# вибори

В Угорщині зафіксовано нову електоральну сенсацію — партія чинного прем'єра Віктора Орбана "Фідес" програє опозиціонерам уже 23 відсоткові пункти. Опитування показало, що більшість угорців, які визначилися з вибором, готові віддати свої голоси за політичну силу Петера Мадяра.Про це свідчать результати опитування Median, проведеного на замовлення видання HVG.Рекордна перевагаЗгідно з останніми соціологічними даними, партія "Тиса" збільшила свій відрив від провладної сили "Фідес" до разючих 23 відсоткових пунктів. Це свідчить про серйозну кризу довіри до чинного уряду, який тривалий час займає специфічну позицію щодо агресії Росії та заграє з Кремлем.Аналіз результатів дослідження демонструє наступні показники:серед громадян, які визначилися з вибором, 58% підтримують "Тису" проти 35% за "Фідес";серед загальної кількості виборців партія Петера Мадяра має 46%, тоді як сила Орбана лише 30%;порівняно з минулим місяцем, розрив між конкурентами зріс ще на 3 відсоткові пункти.Вибори до парламенту в Угорщині пройдуть 12 квітня.Нагадаємо, за даними Politico, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не визнати результати виборів у країні, якщо програє. Після поразки 2006 року він вивів людей на вулиці, але цього разу може піти ще далі.Раніше повідомлялось, що в столиці Угорщини Будапешті 15 березня відбулися масштабні мітинги прихильників прем’єр-міністра Віктор Орбан та його головного політичного опонента Петера Мадяра.Читайте також: Мадяр vs Орбан. Чи подружаться Київ та Будапешт після перемоги "Тиси".

У вівторок, 24 березня, в Данії відбулися дострокові парламентські вибори. Результати голосування залишили майбутнє прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен невизначеним.Про це повідомили медівники агенції AP. Вони констатували: офіційні результати показали, що лівоцентристська Соціал-демократична партія прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів, що значно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті "золоту акцію" отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен. Його центристська партія "Помірковані", що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Метте Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді очільниці данського уряду."Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство", — зазначила вона.Чинна прем’єр-міністерка Данії додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій — це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала 2019 року, коли вона стала очільницею уряду."Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки", — акцентувала вона.Водночас Льокке Расмуссен закликав суперників лівого та правого політичних спектрів відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, та "приєднатися до нас"."Данія — це маленька країна з населенням у шість мільйонів людей у світі з населенням у вісім мільярдів, який переживає потрясіння. Ми — одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені", — наголосив він.Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Метте Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом зі соціал-демократами.Однопалатний данський парламент обирають на чотирирічний термін. Законодавці з Данії займають 175 місць, по два місця відводяться представникам малонаселеної Гренландії й іншої напівавтономної території королівства — Фарерських островів. Право голосу на нинішніх дострокових виборах мали понад 4,3 мільйона осіб.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року стало відомо, що данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни..

Росія продовжує втручатися у внутрішні справи України, поширюючи наративи про необхідність проведення президентських виборів під час війни. Представники окупаційного режиму намагаються поставити під сумнів легітимність української влади, ігноруючи реалії воєнного стану та постійні обстріли мирних міст.Про це повідомляють російські ЗМІ, яких цитує "Дзеркало тижня".Легітимність в очах агресораПрессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков під час чергового брифінгу заявив, що Москва пильно стежить за політичною ситуацією в Києві. На думку Кремля, українське керівництво має самостійно розібратися з термінами повноважень глави держави, хоча саме воєнна агресія РФ робить проведення будь-якого голосування неможливим. Пєсков цинічно зазначив:"Це питання, воно актуальне, як і раніше, і, звичайно, українському, київському режиму належить визначитися з питанням легітимізації продовження терміну повноважень глави держави".Позиція Москви та реальністьУ Кремлі вдають, що не знають про конституційні обмеження в Україні, які діють під час повномасштабного вторгнення. Представник агресора стверджує, нібито Росія не бачила офіційних документів про скасування виборчих процесів у 2026 році, називаючи дискусії про неможливість виборів лише "міркуваннями"."Якщо я не помиляюся, то якогось офіційного скасування виборів не було. Це скоріше з розряду міркувань", — додав речник Кремля.Варто нагадати, що авторитетні міжнародні видання, зокрема The Times, неодноразово наголошували: проведення демократичних виборів в Україні у 2026 році є технічно та неможливим у плані безпеки до припинення бойових дій. Москва ж використовує цю тему виключно для розхитування стабільності всередині нашої країни.Нагадаємо, раніше парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова заявляла, що наразі проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

Оприлюднені стенограми розмов очільника міністерства закордонних справ Угорщини Петера Сійярто з російським дипломатом Сергієм Лавровим розкрили таємні спроби Будапешта залучити Росію до впливу на результати виборів у Словаччині. Угорська сторона особисто лобіювала в Москві зустрічі для словацьких політиків, аби підняти їхні рейтинги перед голосуванням.Про це йдеться в стенограмі, яку опублікував журналіст-розслідувач Сабольч Паньї.Таємна дипломатія Сійярто та ЛавроваАрхівні стенограми за 2020 рік свідчать про те, що Петер Сійярто активно переконував Сергія Лаврова допомогти партії SMER-SD (яку зараз очолює Роберт Фіцо) виграти парламентські перегони. Угорський міністр наголошував на важливості збереження тодішньої коаліції для інтересів Москви та Будапешта."Для нас надзвичайно важливо, щоб тамтешня коаліція продовжила свою діяльність. Ми сподіваємося на перемогу соціал-демократів, оскільки вони є єдиною раціональною силою в словацькій політиці, яка діє без іноземного впливу", — переконував Сійярто російського колегу.Москва як інструмент піаруДля досягнення мети Угорщина намагалася організувати зустріч тодішнього прем’єра Словаччини Петера Пеллегріні з російським керівництвом у Москві безпосередньо перед виборами. Сійярто передавав Лаврову прохання словацької сторони, акцентуючи на пріоритетності відносин із Росією."Прем’єр-міністр Пеллегріні був тут учора і сказав нам, що якби ваш прем’єр-міністр прийняв його навіть на пів години, це було б великою допомогою для перемоги на виборах. Він сказав нам, що це набагато важливіше для [словацького] суспільства, ніж поїздка до Вашингтона. Тому він попросив нас звернутися до вас, але ми й самі просимо вас: чи можна було б організувати таку зустріч, щоб ваш прем’єр-міністр прийняв словацького прем’єр-міністра в Москві десь у лютому", — йдеться у стенограмі.Крім того, Будапешт переживав за долю націоналістичної партії SNS Андрея Данка, сподіваючись на її прохід до парламенту. Сійярто застерігав Кремль, що "якщо переможе опозиція, це буде трагедією для центральноєвропейського співробітництва".Як раніше повідомляв The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень.За даними Politico, Європейський Союз почав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації та окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей.Нагадаємо, 22 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Орбана у шпигунстві. Так, європейська спільнота запідозрила проросійського політика у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу.Згодом Європейська комісія офіційно звернулася до Будапешта з вимогою надати пояснення щодо ймовірної передачі секретних даних Ради Євросоюзу російській стороні. Брюссель висловлює глибоке занепокоєння діями угорського міністра закордонних справ, які підривають фундамент довіри всередині Союзу..

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан міг "пережити" замах на життя, щоби покращити результати на парламентських виборах у квітні. Інсценізацію пропонувала здійснити Служба зовнішньої розвідки Росії.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Washington Post, які послалися на дані європейської розвідки.Співрозмовники медійників розповіли, що минулого місяця підрозділ російської Служби зовнішньої розвідки розпочав бити тривогу через різке падіння підтримки прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на майбутніх виборах до парламенту.У внутрішньому звіті російських оперативників, який отримала європейська розвідувальна служба, йшлося про необхідність втілити стратегію, яка здатна "фундаментально змінити всю парадигму виборчої кампанії" — організувати "замах" на Орбана."Такий інцидент змістить сприйняття кампанії з раціональної сфери соціально-економічних питань на емоційну, де ключовими темами стануть державна безпека та стабільність і захист політичної системи", — зауважували в головному підрозділі операцій політичного впливу Служби зовнішньої розвідки Росії.Аналітики видання констатували, що станом на теперішній момент не відбулося жодних фізичних нападів на Орбана. Однак подані факти засвідчили, наскільки високі ставки для Росії в угорських виборах.Речник Віктора Орбана Золтан Ковач не відповів на запит про коментар щодо російського звіту, ймовірного втручання Росії у вибори чи відносин прем'єр-міністра з Москвою. А прессекретар Кремля Дмитрій Пєсков стверджував, що дані про звіт є "дезінформацією". Останніми тижнями Віктор Орбан і його партія "Фідес" дедалі більше намагаються перевести увагу угорців з економічних проблем на ймовірні зовнішні загрози безпеці. Серед них — припинення постачання російської нафти трубопроводом "Дружба", в чому Будапешт звинувачує Україну, а також нібито погрози від Києва на адресу прем’єр-міністра.Нагадаємо, що федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував дії премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Йдеться про блокування Україні кредиту розміром у 90 мільярдів євро. Він назвав його порушником загальноєвропейських правил..

Викрита Службою безпеки України інформаційно-психологічна спецоперація російських спецслужб, спрямована проти етнічних угорців Закарпатської області, вказує на втручання Росії в угорські вибори на боці чинного очільника уряду Віктора Орбана.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Росіяни здійснювали фейкові дзвінки з погрозами угорцям, видаючи себе за українських правоохоронців", — зауважив він.Український міністра наголосив, що викрита операція демонструє масштаби втручання Росії в угорські вибори на боці Віктора Орбана."Не можна виключати, що такі дії також здійснені у координації з його передвиборчою кампанією", — висловив припущення Андрій Сибіга.Раніше стало відомо, що Служба безпеки України викрила масштабну інформаційно-психологічну спецоперацію, яку проводили російські спецслужби проти угорської громади на Закарпатті. Мета цієї операції — дестабілізація ситуації в області та нагнітання напруги у відносинах між Україною та Угорщиною.За результатами розслідування слідчі встановили, що російські спецслужби використовували технологію підміни номера через IP-телефонію. Зокрема, з нібито українських телефонних номерів надходили "анонімні" дзвінки з погрозами на адресу представників угорської національної спільноти.У розмовах невідомі особи, видаючи себе за учасників "націонал-патріотичних формувань" або співробітників українських правоохоронних органів, вимагали від представників громади залишити територію України та погрожували фізичною розправою.Технічні заходи СБУ дозволили встановити, що дзвінки здійснювали з території Росії. Слідчі проводять роботу з блокування цієї спецоперації та закликають громадян не піддаватися на провокації. У разі отримання погроз або підозрілих повідомлень рекомендується невідкладно повідомляти правоохоронні органи.Нагадаємо, що, за інформацією видання Politico, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не визнати результати виборів у країні, якщо програє. Після поразки 2006 року він вивів людей на вулиці, але цього разу може піти ще далі..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не визнати результати виборів у країні, якщо програє. Після поразки 2006 року він вивів людей на вулиці, але цього разу може піти ще далі.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на колишню депутатку від партії "Фідес" Жужанну Селені, яка раніше однією з перших покинула цю політичну силу."Якщо опозиція отримає лише просту більшість, Орбан матиме багато інструментів, щоби зробити практично неможливим формування нового уряду чи навіть скликання нового парламенту", — заявила вона.За її словами, він може спровокувати конституційну кризу й оголосити надзвичайний стан.До речі, дані соціологів щодо результатів виборів розходяться залежно від того, хто їх проводив. Незалежні компанії та близькі до "Тиси" стверджують, що Мадяр випереджає Орбана на 8-10 відсоткових пунктів. Компанії зі зв'язками з "Фідес" (зокрема, Інститут Нежепонта та Центр основних прав) пророкують упевнену перемогу Орбана.Востаннє "Фідес" програвав вибори 2006 року. Спершу Орбан визнав поразку. Але через пів року — після витоку промови лідера соціалістів, який визнав, що збрехав виборцям, — ситуація змінилася.Законодавці "Фідес" скористалися протестами: демонтували бар'єри навколо парламенту, щоби натовп міг підійти до будівлі."Фідес вивела політику на вулиці та переслідувала уряд за допомогою вкрай обструкційної тактики в парламенті", — пригадала Селені.Вона вважає, що Орбан, імовірно, повторить ту ж схему та може згодом дуже ускладнити життя "Тиси" в управлінні державою. Навіть у разі перемоги опозиція може зіткнутися зі серйозними перешкодами. Без двох третин голосів у парламенті "Тиса" не зможе провести більшість реформ.Серед них — заходи, які вимагає Брюссель для розморожування близько 18 мільярдів євро коштів ЄС, заблокованих через порушення верховенства права.Аналітики видання зауважили, що Орбан, імовірно, прямо не заявлятиме про фальсифікацію виборів, бо це зашкодить його шансам на політичне повернення. Натомість він може оскаржувати результати в окремих округах і підштовхувати прихильників до вуличних протестів."Що більше шкоди він зможе завдати новому уряду та підірвати його, то більше у нього шансів на подальше політичне повернення", — заявив політолог Габор Тока.Нагадаємо, що в столиці Угорщини Будапешті 15 березня відбулися масштабні мітинги прихильників прем’єр-міністра Віктор Орбан та його головного політичного опонента Петера Мадяра.Читайте також: Мадяр vs Орбан. Чи подружаться Київ та Будапешт після перемоги "Тиси".

На парламентських виборах у Північній Кореї Кім Чен Ин керівна Трудова партія та її союзники отримали 99,93% голосів, здобувши всі 687 місць у Верховних народних зборах. Явка офіційно становила 99,99%.Про це пише The Sunday Guardian.Водночас вперше за тривалий час зафіксовано 0,07% голосів "проти", що експерти трактують як символічний показник для створення видимості вибору. Фактично ж вибори не передбачають реальної конкуренції — в кожному окрузі висувається лише один кандидат, погоджений владою.Особливістю цих виборів стала масштабна кадрова ротація: понад 70% депутатів — нові обличчя, серед яких сестра Кім Чен Ина Кім Йо Чжон та міністерка закордонних справ Чхве Сон Г'юї. Водночас деякі ветерани режиму втратили посади. Аналітики вважають, що ротація дозволяє керівництву позбутися старих центрів впливу та сформувати більш лояльне оточення.Очікується, що новий парламент повторно затвердить Кім Чен Ина на посаді голови Державної ради та може розглянути зміни до конституції, зокрема щодо статусу Південної Кореї, формалізуючи визначення Сеула як "ворожої держави". Верховні народні збори виконують переважно легітимаційну функцію для рішень керівництва.Нагадаємо, 11 березня Кім Чен Ин разом із 13-річною донькою спостерігав за випробуванням нових крилатих ракет КНДР, що відбулося на тлі навчань США та Південної Кореї.Додамо, в лютому Кім Чен Ин урочисто відкрив у Пхеньяні новий житловий квартал для родин загиблих у війні Росії проти України..

В Україні провести вибори одразу після завершення війни буде неможливо, адже для підготовки до виборчого процесу необхідний певний час. Також є низка організаційних рішень, які ускладнюють цей процес.Про це повідомили аналітики Центру "Об'єднана Україна", передає телеканал "Ми-Україна". За оцінками експертів, найоптимальнішим варіантом є проведення виборів лише після скасування воєнного стану.Водночас підготовка до голосування потребуватиме щонайменше пів року — за цей час необхідно оновити реєстри виборців і відновити зруйновану виборчу інфраструктуру. До того ж аналітики попереджають, що через війну явка може бути значно нижчою за звичні показники — орієнтовно на рівні 35%.Ще одним наріжним каменем у цьому питання є організація голосування для українців за кордоном. Наразі їх налічується близько п'ять мільйонів, однак чинна система дипломатичних установ здатна забезпечити голосування лише приблизно 1% від цієї кількості.Фахівці відзначають, що не менш складним питанням є й організація голосування для громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або в країнах-агресорках."Що стосується українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, на території Республіки Білорусь і російської федерації, вони зможуть проголосувати, але не там — або на контрольованій території України, або в посольствах інших держав. Українські військовослужбовці зможуть проголосувати на звичайних виборчих дільницях. Як виключення можливо буде кілька спеціальних дільниць для тих, хто перебуває на лінії зіткнення", — пояснив експерт з політичних і безпекових питань, керівник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Попов.Нагадаємо, раніше парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова заявляла, що наразі проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

У понеділок, 16 березня, лідер України Володимир Зеленський привітав Антоніу Жозе Сегуру з перемогою на виборах президента Португалії. Він побажав йому успіхів.На своїй сторінці у Telegram гарант зауважив, що Португалія дуже підтримує Україну від самого початку повномасштабного російського вторгнення. "Дякую за запевнення, що оборонна, фінансова, гуманітарна та політична допомога продовжиться і надалі. Ми також цінуємо участь Португалії в програмі PURL і розраховуємо на додаткові внески", — заявив Зеленський.Лідери країн обговорили можливість спільного виробництва зброї, участь португальського бізнесу у відновленні України та шлях нашої країни до членства у Європейському Союзі. "Дякую за чітку позицію щодо нашого європейського майбутнього", — наголосив президент України.Як відомо, 9 березня під час церемонії в парламенту Антоніу Жозе Сегуру склав присягу як новий президент Португалії, офіційно розпочавши свій мандат після перемоги у другому турі президентських виборів у країні. За офіційними результатами, отриманими після підрахунку 99% голосів, Сегуру отримав підтримку 66,7% виборців. Його суперник, лідер ультраправої партії Chega Андре Вентура, набрав 33,3% голосів.Нагадаємо, 16 березня президент України Володимир Зеленський зустрівся з голлівудським актором Шоном Пенні, який прибув до Києва..

У столиці Угорщини 15 березня відбулися масштабні мітинги прихильників прем’єр-міністра Віктор Орбан та його головного політичного опонента Петера Мадяра.Про це повідомляють Reuters та 24.hu. За даними журналістів, мітинги відбулися з нагоди національного свята 15 березня (День початку революції та визвольної боротьби 1848–1849 років, — ред.) та стали своєрідною демонстрацією підтримки напередодні парламентських виборів, які мають відбутися 12 квітня.Зазначається, що під час виступу Орбан закликав своїх прихильників активно брати участь у голосуванні й заявив, що ці вибори нібито будуть "історичними"."Ми маємо перемогти не так, як чотири роки тому, а краще. Нам потрібно більше голосів. Ми повинні здобути історичну перемогу, бо наступний уряд матиме історичну відповідальність", — наголосив Орбан.Також угорський прем'єр відзначив, що мітинг його прихильників став найбільшим у своєму роді та заповнив площу біля будівлі парламенту.Водночас опозиційні сили зібрали десятки тисяч людей на алеї, що веде до Площі Героїв. Так, головний опонент Орбана на майбутніх виборах Петер Мадяр під час свого виступу назвав кампанію Орбана "смішною пропагандою". Він також заявив, що Угорщина повинна залишатися частиною Європейський Союз і НАТО."Утримати владу за будь-яку ціну — ось що для нього зараз має значення. Провокувати війну, погрожувати війною, розпалювати війну. Це його найпотужніша зброя проти угорського народу", — зауважив Мадяр.Нагадаємо, 14 березня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Україна нібито вже протягом 19 днів шантажує Будапешт, не поновлюючи постачання російської нафта трубопроводом "Дружба", та анонсував марш на якому буцімто угорці можуть спільно надіслати повідомлення президенту України Володимиру Зеленському.Читайте також: Мадяр vs Орбан. Чи подружаться Київ та Будапешт після перемоги "Тиси".

Міністерство закордонних справ України ініціює розширення мережі виборчих дільниць за межами країни для забезпечення права голосу мільйонів українців. Наразі наявних 104 локацій об’єктивно недостатньо для проведення перших повоєнних виборів, що потребує внесення змін до чинного законодавства.Про це, як пише "Укрінформ", повідомив державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич під час засідання робочої групи.Проблема 104 дільницьНа сьогодні в межах чинної законодавчої бази при українських дипломатичних установах на постійній основі створено лише 104 виборчі дільниці. За словами представників МЗС, така кількість була розрахована на зовсім інші реалії та не враховує масштабну міграцію українців, спричинену повномасштабною війною. Карасевич наголосив на необхідності негайної адаптації законів."Відповідно до нинішньої законодавчої рамки при закордонних дипломатичних установах на постійній основі утворені 104 виборчі дільниці. Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об’єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном, тому є спільне бачення, що необхідно розширювати закордонні виборчі дільниці шляхом утворення додаткових дільниць", — сказав Карасевич.Тимчасові споруди як вихідЯк зазанчив Карасевич, головною перешкодою для збільшення кількості точок голосування є дефіцит приміщень у дипломатичних установах. Центральна виборча комісія має право утворювати нові дільниці за поданням МЗС, проте фізично розмістити їх у консульствах чи посольствах часто неможливо.Для розв'язання цієї проблеми пропонується надати керівникам дипустанов право використовувати тимчасові споруди. Це дозволить організувати роботу дільничних виборчих комісій навіть там, де стаціонарні будівлі не можуть прийняти велику кількість людей."Тому проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залученням тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій — як при додаткових виборчих дільницях, так і при постійних закордонних виборчих дільницях", — пояснив посадовець.Масштаби викликуЗа даними ЦВК, виборчі права наразі мають близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а кількість громадян за кордоном вимірюється мільйонами. Своєчасне розширення виборчої інфраструктури є критично важливим для легітимності майбутніх виборчих процесів та забезпечення рівних прав усіх українців, незалежно від їхнього поточного місця перебування.Нагадаємо, раніше парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова заявляла, що наразі проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

Колись Віктор Орбан казав, що в Угорщині ніколи не буде такого парламенту, який проголосує за членство України в Євросоюзі. Це махрова українофобія чи справді серед угорських політиків у нас друзів немає?Українофобська агонія Орбана чи ставка на мовчазних виборців?Рівно за місяць, 12 квітня, угорці обиратимуть новий склад парламенту. Українці та й переважна більшість прогресивно налаштованих європейців очікують, що Євросоюз нарешті здихається Віктора Орбана, який беззмінно керує урядом Угорщини 16 років (!) і ще чотири роки був прем’єром — з 1998 по 2002 роки. Загалом — 20 років. Тобто вся новітня історія сусідньої з нами країни пов’язана з правлінням цієї особи. Соціологічні дослідження прозоро натякають, що Орбана угорці більше бачити прем’єром не хочуть.За даними опитування, оприлюдненого виданням Politico, опозиційна партія Петера Мадяра "Тиса" випереджає керівну партію Орбана "Фідес" — 47% проти 39%. Ще кращі результати "Тисі" обіцяє опитування, проведене Zavecz Research: 50% виборців, які визначилися, підтримують "Тису", тоді як 38% підтримують "Фідес".Але знавці угорських електоральних особливостей вказують на той факт, що частина виборців партії Орбана традиційно не потрапляє в соцопитування — ці люди або відмовляються відповідати на питання соціологів, або перебувають у зоні "не визначилися з вибором". Тобто рішення ухвалюють в останній день або прямо на дільниці. Саме на цю категорію розраховує штаб "Фідес", перетворивши українофобію на головну свою технологію.Угорська влада відверто стала на бік Росії. Орбан вимагає від Євросоюзу скасувати санкції. За його словами, "серйозною загрозою" для Угорщини й Словаччини є не лише війна на Близькому Сході (яку, зауважимо, розпочав його друг Дональд Трамп), але й "українська нафтова блокада, запроваджена Зеленським".Він написав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому закликав "призупинити всі санкції, запроваджені щодо російської енергетики", щоб запобігти зростанню цін на дизельне пальне та бензин. Кілька днів тому Орбан заявив, що Угорщина "ніколи не підтримає фінансової допомоги, яку може надати Україні ЄС, доки українці не пропустять нафту" трубопроводом "Дружба". Нагадаємо, через позицію прем’єра Угорщини на невизначений період завис кредит у сумі 90 мільярдів євро, обіцяний Європейським Союзом.Зрозуміло, що санкцій Європа не скасовуватиме. Але, на жаль, цинічна гра Орбана на темі зростання цін на пальне та газ має прихильників не лише серед угорців. Такими заявами він створює вигідну для себе атмосферу невдоволення пересічних європейців для тиску на європолітиків.Та якщо з Орбаном та його політсилою все зрозуміло, то до загальної ситуації в Угорщині за місяць до голосування є низка запитань, від відповідей на які залежить як результат волевиявлення угорців 12 квітня, так і майбутнє цієї країни.Українські інкасатори й російські політтехнологиВсім добре відома історія із затриманням в Угорщині українських інкасаторів. Вилучені кошти та золото Угорщина досі не повернула. Але якою ж була реакція внутрішніх і зовнішніх гравців на дії угорської влади? Єврокомісія від коментарів відмовилася."Це досить свіжа інформація. Тож дайте нам час дізнатися більше, перш ніж ви ставитимете нам запитання щодо цього", — відмахнувся речник Єврокомісії Олоф Гілл.З часу захоплення бійцями угорського антитерористичного центру інкасаторських машин "Ощадбанку" минуло п'ять днів, але в Брюсселі все ще "дізнаються більше" про подію.Немає реакції й від головного опонента Орбана Петера Мадяра. Так, тема не дуже зручна для коментування під час передвиборчої кампанії, однак для лідера угорської опозиції безкарність силовиків — дуже поганий сигнал. За 16 років правління Орбан вибудував систему, в якій перебування в кріслах керівників силових структур безпосередньо залежить від наслідків квітневих виборів. Аби втриматися на посадах, вони чинитимуть так, як накажуть в уряді. Тож Мадяр ризикує опинитися в ситуації, коли доведеться захищати вибір угорців на вулицях і майданах, а силовики захищатимуть Орбана.Після слів Зеленського про "дзвінок Орбану від ЗСУ" Мадяр став на бік свого суперника, що можна пояснити політичною доцільністю, — угорський прем’єр постійно прив’язує "Тису" та її лідера до України, тому змовчати Мадяр не міг. Однак він не лише підтримав ображеного Орбана, а й закликав керівництво Європейського Союзу "розірвати всі відносини з Україною, поки президент Зеленський не прояснить свої слова і не вибачиться перед усіма угорськими громадянами за свої висловлювання". Не схоже, що ця людина в разі отримання крісла голови уряду Угорщини буде нашим другом.Яка ж тема найбільше зараз хвилює Мадяра? Інформація про російських політтехнологів, які працюють на його опонента. За антиукраїнською істерією та історією з інкасаторами відчувається рука Кремля. Лідер "Тиси" вимагає скликати Комітет національної безпеки та поінформувати про втручання Москви в угорські вибори та пояснити, чому досі не вжито заходів для припинення такого втручання. Однак і тут є нюанс: він закликав Росію не втручатися в угорські вибори і пообіцяв… збалансовані відносини з нею.Чому українцям не варто будувати ілюзії щодо дружби з Угорщиною без ОрбанаБагатьом здається, що після поразки "Фідес" новий прем’єр-міністр Угорщини відновить добросусідські відносини з Україною й часи Орбана згадуватимуться як страшний сон. Але варто бути реалістами й не очікувати дива. Мадяр робив кар’єру у партії "Фідес" та в уряді. До 2024 року його все влаштовувало, а антиурядову діяльність він розпочав після відставки ексдружини Юдіт Варги з посади міністра юстиції. У той час гримів скандал через помилування тодішньою президенткою Каталін Новак засудженого за педофілію. Помилування підписувала Варга. Мадяр почав роздавати інтерв’ю з викриттями корупції у владі, що швидко зробило його популярним.Це до того, що може існувати справжній Мадяр, який робив політичну кар’єру поряд із Орбаном, й опозиційна маска цього політика. Тут не зайвим буде нагадати, що спочатку він виправдовував російську агресію проти України тим, що нашу країну запрошували в НАТО, але коли вловив, що така думка — непопулярна, одразу змінив її на протилежну. Засудив російське вторгнення і навіть приїздив до Києва у липні 2024 року, як раз коли російські терористи вдарили по "Охматдиту".У передвиборчій програмі "Тиси" є пункти, які не надто тішать: її уряд не прийме бюджет ЄС на 2027 рік у його нинішньому вигляді, не схвалить міграційний пакт, а також не підтримає прискорений вступ України до Євросоюзу.Та навіть коли уявити, що лідер опозиції — не дволикий політик і в кріслі прем’єра відновлюватиме добросусідські відносини з Україною, потрібно розуміти, що Орбан нікуди з угорської політики не подінеться. Ті цифри, які зараз дають соціологи, підтверджують, що "Фідес" матиме дуже потужне представництво в опозиції. Вона гойдатиме крісло під новим прем’єром, щоб спровокувати дочасні вибори у 2027 році та повернутися до влади.Існує ще один ризик: у виборах, окрім партій-лідерів, беруть участь і менші партії — переважно консерватори або ультраправі, такі як Mi Hazánk ("Наша батьківщина"). Їй опитування дають необхідні для потрапляння в парламент 5%. Кілька лівих і ліволіберальних партій відмовилися від участі у виборах на користь "Тиси", аби спільно здолати режим Орбана. Але виборча система в Угорщині така, що незначна перевага у процентах голосів може дати значну кількість місць у парламенті. Чим більше учасників перегонів, які "відкушуватимуть" голоси у "Тиси", тим менше місць та може отримати. Для успішної роботи уряду із законодавцями доведеться домовлятися з кимось із міноритаріїв, а домовлятися не буде з ким, що послабить уряд Мадяра на радість Орбану.Отже, перемога опозиційної партії на виборах в Угорщині — гарний сценарій для України. З Мадяром принаймні можна про щось говорити. Але нашій дипломатії вже зараз варто готувати пропозиції про спільні проєкти з Будапештом, щоб ймовірний новий прем’єр-міністр відчув потребу в дружбі з Україною і не перетворився на "Орбана на мінімалках"..

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит Європейського Союзу для України у розмірі 90 мільярдів євро в разі, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори. Про це Роберт Фіцо заявив у спеціальному зверненні, опублікованому на його Facebook-сторінці.Він розповів, що на майбутній зустрічі з головою Єврокомісії планує обговорити питання зупинки роботи нафтопроводу "Дружба". Фіцо додав, що запропонує послуги Словаччини на випадок, якщо на трубопроводі в Україні потрібно буде "затягнути якийсь гвинт"."Але найголовніше послання полягатиме в тому, що Словаччина готова перейняти естафету від Угорщини, якщо це необхідно", — заявив прем’єр-міністр.Він нагадав, що наразі позика Євросоюзу для України в розмірі 90 мільярдів євро є фактично заблокованою."Однак я не наївний. Український президент останнім часом каже про відновлення постачань через місяць-півтора. Тобто після виборів в Угорщині, де він розраховує на перемогу опозиції. Тоді вже не буде жодних шансів на нафту зі сходу. Хіба що естафету Угорщини перейме хтось інший", — зауважив Фіцо.Таким чином він натякнув, що це може зробити Словаччина. Вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня.Словацький прем’єр-міністр додав, що блокування цього "величезного військового подарунка Україні є легітимним інструментом для досягнення відновлення постачань нафти". "У будь-якому разі тепер черга за Європейським Союзом", — підсумував Роберт Фіцо.Нагадаємо, 4 березня речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий зазначав, що Словаччина після розриву контракту на аварійне постачання електроенергії Україні насамперед нашкодить сама собі..

Петер Мадяр, який є лідером угорської опозиційної партії "Тиса", звинуватив премʼєр-міністра Віктора Орбана в залученні російської розвідки до парламентських виборів. Голосування в Угорщині відбудеться у квітні.Стосовно цього Петер Мадяр залишив відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. Він заявив, що представники російської розвідки вже прибули до Будапешта під виглядом дипломатів для впливу на результат виборів."Я закликаю Віктора Орбана негайно припинити операцію та вислати з Угорщини російських таємних агентів, які прибули сюди під дипломатичним прикриттям", — наголосив Петер Мадяр.Він заявив, що вимагає скликання комітету національної безпеки у зв’язку з такою ситуацією.Петер Мадяр додав, що уряд Віктора Орбана отримав від країн-союзниць Угорщини інформацію про те, що Росія втручається у вибори в країни. Мадяр вимагає надання цієї інформації усьому парламенту."Безпека та суверенітет нашої країни зміцнюються цими федеральними системами та відповідальною, передбачуваною зовнішньою політикою. Вони послаблені відчайдушними діями Віктора Орбана. Цього року ми святкуємо сімдесяту річницю 1956 року. Угорці не будуть стояти, склавши руки, поки Віктор Орбан закликає росіян проти нас", — написав Петер Мадяр.Також у своєму дописі він зауважив, що Україна та президент Володимир Зеленський є "загрозою зі Сходу" на рівні з "Путіним".Проєкт журналістів Центральної Європи VSquare опублікував власне розслідування щодо російського впливу. За даними видання, уряд Росії доручив команді політтехнологів втрутитися у парламентські вибори в Угорщині. Керує операцією перший заступник керівника адміністрації Путін Сергій Кірієнко.Операцію планують у новоствореному управлінні зі стратегічного партнерства та співробітництва Росії, яке створили після провальної операції з впливу на вибори у Молдові 2025 року, коли проросійські партії програли.Росіяни розміщують команди спеціалістів з маніпуляцій у соціальних мережах у посольстві Росії в Будапешті, яким нададуть дипломатичні або службові паспорти для захисту від висилки. Також щонайменше троє представників розвідки вже прибули до Угорщини задля участі в цій операції. Парламентські вибори в Угорщині пройдуть 12 квітня 2026 року.Нагадаємо, в жовтні минулого року лідер "Тиси" заявляв, що після можливої перемоги на виборах змінить підхід до війни в Україні. Його не влаштовує, яку політику в цьому плані проводить нинішній угорський уряд..