# НБУ

Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати.Про це йдеться в окремій темі липневого Інфляційного звіту Національного банку України.Експорт: Україна адаптується до нової морської блокадиПісля блокування портів Одеси у 2022 році, через які до повномасштабного вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, країна почала активно розвивати альтернативні маршрути. Експорт переорієнтували на порти Дунаю та західні залізничні переходи, а на кордоні створювали нові перевантажувальні термінали.Згодом роботу чорноморських маршрутів вдалося відновити. До кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися до довоєнного рівня.У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади. За оцінками НБУ, прямі втрати від недоотриманої експортної виручки в другій половині року перевищать два мільярди доларів.Водночас у Нацбанку очікують, що збільшення експорту в першому півріччі 2027 року компенсує цей негативний ефект. Завдяки вже створеним альтернативним маршрутам та досвіду аграрного сектору ситуація є більш контрольованою, ніж у 2022 році.Паливна криза: імпорт із ЄС замінив втрачені поставкиНавесні 2022 року Україна зіткнулася з гострим дефіцитом пального через припинення імпорту з Росії та Білорусі, а також удари по нафтопереробних підприємствах і нафтобазах.Україна швидко переорієнтувалася на постачання з країн ЄС. Уже до літа 2022 року європейський імпорт повністю замінив втрачені джерела. Паливні мережі інвестували в бензовози, нові логістичні маршрути та диверсифікацію постачальників. Ці рішення допомогли зробити паливний ринок стійкішим до наступних воєнних шоків.Удари по газовидобутку компенсують імпортомАтаки на український газовидобуток також не призвели до тривалого дефіциту газу. Оперативне нарощування імпорту, значні потужності підземних сховищ та швидке відновлення пошкоджених свердловин дали змогу забезпечувати потреби населення і бізнесу.Водночас така адаптація має свою ціну — збільшення імпорту створює додатковий тиск на валютний ринок і державний бюджет.Енергетичний терор стимулював розвиток розподіленої генераціїСистематичні удари по енергетичній інфраструктурі змусили Україну прискорити розвиток розподіленої генерації, посилити інженерний захист енергооб’єктів та розширити можливості аварійного імпорту електроенергії з ЄС.Енергосистема змогла пройти пікові навантаження холодної зими 2025-2026 років без каскадних аварій. Однак для бізнесу це означає додаткові витрати на автономне енергозабезпечення. Крім того, поглиблення структурного дефіциту енергетичних потужностей стримує відновлення виробництва.Росія б'є по ланцюгах постачанняУ 2026 році повітряні атаки дедалі більше спрямовані на ключові ланки ланцюгів постачання — від виробництва та зберігання до транспортування. За оцінкою НБУ, така тактика має на меті виснажувати бізнес через зростання трансакційних витрат, знищення основного капіталу й товарних запасів та стримування інвестицій.У відповідь компанії децентралізують складські мережі, шукають нові логістичні маршрути та інвестують у захист і резервні потужності. Держава, зі свого боку, запроваджує компенсаційні програми та механізми страхування воєнних ризиків.Адаптація має високу цінуПопри здатність економіки пристосовуватися до нових викликів, російські обстріли мають відчутний негативний вплив на економічну активність. За оцінкою НБУ, загальний від’ємний внесок обстрілів у зростання ВВП становить 0,9%.Витрати бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення пошкоджених потужностей поступово переносяться у ціни для споживачів. Це посилює фундаментальний інфляційний тиск.У НБУ зазначають, що в таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою. Її завданням буде одночасно контролювати інфляційні процеси, підтримувати кредитування та сприяти збереженню економічної активності.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

Національний банк України оприлюднив офіційний курс валют на п’ятницю, 21 серпня. Євро продовжує зміцнюватися та встановив новий історичний рекорд . Водночас американський долар продовжив дешевшати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 21 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,61 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,70. На готівковому ринку долар не змінився — 44,15 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 52,13. У четвер, 20 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,86.Попередній історичний максимум було зафіксовано 16 червня 2026 року — тоді офіційний курс євро сягнув 52,04 гривні. Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

На валютному ринку України 20 серпня очікуються різноспрямовані зміни. Долар демонструє тенденцію до зниження, тоді як євро продовжує зміцнюватися щодо гривні.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 20 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,70 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,77. На готівковому ринку долар не змінився — 44,15 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,86. У середу, 19 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,83.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Кредитування вже понад два роки поспіль є основним драйвером зростання чистих активів українських банків. Водночас якість кредитного портфеля продовжує покращуватися та наразі перевищує показники, зафіксовані до початку повномасштабного вторгнення.Про це йдеться в огляді банківського сектору Національного банку України за другий квартал 2026 року. За даними регулятора, у другому кварталі темпи приросту чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу пришвидшилися до 9,4% проти 6,3% у першому кварталі. У річному вимірі зростання перевищило 30%. Водночас чистий кредитний портфель населення за квартал зріс на 8%, а за рік — на 36,2%.Зросли й гривневі кошти, які українці та бізнес зберігають у банках. Обсяг коштів населення збільшився на 7,1% за квартал та на 19,6% за рік. Гривневі кошти бізнесу зросли відповідно на 4,2% та 17,1%.На цьому тлі гривневі ставки за кредитами для бізнесу дещо підвищилися — на 0,2%, до 15,3% річних. Найнижчу середню ставку, за даними НБУ, надалі пропонували приватні банки з іноземним капіталом — 13,5% річних.Водночас якість кредитного портфеля банків продовжує покращуватися. Частка непрацюючих кредитів (NPL) зменшилася до 12,5%. Позитивна динаміка спостерігалася як у корпоративному, так і в роздрібному кредитуванні. У НБУ зазначають, що нинішні показники кращі за середні значення, які спостерігалися до повномасштабного вторгнення.Банківський сектор у другому кварталі залишався прибутковим та операційно ефективним. Водночас чистий прибуток банків скоротився на 30% у річному вимірі. У НБУ пояснили це підвищеною до 50% ставкою податку на прибуток банків.Регулятор також зазначив, що можливість реструктуризації кредитів для боржників із тимчасовими фінансовими труднощами знижує тиск на капітал банків та створює простір для подальшого фінансування економіки. Водночас потенційним викликом для банківського сектору НБУ назвав можливе продовження дії підвищеного податку на прибуток банків на наступний рік.Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету..

В Україні продовжують зростати обсяги безготівкових розрахунків платіжними картками. За перше півріччя 2026 року громадяни здійснили 4,7 мільярда безготівкових операцій на загальну суму 2,6 трильйона гривень.Про це повідомив Національний банк України, посилаючись на статистику використання платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами.Загалом у січні-червні 2026 року в Україні та за кордоном із використанням карток, емітованих в Україні, було здійснено 4,9 мільярда операцій на суму 3,86 трильйона гривень (із них 4,7 мільярда були безготівковими).Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість безготівкових операцій зросла на 7,5%, а їхня загальна сума — на 16,6%.Безготівкові операціїУ Нацбанку зазначають, що безготівкові платежі продовжують домінувати за кількістю операцій. У першому півріччі 2026 року їхня частка становила 96% від усіх операцій із платіжними картками.За сумою частка безготівкових операцій досягла 67%. Для порівняння, за перше півріччя 2025 року ці показники становили 95,3% та 65,3% відповідно.Найбільше карткових операцій припадало на розрахунки у торговельній та сервісній мережах. За кількістю їхня частка становила 75,4%, а за сумою — 53,1%.В Україні побільшало POS-терміналівЗа даними НБУ, паралельно розширюється інфраструктура для безготівкових розрахунків. У червні порівняно із січнем кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережах зросла на 4,3% — до 582,5 тисяч.Кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, за цей період збільшилася на 13,9% — до 699,3 тисячі. Водночас банкоматна мережа з початку року зросла на 0,2% і на кінець червня налічувала 15,8 тисячі банкоматів.Кількість платіжних карток зросла Загальна кількість емітованих в Україні платіжних карток за перше півріччя 2026 року досягла 153,2 мільйона. Це на 3% більше, ніж у січні.Таким чином, статистика першого півріччя свідчить про подальше зростання ролі безготівкових розрахунків та розвиток інфраструктури для оплати картками в Україні.Нагадаємо, 18 серпня "ПриватБанк" повідомив про технічний збій. Це вже другий інцидент за останні декілька днів..

Курс іноземних валют в Україні зміниться 18 серпня: долар та євро додадуть у вартості. Оновлення позначиться як на офіційному курсі, так і на готівковому ринку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на вівторок, 18 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,69 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,70. На готівковому ринку долар подорожчав на п'ять копійок — 44,15 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,80. У понеділок, 17 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,70.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Уже після вихідних курс валют в Україні може продемонструвати помітне зростання. У понеділок, 17 серпня, долар і євро можуть подорожчати, а валютний ринок відреагує на зміни попиту та пропозиції.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 17 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,70 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,69. На готівковому ринку долар не змінився — 44,10 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,70. У п'ятницю, 14 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,55.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Темпи кредитування бізнесу та населення в Україні залишаються високими. Водночас продовжує зростати обсяг коштів клієнтів на рахунках у банках.Про це свідчить оновлена оперативна статистика Національного банку України. За даними регулятора, у липні 2026 року чисті гривневі кредити, надані суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам, продовжили активно зростати. У річному вимірі їхній обсяг збільшився майже на 33%.Ще вищими були темпи зростання кредитування населення. Чисті гривневі кредити фізичним особам у платоспроможних банках за рік зросли більш ніж на 36%.У Нацбанку наголошують, що для коректної оцінки динаміки кредитування варто орієнтуватися саме на показник чистих кредитів. Валовий показник зазнав зниження через списання державними банками у грудні 2025 року значного обсягу старих непрацюючих кредитів.Цей ефект продовжуватиме впливати на річні темпи зростання валових кредитів протягом поточного року. Водночас, за даними НБУ, банки не знижували кредитної активності.Паралельно продовжувалося зростання коштів клієнтів на банківських рахунках. У липні обсяг гривневих коштів бізнесу — суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ — збільшився більш ніж на 21% у річному вимірі. Кошти фізичних осіб у гривні на рахунках банків за цей же період зросли на 19%.У НБУ зазначили, що наведені показники є оперативними та надалі можуть бути уточнені відповідно до даних місячної звітності банків.Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету..

У першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.Про це повідомляє Національний банк України.Найбільший обсяг припав на операції з використанням кредитового трансферу. У межах України за шість місяців здійснено 1,4 мільярда таких операцій на суму майже 27,5 трильйона гривень. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року було проведено 1,6 мільярда операцій на 22,5 трильйона гривень. Водночас зросли обсяги транскордонних кредитових переказів.Перекази в Україну:понад чотири мільйона операцій на суму 36,95 мільярда доларів в еквіваленті;у першому півріччі 2025 року — 5,5 мільйона операцій на 32,68 мільярда доларів еквіваленті.Перекази з України:понад 1,4 мільйони операцій на суму 50,62 мільярда доларів в еквіваленті;у першому півріччі 2025 року — 1,1 мільйона операцій на 40,71 мільярда доларів в еквіваленті.Також у січні-червні 2026 року в Україні було здійснено 1,9 мільйона платіжних операцій із використанням прямого дебету на загальну суму 10,54 мільярда гривень. За перше півріччя 2025 року таких операцій було 1,1 мільйона на 7,10 мільярда гривень.Таким чином, попри зменшення кількості окремих видів операцій, зокрема внутрішніх кредитових переказів і переказів в Україну, їхній загальний обсяг у грошовому вимірі зріс. Водночас помітно збільшилася кількість та сума операцій із використанням прямого дебету.Нагадаємо, на тлі відновлення споживчого кредитування в Україні увага до рівня боргового навантаження населення зростає. Ринок споживчих кредитів розвивається поступово та перебуває під контролем регулятора, який уважно стежить за можливими ризиками надмірної закредитованості домогосподарств..

Курс валют в Україні помітно змінився. Долар і євро почали дешевшати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 13 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,71 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,86. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 44,10 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,61. У середу, 12 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,75.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України впроваджує великий пакет пом'якшення валютних обмежень. Метою змін, що розпочнуть діяти з 11 серпня, є передусім підтримання фізичних осіб. Водночас пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб і фінансового сектору.Про це повідомила пресслужба НБУ. Там оцінили, що пом’якшення не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов і ретельний аналіз кожного окремого заходу.Пом’якшення для фізичних осібПо-перше, збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тисяч гривень на календарний місяць (із 50 тисяч гривень). Одночасно розширюється перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.По-друге, підвищується до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень) ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном.По-третє, з аналогічною метою НБУ розширює можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків:ліміт збільшується до 200 тисяч гривень в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тисяч гривень);у межах цього ліміту населення зможе не лише оплачувати товари, роботи та послуги, а й оренду житла за кордоном;відповідні розрахунки можна здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.По-четверте — поряд із наявною можливістю населення здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном із використанням валютних карток без обмежень додається можливість оплати товарів, робіт і послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача — окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тисяч гривень на календарний місяць.По-п’яте — ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном.Пом’якшення для юридичних осібПо-перше, з метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів:із гривневих рахунків у межах України до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень);із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном — до 140 тисяч гривень на календарний місяць (з 17,5 тисячі гривень на тиждень);із валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч гривень).По-друге, щоби стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах валютної лібералізації:По-третє, НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат і збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.По-четверте — НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами:репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду України;перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.Нагадаємо, що Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область..

Національний банк України унормував роботу нового трекінг-сервісу платіжних операцій Системи електронних платежів (ТрекСЕП). Із 7 серпня набули чинності нові вимоги для учасників СЕП, а вже з 1 січня 2027 року українці зможуть дистанційно перевіряти, на якому етапі перебуває їхній банківський переказ.Про це повідомив Національний банк України.Як працюватиме ТрекСЕПНацбанк вніс зміни до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій у національній валюті, якими врегулював функціонування сервісу ТрекСЕП.Відтепер банки та інші учасники Системи електронних платежів повинні передавати до Центру оброблення СЕП інформацію про зміну статусу платіжної операції одразу після проходження кожного етапу. Зробити це необхідно не пізніше ніж через одну годину після того, як відповідний статус буде зафіксовано в їхніх автоматизованих системах.Коли українці зможуть перевіряти статус переказуПопри те, що постанова НБУ набрала чинності 7 серпня, можливість для клієнтів банків самостійно відстежувати рух коштів стане обов'язковою лише з 1 січня 2027 року.Із цієї дати банки мають забезпечити користувачам можливість через дистанційні канали зв'язку подавати запит щодо статусу платежу. Після цього клієнт отримуватиме інформацію про всі етапи проходження переказу, яку формуватиме ТрекСЕП.Які переваги отримають клієнти"Такі новації сприятимуть ефективному функціонуванню ТрекСЕП, даючи змогу платнику та отримувачу коштів відстежувати  проходження платежу за всім ланцюгом виконання платіжної операції", — зазначили в НБУ.Це дасть змогу швидше встановлювати, на якому саме етапі виникла затримка платежу та на чиєму боці з'явилася проблема, що має спростити взаємодію клієнтів із банками під час з'ясування причин затримки переказів.Додамо, валютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.Читайте також: НБУ пояснив, чому підвищує облікову ставку попри зниження інфляції.

У другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту.Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Головна причина тиску на гривню За даними НБУ, ситуація на валютному ринку у другому кварталі визначалася насамперед збільшенням обсягів переказів за імпортними операціями. Вагомим фактором стали активні бюджетні видатки, щомісячні обсяги яких перевищували торішні показники. У результаті середній курс гривні у квартальному вимірі послабився на 2,0% до долара США та на 1,3% до євро.У НБУ зазначили, що динаміка курсу була різноспрямованою: упродовж кварталу на гривню впливали як внутрішні фактори, так і ситуація на світових фінансових ринках, зокрема зміцнення долара щодо євро у травні та червні.Оборонні закупівлі посилили попит на валютуУ червні валютний ринок зазнав додаткового тиску через активізацію бюджетних видатків після зниження ризиків щодо отримання міжнародної допомоги. Найбільше зріс попит на валюту з боку сектору оборони, зокрема для закупівлі продукції машинобудування — електричного обладнання та оптичних приладів, які в поточних умовах використовуються переважно в оборонно-промисловому комплексі.Через це імпорт машинобудівної продукції у другому кварталі досяг рекордних значень. Водночас частково компенсувати зростання імпорту вдалося завдяки:скороченню закупівель енергоносіїв через стабілізацію роботи енергосистеми;збільшенню експорту зернових та металів;надолуженню постачання перед змінами торговельних умов із ЄС.Попри це, імпорт товарів зростав швидше за експорт, а дефіцит торгівлі товарами збільшився до 15,9 мільярда доларів із 15,5 мільярда доларів у першому кварталі.Готівковий валютний ринок залишався стабільнимНа відміну від безготівкового сегмента, ситуація з готівковою валютою залишалася контрольованою. Чистий попит населення на готівкову іноземну валюту у другому кварталі становив 1,2 мільярда доларів в еквіваленті, що значно менше за показник попереднього кварталу — 2,3 мільярда доларів.У НБУ наголосили, що реакція населення на тимчасове послаблення офіційного курсу гривні була стриманою. У періоди посилення девальваційного тиску готівковий курс навіть опускався нижче за офіційний.НБУ збільшив валютні інтервенції для стабілізації ринкуДля балансування валютного ринку Національний банк продовжував продавати іноземну валюту. У другому кварталі сальдо валютних інтервенцій НБУ зросло до 11,9 мільярда доларів проти 11,5 мільярда доларів у першому кварталі.Водночас валютний ринок зберігав здатність до самозбалансування. Частка операцій без участі НБУ залишалася близько 50%, що суттєво перевищує рівень жовтня 2023 року, коли вона становила 29%.У липні тиск на гривню дещо послабивсяУ липні ситуація на валютному ринку покращилася: чистий попит за клієнтськими операціями знизився, що сприяло стабілізації курсу. Середній офіційний курс гривні зміцнився:на 0,1% до долара США;на 1,0% до євро.Водночас НБУ зазначає, що попит на валюту з боку оборонного сектору залишається значним і продовжує впливати на валютний ринок.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Читайте також: Що чекає на економіку України найближчими роками: прогноз НБУ.

Після вихідних долар та євро можуть трохи подешевшати. Американська валюта втратить позиції після незначного зростання, євро також очікує незначне зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 10 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,76. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,61. У п'ятницю, 7 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,67.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України ухвалив низку рішень для підтримки підприємств, які постають перед фінансовими труднощами через наслідки війни та російські атаки на критичну інфраструктуру. Як повідомили на офіційному сайті регулятора, зміни передбачають більш гнучкі умови реструктуризації кредитів, розширення можливостей фінансування аграрного сектору та нові підходи до врахування гарантійних інструментів."Національний банк України продовжує реалізацію комплексу анонсованих заходів з метою збереження доступу до фінансування для суб’єктів господарювання стратегічно важливих секторів економіки, зокрема агропромислового комплексу", — зазначили в НБУ.Рішення ухвалено з урахуванням погіршення безпекової ситуації через воєнні дії та систематичні атаки росії на об’єкти критичної інфраструктури. За оцінкою НБУ, нові механізми не створюватимуть загроз для фінансової стабільності, водночас допоможуть підприємствам, які мають потенціал для відновлення, стабілізувати роботу.Одним із ключових кроків стало оновлення правил роботи банків в умовах воєнного стану. Банки отримали можливість не визнавати дефолт боржника у разі короткострокової реструктуризації боргу — до одного року — якщо фінансові труднощі підприємства пов’язані з наслідками повномасштабної агресії рф.Таке послаблення застосовуватиметься до реструктуризацій, проведених із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, за умови, що банк має підстави вважати: позичальник зможе подолати тимчасові труднощі та відновити обслуговування кредиту.Окремі зміни стосуються підприємств агропромислового комплексу, які зазнали проблем через порушення експортної логістики. НБУ на період до 1 вересня 2027 року змінив підходи до врахування застави у вигляді аграрної продукції. Зокрема, передбачено:збільшення коефіцієнта ліквідності такої застави з 0,4 до 0,75;можливість для банків оцінювати заставу за фактичними залишками продукції на дату розрахунку кредитного ризику;збільшення строку дії кредитних договорів із такою заставою з 12 до 18 місяців.У НБУ зазначають, що ці зміни мають розширити можливості підприємств агросектору залучати додаткове фінансування, покривати потреби в оборотному капіталі, витрати на зберігання продукції та використання альтернативних логістичних маршрутів.Також Національний банк запровадив єдині підходи до врахування гарантійних інструментів на портфельній основі. Вони передбачають два рівні покриття та часткове відшкодування гаранту коштів, отриманих від стягнення іншого забезпечення.Під час підготовки цих змін НБУ співпрацював із міжнародними партнерами, щоб сприяти ширшому використанню таких інструментів, зокрема в межах програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility."Наше завдання — вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків, але дають банкам більше гнучкості, а підприємствам — можливість пройти складний період, зберегти виробництво та робочі місця", — зазначив голова НБУ Андрій Пишний.Зміни затверджені постановами правління Національного банку України №88 та №89 від 7 серпня 2026 року та набирають чинності з 8 серпня.Варто зауважити, що днями президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури.Нагадаємо, 5 серпня уряд терміново організував зустрічі з представниками бізнесу. Як повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор..