# НБУ

В Україні змінився курс основних валют. Долар продовжує дорожчати, тоді як євро демонструє іншу динаміку.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 5 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,98 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,83.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,53. У п'ятницю, 2 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,69.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс валют на 2 жовтня приготував помітну зміну: долар різко пішов угору, тоді як євро почав дешевшати. Американська валюта суттєво додала в ціні, а європейська — втратила позиції. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 2 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,83 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,68.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 50,69. У четвер, 1 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,71.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться, зокрема, про фінансові компанії та ломбарди, які хочуть отримати ліцензію на валютну операцію з надання кредитів у гривні фізичним особам-нерезидентам.За пропозицією НБУ, таку ліцензію можна буде отримувати одночасно з ліцензією на діяльність фінансової компанії або ломбарду, яка передбачає право на надання коштів та банківських металів у кредит. Якщо установа розширюватиме обсяг уже наявної ліцензії, відповідні процедури також планують проводити в межах одного адміністративного провадження.Крім того, фінансовим установам не доведеться подавати окремі документи, передбачені загальною процедурою ліцензування валютних операцій.Що передбачають перехідні положенняНБУ також пропонує передбачити спрощений механізм для установ, які вже мають відповідні ліцензії. Фінансові компанії, ліцензії яких уже включають право на надання коштів та банківських металів у кредит, а також ломбарди зможуть протягом шести місяців після набрання чинності постановою звернутися до регулятора для отримання відповідної валютної ліцензії у спрощеному порядку.У Нацбанку зазначають, що запропоновані зміни мають удосконалити порядок ліцензування валютних операцій небанківських фінансових установ та забезпечити належний нагляд за дотриманням ними вимог валютного законодавства.Зауваження та пропозиції до проєкту НБУ прийматиме до 11 жовтня 2026 року.Нагадаємо, раніше Національний банк пояснив, за якими правилами під час воєнного стану здійснюються валютні операції та чому український бізнес поки не має можливості вільно інвестувати кошти за кордон. .

Падіння долара в Україні виявилося нетривалим — після зниження його курс знову почав зростати. Водночас євро продовжує дешевшати, демонструючи протилежну динаміку.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 30 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,86 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,81.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 50,92. У вівторок, 29 вересня, офіційний курс гривні до євро був 50,97.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України продовжує коригувати офіційний курс долара, і цього разу рішення виглядає дещо несподіваним для ринку. Після вихідних гривня зміцниться на 13 копійок. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 28 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,84 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,97.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,13. У п'ятницю, 25 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,12.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс долара в Україні продовжує змінюватися: американська валюта наблизилася до позначки у 45 гривень.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 25 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,97 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,85.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,12. У четвер, 24 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,18.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс валют в Україні 23 вересня зазнає змін. Долар подорожчає, тоді як євро продемонструє зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 23 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,78 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,70.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,33. У вівторок, 22 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,36.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Міжнародні резерви України у серпні скоротилися на 5%. За місяць Національний банк продав на валютному ринку майже 4,85 мільярда гривень, тоді як обсяги міжнародної фінансової допомоги були значно меншими. У регуляторі пояснили, чи створює це ризики для курсу гривні та наскільки достатнім залишається запас валюти в країні.Резерви України скоротилися до $48,7 мільярдаСтаном на 1 вересня 2026 року міжнародні резерви України становили 48,662 мільярда доларів. Упродовж серпня їхній обсяг зменшився на 5%.У Нацбанку пояснюють таку динаміку насамперед скороченням міжнародної фінансової допомоги та збереженням значних обсягів валютних інтервенцій. У серпні НБУ продав на валютному ринку 4,8507 мільярда доларів. Купівля валюти становила лише 0,5 мільйона доларів. Таким чином, чистий продаж валюти регулятором склав 4,8502 мільярда доларів.Такі операції дають змогу НБУ компенсувати дефіцит іноземної валюти на ринку та стримувати надмірні коливання курсу гривні.Україна отримала майже $1 млрд міжнародної допомогиУ серпні на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 927,3 мільйона доларів. Із них:894 мільйони доларів — через рахунки Світового банку;33,3 мільйона доларів — від інших інвесторів.Крім того, резерви збільшилися ще на 1,63 мільярда доларів після конвертації урядом у гривню коштів, які Україна раніше отримала від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan.Ці кошти спочатку не включаються до міжнародних резервів через їхнє цільове призначення. Однак після продажу урядом відповідної суми Національному банку за гривню резерви збільшуються.Скільки валюти спрямували на боргиОдночасно Україна здійснювала значні виплати за зовнішніми та внутрішніми валютними зобов'язаннями. У серпні на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було витрачено 721,8 мільйона доларів. Зокрема:357,9 мільйона доларів — виплати за боргом перед Світовим банком;288,7 мільйона доларів — обслуговування ОЗДП;16,9 мільйона доларів — обслуговування валютних ОВДП;58,3 мільйона доларів — виплати іншим кредиторам.Ще 285,2 мільйона доларів Україна перерахувала Міжнародному валютному фонду.Чи означає падіння резервів загрозу для гривніСкорочення міжнародних резервів саме по собі не означає, що гривня найближчим часом почне різко втрачати вартість. НБУ наголошує, що поточний обсяг резервів залишається достатнім для підтримання стійкості валютного ринку. Станом на початок вересня накопичених коштів вистачає для фінансування близько чотирьох місяців майбутнього імпорту.Водночас для валютного ринку важливо, наскільки швидко резерви витрачаються та чи компенсуються вони новими міжнародними надходженнями. Якщо валютні інтервенції НБУ залишатимуться високими, а міжнародна допомога скорочуватиметься, це може посилювати тиск на резерви.Поки ж рівень резервів залишається значним, а НБУ продовжує використовувати валютні інтервенції для стабілізації ринку. Тому саме серпневе падіння резервів на 5% не є підставою говорити про неминучу девальвацію гривні.Що буде визначати курс гривніПодальша ситуація на валютному ринку залежатиме від кількох ключових факторів: обсягів міжнародної допомоги;попиту на іноземну валюту;потреби НБУ в інтервенціях та майбутніх виплат за державним боргом.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку України Андрій Пишний пояснив, що ведення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень не означає збільшення кількості грошей в економіці та не свідчить про повернення України до економічних реалій 1990-х років. Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.НБУ врахує ці та інші чинники під час оновлення макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Його планують оприлюднити наприкінці жовтня.Нагадаємо, 17 вересня Національний банк України відреагував на прискорення інфляції та посилення ризиків для цінової стабільності, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних.Читайте також: Між відновленням і ризиками: як НБУ оцінює перспективи економіки України.

На валютному ринку України 18 вересня очікуються різноспрямовані зміни. Долар демонструє тенденцію до зростання, тоді як євро продовжує падати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 18 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,66 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,60.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,23. У четвер, 17 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,44.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України відреагував на прискорення інфляції та посилення ризиків для цінової стабільності, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних.Як повідомили на сторінці регулятора, причиною підвищення облікової ставки стали стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових інфляційних ризиків.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Інфляція в Україні прискориласяОдним із ключових факторів для рішення НБУ стала динаміка споживчих цін. У серпні інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі, дещо перевищивши траєкторію попереднього прогнозу регулятора. Водночас базова інфляція та інфляційні очікування залишалися підвищеними.Попри наслідки російських атак, споживчий попит і ситуація на ринку праці залишалися стійкими. Середні зарплати у липні, а за оцінками НБУ — і в серпні, продовжили зростати високими темпами. Це підтримувало фундаментальний ціновий тиск.Ціни можуть зростати швидше, ніж прогнозувалиУ Нацбанку очікують, що найближчими місяцями інфляційна траєкторія може виявитися дещо вищою за попередній прогноз. На ціни тиснутимуть наслідки посилення російських атак, а також дорожче, ніж очікувалося, пальне. Додатковим чинником залишається глобальна цінова кон'юнктура.Водночас ситуацію може частково врівноважити значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку. Зокрема, через складнощі з вивезенням урожаю Чорним морем.НБУ очікує, що у 2027 році інфляція знову перейде до сповільнення, зокрема завдяки посиленню монетарної політики.Що буде з гривнеюПідвищення облікової ставки має підтримати привабливість гривневих активів та стійкість валютного ринку. У Нацбанку зазначають, що попереднє підвищення ставки в липні вже підтримало попит на гривневі депозити та ОВДП. Це допомагало обмежувати тиск на валютному ринку та ціни.Новий крок, за оцінкою регулятора, має посилити цей ефект, допомогти втримати інфляційні очікування під контролем і повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.Чи вплине рішення на кредитиВодночас у НБУ не очікують відчутного стримуючого впливу підвищення ставки на кредитування. Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів Нацбанк уже ухвалив два пакети регуляторних рішень, спрямованих на розширення доступу підприємців до фінансування. Робота над наступними заходами триває.Війна залишається головним ризикомКлючовим ризиком для інфляції та економічного розвитку в НБУ називають перебіг повномасштабної війни. Серед інших ризиків — можливі перебої з міжнародним фінансуванням та недоотримання раніше запланованих обсягів допомоги. На економічну ситуацію також може вплинути затягування бойових дій на Близькому Сході.У НБУ наголосили, що значна частина міжнародної допомоги залежить від виконання Україною реформ і зобов'язань за програмами підтримки. За умови їх реалізації обсяги зовнішнього фінансування значною мірою мають бути надолужені.НБУ допускає нові рішенняРегулятор заявив, що готовий гнучко реагувати на зміну балансу ризиків. Якщо ризики для цінової динаміки та інфляційних очікувань суттєво посиляться, НБУ може застосувати додаткові заходи для стримування інфляції.Водночас у разі погіршення безпекової ситуації, яке призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, Нацбанк розглядатиме можливість пом'якшення монетарних умов.Нагадаємо, за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У середу, 16 вересня, очільник АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський заявив, що його адвокати подали позов проти Національного банку України в Київський окружний адміністративний суд. Головна вимога — скасувати рішення про його звільнення.У своєму дописі у Telegram голова "Укрпошти" розповів, що буде оскаржувати рішення НБУ щодо своєї професійної придатності."НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло. Може, пан Веселий був зайнятий у той час і не встиг підказати, що це не найкраща ідея, але вже як сталося, так сталося. Тепер моя черга знищити в судовому порядку залишки репутації пана Пишного", — заявив Смілянський.За його словами, рішення НБУ нібито є "незаконним та упередженим". До того ж посадовець наголосив, що "впевнений у своїй позиції й готовий довести її в суді"."І дуже хочу почути аргументи, чому до керівника Укрпошти застосували підхід, якого не застосовували до керівників інших діючих банків та фінансових установ навіть після в рази більших штрафів, ніж в "Укрпошти", і доведених самим НБУ мільярдів гривень обналу коштів", — додав він.Нагадаємо, 23 червня Національний банк України ухвалив радикальне рішення стосовно вищого керівництва державного поштового оператора АТ "Укрпошта". Головний фінансовий регулятор країни офіційно визнав чинного генерального директора компанії Ігоря Смілянського невідповідним сучасним кваліфікаційним стандартам.Після цього Смілянський виступив із офіційною та вкрай різкою заявою у відповідь на рішення НБУ. Зокрема, керівник поштового оператора переконаний, що за діями регулятора стоїть особисте бажання його очільника заблокувати створення поштового банку в країні..

Національний банк України оновив офіційний курс валют на 16 вересня. Долар подорожчає порівняно з попереднім днем, тоді як євро дещо зміцнить свої позиції.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 16 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,63 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,61.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,51. У вівторок, 15 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,52.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні від 4 вересня з'явилася нова банкнота номіналом 2000 гривень, яка стала найбільшою за номіналом купюрою національної валюти. На ній зобразили поета та дисидента Василя Стуса, а для захисту від підробок НБУ використав понад 20 захисних елементів.Про це повідомив Національний банк України. Регулятор наголосив, що банкнота вже є законним платіжним засобом, хоча до банків та торговельної мережі вона надходитиме поступово.Який вигляд мають нові 2000 гривеньЦентральною постаттю нової банкноти став український поет-шістдесятник, правозахисник і політв'язень СРСР Василь Стус. На лицьовому боці розміщений його портрет, а поруч — рядок із вірша, написаного поетом в ув'язненні:"А свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве".Зворотний бік присвячений Донеччині. На ньому зображена будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався Стус."На цій банкноті немає випадкових символів. Її можна читати, як книгу. Вона розповідає про українську культуру, про спротив, про свободу і про Донеччину, яка була й залишається Україною. А в центрі — Василь Стус, людина, яка навіть у неволі не дозволила зламати своїх переконань. Бо свобода завжди починається з гідності", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Як перевірити справжність 2000 гривеньНова купюра має понад 20 елементів захисту. Загалом її система захисту відповідає сучасним банкнотам номіналом 100, 200, 500 та 1000 гривень, однак НБУ посилив оптично-змінні елементи. Для швидкої перевірки банкноти варто звернути увагу насамперед на два елементи:SPARK. Якщо нахиляти банкноту під різними кутами, елемент поступово змінює колір із пурпурного на золотисто-зелений;захисна "віконна" стрічка. Вона виконана у синьо-жовтих кольорах і має анімований ефект. Під час нахилу купюри виникає ефект руху, а зображення Тризуба змінюється на знак гривні.У НБУ зазначають, що саме зміна кута нахилу дає змогу легко перевірити основні сучасні захисні елементи без спеціального обладнання.Чи повинні магазини приймати нову банкнотуТак. Із 4 вересня 2026 року банкнота номіналом 2000 гривень є законним платіжним засобом на всій території України. Нею можна розраховуватися за товари та послуги, здійснювати операції в банках і вносити гроші на рахунки. Нова купюра використовується нарівні з гривневими банкнотами інших номіналів."Проте нова банкнота надходитиме в обіг поступово, відповідно до потреб готівкового обігу. Передусім протягом 2026 року Національний банк планує виготовити кілька мільйонів банкнот номіналом 2 000 гривень", — зазначили в НБУ.До появи нового номіналу готували й банківську інфраструктуру. У серпні фахівці налаштовували та тестували банкомати, платіжні термінали й сортувальне обладнання для роботи з новими купюрами.Навіщо Україні банкнота у 2000 гривеньУ Нацбанку пояснюють появу нового номіналу змінами в економіці та структурі готівкового обігу. Наразі купюри номіналом 1000 гривень становлять понад 55% загальної суми банкнот, що перебувають в обігу.Банкнота у 2000 гривень має частково замінити купюри по 500 та 1000 гривень і скоротити кількість готівки, необхідної для проведення великих операцій. За розрахунками регулятора, це також дозволить зменшити витрати на друк, транспортування, інкасацію, зберігання та обслуговування готівки."Уведення в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень відповідає реальним потребам готівкового обігу. Особливо, зважаючи на воєнний час, за який змінилася економіка, змінилися доходи, ціни, обсяг готівки в обігу, а також поведінка населення. І номінальний ряд національної валюти має відповідати цим змінам. Нова банкнота зробить готівкові розрахунки зручнішими для громадян, бізнесу та банківської системи, а також дасть змогу заощадити кошти держави на підтримання та обслуговування готівкового обігу", — пояснили в НБУ.Додамо, у другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту.Читайте також: Чому нові гривні важче підробити: головні відмінності від старих.

Введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень не означає збільшення кількості грошей в економіці та не свідчить про повернення України до економічних реалій 1990-х років. Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди".За його словами, емісія означає збільшення обсягу грошей в економіці. Натомість поява нового номіналу передбачає зміну структури готівки в обігу: нова банкнота замінюватиме частину старих, зношених купюр, а також банкнот менших номіналів.Таким чином, загальний обсяг грошей не збільшиться. У НБУ наголошують, що через це саме введення нового номіналу не матиме впливу на інфляцію чи курс гривні.Пишний пояснив, що необхідність оновлення банкнотного ряду є наслідком економічних змін попередніх років. За останні сім років споживчі ціни в Україні зросли приблизно вдвічі, тоді як середньомісячна заробітна плата — утричі. Ці фактори, а також зміни у структурі готівкового обігу, зумовили потребу в перегляді номінального ряду гривні.Повернення до економічних реалій 1990-х?Голова НБУ також відкинув порівняння нинішньої ситуації з 1990-ми роками. За словами Пишного, на початку незалежності Україна пережила період гіперінфляції: у 1992 році ціни зросли приблизно на 2000%, а у 1993 році — на 10 000%. Для порівняння, у липні 2026 року споживчі ціни були на 7,7% вищими, ніж у липні 2025 року.Посадовець пояснив, що гіперінфляція 1990-х була пов’язана не із самим фактом випуску нових банкнот. Її причинами стали глибока економічна криза, тривала та неконтрольована емісія, а також втрата довіри до купоно-карбованця.Нагадаємо, із 4 вересня Національний банк України ввів в готівковий обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На ній зображено портрет поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса..