# податки

В Україні зростає кількість громадян, які добровільно подають декларації. У 2025 році найчастіше декларували іноземні доходи та спадщину. Про це розповіла виконувачка обов'язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух. За її словами, іноземних доходів з початку року задекларовано 36 мільярдів гривень, доходів від успадкування чи дарування майна — 15,9 мільярда гривень.Також найбільші суми громадяни декларували від:продажу об’єктів рухомого чи нерухомого майна — 7,5 мільярда гривень;інвестиційних доходів — 6,1 мільярда гривень;інших оподатковуваних доходів — 4,8 мільярда гривень;доходів від здавання майна в оренду — 3,7 мільярда гривень.Вказується, що за дев'ять місяців 2025 року громадяни подали понад 226 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Рекордну суму — понад два мільярди гривень податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначено до сплати мешканцем Києва."Щорічне збільшення кількості українців свідчить про зростання культури прозорого декларування. Бо йдеться насамперед не просто про чергову обовʼязкову процедуру, а про відповідальність та довіру", — зауважила Карнаух.Нагадаємо, Державна податкова служба України проведе додаткові документальні перевірки низки компаній та фізичних осіб-підприємців до кінця 2025 року..

За дев’ять місяців 2025 року українська ІТ-компанія FAVBET Tech перерахувала до державного бюджету понад 650 мільйона гривень податків — майже на 10% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.Попри воєнні ризики, компанія зберігає позитивну динаміку та стабільно входить до числа найбільших платників серед резидентів "Дія.City".У FAVBET Tech наголошують: вчасна сплата податків з боку ІТ-бізнесу напряму підсилює оборону і соціальні виплати — від закупівлі безпілотників до зарплат вчителям і медикам.Еквівалент 650 мільйона гривень, сплачених FAVBET Tech — це десятки тисяч одиниць техніки. Залежно від моделі, мова може йти приблизно про більш як 20 тисяч FPV-дронів, або понад 40 тисяч антидронових рушниць.Податки так само забезпечують стабільні виплати у тилу. За наявними урядовими планами з 1 січня очікується підвищення окладів у закладах вищої освіти приблизно на 50%. Якщо взяти орієнтовні суми, то еквівалент 650 мільйона гривень — це можливість протягом року виплачувати підвищену зарплату більш як 3000 вчителів."Коли ми говоримо про сплачені податки, йдеться про конкретні спроможності держави: дрони для розвідки та ударів, засоби протидії ворожим БпЛА, підготовку підрозділів. І водночас — про стабільні виплати людям у тилу. Обов’язок будь-якого ІТ-бізнесу сьогодні — працювати ефективно, інвестувати в технології і чесно виконувати зобов’язання перед країною", — зазначив СЕО FAVBET Tech Артем Скрипник.За словами CEO, крім своєї основної діяльності FAVBET Tech також розвиває кілька мілітарних напрямів — від удосконалення FPV-дронів і систем на основі штучного інтелекту до підготовки підрозділів, що протидіють ворожим безпілотникам. У компанії підкреслюють, що метою цих зусиль є забезпечити українських військових технологічною перевагою на полі бою.FAVBET Tech — українська ІТ-компанія з головним офісом у Києві, резидент "Дія.City", учасник галузевих ініціатив і партнер ключових технологічних подій, зокрема Lviv IT Arena 2025). З 2025 року компанія стала співзасновником АІ-комітету Асоціації «ІТ Ukraine» та посилила співпрацю з підрозділами Сил безпеки й оборони України у напрямках AI-розвідки..

Група компаній FAVBET, один з лідерів українського iGaming-ринку, повідомила про сплату 6,4 мільярда гривень податків та зборів до державного бюджету за перші дев’ять місяців 2025 року. Цей показник перевищує на майже 25% вище суми відрахувань за аналогічний період 2024 року."FAVBET — український бізнес, який добре розуміє цінність податкової дисципліни у сучасних умовах. Попри виклики ринку, група компаній продовжує збільшувати свій внесок в економічну стійкість та обороноздатність держави, створює робочі місця та підтримує сотні ініціатив в гуманітарній сфері", — заявили у групі компаній.За оцінками галузевих асоціацій, у 2025 році індустрія азартних ігор демонструє сповільнення та стикається зі зростанням нелегального сегмента, що прямо шкодить бюджетним надходженням. У цих умовах FAVBET нарощує свій офіційний внесок та залишається одним з найбільших платників податків гральної галузі України. Окремим напрямом діяльності групи компаній FAVBET є системна благодійна та волонтерська підтримка.З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сума допомоги українській армії та Силам оборони перевищила 730 мільйонів гривень як через донати на проекти UNITED24, так і пряме постачання автівок, дронів та іншого високотехнологічного обладнання в підрозділи Сил оборони.Ще понад 300 мільйонів гривень спрямовано на реабілітацію військових і реінтеграцію ветеранів, а також на проекти в галузях медицини, технологій, освіти, культури та спорту.Станом на жовтень 2025 року, групою компаній реалізовано понад 100 благодійних ініціатив. Серед власних проектів групи FAVBET — підтримка українських громадян за кордоном, програми ІТ-освіти для дітей з-поміж ВПО, а також загальнонаціональні тренінги з домедичної допомоги для спортивної спільноти, в рамках якої пройдуть навчання до 1800 тренерів, спортсменів та спортивних діячів. Разом із тим група компаній продовжує курс на розвиток індустрії та підтримку загальнонаціональних проєктів у сфері відповідальної гри.Починаючи з 2023 року, FAVBET є головним меценатом комплексного проєкту з впровадження соціальних послуг для людей з ризиком ігрової залежності.У межах проекту в Україні було вперше затверджено держстандарт соціальної послуги "Соціально-психологічна реабілітація осіб з ігровою залежністю", що передбачає повністю безкоштовну та анонімну допомогу — від діагностики до відновлення та подальшої підтримки.Викладені у стандарті принципи вже успішно застосовуються у спеціалізованому київському центрі "Простір життя", відкритому за участі FAVBET та партнерів.У 2025 році FAVBET також стала партнером ГC "Центр відповідальної гри" у великому проекті з обміну досвідом між Україною та ЄС. Ініціатива об’єднує представників українських держустанов, громадського сектору й бізнесу для вивчення кращих європейських підходів до відповідальної гри та ефективного регулювання..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада підтримала чергове підвищення податків для банків за основу в першому читанні. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Парламент проголосував за законопроєкт №14097 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році за основу", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Цей законопроект  передбачає:на 2026 рік тимчасове підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% (зараз 25%, — ред.);заборону зменшення фінансового результату до оподаткування на суму збитків минулих періодів."Йдеться не про звичайний бізнес і не про громадян, а про банки, які у воєнний час отримали рекордні прибутки, завдяки високим обліковим ставкам, операціям із державними цінними паперами та державній політиці підтримки фінансової стабільності", — пояснив нардеп.Гетманцев зауважив, що цей законопроект є тимчасовим, але "необхідним заходом, який дозволить залучити частину надприбутків банків для фінансування сектору безпеки та оборони без додаткового навантаження на громадян чи реальний сектор економіки"."Це рішення про справедливий розподіл навантаження. Банки, які отримали найбільші прибутки, мають допомогти державі утримати фінансову стійкість", — додав він.Нагадаємо, 15 жовтня комітет Верховної Ради з питань податків підтримав у першому читанні законопроект щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Простими словами йдеться про "податок на OLX"..

Комітет Верховної Ради з питань податків підтримав у першому читанні законопроект щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Простими словами йдеться про "податок на OLX".Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк на своїй сторінці у Telegram.За законопроект №14025 про внесення змін до Податкового кодексу України та закону "Про банки і банківську діяльність" у Комітеті проголосували 15 членів, чотири утрималися — серед тих, хто утримався, — сам Железняк."Мінфін планує зібрати за рік 14 мільярда гривень додаткових податків. Які вже заклали в бюджет-2026 і тому будуть розглядати вже 21-24 жовтня разом", — зауважив нардеп.Що передбачає документВ документ внесли дві зміни:податкова пільга (тобто що не є оподатковуваним доходом) буде не з доходу до 36 тисяч гривень, а до 2 000 євро. набере чинності після приєднання Податкової до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, що "цей документ є ключовим кроком на шляху гармонізації національного податкового законодавства з правом Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ЄС та ОЕСР".За його словами, законопроект передбачає імплементацію Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ (Model Rules for Reporting by Platform Operators) та положень Директиви Ради (ЄС) 2021/514 (DAC 7), яка оновлює механізми адміністративної співпраці у сфері оподаткування в межах Євросоюзу."Фактично, це означає, що Україна долучається до європейської системи прозорості цифрової економіки, де дані про доходи осіб, отримані через цифрові платформи, автоматично передаються між податковими органами різних держав", — зауважив нардеп.Гетманцев пояснив, що на практиці це створює умови для взаємного обміну інформацією:Державна податкова служба України щороку отримуватиме дані від компетентних органів іноземних юрисдикцій — сторін Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI Agreement);ДПС передаватиме партнерам відповідну інформацію про їхніх резидентів."Прийняття цього урядового законопроєкту наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність — не просто технічні інструменти, а ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами. Це — єдиний шлях до Європи, до зрілої податкової системи, де прозорість є правилом, а не винятком", — додав він.Нагадаємо, з 1 березня податкова почала активніше відстежувати продаж товарів через мережу Інтернет. Власникам онлайн-магазинів варто бути готовими до суворих перевірок..

За дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Державна податкова служба. У відомстві зазначили, що торік за дев'ять місяців надходження склали 32,5 мільярда гривень."Зростання зумовлене як підвищенням з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до п'яти відсотків, так і свідомою позицією платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують наших військових", — йдеться у повідомленні. За даними податкової, найбільше сплатили:Київ — 37,7 млрд грн,Дніпропетровська область — 13,2 млрд грн,Львівська область — 9 млрд грн,Харківська область — 7,4 млрд грн.Раніше повідомлялось, що Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Нещодавно голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла б за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Державна податкова служба України проведе додаткові документальні перевірки низки компаній та фізичних осіб-підприємців до кінця 2025 року.Як повідомляє платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот", 122 додаткові нові перевірки проведе Державна податкова служба цьогоріч.Загалом Податкова запланувала майже п'ять тисяч перевірок за оновленим планом за весь 2025 рік. У 79% випадків податківці завітають до компаній. Щонайменше 1391 перевірку залишилось провести цьогоріч. З жовтня до кінця 2025 року перевірять:11 компаній, що належать до різних фінансово-промислових груп, і ще 10, які мають з ними зв’язки;13 бізнесів, що входять до "Індексу Опендатаботу-2025"."Податкова у вересні оновила план-графік перевірок компаній та підприємців. Згідно з новими даними, 4908 перевірок заплановано у 2025 році. Це на 122 більше, ніж у попередньому варіанті графіка. Варто зважати, що, хоча загальна кількість зросла, деякі підприємства було виключено зі списку, а інші — додано", — зазначили аналітики.Майже 80% перевірок припадають на компанії (3881 підприємство) і 21% на ФОПів (1027 бізнесів). Найбільше перевірок заплановано на грудень: податківці проведуть 482 перевірки.Загалом до кінця 2025 року Податкова планує перевірити:1016 компаній (73%);42 фінансові установи та нерезидентів (3%);268 ФОПів (19,3%);65 бізнесів, щодо яких є питання по сплаті ПДФО, військового збору та ЄСВ (4,7%). Найбільше до кінця року перевірятимуть бізнеси та компанії, що працюють у сферах:гуртової торгівлі (272 компанії або 24%);сільського господарства (119 або 11%);виробництва харчових продуктів (76 або 7%);складського господарства та логістики (64 або 6%);роздрібної торгівлі (49 або 4%).Найбільше перевірок проведуть:у Києві — 219;на Дніпропетровщині — 122;на Одещині — 114;на Львівщині — 79;Полтавщині — 60.Нагадаємо, нещодавно Державна податкова служба запустила інформаційну панель (дашборд) моніторингу податкових надходжень до загального фонду бюджету.Додамо, з 1 жовтня набирають чинності новації щодо податку на додану вартість. Також продовжується дія касового методу в енергетиці та запроваджується нова пільга.

В Україні розмір податкового боргу громадян, які впродовж 2020-2022 років отримували доходи від розміщення контенту на платформі Onlyfans сягнули 384,7 мільйона гривень.Відповідні дані надала Державна податкова служба, пише "Економічна правда".  Податківці зауважили, що 10 березня 2025 року вони отримали дані від компанії Fenix International Ltd про обсяги доходів українців на Onlyfans за 2023 рік. Цю інформацію вже було попередньо опрацьовано, а 5 вересня поточного року надіслано на відпрацювання до територіальних органів податкової. Важливо зауважити, що платформу Onlyfans використовують передусім для розміщення та монетизації порнографічного контенту, виготовлення та поширення якого в Україні вважається кримінально карним злочином. Відповідно до статті 301 Кримінального кодексу відповідальність за таку діяльність може сягати до семи років позбавлення волі.Попри цей факт податкові органи продовжують стягувати з творців відповідного контенту податки за отримані ними доходи, а сама платформа Onlyfans є платником податків в Україні. У виданні зауважили, що напередодні одна з моделей Onlyfans зареєструвала петицію на сайті Офісу президента з вимогою скасувати кримінальну відповідальність за виготовлення дорослого порно. Своє прохання вона аргументувала тим, що сплатила отриманих на Onlyfans доходів 40 мільйонів гривень податків.Нагадаємо, раніше видання Forbes повідомляло, що Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

Державна податкова служба запустила інформаційну панель (дашборд) моніторингу податкових надходжень до загального фонду бюджету.Про це повідомила виконувачка обов'язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух."Завдяки експертній допомозі запускаємо дашборд моніторингу податкових надходжень. Сучасний інструмент — для прозорої діяльності ДПС вже на сайті. Наприкінці липня цього року я та керівник Центру досліджень фіскальної політики (Fiscal Center) Віктор Мазярчук підписали Меморандум про співпрацю. За два місяці вже маємо конкретний результат", — зазначила вона.Вона пояснила, що дашборд ДПС — це сучасний інструмент для аналізу надходжень платежів та оцінки виконання планових показників на певну дату. Інформаційна панель міститиме всі податки, за адміністрування яких відповідає Податкова — від загальних груп платежів до детальної розбивки.Вся інформація буде в легкій та зрозумілій візуальній формі:   загальна картина надходжень та їх структура;порівняння сплати за різні періоди (місяць, квартал, півріччя, з початку року);аналіз динаміки надходжень у поточному та попередніх роках;визначення частки будь-якого платежу в загальній сумі."Простий і зручний доступ до важливої інформації. Крута аналітика. Ефективні цифрові інструменти. Такою ми прагнемо зробити нинішню Державну податкову службу. Погодьтеся, кілометрові таблиці з цифрами цікаві лише тим, хто добре розуміється на цьому. Більшість же прагне мати доступнішу та цікавішу інформацію про податки, про те, як наповнюється бюджет та як це впливає на економіку", — додала Карнаух. Цей аналітичний модуль забезпечує швидкий доступ до інформації, яка найчастіше цікавить бізнес, громадськість та й самих працівників ДПС у щоденній роботі. Структуру дашборду поступово планується удосконалити.Нагадаємо, з 1 жовтня набирають чинності новації щодо податку на додану вартість. Також продовжується дія касового методу в енергетиці та запроваджується нова пільга.

Кабінет міністрів України в середу, 1 жовтня, звільнив від оподаткування повторне ввезення деталей для виробників зброї. Йдеться про ті випадки, коли під час виконання державних контрактів ці комплектувальні знищено.Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Виробництво зброї: повторне ввезення комплектувальних для виробників зброї тепер не оподатковується, якщо під час виконання держконтрактів комплектувальні знищено", — написала вона.Очільниця уряду додала, що ухвалили звільнити від сплати мита та ПДВ на комплектувальні, які виробник завозить їх повторно для виконання державних контрактів."У такому разі підприємство може завезти аналогічні складові в обсязі, що не перевищує знищеного, без оподаткування ПДВ. Ці втрати необхідно підтвердити", — пояснила вона.Також, за її словами, для таких випадків змінили правила звітування на митниці."Постачання за оборонними контрактами має бути безперебійне, й дії ворога не повинні створювати ризик для виконання оборонних закупівель", — наголосила прем’єр-міністерка України.Також Кабмін визначив, що захисники, які проходили лікування за кордоном, отримають від держави компенсацію на дорогу додому."Видатки на це вже передбачені в проекті держбюджету. Військові мають відчувати підтримку держави на всіх етапах, зокрема, це стосується лікування та реабілітації", — наголосила Юлія Свириденко.Нагадаємо, декілька днів тому Юлія Свириденко заявляла, що війська країни-агресорки продовжують обстрілювати енергетичну інфраструктуру України, проте уряд працює над стабільним проходженням опалювального сезону.

З 27 вересня 2025 року в Україні зміняться правила реєстрації податкових накладних. Оновлення спрямовані на зменшення блокувань і зниження адміністративного тиску на бізнес.Про це повідомило Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області."Мета новацій — зменшити кількість субʼєктів господарювання, які стикаються з блокуванням накладних, зробити правила прозорішими, допомогти бізнесу, який чесно працює, уникнути постійних ризиків блокування", — пояснили податківці.Основні зміни:Збільшено ліміти для безумовної реєстрації податкових накладних:граничний обсяг постачання — до одного мільйона гривень, а на одного контрагента — до 100 тисяч гривень;кількості платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, із трьох до п’яти.Підвищуються пороги для операцій з невеликими сумами:з п'яти до 10 тисяч гривень за однією накладною;загальний обсяг у місяць — з 500 тисяч гривень до трьох мільйонів гривень.Спрощено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних за експортними операціями для підприємств, які працюють на територіях із загрозою боїв, але де активних боїв наразі немає.Удосконалено автоматичну реєстрацію — при автоматичній реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) у разі:виключення з переліку ризикових для платника податку будуть враховуватися показники позитивної податкової історії;у разі врахування таблиці даних платника така реєстрація буде здійснюватися у тому числі і в результаті автоматичного врахування таблиці даних платника.Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника податку.Змінено окремі показники позитивної податкової історії, зокрема:збільшено ліміти обсягу операцій —  з одного мільйона гривень до трьох мільйонів гривень, на одного контрагента — з 100 тисяч гривень до 500 тисяч гривень;кількість платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, з трьох до п’яти.Змінено критерій ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ з 30 до 90 днів."Також запроваджено додаткові запобіжники проти маніпуляцій із фінансовою звітністю щодо залишкової вартості основних засобів", — додали в ДПСУ.Нагадаємо, з 1 жовтня 2025 року набирають чинності новації щодо податку на додану вартість. Також продовжується дія касового методу в енергетиці та запроваджується нова пільга.

З січня по серпень 2025 року власники квартир та будинків перерахували до місцевих бюджетів майже 8,7 мільярда гривень податку на нерухомість. Це майже на чверть більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомляє Державна податкова служба України.Власники нерухомості сплатили цього року на 22% більше (1,6 мільярда гривень) податку на нерухомість, ніж за січень-серпень 2024 року. Серед лідерів у сплаті податку на нерухомість:Київ — 1,74 мільярда гривень;Київська область — 0,86 мільярда гривень;Дніпропетровська область — 0,84 мільярда гривень;Одеська область — 0,83 мільярда гривень.Загалом з початку поточного року податок на нерухомість сплатили 740 тисяч платників.Які об’єкти оподатковуються?Податок на нерухомість сплачують фізичні особи, які є власниками:квартир площею понад 60 квадратних метрів; будинків площею понад 120 квадратних метрів; інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 квадратних метрів. Варто зауважити, що у 2025 році податок сплачується громадянами за звітний 2024 рік.  Щоб самостійно визначити суму до сплати, можна скористатися онлайн-калькулятором на вебпорталі ДПС.Нагадаємо, з 1 жовтня 2025 року набирають чинності новації щодо податку на додану вартість. Також продовжується дія касового методу в енергетиці та запроваджується нова пільга.

На тлі затяжної війни проти України та стрімкого зростання бюджетного дефіциту єдиним реалістичним сценарієм для збереження фінансової стабільності Росії залишається чергове підвищення податків.На цьому наголосили у Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ). Там зазначили, що за підсумками восьми місяців 2025 року бюджетний дефіцит у Росії склав 4,19 трильйона рублів — майже вчетверо більше запланованого."Попри публічні обіцянки Путіна не збільшувати податкове навантаження, влада вже обговорює підвищення ставки ПДВ з 20% до 22%", — констатували українські розвідники.Вони додали, що таке рішення, хоча й суперечить попереднім заявам, є неминучим: скорочувати витрати вже ніде — або армія, або соціалка, і жоден з варіантів не розглядається серйозно."ПДВ — головне джерело доходів федерального бюджету. 2024 року він забезпечив майже 37% усіх надходжень, або 13,5 трильйона рублів. Востаннє ставка змінювалася 2019 року — з 18% до 20%", — пояснили експерти.Тепер, щоби зменшити дефіцит і зберегти бюджетне правило, уряд змушений знову йти на цей крок. Інші податки вже підвищили, а ефект від них — обмежений. Прогнозований дефіцит на кінець 2025 року коливається між п’ятьма та вісьмома трильйонами рублів, що робить заплановані на 2026 рік 2,2 трильйона (0,9 % ВВП) фінансовою фантазією."Першими під удар потраплять банки: до держдуми внесено законопроект про разовий податок на надприбутки кредитних організацій у розмірі 10%", — зауважили в СЗРУ.Там акцентували, що механізм розрахунку повторює модель 2023 року, коли аналогічний податок на великі компанії приніс бюджету 315 мільярдів рублів. Від банків очікують іще 200 мільярдів — мізерна сума на фоні загального дефіциту."Ці кроки — не стратегія, а спроба заткнути дірки. Податок на надприбутки не став вирішальним джерелом доходу 2023 року, не стане ним зараз. Підвищення ПДВ — це не реформа, а системна криза", — підсумували у Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, минулого тижня аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль зіткнувся з величезним дефіцитом бюджету та може збільшити споживчі податки, щоби компенсувати його, а не зменшити фінансування своєї військової машини. У Росії видають економічні витрати за жертву, яку російське населення має прийняти для підтримки війни Росії в Україні.

Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднив Forbes. Аналітики видання зазначили, що Україна має 35 мільярдів доларів підтвердженого зовнішнього фінансування на 2026 рік зі 45 мільярдів доларів потрібних."Після виборів у США Україна не має гарантій фінансової підтримки — Дональд Трамп заявляє, що допомога не буде безкоштовною", — констатували медійники.Вони додали, що на рахунки українського уряду надходить допомога від США, погоджена ще попереднім президентом Джо Байденом — за програмою ERA, яка фіксується із заморожених активів Росії. Але на 2026 рік лише її не вистачить.За підрахунками Міністерства фінансів, Україна потребує додатково 10 мільярдів доларів на наступний рік. За оцінкою НБУ — необхідно 12,7 мільярда доларів"Найімовірнішим джерелом стануть кошти від європейських партнерів", — зазначив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.Однак партнерів із ЄС "не тішить" перспектива збільшувати фінансову допомогу Україні, розповів журналістам депутат фінансово-економічного блоку Верховної Ради на умовах анонімності.Відкритим залишається й питання обсягів допомоги від МВФ. Раунд перемовин між урядом і фондом завершися 10 вересня. На них звучала пропозиція підвищення податків для покриття дефіциту. Але українська влада категорично проти цього. Де знайти гроші"Головним джерелом міжнародного фінансування для України цього року стала програма ERA Loans — кредитні кошти країн G7, які вони позичили на ринку коштом доходів від заморожених російських активів. Загальний обсяг обіцяних кредитів 2025 року — 36 мільярдів доларів", — зауважили медійники.Україна вже отримала майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги, з яких 21 мільярд доларів — за програмою ERA Loans, 7,3 мільярда доларів — за програмою ЄС Ukraine Facility.До кінця року уряд сподівається отримати ще понад шість мільярдів доларів від Ukraine Facility, але для цього потрібно виконати низку реформ. Найпроблемніша — добір судді до Вищого антикорупційного суду.Наступного року ситуація гірша: від заморожених активів Україна отримає лише 11 мільярдів доларів, а за Ukraine Facility — 7,8 мільярда доларів."Нестача фіксування на наступний рік може бути більшою за консервативні очікування уряду — до 15 мільярдів доларів. Залежно від того, скільки грошей витратимо цього року", — зазначила експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.Про що дискутує Україна з партнерами"Президент, уряд і парламент шукають можливість покрити нестачу у 10 мільярдів доларів через міжнародну допомогу", — наголосила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.Двоє нардепів фінансово-економічного блоку розповіли журналістам на умовах анонімності, що наразі європейські партнери не висловлюють готовності надати додаткові кошти.Керівник НБУ Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук зауважили, що й раніше Україна стикалася з нестачею фінансування партнерів, але переговори зрештою давали результат.Ніколайчук згадав нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — 10 вересня вона анонсувала нову ініціативу з підтримки України під назвою "Репараційний кредит" (Reperations Loan), що фінансуватиметься з прибутків від заморожених російських активів. Деталей про обсяг і структуру кредиту фон дер Ляєн не розкрила."Це поки що політична заява, навіть непублічно жодних деталей українська сторона не знає", — пояснив народний депутат від "Слуги Народу", який спілкувався з медійниками на умовах анонімності.Ще одне можливе джерело допомоги — Міжнародний валютний фонд. Бюджет 2026 року став ключовою темою нещодавнього візиту представників фонду до Києва."Найбільша претензія до поточної версії документа — величезна потреба у непокритому фінансуванні", — зауважив учасник цих зустрічей на умовах анонімності.Представники МВФ запропонували Україні використати внутрішній ресурс, зокрема, розглянути варіант підвищення податків. Ідеться про податок на доходи з цифрових платформ (відомий як "податок на OLX"), оподаткування посилок вартістю до 150 євро, а також, можливо, підвищення податку на додану вартість."Уряд проти підвищення ПДВ, та все ж точкові історії, як, наприклад, податок на ОЛХ та оподаткування посилок до 150 євро, підтримує, але це політично складна історія, адже це непопулярні для людей речі", — розповів посадовець, обізнаний із перебігом переговорів. Які варіанти ще існуютьКерівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій акцентував, що інші внутрішні ресурси виглядають обмеженими."Використання облігацій внутрішньої державної позики не має перспективи 2026 року з урахуванням того, що уряду до кінця цього року ще треба збільшити внутрішнє фінансування майже на 250 мільярдів гривень", — додав він.Своєю чергою, Бетлій вважає, що буфер ресурсу в облігацій усе ще є, але його не так багато, якщо запозичити цього року все за планом бюджету.Аналітики стверджують, що Мінфін залишає собі простір для маневру — майже за вісім з половиною місяців не залучив через облігації й половини з передбаченого в бюджеті-2025. На 11 вересня Мінфін позичив через внутрішні боргові папери 359 мільярдів гривень із 764,1 мільярда. Однак під кінець року бюджетні витрати завжди зростають.У Міністерстві економіки розповіли, що ще одна опція, що, зокрема, звучала на перемовинах з МВФ, — детінізація економіки України. Фонд вимагає від уряду концептуального плану детінізації економіки.Раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла би за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Кремль зіткнувся з величезним дефіцитом бюджету та може збільшити споживчі податки, щоби компенсувати його, а не зменшити фінансування своєї військової машини. У Росії видають економічні витрати за жертву, яку російське населення має прийняти для підтримки війни Росії в Україні.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Декілька джерел в російському уряді повідомили російському опозиційному виданню The Bell, що російський уряд розглядає можливість збільшення податку на додану вартість, федерального податку, що стягується з більшості російських товарів і послуг всередині країни, з 20 до 22 відсотків найближчим часом через великий дефіцит федерального бюджету."Російський уряд міг би генерувати додатково один трильйон рублів щорічно (приблизно 11,9 мільярда доларів), або 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту, збільшивши ПДВ до 22 відсотків. Це підвищення податку функціонально вилучить гроші в російського населення, оскільки підприємства перекладають більшу частину підвищення податків на споживачів, підвищуючи вартість товарів і послуг", — констатували аналітики.Міністерство фінансів Росії повідомило, що дефіцит федерального бюджету Росії за січень-серпень 2025 року склав 4,2 трильйона рублів (приблизно 50 мільярдів доларів), що значно перевищує запланований дефіцит у 3,8 трильйона рублів (приблизно 45 мільярдів доларів) на весь 2025 рік.Президент Росії Володимир Путін раніше заявив, що військовий бюджет Росії — 6,3 відсотка її ВВП, або 13,5 трильйона рублів (приблизно 160 мільярдів доларів), значна частина яких, ймовірно, сприяє дефіциту федерального бюджету Росії."Підвищення ПДВ може звести нанівець будь-який прогрес, якого Центральний банк Росії міг досягнути в боротьбі з інфляцією, а також не вирішить жодної з проблем, які, ймовірно, виникнуть через передчасне зниження ключової процентної ставки", — додали експерти.Джерело в Кремлі заявило агенції Reuters наприкінці серпня 2025 року, що підвищення ПДВ — єдиний спосіб для російського уряду розв'язати проблему дефіциту федерального бюджету.Російський уряд востаннє підвищував ПДВ 2019 року з 18 до 20 відсотків, що, за даними Центрального банку Росії, призвело до зростання інфляції на 0,55-0,7 відсоткового пункта.Аналітики зазначили, що Центральний банк Росії бореться з інфляцією протягом останнього року та поступово знижував свою ключову ставку з 21 до 18 відсотків з червня 2025 року, ймовірно, як реакцію на думку про те, що контрінфляційні заходи Центрального банку Росії є успішними."Збільшення ПДВ, ймовірно, призведе до зростання інфляції, одночасно знижуючи грошовий потік у російській економіці, послаблюючи купівельну спроможність споживачів та подальшу стагнацію російського економічного зростання. Путін ненавмисно створив економічну ситуацію, з якої Росії буде важко вийти, вживаючи політику, спрямовану на збільшення залежності російського суспільства від військових витрат", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійський безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії в ніч на 13 вересня через декілька днів після вторгнення російського безпілотника в повітряний простір Польщі в ніч з 9 на 10 вересня.Польща дозволила розгортання підкріплень НАТО в Польщі для участі в операції "Східний вартовий" у відповідь на вторгнення російських безпілотників на територію Польщі.Російські та білоруські війська продовжили спільні військові навчання "Захід-2025".Україна продовжила кампанію з далекобійних ударів безпілотників та диверсій проти російської нафтогазової, залізничної та військової інфраструктури в Росії й окупованому Криму.Російські війська просунулися поблизу Покровська та на заході Запорізької області.Нагадаємо, нещодавно в Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що цієї осені російський бізнес масово зменшує витрати через падіння попиту, підвищення податків, а також подорожчання кредитів. Тож кожна десята компанія планує скорочення персоналу.