# НБУ

У жовтні 2026 року український бізнес стримано оцінив результати своєї діяльності та перспективи подальшого розвитку. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) знизився до 47,1 пункту проти 48,2 у вересні. Роком раніше, у жовтні 2025-го, показник становив 50,3.Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств, яке проводить Національний банк України.Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) є інструментом оперативної оцінки та відстеження тенденцій розвитку економіки. Його розраховують на основі щомісячних опитувань українських підприємств реального сектору економіки щодо зміни показників їхньої діяльності порівняно з попереднім місяцем.На економічну активність підприємств негативно впливали посилення атак на енергетичну, виробничу, складську та логістичну інфраструктуру, поновлення відключень електроенергії, здорожчання пального, обмеження експорту через блокування портів і дефіцит кваліфікованих працівників.Водночас підтримували діяльність бізнесу сталий споживчий попит, високий урожай, достатня пропозиція товарів і налагодження нових логістичних маршрутів.У якому секторі бізнесу ситуація найскладнішаПідприємства всіх опитаних секторів стримано оцінили результати своєї діяльності. Найгірші оцінки продемонструвала будівельна галузь. У промисловості індекс ділової активності в жовтні становив 48,0 пункту проти 51,0 у вересні. На оцінки підприємств впливали руйнування виробничих потужностей, нестача енергоресурсів та обмеження експорту через блокування портів.Промисловці очікували скорочення обсягів нових замовлень, зокрема експортних, а також запасів сировини та матеріалів. Водночас зберігалися позитивні очікування щодо збільшення обсягів виготовленої продукції, хоча й повільнішими темпами.Найбільш стримано свою діяльність оцінили будівельні підприємства. Їхній секторальний індекс у жовтні впав до 38,5 пункту порівняно з 48,8 у вересні та 53,3 у жовтні 2025 року. На ситуацію в галузі впливали подальше призупинення державного фінансування відновлення доріг та інфраструктури, нестача кваліфікованих кадрів і сезонний фактор.Після семи місяців поспіль позитивних оцінок будівельники очікували суттєвого скорочення обсягів будівництва та нових замовлень. Також вони прогнозували зменшення закупівель сировини, матеріалів і послуг підрядників.У торгівлі індекс ділової активності становив 46,8 пункту проти 45,9 у вересні. Підприємства сектору третій місяць поспіль стримано оцінювали результати своєї діяльності. Серед основних причин — руйнування складських комплексів і збільшення витрат на транспортування та зберігання продукції.Торговельні компанії очікували подальшого скорочення товарообороту та закупівель товарів для продажу, хоча й повільнішими темпами. Також респонденти прогнозували зменшення товарних запасів і торговельної маржі.У сфері послуг індекс майже не змінився і становив 47,4 пункту порівняно з 47,3 у вересні. На діяльність підприємств впливали руйнування транспортної та складської інфраструктури, здорожчання пального й дефіцит кваліфікованих працівників. Водночас підприємства сфери послуг очікували зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень і послуг у процесі виконання.Бізнес прогнозує подальше зростання цін і скорочення персоналуПідприємства більшості опитаних секторів очікували збереження високих темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, а також цін на продукцію власного виробництва. Винятком стала сфера послуг: її представники прогнозували сповільнення здорожчання закупівельних цін і тарифів на власні послуги.Водночас ситуація на ринку праці залишалася нестійкою. Якщо попереднього місяця очікування підприємств були іншими, то в жовтні керівники компаній усіх секторів прогнозували скорочення чисельності персоналу. Найбільш суттєве зменшення кількості працівників очікувалося у будівництві. Щомісячне опитування Національного банку проводилося з 5 до 22 жовтня 2026 року. У ньому взяли участь 587 підприємств. Найбільшу частку серед респондентів становили підприємства промисловості — 41,9%. Ще 26,9% представляли сферу послуг, 25% — торгівлю, 6,1% — будівництво.У Національному банку наголосили, що результати опитування відображають думку керівників підприємств, які взяли в ньому участь, і не є оцінками самого регулятора.Нагадаємо, Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики..

Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення має підтримати привабливість гривневих заощаджень, обмежити тиск на валютному ринку та сприяти поступовому зниженню інфляції до цілі 5%.Як пояснили в НБУ, попередні кроки з посилення процентної політики вже підтримали інтерес до гривневих активів. Спочатку ставки за депозитами почали переглядати невеликі банки, а протягом останнього місяця до них долучилися й великі фінустанови зі значною часткою ринку.На тлі цих змін попит на гривневі заощадження залишався високим. Населення продовжувало збільшувати вкладення у гривневі депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) у національній валюті.У Нацбанку зазначили, що підвищення облікової ставки в жовтні має посилити вплив попередніх рішень і надалі підтримувати привабливість гривневих активів. Ще однією причиною такого кроку стало посилення тиску на валютному ринку. За даними регулятора, це пов’язано зі скороченням експорту та погіршенням економічних очікувань на тлі інтенсифікації російських атак на бізнес і цивільне населення.У НБУ розраховують, що підвищення ставки:допоможе обмежити цей тиск;зберегти контрольованість очікувань;поступово наблизити інфляцію до цільового рівня 5% на горизонті політики.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. .

Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку України залишається перебіг повномасштабної війни. Водночас на економічну ситуацію може суттєво вплинути затягування бойових дій на Близькому Сході. Про це йдеться в оцінці Національного банку України (НБУ). Як зазначається у звіті, активізація російських атак на виробничі та інфраструктурні об’єкти протягом останніх місяців посилила інфляційні ризики. Зокрема, йдеться про зростання виробничих витрат і скорочення пропозиції товарів та послуг.Які чинники можуть посилити інфляцію в УкраїніСеред основних ризиків, пов’язаних із війною, НБУ виділяє збільшення бюджетних потреб на оборону та відбудову. Це може призвести до розширення внутрішнього попиту, зокрема на імпортні товари.Додатковим чинником тиску на ціни залишається дефіцит робочої сили. Через його поглиблення та негативні міграційні тенденції може посилюватися тиск на заробітні плати.Також зберігається ризик порушення ритмічності або зміни обсягів міжнародного фінансування. Водночас, за оцінкою НБУ, цей ризик знизився завдяки виконанню Україною частини зобов’язань за програмами підтримки та попереднім сигналам партнерів щодо фінансування наступного року.Як війна на Близькому Сході впливає на економіку УкраїниОкремим ризиком для української економіки є затягування війни на Близькому Сході, насамперед через можливе зростання цін на нафту.Дорожчі енергоресурси стримують економічне зростання та посилюють ціновий тиск в Україні. Водночас високі ціни на нафту сприяють фінансуванню російської агресії.За яких умов інфляційний тиск може послабитисяВодночас НБУ зазначає, що подальше погіршення безпекової ситуації може спричинити помітне охолодження внутрішнього попиту. Це матиме дезінфляційний ефект, тобто сприятиме послабленню інфляційного тиску.Крім того, ускладнення експорту через блокування портів може призвести до короткострокового зниження закупівельних цін на окремі продовольчі товари.Водночас зберігається потенціал для сприятливішого розвитку економічної ситуації. Він пов’язаний із досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Читайте також: Україна та Єврокомісія узгодили механізми контролю за коштами Ukraine Support Loan.

Українців після вихідних може чекати несподіваний поворот на валютному ринку. Долар ризикує суттєво втратити позиції, тоді як євро, навпаки, може піти вгору. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 2 листопада, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,35 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятицю був 45,52.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,64. У п'ятницю, 30 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,67.Економічне відновлення відкладається: НБУ переглянув прогноз для УкраїниНацбанк погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики. За оцінками регулятора, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9 відсоткового пункта.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Міжнародна фінансова допомога найближчим часом залишатиметься критично важливою для підтримання макрофінансової стабільності України. За прогнозом Національного банку України (НБУ), у 2026 році країна може отримати близько 82 мільярдів доларів США за бюджетним та оборонним напрямами.У третьому кварталі обсяги міжнародної фінансової допомоги були нижчими за очікувані. Однією з основних причин стали затримки у виконанні реформ Україною. Водночас у жовтні парламент ухвалив низку законів, спрямованих на розблокування фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду.Очікується, що Україна надолужуватиме темпи виконання зобов’язань за програмами міжнародної підтримки. Це має зменшити невизначеність щодо джерел фінансування державного бюджету.Скільки міжнародної допомоги очікує УкраїнаЗгідно з прогнозом НБУ, у 2026 році Україна може отримати близько 50 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки та понад 32 мільярди доларів за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan.У 2027 році очікується близько 52 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки та ще 37 мільярдів доларів за оборонним напрямом цієї програми.Такі обсяги міжнародної допомоги дадуть змогу покривати значні бюджетні потреби України та підтримувати міжнародні резерви на комфортному рівні.Що буде з міжнародними резервами УкраїниЗа прогнозом НБУ, у 2026-2027 роках міжнародні резерви України залишатимуться на рівні понад 62 мільярди доларів США.Очікувані надходження міжнародної допомоги мають забезпечити фінансування бюджетних потреб і підтримати стабільність міжнародних резервів упродовж цього періоду.Нагадаємо, 28 жовтня стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Читайте також: Україна та Єврокомісія узгодили механізми контролю за коштами Ukraine Support Loan.

У п’ятницю, 30 жовтня, курс валют в Україні продемонструють тенденцію до зниження. Долар і євро дешевшають, змінюючи свої позиції на валютному ринку. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 30 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,52 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 45,59.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 50,67. У четвер, 29 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,76.Економічне відновлення відкладається: НБУ переглянув прогноз для УкраїниНацбанк погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики. За оцінками регулятора, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9 відсоткового пункта.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Національний банк України (НБУ) ухвалив четвертий пакет змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки підприємств, які працюють над захистом, будівництвом і відновленням об’єктів критичної інфраструктури. Як повідомила пресслужба регулятора, рішення ухвалили на тлі посилення російських атак і погіршення безпекової ситуації.Зміни мають сприяти кредитуванню підприємств, які виконують роботи та надають послуги із захисту, будівництва й відновлення критичної інфраструктури, а також забезпечують безперебійне теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення.Що передбачають зміниНові правила передбачають можливість врахування банками застави у вигляді майнових прав на виручку за господарськими договорами, укладеними з органами державної влади та місцевого самоврядування, а також створеними ними організаціями, які повністю утримуються коштом державного або місцевого бюджету.Крім того, НБУ підвищив коефіцієнти ліквідності такої застави. Це дасть змогу банкам враховувати майнові права на виручку за відповідними договорами під час розрахунку розміру кредитного ризику.Ухвалений пакет змін є частиною заходів НБУ, спрямованих на підтримку кредитування економіки в умовах погіршення безпекової ситуації.Нагадаємо, Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики..

Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики.За оцінками НБУ, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9 відсоткового пункта.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Національний банк України підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 12,5%. Ціновий тиск посилився через наслідки російських атак на бізнес і логістичну інфраструктуру, а також подорожчання пального. Водночас у НБУ очікують, що у 2027 році інфляція сповільниться до 7,3%, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%.У вересні 2026 року загальна інфляція в Україні прискорилася до 10% у річному вимірі, а базова інфляція сягнула 8,8%. За оцінками НБУ, ця тенденція збереглася і в жовтні. Показники помітно перевищили попередній прогноз регулятора, оприлюднений в Інфляційному звіті за липень 2026 року.Чому в Україні прискорилася інфляціяОсновними чинниками зростання цін стали подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході та посилення російських атак на складську й логістичну інфраструктуру України.Вплив цих факторів позначився не лише безпосередньо на вартості товарів і послуг, а й на інших складових цінової динаміки. За прогнозом НБУ, лише наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції близько 0,7 відсоткового пункта. Додатковий вплив на ціни матимуть ефекти від подорожчання пального та розширення бюджетних стимулів.На тлі посилення інфляційного тиску очікування населення щодо зміни цін залишалися підвищеними та нестабільними. Водночас інфляційні очікування банків і аналітиків відчутно погіршилися.Коли інфляція в Україні почне сповільнюватисяУ Національному банку прогнозують, що у 2027 році інфляція знизиться до 7,3% у річному вимірі. Цьому мають сприяти очікуване здешевлення нафти на світових ринках і заходи монетарної політики регулятора.НБУ планує й надалі підтримувати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку. Це має обмежувати подальший ціновий тиск.Додатковим чинником стримування інфляції може стати охолодження внутрішнього попиту та ринку праці в найближчі місяці. За оцінками регулятора, це, зокрема, буде пов'язано з наслідками російських атак.Коли інфляція повернеться до цілі 5%Повернення інфляції до цільового рівня 5% НБУ, як і раніше, очікує у 2028 році. Для цього необхідні поступове послаблення тиску на виробничі витрати бізнесу та збільшення внутрішньої пропозиції товарів і послуг.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У четвер, 29 жовтня, Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Про це повідомив Національний банк України.У НБУ пояснили, що основними чинниками зростання цін стали наслідки російських атак на бізнес і логістику, а також здорожчання пального. У вересні 2026 року загальна інфляція становила 10% у річному вимірі, а базова — 8,8%. Обидва показники помітно перевищили попередній прогноз регулятора. Ціновий тиск зберігався і в жовтні.На тлі цих тенденцій інфляційні очікування населення залишалися підвищеними та нестабільними, а очікування банків і аналітиків відчутно погіршилися.Чому НБУ підвищив ставкуУ Нацбанку зазначили, що інфляційні ризики посилилися, зокрема через зростання виробничих витрат і скорочення пропозиції товарів та послуг. Серед інших ризиків регулятор назвав можливі порушення ритмічності або зміни обсягів міжнародного фінансування, а також наслідки війни на Близькому Сході, передусім імовірне подорожчання нафти.Підвищення облікової ставки має підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку. Це, за оцінкою НБУ, допоможе стримувати інфляційні очікування та зберігати контроль над динамікою цін.У регуляторі наголосили, що посилення монетарної політики не суперечить підтримці економіки. Цінова стабільність є необхідною умовою для відновлення стійкого економічного зростання та подальшого розвитку кредитування.Що буде з обліковою ставкою даліЗгідно з прогнозом НБУ, облікова ставка залишатиметься на рівні 16,5% до II кварталу 2027 року. Водночас Національний банк готовий гнучко реагувати на зміни ризиків. Під час ухвалення подальших рішень регулятор враховуватиме стійкість цінового тиску, а також можливі наслідки послаблення економічної активності.У НБУ також повідомили, що темпи зростання кредитування залишаються стійкими. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити корпоративному сектору зросли більш ніж на 32% у річному вимірі, а чисті кредити населенню — на 38%.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. .

Національний банк України встановив офіційний курс долара та євро на середу, 28 жовтня. Американська валюта подорожчає, тоді як європейська — втратить в ціні.Згідно з даними НБУ, офіційний курс долара США на 28 жовтня становитиме 45,60 гривні. Порівняно з попереднім банківським днем, 27 жовтня, американська валюта додала 7 копійок — із 45,53 гривні.Водночас офіційний курс євро знизився на 10 копійок. Якщо 27 жовтня європейська валюта коштувала 50,95 гривень, то на середу, 28 жовтня, Нацбанк встановив курс на рівні 50,85 гривень.Українці активніше користуються банківськими кредитами: що показала статистика НБУВ Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Позитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні зафіксували чергове зростання офіційного курсу іноземних валют. Уже 27 жовтня долар США встановить новий історичний рекорд, а євро також помітно додасть у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 27 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,53 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 45,20.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,95. У вівторок, 26 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,53.Українці активніше користуються банківськими кредитами: що показала статистика НБУВ Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Позитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

На валютному ринку тривають гойдалки. Після нетривалого зростання долар знову подешевшає, тоді як євро додасть у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 22 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,02 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 45,07.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 50,56. У середу, 21 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,53.Українці активніше користуються банківськими кредитами: що показала статистика НБУВ Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Позитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У мережі поширили інформацію про нібито відставку голови Національного банку України Андрія Пишного. У регуляторі відреагували на ці повідомлення та спростували чутки про його звільнення."НБУ офіційно спростовує чутки про нібито відставку голови Національного банку Андрія Пишного", — йдеться у повідомленні.Низка медіа 21 жовтня публікували інформацію про нібито заяву голови Національного банку України Андрія Пишного про відставку після слідчих дій НАБУ та САП. За даними джерел, причиною такого рішення міг стати стан здоров’я посадовця. НАБУ прийшло до Нацбанку: що відомо про слідчі діїНародний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на власні джерела, заявив, що Національне антикорупційне бюро України проводить слідчі дії в Національному банку, зокрема в кабінеті його голови Андрія Пишного."За даними наших джерел, то сьогодні НАБУ завітало до Нацбанку. Деталі, що НАБУ прийшло саме до голови НБУ Андрія Пишного. Начебто не тільки за робочою адресою", — написав депутат.Інших подробиць щодо причин і обставин слідчих дій наразі немає. Офіційного підтвердження інформації в наведеному повідомленні не зазначено.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України ухвалив рішення про створення спеціальної комісії, яка займатиметься організацією та проведенням продажу державних пакетів акцій "Сенс Банку" та "Укргазбанку". До процесу залучатимуть міжнародних експертів і представників фінансових інституцій Європейського Союзу..

Національне антикорупційне бюро України проводить слідчі дії в Національному банку України, зокрема в кабінеті його голови Андрія Пишного.Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на власні джерела."За даними наших джерел, то сьогодні НАБУ завітало до Нацбанку. Деталі, що НАБУ прийшло саме до голови НБУ Андрія Пишного. Начебто не тільки за робочою адресою", — написав депутат.Інших подробиць щодо причин і обставин слідчих дій наразі немає. Офіційного підтвердження інформації в наведеному повідомленні не зазначено.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України ухвалив рішення про створення спеціальної комісії, яка займатиметься організацією та проведенням продажу державних пакетів акцій "Сенс Банку" та "Укргазбанку". До процесу залучатимуть міжнародних експертів і представників фінансових інституцій Європейського Союзу..