# вибори

Президент Володимир Зеленський припустив, що може знову балотуватися на посаду глави держави, якщо національне голосування доведеться проводити в умовах крихкого припинення вогню, а не після повного завершення війни.Про це він сказав в інтерв'ю виданню Axios.Як зазначає видання, хоча у вересні 2025 року Володимир Зеленський заявляв про намір піти з політики одразу після закінчення бойових дій, наразі ситуація змінилася. Глава держави зазначив, що сценарій проведення виборів під час "нестабільного перемир'я" є цілком імовірним, і в такому разі він не відкидає своєї кандидатури."Це буде залежати від народу. Побачимо, чого вони хочуть", — наголосив Зеленський.Окрім внутрішньополітичних питань, президент розкрив деталі переговорного процесу щодо моніторингу безпеки:сторони попередньо погодили механізм контролю за припиненням вогню за допомогою дронів під керівництвом США;Росія наразі погоджується лише на одноденне перемир'я для проведення виборів, тоді як Україна наполягає на необхідності 60-денної паузи;Зеленський назвав позицію Москви щодо термінів голосування "абсурдною" та ознакою того, що Кремль не готовий до справжнього миру.Нагадаємо, раніше перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив, що для запуску виборчого процесу в Україні та підготовки необхідної законодавчої бази критично важливо забезпечити щонайменше 60 днів "повної тиші" без обстрілів та повітряних атак. У Верховній Раді наголошують, що проведення демократичного голосування під прицілом російських гармат є неможливим, тому режим припинення вогню має бути сталим і тривалим..

Для запуску виборчого процесу в Україні та підготовки необхідної законодавчої бази критично важливо забезпечити щонайменше 60 днів "повної тиші" без обстрілів та повітряних атак. У Верховній Раді наголошують, що проведення демократичного голосування під прицілом російських гармат є неможливим, тому режим припинення вогню має бути сталим і тривалим.Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко у коментарі "Укрінформу". Перший віцеспікер парламенту зазначив, що будь-яке голосування — від старту кампанії до підрахунку голосів — має відбуватися без безпекових загроз. "Під "шахедами", під гарматами не проводяться вибори. Це всі розуміють, і в парламенті, і наша переговорна група", — наголосив Корнієнко.За словами політика, термін у 60 днів, про який раніше згадував президент Володимир Зеленський, є мінімально необхідним для забезпечення справжньої "тиші". Корнієнко відкинув можливість будь-яких компромісних варіантів щодо безпеки: "Не може бути мови про якісь напівзаходи, що Путін каже про "один день" і ще щось. Це так не працює".Окрім безпекового фактора, існують і юридичні перепони. Нардеп зауважив, що чинний правовий режим воєнного стану не передбачає проведення виборів. Тож парламенту знадобиться час на підготовку та ухвалення спеціального закону, який би врегулював процедуру голосування в нинішніх умовах.Нагадаємо, декілька днів тому президентка Європарламенту Роберта Мецола заявила, що спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора. За даними Інституту вивчення війни, Кремль продовжує обговорювати майбутні вибори в Україні, щоби просувати своє хибне твердження про нелегітимність нинішнього українського уряду. Росія наполягає на засобах контролю над політикою України..

Російські спецслужби активізують зусилля для збереження при владі чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, вбачаючи в ньому ключову фігуру для просування інтересів Москви всередині Євросоюзу. На тлі зростальної популярності опозиції Кремль залучає розвідувальні ресурси, щоб завадити зміні режиму в країні та не допустити виходу Будапешта з-під впливу Росії.Про це йдеться в аналітичному матеріалі The Times.Орбан як "стратегічний актив" ПутінаАналітики наголошують, що Угорщина займає особливе місце у зовнішньополітичній стратегії Кремля. Для російського диктатора Володимира Путіна лояльність Віктора Орбана є критично важливою, іноді навіть вагомішою за підтримку інших західних лідерів. На майбутніх парламентських виборах Москва намагатиметься дискредитувати головного конкурента чинного прем'єра — Петера Мадяра, якого російська розвідка вже намагалася виставити "маріонеткою Брюсселя".Сам Орбан будує свою кампанію на залякуванні виборців, стверджуючи, що перемога опозиції нібито призведе до того, що Євросоюз "відправлятиме угорців воювати за Україну". Натомість Петер Мадяр обіцяє, що у разі його приходу до влади "з ізоляцією Угорщини від Заходу буде покінчено".Зловісні прогнози аналітиківЕксперти застерігають, що методи впливу РФ ставатимуть дедалі агресивнішими. Керівник аналітичного центру Political Capital у Будапешті Петер Креко відверто заявляє про високі ризики дестабілізації виборчого процесу."Я думаю, ймовірність більш серйозного і більш зловісного російського втручання в угорські вибори безумовно зросте", — наголосив Креко у коментарі журналістам.Звикання до загрозиЦікаво, що попри очевидну близькість Орбана до Москви, угорське суспільство демонструє певну апатію до цього факту. Неназваний колишній угорський дипломат зауважив для The Times, що ситуація, яка сьогодні сприймається як норма, ще десять років тому викликала б масові протести."Люди звикли до цього, і це більше не викликає шоку або гніву", — констатував він.Наразі російська Служба зовнішньої розвідки вже активно підіграє передвиборчій кампанії Орбана, звинувачуючи Захід у спробах "зміни режиму" в Будапешті.Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив із різкою заявою на адресу керівництва України. Коментуючи риторику президента Володимира Зеленського щодо Будапешта, угорський лідер заявив, що українська сторона намагається безпосередньо впливати на внутрішньополітичні процеси в його країні..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив із різкою заявою на адресу керівництва України. Коментуючи риторику президента Володимира Зеленського щодо Будапешта, угорський лідер заявив, що українська сторона намагається безпосередньо впливати на внутрішньополітичні процеси в його країні.Слова Орбана пролунали під час його пресконференції з держсекретарем США Марко Рубіо, пише Index."Збройна" участь у виборчій кампаніїЗа словами Орбана, для України не мало значення, як саме вирішаться вибори, тому офіційний Київ вирішив стати активним учасником кампанії. Він наголосив, що така позиція українського президента та держави загалом не є несподіванкою, проте Угорщина розцінює це як виклик."Ми виходимо зі здорового глузду, нас це не повинно дивувати. Український Президент та Україна будуть активними гравцями на цих виборах, і ми повинні перемогти і їх", — заявив Орбан.Звинувачення у фінансуванні опозиціїНайбільш резонансною частиною заяви Орбана стало твердження про фінансову підтримку угорських опозиційних сил з боку України. Прем'єр-міністр наголосив, що доля виборів має вирішуватися виключно угорським народом, тоді як Україна нібито втручається у цей процес "з повною силою та озброєнням"."Ми знаємо, що вони фінансують наших опонентів, ми знаємо, як це відбувається", — підсумував Віктор Орбан, додавши, що Угорщина готова протидіяти таким методам впливу.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо.Раніше повідомлялось, що уряд Віктора Орбана може отримати нові кошти від Європейського Союзу. До того ж Брюссель відчутно пом’якшив загалом жорстку риторику на його адресу. Це відбувається перед важливими виборами в Угорщині..

Уряд Віктора Орбана може отримати нові кошти від Європейського Союзу. До того ж Брюссель відчутно пом’якшив загалом жорстку риторику на його адресу. Це відбувається перед важливими виборами в Угорщині.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на людей, які добре обізнані зі ситуацією навколо угорських виборів.Річ у тому, що посадовці ЄС не хочуть, аби їх вважали такими, що втручаються у вибори або дають Віктору Орбану додаткові аргументи для його антибрюссельської кампанії.Опитування показали, що Орбан може програти вибори 12 квітня, оскільки опозиційна партія "Тиса" на чолі з Петером Мадяром випереджає "Фідес" Орбана приблизно на 10 пунктів.Також джерела медійників запевнили, що "Тиса" теж закликала інституції Євросоюзу проявити стриманість під час виборчої кампанії. У недільній промові Мадяр пообіцяв зміцнити позиції Угорщини в ЄС."Місце Угорщини — в Європі, не тільки тому, що ми потребуємо Європи, а й тому, що Європа потребує нас", — наголосив він.За словами співрозмовників журналістів, Єврокомісія вже розпочала обережніше висловлюватися у своїх публічних заявах щодо Угорщини та питань верховенства права.До того ж, попри останні застереження, уряду Віктора Орбана можуть виділити близько 2,4 мільярда євро нових коштів до виборів."За декілька місяців до таких історичних і вирішальних виборів, вони дійшли висновку, що найкраще нічого не робити. Європейська комісія страхує свої ризики, що є нормальним", — пояснив журналістам угорський посадовець. Він акцентував, що все, що зроблять інституції ЄС, Віктор Орбан може використати проти Брюсселя. І він готується до таких контратак.«Усе, що ми скажемо або не скажемо, він використає проти нас", — заявив неназваний представник Європейського парламенту в розмові з медійниками.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що зараз саме Україна тримає європейський фронт. Тож завдяки нашій армії балтійські держави наразі є вільними, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не думати про те, як нарощувати своє військо..

Кремль продовжує обговорювати майбутні вибори в Україні, щоби просувати своє хибне твердження про нелегітимність нинішнього українського уряду. Росія наполягає на засобах контролю над політикою України.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони цитують інтерв'ю пропагандистам заступника міністра закордонних справ Росії Михайла Галузін, який повторив спростоване твердження про "нелегітимність" президента України Володимира Зеленського та заявив, що пропозиція Володимира Путіна від березня 2025 року до ООН щодо створення тимчасової зовнішньої адміністрації в Україні все ще є варіантом.Галузін стверджував, що управління ООН дозволить провести "демократичні" вибори та створити уряд, з яким Росія зможе підписати мирний договір і "легітимні" документи про майбутню двосторонню співпрацю, маючи на увазі, що Росія не може підписувати обов'язкові угоди з нинішнім українським урядом, і що будь-які майбутні вибори, які контролюватиме нинішній уряд, будуть недемократичними."Заклики Кремля до управління ООН в Україні є відмовою від суверенітету та легітимності України", — зауважили аналітики.Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш і речник Ради національної безпеки Білого дому Джеймс Г’юїтт відхилили такі пропозиції, коли Путін вперше представив їх у березні 2025 року, заявивши, що управління ООН стане порушенням законного уряду України, Конституції України та права вибору українського народу.Експерти наголосили, що пропозиція Кремля щодо нагляду ООН за виборами є спробою надати Росії, постійному члену Ради безпеки ООН, право вето на будь-яку резолюцію, яка не встановлює систему управління ООН, що призведе до бажаного Росією результату прокремлівської політичної домовленості в Києві."Кремль продовжує сигналізувати, що відхилить будь-який результат виборів, який не призведе до такого проросійського уряду в Україні", — акцентували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWДовгострокові та змістовні гарантії безпеки США для України повинні передувати угоді про припинення війни, щоби запобігти заявленому наміру Кремля відхилити такі гарантії після того, як Україна зобов'язалася поступитися територією.Генерал армії Генерального штабу Валерій Герасимов продовжує посилювати захоплення Росією невеликих сіл і полів, щоби вплинути на поточні переговори та підштовхнути Захід і Україну до поступки російським територіальним вимогам.Російські війська продовжують рухатися повільними темпами та не віщують краху українських ліній.Нещодавні українські тактичні контратаки звільнили декілька невеликих поселень уздовж річок Янчур і Гайчур у напрямках Олександрівки та Гуляйполя.Росія випробовує систему стратосферного зв'язку як альтернативу Starlink, яку деякі російські блогери вже відкинули як неадекватну заміну.Українські війська нещодавно просунулися на півночі Харківської області та на напрямках Олександрівки та Гуляйполя.Нагадаємо, декілька днів тому президентка Європарламенту Роберта Мецола заявила, що спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора. .

Президент України Володимир Зеленський припускає можливість організації виборчого процесу, проте лише за умови встановлення стійкого перемир’я терміном на два-три місяці. Водночас глава держави наголошує, що наразі переважна більшість суспільства виступає категорично проти проведення голосування під обстрілами.Про це він сказав в інтерв’ю виданню Politico.Безпековий фактор та зміна законівЗа словами Президента, ключовим бар'єром для проведення виборів залишається активна фаза бойових дій. Окрім фактичної безпеки на дільницях, процес потребує серйозної юридичної підготовки та політичної волі законодавців."Для організації виборів необхідні зміни до законодавства. Відповідне рішення має ухвалити парламент", — наголосив Зеленський, висловивши сподівання на оперативність Верховної Ради у цьому питанні.Глава держави зауважив, що без стабільного припинення вогню забезпечити рівні права для всіх виборців практично неможливо. Найбільші складнощі виникають із залученням до процесу захисників на фронті та мільйонів українців, які перебувають за кордоном.Позиція суспільства: 90% протиПопри теоретичну можливість виборів за умови "тиші", Зеленський акцентував на реальних настроях громадян. За його даними, українське суспільство наразі не вважає вибори пріоритетом."Якщо комусь цікаво, що думають українці, то 90% проти, бо розуміють, що це жахливо — проводити вибори зараз, під час війни, під обстрілами. Жахливо, як голосуватимуть наші солдати, які нас захищають. Ми маємо їх почути", — заявив президент.Він також додав, що питання легітимності та інклюзивності стосується і біженців: "Жахливо, як голосуватимуть вісім мільйонів людей за кордоном, але вони мають обрати президента, парламент і місцеву владу". Зеленський підсумував, що остаточна доля виборів напряму залежатиме від розвитку безпекової ситуації та обов’язково враховуватиме думку українського народу.Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.Також президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора..

Спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора. Відповідну заяву зробила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола під час панельної дискусії на Мюнхенській безпековій конференції, пише "Інтерфакс-Україна". Вона наголосила, що Росія, яка сама не має досвіду чесних виборів, намагається використовувати цю тему для дестабілізації України."Ми хочемо надіслати повідомлення Росії та адміністрації Путіна, а також про цинізм, з яким ми обговорюємо вибори в Україні. Коли в Росії були чесні вибори? Коли ми зможемо сказати, що якщо на міста падають бомби, не можна змушувати людей, які не мають електроенергії, йти голосувати?" — заявила вона.Мецола також додала, що подібні вимоги до України є частиною "цинічного задуму" Москви, і цивілізований світ "абсолютно не повинен цього допускати".Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться..

Мирна угода має влаштувати переважну більшість українців. При цьому референдум може відбутися вже через декілька місяців. Однак найважливішим залишається питання гарантій безпеки.Про це заявив український президент Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню The Atlantic.За його словами, військово-політичне керівництво країни не заперечує проведення референдуму щодо мирної угоди з Росією. При цьому його провести цілком реально."Референдум мав би величезну силу в плані гарантування безпеки України, тому що я впевнений, що весь світ визнав би референдум, якби його вдалося провести належним чином", — відповів він на запитання медійників.Водночас президент України акцентував, що якщо буде реальний компроміс з країною-агресоркою, всенародний референдум може відбутися вже через декілька місяців.Він також прокоментував можливість проведення референдуму одночасно з президентськими виборами. Зеленський вважає, що такий крок міг би підвищити явку та надати процедурі додаткової легітимності.Декілька тому український лідер наголошував, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.При цьому він запевнив, що до виборів Україна прийде лише тоді, коли отримає всі відповідні гарантії безпеки. Україна сама ніколи не порушувала теми виборів, але готова до переобрання президента. Питання виборів підіймають ті чи інші партнери України.Нагадаємо, голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

Україна вирішила не відновлювати постачання нафти в Угорщину нафтопроводом "Дружба" через політичні мотиви. Однак технічних перепон щодо цього не було.Про це заявив міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Україна продовжує втручання у майбутні угорські вибори. Зеленський вирішив із політичних причин не дозволити відновлення постачань нафти до Угорщини трубопроводом "Дружба", попри відсутність будь-яких технічних перешкод", — написав він.За його версією, мета очевидна: поставити уряд Угорщини в скрутне становище, поставивши під загрозу нашу енергетичну безпеку напередодні майбутніх виборів."Ми кажемо "ні" втягуванню у війну, "ні" надсиланню наших грошей Україні та "ні" членству України в ЄС", — підсумував Петер Сійярто.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначав, що транзит російської нафти в Угорщину через територію України зупинився через цілеспрямований російський удар 27 січня цього року."Ми знаємо, що угорська сторона готується знову поскаржитися на проблеми з транзитом російської нафти через нафтопровід "Дружба". Ми можемо лише порадити їм звернутися до своїх "друзів" у Москві з фотографіями пожеж інфраструктури нафтопроводу "Дружба" після останнього цілеспрямованого російського удару, який зупинив транзит нафти", — наголосив він.При цьому український міністр додав, що Угорщина не висловила Росії жодного протесту з цього приводу."Вони навіть не змогли вимовити слово "Росія". Подвійні стандарти в найкращому вигляді", — підсумував тоді Андрій Сибіга.Нагадаємо, раніше Сійярто заявляв, що вступ Грузії до Євросоюзу принесе блоку значно більше користі, тоді як членство України лише послабить ЄС і створить загрозу продовольчій безпеці через "неякісне зерно". Він додав, що Брюссель припускається величезної помилки, тримаючи Тбілісі на відстані, та закликав до пріоритетних переговорів саме з грузинською стороною..

Дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."24 лютого — це особлива дата. І навіть якби була ціль або відповідні кроки щодо наближення тих чи інших виборів, я вважаю, що це абсолютно дурна ідея — взяти таку дату для того, щоби говорити про політику", — наголосив він.За його словами, це дуже серйозна дата — чотири роки війни. Це велика кількість людей, які захистили нашу державу, які віддали своє життя."І саме з 24 лютого кожного дня наші люди захищають свою державу. Я ніколи не зміг би зробити це", — акцентував український президент.Тому, на його переконання, 24 лютого не можна оголошувати жодні вибори. Адже питання не в особистостях — будь-яких виборів не можна оголошувати 24 лютого."А щодо оголошення виборів в принципі — повторююсь: спочатку — безпека, потім — політика. Ми можемо перейти до виборів тоді, коли є всі відповідні гарантії безпеки", — пояснив президент України.Він констатував, що питання виборів підіймають ті чи інші партнери. Україна сама це питання ніколи не підіймала."Але, безумовно, ми готові до виборів. Це дуже просто зробити — зробіть припинення вогню, і будуть вибори. Тобто це питання безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило..

Президент Володимир Зеленський вперше прокоментував інформацію видання Financial Times про можливе проведення виборів в Україні до 15 травня. Гарант запевнив, що "чує про це вперше".Відповідаючи на запитання журналістів, він заявив, що не має наміру оголосити про вибори 24 лютого."Я багато разів казав що до виборів Україна прийде лише тоді, коли отримає всі відповідні гарантії безпеки", — зазначив Зеленський.Також глава держави наголосив, що Україна сама ніколи не порушувала теми виборів, але готова до переобрання президента."Я завжди казав, що питання виборів підіймають ті, чи інші партнери України", — вкотре наголосив гарант.На запитання, чи наполягають у Білому домі на виборах, президент заявив, що Америка підіймала питання виборів, але він не хоче "йти в деталі". Проте він додав, що США не погрожують відмовлятися від гарантій безпеки.Чи обговорювала Україна зі США на переговорах дату для проведення референдуму"Наша делегація знає мою позицію, вона чітка, вони її донесли. Ми готові працювати з будь-якими графіками, які будуть пропонувати американські колеги, але якщо ми підіймаємо питання референдуму, я вже поговорив, повинне бути розуміння припинення вогню для цього", — зазначив гарант.Зеленський пояснив, що референдум по структурі — це як вибори, "тобто потрібна безпека". Варто зауважити, що раніше Financial Times писало, що президент Володимир Зеленський нібито розглядає можливість оголосити 24 лютого план президентських виборів і референдуму щодо можливої мирної угоди. У статті також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки.У Кремлі також відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити".Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Додамо, нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

У Центральній виборчій комісії України (ЦВК) прокоментували статтю в газеті Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову ЦВК Сергія Дубовика. Він заявив, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило.За його словами, представники ЦВК працюють у робочій групі Верховної Ради на чолі з Олександром Корнієнком і в межах її роботи, а також роботи тематичних підгруп напрацьовують законодавство про повоєнні вибори."Основою для роботи групи є постанова ЦВК №1 від 7 січня 2026 року. В межах цього процесу відбувається постійний обмін документами між ЦВК і Верховною Радою. Будь-яких інших документів щодо організації та проведення повоєнних виборів до ЦВК не надходило", — пояснив посадовець.Водночас голова громадянської мережі "Опора" та членкиня робочої групи Верховної Ради з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, коментуючи матеріал FT, заявила, що провести вибори в Україні можна щонайменше через шість місяців після завершення воєнного стану."Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов'язана із цією датою. Я не дуже розумію, у якій гарячій голові може з'явитись ідея пов'язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли оголошується про необхідність проведення виборів в Україні", — зазначила Айвазовська.У статті Financial Times також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки. Айвазовська наголосила, що, аби "втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати"."Я сподіваюсь, що досвід Будапештського меморандуму чомусь нас таки навчив, і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а не меморандум чи декларація. Так, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає", — зазначила вона.Керівниця "Опори", зауважила, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори "має порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії". При цьому Айвазовська каже, що навіть термін у шість місяців є "дуже оптимістичним"."У парламенті точно немає голосів зараз ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту доведеться ще пройти не одну зустріч із фракціями та групами, де розпочнуть діяти та вмикатись інші інтереси, крім політичних, — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складна та тривала, адже немає більше одноголосся коаліції, яка би могла самодостатньо ухвалювати рішення", — додала вона.Президент Володимир Зеленський поки що не коментував публікацію у Financial Times.Нагадаємо, що в Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити"..

У Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів та референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити", на тлі чуток про тиск адміністрації Дональда Трампа щодо термінів проведення виборів.Пєскова цитують російські ЗМІ. За його словами, зараз у медіапросторі спостерігається лише "обмін повідомленнями через пресу", де одні джерела заявляють про початок підготовки до голосування, а офіційні представники Києва ці дані спростовують. Пєсков наголосив, що хоча за інформаційними потоками потрібно стежити уважно, орієнтуватися слід виключно на офіційні першоджерела.Реакція Кремля на публікацію FTУ коментарі щодо статті FT про можливий анонс мирного плану та виборів на 24 лютого, представник диктатора РФ зауважив, що ситуація навколо цього питання залишається суперечливою. Пєсков акцентував на тому, що джерела з оточення "київського режиму" вже надали спростування щодо підготовки виборчого процесу. "Ми фактично маємо обмін такими повідомленнями через пресу з боку деяких джерел. Джерело заявило, що, мовляв, почалася підготовка до виборів, потім джерело також з адміністрації, з офісу київського режиму, заявило, що це не так, спростувало цю інформацію", — зазначив він.Попри це, російська сторона продовжує моніторити західні та українські медіаресурси, уникаючи конкретних оцінок до появи офіційної інформації від українського керівництва.Нагадаємо, за даними Financial Times, адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану. .

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану.За даними Financial Times, Вашингтон використовує питання надання гарантій безпеки як інструмент впливу: у разі відмови від проведення голосування Україна може залишитися без подальшої підтримки Білого дому. Президент Володимир Зеленський нібито планує оголосити про початок підготовки до виборчого процесу 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення. Водночас реалізація таких планів стикається з серйозними юридичними перешкодами, адже чинне законодавство забороняє будь-які вибори під час дії воєнного стану.Перспективи мирної угодиЯк зазначає видання, представники США та України ведуть активні переговори щодо можливого укладення мирної домовленості з Москвою вже у березні цього року. Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер під час зустрічей у Флориді та ОАЕ сигналізували українській стороні про необхідність якнайшвидшого виходу на фінальні рішення. Головним каменем спотикання залишається відсутність компромісу щодо територіальних питань, які планують винести на всенародне обговорення. Позиція Києва залишається незмінною: жодні юридичні домовленості неможливі до моменту отримання чітких і дієвих гарантій безпеки від США та західних партнерів.Організаційні виклики та безпекові вимогиУкраїнські виборні органи та міжнародні аналітики скептично оцінюють запропоновані США терміни, називаючи їх занадто оптимістичними. Повноцінна підготовка до голосування в умовах окупації 20% територій та масового переміщення населення потребує щонайменше шести місяців. Однією з ключових вимог Києва є повне припинення вогню на весь період виборчої кампанії для забезпечення прозорості та безпеки референдуму. Попри зниження рівня підтримки порівняно з початком повномасштабної війни, внутрішні опитування показують, що довіра до Володимира Зеленського все ще перевищує 50%, що додає йому впевненості у власній перемозі у разі проведення виборів.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Також у Раді повідомили, що в Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого..