# мова

У 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу.Про це повідомили в Міністерстві культури України.Де видадуть українські книжки?Українські книги планують видавати не лише в Європі, а також у країнах Азії, Близького Сходу та Латинської Америки. Загалом проєкти охоплять 33 країни. Серед прикладів:у Лівані вийдуть твори Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського;в Єгипті арабською видадуть дитячу книжку української авторки;у Бразилії португальською вийдуть сучасні українські романи;в Індії планують видати антологію української поезії;в Японії вийде переклад сучасного українського нонфікшну.Найпопулярніші книги для перекладуСеред видань, що мають найбільший попит, — книжка Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає", яку планують перекласти десятьма мовами, зокрема англійською, німецькою, французькою, польською та іншими.Також високий інтерес видавців викликали "Я бачу, вас цікавить пітьма" Ілларіона Павлюка та "Амадока" Софії Андрухович.Результати конкурсу та мета програмиУ 2026 році на участь у програмі подали 179 заявок. Після відбору підтримку отримали 100 перекладацьких проєктів від видавців із 44 країн. Найбільше перекладів заплановано польською, англійською та сербською мовами.Програма Translate Ukraine діє з 2020 року та передбачає фінансову підтримку іноземних видавців для перекладу українських книжок.У Міністерстві культури зазначають, що мета ініціативи — посилити присутність української літератури у світі та зробити її більш доступною для міжнародної аудиторії."Українська література сьогодні — це частина нашої культурної присутності у світі. Через книжки ми розповідаємо про себе, свою історію й свою стійкість. І важливо, що ці історії читають у десятках країн. Програма Translate Ukraine допомагає зробити українські книжки доступнішими", — сказала Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Нагадаємо, нещодавно Мінкульт вніс іще двох російських співаків до переліку осіб, що загрожують нацбезпеці.Додамо, також 25 лютого Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" знову відкрила доступ на територію Ближніх печер..

У Львівській міській раді спростували інформацію про те, що нібито 50 тисяч дітей внутрішньо переміщених осіб (ВПО) не відвідують школи міста через цькування за мову.Про це повідомив керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в мережі з’явився уривок інтерв’ю з освітньою експерткою та співзасновницею громадської організації "Смарт освіта" Іванною Коберник, яку назвали "радницею міністра освіти та науки", хоча вона не працює на цій посаді з 2019 року.Вона заявила, що близько 40 тисяч дітей ВПО не ходять до львівських шкіл, а навчаються дистанційно. За її словами, причин здобуття освіти дистанційно є низка, зокрема, те, що діти продовжують навчатися у "сильних школах" міст, із яких вони виїхали. Серед причин вона також назвала булінг і недостатнє знання мови."Із цькуванням стикаються переселенці, поділ на "свій-чужий" у дитячому віці досі поширений. Також загострюється історія "сільський-міський". Боюся помилитися в цифрах, але є близько 50 тисяч дітей шкільного віку, але умовно менш як 10 тисяч ходять у місцеві школи. Діти стикаються з певною нетерпимістю, насмішками, образами. Треба визнати, що мова — це складно. Якщо ти все життя розмовляв іншою та потрапив у новий колектив, то не можеш одразу перемикнутися", — зазначила освітня експертка.Керівник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк назвав цю інформацію "відвертою брехнею", а цифри, за його словами, "не мають нічого спільного з реальністю".Він зауважив, що загалом у місті проживають близько 12 тисяч дітей зі статусом ВПО віком від 0 до 18 років. При цьому у дитячих садках і школах їх навчається понад 4 600."Де тут "50 тисяч"? У чиїй уяві вони існують? До слова, у Львові загалом 87 тисяч учнів. Так, конфлікти бувають. Але робити з поодиноких випадків "масове явище" — це або повна відірваність від реальності, або свідома спроба її спотворити", — акцентував Закалюк.Він також наголосив, що Львів прийняв десятки тисяч людей у найскладніший момент. І зараз намагатися дискредитувати цю роботу — це або відвертий цинізм, або свідома гра на руку дезінформації.На це відреагувала й сама Іванна Коберник. Вона назвала цитату вирваною з інтерв'ю, заявивши, що під час розмови окреслила комплекс причин і "багато незручних болючих питань", чому батьки вимушених переселенців обирають для своїх дітей дистанційне навчання, "але витягнули лише мову".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що відтепер внутрішньо переміщеним особам, щоб скористатися допомогою від держави не потрібно виходити з дому. З 1 квітня подати заяву на отримання коштів можна онлайн..

Кабінет Міністрів України затвердив нові вимоги до володіння англійською мовою для претендентів на низку посад у державному управлінні, освіті та науці. Важливо, що ці норми набудуть чинності лише після завершення воєнного стану.Про це повідомило Міністерство освіти і науки.Який рівень англійської вимагатимуть?Згідно з рішенням уряду, встановлено диференційовані вимоги залежно від посади:для державних службовців категорії "А", а також голів обласних і місцевих адміністрацій та їхніх заступників — рівень не нижче B1 за шкалою CEFR;для керівників державних наукових установ і закладів вищої освіти — рівень не нижче B2;для частини посад категорій "Б" і "В", а також окремих позицій у сфері освіти й науки — рівень визначатиметься індивідуально залежно від функціоналу.Чи є альтернатива?У деяких випадках може враховуватися знання іншої офіційної мови Європейського Союзу. Якщо кандидат підтвердить рівень не нижче B2 такою мовою, вимогу до англійської можуть знизити до B1.Кого це стосується?В уряді підкреслюють, що нові правила не є загальною вимогою для всіх працівників освіти чи держслужби. Вони стосуються лише тих осіб, які претендують на визначені законом керівні або державні посади.Запровадження вимог відкладене до моменту завершення або скасування воєнного стану в Україні. Після цього зміни почнуть діяти в межах оновлених стандартів державної служби та освіти.Нагадаємо, Міністерство освіти і науки України повідомило про підготовку чергового етапу підвищення зарплат для педагогів. Зміни можуть запровадити вже з 1 вересня 2026 року.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину..

В Україні остаточно завершили процес оновлення правопису. Це зробить нашу державу сильнішою.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук."Ми це зробили. Сьогодні остаточно завершено оновлення українського правопису", — зазначив він.Стефанчук зауважив, що "це справді важливе рішення"."Це не лише для мовної норми, а й для утвердження української державності. Українська мова отримала чіткий і сучасний стандарт державної мови", — наголосив посадовець.Спікер ВР додав, що уряд визнав такою, що втратила чинність, постанову Кабінету міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 "Питання українського правопису" — у зв’язку з тим, що Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила український правопис як стандарт державної мови."Щиро вітаю всіх, хто був частиною цього процесу. Це велика спільна робота — парламенту, уряду, мовознавців, профільних інституцій. Українська мова стає ще сильнішою. А разом із нею — і Україна", — додав Стефанчук.Як відомо, в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.Нагадаємо, раніше у секретаріаті уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської повідомляли, що понад 28% усіх скарг, які надійшли до мовної омбудсменки цього року, стосуються порушень мовного законодавства в Інтернеті. Послуги там мають надаватися переважно української мовою.Читайте також: В Україні по-новому запрацює програма розвитку англійської мови.

Кабінет міністрів схвалив державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки. Зокрема, значно зросте демонстрування англомовних фільмів в Україні.Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна, яка опублікувала відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Вона поінформувала про проведення "культурного Кабміну", де ухвалили низку важливих рішень на посилення культури.Зокрема, схвалено державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки."Вона передбачає розвиток онлайн-курсів, розмовних клубів, сертифікацію; підвищення кваліфікації викладачів. Також у програмі — розвиток практики демонстрування фільмів англійською мовою", — зазначила Бережна.Як відомо, в червні 2025 року Кабмін затвердив концепцію Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026-2030 роки.Серед очікуваних результатів виконання програми:щонайменше 60% мешканців України володіють англійською мовою певною мірою;щонайменше 28% осіб можуть читати, писати та спілкуватися англійською мовою на побутовому рівні;щонайменше 90% вчителів з англійської мови підвищили рівень професійної кваліфікації;кількість демонструвань фільмів англійською мовою у кінозалах кіновидовищних закладів, що забезпечують демонстрування іноземних фільмів англійською мовою, становить щонайменше 120 одиниць протягом року;Україна посідає щонайменше 38 місце в рейтингу EF English Proficiency Indeх.Нагадаємо, що ще в листопаді 2023 року депутати Верховної Ради підтримали законопроект №9432 про застосування англійської мови в Україні. "За" проголосувало 278 народних обранців, "проти" — ніхто..

В Україні офіційно запроваджено День румунської мови. Це свято відзначатимуть щороку 31 серпня.Відповідний указ №235/2026, який підписав президент України Володимир Зеленський, опублікували на офіційному сайті глави держави. "З метою розвитку взаєморозуміння, взаємоповаги та співробітництва в українсько-румунських відносинах, заохочуючи міжкультурний діалог зі збереження і розвитку мовної та культурної самобутності громадян України, постановляю: установити в Україні День румунської мови, який відзначати щороку 31 серпня", — йдеться у документі.Згідно з указом, документ набуває чинності з дня його опублікування.Варто зазначити, що в Румунії на державному рівні 9 листопада відзначають День української мови,  що є знаком підтримки нашої громади.Як відомо, 12 березня президент України Володимир Зеленський прибув до Румунії для проведення стратегічних переговорів із президентом Нікушором Даном. Нагадаємо, 12 березня Україна та Румунія підписали низку документів про посилення співпраці. Йдеться про спільне виробництво зброї та стратегічне партнерство..

Понад 28% усіх скарг, які надійшли до мовної омбудсменки цього року, стосуються порушень мовного законодавства в Інтернеті. Послуги там мають надаватися переважно української мовою.Про це повідомили в секретаріаті уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської.У відомстві нагадали, що блогери, психологи, дизайнери, стилісти, тарологи й інші фахівці, зареєстровані як фізичні особи-підприємці, повинні продавати товари й послуги у соціальних мережах українською мовою.Відповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.У секретаріаті пояснили, що інтернет-представництва суб'єктів господарювання, зокрема, вебсайти та сторінки у соціальних мережах, мають бути виконані українською. Мобільні застосунки також повинні мати версію інтерфейсу державною мовою.Водночас інші мовні версії сайтів або сторінок можуть існувати, але вони не повинні містити більше інформації, ніж українська. Крім того, саме українськомовна версія має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.Підприємці, які продають товари чи послуги через інтернет, повинні також розміщувати правдиву інформацію про себе: назву компанії або ім'я фізичної особи-підприємця, контактні дані та місцеперебування.У секретаріаті зазначили, що питання дотримання мовного законодавства в Інтернеті залишається чутливим. Станом на 10 березня 2026 року туди надійшло 130 звернень щодо порушень у роботі вебсайтів та інших інтернет-представництв — це 28 % від загальної кількості звернень цього року.Найчастіше громадяни скаржаться на відсутність або некоректну роботу україномовних версій сайтів, ведення сторінок у соцмережах російською мовою, а також на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українського. Повідомити про порушення мовного законодавства можна через електронну форму на сайті уповноваженої.Нагадаємо, що в грудні минулого року уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників..

Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як офіційний стандарт державної мови. Рішення ухвалено на виконання постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року.Про це повідомили на Facebook-сторінці Національної комісії зі стандартів державної мови. Там зазначили, що головними в документі є декілька пунктів.Юридичний статус: правопис вперше введено в правове поле як єдиний офіційний нормативний текст.Очищення від пропаганди: з ілюстративної частини тексту видалили всі приклади, що стосувалися держави-агресора.Стабільність правил: технічні правки та вдосконалення структури не вплинуть на усталені правила для користувачів.Набрання чинності: новий стандарт запрацює після того, як уряд скасує постанову 2019 року.Над текстом працювала робоча група з провідних науковців НАН України та найбільших університетів країни. Під час підготовки фахівці опрацювали понад 1 400 пропозицій від громадськості та отримали відгуки від 27 органів державної влади.Окрім редакційних виправлень, комісія вдосконалила структуру правопису та провела "деколонізацію" прикладів, прибравши згадки про Росію.Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна наголосила, що відтепер правопис є нормативним орієнтиром для всієї держави."Це спільні правила для всіх сфер — від шкіл до судів, від державних рішень до інформаційної політики. Єдина норма забезпечує послідовність і чіткість у публічному просторі", — написала вона у Facebook.Документ набере чинності після того, як Кабінет міністрів ухвалить рішення про втрату чинності старої постанови №437 від 2019 року. Оновлений текст оприлюднять на офіційному сайті Нацкомісії.Нагадаємо, що в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису..

У Мінську силовики провели масові обшуки та затримання серед книгорозповсюджувачів і видавців. У деяких сім'ях затримали одразу декількох людей. Під час обшуків перевіряли телефони всіх присутніх у квартирах і офісах.Про це повідомило білоруське незалежне видання "Наша Ніва". Медійники зазначили, що дії правоохоронців були системними та спланованими."Серед затриманих — працівники чинних і раніше ліквідованих видавництв, керівники та рядові працівники", — йдеться в повідомленні.Також під перевірку потрапили підприємці, які займаються розповсюдженням книжок. Усі затримані зробили значний внесок у розвиток білоруської культури.Обшуки відбувалися одночасно в різних місцях, у деяких родинах затримали по декілька осіб. Під час слідчих дій у квартирах і офісах перевіряли телефони всіх присутніх."Наразі невідомо, що саме намагалися знайти силовики. Найближчими тижнями з'ясується, чи обмежаться вони адміністративними справами — або ж йдеться про відкриття кримінальних проваджень", — акцентували медійники.Вони констатували, що на тлі обшуків про призупинення роботи оголосило білоруське видавництво "Технологія"."Компанія з певних причин не працює", — йдеться в короткому повідомленні видавництва на сторінці у Facebook.Жодних додаткових пояснень видавці не надала. Незалежні експерти висловили припущення, що така ж доля може спіткати й інші видавництва, які мають стосунок до білоруської культури чи білоруської мови.Нагадаємо, 19 лютого стало відомо, що в соціальних мережах громадяни Білорусі розпочали масово скаржитися на отримання повісток. Зокрема, резервістам наказують терміново з’явитися на військові збори..

Казахстан, який політологи вважають країною з орбіти Кремля, у проєкті нової конституції планує змінити формулювання про статус російської мови. Таким чином відбувається поступова відмова від неї.Такий висновок зробили експерти Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО).Вони зауважили, що речення, в якому зазначено, що російська мова використовується "нарівні" з казахською, пропонують замінити на "поруч із казахською"."Попри формальний характер змін, вони відображають сталу політику влади Казахстану поступово зменшувати вплив Росії на своє життя", — зазначили аналітики.Тож казахська мова де-факто поступово стає основною мовою в країні. У державному управлінні, освіті та публічній сфері все більше використовують казахську, а не російську."Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Казахстан дистанціюється від Росії не лише в гуманітарних питаннях", — акцентували в Центрі протидії дезінформації.Там навели приклад, що, зокрема, в грудні росіянам у Казахстані обмежили можливість відмивати кошти й обходити санкції за допомогою казахстанських банків."Поки Кремль зосереджений на війні проти України, Росія продовжує втрачає позиції в Центральній Азії", — підсумували аналітики Центру протидії дезінформації.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що в Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера"..

Футбольний клуб "Карпати" офіційно оголосили ім'я нового капітана команди, яким став центральний захисник Владислав Бабогло. Рішення про перевибори ухвалили після інциденту з Денисом Мірошниченком, який використав російську мову під час звернення до команди.Про це повідомляє пресслужба "левів".Хто став новим лідером "зелено-білих"Новим капітаном "Карпат" став оборонець збірної Молдови Владислав Бабогло, який захищає кольори львів’ян з літа 2023 року. За цей час він провів у складі команди 64 матчі, відзначившись 5 голами та 2 асистами. Раніше футболіст уже виводив "Карпати" на поле з капітанською пов’язкою у поєдинках УПЛ проти київського "Динамо" та полтавської "Ворскли". Віцекапітанами команди призначено Амбросія Чачуа та Едсона (зимовий новачок, який перейшов із "Руху").Причини кадрових змінЗміна капітана відбулася через мовний скандал за участю Дениса Мірошниченка. 7 лютого, під час іспанських зборів перед контрольним матчем проти шведського ГАІКа, гравець звернувся до команди мовою окупанта. Та поєдинок завершився мінімальною поразкою львів’ян із рахунком 0:1.Подальші плани командиУже сьогодні, 8 лютого, підопічні Франа Фернандеса проведуть черговий товариський матч на зборах. Суперником "Карпат" стане ісландський "Стьярнан". Початок зустрічі заплановано на 13:00 за київським часом.Нагадаємо, вінгер збірної України та лондонського "Челсі" Михайло Мудрик потрапив у скандал під час онлайн-гри в Counter-Strike 2. Його обліковий запис на популярній платформі FACEIT було тимчасово заблоковано після конфлікту з іншими учасниками матчу..

У Києві троє дівчат їздили на автомобілі, слухаючи провокативну російську музику. Їх притягнули до відповідальності.Як повідомила прес-служба поліції Києва, шанувальниці російської музики хизувались провокативним контентом у соцмережах. Відомо, що в одному з Telegram-каналів правоохоронці виявили низку відеороликів, на яких троє дівчат їздили на автомобілі столицею та слухали провокативну російську музику. Крім того, вони підспівували ворожим виконавцям. Встановлено, що авторкою відеоконтенту є 21-річна дівчина, іншим двом учасницям — 22 та 24 роки. Всі вони мешкають у столиці.. Працівники поліції склали відносно правопорушниць адміністративні протоколи — "Дрібне хуліганство". Наразі із ними спілкуються співробітники СБУ. Нагадаємо, раніше у Києві 20-річний юнак у формі поліціянта співав російські пісні з нецензурною лексикою. Свої дії він зняв на відео та поширив у соцмережі.Також торік у Києві в одному клубів лунала російськомовна музика. Адміністраторку цього закладу притягнули до відповідальності..

Розпочинаючи з вересня 2026 року, у школах столиці Австрії українська мова потрапить до офіційної програми як друга іноземна. У Відні її вивчатимуть з п’ятого класу старшої школи.Про це повідомили на Facebook-сторінці посольства України в Республіці Австрія."Шановні співвітчизники, дорогі українці! Важлива новина для українських школярів у Відні. З вересня 2026 року ви зможете вивчати українську мову як другу іноземну мову в межах навчального процесу", — йдеться в повідомленні.У посольстві зазначили, що українську мову викладатимуть у двох віденських школах:в BRO: das BORG 3, Landstraßer Hauptstraße 70;в BRW: das GRG15 Diefenbachgasse 19."Вивчення української мови як другої іноземної пропонується з п’ятого класу старшої школи (Oberstufe) — це дев’ятий рік навчання", — пояснили в посольстві України в Республіці Австрія.Там уточнили, що передумовою запровадження української мови є достатня кількість заявок на її вивчення."Закликаємо вас активно подавати заявки під час вибору української мови як другої іноземної мови. Це важливий крок для збереження української мови, культури й ідентичності", — підсумували в дипломатичному відомстві.У травні цього року повідомлялося, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йшлося про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.Нагадаємо, в жовтні прес-служба Міністерства освіти та науки України повідомляла, що перші українські суботні та недільні школи пройшли верифікацію за кордоном. Тож діти, які живуть в інших країнах, можуть офіційно навчатися за програмою українознавчого компонента..

У переддень Нового року — 31 грудня — українці занурюються у святкову метушню: складають меню, обирають подарунки та надсилають теплі слова рідним і друзям. Саме в ці години ми найчастіше вітаємо одне одного з прийдешніми святами. Та водночас багато хто з року в рік припускається однієї мовної помилки, кажучи або пишучи: "З наступаючим Новим роком!"Чому це формулювання некоректне та як правильно вітати з Новим роком українською, пояснив відомий мовознавець і педагог Олександр Авраменко.Він зауважив, що слово "наступаючий" є банальною калькою та суржиком з російської мови "С наступающим". Втім, в українській мові є декілька варіантів, яким це слово можна легко замінити."Ми можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!" — наголосив мовознавець.Окрім цього, Авраменко зауважив, що варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!", адже здавна українці саме так вітали своїх родичів."А й справді, навіщо наголошувати на часі, коли й так усі чудово розуміють, що ось-ось свято настане. Між іншим, словники дозволяють слово "свято" у множині наголошувати двояко - і "свЯта", і "святА", — додав він.Нагадаємо, у середу, 31 грудня, в Україні святкують День Маланки. Це традиційне народне дійство, що поєднує дохристиянські обряди та давні мотиви..

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників.Про це Олена Івановська повідомила на своїй сторінці у Facebook. У зверненні, що адресоване прем'єр-міністерці України Юлії Свириденко, йдеться про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Для забезпечення дієвості мовного законодавства Івановська пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.Омбудсменка звернула увагу на те, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, у сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів і публічної інформації.На думку Івановської, нинішні санкції не виконують належної превентивної функції. Тому вони фактично не стримують порушників."У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства", — акцентувала омбудсменка.Уповноважена також переконана, що символічні штрафи не мотивують бути законослухняними, адже низький рівень відповідальності створює відчуття безкарності."Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм", — пояснила вона.Олена Івановська наголосила, що посилення адміністративної відповідальності є необхідною умовою забезпечення реальної дієвості мовного законодавства, поваги до букви закону та державної мови як конституційної цінності й елемента національної безпеки України.Нагадаємо, декілька днів тому мовна омбудсменка зазначала, що блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення РНБО є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України..