# зарплата

Кабінет міністрів ухвалив рішення про суттєве підвищення посадових окладів працівників сфери культури. З 1 січня 2027 року зарплати працівників державних і комунальних закладів культури, а також Українського культурного фонду та Українського інституту книги зростуть на 70%.Про це повідомила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна. За її словами, для окремих категорій працівників, для яких уже діють коефіцієнти підвищення, посадові оклади збільшать на 40%. Загалом рішення стосуватиметься понад 118 тисяч працівників культури по всій Україні."Люди — головна цінність української культури. Команда Мінкульту пів року напрацьовувала рішення для збільшення оплати", — зазначила Бережна.Вона наголосила, що підвищення окладів стане лише першим етапом реформи. Надалі планується запровадити сучасну систему оплати праці, за якої розмір винагороди залежатиме від професійної кваліфікації, відповідальності та результатів роботи.Бережна також нагадала, що тарифні розряди у сфері культури не переглядалися з 2009 року. Через це працівники з першого по чотирнадцятий тарифний розряд фактично отримували зарплату на рівні мінімальної незалежно від досвіду чи кваліфікації.За даними Державної служби статистики, у 2025 році середньомісячна заробітна плата у бібліотеках, архівах, музеях та інших закладах культури становила 22 721 гривню, тоді як середня зарплата по економіці України сягала 39 758 гривень. За словами Бережної, така різниця спричиняла відтік кадрів і втрату кваліфікованих фахівців.Нагадаємо, пресслужба Національного банку України заявляла, що ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці..

Ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на свіжий макроекономічний та монетарний огляд (підсумки травня-червня 2026 року). За даними Work.ua, кількість резюме зросла на 28% у річному вимірі, тоді як кількість вакансій — лише на 4%. Водночас темпи приросту кількості резюме поступово сповільнюються. Якщо у березні зростання становило 36% р/р, у квітні — 35%, то у травні — 26%. Скорочення кількості нових резюме у другому кварталі порівняно з першим, за оцінками аналітиків, має переважно сезонний характер. Водночас структурний розрив між доступною робочою силою та потребами роботодавців залишається.За даними Державної служби статистики України, кількість штатних працівників в економіці у травні майже не змінилася — на 0,04% менше порівняно з квітнем, але на 0,8% більше, ніж рік тому.Найбільше зростання зайнятості зафіксували в обробній промисловості — на 6,7% р/р, що пов’язують передусім із розвитком оборонно-промислового комплексу. Зокрема, у виробництві транспортних засобів кількість працівників збільшилася на 24,8% р/р.Також тривало розширення штату в ІТ-секторі (+26% р/р), будівництві (+9,5% р/р) та транспорті (+3% р/р). Водночас скорочення зайнятості спостерігалося у сільському господарстві (-27,9% р/р), мистецтві та розвагах (-3,5% р/р), а також у фінансовому секторі (-2,1% р/р).У червні очікування бізнесу щодо кількості працівників погіршилися майже в усіх секторах, крім будівництва. Це може свідчити про зниження оптимізму щодо темпів економічного відновлення на тлі посилення атак РФ на об’єкти бізнесу.Рівень зарплатПопри збільшення пропозиції робочої сили, дефіцит кадрів залишається одним із ключових факторів, що підтримує зростання зарплат. За даними Держстату, у травні 2026 року середня зарплата в Україні становила майже 31 тисячу гривень.Номінальне зростання заробітних плат прискорилося до 22,6% р/р проти 21,3% у квітні. Реальні зарплати, з урахуванням інфляції, зросли на 13,3% р/р після 11,7% у квітні.Основною причиною зростання оплати праці залишається нестача працівників, яка змушує роботодавців конкурувати за кадри та підвищувати зарплатні пропозиції. Додаткову підтримку реальним доходам працівників надало сповільнення інфляції.Водночас значні бюджетні видатки сприяли збереженню високих темпів зростання зарплат у сферах освіти, охорони здоров’я та інших видах економічної діяльності, які значною мірою фінансуються з державного бюджету.Таким чином, український ринок праці залишається у стані дисбалансу: кількість кандидатів зростає, однак роботодавці все ще стикаються з нестачею необхідних спеціалістів, що продовжує тиснути на рівень заробітних плат.Нагадаємо, в Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Читайте також: Топ-3 професії із зарплатою понад 30 тис. грн: дані Служби зайнятості.

У червні 2026 року в Україні запрацювала нова експериментальна система мотиваційних виплат для військовослужбовців, яка вже викликала активне обговорення серед військових. Після ухвалення Кабінетом міністрів постанови №768 у публічному просторі почали звучати цифри у 300 тисяч гривень для військових на передовій та навіть до 460 тисяч гривень на місяць за окремих умов. Водночас юристи наголошують: ці суми не є гарантованими для всіх військовослужбовців і залежать від конкретних умов служби.Про це розповів адвокат ЮК "Мережа права" Владислав Мандрик.Постанова, частина положень якої застосовується з 1 червня 2026 року, поширюється на військовослужбовців, які проходять військову службу у Збройних силах, розвідувальному органі Міністерства оборони, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії, Державній прикордонній службі, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки та Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації , а також поліцейськиих. Документ передбачає додаткові мотиваційні виплати залежно від характеру виконуваних завдань та ступеня ризику."Сьогодні багато військових бачать у заголовках цифри 300 чи навіть 460 тисяч гривень і сприймають їх як новий гарантований рівень грошового забезпечення. Насправді постанова встановлює не єдину зарплату, а систему додаткових винагород, які залежать від конкретних бойових завдань та підтвердження їх виконання", — пояснює адвокат.Для тих, хто безпосередньо бере участь у бойових діях, передбачена додаткова винагорода до 100 тисяч гривень. Окремо запроваджені спеціальні виплати за виконання завдань на найбільш небезпечних ділянках фронту, а саме — до 170 тисяч гривень. Саме поєднання цих виплат і стало підставою для появи цифри у 300 тисяч гривень, про яку сьогодні активно говорять військові.Водночас право на виплату у 170 тисяч гривень матимуть далеко не всі військовослужбовці. Йдеться про тих, хто виконує бойові завдання безпосередньо на лінії бойового зіткнення у складі підрозділів першого ешелону оборони або наступу до взводного опорного пункту.Крім того, постановою передбачені й інші категорії виплат. До 50 тисяч гривень можуть отримувати військові, які виконують завдання на пунктах управління, звідки здійснюється бойове керівництво військами. Для інструкторського складу встановлено додаткові винагороди від 15 до 30 тисяч гривень залежно від умов служби.Окремий блок стосується винагород за конкретні результати бойової роботи. Зокрема, за штурмові дії та повернення втрачених позицій передбачено 20 тисяч гривень за добу, а за захоплення позицій противника - 40 тисяч гривень за добу. Також встановлені окремі виплати за взяття в полон військовослужбовців противника та інші підтверджені результати бойових дій. Саме сукупність кількох видів винагород дозволяє в окремих випадках отримувати до 460 тисяч гривень на місяць."Важливо розуміти, що 460 тисяч гривень — це не нова зарплата військового. Це максимально можливий розмір виплат за наявності визначених підстав. Для більшості військовослужбовців фактичні суми будуть іншими і залежатимуть від характеру виконаних завдань та документального підтвердження права на виплати", — зазначає Владислав Мандрик, адвокат ЮК "Мережа права".За словами адвоката, найбільше спорів може виникати саме на етапі підтвердження права на додаткові винагороди. На практиці розмір виплат залежить від наказів командирів, бойових розпоряджень, журналів бойових дій, рапортів та інших документів."Саме повнота та належність доказової бази (документального підтвердження) дозволить реалізувати право на ті чи інші виплати. Якщо виконання завдань не було належним чином зафіксовано або виникли помилки в оформленні документів, військовий може зіткнутися з недоотриманням належних виплат або необхідністю додатково доводити своє право на них", — пояснює адвокат.У ЮК "Мережа права" наголошують: нова система виплат дійсно передбачає суттєве збільшення винагород для окремих категорій військовослужбовців. Однак реальний розмір виплат залежатиме не лише від місця служби, а й від конкретних бойових завдань, посади, участі у бойових діях та правильності оформлення документів..

В Україні запровадили нові жорсткі ліміти на доходи чиновників, згідно з якими максимальний посадовий оклад керівників тепер не може перевищувати 124 800 гривень. Паралельно з цим оновлені правила чітко врегулювали порядок нарахування всіх щомісячних та квартальних преміальних виплат.Про це йдеться у законі 4282-IX.Відповідно до закону "Про внесення змін до коефіцієнтів та деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці держслужбовців на основі класифікації посад", структура доходів працівників складається з двох ключових блоків. Стала частина включає безпосередньо оклад, виплати за ранг та вислугу років. Варіативний компонент залежить від особистих результатів роботи та охоплює премії за місяць, квартал або підсумками року.Нові ліміти окладів від мінімуму до максимумуУ липні для посадових окладів чиновників почали діяти нові граничні показники. Законодавство забороняє нараховувати оклад, який є меншим за 2,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки цей показник становить 3 328 гривень, мінімальна планка зафіксована на рівні 8 320 гривень.Водночас встановлено і верхню межу для керівного складу державних органів першого типу, чия юрисдикція поширюється на всю територію країни. Їхній максимальний посадовий оклад обмежений 15 мінімальними окладами, що у грошовому еквіваленті дорівнює 124 800 гривень.Правила нарахування премій та надбавокДля варіативної частини заробітної плати уряд передбачив суворі обмеження:місячна премія не може бути вищою за 30% від встановленого посадового окладу за відповідний місяць;квартальне преміювання обмежене лімітом у 90% від посадового окладу;сумарний обсяг премій за рік обмежений 30% річного фонду заробітної плати працівника.Додатково у 2026 році уряд затвердив фіксовані надбавки за ранги, де мінімальна доплата становить 200 гривень, а максимальна сягає 1 000 гривень. Надбавка за вислугу років розраховується за ставкою 2% від окладу за кожен рік державного стажу, проте загальна сума цієї доплати не може перевищувати 30% від окладу.Під час виходу у щорічную основну відпустку тривалістю 30 днів державні службовці зберігають право на отримання матеріальної допомоги. Розмір цієї грошової виплати повністю є еквівалентним їхньому середньомісячному доходу.Нагадаємо, Кабінет міністрів України розподілив 6,6 мільярда гривень між регіонами для виплати підвищених зарплат освітянам, а також соціальним працівникам..

Кабінет міністрів України розподілив 6,6 мільярда гривень між регіонами для виплати підвищених зарплат освітянам, а також соціальним працівникам.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти розподілено між 24 обласними бюджетами. Кожна область отримала суму, розраховану індивідуально", — зазначила вона.За її словами, це залежало від потреб на підвищення зарплат і можливостей місцевих бюджетів самостійно покривати такі витрати."Що менше власних доходів має регіон, то більшу частку витрат компенсує держава", — пояснила схему очільниця українського уряду.Вона додала, що для бюджетів територіальних громад і областей, де тривають або можливі бойові дії, держава покриває 80% необхідних видатків на підвищення заробітних плат."Для місцевих бюджетів, які демонструють недостатню спроможність, цей показник становить від 50% до 80%", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%.Юлія Свириденко раніше зазначала, що з 1 січня 2026 року держава підвищила виплати на 30% і забезпечила необхідний ресурс. Водночас зарплати в дитсадках і позашкіллі фінансуються з місцевих бюджетів, тому можливості громад різні. Частина регіонів не змогла повною мірою забезпечити підвищення..

Державна служба зайнятості оприлюднила перелік найбільш популярних професій, у яких рівень заробітної плати перевищує середній показник по країні. Як повідомив пресцентр Держслужби зайнятості, наразі в базі представлені вакансії за понад 5,5 тисячі напрямів діяльності у всіх сферах економіки, а зарплати варіюються від мінімальної до 170 тисяч гривень на місяць.За даними служби, середня заробітна плата у 2026 році становить 30,5 тисяч гривень. На цьому тлі фахівці визначили три професії, де роботодавці пропонують вищу оплату праці та які мають стабільний попит на ринку.Лідером рейтингу стала професія журналіста. Працівники, які займаються пошуком, обробкою та поширенням актуальної інформації через засоби масової інформації, можуть розраховувати на середню зарплату близько 38,2 тисяч гривень. Найвищі доходи у цій сфері пропонують англомовні медіа та військові частини.На другому місці — інженер з програмного забезпечення. Такі спеціалісти займаються проєктуванням, розробкою, тестуванням і підтримкою комп’ютерних систем та програм. Середній рівень заробітної плати становить майже 34,8 тисяч гривень. Найбільш оплачуваними залишаються вакансії для фахівців рівня Senior та Lead у сферах штучного інтелекту, машинного навчання та хмарних технологій.Трійку лідерів замикає начальник зміни у промисловості. Ці працівники відповідають за організацію виробничих процесів, виконання планів, дотримання технологічних стандартів і управління персоналом. Середня зарплата на таких посадах становить близько 31 тисячі гривень, а найбільші виплати отримують керівники з великим досвідом роботи та навичками управління великими колективами.У Службі зайнятості наголошують, що попит на кваліфікованих спеціалістів залишається високим, а роботодавці дедалі частіше готові пропонувати конкурентні зарплати для залучення професійних кадрів.Нагадаємо, в Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Додамо, також в Україні запустили проєкт, який допоможе внутрішньо переміщеним особам отримати безоплатне технічне навчання з подальшим працевлаштуванням. .

У середу, 17 червня, український уряд схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки. Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка передбачає поступове підвищення соціальних стандартів, підтримку ветеранів і постраждалих від війни, заходи для повернення вимушених мігрантів та відновлення людського капіталу. Документ також закладає основу для макроекономічної стабільності та прискореного економічного зростання.Згідно з декларацією, у 2027 році мінімальна заробітна плата підвищуватиметься випереджальними темпами порівняно з рівнем інфляції. Водночас прожитковий мінімум упродовж 2027-2029 років щороку зростатиме на рівень інфляції плюс два відсоткові пункти.Уряд також планує продовжити підтримку ветеранів та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ, а також створювати умови для повернення українців, які були змушені виїхати за кордон через війну.Бюджетна декларація узгоджена з міжнародними партнерами України та враховує зобов’язання держави за програмами зовнішньої фінансової підтримки. Документ розроблено на основі базового сценарію, який передбачає покращення безпекової ситуації з 2027 року. Водночас уряд підготував і сценарій стійкості на випадок тривалішої активної фази бойових дій.Як зміниться ВВР і середня заробітна платаПрогнозується, що зростання реального ВВП становитиме:4,5% — у 2027 році;5,3% — у 2028 році;6,7% — у 2029 році. Середня заробітна плата за цей період має зрости з 35 010 грн до 44 083 гривень, тоді як інфляція сповільниться з 8,9% до 5,1%.Новина доповнюється…..

В Україні стартувала комплексна трансформація військової служби. Реформа спрямована на посилення довіри до служби та передбачає запровадження нових контрактів із чітко визначеними строками, підвищення грошового забезпечення та гарантовані відстрочки.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, йдеться про сім системних змін."На виконання завдання, яке поставив президент Володимир Зеленський, уряд запустив комплексну трансформацію військової служби", — зазначила вона.Що зміниться для військовихТрансформація військової служби передбачає:чіткі терміни служби;нові контракти;нові підвищені зарплати військовим на передовій і в тилу;реформу рекрутингу.. "Ключовий принцип — повага до кожного військовослужбовця. Людина повинна знати, де служить, скільки служить і що буде далі", — заявила Свириденко.Як відомо, 12 червня президент України Володимир Зеленський анонсував запуск масштабної реформи грошового забезпечення військовослужбовців, яка почне діяти вже у червні. Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби.Читайте також: Військовий облік жінок в Україні: що потрібно знати у 2026 році.

У п'ятницю, 12 червня, президент України Володимир Зеленський анонсував запуск масштабної реформи грошового забезпечення військовослужбовців, яка почне діяти вже у червні. Для бійців на першій лінії фронту запроваджують спеціальні контракти із виплатами близько 300 тисяч гривень.Про це він заявив у Telegram-каналі.Нові суми виплат, контракти для піхотинців та роль КабмінуГлава держави провів серію важливих нарад із прем’єр-міністром Юлією Свириденко, міністром оборони Михайлом Федоровим та міністром фінансів Сергієм Марченком. Позицію Кабміну та урядовців повністю підтримали головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та начальник Генштабу Анатолій Гнатов. Основний фокус реформи зосереджений на забезпеченні українських піхотинців та бойових командирів."Вчора й сьогодні дуже активний час наших політичних рішень", — заявив Зеленський, висловлюючи вдячність народним депутатам за затвердження змін до державного бюджету, а також міжнародним партнерам за підтримку.Першочерговим завданням визначено перегляд системи фінансування армії. За словами Зеленського, в державі є необхідний ресурс для реалізації цих планів. Реформа грошового забезпечення та контрактів передбачає такі ключові зміни:мінімальний рівень виплат у тилу становитиме 30 тисяч гривень;розмір винагороди залежатиме від інтенсивності та специфіки бойових завдань;для бійців на першій лінії фронту впроваджують нові контракти із середньою виплатою 300 тисяч гривень;терміни дії нових контрактів чітко фіксуватимуться на 10 місяців, 14 або 24 місяці;військовослужбовцям гарантуватимуть конкретні умови та реальні терміни відстрочок."Будуть нові, відчутно сильніші контракти для піхотинців. 300 тисяч гривень в середньому на першій лінії. Все тримається на українській піхоті, на нашому українському піхотинці", — наголосив президент.Зеленський додав, що також зростуть виплати для бойового командного складу, що має втримати досвідчені кадри у війську. Конкретний механізм нарахувань затвердить Кабінет міністрів, а перші оновлені доплати військовим почнуть нараховувати вже протягом червня.Залучення іноземних добровольців та внутрішні переведенняДругим важливим напрямком стане модернізація системи рекрутингу для громадян інших держав. Україна планує створити більш сприятливі та прозорі умови для іноземців, які хочуть долучитися до захисту європейської безпеки."Я вдячний усім добровольцям з інших країн, які б'ються заради нашої свободи в Україні, розуміючи, що це стосується свободи багатьох інших народів", — зазначив лідер держави.Зеленський уже дав доручення розширити можливості для прийому іноземних добровольців до лав ЗСУ та оптимізувати рекрутингові інструменти. Окрім цього, реформа торкнеться внутрішніх процесів усередині армії. Зокрема, заплановано подальше спрощення процедури переведення бійців між військовими частинами, створення умов для кар'єрного зростання та додаткових стимулів для залучення нових громадян до оборони країни. Детальні роз'яснення щодо всіх нововведень найближчим часом має оприлюднити Міністерство оборони України.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби.Про це повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради.Коли чекати на зміни та де уряд шукає фінансуванняЗа словами посадовиці, проєкт масштабного оновлення законодавства перебуває на фінальній стадії розробки. Свириденко наголосила, що комплексний пакет нормативних нововведень планують презентувати на розгляд уже в найближчі тижні.Головним викликом для Кабінету міністрів наразі залишається фінансовий бік питання, оскільки реалізація задекларованих ініціатив потребує залучення колосальних додаткових ресурсів. Зараз виконавча влада активно працює над пошуком необхідних джерел і балансуванням державного бюджету."Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином нам збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах", — сказала вона.Ключові аспекти майбутньої реформиХоча повний текст документа оприлюднять лише після офіційного подання, основні вектори майбутніх змін відомі вже зараз. Урядова ініціатива буде сфокусована на трьох головних напрямках. Нововведення охоплюватимуть:комплексний перегляд чинної системи грошових доплат для військовослужбовців;запровадження чіткіших і прозорих термінів проходження військової служби;стабілізацію та гарантованість фінансових виплат у довгостроковій перспективі.Нагадаємо, раніше у Сухопутних військах ЗСУ інформували, що наразі мобілізації жінок не планується і не розробляють жодних механізмів, спрямованих на це. Зокрема, в законодавстві України не відбулося жодних змін щодо регулювання цього процесу. Як і раніше жінки можуть долучитися до лав ЗСУ виключно за власним бажанням, а на військовий облік мають ставати лише громадянки з медичною та фармацевтичною освітою.Читайте також: Військовий облік жінок в Україні: що потрібно знати у 2026 році.

У середу, 10 червня, Верховна Рада України підтримала законопроєкт, який передбачає суттєве покращення соціальних гарантій для співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції. Документ встановлює мінімальний рівень грошового забезпечення та оновлює систему надбавок для тих, хто щодня працює в умовах війни.Про це повідомив очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко.Нові соціальні стандарти для ДСНС та НацполіціїПосадовець наголосив, що законопроєкт, за який проголосували 269 народних депутатів, має на меті підвищити соціальний захист тих, хто перебуває на передовій внутрішньої безпеки країни. В умовах повномасштабної війни, яку розв’язала Росія, навантаження на працівників ДСНС та Національної поліції значно зросло. Вони першими ліквідовують наслідки ворожих обстрілів, евакуюють цивільне населення, оперативно гасять пожежі, документують воєнні злочини та цілодобово забезпечують правопорядок.Що передбачають зміниЗгідно з ухваленим документом, держава гарантує своїм захисникам гідний рівень грошового забезпечення. Ключові зміни передбачають:встановлення мінімального рівня грошового забезпечення в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;запровадження оновленої системи надбавок за вислугу років;впровадження нової структури виплат для відповідних категорій працівників.Міністр внутрішніх справ висловив вдячність народним обранцям, зокрема представникам Комітету з питань правоохоронної діяльності, за підтримку цієї ініціативи. Це рішення є важливим кроком у вираженні поваги до служби людей, які в найважчі часи для держави залишаються на варті безпеки громадян та першими приходять на допомогу.Нагадаємо, при звільненні з військової служби захисники в Україні мають право на одноразову грошову допомогу. Розмір і порядок її нарахування залежать від категорії військовослужбовця та підстави звільнення..

Середня заробітна плата в Україні продовжує зростати. Зокрема, у квітні 2026 року вона становила 30 515 гривень, що на 0,5% більше порівняно з березнем.Про це свідчать дані Державної служби статистики України. За даними фахівців, найвищий рівень оплати праці традиційно зафіксовано у Києві — 48 003 гривні. На другому місці Київська область із показником 30 584 гривні.Натомість найнижчі зарплати отримують працівники Кіровоградської (21 199 гривень) та Чернівецької (21 687 гривень) областей.Серед галузей економіки найбільш оплачуваною залишається сфера інформації та телекомунікацій — у квітні середня зарплата тут становила 77 861 гривню. Найнижчий рівень оплати праці зафіксовано у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку — 19 855 гривень."Заборгованість із виплати заробітної плати станом на 01 травня 2026р.: 3,7 мільярда гривень", — додали у Держстаті.Зауважимо, у макроекономічному прогнозі Національного банку зазначалося, що в Україні й надалі спостерігатиметься зростання реальних заробітних плат, тоді як рівень безробіття поступово скорочуватиметься. Основним чинником цієї тенденції залишається нестача кваліфікованих кадрів, що змушує роботодавців посилювати конкуренцію за працівників.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що в Україні зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину.Читайте також: Нові правила нарахування лікарняних та декретних: Кабмін ухвалив важливу постанову.

У Верховній Раді зареєстровано масштабний законопроєкт, який пропонує кардинально переглянути основні соціальні стандарти для українців. Нововведення можуть набути чинності вже з 1 липня 2026 року, що дозволить підлаштувати державні виплати під рівень інфляції та стрімке подорожчання життя.Поетапне зростання виплат у два крокиПарламентська ініціатива передбачає розгортання реформи у два ключові етапи, які заплановані на липень та жовтень 2026 року. Основна мета цього документа полягає в адаптації фінансової підтримки громадян до нових економічних реалій, зокрема до зростання цін на харчові продукти, підвищення тарифів на комунальні послуги та загального збільшення щоденних витрат.Згідно з текстом законопроєкту, базовий прожитковий мінімум з 1 липня 2026 року хочуть зафіксувати на позначці 9906 гривень, а вже з 1 жовтня цей показник має досягти 10 180 гривень. Сьогодні цей норматив є значно нижчим, хоча саме від нього залежить калькуляція більшості державних допомог, соціальних субсидій та навіть адміністративних штрафів.Нові розміри мінімальних пенсій та зарплатРеформа також зачепить інтереси українських пенсіонерів. Мінімальну пенсію за віком з 1 липня 2026 року пропонують підняти до 7387 гривень, а з 1 жовтня вона має додатково зрости до 7591 гривні.Паралельно розробники документа передбачили суттєве оновлення мінімальної заробітної плати. Розрахунки показують, що з 1 липня 2026 року офіційна "мінімалка" в Україні може становити 11 183 гривні, тоді як з 1 жовтня її планують довести до 12 160 гривень.Цей комплексний пакет реформ у разі його затвердження народними депутатами претендує на статус наймасштабнішого перегляду соціальних зобов'язань держави за останні роки. Втім, наразі це лише законодавча пропозиція, якій ще належить пройти детальний аналіз у профільних комітетах парламенту, витримати голосування у сесійній залі Верховної Ради та отримати підпис президента.Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у червні на українців чекає низка змін, які можуть вплинути як на повсякденне життя, так і на окремі сфери соціальної та економічної політики. Нововведення та оновлені правила, що набирають чинності цього місяця, охоплюють різні напрямки — від соціальних виплат і тарифів до адміністративних послуг та процедур..

У Верховній Раді знову порушили питання рівня оплати праці в АТ "Укрзалізниця". Причина — поєднання кадрового голоду та зарплат, які, за оцінками депутатів, для частини працівників залишаються на рівні 8-12 тисяч гривень.Йдеться про обговорення в профільному комітеті з соціальної політики, де наголошують, що залізниця виконує критичні функції під час війни, але фінансово це не завжди відображається в оплаті праці, пише "Судово-юридична газета".Що саме викликає занепокоєнняУ парламенті звертають увагу на кілька проблем одразу:частина працівників отримує зарплати, близькі до мінімальних;середній рівень оплати в компанії — близько 18 тисяч гривень;зростає нестача кадрів у ключових технічних і операційних спеціальностях.На цьому тлі залізниця продовжує працювати як критична інфраструктура: евакуація, вантажні перевезення, відновлення пошкоджених ділянок і логістика для оборони.Що пропонують змінитиОкремо в Раді підіймають питання системних реформ фінансування галузі. Серед ключових ідей:перехід до європейської моделі PSO (держзамовлення на пасажирські перевезення);закріплення бюджетного фінансування цього механізму на постійній основі;перегляд підходів до мінімальної зарплати відповідно до законодавства;посилення державного управління в залізничному секторі.На ці потреби в бюджеті на 2026 рік уже закладено близько 16 мільярдів гривень, але в парламенті говорять про необхідність зробити систему більш стабільною і прозорою.Додамо, за даними Національного банку України, в Україні й надалі спостерігатиметься зростання реальних заробітних плат, тоді як рівень безробіття поступово скорочуватиметься. Основним чинником цієї тенденції залишається нестача кваліфікованих кадрів, що змушує роботодавців посилювати конкуренцію за працівників.Читайте також: В уряді анонсували збільшення зарплат освітянам: на скільки і коли зросте ставка.

В Україні й надалі спостерігатиметься зростання реальних заробітних плат, тоді як рівень безробіття поступово скорочуватиметься. Основним чинником цієї тенденції залишається нестача кваліфікованих кадрів, що змушує роботодавців посилювати конкуренцію за працівників.Про це йдеться в макроекономічному прогнозі, який опублікували в Інфляційному звіті на сторінці Національного банку України.Ситуація на українському ринку праці демонструє поступове покращення. Попри те, що роботодавці й надалі повідомляють про дефіцит кадрів, кількість людей, які шукають роботу, зростає. За даними платформ із працевлаштування, останніми місяцями приріст резюме випереджав збільшення кількості вакансій. Однією з причин такої тенденції стало скорочення темпів міграції. За даними Держприкордонслужби, у першому кварталі 2026 року до України в’їхало більше громадян, ніж виїхало.Водночас кадровий дефіцит залишається відчутним, особливо серед представників робітничих професій. Через це компанії змушені активніше боротися за працівників, пропонуючи вищі зарплати. Підвищення оплати праці на початку року також зафіксували в державному секторі — цьому сприяли збільшення мінімальної зарплати та перегляд окладів для окремих категорій працівників, зокрема освітян.У Національному банку прогнозують, що у 2026 році середня реальна зарплата в Україні зросте майже на 12%. У наступні роки темпи зростання, за оцінками регулятора, становитимуть 6–7% щорічно.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що в Україні зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину.Читайте також: Нові правила нарахування лікарняних та декретних: Кабмін ухвалив важливу постанову.