НБУ підвищив облікову ставку: чого чекати від гривні та цін
Національний банк України відреагував на прискорення інфляції та посилення ризиків для цінової стабільності, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних.
Як повідомили на сторінці регулятора, причиною підвищення облікової ставки стали стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових інфляційних ризиків.
Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.
Інфляція в Україні прискорилася
Одним із ключових факторів для рішення НБУ стала динаміка споживчих цін. У серпні інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі, дещо перевищивши траєкторію попереднього прогнозу регулятора. Водночас базова інфляція та інфляційні очікування залишалися підвищеними.
Попри наслідки російських атак, споживчий попит і ситуація на ринку праці залишалися стійкими. Середні зарплати у липні, а за оцінками НБУ — і в серпні, продовжили зростати високими темпами. Це підтримувало фундаментальний ціновий тиск.
Ціни можуть зростати швидше, ніж прогнозували
У Нацбанку очікують, що найближчими місяцями інфляційна траєкторія може виявитися дещо вищою за попередній прогноз. На ціни тиснутимуть наслідки посилення російських атак, а також дорожче, ніж очікувалося, пальне. Додатковим чинником залишається глобальна цінова кон'юнктура.
Водночас ситуацію може частково врівноважити значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку. Зокрема, через складнощі з вивезенням урожаю Чорним морем.
НБУ очікує, що у 2027 році інфляція знову перейде до сповільнення, зокрема завдяки посиленню монетарної політики.
Що буде з гривнею
Підвищення облікової ставки має підтримати привабливість гривневих активів та стійкість валютного ринку. У Нацбанку зазначають, що попереднє підвищення ставки в липні вже підтримало попит на гривневі депозити та ОВДП. Це допомагало обмежувати тиск на валютному ринку та ціни.
Новий крок, за оцінкою регулятора, має посилити цей ефект, допомогти втримати інфляційні очікування під контролем і повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.
Чи вплине рішення на кредити
Водночас у НБУ не очікують відчутного стримуючого впливу підвищення ставки на кредитування. Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів Нацбанк уже ухвалив два пакети регуляторних рішень, спрямованих на розширення доступу підприємців до фінансування. Робота над наступними заходами триває.
Війна залишається головним ризиком
Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку в НБУ називають перебіг повномасштабної війни. Серед інших ризиків — можливі перебої з міжнародним фінансуванням та недоотримання раніше запланованих обсягів допомоги. На економічну ситуацію також може вплинути затягування бойових дій на Близькому Сході.
У НБУ наголосили, що значна частина міжнародної допомоги залежить від виконання Україною реформ і зобов'язань за програмами підтримки. За умови їх реалізації обсяги зовнішнього фінансування значною мірою мають бути надолужені.
НБУ допускає нові рішення
Регулятор заявив, що готовий гнучко реагувати на зміну балансу ризиків. Якщо ризики для цінової динаміки та інфляційних очікувань суттєво посиляться, НБУ може застосувати додаткові заходи для стримування інфляції.
Водночас у разі погіршення безпекової ситуації, яке призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, Нацбанк розглядатиме можливість пом'якшення монетарних умов.
Нагадаємо, за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.
Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження
