Фахівці "Нафтогазбезпеки" й "Укргазвидобування" спільно з правоохоронними органами викрили та припинили масштабну схему незаконного відбору газового конденсату на Харківщині.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах "Групи "Нафтогаз Україна"."Схема була ретельно організована: від незаконної врізки у трубопровід до місць накопичення викраденої сировини проклали понад 10,6 кілометра пластикових шлангів", — ідеться в повідомленні.У лісосмузі виявили дві закопані ємності для зберігання газового конденсату. Загалом вилучено близько 1 300 літрів викраденої сировини.У "Нафтогазі" зазначили, що виявлення та припинення цієї схеми стало результатом системної роботи фахівців "Нафтогазбезпеки" й "Укргазвидобування" спільно з правоохоронними органами."Захист нафтогазової інфраструктури та протидія незаконним врізкам і крадіжкам сировини залишаються одним із пріоритетів роботи "Групи "Нафтогаз", — наголосили в компанії."Група "Нафтогаз Україна" продовжує системну боротьбу з незаконним втручанням у роботу нафтогазової інфраструктури та крадіжками нафтогазової сировини", — запевнили нафтовики.Нагадаємо, що 27 серпня російські окупанти повторно атакували Херсонську ТЕЦ "Групи "Нафтогаз". Вони завдали удару одразу чотирма керованими авіабомбами. Внаслідок цього повністю знищене та виведене з ладу все теплогенерувальне й енергогенерувальне обладнання, яке залишалося на станції..

Китайський та індійський лідери одночасно під час зустрічі з Путіним висловилися за припинення війни в Україні. З огляду на те, що вони доволі довго мовчали щодо цього, існують припущення, чому зненацька нагадали другу-диктатору про мир. Навіщо Сі Цзіньпін знову згадав про УкраїнуЛідер Китаю заявив про готовність допомогти у завершенні війни в Україні. Новинами приблизно з такими заголовками рясніють мережеві ресурси. Очевидно, не дочитавши до кінця, дехто з оптимізмом дивиться у бік товариша Сі, який може змусити Путіна зупинитися. Почнімо з контексту: вождь китайських комуністів висловився у столиці Киргизстану — Бішкеку — під час саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Місце і компанія тут грають важливу роль.До ШОС входить 10 держав: Білорусь, Індія, Іран, Казахстан, Китай, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан, але саміти організації відвідують лідери багатьох держав, цього разу приїхали представники 21-ї держави. Спілку створили у червні 2001 року в Шанхаї, звідки й назва, тобто нинішня зустріч була 25-ю, ювілейною.За чверть століття у ШОС змінився головний гравець. Коли створювалася організація, завдяки політичному впливу на Середньоазіатські країни першу скрипку грала Росія, але поступово першість перейшла до Китаю. Особливо цьому посприяла війна, розв’язана Путіним проти України, яка зробила Росію політично та економічно залежною від КНР. Інші учасники об’єднання протягом останніх років помітно дрейфували від впливів Росії. Найбільший прогрес продемонструвала Вірменія, яка входить до "партнерів по діалогу" ШОС, але вона орієнтується не на китайців, а на Євросоюз. У Бішкеку вірменський прем’єр Нікола Пашинян був єдиним із глав держав колишнього СРСР, хто виступив рідною мовою, а не російською, чим довів кремлівських пропагандистів до сказу.Втім, повернемося до слів Сі про Україну, для чиїх вух вони були. З огляду на учасників блоку та їхніх симпатиків, війна в Україні цікавить там далеко не всіх, м’яко кажучи, інша справа — її наслідки для них самих. Члени ШОС та "партнери по діалогу" дуже залежні від української сільськогосподарської продукції: Туреччина є найбільшим покупцем нашої кукурудзи, Єгипет — одним із ключових імпортерів нашої пшениці, крім того, китайці і турки імпортують понад половину ячменю українського походження, Єгипет, Туреччина та Індія купляють чверть нашої олії.Блокада чорноморських портів України через постійні повітряні атаки Росії завдає цим країнам гігантських збитків. Тому заява Сі Цзіньпіна передовсім спрямовувалася у бік цих партнерів по ШОС, він дав їм зрозуміти, хто тут головний і хто на їхньому боці. Чи зробив із цього висновки Путін, побачимо. Принаймні, атаки на Одесу та область не припиняються. Але є ще два вуха, які мали почути слова Сі — це вуха Дональда Трампа. Ймовірно, 24 вересня китайський лідер вперше за 11 років відвідає Сполучені Штати для зустрічі з главою Білого дому. Він чудово розуміє, що під час цих контактів Трамп говоритиме про припинення війни в Україні та про можливу роль у цьому Китаю. Лідер КНР — дуже досвідчений геополітичний гравець, у Бішкеку він акуратно обходив тему війни США з Іраном, а у заяві, де згадав Україну, перерахував й інші "міжнародні і регіональні гарячі точки" — Афганістан та Близький Схід. У такий спосіб окреслив контури перемовин із Трампом, — не тільки Україна. На відміну від Сі, Путін у столиці Киргизстану під час зустрічі з іранським президентом Масудом Пезешкіаном заявив про підтримку Ірану, а його народ назвав "мужнім і стійким".Оглядачі помітили цікаву деталь: кремлівський диктатор намагався внести у порядок денний тему війни, але йому не вдалося через позицію Сі Цзіньпіна і Нарендри Моді. Разом із тим, ні один, ні інший не представили конкретного механізму припинення війни в Україні. Тобто їхня миротворча риторика була не для вух українців. І в цьому — велика небезпека включення Китаю у переговорний процес. Він не буде на нашому боці, а гратиме за Росію. Згадуючи ганебний провал Трампа за підсумками зустрічі з Путіним на Алясці, існує ризик, що товариш Сі привезе до Америки якийсь диво-рецепт миру, який уже узгодив з Путіним. Залишилося це лише згодувати Трампу.Цинічні голуби миру з ПекінаНа першу річницю повномасштабного вторгнення Китай оприлюднив "мирний план" із 12 пунктів — абсолютно беззмістовний, на увагу заслуговував хіба перший пункт про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. Проте Пекін влаштував навколо цього плану дипломатичне шоу. 16 травня 2023 року до Києва прибув спеціальний представник Китаю у справах Євразії та колишній посол КНР у Росії Лі Хуей, він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та тодішнім главою МЗС Дмитром Кулебою.За підсумками цього вояжу українська сторона заявила, що не сприймає жодних пропозицій, які передбачають втрату територій. Потім Лі Хуей поїхав до Європи, відвідав Польщу, Францію і Німеччину. Як повідомляли ЗМІ, там він прямим текстом вимагав для Росії збереження окупованих українських територій. Європейці зустріли ці вимоги холодно і китайський посланець повернувся додому ні з чим.У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося. Це був ще більш порожній документ, який Пекін знову використав для дипломатичного шоу. Китайські дипломати їздили країнами Глобального Півдня з піаром свого "плану", у вересні 2024 року на полях Генасамблеї ООН Китай заснував платформу "Друзі миру", куди долучилися країни, які геополітично орієнтуються на Пекін. Відбулося засідання, після чого "Друзі миру" — дулися. Відтоді Китай не виходив із жодними мирними ініціативами.Таким чином, паралельно існує кілька міфів про роль КНР у завершенні війни Росії проти України. Перший міф: Сі може змусити Путіна піти на мирні переговори. Пекін і Москва — стратегічні партнери, Сі Цзіньпін ні до чого не буде змушувати свого кремлівського чи то друга, чи васала. Вони діють у злучці.Другий міф: китайський вождь стримує Путіна від ядерного удару по Україні. А чому на цей міф не поглянути інакше: політичним приятелям вигідно, щоб світ у це вірив і боявся.Третій міф: Сі Цзіньпін вибудовує відносини з іншими державами на засадах торгівлі й економіки, а не війни і цим буцімто приваблює країни Глобального Півдня. З цією "миролюбною" державою щодня мають справу країни Тихоокеанського регіону, вони вважають зовсім інакше.Тож навіщо Сі заявляв про участь Китаю у мирному процесі по Україні? Помічник Путіна Юрій Ушаков у коментарі російським пропагандистам розповів про можливість тристоронньої зустрічі президентів США, Росії та лідера КНР на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва 18-19 листопада у китайському Шеньчжені.Як відомо, директор ЦРУ Джон Джон Реткліфф під час відвідин Москви висунув ідею тристоронньої зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна. Ідея зустрічі без Зеленського — формат нової Ялти, де Путін і Сі хочуть поділити з Трампом зони впливу. Себто домовитися про Україну без України. Це робили Лі Хуей, Стів Віткофф та і Трамп із Путіним в Анкориджі. Сі й Путін прагнуть виключити Україну та Європу з переговорів — приблизно про це китайський вождь говоритиме з Трампом у вересні.До чого тут Моді"Ми завжди підтримували всі зусилля щодо досягнення миру і будемо підтримувати в майбутньому. Нам потрібен кінець війни, а не війна без кінця. Кожен день війни відкидає людство назад, і ми повинні працювати над припиненням бойових дій", — заявив індійський прем’єр Путіну під час саміту ШОС.Кремлівському диктатору це не сподобалося, всі звернули увагу на його нервову реакцію. Моді зробив заяву з куди менш амбітними намірами, аніж його китайський колега. Очільник уряду Індії також колись хотів стати миротворцем, однак заплямував себе обіймами з Путіним. Це сталося лише через кілька годин після масової ракетної атаки Росії проти України 8 липня 2024 року, коли загинули десятки людей, зокрема, діти. Тоді ж зазнала руйнувань дитяча лікарня "Охматдит" у Києві.Володимир Зеленський назвав учинок Моді "величезним розчаруванням і нищівним ударом по мирних зусиллях — бачити, як лідер найбільшої демократії світу обіймається із найкривавішим злочинцем у світі в Москві".Моді — не менш цинічний за Сі, а, може і більш, бо китайський лідер хоча б не приховує, на чиєму він боці. Індія — один із ключових покупців російської нафти, тобто ця країна стабільно наповнює бюджет РФ для війни проти України.Для чиїх вух була заява Моді? У нього склалися погані стосунки з Трампом, натомість з Євросоюзом значно покращилися, Індія цього року уклала велику торгівельну угоду з ЄС, намагаючись посунути з європейських ринків китайців. Тому не варто надто перейматися словами Моді, адресованими Путіну. У цьому випадку, як у відомій фразі, яку приписують американському гангстеру Аль Капоне, "нічого особистого, це просто бізнес"..

На виході з Ормузької протоки стався черговий напад на нафтовий танкер. Судно, яке перебувало приблизно за 31,5 кілометра від узбережжя Оману, уразили трьома невідомими снарядами.Про це повідомило британське Агентство морських торговельних операцій UKMTO. Інцидент стався за 17 морських миль на схід від міста Хасаб в Омані. У момент атаки танкер прямував до виходу з Ормузької протоки в напрямку Аравійського моря."Судно, яке прямувало у бік виходу з Ормузької протоки, було уражене трьома невідомими снарядами", — йдеться у повідомленні UKMTO.За даними агентства, члени екіпажу перебувають у безпеці. Інформації про шкоду довкіллю внаслідок атаки наразі також немає. Відповідні органи розпочали розслідування.Назву танкера, його порт приписки та інші подробиці UKMTO не оприлюднило. Також поки невідомо, хто саме стоїть за нападом.Нагадаємо, 31 серпня ситуація на Близькому Сході почала стрімко загострюватися через перше за понад місяць пряме військове зіткнення між Вашингтоном та Тегераном. Країни обмінялися нищівними ударами по ключових стратегічних об'єктах у регіоні..

У понеділок, 31 серпня, світові ціни на нафту зросли більш ніж на 2% на тлі нового загострення між Сполученими Штатами та Іраном. Зростання відбулося після взаємних ударів сторін і невизначеності навколо перевезення енергоносіїв через Ормузьку протоку.Про це повідомляє Reuters. Ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 2,21 долара, або 2,51%, до 90,31 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate зросла в ціні на 1,83 долара, або 2,19%, до 85,23 долара за барель.Нове загострення відбулося в неділю, коли американські військові завдали ударів по двох пускових установках на іранському острові Ларак в Ормузькій протоці. За даними агентства, це була перша відома атака США по території Ірану з кінця липня. У відповідь Іран атакував дві американські авіабази в Йорданії.Водночас переговори Вашингтона й Тегерана щодо припинення конфлікту зайшли в глухий кут. Посередники намагаються домогтися відновлення перевезення енергоносіїв через Ормузьку протоку, ситуація навколо якої залишається одним із ключових чинників для нафтового ринку.Керівник відділу енергетичних досліджень банку DBS Сувро Саркар зазначив, що раніше існували сподівання на повернення США та Ірану до переговорів щодо угоди до кінця третього кварталу, однак після останніх подій такий сценарій став менш імовірним."Очікується, що ціни на нафту залишатимуться в діапазоні 85-95 доларів за барель, якщо не буде більше ясності щодо ситуації в Ормузькій протоці", — заявив експерт.Нагадаємо, раніше американська армія перебрала на себе контроль над південною смугою Ормузької протоки, зламавши плани іранських сил у регіоні. Такий крок дозволив відновити половину довоєнного обсягу транзиту чорного золота та стабілізувати ціни на світових ринках..

У ніч на неділю, 30 серпня, підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих об’єктів противника. Зокрема, пошкоджень зазнали Кіришський нафтопереробний завод, місце запуску безпілотників і аеродром "Єйськ".Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.Зокрема, в Кіришах Ленінградської області Росії уражено нафтопереробний завод "Кіришський" із подальшим займанням на території підприємства."Кіришський" НПЗ (Киришинефтеоргсинтез, КИНЕФ) — другий за потужністю нафтопереробний завод Росії та найбільший на Північному Заході країни, розташований в Ленінградській області", — пояснили військові експерти.Вони додали, що потужність підприємства — близько 20 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє моторні палива, авіаційне паливо, дизельне паливо й іншу нафтопродукцію."Підприємство повноцінно залучене в забезпеченні потреб збройних сил Російської Федерації", — акцентували в Генштабі ЗСУ.Також у Міллерово Ростовської області росії уражено місце зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників. Там зафіксовано масштабну пожежу.Крім того, в Єйську Краснодарського краю Росії уражено аеродром "Єйськ" із подальшою пожежею на території об’єкта."Ступінь завданих збитків уточнюється. Робота щодо ключових об’єктів противника триває. Далі буде!" — запевнили українські військові.Нагадаємо, що 28-29 серпня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника. Окупанти зазнали значних втрат. Зокрема, в районі тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського (тимчасово окупована територія Криму) уражено місця зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників російських окупантів..

У ніч на неділю, 30 серпня, в Ленінградській області Росії спалахнула пожежа у Кіришах, де розташований один із найбільших російських нафтопереробних заводів. Окрім того, під ударом перебували військові об’єкти в Єйську Краснодарського краю.Про це повідомили російські Telegram-канали. Інформацію про "прильоти" підтвердив і губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко.Уночі мешканці Ленінградської області публікували кадри масованої атаки безпілотників. Там лунали вибухи та спалахнули пожежі в декількох локаціях.Губернатор регіону повідомив, що внаслідок ударів дронів сталося займання у промзоні міста Кіриші. Він також заявив про збиття 62 дронів."Киришинефтеоргсинтез" — найбільший нафтопереробний завод Ленінградської області й один із найбільших у Росії. Підприємство повністю інтегроване до структури російської нафтової компанії «Сургутнефтегаз». Воно виробляє бензин, дизельне пальне, гас, мазут і нафтохімічну продукцію.Сили оборони України вже не вперше б'ють по цьому НПЗ — одна з останніх дронових атак відбулася наприкінці березня 2026 року. Після ударів 5 травня завод зупиняв відвантаження нафтопродуктів.Крім того, сьогодні вночі під ударом перебував Єйськ Краснодарського краю Росії. Після серії вибухів росіяни скаржилися на тривалу вторинну детонацію, яка тривала щонайменше годину. Припускають, що вибухнув склад із боєприпасами.Також повідомлялося, що безпілотники вдарили не лише по аеродрому, а й по віськовому містечку, яке розташоване поруч із ним.Нагадаємо, вчора Генштаб ЗСУ інформував, що підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника. Окупанти зазнали значних втрат..

Системні удари Сил оборони України по російській нафтопереробній інфраструктурі призвели до скорочення виробництва авіаційного пального в РФ. На тлі потреби Кремля підтримувати інтенсивність повітряних атак та забезпечувати цивільну авіацію Росія була змушена обмежити експорт власного авіапалива й шукати можливості для його імпорту.Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними української воєнної розвідки, росіяни почали закуповувати за кордоном паливо стандарту Jet A-1, яке є аналогом радянського авіаційного пального ТС-1 та РТ і може використовуватися для заправки широкого спектра російських літаків.Йдеться, зокрема, про винищувачі МіГ-29, Су-30СМ, Су-34, Су-35С, Су-57, бомбардувальники Су-24М, а також стратегічні ракетоносці Ту-95МС/МСМ. Jet A-1 також може застосовуватися для реактивних ударних безпілотників "Герань-4" та "Герань-5", оснащених турбореактивними двигунами.Окремо розвідка зазначає, що документально підтверджено використання Jet A-1 російськими військово-транспортними літаками Іл-76МД-90А з двигунами ПС-90А-76. Ці літаки Міністерство оборони РФ використовує для перевезення озброєння та військової техніки, зокрема оперативно-тактичних ракетних комплексів.Росія отримала 70 тисяч тонн авіапальногоУкраїнська розвідка встановила маршрути постачання іноземного авіаційного пального до РФ та схеми його морського транспортування із залученням суден російського "тіньового флоту". Так, цього місяця три танкери доставили до російських портів Санкт-Петербурга та Владивостока близько 70 тисяч тонн Jet A-1 із Південної Кореї та Єгипту.Зокрема, судно ASTORIA під керівництвом російського капітана Андрєя Міхайловського на початку серпня доставило до Владивостока майже 11 тисяч тонн авіапалива з південнокорейського порту Ульсан.За даними розвідки, вантаж призначався для російської "Независимой нефтегазовой компании", яка перебуває під санкціями України. Компанія, своєю чергою, постачає паливо ТЗК-АЕРО, що за державними контрактами забезпечує потреби Збройних сил РФ, ФСБ та інших російських силових формувань.Ще два танкери — HANNA та CAPIBARA — у серпні доставили сумарно майже 59 тисяч тонн авіаційного пального з єгипетського порту Ель-Дехейла до терміналу "Петербургского нефтяного терминала".До цієї схеми, за інформацією української розвідки, були залучені:єгипетський нафтопереробний завод MIDOR;Державна нафтова корпорація Єгипту (EGPC);трейдингова компанія Vernal Overseas FZE з ОАЕ;російські компанії "КОНТУР СПБ" та "ЮМФ агент".Розвідка зазначає, що "КОНТУР СПБ", яка перебуває під санкціями ЄС і Швейцарії, також постачає продукцію для потреб Міністерства оборони РФ за державними контрактами. .

За добу українські військові провели декілька успішних операцій у межах "далекобійних санкцій", влучивши у російські об’єкти, які працюють на оборонку окупантів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відео наслідків влучань Сил оборони України."За цю добу воїни наших Сил оборони України уразили нафтопереробний завод в Ярославському регіоні. Відстань — 1 000 кілометрів від лінії фронту", — констатував він.За його словами, відбулися й інші українські справедливі відповіді на російську війну в Чорному морі.Зокрема, в російському Енгельсі воїни "Альфи" Служби безпеки уразили ракетоносій ТУ-95МС. Саме такі літаки завдають ударів по Україні."Дякую за влучність усім нашим воїнам! Це все відповідь на їхні удари. Росіяни повинні відчувати, що таке їхня війна", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше в Генштабі ЗСУ підтверджували ураження нафтопереробного заводу "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі. Після атаки на території підприємства виникла пожежа."Славнефть-ЯНОС" є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Потужність заводу становить близько 15 мільйонів тонн нафти на рік.На підприємстві здійснюють повний цикл перероблення нафти та виробляють, зокрема, автомобільний бензин, дизельне й авіаційне паливо, мазут, бітум, мастильні матеріали й іншу нафтопродукцію.Нагадаємо, 26 серпня стало відомо, що нафтопереробний завод NORSI у Нижегородській області Росії, який є четвертим за потужністю в країні та другим за обсягами виробництва бензину, призупинив перероблення сирої нафти після атаки українського безпілотника..

У ніч на четвер, 27 серпня, російські окупанти повторно атакували Херсонську теплоелектроцентраль (ТЕЦ) "Групи "Нафтогаз". Вони завдали удару одразу чотирма керованими авіабомбами.Про це повідомила прсслужба "Групи "Нафтогаз"."ТЕЦ зазнала критичних руйнувань", — ідеться в повідомленні, яке опубліковане на інформаційних ресурсах компанії.Внаслідок удару повністю знищене та виведене з ладу все теплогенерувальне й енергогенерувальне обладнання, яке залишалося на станції."Росіяни вдарили по винятково по цивільному об’єкту, який забезпечує теплом значну частину житлових будинків Херсона", — зазначив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.Посадовець констатував, що ця атака для російських загарбників не має жодного військового сенсу."Її єдина мета — терор цивільного населення та спроба позбавити десятки тисяч херсонців джерела тепла напередодні опалювального сезону", — зауважив виконувач обов’язків голови правління "Нафтогазу".Нагадаємо, що 22 серпня відбулася чергова атака на енергетичну інфраструктуру "ДТЕК Нафтогаз". У звязку з цим робота об'єкта газовидобутку на Полтавщині зупинили..

У суботу, 22 серпня, підрозділи Сил оборони України уразили резервуари з паливно-мастильними матеріалами Єйського нафтоналивного комплексу у Краснодарському краї Росії. На об’єкті спалахнула масштабна пожежа.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Там зазначили, що ступінь завданих збитків уточнюється."Єйський нафтоналивний комплекс є складовою інфраструктури морського порту Єйськ (Краснодарський край Росії, Таганрозька затока Азовського моря)", — зауважили українські військові.Вони додали, що він забезпечує приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів на морський транспорт.Пропускна спроможність вантажних терміналів порту — близько 6,8 мільйона тонн вантажів на рік, з яких на наливні вантажі, зокрема, нафтопродукти, припадає понад одного мільйона тонн на рік."Об'єкт залучений у забезпеченні армії Росії. Робота щодо ключових об'єктів противника триває. Далі буде!" — запевнили в Генштабі ЗСУ.Раніше українські військові уточнили результати ураження аеродрому "Приморсько-Ахтарськ" у Краснодарському краї.За результатами додаткового аналізу підтверджено пошкодження 20 серпня 2026 року однієї радіолокаційної станції "Ніобій" і 18 складських будівель для зберігання безпілотників у районі аеродрому "Приморсько-Ахтарськ" у Краснодарському краї Росії.Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський інформував, що низка успішних спецоперацій у глибокому тилу ворога позбавила країну-агресорку мільйонів доларів експортного прибутку та важливих систем управління дронами. Підтверджено знищення російського винищувача Су-24М у Криму й ураження великого нафтопереробного заводу в Самарській області Росії.Нагадаємо, що в ніч на 21 серпня підрозділи Сил оборони України успішно завдали ураження нафтопереробному заводу "Лукойл-Пермнефтеоргсинтез" у Пермському краї Російської Федерації. На об'єкті, який розташований за понад 1 500 кілометрів від кордону, спалахнула пожежа..

Американська армія перебрала на себе контроль над південною смугою Ормузької протоки, зламавши плани іранських сил у регіоні. Такий крок дозволив відновити половину довоєнного обсягу транзиту чорного золота та стабілізувати ціни на світових ринках.Про це повідомляє видання Axios.Деталі таємної місії та масштаб транспортуванняЗа даними джерел, таємний коридор функціонує вже кілька тижнів південним маршрутом уздовж узбережжя Оману. Завдяки цій схемі щоночі крізь Ормузьку протоку під постійним захистом американської авіації проходять від 15 до 20 танкерів.Обсяг транспортування сягає близько 10 мільйонів барелів нафти на добу, що становить орієнтовно половину від довоєнного рівня. При цьому США не лише супроводжують завантажені судна з Перської затоки, а й безпечно заводять порожні танкери з Аравійського моря до портів ОАЕ, Бахрейну та Кувейту для подальшого завантаження.Управління цією складною операцією здійснює спеціально створена оперативна група зі штаб-квартири в Північній Кароліні у щільній координації з партнерами у Перській затоці.Удар по впливу Ірану та стабілізація світових цінАмериканські сили контролюють південну смугу Ормузької протоки вже майже два місяці. Попри постійні намагання Корпусу вартових ісламської революції чинити перешкоди, іранські сили фактично втратили повний контроль над цією стратегічною морською артерією.Створення та функціонування безпечного коридору вже дозволило стабілізувати світові ціни на нафту, які раніше погрожували стрімко зрости через ескалацію конфлікту в регіоні. Варто зазначити, що до початку активних бойових дій через Ормузьку протоку проходило до 20% усього світового транзиту нафтопродуктів.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що нафтові компанії Близького Сходу знайшли таємний спосіб транспортування сировини через небезпечну Ормузьку протоку в умовах воєнного конфлікту. Тіньові човникові схеми та перевантаження танкерів у морі дають змогу уникнути дефіциту та втримати світові ціни на паливо..

Зростання світових цін на нафту дозволило Кремлю відстрочити фінансову кризу та отримати додаткові ресурси. Завдяки високим вартісним показникам сировини Москва зможе фінансувати військові дії проти України щонайменше до наступної весни.Про це повідомляє Fox News. Співрозмовник Fox News зазначає, що завдяки додатковим нафтовим прибуткам диктатор Путін отримує можливість вести військову кампанію проти України щонайменше до наступної весни або ще один "сезон".Додаткові мільярди завдяки енергоносіямНа початку року вартість російської нафти Urals опускалася до 40 доларів за барель і нижче. Однак у другому кварталі ціна зросла до 82 доларів за барель — це приблизно у півтора раза вище за показники аналогічного періоду минулого року.За наведеними у матеріалі даними, у квітні-червні економіка Росії отримала близько 30 мільярдів доларів додаткових експортних надходжень. Водночас у липні надходження до бюджету РФ від нафтогазової галузі становили 934 мільярдів рублів — це стало рекордним показником більш ніж за рік. Вищі ціни на "чорне золото" дозволили Кремлю скоротити дефіцит коштів і відкласти момент, коли економічні проблеми змусять Путіна робити складніший вибір щодо продовження бойових дій."Це не вирішує фундаментальних економічних проблем у Росії", — наголосив представник європейської розвідки. Водночас, за його словами, з погляду бюджету Путін наразі "не перебуває під тиском".Бюджетний дефіцит РФ перевищив річний планПопри додаткові нафтові доходи, бюджет Росії все одно перебуває у скрутному становищі. За даними міністерства фінансів РФ, за січень-липень дефіцит федерального бюджету досяг 6,5 трильйона рублів. Це на 70% більше, ніж планувалося на увесь 2026 рік.Згідно з прогнозом Сбербанку, до кінця року бюджетний дефіцит Росії може зрости до семи трильйонів рублів. Таким чином, високі ціни на сировину не усунули економічних труднощів РФ, а лише дали Кремлю додатковий час для їхнього фінансування.Що потрібно для зупинки війниСтарша наукова співробітниця Peterson Institute for International Economics Еліна Рибакова переконана, що нинішня економічна ситуація навряд чи змусить Путіна припинити війну. На її думку, фінансовий тиск має бути значно жорсткішим. Як приклад Рибакова навела сценарій, за якого ціна на нафту протягом року трималася б на рівні близько 35–40 доларів за барель.Проте такий розвиток подій зараз малоймовірний через геополітичну напруженість за участю США, Ізраїлю та Ірану, яка підтримує високі ціни на нафту. Отже, поточне зростання нафтових доходів не означає, що російська економіка подолала проблеми. Однак це дає Кремлю змогу довше утримувати високі військові витрати та відтерміновує момент, коли фінансові труднощі стануть критичними для продовження війни.Нагадаємо, раніше стало відомо, що великі російські підприємці перерахували до федерального бюджету РФ сотні мільярдів рублів після заклику очільника Кремля Володимира Путіна робити добровільні внески. Станом на середину серпня сума таких надходжень сягнула майже 384 мільярдів рублів..

У Чорному морі поблизу російського Новоросійська атакували нафтовий танкер Skiros, яким керує грецька компанія. Судно зазнало атаки після завантаження партії нафти російського походження.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.Йдеться про танкер класу Suezmax, здатний перевозити близько мільйона барелів нафти. За даними співрозмовників видання, перед атакою Skiros завантажився на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) поблизу Новоросійська.Хоча через цей термінал переважно експортують казахстанську нафту, вантаж на борту Skiros мав російське походження. Інцидент стався в неділю, 16 серпня, неподалік від термінала.Bloomberg зазначає, що це перша за майже три тижні атака на судно, яке заходило до термінала КТК. У липні удари безпілотників неодноразово впливали на завантаження нафти через цей об'єкт. Через перебої казахстанські родовища були змушені скорочувати видобуток.У КТК відмовилися коментувати роботу термінала та питання, пов'язані з транспортуванням нафти. Представник Генерального штабу Збройних сил України заявив Bloomberg, що не має інформації для коментаря щодо інциденту.Видання нагадало, що раніше Україна погодилася утримуватися від ударів по інфраструктурі КТК і неросійських суднах, які прямують до морського термінала , якщо вони не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російські вантажі. За даними Bloomberg, російська нафта становить приблизно 5-10% експорту через КТК.Компанія з Афін, зазначена як оператор Skiros, повідомила, що внаслідок атаки ніхто не постраждав, а забруднення довкілля не зафіксували. Власників судна проінформували про інцидент. Інших подробиць компанія не надала.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Росія звернулася до Індії з проханням про екстрені поставки бензину через серйозний дефіцит пального всередині країни. Довгострокова та систематична кампанія ударів України по російських нафтопереробних заводах суттєво підірвала внутрішні потужності ворога з переробки нафти.Читайте також: Які танкери в Чорному морі більше не потраплять під удар ЗСУ: роз'яснення Bloomberg.

У Чорному морі, поблизу Новоросійська, було атаковано танкер Skiros, який перебуває під управлінням грецької компанії. Перед цим судно завантажилося російською нафтою на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).Про це повідомляє Bloomberg. За даними агентства, інцидент стався 16 серпня поблизу термінала КТК.Проінформовані джерела журналістів зауважили, що хоча термінал КТК переважно використовується для експорту казахстанської нафти, вантаж на борту Skiros цього разу мав російське походження. Як відомо, танкер Skiros здатний перевозити приблизно один мільйон барелів нафти.Це перша відома атака на судно, яке заходило до терміналу КТК, після майже тритижневої перерви в ударах. Раніше атаки безпілотників уже призводили до перебоїв у роботі терміналу та завантаженні танкерів."Минулого місяця неодноразові удари дронів зірвали завантаження вантажів КТК, які нещодавно становили майже 2% світових поставок нафти, і змусили казахстанські нафтові родовища скоротити видобуток. КПК відмовилася коментувати свою діяльність або питання, пов'язані з поставками нафти від виробників", — зауважили у Bloomberg.Водночас афінська компанія, яка є оператором Skiros повідомила, що внаслідок інциденту ніхто не постраждав, також не було забруднення.Нагадаємо, українська сторона пристала на пропозицію утримуватися від ударів по окремих суднах і чорноморських об'єктах, через які здійснюється експорт казахстанської нафти. Такого компромісу вдалося досягти за безпосереднього посередництва офіційного Вашингтона.Читайте також: Чорне море знову під загрозою блокади: що задумав Путін.

Нафтові компанії Близького Сходу знайшли таємний спосіб транспортування сировини через небезпечну Ормузьку протоку в умовах воєнного конфлікту. Тіньові човникові схеми та перевантаження танкерів у морі дають змогу уникнути дефіциту та втримати світові ціни на паливо.Про це повідомляє Bloomberg.Обхідні схеми та приховані маршрутиПопри тривалу війну з Іраном і регулярні удари по цивільних танкерах, експортери з Перської затоки не припиняють транспортувати значні обсяги сировини. Для цього вони застосовують схему прямого перевантаження барелів з одного танкера на інший у водах Оманської затоки.Експерти зазначають, що обсяги подібного "темного" транзиту вже перевищують чотири мільйони барелів на добу. Аби убезпечити судна від ворожих нападів, вони перетинають Ормузьку протоку з повністю вимкненими транспондерами.Завдяки судноплавним маневрам, альтернативним трубопроводам та розконсервації резервів, вартість нафти марки Brent у серпні коливається в межах 80–90 доларів за барель. Це значно нижче за початкові тривожні прогнози, де фігурувала цифра у 150 доларів. Подібну практику човникової торгівлі та перевалки в морі, окрім ОАЕ, активно використовують Ірак, Катар і Кувейт.Заяви нафтового гіганта та смертельні ризикиУ компанії Abu Dhabi National Oil Co. (Adnoc) підтвердили намір залишатися на ринку, попри постійну небезпеку."Попри неодноразові напади на наші судна, ми маємо намір продовжувати виконувати свій обов’язок щодо безпечного постачання енергії на світові ринки та максимально задовольняти зобов’язання та потреби наших клієнтів", — заявили в Adnoc.У компанії наголосили на серйозних загрозах для людського життя та інфраструктури:"Як і інші енергетичні компанії в регіоні, ми продовжуємо нести прямі наслідки неспровокованих нападів на наших людей, наші кораблі та наші об’єкти — нападів, які наражають працівників, підрядників та моряків на підвищений ризик, одночасно порушуючи критично важливі потоки енергії".За даними аналітиків, з моменту початку конфлікту 23 судна компанії Adnoc зазнали нападів, внаслідок чого одна людина загинула, а ще 20 отримали поранення. Окрім цього, в Оманській затоці вже фіксують нафтові розливи невідомого походження.Судновласники та страховики змушені йти на крайні заходи лише через відсутність альтернатив."Це темна угода. Це єдиний варіант зараз, оскільки не всі власники готові ризикувати", — описав ситуацію головний виконавчий директор Heidmar Maritime Holdings Corp. Пакандж Ханна.Нагадаємо, у ніч на 16 серпня підрозділи Сил оборони України завдали ураження важливому підприємству воєнно-промислового комплексу противника. Це — "Комбинат Каменский" у Каменськ-Шахтинському Ростовської області Росії..
