# Європейська Солідарність

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

П'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів.Про це свідчить дослідження аналітиків R&D-центру YouControl, які проаналізували декларації народних депутатів за 2024-2025 роки.За даними дослідження, сукупний дохід членів фракції "Європейська Солідарність" у 2025 році сягнув 4,1 млрд грн, що становить близько 68% від загального доходу всіх народних депутатів. Водночас 98% цієї суми припадає саме на Петра Порошенка.Найбільшим джерелом його доходів стали дивіденди від швейцарської компанії Sequent Schweiz AG у розмірі 824,4 млн грн. Крім цього, значну частину задекларованих доходів сформували проценти та виплати від погашення облігацій іноземних компаній. Також Порошенко задекларував найбільший обсяг грошових активів серед усіх чинних парламентарів — 5,38 млрд грн.У дослідженні зазначається, що у 2025 році дружина народного депутата Марина Порошенко отримала від нього подарунок у негрошовій формі на суму 988,7 млн грн. "Петро Порошенко з 12.02.2025 року знаходиться під дією санкцій РНБО і є однією з ключових осіб корпоративної групи "Укрпромінвест", — зазначили аналітики.Друге та третє місця за рівнем доходів у фракції "Європейська Солідарність" посіли Олексій Гончаренко із 10,8 млн грн та Андрій Лопушанський із 7,6 млн грн. Значну частину їхніх доходів сформували прибутки членів сімей. Зокрема, дружина Гончаренка отримала 7,6 млн грн доходу від підприємницької діяльності, а дружина Лопушанського — 6,6 млн грн.Додамо, наприкінці червня народному депутату України Миколі Тищенку оголошено підозру. Йдеться про вимагання хабаря, відмивання мільйонів гривень і брехню в декларації.Читайте також: Уряд схвалив бюджетну декларацію до 2029 року: що прогнозують для економіки.

У четвер, 18 червня, відбудеться позачергове засідання Верховної Ради України. Головна потреба такого зібрання — розблокування законопроєкту про фінансування армії.Про це повідомив керівник фракції "Слуги народу" в українському парламенті Давид Арахамія."Верховна Рада збереться на засідання у четвер, 18 червня, аби розблокувати законопроєкт про фінансування армії, який заблокувала фракція "Європейська Солідарність", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, зсідання відбудеться на прохання міністра оборони України Михайла Федорова. Арахамія додав текст листа від нього на адресу голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.. Таку інформацію підтвердив і голова комітету з питань з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу")."Верховна Рада позачергово збереться у четвер, 18 червня, аби розблокувати заблокований опозицією законопроєкт про фінансування армії", — написав він у своїх соціальних мережах.Верховна Рада 10 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15224 про внесення змін до закону "Про державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки й оборони.Водночас в українському парламенті зареєстровано сім проєктів постанов про скасування голосування за цей закон. Авторами шести проєктів постанов є народні депутати з фракції "Європейська солідарність", ще один — зареєструвала член депутатської групи "За майбутнє" Анна Скороход.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

Місце померлого народного депутата Степана Кубіва у парламенті може зайняти новий представник від політичної сили "Європейська солідарність". Першим претендентом на депутатський мандат є Денис П'ятигорець.Про це повідомляє офіційний сайт Центральної виборчої комісії, пише "Інтерфакс-Україна".Що відомо про головного претендентаДенис П'ятигорець був включений до загальнодержавного виборчого списку політичної партії "Європейська солідарність" під № 28 під час позачергових парламентських виборів у 2019 році. На момент проведення тодішньої виборчої кампанії він працював на посаді заступника голови Волинської обласної державної адміністрації.Наразі потенційний народний обранець є членом партизанського чи політичного крила "Європейська солідарність", займається активною волонтерською діяльністю та веде власний блог. Постійним місцем його проживання є місто Запоріжжя.Хто йде наступним у партійному спискуЯкщо з певних причин перший кандидат не увійде до складу Верховної Ради, наступним за черговістю у виборчому списку цієї ж політичної сили є Андрій Левус, який зареєстрований під № 29. Він уже має досвід законодавчої роботи, адже був народним депутатом України VIII скликання у період з 2014 до 2019 року, куди обирався від політичної партії "Народний фронт".Андрій Левус є безпартійним. У його професійній біографії до початку активної парламентської діяльності також є досвід роботи на керівних посадах у спецслужбах, зокрема він обіймав посаду заступника голови Служби безпеки України. Наразі кандидат проживає у Вишгороді Київської області.Нагадаємо, що 4 листопада минулого року Дмитро Слинько склав присягу народного депутата від фракції "Слуга народу". 29 жовтня ЦВК визнала його обраним і зареєструвала народним депутатом України. Він замінив Анну Колісник, яка втрапила у скандал..

У вівторок, 2 грудня, народні депутати від опозиційної партії "Європейська Солідарність" заблокували трибуну Верховної Ради. Причина — вимагають відставки Кабінету міністрів.Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада заблокована, з криками "Уряд геть!". Засідання зараз буде закрито", — зазначив він.Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук заявив, що парламент сьогодні мав розглянути перелік важливих законів, в тому числі й питання, пов'язані з перекладом конвенції, де треба було забрати російську мову. Однак, через блокування трибуни, він оголосив перерву у засіданні.Попередній контекст18 листопада у Верховній Раді стався протест: народні депутати заблокували парламентську трибуну, висунувши радикальну вимогу — тотальну відставку чинного Кабінету міністрів. Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук закликав народних депутатів повернутися до конструктивної роботи. Адже, за його словами, держава, яка веде війну, не може дозволити собі політичного саботажу.19 листопада у парламенті знову виникла політична криза: народні депутати від фракції "Європейська Солідарність" повторно заблокували парламентську трибуну з вимогою опозиції щодо відставки уряду та заслуховування прем’єр-міністерки. Група парламентарів вийшла до трибуни з плакатами, зокрема, із закликами: "Рішення одне: коаліція єдності", "Кабміндіч у відставку" та звинуваченнями, що "Кабміндіч вкрав у ЗСУ".Верховна Рада викликала на пленарне засідання на 13:00 середи прем’єр-міністра Юлію Свириденко. Проте згодом нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко повідомив, що замість Свириденко в Раду прийде віце-прем'єр Качка.19 листопада Руслан Стефанчук заявив про перерву в засіданні та проведення консультацій. Причиною такого рішення стали розслідування корупційної схеми в "Енергоатомі" та відставки двох міністрів..

Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на погодження відомствам законопроект, який вносить небезпечні зміни в закони про державну мову та "Про національні меншини (спільноти) України". Документ сприятиме наступу російської мови на українську, а також сепаратизм у певних регіонах.Про це йдеться в заяві низки громадських організацій, яку опублікував у Facebook народний депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович (фракція "Європейська солідарність")."Законопроект грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української — мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях і конференціях. При цьому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську", — йдеться в тексті заяви.Запропоновані зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України" названі не менш небезпечними."Наприклад, робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад та інших офіційних заходах влади. Широкі можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де представники цих меншин традиційно проживають або становлять значну частину населення проект пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де взагалі немає представників меншин. Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни", — наголошується в заяві.При цьому зазначається, що це далеко не повний перелік запропонованих небезпечних новацій, а сам законопроект "можна ставити врівень зі сумнозвісним законом Ківалова-Колесніченка або русифікаторськими проектами, які вносить прямо зі СІЗО звинувачений у державній зраді депутат Шуфрич".Автори заяви закликали не вносити та не ухвалювати жодних законопроектів, що піддають ревізії в бік послаблення позицій української мови, а також врахувати застереження уповноваженого із захисту державної мови й інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність запропонованого ДЕСС законопроекту.Вони також запропонували припинити практику залаштункового погодження українськими урядовцями законопроектів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами, а також виконати припис Конституційного суду та невідкладно ухвалити урядовий законопроект №14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в цілому в редакції профільного комітету парламенту, який дозволить вивести з-під дії Хартії в Україні російську мову, але поширить її дію на їдиш, румейську, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську мови, які справді потребують захисту.Крім того, у заяві міститься заклик ухвалити законопроект №13072 "Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі", який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин і забезпечити виконання в повному обсязі Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.Також автори документу закликали прискорити ухвалення законодавства, спрямованого на посилення захисту державної мови, протидію русифікації та підтримку створення та поширення українського культурного продукту.Документ підписали 28 громадських організацій, спілок, ініціатив, рухів та фундацій, зокрема, ГО "Українська гуманітарна платформа", "Сильні громади", "Рух переселенців України", Українська народна рада Донеччини та Луганщини, "Одеса україномовна", "Мова. Харків", Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український дім", Освітня платформа "Є-мова" й інші.Нагадаємо, що 7 листопада, в Дніпрі запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Це зроблено за зверненням уповноваженої із захисту державної мови та мешканців громади міста. Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у Facebook..

За результатами парламентських виборів у Молдові, які проходять у неділю, 28 серпня, не передбачено екзитполів. Перші результати волевиявлення молдовського народу оголосять лише в понеділок.Про це повідомила народна депутатка України Ірина Геращенко (фракція "Європейська Солідарність"), яка працює спостерігачем у складі міжнародній місії OSCEPA.Вона підтвердила, що в Молдові відкрилися виборчі дільниці, які працюватимуть зі сьомої ранку до 21 вечора."За першість змагаються пропрезидентська партія "Дія та солідарність" і Патріотичний блок колишнього президента Додона", — констатувала Геращенко.За її словами, біля скриньок встановлені спостережні камери, які фіксують кожен бюлетень. У кабінках — спеціальні печатки, які ставлять навпроти вибору."Екзитполів не буде. Перші результати виборів ЦВК уже в понеділок, але вони можуть затриматися у зв'язку з великою молдовською діаспорою, яка голосуватиме на закордонних виборчих округах", — додала спостерігачка від України.Вона зауважила, що в Росії дозволили відкрити тільки дві дільниці, аби унеможливити вкиди та фальсифікації там. Водночас у Придністров'ї працюватиме цього року тільки 12 дільниць."Ці вибори важливі для Молдови, для ЄС і України. Бажаємо мудрості нашим друзям і сусідам", — наголосила Ірина Геращенко.Вона також поділилася деякими цікавими спостереженнями з виборчих дільниць у Молдові."Голосно лунає патріотична молдовська музика. Такий собі сучасний рок. А виборчі матеріали й досі двомовні, в тому числі російською", — розповіла народна депутатка України від «Європейської Солідарності».Що кажуть аналітики про молдовські вибориАналітики зауважили, що Молдова — парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема, щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати.Зараз більшість — за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни частково розчаровані теперішньою владою. Причинами є як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Маї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент — влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз майже не має союзників, з якими можна було б об’єднатись.Натомість проросійське крило — не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом Росії, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори декількома колонами, в тому числі маскуючись під проєвропейські сили."Росія робить все можливе, щоби вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", — зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.Нагадаємо, минулого тижня Мая Санду заявляла, що Молдова може стати плацдармом для вторгнення російських військ в Одеську область. Такий розвиток реальний, якщо Кремль контролюватиме політичну палітру в Молдові. Тому перемога проросійських сил на майбутніх виборах є дуже небезпечною.

У середу, 3 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроект, який дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей, у яких неналежно оформлені облікові документи.Про це повідомив народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.У документі йдеться про те, що такому бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, в яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, або він не перебуває на військовому обліку, або не уточнив персональні даніЗа словами нардепа за цей документ проголосували 283 представники українського парламенту.Гончаренко додав, що також Верховна Рада вирішила скоротити термін подачі правок для підготовки до другого читання цього документа.Сьогодні теж стало відомо, що в Україні збільшено обсяг бронювання персоналу для критично важливих підприємств, які розташовані біля фронту. Замість 50% бізнес тепер може забронювати 100% своїх працівників.У Міністерстві економіки пояснили, що в серпні Кабінет міністрів схвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Вони передбачають розширення можливостей для збереження кадрового потенціалу підприємств, що працюють у зонах бойових дій."А вже сьогодні ці зміни реалізовані на порталі "Дія". Критично важливі підприємства, які розташовані та працюють на прифронтових територіях, можуть бронювати 100% своїх військовозобов’язаних працівників", — наголосили в Мінекономіки.У відомстві додали, що таке рішення дозволяє підтримати бізнес, що продовжує працювати в найскладніших умовах і водночас забезпечити потреби оборони.Нагадаємо, що, перебуваючи на Харківщині 4 серпня, президент України Володимир Зеленський зустрівся там із представниками бізнесу, волонтерської та ветеранської спільнот, шкіл і університетів і пообіцяв збільшення відсотка заброньованих працівників у цьому регіоні.

Керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 16 квітня заявив, що низка депутатів Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Вони дотримуються такої позиції навіть після кривавих атак на українські міста.Про це політик повідомив у своєму Telegram-каналі. "Після Сум. Після Кривого Рогу. Під час наступу росіян. Багато журналістів запитують, що я про це думаю. Слів немає. Лише літери, в основному з кінця алфавіту", — написав Арахамії. Глава фракції "Слуга народу" також заявив, що "втома від війни" дається взнаки після виснажливого закордонного відрядження.Раніше лідер "Європейської солідарності", пʼятий президент України Петро Порошенко розкритикував терміни голосування за воєнний стан. Він заявив, що влада "почала зловживати воєнним станом". Варто зазначити, що 15 квітня президент Володимир Зеленський подав до парламенту проекти законів про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації". Правові режими можуть продовжити до 6 серпня.Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук заявляв, що українські законодавці майже напевно знову продовжать воєнний стан до закінчення терміну його дії 9 травня. Це означає, що виборів влітку не буде.Своєю чергою керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що вибори в Україні можливі лише після закінчення війни. Наразі ж немає конкретики стосовно українсько-російських переговорів, тому про будь-яку підготовку до виборів говорити не доводиться.Нагадаємо, голова Центрального виборчого комітету України Олег Діденко заявив наприкінці березня, що, аби визначити конкретні терміни, коли можна провести вибори в Україні, необхідно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. Підготовка до них після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством.

У партії "Європейська Солідарність" заявили, що п'ятому президентові України Петру Порошенку вкотре відмовили у відрядженні за кордон. Політик наче мав зустрітися з представниками команди президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа у Флориді.Про це повідомили на офіційному сайті партії. Там зазначили, що "за вказівкою Офісу президента голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заблокував міжнародне відрядження Петра Порошенка"."Пʼятий президент України мав бути ключовим спікером з питань України на щорічній міжнародній безпековій конференції на тему "Виклики у глобальному політичному ландшафті — як зміцнити демократію". Щороку цей захід збирає представників правоцентристських політичних сил — членів Міжнародного демократичного союзу (IDU) для обговорення та координації підходів до розвитку трансатлантичної єдності та співробітництва", — йдеться у повідомленні.У "Європейській Солідарності" запевняють, що під час конференції планувалася низка зустрічей Порошенка з представниками команди президента США Дональда Трампа у Мар-а-Лаго. Там сторони мали обговорити ефективність стратегій завершення війни, стримування та протидії агресії РФ, а також шляхи зміцнення політичної, демократичної, економічної та військової стійкості нашої країни."Українська влада продовжує порушувати принципи багатопартійного плюралізму, права опозиції, блокувати парламентську дипломатію та підривати демократичні інституції в нашій державі", — зазначила прес-служба партії.Також там додали, що "візит лідера партії "Європейська Солідарність" до США блокується у той час, коли Офіс президента демонструє неспроможність знайти спільну мову з новою адміністрацією, що завдає шкоди обороноздатності України". Варто зауважити, що це уже не перший такий випадок, коли п'ятого президента України та лідера партії "Європейська Солідарність" не випускають за кордон.Нагадаємо, за даними видання Politico, нещодавно соратники Дональда Трампа провели таємні переговори з народною депутаткою та колишньою прем’єр-міністеркою Юлією Тимошенко та п'ятим президентом України Петром Порошенком. Головна тема — проведення президентських виборів..

Готовність до територіальних поступок і, відповідно, зміни до Конституції України є неприйнятними. Це стосується й питань національної безпеки, й міжнародного права.Про це заявила член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз у коментарі для "Інтерфакс-Україна"."Останні сигнали адміністрації США, зокрема, заяви Дональда Трампа про необхідність "гнучкості" України в переговорах, можуть свідчити про зростання тиску на Київ із метою пришвидшити мирний процес за будь-яку ціну. Ідеї щодо змін до Конституції України або готовності до територіальних поступок є абсолютно неприйнятними — як погляду національної безпеки, так і міжнародного права", — зазначила вона.За словами депутатки, будь-які зовнішні вимоги щодо зміни Конституції, зокрема, в частині статусу тимчасово окупованих територій, є прямим втручанням у внутрішні справи України."Подібні кроки підривають легітимність української держави, створюють прецедент впливу ззовні на наш основний закон і можуть призвести до внутрішньої політичної дестабілізації", — наголосила Фріз.Вона також зазначила, що розмови про можливість територіальних поступок суперечать ключовим принципам міжнародного права."Територіальна цілісність є основою суверенітету держави. Якщо Україна погодиться на такі умови, то це означатиме не мир, а прецедент безкарної агресії, яка може повторитися в майбутньому — вже не лише проти України", — наголосила народна депутатка.Фріз зауважила, що позиція України має залишатися принциповою: жодних змін до Конституції, жодних "компромісів" на користь агресора."Перемовини можуть відбуватися лише в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року без легалізації жодної форми анексії", — впевнена вона.На думку Фріз, зараз Україна має інтенсифікувати роботу з Конгресом США, залучаючи до діалогу проукраїнські групи підтримки як серед демократів, так і республіканців, щоби зберегти двопартійну підтримку."Необхідно також показати внутрішню єдність, залучаючи представників парламенту, опозиції, громадянського суспільства до вироблення єдиної позиції щодо перемовин і реагування на зовнішній тиск", — вважає вона.За словами депутатки, крім того, необхідно посилити інформаційну дипломатію, пояснюючи міжнародним партнерам, що примушення України до територіальних поступок суперечить не лише українським інтересам, але й глобальним принципам стабільності та безпеки."Будь-який мир, який досягається шляхом шантажу або тиску, — це не мир, а лише короткочасна ілюзія, яка не гарантує безпеки ні Україні, ні світу", — підсумувала Фріз.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль намагається отримати поступки від президента США Дональда Трампа щодо припинення війни. Росія та Путін активно відстоюють свої інтереси стосовно пропозицій..

У вівторок, 17 грудня, група народних депутатів вийшла з плакатами до трибуни Верховної Ради. Вони вимагають позбавити мандатів членів забороненої в Україні політичної партії "Опозиційної платформи — за життя". Про це у Telegram-каналі повідомила нардепка від "Європейської Солідарності" Ірина Геращенко. Вона зазначила, що день політсили почався з вимог адекватного порядку денного — законопроектів про посилення забезпечення ЗСУ і реальної заборони ОПЗЖ."Європейська Солідарність не дасть у ВР більше керувати коаліції "слуг" і ОПЗЖ. Ми вимагаємо позбавити всіх ОПЗЖистів мандатів. Негайно. Відповідні законопроекти зареєстровані", — йдеться у повідомленні Геращенко.Скандальні заяви Юрія БойкаПроросійський політик, народний депутат та голова "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко опублікував у мережі скандальний ролик, у якому розкритикував атаки на російську мову, Українську православну церкву, знесення пам'ятників і перейменування міст."Кілька років тому ми були свідками, як зносили пам'ятники Колумбу, відкривачу Америки, в самій Америці. Схожі наші радикали взяли той самий курс і почали зносити пам'ятники по країні, перейменовувати міста, забороняти людям розмовляти рідною мовою, забороняти їм ходити в ту саму церкву, в яку вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває", — сказав Бойко.Відтак, на думку Бойка, "все більше людей підтримують нас — тих, хто виступає проти такого насильства, за єднання в країні і за підтримку людей".Нагадаємо, заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк заявляла, що український парламент може на погоджувальній раді розглянути заяви голови депутатської групи "Платформа за життя і мир" Юрія Бойка. Вони повторюють російську пропаганду.Також повідомлялось, що 17 грудня народний депутат та очільник "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко прибув на допит до Служби безпеки України..

Верховна Рада відхилила скандальний законопроект щодо особливостей призначення на посаду судді в умовах воєнного стану. "За" проголосували лише 222 народні депутати. Про це повідомила народна депутатка України від фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах. "Хоч його активно тягли "слуги" й ОПЗЖ, їм вдалося зібрати тільки 222 голоси під чергову спробу узурпації влади!" — наголосила вона. За її словами, законопроект пропонував, що протягом воєнного стану та року після його закінчення президент міг би повернути подання про призначення судді до Вищої ради правосуддя для повторного розгляду, якщо СБУ або НАБУ надіслали інформацію, яка ставить під сумнів національну безпеку чи національні інтереси. "Ми ж розуміємо, що СБУ на всіх незалежних і незручних суддів могла би підготувати "папочку", а Офіс президента керував би призначенням суддів в ручному режимі", — вважає Геращенко. На думку депутатки від "Європейської Солідарності", дозвіл президенту не призначати певних суддів порушив би принцип незалежності судової влади. Отримання інформації від СБУ чи НАБУ про можливі протиправні дії кандидата не є достатнім підґрунтям для відмови у призначенні судді. Чинна Конституція передбачає, що призначення суддів здійснюється президентом за поданням Вищої ради правосуддя. "Згідно з висновком Венеційської комісії, роль президента у призначенні суддів є лише церемоніальною. А цим законом хотіли передати Зеленському невластиві функції. Дякую всім фракціям, які це не підтримали!" — підсумувала Ірина Геращенко. Нагадаємо, що в лютому президент Володимир Зеленський видав указ про запуск процедури відбору суддів до Конституційного суду України..

Народна депутатка від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко звинуватила депутатку від партії "Слуга народу" Мар'яну Безуглу в тому, що вона не виконала свою обіцянку щодо виходу із фракції. Про це Ірина Геращенко написала у Facebook. "Марʼяна — брехуха. Памʼятаєте, як вона пафосно заявила, що написала заяву на вихід із фракції. Сьогодні "Європейська Солідарність" закликала Олександра Корнієнка негайно її оприлюднити, бо вже минуло два місяці. Перший віце-спікер поінформував, що станом на сьогодні жодних заяв про вихід з фракції від Марʼяни не надходило", — зазначила Геращенко. Річ у тому, що на початку січня Мар'яна Безугла повідомила, що написала заяву на вихід із фракції та партії "Слуга народу". Згодом із партії її виключили, проте вона залишалася у складі фракції. Геращенко дослідила це питання і повідомила, що для виходу із фракції "Слуга народу" Безугла не писала жодних заяв. Через декілька хвилин Мар'яна Безугла опублікувала пост-відповідь для Ірини Геращенко у Facebook. "Я подавала заяву на вихід із фракції, але її завернули, "неправильно оформлена". Коротше, формально не відпускають", — наголосила Безугла. Також нардепка додала, що з партії "Слуга народу" вона вийшла, і всі процедури пройшла, тож тепер "усі питання до керівництва фракції". Раніше народна депутатка Мар’яна Безугла написала заяву на вихід із фракції та партії "Слуга Народу". Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook. "Слабка фракція та партія у війну мені не потрібна. Продовжу підтримувати ініціативи президента, але не хочу мати спільні зобовʼязання з нардепами фракції, які встромляють ніж у спину", — заявила вона. Згодом нардепку Мар'яну Безуглу було виключено з партії "Слуга народу". Як заявляла Безугла, в партії "не відбувається майже нічого". Тоді ж Геращенко стверджувала, що Офіс президента та керівництво Ради бояться виходу Безуглої із фракції. Нагадаємо, що 6 лютого, народна депутатка Мар'яна Безугла офіційно вийшла з політичної партії "Слуга народу". Відповідну заяву задовольнила голова партії Олена Шуляк..

Лідер партії "Європейська Солідарність" і п'ятий президент України Петро Порошенко тільки за один місяць 2024 року збагатився більше, ніж за весь 2021 рік. За лютий він отримав понад 250 мільйонів гривень. Про це свідчать дані Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Згідно з чотирма поданими до НАЗК деклараціями, у лютому 2024 року Порошенко заробив 251 мільйон 194 тисяч 907 гривень. Серед джерел доходу: відчуження цінних паперів і корпоративних прав; дивіденди; відсотки від цінних паперів. За весь 2021 рік п'ятий президент України збагатився лише на 162 мільйони 138 тисяч гривень, що на 89 мільйонів гривень менше, ніж за один лютий 2024 року. Зараз капітал Петра Порошенка — близько одного мільярда доларів. Порошенко разом із дружиною 2022 року мали сім помешкань. Зокрема, дві квартири у Києві — на 134 та 82 квадратні метри, а також квартиру у Вінниці площею 68 квадратних метрів. А у Козині Київської області він володів житловим будинком із надвірними побудовами площею 1 332 квадратні метри. Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що лідер партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко отримав змогу стати учасником конгресу Європейської народної партії в Румунії (6-7 березня). Керівництво Верховної Ради дало дозвіл на його виїзд за кордон..