Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження

Інфляція непомітно скорочує вартість заощаджень. Якщо гроші просто лежать готівкою або на поточному рахунку, з часом за них можна купити дедалі менше. Тож питання не лише в тому, де зберігати гроші, а й у тому, як захистити їх від знецінення.

У Нацбанку розповіли, як українцям захистити гроші від інфляції.

Депозити можуть випередити інфляцію

Один із найпростіших способів захистити гривневі заощадження від знецінення — строковий банківський депозит. Залежно від банку та строку розміщення коштів ставки за гривневими вкладами зараз становлять близько 15-17% річних.

Водночас варто враховувати оподаткування депозитного доходу. Після сплати податків фактична дохідність для вкладника становить орієнтовно 12-13% річних. Навіть після оподаткування вона залишається вищою за більшість прогнозів щодо інфляції на наступний рік.

ОВДП: вища дохідність без оподаткування

Ще один варіант для збереження гривневих заощаджень — облігації внутрішньої державної позики. Придбати ОВДП сьогодні можна через банки та інші фінансові установи, зокрема за допомогою мобільних застосунків.

Дохідність гривневих ОВДП залежно від строку погашення становить від 13% до майже 17% річних. При цьому отриманий інвестиційний дохід не оподатковується, що робить фактичну дохідність цього інструменту привабливішою у порівнянні з депозитом із аналогічною номінальною ставкою.

Чи перекриють заощадження майбутню інфляцію

Щоб оцінити, наскільки ефективно ці інструменти захищають гроші, їхню дохідність варто порівняти з прогнозами щодо інфляції. За даними опитувань, українці очікують, що протягом наступних 12 місяців зростання споживчих цін становитиме близько 10%. Банки та фінансові аналітики оцінюють майбутню інфляцію дещо нижче — у межах 8-9%.

Водночас прогноз Національного банку є ще оптимістичнішим: регулятор очікує, що інфляція наступного року сповільниться до рівня нижче 7%.

Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.

Читайте також: Між відновленням і ризиками: як НБУ оцінює перспективи економіки України