбина" та "Вівці цілі", а також нон-фікшн про мовну реальність в СРСР "Мова-меч. Як говорила Радянська імперія", артбук про українські кулінарні звички "Готуємо в журбі" та мальопис "Історія українського борщу".Роман "Драбина" став книгою року BBC 2023 року й увійшов до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus 2025 року.Крім того, Євгенія перекладає з англійської, німецької й іспанської та має науковий ступінь у галузі міжнародних і міжкультурних досліджень. Як науковиця вона досліджує питання взаємовпливу суспільства та медіаНаталія Сумська — українська акторка театру та кіно, народна артистка, телеведуча. Зіграла у знакових театральних постановах творів української та світової класики: "Енеїда", "Кайдашева сім'я", "Пігмаліон", "Грек Зорба", "Цар Едіп" тощо. Має нагороди театральної премії "Київська пектораль", кінопремії "Золота дзиґа" та Шевченківську премію."Часто люди кажуть, що для них участь у радіодиктанті — це спосіб показати, що вони поважають, підтримують українську мову. Це особливо цінно, бо радіодиктант — це вже не просто медіапроект, він переріс у масштабний флешмоб", — зазначила Юлія Шелудько.Коли та де слухати радіодиктантВсеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у понеділок, 27 жовтня, об 11:00 — до Дня української писемності та мови.Радіодиктант транслюється на всіх платформах "Суспільного" — телебаченні, радіо та диджиталі.Нагадаємо, що минулого року до радіодиктанту національної єдності долучилося понад пів мільйона людей. Близько 10 тисяч листів надійшло на перевірку з понад 30 країн світу.

Директорка Департаменту освіти та науки Києва Олена Фіданян заявила, що отримала від Міносвіти опитування, у якому містилися вказівки російською мовою.Відповідний пост вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook."Отримали чергове доручення від МОН заповнити дані. Найбільше подобається рядочок "мой ответ". Думаю над відповіддю", — написала вона під фото-опитуванням в Google-формі від МОН.Колишній освітній омбудсмен Сергій Горбачов проаналізував допис Фіданян та пояснив, що причина російської мови — у налаштуваннях браузера самої посадовиці."Директорка київського Департаменту освіти палко обурилася тим, що в опитуванні, яке попросило заповнити МОН, наявний варіант відповіді "Мой ответ" російською мовою. Її допис відразу підхопили не дуже освічені послідовники, які почали наввипередки кепкувати з МОН. Але тут трохи "невдобно" вийшло: бо всім, хто хоч мінімально має розуміння цифрових технологій, давно відомо, що мова системних повідомлень у формах Google залежить від налаштування браузера користувача", — зауважив він.Тобто, за його словами, браузер чиновниці налаштований російською мовою. "Дуже яскравий кейс, коли власна упередженість та необізнаність виставляють "серйозну людину" у кумедному вигляді", — зазначив колишній освітній омбудсмен.Також Горбачов зауважив, що під дописом директорки Департаменту освіти та науки Києва відразу кілька людей написали, що причина не в МОН, а в налаштуваннях браузера. Проте чиновниця на це не звертає увагу, адже допис залишається на її сторінці. Нагадаємо, за даними опитування, яке провели Державна служба якості освіти та уповноважена із захисту державної мови, в нашій державі зріс відсоток учнів, які вважають українську мову рідною. У 2025 році це підтвердило 78% опитаних школярів, що на чотири відсотки більше, ніж минулого року.

В нашій державі зріс відсоток учнів, які вважають українську мову рідною. У 2025 році це підтвердило 78 процентів опитаних школярів, що на чотири відсотки більше, ніж минулого року.Про це свідчать результати опитування, яке провели Державна служба якості освіти та Уповноважена із захисту державної мови, пише "Інтерфакс". Водночас ставлення батьків до державно мови не змінилося і становить 82 відсотки. Згідно з результатами дослідження, популярність української мови також зросла серед вчителів. Якщо у 2024 році українську мову рідною називали 86 процентів учителів, то зараз їхня частка підстрибнула до 92 відсотків.Цікаво, що майже третина освітян (32%) та майже половина батьків (47%) зізналися, що розпочали частіше використовувати державну у повсякденному житті. Української стало більше в побутовому вжитку учнів — про це заявили 43 проценти осіб.Лише 54 відсотки опитаних визнали, що користуються українськими інтернет-ресурсами. Торік ця частка становила 71 процент.До семи відсотків серед учителів зменшилася кількість тих, хто визнав, що під час уроків спілкується російською мовою. У 2025 році 13 відсотків школярів зізнались, що під час занять недержавна мова використовується у навчальних матеріалах.Торік близько половини опитаних учнів (48%) зазначили, що використовують російську мову на уроках, дещо більше — на перервах (57%). У 2025 році поширеність недержавної мови дещо знизилася — її використовують 39 процентів опитаних дітей під час занять та 51 відсоток — на перервах.Нагадаємо, уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не підтримує ідеї запровадження в Україні "мовних патрулів". Адже, за її словами, це може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію.Раніше Олена Івановська наголошувала, що на теперішній момент не варто посилювати санкції та підвищувати штрафи за порушення мовного законодавства.Нещодавно рашисти поширювали фейк про запровадження "мовних патрулів" в українських школах. Вони начебто мають відстежувати та забороняти дітям розмовляти російською мовою.

Упродовж третього кварталу 2025 року зареєстровано 2 227 скарг громадян щодо порушення закону України "Про функціонування української мови як державної". Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1 633).Про це повідомили в секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови.Там уточнили, що найбільше порушень стосувалися:відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та веб-сайтів — 574 звернень (26%);мови зовнішньої реклами та вивісок — 443 звернення (20%);порушень під час безпосереднього обслуговування — 397 звернень (18%);сфери освіти — 145 звернень (7%);сфери культури — 112 звернень (5%);порушень у медичних закладах — 93 звернення (4%).Скарги також надходили щодо інформації про товари та послуги (етикетки, чеки, меню) — 115 звернень, а також порушення у сферах медіа (82), транспорту (53), книговидання (35), спорту (25) тощо.Найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва — 870 звернень (39% від загальної кількості), Одеської — 339 (15%), Харківської — 286 (13%) та Дніпропетровської областей — 201 (9%)."Понад дві тисячі звернень за три квартали — це не просто цифри, а голоси людей, права яких порушено та які вимагають поваги до своєї мови. Зростання кількості скарг означає, що українці стали уважнішими до свого права отримувати інформацію та послуги державною мовою. Це — показник зрілості суспільства і водночас сигнал усім, хто нехтує законом", — зазначила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.Вона наголосила, що освіта — це стратегічний напрямок. Адже саме тут формується мовна культура молоді. Це фундамент української національної свідомості."Ми й надалі системно посилюватимемо контроль за дотриманням мовного закону в усіх сферах, бо мова — це наш щит, наш захист від агресії, культурна та духовна зброя українців", — підсумувала мовна омбудсменка.Нагадаємо, раніше Олена Івановська заявляла, що не підтримує ідеї запровадження в Україні "мовних патрулів". Адже, за її словами, це може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію.

У Чернігові підлітки влаштували танці під російську музику на Алеї Героїв та опублікували відео у соціальних мережах. Правоохоронці розпочали перевірку.Про це повідомили у прес-службі Головного управління Національної поліції в Чернігівській області."Під час моніторингу соціальних мереж поліцейські виявили відео, на якому дівчата танцюють під російську пісню та знімають себе на фоні стендів із портретами загиблих захисників України на Алеї Героїв у Чернігові", — йдеться у повідомленні.За цим фактом співробітники Чернігівського районного управління поліції розпочали перевірку. "Наразі правоохоронці встановлюють осіб, зафіксованих на відео", — додали в поліції.Нагадаємо, у квітні цього року у Києві в День жалоби за жертвами російської атаки жінка влаштувала публічні танці під російську музику.Також раніше у Києві двоє братів жорстоко убили 29-річного знайомого по чарці, який під час застілля попросив їх вимкнути російську музику. Злочинці завдали своїй жертві ударів ножем та каструлею.

Нова уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська прокоментувала виступи українських артистів російською мовою. Зокрема, йшлося про Андрія Данилка, який виступає під сценічним образом Вєрки Сердючки.Про це Олена Івановська розповіла в інтерв’ю "Главкому". Вона заявила, що закон не забороняє громадянам України виконувати авторські пісні будь-якою мовою, але наголосила на моральному аспекті.Мовна омбудсменка зазначила, що законодавство забороняє лише публічне виконання фонограм, створених громадянами країни-агресора до 1991 року.Водночас закон не передбачає покарання для українських виконавців, які створюють російськомовні пісні. Заборона поширюється лише на спілкування російською мовою з публікою між виступами, як це робив, наприклад, Андрій Данилко.Вона додала, що особисто ніколи не сприймала пісні Вєрки Сердючки російськими. На її думку, це стьоб, суржик або "макаронічна мова", яка висміює малоросійство та провінціалізм. У цьому вона провела паралель із персонажем Возним Тетерваковським із "Наталки Полтавки", який, попри недосконалу мову, є позитивним персонажем.Однак, попри відсутність законодавчих обмежень, Олена Івановська наголосила на важливості моральної відповідальності артистів перед своєю аудиторією."Інша справа — моральна відповідальність перед аудиторією. Для кожного з нас точка неповернення до використання мови країни-агресора своя", — акцентувала вона.За її словами, у сучасному травмованому війною суспільстві російськомовний контент сприймається вкрай негативно, і кожен артист має сам визначити для себе «точку неповернення» до використання мови агресора.Раніше співачка Вєрка Сердючка, в образі якої виступає шоумен Андрій Данилко, висловилася про нещодавній конфлікт із попереднім мовним омбудсменом Тарасом Кремінем.Після гучної хвилі обговорень Вєрка влаштувала запальне шоу в Одесі. Й одразу на початку не втрималася від саркастичної відповіді на закиди на свою адресу. Зірка привіталася з глядачами фразою: "Привіт, Одесо! З Всесвітнім днем намбуцмена".Нагадаємо, 15 червня повідомлялося, що організаторів концерту Вєрки Сердючки, під час виступу якої лунали російськомовні пісні, надалі перевірятимуть. Влада зафіксувала грубе порушення українського законодавства.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не підтримує ідеї запровадження в Україні "мовних патрулів". Адже, за її словами, це може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію.Про це Олена Івановська заявила в інтерв’ю виданню "Главком"."Я провела низку зустрічей із представниками різних груп активістів — як із поміркованими, так і з тими, хто виступає за рішучі дії. Щиро вдячна їм за волонтерську діяльність, адже їхня робота є для нас суттєвою підтримкою", — сказала вона, відповідаючи на запитання, які пропозиції їй вносять громадські активісти.Омбудсменка зазначила, що частину запропонованих ідей уже передано до профільного комітету Верховної Ради, що опрацьовує зміни до мовного законодавства.Однак, за її словами, деякі пропозиції наразі не можна реалізувати, наприклад, ідею запровадження "мовних патрулів"."Особисто я не уявляю, як зараз донести таку ініціативу до суспільства, значна частина якого травмована війною", — констатувала вона.Івановська зауважила, що багато людей із різних причин не мали змоги вивчити українську мову. При цьому держава зараз змушена зосередити основні ресурси на фінансуванні оборонного сектору."Тому немає належних можливостей для повноцінного забезпечення мовних програм. У таких умовах запровадження механізмів контролю, зокрема, мовних патрулів, може сприйматися як тиск і навіть викликати дестабілізацію. Хоча частина суспільства переконана, що саме такі рішучі заходи — зокрема, великі штрафи та патрулювання — могли б розв'язати всі мовні питання", — додала вона.Раніше Олена Івановська наголошувала, що на теперішній момент не варто посилювати санкції та підвищувати штрафи за порушення мовного законодавства.Нагадаємо, нещодавно рашисти поширювали фейк про запровадження "мовних патрулів" в українських школах. Вони начебто мають відстежувати та забороняти дітям розмовляти російською мовою.

Рашисти поширюють фейк про запровадження "мовних патрулів" в українських школах. Вони начебто мають відстежувати та забороняти дітям розмовляти російською мовою.Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони (РНБО)."У мережі розповсюджують фото, де дитину нібито змушують сидіти спиною до класу за табличкою "розмовляє російською". Цей знімок подається як доказ існування так званих мовних патрулів в Україні", — йдеться в повідомленні.У ЦПД запевнили, що насправді подібного явища в українських школах не існує, а фото має ознаки фальсифікації."Це типовий приклад кремлівської дезінформації, яка має на меті сформувати хибне уявлення про "утиски" російськомовних в Україні", — наголосили в Центрі.Раніше повідомлялося, що російська пропаганда систематично вигадує подібні історії."Це рашистам потрібно для виправдання своєї агресії "захистом" російськомовних і розпалювання внутрішньої ворожнечі", — пояснили в Центрі протидії дезінформації при РНБО.Нагадаємо, 24 червня в українському МЗС оприлюднили заяву про те, що рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.

Посол України в Польщі Василь Боднар закликав польську владу та суспільство забезпечити українським дітям право вивчати рідну мову як другу іноземну. Він констатував, що останнім часом зростає недружня риторика у польському медійному просторі щодо українців, які проживають у країні.Про це Василь Боднар написав на своїй сторінці у Facebook. Зокрема, за його словами, варто звернути увагу на хвилю дезінформації та маніпулятивних коментарів, як анонімних, так і від відомих польських політиків, щодо вивчення української мови як другої іноземної в польських школах. "При цьому, поява дискусії на тему викладання української мови як іноземної у польських школах не супроводжувалася жодними змінами до польського законодавства. Ця пропозиція з'явилася винятково в межах чинного законодавства Польщі та не вимагала жодних нововведень чи змін", — наголосив він.Посол акцентував, що українці, які проживають в Польщі, — законослухняна частина польського суспільства. Він звернув увагу на те, що українці тільки 2024 року загалом сплатили до бюджету Польщі 15,1 мільярда злотих, а виплати їм за програмою Rodzina 800+ становили близько 2,8 мільярда злотих.Також він наголосив, що на теперішній момент українці створюють понад 2,7% ВВП Польщі, що безперечно посилює економіку країни.Посол зазначив, що польське законодавство чітко визначає, що українські діти мають ходити до польських закладів початкової та середньої освіти, що означає, що діти вивчають польську мову, навчання теж відбувається польською мовою. "При цьому наші громадяни можуть користуватися іншими правами, передбаченими польським законодавством. Зокрема, батьки мають право звернутися до дирекції польської школи з проханням ввести українську мову як другу іноземну", — зазначив він.Боднар наголосив — не замість польської мови, не замість першої іноземної, а лише як другу іноземну. Посол навів дані, що в Україні польська мова викладається у 577 школах, а 2024-2025 навчального року її вивчали майже 100 тисяч учнів. Для порівняння: в Польщі 2024 року російську мову викладали в понад двох тисячах шкіл, і її вивчало понад 166 тисяч дітей."З російською мовою жодних проблем немає, хоча Росія без жодних перебільшень є визнаною усім цивілізованим світом країною-агресоркою, яка історично завдавала багато кривд Польщі та зараз є загрозою для всієї системи європейської безпеки", — констатував дипломат.Боднар додав, що українці не прагнуть асиміляції, а лише хочуть зберегти свою ідентичність і допомогти дітям під час тимчасового перебування в Польщі.Нагадаємо, в серпні стало відомо, що в Польщі українцям стане простіше оформлювати документи на проживання. Ухвалений Радою міністрів проект змін до закону "Про іноземців" передбачає можливість подавати заяви на "карти побуту" в онлайн режимі.