# вибори

У суботу, 24 січня, угорський прем'єр Віктор Орбан виступив із різкою заявою, звинувативши Київ у відвертих спробах вплинути на результати парламентських виборів в Угорщині. Попри нібито зовнішній тиск, він зазначив, що країна збереже свій курс і не піддасться жодному залякуванню.Про це політик написав у своїй соцмережі X. Звинувачення у "наступі" на вибориУ своєму дописі Орбан заявив, що Україна вдається до відкритого тиску, аби змінити політичний ландшафт Угорщини."Українці перейшли в наступ. Вони погрожують і відкрито втручаються у вибори в Угорщині. Їхня мета — забезпечити собі фінансування і якомога швидше увійти до Євросоюзу", — написав прем’єр.Позиція Угорщини: "ні" грошам і "ні" війніОрбан наголосив, що як член ЄС Угорщина має повне право блокувати рішення, які вважає шкідливими для себе. Він окреслив ключові тези свого уряду, які стали фундаментом його передвиборчої кампанії:захист бюджету. Уряд не допустить передачі коштів угорських платників податків Україні;відмова від участі в конфлікті. Будапешт продовжує наполягати на недопущенні втягування країни у війну;суверенітет. Орбан наголосив, що угорців неможливо залякати, і закликав показати характер як Брюсселю, так і Києву.Наприкінці свого звернення політик підсумував позицію Будапешта коротким гаслом: "Ми не будемо платити!".Раніше під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 22 січня Володимир Зеленський гостро розкритикував внутрішні сили в ЄС, які працюють на виснаження Європи. Президент іронічно натякнув на деструктивну роль угорського прем'єра Віктора Орбана, зауваживши, що політики, які ігнорують спільні інтереси заради Росії, мають нести відповідальність.Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС і США близькі до угоди щодо "плану процвітання" для України, який ґрунтується на п’яти стовпах: продуктивність, інтеграція України в ринок ЄС, інвестиції, донори та реформи.Нагадаємо, що 6 січня Віктор Орбан виступив із резонансними прогнозами щодо майбутнього ЄС. Політик вважає, що вже наступного року об’єднання може охопити хаос, проте запевняє, що Будапешт залишатиметься у складі блоку..

Центральна виборча комісія ініціює встановлення шестимісячного підготовчого етапу перед початком будь-яких виборів у повоєнний час. На думку відомства, цей час дозволить оцінити безпекові умови на територіях та організувати голосування для мільйонів українців за кордоном.Як повідомив голова Комісії Олег Діденко, такий перехідний період необхідний для вирішення низки критичних питань, спричинених війною. При цьому самі строки проведення виборів пропонується залишити без змін: 90 днів для президентських та 60 днів для парламентських перегонів.Навіщо потрібен підготовчий етапЗа словами Олега Діденка, пів року паузи дозволять державі:оцінити ситуацію на місцях. Проаналізувати можливість проведення голосування на окремих територіях та перевірити стан виборчої інфраструктури.організувати голосування за кордоном. МЗС має розрахувати витрати на створення додаткових дільниць у безпечних країнах.актуалізувати списки. Забезпечити взаємодію державних реєстрів для уточнення даних про виборців.захистити виборчий процес. Напрацювати безпекові протоколи та інструменти протидії іноземному втручанню.Права ВПО, військових та голосування за межами РФОкрему увагу ЦВК приділяє реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців та українців за кордоном. Зокрема, пропонується подальша лібералізація процедур зміни виборчої адреси та місця голосування.Крім того, Комісія пропонує законодавчо закріпити заборону на організацію та проведення виборів на території Російської Федерації та Республіки Білорусь. Українські громадяни, які перебувають у цих країнах, зможуть проголосувати в сусідніх безпечних державах.Під час обговорення учасники засідання зосередилися на питаннях безпеки та актуалізації Державного реєстру виборців, що є ключовим для проведення чесних і прозорих виборів після завершення бойових дій.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні..

Лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко та її соратники активно намагаються провести паралель між нинішнім розслідуванням і її арештом за часів Януковича. Однак прямого зв’язку з можливими виборами в Україні ця справа не має.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Чесно кажучи, я би сам Януковича не порівнював. Принаймні я не пам'ятаю там, що би тоді був пакетик із "Нової пошти", — пожартував він.Продовжуючи серйозно, український президент заявив, що не бачить, як ця справа пов'язана з виборами в Україні, якщо чесно."Було, напевно, таке бажання, з того, що я побачив у відео, і з деталей слідства, — щось зробити з монобільшістю. Це не вперше, я це вже казав. Напевно, й не востаннє. Всі хочуть якимось чином впливати на монобільшість", — натякнув Володимир Зеленський.Відповідаючи на інше запитання, президент України зауважував, що розвалити монобільшість — завжди було великим бажанням різних фінансових і політичних груп. Так відбувалося від початку існування монобільшості, ще п’ять років тому. Адже всі хотіли впливати на монобільшість, на "Слугу народу", голосувати ті закони, які комусь потрібні.Попередній контекстУ п'ятницю, 16 січня, лідерці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко, яку підозрюють у підкупі народних депутатів в обмін на голосування, обрали запобіжний захід у вигляді застави в 33,3 мільйона гривень.Також політикиня зобовʼязана прибувати за викликом суду, слідчого, прокурора, не відлучатися з Київської області, повідомляти про зміну проживання або роботи, утриматися від спілкування з низкою депутатів, здати паспорти для виїзду за кордон. Обовʼязку носити електронний браслет немає.Перед цим Тимошенко назвала звинувачення на свою адресу "політичною справою", а відео, на якому, за версією Національного антикорупційного бюро України, вона обговорювала передачу коштів, є нібито цілком сфальшованим.Лідерка парламентської фракції "Батьківщина" також заявляла, що їй заблокували рахунки, з яких вона сподівалась сплатити заставу.Раніше НАБУ та САП офіційно підтвердили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі..

Народний депутат від "Слуги народу" Роман Кравець відмовився від мандата. Лише сьогодні — в понеділок, 19 січня, — Центральна виборча комісія України (ЦВК) офіційно визнала його народним обранцем.Про своє рішення Роман Кравець повідомив у коментарі журналістам "Української правди". Він пояснив, що виїхав до Ізраїлю через проблеми із зором на законних підставах."Я ухвалив для себе рішення, що до Верховної Ради не йду та відмовляюся від мандата депутата. Бо вважаю, що під час війни у владі повинні бути професійні люди з досвідом. Зараз розумію, що мого досвіду не вистачає, щоби зараз під час війни бути народним обранцем", — наголосив Кравець.Він зазначив, що своїм місцем поступається за списком "найдостойнішій людині, яка йде після мене, директору турагентства"."Його досвід найближчім часом знадобиться багатьом", — зауважив Роман Кравець.Наступним за Кравцем у виборчому списку від "Слуги народу" йде підприємець Богдан Козуб.Сьогодні ЦВК визнала Романа Кравця обраним народним депутатом замість Дмитра Наталухи, призначеного парламентом на посаду голови Фонду державного майна.Що відомо про Романа КравцяЗа інформацією руху "Чесно", Роман Кравець може бути адміністратором Telegram-каналу "Джокер". Журналісти видання Forbes отримали номер телефону Кравця та перевірили його за допомогою сервісу Getcontact, який дозволяє дізнатися, як цей номер записаний у контактах інших користувачів. У декількох випадках це "Рома Кравець Джокер" і подібні назви.Журналістам Кравець розповідав, що канал продав. Організація з моніторингу ЗМІ "Детектор медіа" називала "Джокер" серед каналів, що пов'язані з Офісом президента, а також публікують неперевірену інсайдерську інформацію та займаються чорним піаром.Він також 2024 року декілька разів виїжджав за кордон. Свої поїздки пояснював закупівлею дронів. У цей час він перебував на відпочинку. Є інформація, що у вересні цього року він мав зустріч із підсанкційним київським бізнесменом Сеяром Куршутовим і ексголовою Офісу президента Андрієм Богданом. Романа Кравця зняли з військового обліку. У цей час він перебував за кордоном. Медійники з’ясували, що за час повномасштабного вторгнення Кравець щонайменше п’ять разів виїжджав за кордон, а сам він пересувався Києвом кортежем і перебував під захистом охорони та СБУ. Крім того, зростали і його статки, за останні два роки Кравець придбав автівок на вісім мільйонів гривень, а також проживав у квартирі на сто квадратних метрів у елітному житловому комплексі "Чикаго" в Києві.Раніше, 2019 року, він невдало балотувався до Верховної Ради від партії "Слуга народу" (№153 у списку). На момент виборів працював заступником директора з інформаційних технологій і безпеки в ТОВ "ССЛ Консалтинг", яка займалась наданням в оренду нерухомості. Компанія пов’язана з бізнесменом та політиком Геннадієм Корбаном.Роман Кравець має професійно-технічну освіту. Він народився 8 липня 1994 року.Нагадаємо, що 4 листопада минулого року Дмитро Слинько склав присягу народного депутата від фракції "Слуга народу". 29 жовтня ЦВК визнала його обраним і зареєструвала народним депутатом України. Він замінив Анну Колісник, яка втрапила у скандал..

У понеділок, 19 січня, Центральна виборча комісія України (ЦВК) визнала Романа Кравця обраним народним депутатом. Він прийшов у парламент замість Дмитра Наталухи, якого призначили на посаду голови Фонду державного майна.Про це повідомила пресслужба секретаріату ЦВК."До комісії надійшла постанова Верховної Ради України від 14 січня 2026 року, якою достроково припинено повноваження народного депутата України Дмитра Наталухи, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Слуга народу", у зв’язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень", — ідеться в повідомленні.ЦВК розглянула вказану постанову та визнала Романа Кравця, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Слуга народу" під №153, обраним народним депутатом України на виборах.Що відомо про Романа КравцяЗа інформацією руху "Чесно", Роман Кравець може бути адміністратором Telegram-каналу "Джокер". Журналісти видання Forbes отримали номер телефону Кравця та перевірили його за допомогою сервісу Getcontact, який дозволяє дізнатися, як цей номер записаний у контактах інших користувачів. У декількох випадках це "Рома Кравець Джокер" і подібні назви.Він також 2024 року декілька разів виїжджав за кордон. Свої поїздки пояснював закупівлею дронів. У цей час він перебував на відпочинку. Є інформація, що у вересні цього року він мав зустріч із підсанкційним київським бізнесменом Сеяром Куршутовим і ексголовою Офісу президента Андрієм Богданом. Романа Кравця зняли з військового обліку. У цей час він перебував за кордоном. Медійники з’ясували, що за час повномасштабного вторгнення Кравець щонайменше п’ять разів виїжджав за кордон, а сам він пересувався Києвом кортежем і перебував під захистом охорони та СБУ. Крім того, зростали і його статки, за останні два роки Кравець придбав автівок на вісім мільйонів гривень, а також проживав у квартирі на сто квадратних метрів у елітному житловому комплексі "Чикаго" в Києві.Раніше, 2019 року, він невдало балотувався до Верховної Ради від партії "Слуга народу" (№153 у списку). На момент виборів працював заступником директора з інформаційних технологій і безпеки в ТОВ "ССЛ Консалтинг", яка займалась наданням в оренду нерухомості. Компанія пов’язана з бізнесменом та політиком Геннадієм Корбаном.Роман Кравець має професійно-технічну освіту. Він народився 8 липня 1994 року.Нагадаємо, що 21 жовтня минулого року Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки від "Слуги народу" Анни Колісник про складання депутатських повноважень. За це проголосували 262 депутати..

У Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Про це на засіданні відповідної робочої групи повідомив її голова, народний депутат Олександр Корнієнко, передає "Суспільне"."У Раді працюватимуть підгрупи народних депутатів, які готуватимуть законодавчі пропозиції щодо проведення виборів", — йдеться у повідомленні.За словами нардепа, підгрупи працюватимуть за наступними напрямками:адміністрування виборів та виборчої інфраструктури;напрацювання критеріїв безпеки для організації і проведення виборів;забезпечення реалізації виборчих прав військових;ВПО, тимчасово окуповані та прифронтові території;участь у виборах українців, які перебувають за кордоном;інформаційне забезпечення виборів, інформаційну безпеку та проведення передвиборчої агітації;виконання міжнародних зобов’язань України у сфері виборів.Водночас депутатка від "Європейської Солідарності" Ірина Геращенко заявила, що не погоджується з визначеним складом керівників підгруп, адже серед очільників немає представників "ЄС", "Батьківщини" чи інших політичних сил."Ми наполягаємо на те, що представник нашої фракції теж буде очолювати одну з підгруп", — додала вона.Своєю чергою, Корнієнко заявив, що політичну пропорційність буде враховано, а фінальний склад керівництва підгруп доведуть до учасників згодом. Нардеп також додав, що до кінця січня підгрупи мають напрацювати драфти відповідних законопроектів.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні..

У середу, 7 січня, Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.Про це повідомила прес-служба секретаріату ЦВК. Там зазначили, що відповідні пропозиції надішлють у Верховну Раду України та робочій групі з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо проведення виборів."Комісія від початку повномасштабної агресії Росії працює над визначенням потенційних ризиків і проблемних питань, які можуть виникнути під час організації повоєнних виборів, та пошуку оптимальних шляхів їх вирішення. У вересні 2022 року напрацьовано перший пакет законодавчих пропозицій як початкову рамку для удосконалення виборчого законодавства", — йдеться в повідомленні.Надалі ЦВК з активним залученням представників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів України, громадянського суспільства та міжнародних інституцій продовжила роботу в межах трьох робочих груп із напрацювання:механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів;пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави;плану заходів щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів."За результатами діяльності цих робочих груп ЦВК підготувала відповідні законодавчі пропозиції, які враховують як особливості, так і потенційні ризики майбутніх виборів. Їх може розглянути робоча група під час напрацювання законопроекту про вибори, які не проводили у зв’язку з введенням воєнного стану", — наголосили у ЦВК.Окрім того, в комісії переконані, що дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій — стратегічний документ у сфері євроінтеграції, співвиконавцем якого є й ЦВК. Тож розроблені пропозиції також є внеском у виконання державою своїх євроінтеграційних зобов'язань."Водночас ЦВК жодним чином не наполягає, що запропоновані нею пропозиції є безальтернативними варіантами розв’язання проблем післявоєнних виборів. Навпаки, ми хочемо, щоби вони стали стимулом або тригером для широкої дискусії для пошуку відповідей на запитання, як у післявоєнних умовах забезпечити виборчі права громадян і захистити українські демократичні вибори від втручання держави-агресорки", — підсумував голова ЦВК Олег Діденко.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей..

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

Переважна більшість українців вважає проведення виборів до повного завершення війни недоцільним. Водночас зростає частка тих, хто готовий до голосування за умови припинення вогню та наявності гарантій безпеки. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період з 26 листопада до 29 грудня 2025 року.  Ставлення до виборів: ключові цифриЗгідно з даними опитування, суспільні настрої щодо виборчого процесу розподілилися так:59% опитаних переконані, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди та повного закінчення війни.23% респондентів підтримали б проведення виборів у разі перемир'я та отримання безпекових гарантій (цей показник зріс майже втричі порівняно з березнем минулого року).Лише 10% громадян вважають за потрібне йти на дільниці до припинення бойових дій.Вплив довіри до президента на виборчі настроїСоціологи виявили пряму залежність між рівнем довіри до Володимира Зеленського та ставленням до виборів. Ті, хто довіряє главі держави, майже одностайно виступають за відтермінування голосування до миру. Натомість серед людей, які "зовсім не довіряють" президенту, запит на зміни найвищий: 28% із них хочуть виборів негайно, а 34% — одразу після припинення вогню.Демократія проти авторитаризмуУ питанні політичного вектора країни думки розділилися, причому значно зросла частка тих, хто не може визначитися (з 9% до 24%):42% українців бачать рух держави до демократії.34% опитаних вважають, що країна схиляється до авторитаризму. Примітно, що навіть серед критиків, які вбачають авторитарні тенденції, майже половина (46%) все одно виступає проти виборів до кінця війни.Корупція: обережний оптимізмОцінка боротьби з корупцією залишається стабільною. Більшість населення (57%) бачить позитивні зрушення та реальні спроби викорінити зловживання. Водночас кількість тих, хто вважає Україну "безнадійно корумпованою", зменшилася з 40% до 35%.Раніше повідомлялось, що більшість поляків не сподіваються на завершення війни в Україні 2026 року. Переважно це прихильники нинішньої влади, але є й чимало тих, хто голосував за опозицію. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський наголосив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі..

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Про це в інтерв’ю "Укрінформу" заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко. Посадовець наголосив, що проведення голосування під постійними обстрілами є неможливим. Щойно ситуація дозволить скасувати воєнний стан, розпочнеться підготовка до перших повоєнних виборів. Очільник ЦВК пояснив, що терміни їх проведення залежатимуть від чинного законодавства: наразі закон передбачає старт виборчих перегонів до парламенту вже за місяць після скасування особливого стану. Водночас він акцентував на необхідності знайти баланс у термінах підготовки, щоб забезпечити відповідність виборів міжнародним стандартам, не затягуючи процес надмірно."Питання строків — завжди питання балансу. З одного боку, що більший строк, то краще можна підготуватися і сподіватися, що наші вибори будуть краще відповідати міжнародним стандартам і найкращим практикам, ніж якщо цей строк буде меншим. З іншого — цей строк не має бути надмірно великим", — резюмував Діденко.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Президент України Володимир Зеленський підтвердив свою готовність до проведення виборів, але наголосив, що для цього потрібні законодавчі зміни та гарантії безпеки від партнерів. Окрім того, глава держави запросив Дональда Трампа виступити в українському парламенті, що може стати сигналом до припинення вогню.Про це він розповів журналістам, коментуючи деталі перемовин з американською стороною.Про проведення виборівПрезидент зазначив, що питання виборів не було предметом тривалих дискусій із Дональдом Трампом, оскільки позиція України є відкритою та зрозумілою. За словами Зеленського, для запуску виборчого процесу необхідно виконати дві ключові умови:законодавчий рівень. Парламент має внести відповідні зміни до українського законодавства;безпековий рівень. Партнери повинні забезпечити умови безпеки, які дозволять провести демократичне голосування."Моя позиція чітка: я готовий. Дайте безпеку, дайте зміни законодавства. Ми про це довго не говорили, бо немає сенсу обговорювати те, що я і так підтримую", — зауважив Зеленський.Візит Трампа як символ припинення вогнюГлава держави позитивно оцінив намір Дональда Трампа відвідати Україну та звернутися до Верховної Ради. Зеленський підкреслив, що приїзд американського лідера безпосередньо в Київ (а не до польського кордону) стане потужним геополітичним сигналом."Якщо президент США прилетить в Україну — і бажано вже літаком прямо до нас, а не потягом через Польщу — це означатиме, що ми точно можемо розраховувати на припинення вогню", — заявив Президент.На думку Зеленського, особиста присутність Трампа в Україні буде корисною для "адвокації плану закінчення війни" та зміцнення двосторонніх відносин.Раніше Володимир Зеленський повідомив, що Україна розробляє багаторівневу систему захисту, яка дозволить об'єктивно фіксувати порушення режиму припинення вогню та запобігати російським операціям "під чужим прапором". Ключовим елементом цієї системи стане міжнародна моніторингова місія.Також, за даними Зеленського, українська сторона обговорює питання щодо розміщення американських військ на території нашої країни з лідером США Дональдом Трампом.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні буде скасовано лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі.Як зазначив Зеленський, майбутній основний договір про припинення війни матиме чотири сторони-підписанти, а система безпеки базуватиметься на силі Збройних сил України та юридично зобов'язувальних гарантіях від США. При цьому європейські лідери братимуть безпосередню участь в обговоренні деталей документа з Росією.Цікаво, що Володимир Зеленський заявив про готовність до прямих перемовин із лідером Кремля Володимиром Путіним та розкрив графік підготовки мирного плану. Ключові документи для підписання можуть бути готові вже у січні 2026 року..

Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення інформаційно-комунікаційної системи (АІКС) "Всеукраїнський референдум". Вона функціонуватиме як компонент системи "Вибори".Про це повідомили на сайті Центральної виборчої комісії. Там наголосили, що це компонент Єдиної інформаційної-аналітичної системи (ЄАІС) "Вибори" шляхом її модернізації. Також затверджено порядок створення зазначеної системи.Водночас комісія звернулася до Верховної Ради України та Кабінету міністрів України щодо вжиття заходів, спрямованих на виділення коштів для створення АІКС "Всеукраїнський референдум" у системі "Вибори".Окрім того, ЦВК звернулася до міжнародних партнерів щодо надання сприяння у створенні АІКС "Всеукраїнський референдум"."Законодавство України поклало на ЦВК обов’язок створення Єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Комісії, яка міститиме компоненти для проведення виборів і референдумів. Однак кошти на запуск відповідної ЄІАС у державному бюджеті не виділялися раніше і не передбачені на 2026 рік", — ідеться в повідомленні.З огляду на це, комісія вбачає за найоптимальніший варіант створити АІКС "Всеукраїнський референдум" як компонент нинішньої системи "Вибори", яку цього року модернізовано та посилено в плані кіберзахисту."При цьому комісія звернулася до парламенту, уряду, а також міжнародних партнерів посприяти у реалізації цього рішення", — пояснив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

На сьогодні питання проведення виборів в Україні активно порушується міжнародними партнерами та іноземними медіа. Проте наразі воно має серйозні безпекові та правові обмеження.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами глави держави, запити щодо можливості організації президентських виборів надходили, зокрема, від Сполучених Штатів Америки, а раніше подібні сигнали лунали і з боку Росії. Водночас Зеленський наголосив, що не тримається за владу, однак виборчий процес має бути законним."Давайте я проговорю детально це питання. Передусім запит і меседж був від Сполучених Штатів Америки. Ми знаємо, до цього лунало це і від росіян. І я завжди казав: не тримаюся за крісло, ми готові до цього. Я політично готовий, але потрібно бути готовими законодавчо, щоб вибори були потім визнані легітимними", — заявив президент.Зеленський зауважив, що ключовою передумовою для будь-якого голосування є повна безпека на всій території України. За його словами, без гарантій безпеки проведення виборів або референдуму є неможливим."Повинно бути безпечне небо і безпека всюди на нашій території, принаймні на час виборів або референдуму. Бо референдум — це ті самі вибори", — зазначив глава держави.Президент також наголосив на необхідності забезпечити право голосу для всіх громадян України — військовослужбовців, цивільного населення, внутрішньо переміщених осіб та українців, які перебувають за кордоном. До того ж, не менш вадливо, на думку Зеленського, є й  участь міжнародних спостерігачів, без яких неможливе визнання результатів виборів легітимними.Крім того, Зеленський повідомив про інформацію Служби зовнішньої розвідки України щодо намірів Росії дискредитувати можливі українські вибори. За його словами, РФ уже працює над відповідним сценарієм."Росія вже поставила завдання зробити все, щоб була можливість голосувати у українців, які знаходяться на території Росії, а також у тих українців, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України. Завдання так і стоїть — підіймати це питання, щоб потім заявити, що Росія не визнає ці вибори", — пояснив президент.Він вважає, що Кремль у будь-якому разі намагатиметься просувати тезу про нібито нелегітимність української влади."Росія сама є нелегітимною і тому буде давати меседжі відповідні щодо нелегітимності української влади", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори та референдум в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..

Проведення референдуму в Україні є реальним. На ньому громадяни можуть оцінити "мирний план" США. Але він відбудеться лише в тому разі, якщо Росія погодиться припинити вогонь на 60 днів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню Axios. Він пояснив це тим, що проведення референдуму пов'язане зі серйозними політичними, логістичними та безпековими питаннями."Тому припинення вогню на 60 днів для підготовки та проведення голосування є мінімумом", — пояснив український президент.Він також додав, що йому наразі не зрозуміло, чи готова Росія взагалі погодитися з планом, який пропонує адміністрація Дональда Трампа."У мене є деякі розвідувальні дані... Але зараз я перебуваю в моменті, коли хочу вірити тільки словам лідерів", — заінтригував Зеленський.Він порівняв таке голосування з референдумом щодо Brexit у Великій Британії — з активною агітацією по обидва боки щодо вкрай складного питання, але водночас у значно стисліше терміни та в державі, що воює.Український лідер підтвердив, що спецпредставник президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер готові відвідати Україну, щоби пояснити переваги угоди. При цьому, за його словами, можливо, сам президент США Дональд Трамп має приїхати, щоби надати аргументи.Однак він попередив, що якщо така кампанія відбуватиметься на тлі російських атак, які триватимуть, це закінчиться погано. За всіх розмов про гарантії безпеки й економічні вигоди "люди будуть бачити ракети".Президент України також звернув увагу на такий аспект: якщо з міркувань безпеки люди не прийдуть голосувати, результат може виглядати нелегітимним."Краще не проводити референдум узагалі, ніж проводити референдум, на який люди не мають можливості прийти та проголосувати", — пояснив Володимир Зеленський.Неназваний американський чиновник розповів Axios, що росіяни розуміють необхідність припинення вогню в разі проведення референдуму, однак хочуть коротші терміни.Нагадаємо, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори та референдум в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян..