# Європарламент

У четвер, 9 жовтня, Європейський парламент затвердив резолюцію, у якій засудив "ескалаційні дії" Росії, спрямовані проти безпеки та інфраструктури країн-членів ЄС та закликав держави-члени Євросоюзу збивати повітряні цілі, які незаконно порушують їхні кордони.Відповідний документ розміщено на сайті Європарламенту. За резолюцію проголосували 469 депутатів. Зокрема, 97 політиків проголосували проти, а 38 утрималися."Росія несе повну та однозначну відповідальність за дії в повітряних просторах Польщі, Естонії та Румунії", — сказано у документі.У резолюції наголошується, що Європарламент підтримує будь-які кроки, "спрямовані на узгоджені та пропорційні кроки у відповідь країн ЄС у разі будь-яких порушень їх повітряних кордонів аж до ліквідації потенційних загроз з повітря". До того ж у документі Європарламент закликає держави-члени до посилення своєї оборони, а саме:посилити оборонну співпрацю з Україною, зокрема щодо технологій дронів та контрзаходів;підвищити ефективність санкцій проти Росії, щоб підірвати її здатність вести війну проти України;поширити каральні заходи на держави, які сприяють Росії (Білорусь, Іран, Північна Корея), а також на китайські компанії, що постачають товари подвійного використання;створити справжній Європейський оборонний союз та посилити цивільно-військову координацію у сфері повітряного простору;впровадити "стіни дронів" у ЄС та ініціативи щодо посилення контролю на східному фланзі."ЄС повинен продемонструвати рішучість і сигналізувати, що будь-яка третя країна, яка намагається порушити суверенітет держави-члена, негайно зіткнеться з помстою. Депутати Європарламенту також закликають Раду та Комісію підвищити ефективність і вплив санкцій проти Росії, щоб остаточно підірвати здатність країни продовжувати вести свою жорстоку війну агресії проти України. Каральні заходи повинні поширюватися на всі держави, які сприяють діям Росії, такі як Білорусь, Іран і Північна Корея, а також виступають за санкції проти китайських компаній, що постачають товари подвійного використання та військову продукцію, необхідну для виробництва безпілотників і ракет", — йдеться у резолюції.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Колишній депутат Європейського парламенту та лідер політичної сили Reform UK в Уельсі Натан Гілл визнав отримання хабаря від колишнього українського народного депутата Олега Волошина в обмін на проросійські заяви.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що в п’ятницю Гілл визнав себе винним за вісьмома пунктами обвинувачення в корупції, вчиненій між груднем 2018 року та липнем 2019 року. За словами його адвоката, він може отримати реальний тюремний термін.Гілл був депутатом Європарламенту спершу від партії UKIP, а згодом — від Brexit Party до виходу Великої Британії з Євросоюзу 2020 року.У травні 2021 року він залишив Reform UK після невдалої спроби обратися до парламенту Уельсу.Колишній депутат визнав, що отримував гроші за проросійські виступи від Олега Волошина, колишнього нардепа від партії ОПЗЖ, який перебуває під санкціями США та ЄС за співпрацю з Кремлем. Верховна Рада позбавила Волошина мандата в лютому 2023 року.За словами прокурора Марка Гейвуда, листування у WhatsApp між Гіллом і Волошиним містить домовленості про те, що євродепутат мав ставити у парламенті "потрібні" запитання, контактувати з високопосадовцями Єврокомісії, робити заяви й організовувати заходи.Крім того, Гілл організовував участь євродепутатів у програмах телеканалу "112 Україна", який закрили 2021 року в межах санкцій проти його власника, проросійського бізнесмена Тараса Козака.На тлі скандалу Лейбористська партія в Уельсі закликала лідера Reform UK Найджела Фараджа пояснити, що йому відомо про справу Гілла.У Reform UK відповіли, що це "відчайдушна спроба лейбористів, які втрачають підтримку та загрузли у рейтингах", і заявили, що "такій брудній політиці немає місця в Уельсі".Нагадаємо, 13 серпня стало відомо, що Служба безпеки України оголосила в розшук народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Федора Христенка.

У середу, 17 вересня, президент Володимир Зеленський у Києві провів зустріч із президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході перемовин вони "обговорили ключові теми, які є між Україною та європейськими інституціями".Зокрема, під час зустрічі Зеленський та Мецола зупинилися на таких питання:підтримка перемовин щодо вступу України у Євросоюз і важливість відкриття першого кластера якнайшвидше;санкції проти Росії та ухвалення 19-го пакету санкцій Євросоюзу;російські активи;соціальні питання: будівництво укриттів для шкіл і підтримка Європою нашої програми безоплатного харчування для всіх українських дітей у школах."Розраховуємо, що ЄС буде також предметно з нами в цих питаннях. Цінуємо, що в Україні запрацює Офіс Європейського парламенту і це посилить координацію між нашим парламентом та Європарламентом. Дякую за всю підтримку. Дякую всім, хто допомагає", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 12 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Російської Федерації. Обмежувальні заходи, запроваджені через військову агресію проти України, діятимуть до 15 березня 2026 року.Також повідомлялось, що Європейська комісія пропонує нову ідею щодо того, як направити мільярди євро заморожених російських активів до України, замінивши гроші, перераховані до Києва, борговими розписками, що підтримуються ЄС.

Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у мільярд євро. Кошти виділено у межах програми ERA Loans.Про це у Telegram повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. Посадовиця зазначила, що цей транш профінансований із прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ."Це більше, ніж допомога — це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації", — зауважила очільниця уряду.До того ж Свириденко подякувала голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару Валдісу Домбровскісу за лідерство й непохитність.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

У вівторок, 17 червня, Європарламент підтримав продовження угоди про вантажні перевезення між Європейським Союзом і Україною до кінця 2025 року. Ця угода також відома як "транспортний безвіз".Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Там зазначили, що за відповідну ініціативу проголосували 488 депутатів, 137 виступили проти, ще 34 — утрималися. Як відомо, первинну угоду уклали в червні 2022 року, її дія мала завершитися в червні 2024 року.Проте згодом її тимчасово продовжили, очікуючи на формальне схвалення Європарламентом і Радою ЄС. Тепер документ передадуть Раді для остаточного ухвалення.Експерти наголосили, що оновлена версія угоди враховує низку практичних викликів, які виникли під час її реалізації.Зокрема, згідно з новими вимогами, водії повинні мати при собі дозвільні документи на міжнародні перевезення та розміщувати спеціальну наклейку на лобовому склі, що підтверджує відповідність перевезення умовам угоди.Крім того, угода передбачає механізм захисту: у разі суттєвих порушень на місцевому ринку автоперевезень її дію можуть тимчасово припинити в окремому географічному регіоні.Варто зазначити, що угода про вантажні автоперевезення від 29 червня 2022 року стала одним із проявів солідарності Європейського Союзу з Україною у відповідь на повномасштабне вторгнення Російської Федерації.Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України повідомляла, що рішення про "транспортний безвіз" стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

У четвер, 8 травня, Європейський парламент голосуватиме за запровадження пільгового режиму експорту з України сталі та заліза. Це відбудеться після того, як з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торгівельних преференцій для українського експорту, тобто так званого "торгівельного безвізу".Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на проект законодавчої резолюції Європарламенту щодо пропозиції регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС, яким призупиняється дія окремих положень регламенту стосовно імпорту української продукції до Європейського Союзу.У проекті законодавчої резолюції Європарламенту, яку поставлять на голосування 8 травня, йдеться про продовження спрощеного режиму імпорту для української сталі та заліза після 5 червня 2025 року."Україна все ще залишається великим експортером заліза та сталі, попри те, що війна призвела до руйнування або окупації багатьох виробничих потужностей. Тому залишається необхідним зберегти призупинення дії регламенту про спільні правила імпорту. Це призупинення є та залишатиметься правовою основою для призупинення поточного захисного заходу ЄС щодо сталевої продукції в межах підтримки з боку ЄС", — йдеться у пояснювальній записці Єврокомісії до проекту документа.У Єврокомісії наголосили, що, для того, щоби забезпечити продовження заходів із лібералізації торгівлі для України після закінчення терміну дії автономних торгівельних преференцій для України 5 червня 2025 року, "необхідно, щоби запропонований регламент набув чинності 6 червня 2025 року". Запровадити преференції для українських заліза та сталі пропонується терміном на три роки.Якщо голосування у Європарламенті виявиться успішним, то законодавчу резолюцію має затвердити Рада ЄС, вона набере чинності після офіційної публікації.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

У понеділок, 31 березня, до України прибули спікери та віце-спікери парламентів із 17 європейських країн.Про це повідомив голова Верховної ради Руслан Стефанчук. За його словами, до Києва сьогодні приїхали представники Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції, а також представники Європейського парламенту."Цей візит — сильний символ підтримки, солідарності та довіри. Вдячний колегам за готовність бути поруч із Україною. Цінуємо кожен жест, кожну зустріч, кожне слово, кожну дію, що наближає перемогу справедливості й тривалого миру. Україна відчуває плече партнерів. І це надихає", — наголосив Стефанчук.Як очікується, європейські політики в Україні візьмуть участь у саміті голів парламентів. Крім того, парламентарі вже взяли участь у церемонії вшанування жертв російського терору у Бучі. Відповідні фото оприлюднив президент Володимир Зеленський у власному дописі в Telegram-каналі."Три роки тому наші воїни звільнили Бучу від російських окупантів. І світ побачив, що таке російська окупація. Вбиті люди на вулицях. Закатовані люди. Могили у дворах звичайних будинків. Відтоді ніхто у світі не може сказати, що не знає, що саме захищає Україна. Україна бореться за життя для своїх людей. За те, щоб ніхто й ніколи на нашій землі не робив того, що зробили російські окупанти", — написав очільник держави у своєму дописі . Нагадаємо, 31 березня шведський уряд оголосив про передачу Україні пакета військової допомоги на суму майже 1,6 мільярда доларів. Це найбільша допомога Швеції від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Дев’ятьох депутатів Європарламенту, серед яких лідерка ультраправої партії Франції "Національне обʼєднання" Марін Ле Пен, визнали винними у розтраті коштів Європейського Союзу. Цю політикиню пов’язують із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.Про рішення суду повідомило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що про вироки кожного з підсудних поінформують окремо.Наголошується, що підсудні не звинувачені у привласненні коштів, а в їх використанні на користь своєї партії."Розслідування також показало, що це були не адміністративні помилки, а розкрадання в межах системи, створеної для скорочення витрат партії", — заявив суддя.Медійники додали: суд постановив, що Ле Пен заборонено балотуватися на державні посади. Водночас суддя поки що не повідомив, протягом якого терміну діятиме заборона.Варто зазначити, що наступні президентські вибори у Франції відбудуться 2027 року. Згідно з опитуваннями, Марін Ле Пен є фавориткою першого туру наступних президентських виборів у Франції. У середині грудня 2024 року за неї готові були проголосувати від 35 до 38% французьких громадян.Лідерка ультраправої партії покинула залу суду ще до того, як суддя закінчив оголошувати вирок.Як відомо, Марін Ле Пен очолює правопопулістську партію "Національне об'єднання" (раніше "Національний фронт"). Вона відома своєю антиімміграційною риторикою, євроскептицизмом і намаганнями змінити імідж партії, яку раніше очолював її батько Жан-Марі Ле Пен.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ле Пен зазнала критики через її давню проросійську позицію. Вона підтримувала тісні відносини з Москвою.Нагадаємо, що на початку березня Марін Ле Пен, яка здебільшого дотримувалася проросійських поглядів, змінила свій тон щодо адміністрації США Дональд Трампа. Вона розкритикувала американську владу, яка призупинила військову допомогу для України.

Депутати від партії Volt Європейського парламенту закликали позбавити Угорщину права голосу в Європейському Союзі через її блокування спільних рішень. Такий план вони скерують до європейських лідерів.Про це повідомило видання Politico. Журналісти з’ясували, що план складається із дев’яти пунктів.У документі, крім заклику до позбавлення Угорщини права голосу, пропонують призначити верховну представницю Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Каю Каллас повноцінною міністеркою закордонних справ ЄС.Також автори тексту прагнуть створити спільну європейську армію та забезпечити можливість переглянути договори Євросоюзу, щоби включити нові компетенції у сфері оборони та підготуватися до розширення.Як відомо, Угорщина неодноразово ставала об’єктом критики в Європарламенті через порушення принципів верховенства права та демократичних стандартів. ЄС звинувачував уряд Віктора Орбана в обмеженні незалежності судової системи, свободи ЗМІ та прав громадянського суспільства. Через це Брюссель заморозив мільярди євро фінансування для Будапешта, вимагаючи виконання умов щодо зміцнення демократичних інституцій.Водночас Угорщина використовує своє право вето для блокування важливих рішень ЄС, зокрема, щодо допомоги Україні та санкцій проти Росії. Це викликало заклики європейських депутатів до позбавлення країни права голосу в Раді ЄС. Зокрема, партія Volt вже ініціювала відповідний план, що передбачає санкції проти Будапешта за його дії, які суперечать інтересам Євросоюзу.Нагадаємо, що в Європейському Союзі припускають, що так звана "проросійська група" лідерів деяких країн Європи може зірвати ключові рішення саміту. Зустріч європейських політиків запланована на цей тиждень.

Світова спільнота має посилити зусилля, аби російський агресор загрузнув у міжнародних санкціях. Тож єдиний шлях досягнути справедливого миру — це й надалі потужно підтримувати Україну.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у вівторок, 11 лютого, під час виступу на засіданні Європейського парламенту."Єдиний шлях зупинити агресивну Росію, щоби досягнути справедливого та тривалого миру, означає підтримувати Україну настільки потужно, щоб агресор загрузнув не лише в українській землі, але й у міжнародних санкціях і власних внутрішніх проблемах", — наголосив він.За його словами, Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони, більше літаків, більше далекобійної артилерії, більше засобів радіоелектронної боротьби, інвестицій в українську воєнну індустрію."Це означає ще більше ефективних санкцій, яких не можна ні уникнути, ні обійти. Більше рішучості у конфіскації та використанні російських заморожених активів. Більше справедливих і незворотних покарань за скоєні страшні воєнні злочини, авіа- та ракетні удари по мирному населенню, за катування та вбивства цивільних", — акцентував спікер українського парламенту.Він також закликав європейських парламентарів діяти рішучіше та жорсткіше, відповідаючи на російську агресію."Росія порушила всі можливі та неможливі червоні лінії. І на відміну від агресора, Україна, як жертва агресії, та і її партнери не порушили жодної. Будьмо чесними: єдині лінії, які ми маємо стерти, це лінії страху, нерішучості, зволікань і зневіри", — наголосив Руслан Стефанчук.  Нагадаємо, минулого тижня спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив у коментарі New York Post, що президент Дональд Трамп готовий подвоїти санкції проти країни-агресорки Росії, щоби закінчити війну в Україні.

У віці 96 років помер засновник ультраправої французької політичної сили "Національний фронт" Жан-Марі Ле Пен. Зараз ця організація має назву "Національне об’єднання", її очолює його донька Марін.Про це повідомила агенція France24. Журналісти зазначили, що з моменту свого першого приходу до влади 1956 року та до смерті Жан-Марі Ле Пен мав глибокий вплив на політичне життя країни. Він завершив свою політичну кар'єру 2019 року після того, як залишив Європарламент.Минулого року Ле Пена та його доньку Марін звинувачували в тому, що вони й інші діячі їхньої партії "Національне об'єднання" привласнювали гроші Європарламенту, використовуючи фіктивні робочі місця. Восени 2024 року він пропустив судовий процес щодо цього, оскільки судові експерти визнали його стан здоров'я "несумісним" з його присутністю на слуханнях.Ле Пен неодноразово викликав суперечки та судові позови через свої погляди на Голокост, який він назвав "простою деталлю" в історії Другої світової війни, та вихваляння уряду Франції воєнного часу при Віші, який співпрацював з нацистськими окупантами. Декілька разів його засуджували та штрафували за заперечення злочинів проти людяності.Ле Пен п'ять разів балотувалася в президенти та шокував Францію 2002 року, вийшовши у другий тур проти Жака Ширака. Ширак тоді переміг з переконливою перевагою — набрав понад 82% голосів виборців.Зараз донька Ле Пена Марін продовжує його справу. Згідно зі соціологічними опитуваннями, вона є лідеркою президентського рейтингу у Франції.Нагадаємо, що 7 липня у Франції завершився другий тур виборів до Нижньої палати парламенту. Тоді ультраправа партія проросійської Марін Ле Пен зазнала поразки.

У неділю, 1 грудня, президент Володимир Зеленський привів зустріч у Києві із новим президентом Європейської ради Антоніу Кошта та верховною представницею із закордонних справ та безпекової політики ЄС Каєю Каллас. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що у ході перемовин із головою Євроради обговорили бачення "європейських і глобальних справ -- наявні проблеми та перспективи". "Такий символічний початок роботи відображає головні пріоритети для всіх нас у Європі. Мир -- це фундамент, і ми будемо робити все й надалі, щоб якнайшвидше закінчити цю війну, розв’язану Росією не тільки проти України, але й проти об’єднаної Європи, закінчити цю війну справедливо й посилити нашу Європу -- інституції Євросоюзу та політику підтримки кожної європейської країни", -- зазначив Зеленський. Водночас під час перемовин із Каєю Каллас, за словами гаранта, головною темою була потреба України в системах ППО. "Координуємо наші зусилля заради потрібних спільних результатів", -- додав президент. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У неділю, 1 грудня, до Києва прибув президент Європейської ради Антоніу Кошта. У столиці його супроводжують інші відомі європейські політики, які є союзниками України. Про це свій візит в Україну Антоніу Кошта повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі X. "З першого дня війни Євросоюз виступає на боці України. З першого дня дії нашого мандата ми підтверджуємо нашу незмінну підтримку українського народу", — написав він. Антоніу Кошта зазначив, що до Києва він прибув у супроводі високого представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас і комісара з розширення Марти Кос. Своєю чергою, Кая Каллас теж підтвердила візит, зазначивши, що головне послання цієї поїздки до Києва полягає в тому, що Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну. "Ми зробимо для цього все, що буде потрібно", — наголосила вона. Як відомо, 27 листопада Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Її очолює президентка Урсула фон дер Ляйєн. Тоді з’явилася інформація, що нова колегія Єврокомісії розпочне роботу з 1 грудня. Нагадаємо, що, за інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна та Європейський Союз підписали меморандум про взаєморозуміння. Це документ, який необхідний для отримання 18,1 мільярда євро допомоги, що фінансується коштом заморожених російських активів.

У середу, 27 листопада, Європейський парламент під час пленарного засідання в Страсбурзі затвердив новий склад Європейської комісії. Про це повідомила прес-служба Європарламенту у соцмережі X. "Сьогодні Європейський парламент проголосував за нову колегію комісарів, яка буде пропонувати політику ЄС на наступні п'ять років", -- йдеться у повідомленні. Зазначається, що загалом у голосуванні взяли участь 688 депутатів. Свої голоси "за" віддали 370 депутатів, "проти" виступили 282 європарламентарі, ще 36 європейських політиків утрималися. Єврокомісія у новому складі почне працювати вже з 1 грудня цього року. Водночас, за даними видання "Європейська правда", президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн, представляючи у Європарламенті кандидатів у свою нову комісію, пообіцяла, що протягом перших 100 днів роботи представить доповідь про майбутнє європейської оборони. "Ми знаємо, що як європейці ми повинні зробити набагато більше разом. Лише одна цифра. Росія витрачає на оборону до 9% свого ВВП. Європа витрачає в середньому 1,9%. У цьому рівнянні щось не так", -- зазначила глава ЄК. Як наголосила очільниця ЄК, наразі Євросоюз потребує єдиного оборонного ринку, зміцнення оборонно-промислової бази, покращення військової мобільності та спільних європейських оборонних проектів.  "І саме тому Андрюс Кубілюс буде першим європейським комісаром з питань оборони... протягом перших 100 днів ми представимо Білу книгу про майбутнє європейської оборони. Я можу запевнити вас, що безпека Європи завжди буде пріоритетом цієї комісії", -- сказала фон дер Ляєн. Нагадаємо, раніше Європейська комісія схвалила чергову фінансову допомогу Україні, яка зміцнить макрофінансову стабільність нашої країни в умовах війни, що триває. Йдеться про суму 4,1 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.

Європейський парламент 22 жовтня дав "зелене світло" щодо надання Україні позики на 35 мільярдів євро у межах великого кредиту G7, який буде погашений коштом майбутніх доходів від заморожених російських активів. Про це повідомляється на сайті Європарламенту. Рішення у першому читанні підтримали 518 депутатів, проти проголосували 56, утримався 61. Водночас у Європарламенті наголосили, що остаточна сума внеску ЄС може бути нижчою, залежно від розміру позик, наданих іншими партнерами G7. "Механізм кредитної співпраці з Україною, нещодавно створена структура, зробить майбутні доходи від заморожених активів Центрального банку Росії, розташованих в ЄС, доступними для України. Ці кошти допоможуть Україні обслуговувати та погасити позику ЄС у МЗС, а також позики від інших партнерів G7. Якщо кошти механізму можна використовувати для обслуговування та погашення кредитів, то Київ може розподіляти кошти МЗС так, як вважає за потрібне", -- йдеться у повідомленні. Зазначається, що позика буде надана до кінця 2025 року. Проте її отримання залежатиме від виконання Україною зобов’язань щодо підтримки демократичних механізмів, прав людини та умов, які будуть прописані в меморандумі про взаєморозуміння. Нагадаємо, 22 жовтня уряд Британії оголосив про надання Україні кредиту у розмірі 2,26 мільярда фунтів стерлінгів для підтримки обороноздатності країни. Сполучені Штати Америки планують також надати Україні до 20 мільярдів доларів. Ці кошти надійдуть у межах кредиту G7, який згодом погашатимуть коштом прибутку, отриманого від заморожених російських активів.